Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Пристрої введення-виведення інформації

Скачати 77.48 Kb.

Пристрої введення-виведення інформації




Скачати 77.48 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір77.48 Kb.
ТипПлан-конспект

План-конспект уроку теоретичного навчання

Тема: Пристрої введення-виведення інформації.

Мета: ознайомити учнів із пристроями введення-виведення інформації.

Тип уроку: комбінований.

Тривалість: 45 хв.



План уроку

1. Вступ.


2. Клавіатура миша.

3. Дисплей.


4. Сканер, модем, принтер: типи, основні характеристики, принцип дії.
Хід уроку

І. Організаційна частина.

(Заходжу до класу, вітаюсь, відмічаю відсутніх)



ІІ. Самостійна робота метою, якої є перевірка того, як учні готуються до занять та чи засвоїли вони попередній матеріал.

Питання:


1. Назвати покоління ЕОМ.

2. Що відносять до апаратної системи.

3. Що відносять до програмної частини.

4. Що таке інформатика.

5. Назвіть властивості інформації.

6. Яке призначення процесора.



ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Для взаємодії людини з комп’ютером потрібні пристрої введення-виведення інформації, саме тому вони відіграють таку важливу роль у персональних комп’ютерах. Від їх складу залежать наші можливості у роботі з комп’ютером. З точки зору процесора всі пристрої введення-виведення інформації є зовнішніми.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Тому робота з ними організована особливим чином. Про те, як це зроблено ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці. Знаючи структуру ПК які б його елементи ви віднесли б до пристроїв введення-виведення інформації?

(Учні називають).

 Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої – це пристрої за замовчуванням, тобто ті з яких комп’ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

Перифері́йний при́стрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.
Оптичний диск Опти́чний диск - носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису - понад 108 біт/см.

2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери, плоттери).

3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).

4. Пристрої зв’язку комп’ютера з телефонною мережею (модем).

ІІ. Клавіатура

Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.

Розділо́ві зна́ки, або зна́ки пунктуа́ції - сукупність графічних знаків, що не належать до алфавіту даної мови, а служать засобом відображення тих ознак (сторін) писемної мови, які не можуть бути передані літерами та іншими писемними позначеннями - цифрами, знаками рівності, подібності тощо.
), а також для управління роботою ПК. Це найбільш поширений пристрій. Комбінація монітора і клавіатури забезпечують найпростіший інтерфейс користувача. За допомогою клавіатури керують комп’ютерною системою, а з допомогою монітора отримують від неї відзив.

Перехід у режим введення великих літер здійснюється натискуванням клавіші [Caps Lock]. При цьому загоряється індикатор Caps Lock в правому верхньому куті клавіатури. Повторне натискання клавіші [Caps Lock] переводить клавіатуру в режим введення малих літер.

Натискування комбінацій з двох клавіш здійснюється так: натиснути першу клавішу в комбінації, не відпускаючи її, натиснути другу.

Друге містить 12 функціональних клавіш [F1-F12], а також деякі управляючі клавіші. В разі натискування функціональних клавіш комп’ютер виконує дії, які призначенні програмою, що в даний момент виконується на комп’ютері.


Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея.
Третє поле - роман у жанрі альтернативної історії, що написаний українським письменником Василем Кожелянком та вперше опублікувався у видавництві «Теза» 2007 року.
Натискування клавіш (вверх, вниз, вліво, вправо) зумовлює переміщення курсора на екрані дисплея на одне знакомісце відповідно вверх, вниз, ліворуч, праворуч. Натискування клавіші [End] звичайно призводить до переміщення курсора на кінець рядка, а клавіші [Home] – на початок рядка.

 Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором.

Арифметичні дії є двомісними операціями на множині чисел - на вході беруть два числа (операнда), і повертають одне число як результат.
Перехід до режиму введення цифр здійснюється в разі натискання клавіші [NumLock]. Повторне натискування клавіші NumLock (при цьому загоряється індикатор NumLock при цьому гасне) переводить клавіші цього поля в режим управління курсором,  аналогічно клавішам третього поля.

Типове призначення деяких управляючих клавіш і комбінацій клавіш клавіатури:

[PgUp] – сторінка в гору

[PgDn] – сторінка в низ

[Ins] – переключання клавіатури в режим вставки

[Del] – вилучення літери

[Tab] – клавіша табуляції

[BackSpase] – назад

[PrintScreen] – друкування екрана

[Esc] – вихід

[Enter] – введення

Управляючі клавіші [Ctrl] i [Alt] натискуванні у комбінації з іншими

клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш виконуються

наприклад такі дії.

[Ctrl Alt Del] – перезавантаження ОС.

[Ctrl C] або [Ctrl Pause] – завершення виконання програми.

[Pause] – тимчасове припинення виконання програми.




ІІІ. Дисплей.

Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки.

Електронно-променева трубка Електро́нно-промене́ва тру́бка, кінескоп - електронний прилад, який має форму трубки, видовженої (часто з конічним розширенням) в напрямку осі електронного променя, що формується в ЕПТ. ЕПТ складається з електронно-оптичної системи, відхиляючої системи і флуоресцентного екрана або мішені.
Він керується відеоконтролером, який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер містить свою особисту пам’ять, яку називають відеопам’яттю. Все, що ми бачимо на екрані дисплея знаходиться в відеопам’яті.

Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи.
В текстовому режимі на екран виводяться тільки символи, які закодовані кодами. Звичайно на екрані розміщується 25 рядків по 80 символів. Поточне місце екрана, куди виводитиметься черговий символ, відмічається мерехтливими значком, який називають курсором або маркером.

Основні характеристики дисплея: роздільна здатність, кількість кольорів (палітра), розмір екрана.

Текстовий режим - режим комп'ютерного відеоадаптера, в якому екран представлений у вигляді решітки знакомісць (а не пікселів, на відміну від графічного режиму). У кожному зі знакомісць може перебувати лише один символ з обмеженого набору.
Відео Ві́део (від лат. video - дивлюся, бачу) - під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах.

Роздільна здатність визначається кількістю точок по вертикалі і горизонталі екрана. Ці точки продукуються відеоадаптером. Чим більша кількість точок, тим вища роздільна здатність, тобто тим вища якість зображенння. Кількість вироблюваних точок залежить від розміру відеопам’яті. У сучасних комп’ютерів її об’єм дорівнює 1 Мбайт і більше.

IV. Сканер.

Процес створення електронного зображення паперового документу нагадує його фотографування і вимагає застосування відповідного пристрою. Сьогодні в якості такого пристрою виступає сканер. Такі пристрої як цифрові камери, поки не можуть забезпечити для документів стандартного формату якість зображення, яку гарантувало б їх надійне розпізнавання.

Цифрова́ ка́мера, або цифрови́й апара́т - пристрій, що використовується для зйомки відео та створення фото-знімків або ж обох, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді.


Основними робочим елементом сканера є джерело світла, що використовується для освітлення документа і світлочутливу головку, що сприймає відбите світло.
Джере́ла сві́тла - природні тіла або технічні пристрої різної конструкції і різними способами перетворення енергії, основним призначенням яких є отримання світлового випромінювання з різною довжиною хвилі, - як видимої частини спектру, так і невидимі для людського ока промені (наприклад, інфрачервоні).
Універсальні сканери у відношенні яких немає спеціальних вимог по функціональних можливостях, якість і швидкість ділиться на три основні категорії. Розрізняють ручні, планшетні, роликові та проекційні сканери.

предметів.


Основною характеристикою сканера є роздільна здатність, яка в дисплеях і принтерах визначається кількістю точок на дюйм. Зараз використовують сканери з роздільною здатністю 300-2400 dpi.

Сканери безпосередньо не призначені для введення текстової інформації. Але вони можуть і для введення цієї інформації. В цьому випадку використовуються спеціальні програми, які здійснюють розпізнавання графічних зображень символів і перетворення в коид формату ASCII відповідних символів.

Питання:
– Для чого призначені сканери?

(для введення в комп’ютер графічних об’єктів)

– Які ви знаєте типи сканерів?

(ручні, планшетні, роликові, проекційні).

Модем. Модем – пристій призначений для передачі даних від одного комп’ютера до іншого через телефоні лінії. Він перетворює цифровий потік даних, що поступає з комп’ютера в аналоговий, такий яке чує людське вухо, який сприймають телефонні лінії.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Поті́к да́них (англ. data stream) в телекомунікаціях і програмуванні - це послідовність кодованих когерентних сигналів (пакетів даних) в цифровій формі, яка використовується, щоб передавати або отримати інформацію це знаходиться в передачі.
І навпаки.

Насправді передача комп’ютерних даних – лише частина того, що вміє сучасний модем. У нього є і інші можливості. Більшість сучасних модемів можуть автоматично пересилати підготовлені документи на факс, а також виконувати зворотну функцію, прийом факсів. Можуть працювати автовідподачем, визначниками номера… Але головним для модему є передача даних від комп’ютера  до комп’ютера.


Телефоні лінії – зовсім не ідеальний канал для цього. Дуже повільні.

Зашумлені. Малочуттєві, розпізнаючи лише вузький діапазон частот. Але вони є всюди – практично в кожному домі.

Швидкість. В даний показник впирається все – чим швидше будуть передавати дані, тим краще. Та швидкість все рівно буде на рівні черепашої. Оскільки на граничній для російських телефонів мереж швидкості 36000 бит в секунду Мбайтний файл буде передаватися ≈5-8 хв.

Стійкість роботи. Це найважливіший показник. Адже вітчизняні телефонні лінії, прямо кажучи не подарунок – їх залучення перевищує усі розумні ліміти і нормативи. Тому, навіть, якщо ви придбали високошвидкісний модем із усіма необхідними протоколами, це не говорить про те, що він не буде похвилинно обривати зв’язок. Більшість модемів, що володіють гарними характеристиками по швидкості і при достатнім для експлуатації виявляються працювати дуже важко.

Тип модему.

Практично всі модеми випускаються у 2 видах. Зовнішнім, у вигляді коробочки з ідентифікаторами, що підключаються до комп’ютера через послідовний порт ЕОМ і внутрішньому – у вигляді плати що вставляється у вільний ISA-слоти.

Послідо́вний порт (англ. serial port) - двонаправлений послідовний інтерфейс, призначений для обміну байтовою інформацією. Послідовний тому, що інформація через нього передається по одному біту, біт за бітом (на відміну від паралельного порту).

У кожного є свої недоліки і переваги. Зовнішній займає багато місця, потребує окремої розетки, але дає можливість контролювати всі параметри його роботи за допомогою лампочок-індикаторів. Робота зовнішнього більш стабільна, а також його можна виключати не виключаючи комп’ютера.
У внутрішніх модемів – низька ціна, компактність. Принтер. А зараз давайте розглянемо з вами ще один пристій введення-виведення інформації – принтер.

Щоб там не говорити про переваги електронних носіїв над паперовими, схоже на те, епоха і друкованого тексту пройде не скоро. Давно, відомо, що надрукований текст сприймається по-іншому ніж “електронна” копія на екрані монітора. Йде до того дня, коли безпаперовий стандарт інформації переможе, і нам не буде потрібно переводити на бумагу ліси…


Ми будемо друкувати.

За останні пару років у світі принтерів відбувалась революція. Струйні принтери що були дорогою іграшкою знизились до рівня комплекту з доброї миші і клавіатури.

Струйні.
Друкований пристій – красяща стрічка.

Зображення – чіткість майже безшумні.

Недоліки:
1. Швидкість (1 стор.- 30 с – 1-2 хв).

2. Дорога вартість друку.

3. Від води чорнило розпливається.

Лазерні. 


Принцип роботи схожий з роботою ксерокса. Основними друкуючими пристроями є валик на якому у відповідності з “поданням” на друк зображення формується різним чином зарядженні ділянки, до яких притягуються дрябні частинки порошку, що красить. Після цього валик “перекочує” папір, переносячи краску на його поверхню.

У ньому поєднались всі переваги попередніх типів: швидкість і недорога вартість, безшумна робота, фантастична якість…

Причому – не просто поєднались, а виросли.

Лазерний принтер витримує таке виробниче навантаження від якого у струйного принтера стався б інфаркт.



Недолік:  озон, важко отримати кольорове зображенння.

IV. Повідомлення домашнього завдання.

V. Підсумки уроку.


Скачати 77.48 Kb.

  • Тип уроку
  • І. Організаційна частина
  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу
  • ІІІ. Дисплей.
  • IV. Повідомлення домашнього завдання. V. Підсумки уроку.