Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Приватний вищий навчальний заклад

Приватний вищий навчальний заклад




Сторінка3/7
Дата конвертації22.03.2017
Розмір0.54 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Тема 3. Київська Русь

Передумови утворення Київської Русі. Особливості державо­творчого процесу у Східній Європі.
Русь - назва історичного регіону в Центральній та Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї. У XI - XIII століттях позначала так звану Руську землю довкола Києва, Чернігова і Переяслава, що була осердям середньовічної держави Київська Русь.
Східна Європа - політичний та історико-географічний регіон Європи.
Походження термінів "Русь” , "Руська земля". Перетворення Києва на державний центр східно­слов'янських племінних союзів. Теорії походження Київської Русі.

Геополітичне становище Київської Русі й зовнішня політика перших київських князів (Олег, Ігор, Ольга, Святослав). Зовнішньо­політичні чинники централізації Київської держави. Внутрішня по­літика перших київських князів, процеси класотворення та соціаль­но-реформаторська діяльність. Повстання древлян (945 p.). Війни з хозарами, болгарами, ясами (аланами) і касогами. Підкорення в'ятичів. Війни на Дунаї.

Міжусобна боротьба на Русі після смерті Святослава. Правління Володимира Великого.

Ки́ївська Русь (Русь; стцерк.-слов. Роусь) - середньовічна держава на території Східної Європи з центром у Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Князь Київський - титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства.
Племінний союз, племінне об'єднання - об'єднання кількох племен, особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії (франки і тевтони у германців, антів і склавинів у слов'ян).
Володи́мир Святосла́вич (більш відомий як Володимир Великий, давньорус. Володимѣръ Свѧтославичъ; у сагах конунг Вольдемар; також Володимир Святий; 960±3 - 15 липня 1015) - Новгородський князь (970–988), Великий князь Київський (979–1015), правитель і хреститель Київської Русі.
Завершення формування території Київської держави. Адміністративні реформи Володимира. Зовнішня політика держави, зміцнення її міжнародного авторитету. Передумови та причини прийняття християнства Київською державою. Хрещення Русі 988 р. Історичне значення запровадження християнства.

Господарське життя Київської держави. Розвиток сільського гос­подарства, ремесла і торгівлі. Соціальна структура давньоруської держави в період найвищого піднесення.

Соціальна структура - внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі - соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою.
Характеристика аграрних відносин ранньофеодальної держави (вотчина, повинності селян, се­лянська громада, її соціально-економічні функції).

Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого. Ярос­лав Мудрий: внутрішня і зовнішня політика. Церковне життя. Між­народне становище Київської Русі. Культурно-просвітницька діяль­ність Ярослава Мудрого. "Руська Правда" — перший звід давньо­руського права.

Основні віхи формування давньоруського етносу: територія, мо­ва, ментальність, духовне життя, побут. Походження і розвиток на­ціональної символіки. Усна народна творчість.

Повинності селян - примусові обов'язки, які залежні селяни мали виконувати за користування землею.
Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. -народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Освіта і знання. Лі­тописання. Література. Архітектура й образотворче мистецтво. Му­зика. Історичне значення Київської Русі.


Тема 4. Політична роздробленість Київської Русі. Галицька-Волинська держава

Київська держава за Ярославичів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.

Причини державного відокремлення земель-князівств. Особли­вості економічного й політичного життя Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького та Волинського кня­зівств. Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським.

Економічне і політичне зростання Галицького князівства.

Андрі́й Ю́рійович «Боголю́бський» (близько 1110 - 29 червня 1174) - князь вишгородський 1149–1150, 1155–1156, пересопницько-турівський 1150–1151, володимиро-суздальський 1156–1174.
Га́лицьке князі́вство - князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів. Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів'я Дністра, Пруту й Серету, на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю.
Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння польській і угорській експансії. Роман Мстиславич.

Утворення Галицько-Волннської держави. Початок князювання Данила Романовича в Галичі. Суспільно-політичний і адміністративний устрій. Виникнення і зростання міст. Міжнародна політика Данила Романовича, Відносини з Золотою Ордою.

Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Битва на річці Калці 1223р. Розорення Галицько-Волинського князівства та інших земель.

Міжнаро́дна полі́тика - система економічних, правових, дипломатичних, ідеологічних, культурних та інших зв'язків і стосунків між суб'єктами, що діють на глобальній арені.
Татарська нава́ла на Русь - вторгнення військ на території руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу золотоординської імперії, найбільшої держави світу тих часів.
Дани́ло Рома́нович, також Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький, (давньорус. Данило Романовичъ; 1201 - 1264) - руський король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Є національним героєм України.
Ярослав Володимирович, відомий як Ярослав Осмомисл (також Ярослав Володимирович галицький, Ярослав Галицький; бл. 1130 - 1 жовтня 1187) - князь галицький (1153-1187).
Роман Мстиславич, або Роман Великий (у хрещенні Борис; бл.1152 - 19 червня 1205) - Великий князь Київський (1204-1205), князь новгородський (1168-1170), володимирський (1170-1187, з 1188), галицький (1188, з 1199) з династії Рюриковичів.
Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство лат. Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ) - центральноєвропейська середньовічна руська держава.
Світове значення боротьби русичів з монголо-татарською навалою.

Галицько-волинська земля за наступників Данила Романовича (князь Лев Данилович, король Юрій І Львович). Утворення Галиць­кої митрополії. Занепад Галицько-Волинської держави.

Культура періоду роздробленості Русі (XII - перша половина XVI ст.).


Тема 5. Українські землі під владою Литви и Польщі

Політичні, економічні передумови утворення та правова основа Литовсько-Руської держави. Встановлення влади литовських князів над Волинню, Чернігово-Сіверською землею, Поділлям, Київщиною та Переяславщиною. Особливості міжетнічних відносин у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському.

Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське і Жемайтійське (лат. Magnus Ducatus Lituaniae) - монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.
Давньоруська мова та її статус.

Встановлення польської влади на Галичині. Зміна адміністратив­но-територіального устрою та системи органів державного управ­ління. Становище русичів у польській державі.

Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — XV ст. Кревська унія 1385р. Загарбання польською шляхтою Галичини (1387р.). Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва. Великий князь литовський Вітовт і його політика.

Систе́ма о́рганів - сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію.
Грюнвальдська битва 1410 року (Битва під Танненбергом 1410) - битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409–1411 років між військами держави Тевтонського ордену (Civitas Ordinis Theutonici) та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді - Грюнефельде) і Танненберг - нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.
Кревська унія 1385 року - угода про династичний союз між Великим князівством Литовським і Польщею, за яким великий князь литовський Ягайло зобов'язувався перевести Велике князівство Литовське на католицтво і ставав королем єдиної польсько-литовської держави.
Польська шляхта - соціальний стан, що існував в Польському королівстві, Речі Посполитій і після поділів у трьох імперіях до скасування у 1921 році за конституцією. Польська шляхта утворилася із лицарів.
Вели́кий князь - титул правителів Київської Русі, пізніше - аристократичний титул.
Зміни в соціально-економічному й політичному положенні русичів у Польсько-Литовській державі. Ліквідація удільних князівств. Спроби збереження української державності. Повстання М. Глинського 1508р.

Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князів­ством Литовським за Сіверську землю.

Річ Посполита (лат. Res Publica, пол. Rzeczpospolita, рус. Рѣч Посполита) - східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, південної Естонії та західної Росії.
Уді́л, удільне князівство - адміністративно-територіальна одиниця у Давній Русі, яка виникла внаслідок поділу більших князівств - Галицько-Волинського, Чернігівського та ін., що було узаконено на княжому з'їзді в Любечі 1097.
Сіверська земля (Сіверщина; рос. Северщина) - історична область, колиска зародження Київської Русі, що включала басейн середньої та нижньої Десни, Посем'я і нижнє Посожжя.
Моско́вське ца́рство, Московська держава, Московія (рос. Московское государство, Московское царство, лат. Moscovia) - централізована держава у період кінця XV-XVII століть. Попередником Московського царства є Велике князівство Московське та Золота Орда.
Входження чернігово-сіверських земель до складу Московського царства. Напади татар і турків на українські землі.

Основні риси економічного життя українських земель у складі Литви і Польщі. Сільськогосподарське виробництво. Внутрішній і зовнішній ринок, орієнтація економіки українських земель. Філь­варки. Сільська громада (копа). Початок закріпачення. Литовські статути (1529, 1566, 1588 року). Розвиток міст. Магдебурзьке право.

Сільськогоспо́дарське виробни́цтво - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.
Моско́вія (тат. Мәскәү олысы) - часто вживана назва Великого князівства Московського та Московського царства. Після перейменування Московського царства на Всеросійську імперію у 1721 році і перенесення столиці до Санкт-Петербурга, назву Московія продовжували вживати іноземці поряд з новими назвами Росія і Російська імперія.
Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського - основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Видавався у трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років, які відомі як Литовські статути.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Магдебу́рзьке пра́во (також німе́цьке або тевтонське міське́ пра́во; лат. theuthunico iure, id est iure magdeburgensi) - одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки.
Ремесла і торгівля. Соціальне становище українського населення у складі Польсько-литовської держави. Міжетнічні взаємини у поль­сько-литовську добу. Національні й соціальні рухи на українських землях. Повстання під проводом Мухи та Борулі.

Умови розвитку культури русичів у польсько-литовській держа­ві. Розвиток української мови. Усна народна творчість. Освіта й пи­семність. Літописання. Література. Розвиток науки. Архітектура і містобудування. Живопис. Художні ремесла. Побут.

Становище православної церкви у Великому князівстві Литовсь­кому та Польському королівстві. Відокремлення Московської мит­рополії від Київської, його історичні наслідки. Натиск католицизму. Полонізація. Релігійний гніт.

Суспі́льний рух (також соціальний рух) - суспільна активність або колективна поведінка (організовані та цілеспрямовані, іноді також спонтанні - дії, вчинки) великих мас людей - прошарків суспільства, класів, груп, котрі керуються якимись конкретними ідеями, цілями, мотивами і мають зовнішню загальну ціль, мету.
Православ'я або Православне християнство - збірний термін, який включає в себе Православну церкву та Давньосхідні православні церкви.
Релі́гія (від лат. religio - зв'язок) - особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.



1   2   3   4   5   6   7



  • Тема 4. Політична роздробленість Київської Русі. Галицька-Волинська держава
  • Андрієм Боголюбським
  • Ярослав Осмомисл
  • Міжнародна політика
  • Тема 5. Українські землі під владою Литви и Польщі
  • Великому князівстві Литовському
  • Польсько-Литовській державі
  • Московського царства
  • Литовські статути