Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Природнича компетентність молодших школярів та умови її розвитку

Скачати 236.04 Kb.

Природнича компетентність молодших школярів та умови її розвитку




Скачати 236.04 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.04.2017
Розмір236.04 Kb.
  1   2

Природнича компетентність молодших школярів та умови її розвитку

Виняткової значущості нині набуває проблема становлення екологічної особистості – з її реалістичним баченням та науковим світосприйняттям.
Світосприйняття́ - спільне бачення світу і ставлення до нього. Як правило, мається на увазі сприйняття зовнішнього світу через призму внутрішнього світу, за допомогою своєї внутрішньої картини життя.
Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Реалі́зм (від лат. realis - «суттєвий», «дійсний») - стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму.
Особистості, яка усвідомлює, що вищою цінністю для людини є гармонійний розвиток як себе самої, так і природи.

Природнича компетентність молодших школярів вимагає певних умов для

реалізації своїх завдань:

природне розвивальне середовище;

створення умов для спілкування дітей з об'єктами природи;

організація активної діяльності дітей у природі.

Головна з цих умов – природне розвивальне середовище у приміщенні (класних кімнатах –куточок природи) на території навчального закладу (город, квітник, сад ), та у найближчих до території школи природних угрупуваннях (парк, сквер, водойма).

Примі́щення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Про значущість природного розвивального середовища у розвитку природничої компетентності молодших школярів свідчать різні види діяльності на них, як-от:

спостереження;

ігрова діяльність;

практична діяльність, складовими якої є пошуково-дослідницька і природоохоронна діяльність учнів;

спілкування дітей з природними об'єктами.

В обладнаних куточках природи зібрано велику кількість кімнатних рослин, за якими доглядають учні та спостерігають, як залежить їхній стан від правильного догляду.

Зале́жність - набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Кімнатне рослинництво або Кімнатні рослини - давня галузь декоративно-квітковогого і обмежено натурального чи комерційного господарства.

Спілкування дітей з рослинами і тваринами допомагає їм усвідомити, що природні об'єкти – живі організми, а не посібники чи іграшки;

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.
Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) - царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись.
дає змогу упереджувати жорстокість у взаємодії з ними; виховувати відповідальність.

Учні вчаться обстежувати природні об'єкти, визначати їхні характерні ознаки і стани ( здоровий чи потребує допомоги ). Турбота дітей про рослин і тварин активізується у праці, яка спрямована на створення та підтримку умов, необхідних для проживання живих організмів.

На території школи є город, квітники, газони, сад. Квітники прикрашають ділянки навчального закладу, створюють затишок.

Жорстокість - риса особистості, що визначається як байдужість до страждань людей або прагнення завдати страждань іншим. Також трактується як метод досягнення цілі (здебільшого задля користі).
Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.
Ство́рення (англ. Creation, нім. Schöpfung, івр. בריאת העולם‎) - доктринальна позиція у багатьох релігіях та філософських системах вірувань, яка твердить, що за створенням всесвіту стоїть Божество. Богословські пояснення створення всесвіту можуть мати різноманітні форми, однією з основних є релігійна догма створення.
З ранньої весни і до пізньої осені школярі спостерігають за появою сходів, розвитком і цвітінням рослин, визріванням насіння, за комахами. Учні садять рослини, доглядають за ними.

Розуміючи, що найкращий засіб виховання – це особистий приклад, педагоги багато уваги приділяють організації спільної з учнями праці в природі, до якої залучають і батьків.

О́сінь - одна з чотирьох пір року між літом та зимою. Осінь - перехідний сезон, коли помітно зменшення світлового дня та поступово знижується середньодобова температура повітря. Складається із трьох місяців: в північній півкулі - вересня, жовтня та листопада, в південній - березня, квітня та травня.
Цвіті́ння, кві́тнення (лат. anthésis) - комплекс фізіологічних процесів статевого розмноження (генератівного розвитку), що протікають у квіткових рослин у період від закладання квітки до запліднення. Процес цвітіння ділять на дві фази: 1) ініціацію закладання квіткових зачатків; 2) розвиток із зачатків квіток аж до їх розкриття.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
Уже традиційними стали весняні висаджування дерев, кущів, квітів, прибирання берегу Осташівського ставу, вирощування овочів на городі тощо.

Побачену красу, свої почуття від милування нею діти передають під час малювання, ліплення… .

Став, ставок - штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб.
Висадження (висаджування, підривання) (рос. взрывание, англ. explosion, нім. Sprengen n, Schießarbeiten f pl) - процес збудження детонації зарядів вибухових речовин (ВР) в заданій послідовності та в заданий момент часу засобами, що забезпечують безпечність цієї роботи.
Прибира́ння - наведення чистоти, порядку, збір сміття в приміщенні або на певній території. Ля пропрете (фр. La propreté) французькою, клі́нінг (англ. clean, чистота, чищення) - спеціалізована послуга з професійного прибирання приміщень і підтримання чистоти.
Милува́ння - село Тисменицького району Івано-Франківської області.
Краса - в загальному випадку є характеристика персони, місця, об'єкта чи ідеї, що приносить відчуття приємності, яка відповідає задоволенню. Краса є невід'ємною складовою сприйняття світу людиною. Краса вивчається як категорія естетики, соціології, соціальної психології та культури.

Існує чимало форм роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи. Ефективними є такі:

спостереження за природою під час прогулянок до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;

екскурсії;

залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок, до перевірки народного прогностика;

дослідницька діяльність;

виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

Прогно́стика - наука для передбачення майбутнього. Філософія ставить дві проблеми прогнозування (футурології): перша - майбутнє не існує як об'єкт, друга - прогнозування як дослідження тенденцій розвитку буття - не є наука.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

читання та обговорення казок, художніх творів про природу;

відвідування художніх музеїв, виставок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків;

виготовлення та прикрашення годівничок або будиночків для птахів.

Методичний інструментарій ( форми, методи, засоби, прийоми роботи ) мають бути досить різноманітними і сприяти розв'язанню таких завдань:

формування естетичної спостережливості та здатності до концентрації уваги під час сприймання об'єктів і явищ природи;

Природни́чі нау́ки - галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки.
Кни́га, книжка - письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку.
Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
Зоопа́рк (зоологічний парк) - територія, спеціально створена людиною, з будівлями і обладнанням для утримання, збереження, розмноження зникаючих видів та публічного показу тварин. Вживається (особливо в країнах Заходу) також назва Zoo і близький термін зоосад, який був вперше вжитий 1828 року як Лондонський зоологічний сад (англ. London Zoological Gardens)
Бота́ніка (дав.-гр. βοτανικός - той, що стосується трав, від дав.-гр. βοτάνη - трава, пасовисько) - розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості: їх будову, життєдіяльність, розмноження, хвороби, історію розвитку, географічне поширення, класифікацію тощо, а також структуру, розвиток і розміщення на земній кулі рослинних угруповань.
Ботані́чний сад́ - науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу.
Ува́га - спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші.

сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодо суттєвих та естетичних властивостей природних об'єктів;

виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об'єктів живої природи;

сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.

Пошукові пізнавальні завдання перетворюють красу природного довкілля на одне з найпривабливіших для школярів явищ, активізують їхнє прагнення до пізнання нових об'єктів, їх суттєвих та естетичних властивостей.

Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.
При цьому в учнів виникають запитання: «Чим відрізняються красиві явища від некрасивих? Чи боляче рослинам? Як можна допомогти тваринкам?»

Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Пісня весняного струмочка, шепіт лісу, щебетання дзвінкоголосих пташок, пахощі квітів, срібні струни дощів – все це дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.

Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.
Струмо́к (синонім - потічо́к) - неширокий водотік, що має здебільшого звивисте річище і довжину до 10 км. Струмок утворюється (підживлюється) зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню.

Природа – це Батьківщина. Наш дім. Ми маємо навчитися жити у цьому домі так, щоб у ньому завжди вистачало місця всім: і пташці в небі, і звірям у лісі, і черв'ячку в землі, травинці і квітці, високому дереву і маленькій стеблинці, і, звичайно ж людині.

Дослідження свідчать про те, що спостереження розкриває перед дитиною реальний світ природи, дає багато знань про неї, розширює коло знань дитини, розвиває її розумові здібності і кмітливість, критичність і самостійність думки, цілеспрямовану увагу, аналізуючи сприймання, спостережливість.

Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
Світ Світ - назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі. На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.

Спостерігаючи, дитина вчиться зіставляти факти, аналізувати їх, робити висновки, тобто вчиться активно, творчо, самостійно мислити.

Навчально-виховне значення екскурсій

Навчальні екскурсії ( від лат.

Екску́рсія (від лат. excursio - прогулянка, поїздка, похід) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
exurcio –поїздка, прогулянка) визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дає змогу організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

Екскурсії в природу роблять життя школярів цікавим, допомагають ліпше зорієнтуватися в довкіллі: у лісі, на луці, в парку чи сквері, на ставку тощо. Під час екскурсій учні ознайомлюються з новими об'єктами, отже, збагачується їх словник, розвивається мовлення.

Природничі екскурсії забезпечують чудові умови для розвитку сенсорної культури школярів. Природа є найбільшим розмаїттям форм, барв, звуків, запахів. Ці чинники впливають на чуттєву сферу дитини діють комплексно, у природній гармонії. Об'єкти і явища природи володіють таємничою магією життя, привертають увагу, цікавлять і збуджують допитливість школярів. А інтерес – велика рушійна сила розвитку пізнавальних процесів.

Допитливість, зацікавленість - це якість, пов'язана з допитливим мисленням, таким як дослідження та навчання, яка спостерігається при дослідженні людини та тварин. Допитливість сильно асоціюється з всіма аспектами людського розвитку, з яких походить процес навчання та бажання отримувати знання та навички.
Дава́ч (у багатьох джерелах - да́тчик, се́нсор) (рос.датчик, англ. sensing element, detector, transducer sensor; нім. Meßgeber m, Geber m, Fühler m) - вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що вимірюється і контролюється, та котрий виробляє вихідний сигнал, зручний для дистанційного передавання, зберігання та використання у системах керування і має нормовані метрологічні характеристики.
Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
Природа має фантастичну властивість кожен день робити сюрпризи тим, хто цікавиться нею: розпустилася квітка, прилетіли снігурі, з'явилася веселка – лише встигай усе помічати!
Фанта́стика (від дав.-гр. φανταστική - мистецтво уяви, фантазія) - жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального.

У процесі спостережень розвивається така універсальна якість особистості, як спостережливість, дуже необхідна людині у сучасному динамічному ритмі життя.

Під час екскурсії – чудова можливість для естетичного виховання школярів. Сприймання мальовничих пейзажів, розглядання квітів, яскравих комах – усе це допомагає навчитися дітям відчувати прекрасне, викликає у них бажання милуватися природою, оберігати її, самим творити красу та добро.

Неможливо не оцінити значення екскурсії для фізичного розвитку дитини.

Спостере́ження (англ. observation, рос. наблюдение) - метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) - природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова.
Фізи́чний ро́звиток - це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.
Перебування на свіжому повітрі, рух – все це стимулює обмін речовин, дає змогу загартувати організм.
Пові́тря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.


Види, зміст екскурсій у природу та їхня структура

За змістом екскурсії у природу умовно можна поділити на два види:

природничі ( до лісу, водойми, на луки, тобто до природних рослинних угрупувань, а також до ботанічного саду, парку, скверу – штучних рослинних угрупувань);

сільськогосподарські ( на город, у сад, оранжерею, на поле, ферму, у зоопарк).

За методами проведення виділяють три типи екскурсій:

ілюстративну ( переважає метод готових знань);

дослідницьку (переважає метод пошуку);

комбіновану ( присутні два методи).

Під час природничих екскурсій учні не лише спостерігають за об'єктами природи, але й можуть побачити працю людей, спрямовану на поліпшення природного середовища ( у лісі, парку, сквері, саду).

Оранжере́я - будівля зі штучним кліматом для вирощування рослин. Назва походить від французького «orangerie» (апельсин), що пояснює первинне використання оранжерей - вирощування цитрусових.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Організовуючи сільськогосподарські екскурсії , педагоги привертають увагу учнів не лише на працю людей, але й на ріст та розвиток рослин, тварин у саду, теплиці, зоопарку.

Практика показує, що міські природничі екскурсії найчастіше проводяться на одне й те саме місце, але у різні пори року – з метою встановити послідовність сезонних змін та ознайомити школярів з їхніми характерними особливостями.

Послідо́вність - функція визначена на множині натуральних чисел яка набуває значення на об'єктах довільної природи. f : N → X \,\rightarrow \,\!X} .
Пора року Пора́ ро́ку (сезон фр. saison, від лат. satio - сівба, час сівби) - період у річному циклі розвитку природи. В помірному кліматі північної кулі, у тім числі в Україні, розрізняють такі пори року: весна, літо, осінь, зима.
Сільськогосподарські екскурсії проводяться епізодично.

У практиці використовують структуру екскурсії:

встановлення зв'язку навчальної інформації з попереднім досвідом учнів;

Епізод (греч. epeisódion, буквально - вставка), 1) окремий випадковий випадок, невелика подія. 2) Складова частина сюжету художнього твору (романа, драми, комедії і т. д.), що має відносне самостійне значення.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

повідомлення мети екскурсії;

колективне спостереження;

збирання природного матеріалу ( доцільно восени);

дидактична гра ( закріплення знань в ігровій формі);

підбиття підсумків.

У структурі екскурсії на сільськогосподарські об'єкти замість дидактичної гри і збирання природного матеріалу вводиться розповідь педагога чи працівника підприємства, де проводиться екскурсія, в якій розкривається послідовність трудового процесу,поведінка тварин, значення праці людини.

Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного сформованого персонажа.
Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός - повчаючий) - один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
Робітники́, також працівники́, трудівники́ - наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше у сфері послуг; виконавці найнижчої ланки технологічного чи управлінського ланцюга. В правовому суспільстві права й інтереси робітників захищено трудовим правом[Джерело?].
Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.
Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Чим же відрізняється екскурсія від повсякденної прогулянки?

Екскурсія – це заняття, яке проводиться за межами школи.

Прогулянка – повсякденна форма роботи і здійснюють її, в основному на пришкільній ділянці.

Під час екскурсії учні засвоюють значно більший обсяг програмового матеріалу тому, що її повністю присвячено ознайомленню дітей з природою. Ознайомлення ж дітей з природою на прогулянці є лише одним з її компонентів – поряд з проведенням рухливих та творчих ігор, праці.

Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.

Екскурсія більш подібна до цільової прогулянки, але це не тотожні поняття. Цільова прогулянка відрізняється від екскурсії, обсягом програмового матеріалу. Обсяг завдань, що намічаються для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, який передбачається розв'язати на екскурсії.

Орієнтовна довжина маршруту цільової прогулянки – 2,5км. Метою прогулянки є не тільки здобуття певних знань, а й збагачення естетичних і моральних вражень дітей або ж виконання учнями нескладних практичних завдань.

Мораль - система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій.

Застосування дослідів для формування екологічної культури молодших школярів

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв'язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі. Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів.

Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних.

Відчуття́ - психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу.
Узага́льнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.
Систематика (від грец. συστηματικός - впорядкований, що відноситься до системи) - приведення в систему, а також системна класифікація предмету вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, мовна систематика.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема:

Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває.

Більшість - велика частина чого-небудь, або кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Вважається найпершою засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

Причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Величина́ - одне з основних математичних понять, узагальнення понять довжина, розмір, площа, об'єм тощо. Неформально, величини – це те, що можна порівнювати між собою. Формально, це елементи впорядкованої множини.
Наприклад, залежність об'єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослин.

Застосування дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище;

усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини;

виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.


  1   2


Скачати 236.04 Kb.

  • Навчально-виховне значення екскурсій
  • Види, зміст екскурсій у природу та їхня структура