Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Приватний вищий навчальний заклад

Приватний вищий навчальний заклад




Сторінка5/7
Дата конвертації22.03.2017
Розмір0.54 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Тема 14. Українська культура на хвилі національного відродження

Національна політика царизму в Україні. Виникнення громад та їх культурно-освітня діяльність наприкінці 50 — на початку 60-х ро­ків ХІХ ст. Перший український журнал "Основа". Недільні школи. Валуєвський циркуляр 1863 p. Відновлення громадівського руху на поча­тку 70-х років ХІХ ст. Південно-західний відділ Російського географічного товариства, "Київський телеграф".
Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року - таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою.
Неді́льні шко́ли - безкоштовні школи для дорослих в Україні, які працювали в неділю та святкові дні й давали початкову освіту. Виникли у 1848-1849 роках у Східній Галичині та на Закарпатті як «читальні для дорослих».
Російське географічне товариство (рос. Русское географическое общество) - всеросійська громадська організація, яка об'єднує 27 тисяч членів на території всіх суб'єктів Російської Федерації і за кордоном і має 127 регіональних та місцевих відділень, філій та представництв по всій Росії.
Заборона української мови. Емський указ 1876 p.
Емський указ - розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.
і переслідування українофілів. Діяльність М. Драгоманова. Молоді громади. Братство тарасівців. Заснування гро­мадсько-політичного об'єднання "Загальна українська організація".

Народницький рух в Україні.

Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях після рево­люції 1848-1849 pp. "Москвофіли". Рух народовців у Галичині, на Бу­ковині та в Закарпатті. Заснування і діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта", Літературного товариства ім. Т. Шевченка (з 1892р. — Наукове товариство ім. Т.Шевченка). І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький та радикальний рух у Галичині. Ство­рення політичної організації народовців.

Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців - таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Кобзаря, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його безсмертні ідеї.
Науко́ве товари́ство - товариство, яке об'єднує фахівців з певної наукової дисципліни (гуманітарної, природничої, технічної). Діяльність товариства зазвичай поширюється на певний регіон, державу або мовний чи культурний простір.
Політична організація - добровільне об'єднання громадян, створене на засадах спільної діяльності з метою реалізації політичних цілей.
Народна рада. Виникнення і діяльність радикальної партії. Проголошення ідеї політичної неза­лежності України. Ю. Бачинський. Наукова і політична діяльність М.
Дія́льність політи́чна - невіддільна частина загальної людської діяльності, специфічна сутність, якої полягає в сукупності дій окремих індивідів і великих соціальних груп, спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед завоювання, утримання і використання влади.
Грушевського в Галичині. Утворення УНДП та УСДП.

Робітничий і селянський рух на українських землях.

Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів у містах України в першій половині XIX ст. Університети України. Наука. Видатні українські вчені: ботанік М. Максимович, математики Т. Осиповський і М. Остроградський.

Література і фольклор. Т. Шевченко, І. Котляревський, ГІ. Ку­ліш, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Леся Українка, П. Мирний, І. Франко. Розвиток української драма­тургії: І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Старицький. Му­зичний фольклор кобзарів. Архітектура. Музика. Живопис: А. Куїнджі, М. Пимоненко.



Тема 15. Соціально-скономічні, політичні, етнокультрні причини другої української революції.

Соціальне-економічне становище українських земель Росії. Концентрація виробництва та його монополізація. Економічна криза 1900-1903 pp.

Економі́чна кри́за (грец. krisis - поворотний пункт) - різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті - в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
Погіршення становища робітників і селянства України. Страйки та демонстрації 1901-1903 pp. Повстання селян на Полтавщині та Харківщині (1902 p.). Студентські виступи.

Зародження українського націоналістичного руху. "Десять запо­відей" М. Міхновського. Створення і діяльність українських політичних партій — РПЦ, УНП, УДП, УРП, УСДС, УСДРП. Дві течії української політичної думки: незалежницька та автономістська.

Боротьба українців Галичини за адміністративні реформи краю, заснування українського університету та загальне виборче право.

Політи́чна па́ртія - особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом придбання і здійснення політичної влади. Інструментом партії є оволодіння політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Ви́борче право - в об'єктивному сенсі;- система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави й місцевого самоврядування. Об'єктивне виборче право регулює виборчу систему в широкому значенні.
Курс на політичну автономію у складі Австро-Угорщини. Націо­нальні та спортивні організації "Соколи" та "Січі". Митрополит А. Шептицький та його роль у піднесенні національного життя в За­хідній Україні. Москвофільство та національний рух.

Україна в роки першої російської революції 1905-1907 pp. Робіт­ничо-селянський рух. Повстання на панцернику "Потьомкін". Ви­никнення Рад робітничих депутатів і створення профспілок. Севас­топольське збройне повстання (П. Шмідт). Повстання саперів у Києві (Б. Жаданівський). Збройні повстання в Харкові, Олександрівську та Донбасі.

Піднесення українського національного руху.

Революція в Російській імперії 1905-1907 (Перша російська революція) - назва подій, що відбувалися протягом періоду з січня 1905 р. по червень 1907 р. у Російській імперії.
Українофі́льство (дав.-гр. φιλέω - кохаю) - термін, що означає любов та/або приязнь до України та українців; протилежний за значенням до терміну українофобія. Термін вживається переважно у політичному та культурному контексті.
Поява масових пе­ріодичних видань — "Хлібороб", "Громадська думка", "Рада", "Україна". Культурно-освітні товариства "Просвіти". Діяльність української громади у І та II Державних думах.

Червневий переворот. Земельна реформа П. Столипіна та її еко­номічні і політичні наслідки для України.

Діяльність українських партій і організацій у післяреволюційну добу. Робітничий і селянський рух. Українське питання в Державній думі.

Закриття "Просвіт". Товариство українських поступовців. Столипінський циркуляр 1910р. про заборону українських національ­них товариств, клубів, видання української періодики.

Україна у Першій світовій війні.

Столипінський циркуляр - розпорядження губернаторам, підписане міністром внутрішніх справ Російської імперії П.Столипіним 20 січня 1910, з вимогою припинити реєстрацію «інородчеських», зокрема, й українських, національних культурно-просвітницьких товариств як таких, що «мають на меті об'єднання інородчеських елементів на ґрунті виключно національних інтересів», а тому становлять, на думку міністра, загрозу громадському спокою та безпеці. Відповідно до циркуляра вирішувалося питання про діяльність уже існуючих товариств, частина яких, зокрема й Київське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, були закриті. Підставою для появи циркуляра була складена у грудні 1909 С.Щоголевим за участю діячів «Клуба русских националистов города Киева» (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов) та відвезена в січні 1910 в Санкт-Петербург київським губернатором О.Гірсом доповідна записка «О польских и малорусских просветительных обществах». Попри катастрофічні наслідки для українських товариств цей циркуляр був першим у новітній історії фактом офіційного визнання з боку вищих посадових осіб Російськох імперії окремішності української нації від російської. Оскільки циркуляр спростовував офіційну доктрину «о триединстве русского народа», незабаром і сам П.Столипін змушений був визнати помилковість зарахування українців до «інородців».
Земельна реформа - комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення удосконалення земельних відносин, перехід до нового земельного ладу, що відповідає характеру регульованої соціально-орієнтованої ринкової економіки країни.
Державна дума - назва представницького законодавчого органу влади в Російській імперії та Російській Федерації.
Товариство Українських Поступовців' (ТУП) - таємна понадпартійна політична і громадська організація українців в Російській Імперії, постала 1908 з ініціативи членів колишньої Української Демократично-Радикальної Партії для координації українського національного руху і його оборони від наступу російського уряду і російського націоналізму в добу реакції після розпуску Другої Державної Думи (червень 1907). Члени ТУПу під час Української революції посіли ключові пости в Центральній Раді Української Народної Республіки.
Пе́рша світова́ війна́ - світова війна, глобальний збройний конфлікт, який розвивався перш за все у Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, і у якому брало участь 38 держав із населення 1,5 млрд.
Воєнні дії на території України. Україна в планах Антанти і Троїстого союзу. Заснування Головної української ради у Львові. Створення Союзу визволення України (В.
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Трої́стий сою́з (італ. Triplice alleanza нім. Dreibund угор. Hármas szövetség) - військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія, який склався в 1879–1882 і був спрямований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії.
Сою́з ви́зволення Украї́ни (СВУ) - політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня 1914 р., головною метою якої було проголошення самостійності та соборності України.
Дорошенко, Д. Донцов, А. Жук, А. Меленевський): політична платформа і практична діяльність. Формування легіону Січових стрільцін. Легіон УСС. Створення Загальної української ради. Національний рух у Наддніпрянщині. Поглиблення економічної й по­літичної кризи в Російській імперії, загострення національного пи­тання в Україні.

Розвиток культури. Освіта і наука. Український театр. Зародження українського художнього кіно. Посилення громадського ін­тересу до українського фольклору.
Тема 16. Українська революція та її особливості.

Російська лютнева буржуазно-демократична революція та її вплив на розвиток суспільного руху в Україні. Відродження націо­нальних громадсько-політичних організацій. Утворення української Центральної Ради (20 березня 1917р.

Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) - українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Постала на місці південно-західних губерній Російської імперії, населених переважно українцями.
): партійний склад, політична програма. М. Грушевський та В. Винниченко. М. Міхновський. Утворення "Вільного козацтва".

Політичні партії в боротьбі за електорат. Всеукраїнський націо­нальний Конгрес (7-8 квітня 1917 р). Перевибори Центральної Ради. 2-й Всеукраїнський військовий з'їзд. I Універсал Центральної Ради. Створення Генерального секретаріату — уряду автономної України.

Політична програма - документ, у якому викладені основні цілі та методи досягнення цих цілей політичної партії, суспільно-політичного руху, окремого діяча, іншого об'єднання громадян; виклад політичної платформи партій або державних інститутів, основних положень цілей їх діяльності та способів їхньої реалізації, гарантій виборцям тощо.
Генера́льний секретаріа́т - виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою. Заснований 15 (28) червня 1917 року.
Проголошення автономії. II Універсал Центральної Ради. Липнева політична криза в Росії.
Політична криза - криза системи державного управління, яка виникає через протиріччя між політичними силами та призводить до утруднення законотворчих процесів і ослаблення парламентського (представницького) контролю за виконавчою владою.
Збройний виступ самостійників та їхня по­разка.

Пожвавлення шовіністичних настроїв в Україні. Послаблення позицій Центральної Ради. Більшовизація Рад. Відносини Цент­ральної Ради та Тимчасового уряду. "Демократична нарада" і позиція Центральної Ради. З'їзд народів у Києві.

Спроби більшовиків захопити владу в Україні. Встановлення контролю Центральної Ради над Києвом. III Універсал Центральної Ради: проголошення Української Народної Республіки 7 листопада 1917 р. Внутрішня і зовнішня політика уряду УНР.

Причини війни Радянської Росії та УНР. Харківський з'їзд Рад: проголошення радянської влади в Україні.

Народна Республіка - термін, який часто використовували марксистсько-ленінські уряди, для позначення їх держав. Мотивація для використання цього терміна полягає у твердженні, що маркстсько-ленінські уряди керують відповідно до інтересів переважної більшості народу, і, таким чином, марксистсько-ленінська республіка є Народною Республікою.
Більшовики́ - члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. - Назва «більшовики» походить з історичного моменту, коли прихильники ленінської концепції побудови пролетарської партії виявилися в більшості при голосуванні головних питань Статуту РСДРП та керівних органів партії на Другому з'їзді партії в 1903 році.
Перший радянський уряд України.
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Похід радянських військ на Київ. Бій під Крутами. Повстання робітників заводу "Арсенал".

Початок переговорів у Бресті. Визнання УНР державами Троїс­того Союзу. Брестський мирний договір. IV Універсал Центральної Ради 9 (22) січня 1918р.: проголошення незалежності України.

Радянізація України. Червоний терор.

Черво́ний теро́р - заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності.
Доцецько-Криворізька, Таврійська. Одеська і Донська республіки, їх статус. Наростання антибільшовицького pуxy.


Тема 17. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 pp.)

Німецько-австрійська окупація України. Падіння радянської вла­ди в Україні.

Прийняття Конституції УНР. Криза Центральної Ради навесні 1918р. Геть­манський переворот.

Українська держава гетьмана П.Скоропадського: внутрішня по­літика, зовнішньополітичний курс, національно-культурне будівництво.

Українські соціалістичні партії в опозиції. Створення Українсь­кого національного союзу. Селянські повстання (літо-осінь 1918 p.). Анархо-повстанський рух. Н. Махно.

Боротьба за відновлення УНР. Директорія та її політичний курс. Антигетьманське повстання. С.

Полі́тика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.
Антигетьманське повстання - повстання у грудні 1918 р., в результаті якого в Україні на зміну владі гетьмана Павла Скоропадського прийшла Директорія Української Народної Республіки.
Петлюра. Трудовнй конгрес. Отаманщина. Більшовицька агресія проти Директорії. Інтервенція Антанти на півдні України. Партизансько-повстанська війна проти окупантів. Відставка В. Винниченка та В. Чеховського.

Посилення націонал-комуністичних настроїв. Директорія і махновський рух. Розклад армії УНР. Єврейські погроми. Успіхи Радян­ської Росії у війні проти УНP. Причини поразки Директорії.

Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Полі­тичні партії Східної Галичини. Повстання 1 листопада 1918p. у Львові. Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич — президент ЗУНР. "Акт злуки" УНР і ЗУНР 22 січня 1919р. — День соборності Украї­ни. Соціально-економічні перетворення в ЗУНР. Початок польсько-української війни. Створення Української Галицької армії.

День Собо́рності - свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
По́льсько-украї́нська війна́ (пол. Wojna polsko-ukraińska) - збройний конфлікт між Польською і Західноукраїнською Народною Республіками (після Акту Злуки - ЗОУНР) на території Галичини, що вилився в широкомасштабні бойові дії з 1 листопада 1918 по 17 липня 1919 року.
Східна Галичина - історично-географічна область на заході України. Сучасні межі Галичини було сформовано під час перебування краю у складі Австрійської імперії протягом 1772–1918 років. Східна Галичина сьогодні обіймає цілком Львівську та Івано-Франківську області України, а також Тернопільську область без її північної смуги (Кременецький, Шумський, Лановецький і північна частина Збаразького районів, які є частиною історичної Волині) і південну частину т. зв. Закерзоння (Надсяння).
Погро́м - короткочасна та руйнівна масова насильницька акція, вчинена однією частиною суспільства стосовно іншої, як правило, стосовно національної, соціальної або релігійної меншостей, що супроводжується вбивствами та грабежами, викликана релігійною або національною нетерпимістю.
Українська Га́лицька а́рмія (УГА) - назва регулярної армії Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). До 17 листопада 1919 року називалась Галицькою Армією.
Дипло­матична діяльність уряду ЗУНР. Причини поразки державотворчого процесу в Західній Україні. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами.
Півні́чна Букови́на - історична назва північної частини регіону Буковина, що охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину, між середньою течією Дністра та витоками Сучави, у долинах верхньої течії Прут та Сірету.
Визвольний рух.

Багатовладдя в Україні. Формування більшовицького режиму в Україні та його політичний курс у 1919р.

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено - СРСР або Радянський Союз) - формально союз соціалістичних держав, утворених на уламках Російської імперії після революції 1917 року, наддержавне утворення, яке існувало в 1922–1991 роках у Центральній та Північній Азії, Східній Європі.
Червоний терор 1919р., його масштаби й наслідки. Націоналізація промисловості. Аграрна реформа. Продовольча диктатура, її суть. Антибільшовицький рух в Україні та його соціальна платформа. Повстання Григор'єва, Махна та ін. Диференціація українських соціалістичних партій. Націонал-комуністи.

Боротьба українських військ проти Денікіна, Польщі та Радянської Росії. "Трикутник смерті".

Денікінський режим. Махновський рух у денікінському тилу. Контрнаступ радянських військ і поразка Денікіна.

Відновлення більшовицького режиму. Визнання радянським ке­рівництвом незалежності України. Всеукрревком. X. Раковський. III Всеукраїнський з'їзд Рад. Перша радянська конституція України. Політика більшовиків в Україні у 1919 р.

Радянсько-польська війна та Україна. Ризький мирний договір та його умови.

Поразка врангелівського наступу на Україну. Червоний терор у Криму. Розгром махновщини. Утвердження радянської влади на більшості українських земель.

Основні уроки української національної революції.
Тема 18. Українська РСР в умовах нової економічної політики (1920-1928 pp.

Антициклічна політика - це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.
)

Міжнародне, політичне, соціальне-економічне становище Укра­їнської СРР на початку 20-х років ХХ ст. Перехід до нової економічної по­літики, її суть та особливості запровадження в Україні. Неп у про­мисловості. Суть господарського розрахунку. Трестування промис­ловості. Проблема безробіття. Перші наслідки відбудовного процесу.

Причини і масштаби голоду 1921-1922 pp. в Україні. Діяльність закордонних і радянських організацій допомоги голодуючим.

Державний статус України в 1921-1922 pp. Юридичне оформлен­ня Союзу РСР.

Система реальної влади в Україні. РКП(б) і КП(б)У. Природа радянського тоталітарного режиму, роль у ньому профспілок, ком­незамів, комсомолу, ставлення до інтелігенції. Феномен "націонал-ухильництва". Партійні дискусії щодо майбутнього курсу соціально-економічної політики. "Криза непу". "Ножиці цін". Хлібозаготі­вельні кризи.

Політика більшовиків у царині культури. "Українізація" (коренізація), її суть і мета. Г. Гринько, О. Шумський. М. Скрип­ник.

Ліквідація неписьмності та її підсумки. Створення загальноук­раїнської системи початкової освіти.

Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний - той, що охоплює усе загалом) - система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія.
Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.
Література і мистецтво. Укра­їнське національне відродження в літературі. М. Куліш, Є. Плужник, М. Рильський, І. Багряний, У. Самчук та ін. Літературно-художні об'єднання. Літературна дискусія 1925-1928pp. М.
Літературна дискусія 1925-1928 років - публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві.
Хвильовий. Об­разотворче мистецтво. Кінематограф. О. Довженко. Підсумки роз­витку культури України в 20-ті роки ХХ ст.

Релігійне життя в Україні. Виникнення Української автокефаль­ної православної церкви (УАПЦ).


Тема 19. Радянська модернізація України.

Завершения внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП(б) і утверджен­ня одноособової диктатури Й. Сталіна. Згортання непу. Курс на "розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту".

Форсована індустріалізація. Відмова від економічних методів ре­гулювання господарського життя і перехід до командної економіки.

Кома́ндна еконо́міка (планова економіка)- економічна система, в якій держава або ради керують економікою. В системі з командною економікою центральний уряд ухвалює всі рішення стосовно виробництва та споживання товарів та послуг.
Централізація управління промисловістю. "Штурмівщина". Вироб­ниче змагання. Ізотовський рух. Стахановський рух. Досягнення і прорахунки перших п'ятирічок. Життєвий рівень народу України. Репресії проти робітників і службовців. Промисловість України на­передодні Другої світової війни. Перетворення республіки на промислово-аграрний регіон СРСР.

Хлібозаготівельна криза 1928-1929 pp. Перехід до суцільної ко­лективізації. "Соціалістичне змагання" і репресії проти противників колективізації. Самознищення селянських господарств. Еволюція ставлення радянської влади до заможного селянства. "Ліквідація куркульства як класу" та її історичне значення. Доля репресованих селян. Передумови голодомору 1932-1933 pp. "Закон про п'ять ко­лосків". "Хлібозаготівлі" та їх реквізиційний характер. Комісія Мо­лотова в Україні. Масштаби смертності. Наслідки голодомору. Де­мографічні втрати України. Заходи щодо зміцнення колгоспів. За­вершення колективізації та її наслідки для України.

Модернізація України і зміни соціального складу населення. Формування прошарку партійно-державної та господарської но­менклатури. Конституція УСРР 1937р. Монопольне становище ВКП(б) у суспільстві. Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Зростання культу особи Сталіна.

Монопо́льне стано́вище - панівне становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 %.
Культ особи Сталіна - звеличення особистості Йосипа Сталіна радянськими та сучасними російськими засобами масової пропаганди, в творах мистецтва, державних документах, законах.
Репресії в Україні. Судові політич­ні процеси 30-х років ХХ ст. "Шахтинська справа", СВУ та масові репресії як методи внутрішньої політики в період тоталітаризму. Чистка партії. Ідеологія на службі терору. Соціально-психологічні наслідки терору. Труднощі і суперечності розвитку освіти в 30-ті роки ХХ ст. Згортання політики українізації. Політизація шкільного життя. Піонерський і комсомольський рух.

Особливості діяльності вищої школи в 30-ті роки ХХ ст. Розширення мережі вузів, відновлення роботи університетів. Діяльність Академії наук України. О.

Внутрішня політика - політика, що проводиться в межах держави. Охоплює економіку, політичні партії, вибори президента і парламенту.
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2016 року діють 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 37447 співробітників, в тому числі 18346 наукових працівників, серед яких 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. На 23.02.2016 до складу НАН України входять 197 дійсних членів (академіків), 379 членів-кореспондентів та 104 іноземні члени. Керівні органи НАН України перебувають у Києві.
Богомолець, О. Патон, М. Стражеско, Л. Ландау та iн. Вплив сталінщини на розвиток науки.

Русифікація і звуження сфери використання української і націо­нальних мов. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років ХХ ст. Боротьба з "буржуазним націоналізмом" і "націонал-ухильництвом". Здобутки і трагічні сторінки літератури і мистецтва. "Розстріляне відродження".

Антицерковна політика. Ліквідація УАПЦ.


Тема 20. Західноукраїнські землі в 1920-1939 pp.

Українські землі в складі Польщі. Правовий статус Східної Гали­чини та північно-західних земель. Денаціоналізація українського на­селення. Іноземна колонізація. Еміграція та її масштаби. Спроби за­хідних українців створити економічну противагу іноземному капі­талу. Кооперація. Аграрні відносини й аграрні реформи.
Правови́й ста́тус - становище того чи іншого суб'єкта в правовій реальності, що відображається у його взаєминах з суспільством і державою.
Агра́рні відно́сини - особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.
Створення УВО та її діяльність. Репресії властей. "Пацифікація".

Політичні партії у Східній Галичині. Українське національно-демократичне об'єднання. Радикальна партія.

Украї́нська радика́льна па́ртія (УРП; спершу Русько-Українська радикальна партія - РУРП, а з 1926 Українська соціалістично-радикальна партія - УСРП) - перша українська політична партія на території України, заснована 4 жовтня 1890 у Львові на базі радикальних молодіжних (драгоманівських) гуртків, що постали в Галичині в кінці 1870-х років під впливом Михайла Драгоманова.
Компартія Західної України (КПЗУ) та її розпуск. Утворення Організації українських націоналістів (ОУН). Є. Коновалець. Діяльність ОУН. Варшавський та Львівський процеси. С. Бандера. Інтегральний націоналізм. Д. Донцов. Український монархізм В. Липинського.



Українські землі в складі Румунії. Анексія українських земель Ру­мунією. Антиукраїнська політика румунського уряду. Татарбунарське повстання. Політичні партії на українських землях. „Організація Визволення". Українська національна партія. Радикальні націона­лістичні групи.

Закарпаття в складі Чехословаччини. Український національно-культурний рух. Особливості політичної боротьби в Закарпатті. Ру­софільство. Русинство. Українофільська течія. Надання автономії Карпатській Україні.
Політична боротьба - одна з форм політичних відносин. Проявом політичної боротьби є зіткнення політичних інтересів різних суб'єктів політики, у зв'язку з прагненням кожної зі сторін досягти певної політичної мети.
Татарбунарське повстання (рум., молд./рум. Răscoala de la Tatarbunar, рос. Татарбунарское восстание) - збройне повстання українців у Південній Бессарабії проти румунської окупації, що проходило 16-25 вересня 1924.
Карпа́тська Украї́на (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) - автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава - в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до 16 березня 1939 року.
Створення Карпатської Січі.
Карпа́тська Січ також: Організація народної оборони «Карпатська Січ» - парамілітарна організація на Закарпатті в 1938–1939, оформлена 9 листопада 1938 з утвореної у вересні націоналістами «Української національної оборони» (голова Степан Росоха).
Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин. Вторгнення угор­ських військ у Закарпаття.

Тема 21. Україна під час Другої світової війни

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної Армії на територію Західної України та її включення до складу СРСР. Анексія Радянським Сою­зом Бессарабії та Північної Буковини. Встановлення німецької оку­паційної влади, на Лемківщині, Підляшші та Холмщині. Радянізація західних областей України.

Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля) - історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, обіймає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р.
За́хідна Украї́на (також 'західноукраїнські землі - ЗУЗ) - термін, що вживається для означення ряду історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

Напад Німеччини на СРСР. Україна в планах "блискавичної вій­ни". Воєнно-мобілізаційні акції радянського уряду. Оборонні бої (літо-осінь 1941 р.). Оборона Києва.

Битва за Київ (1941) - великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту 7 липня - 19 вересня 1941 року (71 доба). Битва за Київ була частиною наступального плану «Барбаросса», в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції.
Стратегічні прорахункн радян­ського командування. Поразка Південно-Західного фронту. Героїч­на оборона Севастополя й Одеси.

Розчленування України. Нацистський "новий порядок". Окупа­ційна політика. Трагедія Бабиного Яру. Економічне пограбування України.

Антифашистський рух в Україні та його дві течії. Радянське під­пілля та партизанський рух 1941-1942 pp. ОУН на початку війни. "Акт проголошення відновлення Української держави" 30 червня 1941 p. Арешт українського уряду на чолі з Я. Стецьком й С. Бандерою. Оунівське підпілля 1941-1942 pp.

Контрнаступ радянських військ у 1943р. Перемога під Сталінградом. Курська битва, наступ на Лівобережжі, визволення Донбасу. "Східний вал". Визволення Києва. Антигітлерівська боротьба в ти­лу. Створення Української повстанської армії (УПА).

Би́тва на Ку́рській дузі́ або Ку́рська би́тва, що тривала з 5 липня по 23 серпня 1943 року, є однією з ключових битв Другої світової війни. У радянській історіографії прийнято розділяти битву на три частини: Курську оборонну операцію (5-23 липня); Орловську (12 липня - 18 серпня) і Бєлгородсько‑Харківську (3-23 серпня) наступальні операції.
Украї́нська повста́нська а́рмія (УПА) - військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1953 років, озброєне крило Організації українських націоналістів.
Політична еволюція ОУН — УПА та їх збройна боротьба у 1943 p.

Український народ та його героїчна праця в тилу задля перемо­ги.

Січнево-лютневий наступ 1944р. Корсунь-Шевченківська битва. Весняний наступ на Українських фронтах.

Весняний наступ (1918) або Битва кайзера (нім. Kaiserschlacht) та Наступ Людендорфа (англ. Ludendorff Offensive) (21 березня - 18 липня 1918) - остання серія масштабних наступальних операцій німецької армії проти військ союзників, що тривала протягом 5-ти місяців наприкінці Першої світової війни на Західному фронті.
Кримська наступальна операція.
Наступа́льна опера́ція - форма ведення бойових дій оперативними (оперативно-стратегічними) об'єднаннями збройних сил; сукупність погоджених і взаємозв'язаних за метою, місцем і часом битв, боїв і ударів, що проводяться на театрі воєнних дій або стратегічному (операційному) напрямку за єдиним замислом та планом для вирішення стратегічних, оперативно-стратегічних або оперативних завдань з метою розгрому великого угрупування противника і опанування районів (об'єктів), що мають важливе стратегічне (оперативне) значення.
Примусове виселення з Криму татар, вірмен, греків. Очи­щення території України від окупаційних військ. ОУН — УПА на завершальному етапі боротьби з гітлерівцями. Початок антирадянської боротьби. Репресії радянських властей у Західній Україні.

Демографічні, політичні, економічні й культурні втрати України в роки війни.
Тема 22. УРСР на шляху післявоєнної відбудови та десталінізації (1945-1964 pp.)

Адміністративно-територіальні зміни в УРСР після війни. Внут­рішньополітичне та економічне становище республіки. УРСР — співзасновниця ООН, інших міжнародних організацій.

Особливості відбудови промисловості. Відновлення довоєнної структури промисловості. Голод 1946-1947 pp., його причини, мас­штаби, наслідки. Проблеми відбудови сільського господарства. Грошова реформа та її наслідки. Ліквідація карткової системи.

Радянізація Західної України, формування органів місцевої влади. Колективізація західноукраїнського села. Львівський церковний со­бор 1946 p. і ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та об'єднання з РПЦ.

Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.
Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, скорочено УГКЦ - одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію.
Масові репресії та депортації населення. Опера­ція "Вісла". Придушення збройного опору ОУН-УПА.

Політична боротьба в Україні після смерті Й. Сталіна. Початок десталінізації в Україні. Реабілітації першої половини 50-х років ХХ ст. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова ос­нова.

Кри́мський піво́стрів, Крим, також Таврія (крим. Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, рос. Крымский полуостров, Крым) - півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

Відбудова системи народної освіти. Запровадження обов'язкової семирічної освіти.

Наука і культура. Боротьба з "космополітизмом".

XX з'їзд КПРС та Україна. Початок політичних реабілітацій. Аграрна політика кінця 50-х — першої половини 60-х років ХХ ст. Рефор­ми М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

Прихід до влади Л. Брежнєва і поглиблення засилля партії. Поступ науково-технічної революції. Галузеві диспропорції у про­мисловості й сільському господарстві,їх негативні наслідки.

Ідеологізація культурного життя. Курс на "зближення і злиття націй" та посилення русифікації. Науково-технічна революція і нау­ка в Україні. Десталінізація і пожвавлення культурного життя в рес­публіці. "Відлига" в українській літературі. "Шістдесятники". В. Симонепко, Л. Костенко, І. Світличний, І. Драч, Є. Гуцало та ін.

Причини появи й особливості дисидентського руху в Україні. Українська робітничо-селянська спілка Л.

Дисиде́нтський ру́х - рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні - за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) - перша підпільна організація партійного типу в Україні повоєнного періоду, що після поразки ОУН-УПА вдалася до ненасильницьких, правових методів здобуття незалежності.
Лук'яненка. "Інтернаціо­налізм чи русифікація?" І. Дзюби. Репресії проти дисидентів і зна­чення їхньої діяльності.

Тема 23. Загострення кризи радянської системи і Україна (1965-1985 pp.)

Реформи середини 60-х років ХХ ст., їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Деформації в структурі економі­ки України. Наростання економічної кризи. Перетворення України на зону екологічного лиха. Занепад колгоспно-радгоспної системи. Стан науки та її вплив на виробництво.

Конституція УРСР 1978 р. П. Шелест і зміщення його з посади першого секретаря ЦК КПУ. Україна в єдиному народногосподар­ському комплексі СРСР за часів В. Щербицького.

Наростання кризових явищ у культурі. Суперечливі тенденції у мистецькому житті. Театр. Українське "поетичне кіно". І. Миколайчук, Ю. Іллєнко, Л. Осика, С. Параджанов. Скульптура й живопис.

Причини опозиційного руху в радянській Україні.

Опози́ція (від лат. oppositio «протиставлення, заперечення») - протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим, партія або група, що виступає врозріз з думкою більшості або з панівною думкою і висуває альтернативну політику, інший спосіб вирішення проблем.
Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР, до 30 січня 1937 - Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР - це, за визначенням «Енциклопедії Українознавства», комуністична державно-політична формація, що постала як результат збройної агресії більшовицької Росії при допомозі місцевих більшовиків проти Української Народної Республіки.
Протести ін­телігенції проти арештів правозахисників. Форми діяльності диси­дентів. Утворення Української Гельсінської спілки (УГС): мета і форми діяльності. М. Руденко, Л. Лук'яненко, С. Караванський, О. Мешко та ін.

Причини існування релігійного дисидентства. Боротьба за лега­лізацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Й. Тереля. Борець за права православних віруючих В.Романюк. Дисиденти — парафіяни протестантських церков.

Історичне значення опозиційного руху.

1   2   3   4   5   6   7



  • Недільні школи . Валуєвський циркуляр
  • Наукове товариство
  • Тема 15. Соціально-скономічні, політичні, етнокультрні причини другої української революції .
  • Державній думі
  • Тема 16. Українська революція та її особливості.
  • Генерального секретаріату
  • Народної Республіки
  • Т ема 17. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 pp .)
  • Єврейські погроми
  • День соборності
  • Тема 18. Українська РСР в умовах нової економічної політики
  • Тема 19. Радянська модернізація України.
  • Монопольне становище
  • Тема 20. Західноукраїнські землі в 1920-1939 pp . Українські землі в складі Польщі. Правовий статус
  • Татарбунарське повстання
  • Карпатської України
  • Курська битва
  • Тема 22. УРСР на шляху післявоєнної відбудови та десталінізації (1945-1964 pp .)
  • Української греко-католицької церкви
  • Тема 23. Загострення кризи радянської системи і Україна (1965-1985 pp .)