Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Препарати для лікування кислотозалежних захворювань Антациди Сполуки алюмінію

Препарати для лікування кислотозалежних захворювань Антациди Сполуки алюмінію




Сторінка1/9
Дата конвертації07.06.2017
Розмір1.68 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
1. Препарати для лікування кислотозалежних захворювань

1.1. Антациди

1.1.1. Сполуки алюмінію

1.1.2. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію

1.2. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ)

1.2.1.
Ко́мплексні сполу́ки або координаці́йні сполу́ки - складні хімічні сполуки, в яких можна виділити центральний атом (комплексоутворювач) і безпосередньо зв'язані з ним молекули або йони - так звані ліганди або аденти.
Ліка́рські за́соби (лікувальні препарати, ліки, медикаменти) - речовини або суміші речовин, що вживають для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю; отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій (вакцини).
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), або рефлюксна хвороба - це хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється симптомами запалення дистальних відділів стравоходу, та зумовлене порушеннями моторно-евакуаторної функції гастроезофагальної зони, що характеризується спонтаними або регулярно повторюваними закидами шлункового або дуоденального вмісту в стравохід, що призводить до пошкодження дистального відділу стравоходу з розвитком у ньому ерозивно-виразкових, катаральних і функціональних порушень (у тому числі езофагіту, пептичної виразки стравоходу, стравоходу Баррета, а також раку стравоходу). Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є найбільш поширеним захворюванням стравоходу; та характеризується як поліморфізмом клінічних проявів, наявністю як стравохідних, так і позастравохідних симптомів захворювання, довготривалим перебігом та часто стертими клінічними симптомами захворювання (що зумовлює пізнє звернення хворих за медичною допомогою), погіршення перебігу хронічних захворювань (бронхіальної астми, ІХС, цукрового діабету), а також гіпердіагностику хронічних захворювань (ІХС), призводити до розвитку важких ускладнень (пептичної виразки стравоходу, стриктури стравоходу, кровотечі з виразки стравоходу, передракового захворювання - стравоходу Баретта, а також розвитку аденокарциноми стравоходу); а в дітей у важких випадках може призводити до бронхо- та ларингоспазму, розвитку апное і стати причиною раптової смерті.
Антагоністи Н2-рецепторів


1.2.2. Простагландини

1.2.3. Інгібітори „протонного насоса”

1.2.4. Комбінації для ерадикації Helicobacter pylori

1.2.5.
Helicobacter pylori (вимовляється гелікоба́ктер піло́рі) - спіралевидна паличковидна грамнегативна бактерія, що інфікує різні області шлунка і дванадцятипалої кишки. Більшість випадків виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, гастритів, дуоденітів і деякі випадки лімфом шлунку і раку шлунку етіологічно пов'язані з інфікуванням Helicobacter pylori.
Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori


1.2.6. Інші препарати для лікування пептичної виразки та ГЕРХ

1.2.7. Інші засоби для лікування кислотозалежних захворювань

2. Засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах

2.2. Засоби, що застосовуються при функціональних розладах зі сторони травного тракту

2.2.1.
Травна́ систе́ма, або травний тракт, або травна трубка - система органів у багатоклітинних тварин, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності).
Синтетичні антихолінергічні засоби, естерифіковані третинні аміни


2.2.2. Синтетичні антихолінергічні засоби, четвертинні амонійні сполуки

2.2.3. Папаверин та його похідні

2.2.4. Засоби, що діють на серотонінові рецептори

2.2.5.Інші препарати, що застосовуються при функціональних кишкових розладах

2.3. Прості препарати красавки (белладонни) та її похідних

2.3.1. Алкалоїди красавки (белладонни) та її похідних

2.3.2. Напівсинтетичні алкалоїди красавки (белладонни), четвертинні амонійні сполуки

2.4. Спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками

2.4.1. Синтетичні антихолінергічні засоби в комбінації з анальгетиками

2.4.2. Белладонна та її похідні в комбінації з анальгетиками

2.4.3. Інші спазмолітики в комбінації з анальгетиками

2.5. Спазмолітичні і антихолінергічні засоби в комбінації з іншими препаратами

2.6. Стимулятори перистальтики (пропульсанти)

3. Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи серотонінових рецепторів

4. Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів

4.1. Засоби, що застосовуються при біліарній патології. Препарати жовчних кислот

4.2.
Жо́вчні кисло́ти - група стероїдних кислот, що входять до складу жовчі. Жовч людини містить переважно холеву, хенодезоксихолеву і дезоксихолеву кислоти і в дуже малих кількостях - літохолеву, алохолеву й урсодезоксихолеву.
Гепатотропні препарати


4.3. Препарати, що застосовуються для лікування хронічних вірусних гепатитів

4.4.
Гепати́т (грец. ἡπατῖτις від грец. ἥπαρ, «печінка») - загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології.
Препарати, що застосовуються для лікування хвороби Коновалова-Вільсона


5. Проносні засоби

5.1.
Проносне або проносні засоби - група лікарських речовин, які, посилюючи перистальтику кишечника, прискорюють його спорожнення. До проносних відносять неорганічні речовини, наприклад, глауберова та штучна карловарська солі, сульфат магнію тощо, органічні олії - вазелінова, рицинова тощо, частини рослин - ревінь, жостір, олександрійський лист та інші.
Контактні проносні засоби


5.2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту

5.3. Осмотичні проносні засоби

5.4. Проносні засоби в клізмах

6. Антидіарейні препарати.

6.1. Протимікробні засоби, що застосовуються при кишкових інфекціях

6.1.1.Антибіотики

6.1.2. Сульфаніламіди

6.1.3. Інші протимікробні засоби, що застосовуються для лікування кишкових інфекцій

6.2.
Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.
Ентеросорбенти


6.2.1. Препарати активованого вугілля

6.2.2.
Активо́ване вугі́лля (лат. Carboneum activatum, англ. activated coal, нім. Aktivkohle) - пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю. Містить величезну кількість пор і тому має дуже велику поверхню (1 г вугілля має поверхню 600–1200 м²), унаслідок чого має високу адсорбцію.
Інші ентеросорбенти


6.3. Препарати електролітів з вуглеводами. Сольові сполуки для пероральної регідратації

6.4. Засоби, що пригнічують перистальтику (антиперистальтичні)

6.5. Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечника

6.5.1. Кортикостероїди локальної дії

6.5.2. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби

6.6. Антидіарейні мікробні препарати

7. Засоби, що застосовуються при ожирінні (виключаючи дієтичні продукти)

7.1. Анорексигенні препарати центральної дії

7.2. Препарати з периферичним механізмом дії, що застосовуються при ожирінні

8. Засоби замісної терапії, що застосовуються при розладах травлення, включаючи ферменти

8.1. Препарати ферментів

8.2. Комплексні препарати, що містять кислоти та травні ферменти

9. Засоби, що підвищують апетит

10. Інші засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси

10.1.
Травні ферменти - хімічні речовини, що продукуються організмом для розщеплення білків, жирів та вуглеводів до простих речовин, які засвоюються організмом.
Травлення - це сукупність механічних, хімічних і біологічних процесів, що забезпечують розщеплення складних поживних речовин, які потрапили з їжею, на відносно прості сполуки, які можуть бути асимільовані організмом.
Інші засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси


10.1.1. Амінокислоти та їх похідні

10.1. 2. Різні речовини, що впливають на систему травлення та метаболізм
Основні позначення та скорочення

AUC

-

площа на графіку під кривою “концентрація - час”

Смакс

-

максимальна концентрація в плазмі

Ig

-

імуноглобулін

рН

-

водневий показник

Hb

-

рівень гемоглобіна

T1/2

-

період напівіснування



-

температура

а/б

-

антибіотик

АБЗ

-

антибактеріальний засіб

АГ

-

артеріальна гіпертензія

амп.

-

ампула

АР

-

алергічні реакції

АТ

-

артеріальний тиск

БА

-

бронхіальна астма

в/в

-

внутрішньовенне введення

ВГА

-

вірусний гепатит А

ВГВ

-

вірусний гепатит В

ВГС

-

вірусний гепатит С

ВІЛ

-

вірус імунодефіциту людини

в/м

-

внутрішньом’язеве введення

ГК

-

глюкокортикоїди

г.

-

гострий

год

-

година

ГЕРХ

-

гастроезофагальна рефлюксна хвороба

ГРВІ

-

гості респіраторно-вірусні інфекції

ДПК

-

дванадцятипала кишка

КА

-

карбоангідраза

капс.

-

капсули

крап.

-

краплі

ЛЗ

-

лікарський засіб

м/о

-

мікроорганізм

МДД

-

максимальна добова доза

МПД

-

максимально переносима доза

НПЗЗ

-

нестероїдні протизапальні засоби

п/ш

-

підшкірне введення

р/добу

-

кількість разів на добу

р-н

-

розчин

с-м

-

синдром

СНІД

-

синдром набутого імунодефіциту

табл.

-

таблетки

фл.

-

флакон

хв

-

хвилина

ХГА

-

хронічний гепатит А

ХГВ

-

хронічний гепатит В

ХГС

-

хронічний гепатит С

хр.

-

хронічний

ЦД

-

цукровий діабет

ЦМВ

-

цитомегаловірус

ЦНС

-

центральна нервова система

ШКТ

-

шлунково-кишковий тракт


1. Препарати для лікування кислотозалежних захворювань

1.1. Антациди

1.1.1. Сполуки алюмінію

  • Алюмінію фосфат (Aluminium phosphate)

Фармакотерапевтична група: A02A B03 - препарати для лікування кислотозалежних захворювань. Антациди.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: кислотонейтралізуюча, обволікаюча, адсорбуюча.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи антацидів, що не всмоктуються; знижує протеолітичну активність пепсину, зв’язує жовчні кислоти та лізолецитин; завдяки буферним властивостям нейтралізує тільки надлишок соляної кислоти, зберігає фізіологічні умови травлення та не призводить до вторинної гіперсекреції шлункового соку;
Хлоридна кислота, також: соляна кислота, хлороводнева кислота - розчин хлороводню (HCl) у воді. Соляна кислота є типовою кислотою. За своєю хімічною активністю вона належить до найсильніших кислот. Подібно до інших сильних кислот вона активно розчиняє більшість металів з виділенням водню, взаємодіє з оксидами металів тощо.
антацидна дія препарату проявляється швидко і зберігається протягом тривалого часу; міцели алюмінію фосфату мають більшу контактну поверхню, обволікають слизову оболонку однорідним шаром, захищають її від дії агресивних факторів та сприяють регенерації;
Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).
цитопротекторна дія препарату обумовлена також здатністю активувати синтез простагландинів, які стимулюють секрецію слизу та бікарбонатів у слизовій оболонці шлунка; під впливом лужного середовища кишечнику останній перетворюється в лужні солі алюмінію, які погано всмоктуються та виводяться з калом.

Показання до застосування ЛЗ: лікування захворювань з підвищеною та нормальною кислотністю; г. та хр. гастрит з нормальною або підвищеною секреторною функцією; діафрагмальна грижа, шлунково-езофагеальний рефлюкс та його ускладнення (езофагіт), функціональна диспепсія; прийом ЛЗ, подразнюючих речовин (кислоти, луги); дискомфорт та болі в епігастрії, печія, метеоризм, які виникають після погрішностей в дієті, надмірному вживанні кави, нікотину, алкоголю.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі приймають всередину 1 або 2 пакетики 2-3 р/добу в чистому вигляді або попередн розвівши у половині склянки води; схема прийому залежить від характеру захворювання: діафрагмальна грижа, ГЕРХ - після прийняття їжі та на ніч; виразкові захворювання - через 1-2 год після прийняття їжі та при виникненні болю; гастрит, диспепсія - до прийняття їжі; функціональні розлади товстого кишківника - вранці, до прийняття їжі та на ніч.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: закрепи.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хр. ниркова недостатність важкого ступеня.
Товсти́й кише́чник (лат. Intestinum crassum), або товста́ кишка́ - кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту людини. Тут відбувається в основному всмоктування води і формування з харчової кашки (хімуса) оформленого калу.
Ниркова недостатність (уремія) - патологічний синдром, що викликається різними причинами та проявляється раптовими та прогресуючими порушеннями функцій нирок з явищами олігоанурії, азотемії, розладів водно-електролітного балансу.


Форми випуску ЛЗ: гель для перорального застосування по 16г, по 20 г у пакетах.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t° 15°С - 25°С; термін придатності – 3 роки.
Термін придатності - термін, установлений виробником товару, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповідних умов зберігання повинні відповідати вимогам нормативних документів.


Торгова назва:

ІІ. Фосфалюгель, "Pharmatis" для "Yamanouchi Europe B. V.", Франція/Нідерланди



  • Гідротальцит (Hydrotalcite)

Фармакотерапевтична група: A02AD01 - антацидні та противиразкові засоби.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антацидна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: зменшує кислотність шлункового соку, зменшує або полегшує симптоми, пов’язані з підвищеною кислотністю шлункового соку; ефект настає швидко і продовжується протягом тривалого часу, тому що внаслідок специфічної сітчастої структури активного компонента вивільнення іонів магнію та алюмінію залежить від кількості кислоти в шлунку; також інактивує пепсин і зв’язує жовчні кислоти і лізолецитин, який при рефлюксі потрапляє в шлунок з ДПК та пошкоджує слизову оболонку шлунка; застосування гідротальциту в терапевтичних дозах не призводить до підвищення концентрацій магнію та алюмінію в плазмі крові та в сечі, оскільки сполука практично не абсорбується з ШКТ;
Плазма крові - рідка частина крові, що містить розчинені у воді іони, неорганічні й органічні речовини, зокрема білки, вуглеводи, солі, біологічно активні речовини (гормони, цитокіни, вітаміни тощо), а також продукти клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму.
відхилень у значеннях показників периферичної крові (Hb, лейкоцити, гематокрит) і біохімічних параметрах плазми на фоні лікування гідротальцитом також не спостерігалося.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9