Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Примітки до фінансової звітності опис компанії

Скачати 367.95 Kb.

Примітки до фінансової звітності опис компанії




Скачати 367.95 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.03.2019
Розмір367.95 Kb.
  1   2   3

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ


1.Опис компанії

Кременчуцький колісний завод створено у 1961 році, як спеціалізоване підприємство по виробництву коліс до автомобілів, тракторів, комбайнів і іншої сільськогосподарської техніки з метою забезпечення широкомасштабного розвитку автомобільних, тракторних і інших заводів по усій території колишнього Радянського Союзу. ВАТ "Кременчуцький колісний завод" засновано згідно Наказу Міністерства промислової політики України, військово-промислового комплексу і конверсії України від 13 липня 1994 року №1048 шляхом перетворення державного підприємства Кременчуцький колісний завод у відкрите акціонерне товариство, згідно Наказу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року №210/93. Засновником товариства виступила держава в особі Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України. З 01.01.2003 р. Державної частки в статутному фонді ВАТ "КрКЗ" немає. Основними ринками реалізації колісної продукції є Україна, країни СНД і країни далекого зарубіжжя. Значну конкуренцію при постачанні коліс підприємству складають китайські, турецькі виробники, а також аналогічні підприємства Росії та Білорусі.



2.Основа підготовки фінансової звітності

Заява про відповідність

Дана фінансова звітність підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятими Європейським Союзом.

На основі бухгалтерського обліку за ПСБУ була підготовлена фінансова інформація і у подальшому скоригована у відповідності до МСФЗ.

При підготовці даної фінансової звітності керівництво грунтувалося на своїх знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій до них, а також фактів і обставин, які могли вплинути на дану фінансову звітність.



Основа підготовки

Дана фінансова звітність підготовлена у відповідності з принципом оцінки по історичній собівартості. Залишкова вартість основних засобів на дату переходу складання звітності за МСФЗ прийнята як справедлива.

До фінансової звітності, яка була підготовлена на основі українських принципів бухгалтерського обліку, були внесені необхідні коригування, для приведення звітності у відповідність з МСФЗ.

Положення облікової політики, викладені нижче, послідовно застосовувалися до всіх періодів, наведених у даній фінансовій звітності.



Використання оцінок

Підготовка даної фінансової звітності вимагає використання достовірних облікових оцінок. Крім того, від керівництва вимагається винесення своїх оціночних суджень у процесі застосування облікової політики.



Принцип безперервності діяльності

Дана фінансова звітність підготовлена, виходячи з принципу безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Повернення активів, а також майбутні операції, можуть піддаватися істотному впливу теперішніх і майбутніх економічних умов. Керівництво вважає, що у підприємства є надійний доступ до ресурсів фінансування, що сприяє підтримці операційної діяльності компанії. Дана фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які необхідно було б зробити в тому випадку, якщо б компанія не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципу безперервності діяльності.



Функціональна валюта та валюта представлення

Статті у фінасовій звітності Компанії оцінюються з використанням валюти первинної економічної середи, в якій працює Группа. Дана консолідована фінансова звітість представлена в гривні, яка є функціональною валютою Компанії та валютою представлення Групи.



Перерахунок іноземної валюти.

Операції в іноземній валюті відображаються за обмінним курсом Національного банку України (НБУ), встановленим на дату операції.

Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються у гривні за офіційним обмінним курсом Національного банку України (НБУ) станом на кінець кожного звітного періоду. Прибутки і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті переоцінки активів та зобов'язань у гривні, відображаються у складі прибутку чи збитку як інші доходи/(витрати) або фінансові доходи та фінансові витрати.

Фінансові інструменти

Початкове визнання фінансових інструментів.

Фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.

Подальша оцінка фінансових інструментів.

Після початкового визнання фінансові зобов'язання, кредити та дебіторська заборгованість Групи оцінюються за амортизованою вартістю. Амортизована вартість розраховується із використання методу ефективної процентної ставки, а для фінансових активів визначається за вирахуванням збитків від знецінення, якщо такі є. Премії та дисконти, в тому числі початкові витрати на проведення операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента та амортизуються із використанням ефективної процентної ставки інструмента.

Припинення визнання фінансових активів.

Група припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (б) Група передала права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклала угоду про передачу, і при цьому (і) також передала в основному всі ризики та вигоди, пов'язані з володінням активами, або (іі) Група не передала та не залишила в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинила здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж.

Припинення визнання фінансових зобов'язань.

Група припиняє визнання фінансових зобов'язань тоді і тільки тоді, коли зобов'язання Групи погашені, врегульовані або термін їх дії закінчився.

Знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизованою вартістю.

Збитки від знецінення визнаються у складі прибутку чи збитку по мірі їх виникнення у результаті однієї або декількох подій («збиткових подій»), що відбулись після початкового визнання фінансового активу і чинять вплив на суму або строки оціночних грошових потоків, які пов'язані з фінансовим активом або групою фінансових активів, якщо ці збитки можна достовірно оцінити. Якщо Група визначає відсутність об'єктивних ознак знецінення для окремо оціненого фінансового активу (незалежно від його суттєвості), вона відносить цей актив до групи фінансових активів, що мають схожі характеристики кредитного ризику, та здійснює їх колективну оцінку на предмет знецінення.

3.Основні положення облікової політики

Основні засоби

Об'єкти основних засобів обліковуються за історичною вартістю, виходячи з витрат на придбання за мінусом подальшої накопиченої амортизації.

Наступні витрати включаються до балансової вартості активу або визнаються як окремий актив у разі, якщо існує ймовірність отримання компанією майбутніх економічних вигод і собівартість об'єкта може бути достовірно оцінена. Визнання балансової вартості заміщеної частини об'єкта основних засобів, припиняється. Інші витрати, в тому числі витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, відображаються в звіті про сукупний дохід у тому фінансовому періоді, в якому вони були понесені.

Списання раніше визнаних основних засобів або їх істотного компонента з балансу відбувається при їх вибутті або у випадку, якщо в майбутньому не очікується отримання економічних вигод від використання або вибуття даного активу.

Дохід або витрати, що виникають в результаті списання активу (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу), включаються до складу інших доходів / (витрат) звіту про сукупний дохід за той звітний рік, в якому визнання активу було припинено.

Амортизація активу починається, коли він стає доступним для використання, тобто коли місце розташування і стан активу забезпечують його використання у відповідності з намірами керівництва організації. Амортизація активу припиняється з припиненням його визнання. Амортизація не припиняється, коли настає простій активу або він виводиться з активного використання і призначається для вибуття, крім випадку, коли він вже повністю з амортизований.

Земельні ділянки не підлягають амортизації. Амортизація інших основних засобів розраховується прямолінійним методом з тим, щоб розподілити вартість активу протягом таких строків корисної експлуатації:

- Будівлі 8-55 років

- Виробниче обладнання 1-20 років

- Танспортні засоби 1-11 років

- Інші активи 1-10 років

Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов'язані з будівництвом основних засобів, а також відповідні змінні і постійні накладні витрати, пов'язані з будівництвом. Амортизація цих активів починається з моменту їх готовності до експлуатації.



Інвестиційна нерухомість.

Інвестиційна нерухомість - це майно, яким Група володіє для отримання доходу від здачі його в оренду або для підвищення вартості капіталу, або для обох цих цілей, і яке сама Група не займає. Інвестиційна нерухомість включає активи у процесі будівництва для їх використання у майбутньому в якості інвестиційної нерухомості.

Інвестиційна нерухомість спочатку обліковується за первісною вартістю, що включає витрати на проведення операції, а в подальшому переоцінюється за справедливою вартістю станом на кінець кожного звітного періоду. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості - це сума, на яку можна обміняти об'єкт нерухомості під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними непов'язаними сторонами, що діють на добровільних засадах. Незалежним продавцем не є примусовий продавець, який готовий продати об'єкт нерухомості за будь-якою ціною. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є поточні ціни, які спостерігаються на активному ринку щодо аналогічної нерухомості зі схожим місцерозташуванням та в однаковому стані. За відсутності на активному ринку поточних цін Група аналізує інформацію з різних джерел, у тому числі:

  1. поточні ціни, що спостерігаються на активному ринку щодо об'єктів нерухомості, які відрізняються призначенням, станом та місцерозташуванням, скориговані з урахуванням цих відмінностей;

  2. ціни останніх операцій з аналогічними об'єктами нерухомості, здійснених на менш активних ринках, скориговані для відображення будь-яких змін економічної ситуації, які відбулися після дати здійснення останніх операцій за вказаними цінами; та

  3. прогнози дисконтованих грошових потоків, основані на найбільш достовірних оцінках майбутніх грошових потоків з урахуванням умов будь-яких суттєвих орендних або інших договорів і, якщо можливо, об'єктивних зовнішніх даних, таких як поточна орендна плата, яка спостерігається на ринку щодо аналогічних об'єктів нерухомості зі схожим місцерозташуванням та в однакому стані, а також використання ставок дисконтування для відображення поточних ринкових оцінок стосовно невизначеності суми та строків грошових потоків.

Інвестиційна нерухомість, яка знаходиться на етапі забудови або реконструкції для її подальшого використання в якості інвестиційної нерухомості, також оцінюється за справедливою вартістю.

Подальші витрати капіталізуються у балансовій вартості активу лише в разі, коли ймовірно, що Група отримає від цього активу майбутні економічні вигоди, пов'язані з цими витратами, а його вартість можна достовірно оцінити. Всі інші витрати на ремонт та обслуговування визнаються в момент їх виникнення.

Прибутки та збитки внаслідок змін справедливої вартості інвестиційної нерухомості показуються окремо у складі прибутку чи збитку за рік.

Запаси

Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: вартістю придбання і чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість визначається як передбачувана ціна продажу в ході звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і оцінених витрат на реалізацію.

Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені при доставці запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення їх у існуючий стан. Собівартість незавершеного виробництва і готової продукції включає собівартість сировини і матеріалів, прямих витрат на оплату праці та інших прямих виробничих витрат.

Компанія періодично оцінює запаси на предмет наявності пошкоджень, старіння, повільної оборотності, зниження чистої реалізаційної вартості. У разі якщо такі події мають місце, сума, на яку зменшується вартість запасів, відображається у звіті про сукупний дохід у складі інших витрат.

Гроші та грошові еквіваленти

Грошові кошти та їх еквіваленти включають готівкові грошові кошти, банківські депозити до запитання та на визначений термін, інші короткострокові високоліквідні інвестиції, термін погашення яких не перевищує трьох місяців, а також банківські овердрафти.

Для цілей звіту про рух грошових коштів, грошові кошти та їх еквіваленти складаються з грошових коштів і короткострокових депозитів, згідно з визначенням вище, за вирахуванням непогашених банківських овердрафтів.

Грошові кошти, використання яких обмежене, виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів. Еквіваленти грошових коштів обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки.



Оренда

Визначення того, чи є угода угодою оренди або містить її ознаки, грунтується на суті угоди на дату її здійснення: чи залежить виконання угоди від використання конкретного активу або активів або передає угода право на використання активу.

і) Компанія в якості орендаря

Оренда, коли компанія приймає на себе практично всі ризики і вигоди, які зазвичай пов'язані з переходом права власності, класифікується як фінансова оренда. Активи, взяті у фінансову оренду, відображаються у складі основних засобів з початку дії оренди по найменшій із справедливої вартості орендованого майна та теперішньої вартості мінімальних орендних платежів. Орендні платежі розподіляються між витратами на фінансування і зменшенням основної суми зобов'язання з оренди таким чином, щоб вийшла постійна ставка відсотка на непогашену суму зобов'язання. Витрати на фінансування відображаються безпосередньо в прибутках і збитках у звіті про сукупний дохід.

Орендовані активи амортизуються протягом строку корисного використання активу. Однак якщо відсутня обгрунтована впевненість у тому, що до компанії перейде право власності на актив в кінці строку оренди, актив амортизується протягом найкоротшого з таких періодів: розрахунковий строк корисного використання активу та термін оренди.

Платежі з операційної оренди визнаються рівномірно як витрати в звіті про сукупний дохід протягом усього терміну оренди.

ii) Компанія в якості орендодавця

Договори оренди, за якими у компанії залишаються практично всі ризики і вигоди від володіння активом, класифікуються як операційна оренда. Початкові прямі витрати, понесені при укладенні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості переданого в оренду активу і визнаються протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди. Умовні платежі по оренді визнаються в складі виручки в тому періоді, в якому вони були отримані.



Фінансові активи

Компанія класифікує свої вкладення в пайові та боргові цінні папери як: фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках, утримувані до погашення інвестиції, доступні для продажу фінансові активи, позики та дебіторська заборгованість. Класифікація залежить від цілей, для яких отримувалися фінансові активи. Керівництво приймає рішення щодо класифікації при первісному визнанні і перевіряє, наскільки класифікація відповідає дійсності на кожну звітну дату.

Фінансові активи компанії включають: грошові кошти, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, інші суми до отримання.

Фінансові активи спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною в разі інвестицій, не переоцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді.

Подальша оцінка фінансових активів залежить від їх класифікації наступним чином:

Фінансові активи оцінені за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках - Ця категорія фінансових активів включає в себе такі види інструментів: фінансові активи, призначені для торгівлі і фінансові активи, які після первинного визнання оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо вони придбані з метою продажу в найближчому майбутньому.

Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, враховуються в звіті про фінансовий стан за справедливою вартісю, а зміни справедливої вартості визнаються у складі доходів від фінансування чи витрат по фінансуванню в звіті про сукупний дохід.

Позики та дебіторська заборгованість - Позики та дебіторська заборгованість є непохідними фінансовими активами з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Дебіторська заборгованість включає в себе торговельну та іншу дебіторську заборгованість. Видані позики є фінансовими активами, які виникли внаслідок надання коштів позичальникам.



Початкове визнання фінансових інструментів.

Фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.

Подальша оцінка фінансових інструментів.

Торговельна та інша дебіторська заборгованість спочатку визнається за справедливою вартістю і в подальшому враховується за амортизованою вартістю, отриманої за допомогою застосування методу ефективної ставки відсотка, за вирахуванням резерву сумнівної заборгованості. Резерв на знецінення торгової дебіторської заборгованості визнається при наявності об'єктивного свідчення того, що компанія не зможе отримати всі суми заборгованості у встановлені договорами терміни.

Фінансові активи, наявні для продажу - Інвестиції, які керівництво планує утримувати протягом невизначеного періоду часу, і які можуть бути продані у разі потреби для поліпшення показника ліквідності або внаслідок впливу змін процентних ставок, класифікуються як фінансові активи, наявні для продажу. Ці активи включаються до складу необоротних активів, якщо тільки компанія не має явного наміру утримувати ці активи протягом періоду, який менше, ніж дванадцять місяців від звітної дати, якщо продаж цих активів не буде викликаний необхідністю збільшення робочого капіталу, у разі чого вони будуть включені до складу оборотних активів. Фінансові активи, наявні для продажу, обліковуються за справедливою вартістю з віднесенням переоцінки на власний капітал.

Інвестиції, що утримуються до погашення - Інвестиції з фіксованим терміном погашення, фіксованими платежами або платежами, які підлягають визначенню, а також щодо яких керівництво має реальні наміри і можливість утримувати до погашення, інші, ніж ті, які відповідають визначенню дебіторської заборгованості та кредитів, виданих компанією, класифікуються як інвестиції, утримувані до погашення. Такі інвестиції включаються до складу необоротних активів, за винятком інвестицій, які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців із звітної дати і включаються до складу оборотних активів. Інвестиції, що утримуються до погашення, обліковуються за амортизованою вартістю.

Визнання фінансових активів припиняється у випадку, якщо термін дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або компанія передає всі значні ризики і вигоди від володіння активом.

Аванси видані та інша дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом

Аванси видані відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням податку на додану вартість та накопичених збитків від знецінення, інші оборотні активи відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням накопичених збитків від знецінення.

Знецінення авансів виданих визнається при наявності об'єктивних свідчень того, що погашення всієї суми заборгованості не відбудеться у встановлені договором терміни, в тому числі при отриманні інформації про істотні фінансові ускладнення дебітора, можливості визнання дебітора банкрутом або ймовірності реорганізації дебітора, при відмові від постачання та інше.

Виплати працівникам

Заробітна плата, внески по ЄСВ, оплачувані річні відпустки, лікарняні та премії нараховуються у тому періоді, в якому відповідні послуги надавались працівниками Групи.

Виплати працівникам. План із встановленими внесками.

Група робить на користь своїх працівників передбачений законодавством єдиний соціальний внесок. Внески розраховуються як процент від поточної валової суми заробітної плати та відносяться на витрати по мірі їх здійснення.



Податок на прибуток

Витрати з податку на прибуток представляють собою суму поточного та відстроченого податку.

Витрати з податку на прибуток враховуються як витрати або доходи в звіті про сукупний дохід, за винятком випадків, коли вони відносяться до статей, безпосередньо пов'язаних з іншим сукупним доходом (в цьому випадку, сума податку відноситься на інший сукупний дохід), або коли вони виникають при первісному визнанні придбання компанії.

 i) Поточний податок на прибуток

Поточні податкові активи і зобов'язання за поточний і попередні періоди відображаються за сумою, яку передбачають сплатити або відшкодувати податковим органам. Для обчислення суми податку використовуються податкові ставки та податкове законодавство, чинне або по суті прийняте на звітну дату, в країнах, де компанія здійснює свою діяльність і генерує дохід, що оподатковується.

ii) Відстрочений податок на прибуток

Відстрочений податок на прибуток розраховується балансовим методом щодо податкових збитків перенесених на майбутні і часові різниці між оподатковуваною базою активів та зобов'язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються для всіх оподотковуваних тимчасових різниць, за винятком:

-коли відстрочене податкове зобов'язання виникає в результаті первинного визнання гудвілу, активу або зобов'язання, яке виникло не внаслідок об'єднання бізнесу і, на момент здійснення операції, не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ні на оподатковуваний прибуток або збитки;

-стосовно оподатковуваних часових різниць, пов’язаних з інвестиціями в дочірні компанії, якщо можна контролювати розподіл у часі зменшення тимчасової різниці, та існує значна ймовірність того, що тимчасова різниця не буде зменшена в найближчому майбутньому.

-відстрочені податкові активи визнаються за всіма від'ємними тимчасовими різницями, невикористаними податковими пільгами, невикористаним податковим збиткам, у тій мірі, в якій існує значна ймовірність того, що буде існувати оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути зараховані від'ємні тимчасові різниці, невикористані податкові пільги та невикористані податкові збитки, крім випадків, коли:

-відстрочений податковий актив, що відноситься до від'ємної тимчасової різниці, виникає в результаті первісного визнання активу або зобов'язання, яке виникло не внаслідок об'єднання бізнесу, і яке на момент здійснення операції не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ні на оподатковуваний прибуток або збиток;

-щодо від'ємних тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні компанії, відстрочені податкові активи визнаються тільки в тій мірі, в якій є значна ймовірність того, що тимчасові різниці будуть використані в найближчому майбутньому, і буде мати місце оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути використані тимчасові різниці.

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату і зменшується в тій мірі, в якій досягнення достатнього оподатковуваного прибутку дозволить використовувати всі або частину відстрочених податкових активів, оцінюється як малоймовірне. Невизнані відстрочені податкові активи переглядаються на кожну звітну дату та визнаються в тій мірі, в якій з'являється значна ймовірність того, що майбутній оподатковуваний прибуток дозволить використовувати відстрочені податкові активи.

 Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за податковими ставками, які, як передбачається, будуть застосовуватися в тому звітному році, в якому актив буде реалізований, а зобов'язання погашено, на основі податкових ставок (і податкового законодавства), які станом на звітну дату були фактично прийняті.

Залік відстрочених податкових активів та зобов'язаннь може здійснюватись, якщо є юридично закріплене право заліку поточних податкових активів і зобов'язань, і відстрочені податки відносяться до однієї і тієї ж оподатковуваної компанії та податкового органу.

  1   2   3


Скачати 367.95 Kb.

  • Принцип безперервності діяльності
  • Функціональна валюта та валюта представлення
  • Фінансові інструменти
  • 3.Основні положення облікової політики Основні засоби
  • Гроші та грошові еквіваленти
  • Аванси видані та інша дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом
  • Виплати працівникам