Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів




Сторінка2/4
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4
Руди чорних металів - природні або техногенні мінеральні утворення, що містять чорні метали в концентрації достатній та у формі доступній для їхнього промислового використання.
Мінера́л (від пізньолат. minera - руда, рудна жила, рудник) - природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті.
Рýди чóрних метáлів - природні або техногенні мінеральні утворення, що містять чорні метали в концентрації достатній та у формі доступній для їхнього промислового використання.

 

     3.2. Поклади руд чорних металів - скупчення руд чорних металів у надрах або на поверхні землі, оконтурені відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки цієї мінеральної сировини.

Сировина́ - природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція. Зазвичай сировиною не називають складні високотехнологічні вироби для яких використовують термін «комплектувальні вироби» тощо.
Конди́ція ( лат. condicio) - умова, стан. Стан зазвичай вказує на припущення, що повинні бути виконані: необхідна умова, достатня умова, необхідна та достатня умова, граничні умови, початкова умова.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.


 

     3.3. Родовища руд чорних металів - сукупність зближених покладів руд чорних металів у надрах, а також у місцях складування відходів виробництва або втрат продуктів перероблення сировини чорних металів, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Складування - це дії з утримання матеріальних цінностей на складі. Належить до логістичної підсистеми зберігання, яке є ширшим поняттям, оскільки охоплює інші операції з переробки товарів на складах: розвантаження, приймання, сортування, постановка на власне зберіганні, виймання, комплектація, очікування (вистойка), завантаження (логістичне), документальне оформлення всіх операцій.
Відхо́ди - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону про Відходи)
Родовища можуть бути однопокладовими і багатопокладовими. Межі родовищ визначаються контурами розвіданих і попередньо розвіданих запасів.


 

     3.4. Запаси руд чорних металів (загальні запаси руд чорних металів) - кількість чорних металів, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ (покладів) руд чорних металів за сіткою вимірів чи досліджень (перетинів).


 

     3.5. Видобувні запаси руд чорних металів - частина загальних запасів чорних металів, видобування й перероблення якої в товарну продукцію гірничого підприємства є економічно доцільним за умови раціонального використання сучасних технічних засобів і технологій та виконання вимог щодо охорони надр і довкілля.

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Гірни́че підприє́мство - промислове підприємство, призначене для розвідування або розробки родовищ корисних копалин.
Охоро́на надр (рос. охрана недр, англ. conservation of mineral resources, нім. Lagerstättenschutz m, Erdinnerenschutz m) - комплекс заходів, здійснюваних з метою найповнішого (комплексного) видалення корисних копалин з надр і максимально можливого, економічно доцільного зменшення втрат при їх розробці.
Видобувні запаси чорних металів визначаються згідно з прийнятою оптимальною системою розроблення родовища й ураховують втрати й збіднення при видобуванні й переробленні руд чорних металів у товарну продукцію гірничо-металургійного виробництва.


 

     3.6. Ресурси руд чорних металів - кількість чорних металів у невідкритих родовищах (покладах) визначеного геолого-промислового типу, оцінена як можлива для видобування й перероблення при сучасному техніко-економічному рівні розроблення родовищ та перероблення сировини чорних металів за даними вивчення геологічної будови ділянок надр або окремих вимірів чи досліджень проявів чорних металів.


 

     3.7. Товарна продукція гірничого виробництва - продукція, вироблена на гірничому підприємстві відповідно до встановлених стандартів і підготовлена до реалізації.


 

4. Загальні відомості про чорні метали та їхні руди


 

     4.1. Залізні руди

     4.1.1.

Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Фе́рум - Хімічний елемент з атомним номером 26 та атомною масою 55,847, що позначається в хімічних формулах символом Fe (від лат. ferrum - «залізо»).
Това́рна проду́кція - вартість всієї продукції, виробленої підприємством і призначеної для реалізації на сторону або для власних невиробничих потреб.
Залізні руди (рос. железные руды, англ. iron ores, нім. Eisenerze n pl) - природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.
Залізо в хімічно чистому стані - блискучий, сріблясто-білий, в'язкий і ковкий метал, що має щільність 7,8 г/см куб.
Письменник і вчений пізньої античності Пліній так висловився про роль заліза: «Рудокопи заліза видобувають для людини найкраще й найзлісніше знаряддя. Цим знаряддям прорізаємо ми землю, висаджуючи кущі, оброблюємо плодоносні сади й, обрізуючи дикі виноградні лози, примушуємо їх щоразу омолоджуватися. Цим знаряддям зводимо ми будівлі, руйнуємо камінь і використовуємо залізо на всі подібні потреби. Але тим же самим залізом вчиняємо війни, битви, грабунки й користуємося як зброєю не тільки обличчям до обличчя з ворогом, але й як летючим снарядом, що я вважаю злочинною підступністю людської винахідливості, бо для того, щоб смерть настигла людину, ми зробили її крилатою й надали залізу крила. Хай вина за це буде приписана людині, а не природі».
і температуру плавлення 1539 -10 град.С.
Температу́ра плáвлення і затверді́ння - температура, при якій тверде кристалічне тіло здійснює перехід у рідкий стан і навпаки. За іншим визначенням - температура, за якої тверда фаза речовини знаходиться в рівновазі з рідкою.
Утворює сплави з багатьма елементами. Найбільш поширеними є залізовуглецеві сплави (чавун, сталі), сплави заліза з марганцем (феромарганець), кремнієм (ферокремній), хромом (ферохром), нікелем (феронікель), вольфрамом і ніобієм, які відіграють провідну роль у сучасній техніці.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.
Вольфра́м (англ. tungsten, нім. Wolfram n) - хімічний елемент. Символ W, ат. н. 74, ат. маса - 183,85. Сріблясто-білий метал. Найбільш характерними і стійкими є сполуки В. зі ступенем окиснення +6. В. має схильність до комплексоутворень.

     4.1.2. Залізо є одним з найбільш поширених елементів земної кори і входить до складу великого числа мінералів.

Найдавніша письмова згадка про якісне осталене залізо збереглася на глиняній табличці 1400 р. до н.е., створеній у Північній Месопотамії. Всього на 15 років молодший лист хетського царя Хаттушиля до єгипетського фараона Тутанхамона з обіцянкою виготовити «добре залізо» й вислати його до Єгипту.
Головні промислово цінні мінерали заліза - магнетит і гематит, а також сидерит і гетит (табл. 1).
Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) - мінерал, карбонат заліза. Назва – від грецьк. “сидерос” – залізо (W.K.Haidinger, 1845). Син. – бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний.
Гемати́т (рос. гематит, англ. hematite, нім. Hämatit m, Roteisenstein m) - староукраїнська назва - желізовець - це: чорний мінерал класу оксидів та гідроксидів, або низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.
Магнети́т або магні́тний залізня́к - мінерал заліза класу оксидів та гідрооксидів.


 

Таблиця 1. Найголовніші мінерали заліза


 

------------------------------------------------------------------

|Мінерали |Хімічний склад (формула) |Вміст заліза у % |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

| 1 | 2 | 3 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Гематит | Fe2O3 | 70 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Магнетит | Fe3O4 | 72,4 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Гетит | FeO(OН) | 62,9 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Лепідокрокіт | FeO(OH) | 62,9 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Лимоніт | HFeO2nH2O | 62,9 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Сидерит | FeCO3 | 48,2 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Титаномагнетит | FeTiO3 x Fe3O4 | 50-55 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Ільменіт | FeTiO3 | 36,8 |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Шамозит | (Fe 2, Fe 3)3 | 34-42% FeO |

| | (AlSi3O10) | |

| | (OH)2Fe,Mg)3 x | |

| | (O,OH)6 | |

|----------------- ---------------------------- -----------------|

|Вівіаніт | Fe3(PO4) x 8H2O | 43% FeO |

------------------------------------------------------------------



     4.1.3. Виділяються такі геолого-промислові типи родовищ заліза (табл. 2):
 

     Таблиця 2. Геолого-промислові типи родовищ залізних руд


 

------------------------------------------------------------------------

|Геолого-промислові |Головні і характерні |Характерні|Типові родовища |

|типи родовищ |рудні мінерали |елементи- | |

| | |домішки | |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Титаномагнетитові |Титаномагнетит, |V, Sc, Cu,|Качканарське, |

|й ільменіт- |ільменіт, магнетит, |Ni, S, Pt,|Копанське, |

|титаномагнетитові |самородна платина й |Os і ін. |Первоуральське, |

|руди в ультра- |платиноїди | |Пудошгорське |

|основних і | | |(Росія) |

|основних породах | | | |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Апатит-магнетитові |Мартит, апатит, | P, Zr |Ковдорське |

|руди в ультраоснов-|баделеїт | |(Росія), |

|них лужних породах | | |Лофотен |

|та карбонатитах | | |(Норвегія), |

| | | |Адірондак |

| | | |(США), Кірунавара|

| | | |(Швеція), |

| | | |Альгарода (Чилі) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Магнетитові руди в |Магнетит, гематит, |S, As, |Високогорське, |

|осадових і вулкано-|мартит, піротин, |Co, Mn, |Гороблагодатне, |

|генно-осадових |халькопірит, сфале- |Cu, Se, |Абаканське, |

|породах |рит, галеніт, |Te, Pb, |Шерегешівське, |

| |арсенопірит, |Zn, Cd, |Таштагільське |

| |вісмутин, молібденіт,|In, Bi, |(Росія), Соко- |

| |кобальтин, лінеїт, |Mo, Ag, |ловське, |

| |самородне золото |Au, Ge, |Сарбайське, |

| |й срібло |F |Качарське |

| | | |(Казахстан) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Магномагнетитові |Магномагнетит, |S, Cu, |Коршунівське, |

|руди в осадових і |магнетит, гематит, |Zn, V |Рудногорське, |

|пірокластичних |пірит, халькопірит, | |Тагарське, |

|породах і трапах |сфалерит, галеніт | |Нерюндинське |

| | | |(Росія) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Магнетит-гематитові|Гематит, магнетит, |Ge, Mn, |Західно- |

|руди в вулканоген- |псиломелан, сидерит, |Mo, Zn, |каражальське |

|но-осадових породах|пірит, сфалерит, |Pb, Au, |(Казахстан) |

| |галеніт, брауніт, |S | |

| |гаусманіт | | |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Залізисті кварцити |Магнетит, гематит, |Ge |Криворізький |

|в метаморфізованих |сидерит, пірит, | |басейн (Україна),|

|осадових і вулкано-|сфалерит, галеніт | |Курська магнітна |

|генно-осадових | | |аномалія, Олене- |

|породах докембрію | | |горське, |

| | | |Костомукське |

| | | |(Росія), Пілбара,|

| | | |Хамерслі |

| | | |(Австралія), |

| | | |Мінас-Жерайс |

| | | |(Бразилія) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Мартитові, мартит- |Мартит, гідрогематит,| - |Криворізький |

|гідрогематитові, |гетит, магнетит, | |басейн, |

|гідрогематит- |гематит, сидерит, | |Північно- |

|мартитові, гідроге-|пірит | |білозірське, |

|матитові й силіка- | | |Південно- |

|тно-магнетитові ру-| | |білозірське, |

|ди, в залізистих | | |Гостищівське, |

|кварцитах докембрію| | |Галещинське |

| | | |(Україна), |

| | | |Курська магнітна |

| | | |аномалія, |

| | | |Яковлівське |

| | | |(Росія), |

| | | |Серрадус-Каражас |

| | | |(Бразилія), |

| | | |оз.Верхнє |

| | | |(США, Канада) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Сидеритові руди в |Сидерит, | - |Бакальське, |

|осадових породах |сидероплезит | |Березовське |

| | | |(Росія), |

| | | |Зігерлянд (ФРН) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Бурі залізняки, |Гідрогетит, гетит, | - |Те саме |

|утворені по |сидерит | | |

|сидеритах | | | |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Лептохлоритові й |Гідрогетит, | P, Mn, |Керченський |

|гідрогетитові |лептохлорити, | As, V, |басейн (Україна),|

|оолітові руди в |псиломелан, | Bi |Лисаківське, |

|осадових породах |піролюзит, вернадит, | |Аятське |

| |вівіаніт, пірит | |(Казахстан), |

| | | |родовища |

| | | |Лотарингії |

| | | |(Франція, |

| | | |Німеччина, |

| | | |Люксембург, |

| | | |Бельгія) |

|------------------- --------------------- ---------- -----------------|

|Хромонікелеві, |Гетит, гідрогетит, |Cr, Co, |Ново-київське, |

|гетит-гідрогемати- |сидерит, нонтроніт, |Ni, V, |Акерманівське |

|тові руди кори |пірит, хромошпі- |Mn, Sc, |(Росія), Моа і |

|вивітрювання |неліди, поліаніт, |Ga |Майарі (Куба), |

|ультраосновних |піролюзит, | |Калум (Гвінея) |

|порід |псиломелан | | |

------------------------------------------------------------------------



     Примітка.
Гетит (Гьотит) (рос. гетит, англ. goethite, acicular iron ore; нім. Goethit m) - мінерал класу оксидів та гідроксидів. Гідроксид заліза ланцюжкової будови.
Жирним шрифтом виділені головні мінерали, що містяться в рудах у кількості більше 10%.
 

     У межах України 95% запасів залізних руд і 100% їхнього видобування припадає на родовища залізистих кварцитів і багатих руд докембрію.

Доке́мбрій (англ. Pre-Cambrian, Eozoic, нім. Präkambrium n) - загальна назва того історичного періоду Землі, що передував Кембрію. Це найдавніший і найтриваліший етап розвитку земної кори від виникнення перших геологічних формацій до початку фанерозою; найдавніші товщі земної кори.
Залізистий кварцит (джеспіліт, таконіт, ітабірит) (англ. ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite; нім. Eisenquarzit m) - метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається загалом з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо.

     Крім наведених вище геолого-промислових типів родовищ, виділяється техногенний тип родовищ, що пов'язаний з відходами збагачення природних руд і їхнього металургійного перероблення (доменні й сталеплавильні шлаки, агломераційні, доменні, мартенівські й конверторні шлами, колошниковий пил, окалина прокатного виробництва), а також звалищами металобрухту, відвалами кар'єрів.

Відва́л (рос. отвал, англ. spoil bank, spoil; н. Kippe f, Abraumkippe f, Halde f, Abraumhalde f) - це насип на земляній поверхні із пустих порід, одержуваних при розробці родовищ корисних копалин, хвостів збагачувальних фабрик.
Брухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їхні стопи, а також вироби з непоправним металевим ґанджем, залишки від виробництва та обробітку чорних і кольорових металів та їхніх сплавів.
Металу́ргія (англ. Metallurgy) - наука, техніка і галузь промисловості, які пов'язані з одержанням металів з руд або металовмісних речовин з наданням їм необхідних властивостей. У прикладному плані - сукупність зв'язаних між собою галузей і стадій виробничого процесу від видобутку сировини до випуску готової продукції - чорних і кольорових металів та їх сплавів (стопів).

     4.1.4. За масовою часткою заліза виділяють природно багаті й бідні (що вимагають збагачення) руди.

     Багаті руди, вміст заліза в яких становить від 46 до 70%, переважно магнетитові, гематитові й мартитові. У свою чергу вони поділяються на доменні, мартенівські й агломераційні.

     Доменні руди, що використовуються в доменній шихті, мають складатися на 80% великокусковими класами (10-100 і 10-120 мм); масова частка заліза в мартитових, гематитових і змішаних рудах має бути не меншою, ніж 50%, а інших компонентів - не більшою, ніж: нерозчинного залишку - 33%, кремнезему - 32,8%, вологи - 3-4%, сірки - 0,3%, фосфору - 0,3%, міді - 0,20%, арсену - 0,07%, свинцю і цинку - 0,1%, олова - 0,08%.

Воло́гість - міра насиченості речовини водою. У поняття вологості не входить вміст хімічно зв'язаної (конституційної), а також кристалогідратної води.
Діокси́д кре́мнію, силі́цій(IV) окси́д (кремнезем, SiO2) (рос. диоксид кремния, кремнезем, англ. silica, нім. Siliziumdioxid n) - сполука ковалентної природи.
Легувальні компоненти - нікель, кобальт, марганець, хром, молібден, вольфрам, ванадій та інші можуть бути в кількостях, що не погіршують основні властивості продуктів перероблення залізних руд.

     Мартенівські руди, що придатні для безпосереднього мартенівського перероблення, представлені не менш ніж на 75% класами 10-250 мм;

Ко́бальт (Co) -- хімічний елемент з атомним номером 27, проста речовина якого в'язкий, твердий голубувато-сірий метал. Кобальт належить до групи 8 періодичної системи елементів.
Мартéнівська піч - полуменева металургійна піч для переробки чавуну та металобрухту в сталь необхідного складу та якості. Уперше збудована французьким інженером та металургом П'єром Мартеном у 1864 році.
вміст заліза в магнетитових, гематитових, гідрогетитових і змішаних рудах має бути більшим, ніж 57%; уміст нерозчинного залишку - менше 11,5%, кремнезему - 5% й вологи - 3%; сірки й фосфору - 0,15% кожного; міді, арсену, цинку, свинцю, нікелю, хрому - 0,04% кожного; марганцю - 0,50%.

     Багаті руди для агломерації мають бути представлені дрібнокусковими класами, не більшими, ніж 20 мм, при масовій частці класу 0-10 мм, не меншій, ніж 82%. Уміст заліза в них у залежності від складу первинних руд у шихті має бути від 50 до 58,6%, нерозчинного залишку - не більше ніж 18,6%, кремнезему - не більше 18,6%, вологи - не більше 5-6%.

     За величиною коефіцієнта основності (КО), що характеризує CaO MgO


вміст і співвідношення нерудних домішок (----------- % ), залізні

SiO2 Al2O3

руди і їхні концентрати поділяються на кислі (КО менший за 0,7),
самофлюсівні (КО 0,7-1,1) і основні (КО більший за 1,1).

До́мішка (англ. impurity) - хімічна сполука або елемент, що знаходяться у певних кількостях в однорідній речовині та відрізняються від її хімічного складу.
Коефіціє́нт - характеристика процесу, явища, речовини або поля, яка має відносно сталий характер.
Концентра́т (рос. концентрат, англ. concentrate, нім. Anreicherungsprodukt n, Konzentrat n) - основний продукт збагачення корисних копалин, в якому вміст цінного компонента вищий, ніж у вихідній гірничій масі, що надходить на збагачення.

Найкращими є самофлюсівні руди.
SiO2

Використання залізних руд за кремнієвим модулем (-----) нижче

Al2O3

2 обмежено.


Бідні залізні руди, що вимагають збагачення, поділяються на
легко- і важкозбагачувані у залежності від їхнього мінерального
складу й текстурно структурних особливостей. До легкозбагачуваних
належать, переважно, магнетитові залізисті кварцити й оолітові,
"коричневі руди" Керченського басейну. Важкозбагачуваними є
окиснені кварцити Кривбасу й бурі залізняки Керченського басейну
("табачні руди"), у яких залізо пов'язане з приховано
кристалічними колоїдними утвореннями вкрай малих розмірів, що
тонко пророщуються з нерудними мінералами.
Коло́їд - речовина, що складається з дуже маленьких часток матерії (дисперсна фаза), які присутні в іншому матеріалі.
Мінера́льне - селище в Україні, в Ясинуватському районі Донецької області. Населення становить 405 осіб.
Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.
Бурий залізняк (рос. бурый железняк, англ. limonite, brown(iron) ore, bog iron ore; нім. Eisenstein, Eisenerz) - природне скупчення гідроксидів заліза. Осадова гірська порода.
Бурі залізняки
Керченського басейну вміщують заліза від 20 до 52% (середнє
38,4%), фосфору - 0,2-1,6%, сірки - 0,01- 1,6%.

     4.1.5. Спосіб збагачення належить визначати відповідно до мінерального складу руд, їхніх текстурно-структурних особливостей, а також характеру нерудних мінералів і фізико-механічних властивостей руд. Магнетитові руди збагачуються магнітним способом.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Збага́чення ко́ри́сних копа́лин - сукупність процесів первинної обробки мінеральної сировини, що мають на меті відділення всіх цінних мінералів від порожньої породи, а також взаємне розділення цінних мінералів.
Застосування сухої і мокрої магнітної сепарації для збагачення магнетитових руд забезпечує одержання кондиційних концентратів навіть при порівняно низькому вмісті заліза в руді.
Сепара́ція (лат. separatio відокремлення) - в техніці, різні процеси розділення змішаних об'ємів різнорідних часток: сумішей твердих матеріалів, рідин різної густини, емульсій, твердих матеріалів, суспензій твердих частинок або краплинок в газі.
У разі наявності в рудах у промисловій кількості гематиту поряд з магнетитом можуть застосовуватися магнітно-флотаційний (для тонковкраплених руд) чи магнітно-гравітаційний (для крупновкраплених руд) способи збагачення. Схеми збагачення магнетитових кварцитів включають подрібнення, розмелювання й магнітне збагачення в слабкому полі.

     Принципові схеми збагачення титаномагнетитових та ільменіто-титаномагнетитових руд включають збагачення хвостів мокрої магнітної сепарації флотацією або гравітаційним способом з наступною магнітною сепарацією у полі високої інтенсивності.

Флота́ція (від фр. Flottation) - спосіб розділення сумішей твердих дрібних частинок, що належать різним речовинам, а також виділення крапель дисперсної фази з емульсій, заснований на їх різній змочуваності і здатності накопичуватися на поверхні розділу фаз.
Гравіта́ція або тяжіння - властивість тіл із масою притягуватись одне до одного. Гравітаційна взаємодія найслабша із фундаментальних взаємодій, однак її характерною особливістю є те, що тіла, які мають масу, завжди притягаються одне до одного.

     Збагачення гідрогетит-лептохлоритових оолітових руд провадять гравітаційним, гравітаційно-магнітним (у сильних полях) або випалювально-магнітним способами. Глинисті гідрогетитові та мартитові руди збагачують промивкою, сидеритові руди - випалюванням.

     Збагачення окиснених залізистих кварцитів проводиться магнітним у сильному полі, випалювально-магнітним і флотаційним способами.

Гли́на (англ. clay, нім. Töne m pl)- пластична осадова гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів (каолініт, гідрослюди тощо). Тип глини виділяють за переважанням в ній того чи іншого глинистого мінералу.
Випа́лювання (випалабо випалення) (рос. обжиг, англ. roasting, нім. Rösten n) - технологічна операція, яку проводять з метою надати матеріалам (руда, концентрати тощо) необхідних властивостей (фізичних, хімічного кладу) для подальшого перероблення нагріванням з витримкою без розплавлення хоча б одного твердого компонента матеріалу.
Оки́снення (також оксигенація, заст. оки́слення) (рос. окисление (оксигенирование), англ. oxygenation; нім. Oxidation (Oxydation) f) - хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) набуває електрони, при цьому ступінь окиснення її елементів понижується.
При цьому слід уникати процесу випалювання, оскільки він забруднює атмосферу і вимагає значних витрат енергії.

     4.1.6. Товарною продукцією гірничо-збагачувальних підприємств залізорудної промисловості є доменні або мартенівські руди, концентрати, агломерат, котуни та спеки. Після переробки залізистих кварцитів і скарново-магнетитових руд одержують концентрати з умістом заліза 62-66%; у кондиційних концентратах з апатит-магнетитових руд заліза міститься не менше 62-64%; для електрометалургійного перероблення випускаються концентрати з умістом заліза не нижче 69,5% і кремнезему не вище 2,5%. Вимоги до якості товарної продукції регламентуються відповідними стандартами та технічними умовами.

Техні́чні умо́ви (ТУ) - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

     4.1.7. Концентрати збагачення оолітових бурих залізняків є кондиційними при вмісті заліза 48-49%.

     4.1.8. Залізні руди в ряді випадків містять супутні корисні компоненти, що переходять у чавун і сталь або у шлаки, звідки їх слід вилучати.

     Титан, мідь, кобальт, золото, платина, апатит, рідкісні метали та інші компоненти, що знаходяться в окремих мінеральних формах, можуть вилучатись у самостійні концентрати.

     Такі корисні домішки, як нікель, кобальт, марганець, що є легувальними компонентами, переходячи з чавуну в сталь, дають можливість одержання спеціальних сталей із заданими властивостями.

     Із шлаків металургійного перероблення титаномагнетитових концентратів вилучається ванадій; шлаки, що містять фосфор, слід використовувати як добриво.


 

     4.2. Марганцеві руди

     4.2.1.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Марганцеві руди (рос. марганцевые руды, англ. manganese ores; нім. Manganerze n pl) - мінеральні утворення з вмістом манґану у таких кількостях, при яких його доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. М.р.
Марганець - сріблясто-білий крихкий метал з об'ємною вагою 7,47 г/см куб., твердістю 5-6 (за Моосом), температурою плавлення 1244 град.С. У сучасному промисловому виробництві застосовується переважно у вигляді марганцевих концентратів. Він використовується у виробництві феросплавів для розкиснення сталей при плавці, а також бронз, що вміщують марганець, латуні, інших сплавів з кольоровими металами, що мають антикорозійні властивості, а також в електротехнічній (для виробництва сухих батарей), хімічній і керамічній промисловості.
Фероспла́ви - напівпродукти металургійного виробництва - сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, використовувані при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, надання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (так звані передільні феросплави).
Електроте́хніка (рос. электротехника, англ. electrical engineering, нім. Elekrotechnik f) - галузь науки і техніки, пов'язана із застосуванням електричних і магнітних явищ для перетворення енергії, добування і зміни складу хімічних речовин, виробництва та обробки матеріалів; галузь, що охоплює питання отримання (виробництва), розподілу, перетворення і застосування електроенергії.
Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Тве́рдість (англ. Hardness, фр. Dureté, нім. Härte) - властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.
Кера́міка - неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук.
Коро́зія мета́лів - процес автоматично-хімічного руйнування металів і сплавів при їх взаємодії з зовнішнім середовищем: повітрям, водою, розчинами електролітів тощо. До основних видів корозії за її механізмом відносять хімічну, електрохімічну, а також біологічну.
Кольоро́ві мета́ли - це промислова назва всіх металів, крім заліза та елементів його групи. Зазвичай ознакою кольорового металу був його специфічний колір, відмінний від темно-сірого, наприклад, білий (алюміній, срібло), жовтий (золото), червоний (мідь) тощо.

     4.2.2. Марганець - розповсюджений елемент, його кларк у земній корі 0,1% (за масою); в ультраосновних породах - 0,15%, основних 0,2%, середніх - 0,12%, кислих - 0,06%, осадових - 0,07%. Відомо понад 150 мінералів, що вміщують марганець. Головні мінерали марганцю наведені в табл.3.


 

Таблиця 3. Головні мінерали марганцю


 

------------------------------------------------------------------

| Мінерали | Хімічна формула |Вміст марганцю, % |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Піролюзит | MnO2 | 63,2 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Гаусманіт | Mn3O4 | 72,0 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Брауніт | Mn2O3 | 69,5 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Псиломелан |mMnO x MnO2 xn H2O | 45-60 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Манганіт | MnO2 x Mn(OH)2 | 62,5 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Вернадит | MnO2 x H2O | 44-52 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Родохрозит | MnCO3 | 47,8 |

|-------------- ---------------------------- --------------------|

|Родоніт | (Mn,Ca) x SiO3 | 32,41 |

------------------------------------------------------------------


     4.2.3. За умовами утворення геолого-промислові типи родовищ марганцевих руд включають осадові, вулканогенні, метаморфізовані родовища і родовища кори вивітрювання (табл. 4).
Метаморфізм (грец. metamorphoómai - піддаюся перетворенню, перетворююся) (рос. метаморфизм, англ. metamorphism, нім. Metamorphose f) - процес твердофазної мінеральної і структурної зміни гірських порід під впливом температури, тиску, підземних розсолів, часто в присутності флюїду.
Кора вивітрювання - це товща материнських порід верхньої частини літосфери (магматичних, метоморфічних чи осадових), перетворених у континентальних умовах різними агентами(чинниками) вивітрювання. Від корінних порід відрізняється пухкою структурою та хімічним складом.

 

Таблиця 4. Геолого-промислові типи родовищ марганцевих руд


 

----------------------------------------------------------------------------------------

|Геолого-промис- |Основні рудні |Уміст ма- |Супутні |Структурно- |Приклади |

|лові типи родовищ|мінерали |рганцю в |компо- |морфологічний |родовищ |

| | |рудах, % |ненти |тип рудних | |

| | | | |покладів | |

|----------------- --------------- ---------- -------- ----------------- --------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|----------------- --------------- ---------- -------- ----------------- --------------|

|Оксидні та карбо-|Піролюзит, пси-| 10-40 і | |Пласти невеликої |Нікопольське, |

|натні руди в оса-|ломелан, манга-| більше | |потужності, роз- |Велико- |

|дових породах |ніт, кальцієвий| | |винуті на великій|Токмацьке, |

|прибережно-мор- |родохрозит, | | |площі, рідше |Чиатурське |

|ського типу |мангано-каль- | | |лінзи і більш | |

| |цит, марганце- | | |складної форми | |

| |вий карбонат | | |тіла порівняно | |

| | | | |невеликих | |

| | | | |розмірів | |

|----------------- --------------- ---------- -------- ----------------- --------------|

|Залізомарганцеві |Вернадит, | 25-30 |Залізо, |Конкреції, кірки |Тихий, |

|конкреції дна |гідрогетит, | |нікель, |та прошарки на |Індійський, |

|океанів |піролюзит, | |кобальт,|поверхні корін- |Атлантичний |

| |криптомелан | |мідь |них порід дна |океани |

| | | | |океанів звичай- | |

| | | | |но невеликої | |

| | | | |потужності, але | |

| | | | |величезної | |

| | | | |протяжності | |

|----------------- --------------- ---------- -------- ----------------- --------------|

|Вулканогенно-оса-|Піролюзит, | До 53 | |Лінзоподібні, |Хащувацьке, |

|дові карбонатні |псиломелан | | |пластоподібні, |Морро-де- |

|руди в андезито- | | | |плащеподібні і |Мінес |

|вих, діабаз- | | | |складні непра- |(Бразилія), |

|порфіритових, | | | |вільної форми |Пластмас- |

|кварц-керато- | | | |тіла переважно |бург, Куру- |

|фірових | | | |невеликої по- |там (ПАР) |

|комплексах | | | |тужності | |

|областей підвод- | | | | | |

|ного вулканізму | | | | | |

|----------------- --------------- ---------- -------- ----------------- --------------|

|Силікатні руди в |Брауніт, буста-| 10-20 |Облицю- |Дрібні пласто- і |Панч-Махал, |

|метаморфізованих |міт, родоніт, | |вальний |лінзоподібні |Донгі-Бузург |

|вулканогенних і |марганцевистий | |камінь |поклади, рідше |(Індія), |

|карбонатних по- |гранат | | |рудні пласти |Калахарі |

|родах та скарнах | | | |великої потуж- |(ПАР), Серра- |

| | | | |ності і протяж- |ду-Навіу (Бра-|

| | | | |ності |зилія), |

| | | | | |Прилуки |

| | | | | |(Україна) |

----------------------------------------------------------------------------------------

1   2   3   4



  • Товарна продукція
  • Спосіб
  • Глинисті