Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Приватний вищий навчальний заклад

Приватний вищий навчальний заклад




Сторінка4/7
Дата конвертації22.03.2017
Розмір0.54 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Тема 6. Українське козацтво як політична еліта українського народу

Причини, походження, джерела поповнення і час виникнення українського козацтва. Передумови створення регулярної військової організації козацтва. Козацька колонізація Причорноморських сте­пів. Роль козацтва у захисті південних рубежів Великого князівства Литовського від турецько-татарських нападів.

Поява перших Січей. Дмитро Вишневецький та його діяльність в об'єднанні козацьких сил. Військове мистецтво, життя і побут січо­виків. Молдавські походи Івана Підкови.

Військово-політична організація Запорозької Січі.

Воєнне мисте́цтво (ВМ) - галузь воєнної науки; наука про воєнні дії; наука про організоване застосування зброї і техніки особовим складом в ході воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій та збройної боротьби в цілому.
Структура збройних сил - узагальнена структурована ієрархія збройних сил держави, що відповідає вимогам політики національної оборони, з урахуванням військового потенціалу країни та національних (військових) традицій.
Козаки́ - члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів.
Іва́н Підко́ва (Іван Серпяга, Іван Вода; рум. Ioan al IV-lea Potcoavă; народився 1533, Брацлавщина - помер 16 червня 1578, Львів) - козацький кошовий отаман, молдовський господар (1577-1578). Рідний брат молдовського господаря Івана III Воде Лютого.
Запоро́зька Сі́ч (або Запорі́зька Сі́ч) - укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI - кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра. Збереглися відомості про сім Запорозьких Січей, що наслідували одна одну.
Запорозька Січ як державно-політичне утворення. Місце Запоріжжя у тогочас­ній міжнародній політиці. Козацька символіка.
Тема 7. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI— перша половина XVII ст.)

Люблінська унія 1569 p., утворення Речі Посполитої та його наслідки для України.

Соціально-економічний розвиток України. Зростання великого землеволодіння. Розвиток панщинно-фільваркового господарства. "Устава на волоки". Остаточне закріпачення селянства. Колонізація Лівобережної України. Розвиток міст, ремесел і торгівлі. Магдебур­зьке право. Поява підприємств мануфактурного типу.

Культурний розвиток українських земель наприкінці XVI — на початку XVII ст. Братський рух та його значення. Львівське, Київ­ське, Луцьке братства, їх діяльність. Церковне життя. Берестейська унія 1596 р.

Лівобере́жна Україна - історичне найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 - 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).
Бересте́йська у́нія (пол. Unia brzeska, біл. Берасьцейская унія, рос. Брестская уния) - рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р.
та її значення.


Тема 8. Зростання козацтва у другій половині XVI ст. Козацькі повстання

Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Украї­ні. Урядова політика щодо козаків. Виникнення реєстрового козацтва.

Формування суспільно-політичного устрою Запорізької Січі. Ко­зацька адміністрація. Старшина, заможні козаки, козацька голота (сірома). Козацькі ради. Господарство, побут, звичаї козаків. Війсь­кове мистецтво. Духовний світ українського козацтва.

Реєстро́ві козаки́ - частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список - реєстр, звідки й назва - реєстрові козаки.
Ві́йсько Запоро́зьке - 1) військово-політична організація з центром у Запорозькій Січі; 2) державне утворення, що виникло під час повстання Богдана Хмельницького в середині XVII століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя; 3) назва реєстрового війська в Речі Посполитій і Гетьманщині, а також загальна назва українського козацького війська.

Передумови розгортання національно-визвольної боротьби. Ко­зацьке повстання Кшиштофа Косинського (1591-1593 pp.). Козаць­ка війна під проводом Северина Наливайка.

Севери́н Налива́йко (інколи Семерій,, Семен) (?, Гусятин - 11 квітня 1597, Варшава) - український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594-1596 років у Речі Посполитій.
Покозачення українсь­кого селянства.

Турецько-татарські набіги на Україну та їх наслідки. Козацтво як захисник українського народу. Гетьман Самійло Кішка. Походи козаків на Молдавію, Лівонію, на Московське царство. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний, його політична, військова та просвіт­ницька діяльність. Хотинська війна 1620-1621 pp.

Розгортання народної боротьби за національне визволення. Повстання під проводом М. Жмайла (1625 p.). Гетьман М. Дорошенко та його походи на Крим. Повстання Т. Федоровича (Трясила) (1630-1631 pp.). Іван Сулима. Статті для заспокоєння руського народу (1633р.). "Доба золотого спокою". Зруйнування Кодака. Козацькі повстання 20-30-х років XVI ст.

Хотинська війна 1620–1621 років - війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.
Козацькі повстання - антиурядові акції козаків та покозаченого населення України наприкінці XVI - на початку XVII ст. з метою розширення прав козацтва та збільшення козацького реєстру.
"Ординація Війська Запорозького реєстрового" (1638 р.).
Козацькі війська - збройні формування козацтва. Відомі з початку 16 ст.: тоді старости південних земель Великого князівства Литовського комплектували з козаків роти і поселяли на території своїх староств.


Тема 9. Перша українська національна революція (визвольна війна українського народу середини XVII ст.)

Політичні, соціально-економічні, національно-релігійні й психо­логічні причини революції. Рушійні сили і характер революції. Проб­лема її типології, хронологічних меж і періодизації.

Підготовка і початок козацького повстання під проводом Б. Хмельницького. Битви під Жовтими Водами і Корсунем. Заро­дження ідеї автономізму.

Розгортання національно-визвольної і соціальної боротьби в 1648-1649 pp. Зборівський мир. Битва під Пилявцями. Похід на Га­личину. Облога Львова і Замостя. Зборівський мирний договір, ко­зацька автономія у межах Речі Посполитої.

Внутрішня і зовнішня політика українського уряду Війська Запо­розького. Формування державних інституцій. Територія та кордони української автономії. Державна символіка. Створення української армії. Українські полководці — сподвижники Б. Хмельницького. Економічна і соціальна політика. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького.

Молдавський похід Б. Хмельницького. Берестецька битва 1651 p. Білоцерківський мирний договір 1651 р.

Би́тва під Бересте́чком (18 червня - 30 червня 1651) - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
Соціа́льна полі́тика - комплекс заходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлення, задоволення і узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад.
Збро́йні си́ли Украї́ни - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються завдання з оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Державна символіка - офіційні емблеми держави, що зображуються на печатках, бланках державних органів, грошових знаках тощо; встановлюються конституцією держави.
Збо́рівський до́говір (8 серпня 1649) - угода, укладена після Зборівської битви між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з іншого поблизу м.
Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651, або Білоцерківські статті - договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.
та його умови. Битви під Батогом і Жванцем. Жванецька угода.

Відносини між Гетьманщиною і Московським царством. Переяс­лавська рада 1654р. і укладення українсько-російської міждержав­ної угоди. Березневі статті 1654р.: зміст, ставлення до них різних верств суспільства і церкви, оцінка в історіографії.

Ліквідація старого державного ладу і зародження української ко­зацької держави, її територія і адміністративно-територіальний уст­рій. Поділ на суспільні групи-стани. Соціальний аспект визвольної війни. Органи влади. Господарсько-фінансова політика. Диплома­тична діяльність. Збройні сили.

Осінньо-зимова кампанія 1654- 1655 pp. та її трагічні наслідки для козацької України.

Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви - «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») - угода між московським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.
Держа́вний устрій або державний лад - форма політичного устрою країни або держави. Система відносин суспільних та політичних інститутів - класів, робіт, прошарків, партій. Ієрархічна структура державної політичної влади - парламент (законодавча влада), уряд (виконавча влада), суд (судова влада), суспільні організації.
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке - українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій - Хмельниччини.
Битва під Охматовом 1655 p. Облога Львова та битва під Городком. Боротьба уряду за возз'єднання Західної України. Участь українських військ у боях у Білорусії та Литві. Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі. Віленське перемир'я 1656р. Встановлення спадкоємного гетьманату. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького. Підготовка українсько-шведського військово-політичного союзу. Смерть Б. Хмельницького. Б. Хмельницький — державний, політичний діяч і воєначальник.
Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.

Тема 10. Українська козацька держава (друга половина XVII- ХVIII ст.)

Становище України після смерті Б. Хмельницького. Ліквідація спадкоємного гетьманату. Основні напрямки політики І. Виговського. Розбудова Української держави. Корсунський договір 1657р.

Ко́рсунський до́говір - договір, укладений між Україною і Швецією 25 жовтня 1657 року на Генеральній Військовій Раді в Корсуні.
між Гетьманщиною і Швецією. Полтавська трагедія. Збли­ження з Річчю Посполитою. Галицький договір 1658р. Наступ Ро­сійського царства на Україну. Конотопська битва 1659р. Кінець гетьманства І. Виговського та його наслідки для України.

Гетьманство Ю.Хмельницького. Переяславські статті 1659р. Чуднівська кампанія. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Україну.

Би́тва під Чу́дновим відбулася 27 вересня-2 листопада 1660 року під час російсько-польської війни 1654-67 років. Московське військо під проводом воєводи Васілія Шереметєва капітулювало перед польським військом, тоді як союзники росіян козаки Юрія Хмельницького уклали нову угоду з Річчю Посполитою.
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) - історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра. Займала територію сучасних Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Київської та частково Черкаської областей.
Чорна рада. Гетьмани П. Тетеря та І. Брюховецький. Україна у політичних планах Росії, Польщі, Туреччини.

Посилення впливу московського уряду на політику Української держави. Андрусівське перемир'я 1667 р. Зміна зовнішньополітичного курсу І. Брюховецького.

Епоха "Великої руїни" на Правобережжі. Гетьман П. Дорошенко та державницький напрям його діяльності. Бучацький мирний дого­вір 1672р. Причини краху політики П. Дорошенка та його зречення гетьманства. Друге гетьманування Ю. Хмельницького. Чигиринські походи 1677, 1678 року. Бахчисарайська угода. "Вічний мир" і оста­точне закріплення поділу України. Занепад Правобережної України.

Соціально-економічні наслідки визвольної війни. Зміна соціаль­ного та національного складу населення. Форми землеволодіння. Розвиток сільського господарства. Цехове ремесло та промисли. Переорієнтація напрямів зовнішньої та внутрішньої торгівлі.

Чигиринські походи (1674–1678) - воєнні дії за участю Османської імперії, Московії, та українського козацтва право і лівобережного Гетьманатів. Одним з головних завдань цих походів було оволодіння стратегічно важливим на той час містом Чигирином.
Вну́трішня торгі́вля - це торгівля, яка ведеться виключно в межах певної країни. Розділена така торгівля на дві категорії - оптова та роздрібна. Оптова торгівля пов'язана з купівлею товарів у виробників або дилерів у великій кількості і продаж в невеликій кількості для тих, хто може купити в роздріб.
Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України і Слобожан­щини.

Наступ на політичну автономію України. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687р. Основні напрямки економічної, соціальної, зовнішньоекономічної та культурно-просвітницької діяльності І. Мазепи. Зміцнення влади козацької старшини.

Україна на початку Північної війни. Таємна дипломатія І. Ма­зепи. Перехід I. Мазепи на бік Карла XII та наслідки цієї акції для України.

Обрання гетьманом І. Скоропадського. Воєнні дії взимку 1708-1709рр. Полтавська битва.

Коза́цька старши́на - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Коломацькі статті - міждержавний договір, укладений 25 липня 1687 на річці Коломак між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого.
Полта́вська би́тва - визначна баталія під час Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I. Відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави.
Смерть І. Мазепи, його місце і роль в українському національно-визвольному русі.

Обрання гетьманом України (в еміграції) П.

У списку подані ватажки Війська Запорозького XV–XVII століть, старші реєстрових козаків та гетьмани Війська Запорозького Городового XVI–XVIII століть, кошові отамани Війська Запорозького Низового (січових козаків) XVI-XVIII століття, гетьмани України XX століття.
Орлика. Розробка й прийняття "Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запоро­зького". Історичне значення діяльності П. Орлика.

Інкорпораційна політика царизму. Гетьман І. Скоропадський. Решетилівські статті 1709р.

Решетилівські статті 1709 - 14 пунктів петиції, що її подав гетьман Іван Скоропадський цареві Петрові І у м.Решетилівці 17 липня 1709 року. Частково були затверджені царем 11 серпня 1709, але на практиці не мали впливу на українсько-московські відносини, що перейшли у фазу поступової ліквідації гетьманської автономії та українських вольностей.
Заходи Петра І щодо обмеження дер­жавних прав України та русифікації її населення. Утворення 1-ї Ма­лоросійської колегії, її завдання і функції. Правління наказного гетьмана П. Полуботка. Боротьба козацької старшини за віднов­лення державних прав України. Зміцнення української державності за гетьманування Д. Апостола. "Решительні пункти" 1728р. Засну­вання Нової Січі. Діяльність гетьманського уряду.
Украї́нська Держа́ва (в історіографії інколи вживають назву Гетьманат) - назва держави, що охоплювала територію Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві від 29 квітня до 14 грудня 1918 року.

Доля запорожців після Полтавської битви. Олешківська Січ.

На честь перемоги здобутої над шведами у Полтавській битві ім'ям «Полтава» Петро I назвав перший лінійний корабель російського флоту, 54-гарматний вітрильний лінійний корабель «Полтава». Пізніше ім'я «Полтава» носив цілий ряд військових кораблів і цивільних суден російського і радянського флоту.
За­снування Нової Січі. Стосунки імперського уряду і Січі.
Росі́йська імпе́рія - держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Створення військових поселень. Нова Сербія і Слов'яносербія.

Тимчасове відновлення гетьманського правління. Кирило Розумовський. Посилення антиукраїнської політики за Катерини II. Скасування козацького устрою на Слобожанщині (1785р.). Оста­точна ліквідація гетьманства і створення 2-ї Малоросійської колегії. Політика П. Рум'янцева-Задунайського в Лівобережній Україні. Зруйнування Запорозької Січі (1785р.). Російський уряд і козацька старшина.

Трамвайне господарство Києва відкрито в 1892. Це перша електрична трамвайна мережа на території України, а зважаючи на те що Київ тоді входив до складу Російської імперії, то і в Російській імперії. В Москві трамваї почали ходити через 7 років в 1899, а в Санкт-Петербурзі - через 15 років в 1907.
Кошовий отаман П. Калнишевський. Переселення запо- . рожців. Заснування Задунайської Січі.
Військові поселення - особлива система організації війська в Росії, яка поєднувала військову службу з сільськогосподарською працею. Існувала у 1817–1857 роках.
Кошови́й отама́н (кошовий) - виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI–XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Малоросі́йська коле́гія або Перша Малоросі́йська коле́гія - колегія, що керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду в історії Гетьманщини.
Нова́ Се́рбія - історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська область).
Кирило Григорович Розумовський (18 (29) березня 1728(17280329) - 9 (21) січня 1803) - український військовий, політичний і державний діяч. Останній гетьман Війська Запорозького. Гетьман Глухівського періоду в історії України.
Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ - військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування імператорськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю.
Розселення козаків на Кубані і Дону. Скасування військового й адміністративного устрою Ліво­бережної України.

Культура України XVII — початку XVIII ст. Освіта й книгодру­кування. Київська академія. Відкриття друкарень. Наука. Розвиток медицини й математики. Г. Сковорода. Літописи С. Величка і Г. Граб'янки.

Література й усна народна творчість. І. Котляревський та його "Енеїда". Театр і музика. М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянсь­кий.

Архітектура. Українське бароко.

Ки́ївська Акаде́мія - найстаріший вищий навчальний заклад в Східній Європі й один з найстаріших вищих навчальних закладів у світі, заснований близько 1037 р. Академія багато років була центром богослов'я та освіти на навколишніх землях.
Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко - назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століття. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Живопис. Д. Левицький, В. Боровиковський.

Побут, звичаї і культура запорожців. Місце церкви в духовному житті козаків. Система навчання і виховання молоді. Січова школа.
Тема 11. Соціально-економічне становище українських земель у другій половині XVIII ст. Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба українського народу у XVIII ст.

Завершення процесу утвердження феодальної земельної власності на Правобережжі. Поширення магнатського землеволодіння і панщини. Розвиток міст, ремесел і торгівлі. Промислове виробництво Адміністративно-територіальний устрій земель.

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) - поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.

Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Зміни в сільському господарстві й аграрних відносинах.

Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Розвиток тваринництва. Формування нових економічних відносин у сільському господарстві.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів
Форми власності на землю. Зростання зе­мельної власності дідичів, козацької старшини, духовенства. Пан­щина та інші феодальні повинності. Запровадження кріпацтва на Лі­вобережній Україні. Поширення кріпосного права на південноук­раїнські землі (1796 p.).

Зрушення у промисловому виробництві. Товарне виробництво. Поширення найманої праці. Формування національного ринку. Розвиток внутрішньої торгівлі й товарно-грошових відносин. Зміц­нення економічних зв'язків між господарськими районами України. Зовнішня торгівля.

Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Това́рне виробни́цтво - виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.
На́йманий робітник - це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.
Феода́льні пови́нності - повинності селян на користь панів з часу становлення феодальних відносин до скасування кріпосного права. В різні періоди і в різних місцевостях феодальні повинності мали свою специфіку щодо розміру й характеру, розділяючи феодально залежних селян на численні категорії.
Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.
Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина, панщина, або панське право) (від «кріпостей» - купчих документів на землю, відомих у Росії з кінця XV ст.), у вузькому сенсі - правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого на селянина.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
Українські міста та їх правове становище.
Місто в Україні - статус адміністративно-територіальної одиниці України, населений пункт зі статусом місто, що знаходиться на території України і підпорядковується органам місцевої державної влади України.

Україна в системі всеросійського ринку. Негативні й позитивні наслідки створення єдиного господарського комплексу Російської імперії.

Форми народного протесту проти відновлення національного і соціального визиску. "Шукання козацтва". Виступ селян і козаків у с. Кліщинцях (1767-1770 pp.). Рух під керівництвом С. Гаркуші. По­встання в с. Турбаях. Посилення національного і соціального гноб­лення на Правобережжі та в західноукраїнських землях. Гайдамацький рух, його характер і рушійні сили. Повстання 1734 p. під прово­дом Верлана. Гайдамацьке повстання 1750р. Опришківський рух. О. Довбуш, В. Баюрак, І. Бойчук. Коліївщина та її історичне зна­чення.


Тема 12. Соціально-економічний розвиток українських земель та антикріпосницька боротьба у першій половині XIX ст.

Інтеграція територіальних надбань Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII ст.

Австрі́йська імпе́рія (нім. Kaisertum Österreich) - державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви. Існувало у 1804-1867 роках.
Адміністративно-територіальний уст­рій та регіональний поділ українських земель у складі іноземних держав. Демографічні показники й етнічний склад населення україн­ських земель. Національне та соціальне становище українського на­селення.

Адміністративно-територіальний устрій та населення західноук­раїнських земель. Колоніальна політика австрійського уряду. Ре­форми Марії-Терезії та Иосифа II, їхня роль у розвитку економічно­го й суспільного життя Галичини та Буковини.

Україна в російсько-турецькій війні 1806-1812 pp. Бухарестський мирний договір та його наслідки для України.

P= P0 + (N - M) + (V+ - V-) = P0 + E + Vпр (рівняння демографічного балансу)
Колоніа́льна полі́тика - діяльність держави, економічно та політично більш розвиненої, спрямована на включення до кола свого впливу та остаточне підкорення іншої держави, менш сильної, або ж народів, що знаходяться на нижчому щаблі розвитку і, часто, ще не завершили державного оформлення, а також утримання держави чи народу у своїх руках.
Бухарестський мирний договір 1918 року - сепаратний мирний договір, укладений 7 травня 1918 року між Королівством Румунія та Центральними державами. Завершив війну між Королівством Румунія та Четверним союзом (Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією й Болгарським царством), остаточно ліквідувавши Східний фронт Першої світової війни.
Участь українського населення у російсько-французькій війні 1812р. Утворення Азовсь­кого козацького війська.

Функціонування поміщицького господарства на українських зем­лях. Становище селянства. Закріпачення селян Південної України (1796р.). Урочна система виконання панщини.

Урочна система - одна з найжорстокіших форм панщини у Російській імперії 1-ї половини 19 ст., у тому числі в українських губерніях. Після указу від 5 квітня 1797, яким рекомендувалося дотримуватися триденної панщини, поміщики, щоб обійти його, запроваджували т. зв.
Військові поселення. Поширення ринкових відносин.
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Товаризація поміщицького господар­ства. Машини і вільнонаймана праця. Розшарування селян і руйну­вання селянської общини. Місячина. Орендування поміщицьких зе­мель. Дрібні селянські промисли, чумакування й візникування.

Початок промислового перевороту. Південна Україна: характе­ристика економічного розвитку, галузева спеціалізація, характер виробничих відносин у сільському господарстві та промисловості.

Промисло́ва револю́ція або промисло́вий переворо́т - перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст.
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Виробни́чі відно́сини - суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
Зародження фабрично-заводського виробництва. Розвиток промис­ловості. Шляхи і транспорт. Міста. Зростання морських портів. Роз­виток внутрішньої торгівлі. Місце України в зовнішній торгівлі Ро­сійської імперії.

Національний і соціальний гніт на українських землях. Форми й характер протесту українського населення. Виступ бузьких козаків (1817р.). Повстання чугуївських вільнонайманих поселенців на Харківщині (1819р.). Селянські рухи на Дону і в Південній Україні (1818--1820 pp.). Шебелинське повстання 1829р. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка (1812- 1835 pp.) на Поділлі і Волині.

Криза феодальних відносин у Західній Україні.

Порт (від лат. portus - сховище, притулок, гавань, гирло) - ділянка берега моря, річки або озера з прилеглою акваторією, захищена від негоди захисними гідротехнічними спорудами, на якій розміщується комплекс будівель та пристроїв для завантаження і розвантаження суден та їх обслуговування.
Феодалі́зм - панівна за середньовіччя в Західній і частково в Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система. Феодальний лад - це такий лад, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.
Галичина́ (пол. Galicja, нім. Galizien, рос. Галиция) - історична область у західній Україні та південно-східній Польщі. Займає території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (крім північної частини) областей України і Підкарпатського, Малопольського та південної частини Сілезького воєводств Польщі.
Форми антикріпосницькоі боротьби. Рух опришків. Революційний рух на західно-українських землях, селянські виступи в Галичині, на Буковині (JI. Кобилиця), у Закарпатті ("холерні бунти").

Поширення декабристського руху в Україні. "Союз благоденства". Створення "Південного товариства" і 'Товариства об'єднаних слов'ян".

Національна ідея в суспільно-політичному русі першої половини XIX ст. Створення Кирило-Мефодіївського братства. М. Костома­ров, П. Куліш, М. Гулак, В. Білозерський - засновники організації Т. Шевченко — суспільно-політичний діяч, його участь у братстві. Значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку українського національного руху.

Декабри́сти - перші дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Росії конституційний лад.
Кири́ло-Мефо́діївське товариство (Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство) - українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.
Украї́нський націоналі́зм - політична ідеологія, а також громадсько-політичний рух, що ставить на меті створення і розвиток української самостійної національної держави та/або захист національної самобутності.



Тема 13. Економічний розвиток українських земель на рубежі ХІХ-ХХст.

Особливості соціально-економічного розвитку українських зе­мель напередодні реформи 1861 p. Основні законодавчі акти аграр­ної реформи в Україні, її специфіка та наслідки.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

Адміністративне реформування у другій половині XIX ст. (судо­ва, земська, військова, шкільна, цензурна, фінансова реформи та ре­форма міського самоврядування). Вплив реформ 60 -70-х років на соціально-економічпий і політичний розвиток України.

Наддніпрянська Україна в пореформений період. Початок капі­талістичної індустріалізації в Україні. Особливості й перебіг про­мислового перевороту. Політика протекціонізму. Залучення інозем­них капіталів. Створення великої фабрично-заводської індустрії. Перетворення України на головну вугільно-металургійну базу Ро­сійської імперії. Провідні галузі промисловості України. Спеціаліза­ція промислових районів. Розвиток транспорту. Розширення внут­рішнього ринку. Торгівля.

Аграрні відносини в Наддніпрянській Україні.

Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
Наддніпрянська Україна, також Наддніпрянщина, Подніпров'я - історично-географічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лишень Середню Наддніпрянщину.
Залишки кріпацтва. Поєднання відробіткової та вільнонайманої системи. Розвиток товарного рільництва та тваринництва. Застосування машин у сіль­ському господарстві. Соціальне розшарування селянства.

Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель. Формування промислового сектора в Західній Україні. Розвиток Дрогобицько-Бориславського нафтового району. Галузі промисло­вості. Проблеми у сільськогосподарському секторі. Початок трудо­вої еміграції. Кооперативний рух.



1   2   3   4   5   6   7



  • Військове мистецтво
  • Тема 7. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI— перша половина XVII ст. )
  • Тема 8. Зростання козацтва у другій половині XVI ст . Козацькі повстання
  • Тема 9. Перша українська національна революція (визвольна війна українського народу середини XVII ст.)
  • Зборівський мирний договір
  • Державна символіка
  • Берестецька битва
  • Березневі статті
  • Тема 10. Українська козацька держава (друга половина XV II - ХV III ст .)
  • Чуднівська кампанія
  • Коломацькі статті
  • Малоросійської колегії
  • Кошовий отаман
  • Тема 11. Соціально-економічне становище українських земель у другій половині XVIII ст . Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба українського народу у XVIII ст .
  • Промислове виробництво Адміністративно-територіальний устрій
  • Форми власності
  • Тема 12. Соціально-економічний розвиток українських земель та антикріпосницька боротьба у першій половині XIX ст.
  • Бухарестський мирний договір
  • Кирило-Мефодіївського братства
  • Тема 13. Економічний розвиток українських земель на рубежі ХІХ-ХХст.