Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Про деякі аспекти управління корпоративними інформаційними системами

Скачати 120.12 Kb.

Про деякі аспекти управління корпоративними інформаційними системами




Скачати 120.12 Kb.
Дата конвертації22.03.2017
Розмір120.12 Kb.

УДК 681.3
А. П. Германюк, С. А. Куценко

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

вул. М. Шпака, 2, 02113 Київ, Україна

Про деякі аспекти управління корпоративними

інформаційними системами
Статтю присвячено задачам і проблемам управління інформаційним середовищем корпоративних систем. Розглянуто найбільш відомі рі-шення в цій області, а також основні тенденції розвитку систем уп-равління корпоративними інформаційними системами.

Ключові слова: корпоративна інформаційна система, мережа, база даних, операційна система, управління.

Операційна система Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

Вступ

Виникнення потреб в об’єднанні потужностей та функціональних можливос-тей окремих комп’ютерних систем з метою вирішення ними спільних задач сприяло процесам їх інтеграції в єдиний інформаційно-обчислювальний комплекс і, як наслідок, виникненню нового класу комп’ютерних інформаційних систем — корпоративних.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Сучасна комп’ютерна інформаційна система, що являє собою комплекс прог-рамного забезпечення та обчислювальної апаратної платформи, реалізує мульти-компонентну складну систему, яка забезпечує управління процесами прийняття рішень за рахунок автоматизації накопичення, обробки та аналізу даних. Корпоративна інформаційна система, яка історично з’явилася як один із результатів процесів глобалізації, характерних для всіх сфер розвитку людства, може бути визначена як складна система, компонентами якої є окремі комп’ютерні інформаційні системи, орієнтовані на виконання певного комплексу притаманних їм задач й об’єднані в єдине ціле у відповідності з певними принципами з метою вирішення глобальних задач корпорації.

Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.
Складна́ систе́ма - система, поняття, що широко використовується в сучасній науковій літературі і вказує на специфічні особливості об'єктів дослідження практично в усіх розділах природничих та гуманітарних наук.
Аналіз даних - розділ математики, що займається розробкою методів обробки даних незалежно від їх природи.
Корпоративна інформаційна система Корпорати́вна інформаці́йна систе́ма (КІС) - це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і постачає інформацію для прийняття управлінських рішень.
Власне, визначення корпоративної інформаційної системи витікає вже з самого терміну “корпорація”, що походить від латинського “corporatio” і перекладається як об’єднання, союз.

Головними і невід’ємними ознаками корпоративних інформаційних систем вважаються дві основні властивості: гетерогенність і масштабність. Під гетероген-ністю розуміється наявність великої різноманітності компонентів системи, почи-наючи від комп’ютерів і комунікаційного обладнання й закінчуючи операційними

© А. П. Германюк, С. А. Куценко

системами, СУБД і прикладними програмними додатками. Але крім того, що ком-поненти корпоративної системи дуже різні, їх ще й багато. Саме масштабність характеризує її кількісні якості — від територіальної розгалуженості окремих ком-понентів на відстані в десятки тисяч кілометрів і до великої множини складових інформаційного, програмного й апаратного забезпечення.

Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Корпоративна система може охоплювати тисячі користувачів, зберігати терабайти даних і виконувати десятки тисяч транзакцій на день. Для цього треба мати і клієнтські настільні системи, і сервери даних, і сервери задач, і, можливо, навіть забезпечити інтеграцію з успадкованими програмними додатками на мейнфреймах.  

Очевидно, що однією з найактуальніших задач, які постають при створенні і експлуатації корпоративних інформаційних систем, є задача організації якісного управління цією складною системою, тобто створення таких умов функціонуван-ня всіх її елементів, яке б дозволило максимально ефективно реалізувати головну функціональну задачу системи — забезпечення кінцевого користувача достовірною і своєчасною інформацією [1]. Виникнення корпоративних систем обумовило появу нових розробок в області систем управління, а саме — систем управління корпоративним інформаційним середовищем.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Вказані характерні для корпоративних інформаційних систем ознаки потребують вирішення зовсім нових задач адміністрування, які були відсутні в однорідних та менших за масштабом системах. Основна проблема полягає у тому, що замість однорідного середовища адміністратори працюють з небаченою раніше різноманітністю ресурсів, а саме: комп’ю-терних платформ, активного мережевого обладнання, програмного забезпечення, де з’явилося безліч операційних систем, варіантів зв’язуючого програмного забезпечення (middleware), СУБД і спеціалізованих програмних додатків.
Мереже́ве обла́днання - пристрої, необхідні для роботи комп'ютерної мережі, наприклад: маршрутизатор, комутатор, концентратор, патч-панель та ін. Зазвичай розрізняють активне та пасивне мережеве обладнання.

Інша проблема полягає у тому, що в корпоративних інформаційних системах не можна керувати тільки окремими ресурсами, наприклад, тільки мережею чи базами даних. Інформаційні системи такого масштабу потребують і корпоративного варіанта системи управління, яка має об’єднати в єдине ціле окремі компоненти, націлені на здійснення притаманних їм адміністративних функцій. Така система повинна дозволяти управляти всією множиною складових інформаційної інфраструктури корпорації: системами, мережами, базами даних, ресурсами Inter-net і, що найважливіше, — у багатоплатформеному середовищі.

Інформаці́йна інфраструкту́ра (англ. information infrastructure) - комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації.



Базові концепції управління інформаційним середовищем

Якщо розглядати еволюцію концепцій управління комп’ютерними системами від адміністрування мейнфреймів і до появи засобів адміністрування мережі в розподілених архітектурах, стає очевидним, що останнім кроком на шляху до їх удосконалення є реалізація функцій управління інформаційними системами в цілому. Аналіз сучасного стану справ у цій області комп’ютерних технологій [2] дає змогу зробити висновок, що, хоча давні суперечки між прихильниками домінуючої ролі мережевого чи системного адміністрування продовжуються і досі, незаперечним є той факт, що процес інтеграції системного і мережевого управління став неминучим.

Систе́мний адміністра́тор (від англ. system administrator, systems administrator) - працівник, посадові обов’язки якого передбачають забезпечення роботи комп’ютерної техніки, комп’ютерної мережі і програмного забезпечення в організації.

Час, коли адміністрування мережі розглядалося як основна задача управління інформаційними системами, вже став історією. Цей період був виправданий проблемами, що з’явилися у розподіленому мережевому середовищі, коли на перший план вийшла задача управління не самою системою, а лише її транспортною платформою. Ситуація кардинально змінилася, коли кількість баз даних у системі стала настільки вагомою, що другорядна роль, яка відводилась їх адмініструванню, стала дезорганізуючим фактором для функціонування самої системи. Баланс почав відновлюватись, що природно для корпоративних інформаційних систем як комплексу різних за функціями складових, де мережа є тільки однією з інфраструктур.

Визначимо ресурси, управління якими потрібно забезпечити для надійного функціонування корпорації:

— робоча група (група користувачів, об’єднана вирішенням загальних задач);

— система;

— мережа;

— бази даних і програмні додатки;

— система захисту даних;

— телекомунікації.

Для управління цими ресурсами система управління повинна виконувати такі функції:

— обслуговування робочих груп у різних мережевих операційних системах, а саме: автоматизоване встановлення програмних продуктів клієнтських місць;

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
інвентаризація апаратних і програмних засобів; обслуговування серверів; забезпечення віддаленого доступу й управління клієнтськими місцями;

— моніторинг працездатності системи;

— управління робочим навантаженням;

— обслуговування помилкових та збійних ситуацій;

— управління й обслуговування інтегрованої системи резервного архівування й відновлення інформації;

— адміністрування мережі (автоматичне виявлення, інвентаризація і управління мережевими об’єктами за умов наявності багатьох мережевих протоколів і множини активних мережевих пристроїв від різних виробників);

Мережний протоко́л у комп'ютерних мережах - набір правил, що визначає комп'ютери у мережі. Протокол також задає загальні правила взаємодії різноманітних програм, мережевих вузлів чи систем і створює таким чином єдиний простір передачі.

— адміністрування і віддалений моніторинг СУБД, можливість налагодження й виконання адміністративних функцій;

— обслуговування безпеки (адміністрування користувачів, авторизація,

ідентифікація, єдиний вхід у систему, аудит);

— моніторинг і обслуговування телекомунікаційного обладнання.

Очевидно, що для ефективного і надійного функціонування корпорації повинні бути в наявності як засоби реактивного, так і проактивного адміністрування, тобто такі, які б вирішували і задачу моніторингу та обліку ресурсів і процесів, і задачу контролю та аналізу подій з метою попередження виникнення проблем в інформаційному середовищі корпорації.


Огляд найвідоміших рішень в області систем управління

корпоративними інформаційними ресурсами

Системи управління обчислювальними ресурсами й мережевим середовищем пройшли достатньо великий еволюційний шлях.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Сьогодні найбільш передові з них претендують на вирішення повного кола задач управління інформаційними системами масштабу корпорації і тісний зв’язок з бізнес-процесами.

Розробки в цій області сьогодні пропонуються багатьма компаніями, такими як Bull, Cabletron Systems, Computer Associates, Hewlett Packard, IBM і PLATINUM Technology.

Hewlett-Packard (читається: /ˌhjulətˈpækərd/, HP) - велика технологічна компанія зі штаб-квартирою в Пало-Альто (Каліфорнія, США). HP є світовим постачальником ключових технологій для корпоративних замовників і кінцевих користувачів.
Крім того, продуктами даного класу займаються також компанії BMS, Boole&Baddage, Compuware, Candle, Microsoft, Sun та інші. Всі вони мають різні за потужністю і можливостями рішення в цій області [3, 4]. В деяких продуктах більш сильні властивості у мережевого адміністрування, інші роблять акцент на системне адміністрування. Різні за характеристиками і можливості управління безпекою й телекомунікаційним середовищем. Серед цих продуктів пропонуються як варіанти єдиних інтегрованих систем управління, так і системи, що мають модульну структуру, а також спеціалізовані продукти (іноді невеликих і не дуже відомих виробників), які призначені для управління конкретною областю корпоративного середовища.

Останні часто перевершують за своїми параметрами аналогічні модулі великих інтегрованих універсальних систем. Вони простіше в експлуатації, але, добре виконуючи конкретну задачу (наприклад, управління безпекою корпоративної інформаційної системи), в силу обмеженості своїх можливостей залишають відкритими інші, не менш важливі проблеми. Це робить інтегровані рішення більш прийнятними для корпоративних інформаційних систем, які потребують комплексного вирішення задач управління. Застосування інтегрованих рішень дозволяє уникнути і проблеми надмірності та дублювання функцій, яка виникає при використанні розрізнених рішень.

Найбільш відомими базовими платформами управління на даний час є HP Open View, Computer Associates Unicenter TNG, IBM Tivoli Enterprise, PLATINUM technology ProVision. Ці системи покривають усі функціональні області, що визначені стандартом ISO (Міжнародної Організації по Стандартизації):

— вирішення проблемних ситуацій (діагностика й усунення несправностей, реєстрація помилок, тестування);

— управління ресурсами (облік та контроль використання ресурсів);

— управління конфігурацією, спрямоване на забезпечення надійного та ефективного функціонування всіх компонентів інформаційної системи;

— контроль продуктивності (збір і аналіз інформації про роботу окремих ресурсів, прогнозування ступеня задовільнення потреб користувачів/додатків, заходи щодо збільшення продуктивності);

— захист даних (визначення прав доступу користувачів до ресурсів, забезпечення цілостності даних і управління їх шифруванням).

Право доступу (англ. access right) - дозвіл або заборона здійснення певного типу доступу до інформаційної системи.

Дослідження та аналіз сучасних платформ управління дозволяє говорити про Tivoli Enterprise, як про одне з найуспішніших рішень у цій області комп’ютерних технологій [5]. Цей продукт є прикладом сучасного підходу до організації систем управління корпоративним інформаційним середовищем, який здатен забезпечити якісне функціонування об’єкта управління.

Система управління корпоративною інформаційною системою Tivoli Enter-prise складається з трьох основних компонентів: базової системи Tivoli Manage-ment Framework (TMF), керуючих додатків, інструментальних засобів для розширення функціональних можливостей застосувань та розробки власних керуючих модулів за допомогою стандартних API.

TMF дозволяє управляти різними ресурсами: системами, мережами, базами даних, ресурсами Internet у багатоплатформеному середовищі. Усі ресурси розглядаються як мережа взаємодіючих об’єктів, інформація про які зберігається у власній базі даних (репозитарії) об’єктів. TMF побудована у відповідності зі специфікацією CORBA, що дозволяє працювати у будь-якому середовищі, від локальних мереж до складних гетерогенних структур з різними платформами: SunOS, Solaris, HP-UX, AIX, Windows 95,98/NT, OS/2, Novell NetWare.

NetWare - це мережева операційна система та набір мережевих протоколів, що використовуються у цій системі для взаємодії з комп'ютерами-клієнтами, підключенними до мережі. Операційна система NetWare створена компанією Novell.

Основні компоненти TMF — це графічна панель та об’єктно-орієнтовані бази даних. Графічний інтерфейс дозволяє адміністратору отримати повну картину про середовище, яким він керує і надає доступ до керуючих застосувань.

Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача́ (ГІК, англ. GUI, Graphical user interface) - тип інтерфейсу, який дозволяє користувачам взаємодіяти з електронними пристроями через графічні зображення та візуальні вказівки, на відміну від текстових інтерфейсів, заснованих на використанні тексту, текстовому наборі команд та текстовій навігації.
Бази даних зберігають інформацію про ресурси системи.

На заміну традиційній дворівневій архітектурі (менеджер-агенти) в Tivoli Enterprise зараз прийшла трирівнева, що забезпечує більш масштабоване рішення. Між керуючим сервером і кінцевою точкою — агентом — з’явився шлюз управління, який забезпечує зв’язок між певною групою агентів і рештою середовища Tivoli. Реалізуючи основну перевагу трирівневої архітектури — масштабованість, кожний шлюз може управляти тисячами кінцевих точок, а один сервер підтримує функціонування до 200 шлюзів. Програмне забезпечення агента, встановлене у кінцевій точці, має дуже невеликий об’єм — 1–2 Мбайт. Вимоги до потужності сервера теж не дуже високі за рахунок перенесення значної кількості функцій управління з сервера на шлюз.

Серед переваг Tivoli можна впевнено виділити основні, які, власне, і роблять цю платформу саме корпоративним продуктом :

— масштабованість — трирівнева архітектура дозволяє забезпечити функціонування до сотень тисяч об’єктів;

— відкритість — технічне співробітництво з іншими постачальниками, можливість використання широкого діапазону альтернативних інструментів;

— наявність комплексного рішення для всіх груп ресурсів.

Але Tivoli, як і кожна сучасна платформа управління, має свої недоліки. Фахівці кажуть про недостатню повноту рішень в області управління безпекою і телекомунікаціями.

Порівняльний аналіз найвідоміших систем управління інформаційним середовищем корпорації лише доводить тезу про те, що “найкраще рішення ще попереду”.

Так, в Computer Associates Unicenter TNG, наприклад, формально задекларовані рішення в усіх областях, крім телекомунікаційної. Але використання цієї платформи саме для корпоративних систем, як це не парадоксально, викликає сумнів. Система реалізована на Windows NT, надійність якої поки ще не доведена на практиці. Це стосується й масштабованості рішення, що також досі не має підтвердження на конкретних реалізаціях.

PLATINUM technology ProVision вважається одним з найкращих рішень щодо моніторингу і адміністрування баз даних. Платформа більш орієнтована на системне адміністрування і не має власних модулів для управління мережами, але інтегрується з усіма відомими мережевими продуктами.

Hewlett Packard OpenView розроблялася як відкрита платформа, яка інтегрує у собі програми мережевого і системного управління від різних виробників на базі єдиного стандарту. Партнерами Hewlett Packard в області розробки програмного забезпечення для платформи OpenView є такі компанії як Cisco, 3Com, Bay Net-works.

Розробка програмного забезпечення Розробка програмного забезпечення (англ. software engineering, software development) - це рід діяльності (професія) та процес, спрямований на створення та підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи технології, методологію та практики з інформатики, керування проектами, математики, інженерії та інших областей знання.
HP OpenView, безумовно, є комплексним рішенням у галузі систем управління, але поки що не реалізовані всі можливості модуля управління безпекою.



Висновки


Розглядаючи переваги або недоліки тієї чи іншої системи управління, слід пам’ятати про те, для чого власне створювалася сама інформаційна система, якою треба керувати, тобто, в першу чергу, слід пам’ятати про кінцевого користувача та найбільш повне задоволення його вимог та потреб. Природно, що такого користувача не цікавить, які параметри та характеристики має трафік мережі, які застосовуються протоколи, яким чином попереджаються та ліквідуються збійні ситуації і т.д.; його турбує лише те, щоб система працювала швидко і надійно, а конкретніше — поведінка тих програмних додатків, з якими працює безпосередньо він сам. Тож дві основні задачі, на які будуть направлені майбутні рішення в галузі управління корпоративними системами — це, по-перше, максимально задовольнити користувача системи, і, по-друге, досягти виконання головної мети, для чого, власне і створювалася сама комп’ютерна система — найефективнішого функціонування об’єкта управління при виконанні його задач.

1. Захаров В., Поспелов Д., Хазацкий В. Системы управления. — М.: Энергия, 1977. — 301 c.

2. Штайнке С. Состояние платформ // LAN Magazine. — 1998. — Т. 4. — № 3. — С. 97-103.

3. Дубова Н. Интегрированные системы управления распределенной корпорацией // Открытые системы. — 1998. — № 1. — С. 69-75.

4. Дубова Н., Кутукова Е.. Unicenter TNG — управление распределенной корпорацией // Открытые системы. — 1998. — № 2. — С. 54-59.

5. Дубова Н. Управление информационной средой корпорации // Открытые системы. — 1999. — № 11-12. — С. 53-57.


Надійшла до редакції 02.08.2002



76


Скачати 120.12 Kb.

  • Ключові слова
  • Базові концепції управління інформаційним середовищем
  • Огляд найвідоміших рішень в області систем управління корпоративними інформаційними ресурсами