Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів




Сторінка3/4
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4

     Крім наведених вище геолого-промислових типів родовищ марганцю, виділяється техногенний тип родовищ, пов'язаний із шламами збагачення марганцевих руд, де масова частка марганцю коливається в межах 6-18% при середньому значенні 12-13%, і шлаками феросплавного виробництва з масовою часткою марганцю 14-19%. Запаси їх значні: шламів - більше 200 млн.т, а шлаків - близько 20 млн.т. Вони є реальним резервом для розширення сировинної бази марганцевих руд в Україні за умови застосування раціональних технологій переробки в товарну продукцію.
Раціональність (від лат. Ratio - розум) - термін у найширшому сенсі означає розумність, свідомість, протилежність ірраціональності. У більш вузкому значенні - характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення.

     4.2.4. Для більш ефективного використання марганцеві руди потрібно збагачувати. Використовуються такі способи збагачення:

     Для оксидних руд - гравітаційний і гравітаційно-магнітний та спосіб флотації шламів промивання руд. При цьому застосовуються наступні операції: подрібнення вихідної руди до 16-50 мм, грохочення, промивання, дроблення митої руди до 16-25 мм, грохочення дробленої руди на класи із наступним збагачуванням класів більше 3 мм відсадженням або за магнітно-гравітаційною схемою.

     Збагачення карбонатної руди здійснюється за наступною схемою: клас митої карбонатної руди (15-3 мм) піддається концентруванню у важкому середовищі в гідроциклонах. Проміжні продукти розмелюються до розміру зерен 0,16 мм, піддаються електромагнітній сепарації й відсадженню магнітної фракції. Шлами (клас <0,16 мм) збагачуються за методом селективної флотації. Отримані концентрати розрізняються за сортами в залежності від масової частки марганцю. Вищий сорт вміщує 45-49% марганцю.

     До числа перспективних схем і методів збагачення належать: магнітне збагачення шламів, інтенсивна флотація шламів і руд за рахунок використання ефективних реагентів у різних середовищах, бактеріальне вилуговування, термой гідрохімічні методи збагачення карбонатних руд.

     4.2.5. Товарною продукцією гірничо-збагачувальних марганцеворудних підприємств є концентрати, основні показники технічних умов яких розробляються промисловістю для окремих родовищ.


 

     4.3. Хромові руди

     4.3.1.

Гідрохі́мія - наука про хімічний склад природних вод і закономірності його зміни під впливом природних (хімічних, фізичних і біологічних) та антропогенних чинників.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον - паличка) - одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria).
Хромові руди, хроміти, хромітові руди - руди, що містять хром у кількостях, достатніх для його економічно вигідного видобутку.
Хром - сріблясто-білий блискучий метал, стійкий до корозії на повітрі й у воді, має об'ємну масу 7,19 г/см куб. (при температурі 20 град.С) і температуру плавлення 1800 град.С. Утворює сплави з рядом елементів. Найбільш поширені сплави на залізній основі (ферохром), з вуглецем і кобальтом або нікелем (стеліт), подвійні хромонікелеві сплави (ніхром).

     На застосуванні хрому в залізних сплавах засноване виробництво високоміцних конструкційних, кислототривких, що неіржавіють, жарознижувальних, шарикопідшипникових сталей, сплавів опору і чавунів із заданими властивостями. Металевий хром застосовується головним чином для хромування сталевих виробів.

Хромува́ння - хіміко-термічне зміцнювальне оброблення дифузійним насиченням поверхні сталевих виробів хромом за температури 900…1300°С у відповідному середовищі, або процес осадження на поверхню деталі шару хрому з електроліта під дією електричного струму.

     У вогнетривкій промисловості хромові руди використовуються для виготовлення хромомагнезитових та інших хромовмісних вогнетривів і хромобетону, використовуваних для футерівки мартенівських і індукційних печей, конверторів, що обертаються, печей у цементній промисловості.

     Хімічна промисловість споживає хромові руди переважно для виробництва хромпіків (двохромовокислих солей натрію і калію) та інших сполук хрому, що застосовуються як барвники, дубителі, каталізатори, протрави і ін. Радіоактивний ізотоп хрому знайшов застосування в медицині.

Дихрома́т ка́лію, ка́лій дихрома́т - неорганічна сполука, калієва сіль ряду дихроматів складу K2Cr2O7. Речовина є помаранчево-червоними кристалами із гірким смаком і великою токсичністю. В природі знаходиться у вигляді рідкісного мінералу лопециту.
Вогнетри́ви або вогнетривкі́ матеріа́ли - матеріали (сировина, виріб), що мають вогнетривкість не менше 1580 °C.
Радіоакти́вність (від лат. radio - «випромінюю» radius - «промінь» і activus - «дієвий») - явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.
Ката́ліз (від грец. κατάλυσις - розпад) - зміна швидкостей хімічних реакцій чи їх збудження внаслідок дії речовин (каталізаторів), які беруть участь у процесах, однак не входять до складу кінцевих продуктів.
Цеме́нт (нім. Zement, від лат. caementum - щебінь, битий камінь) - загальна назва мінеральних в'яжучих порошкоподібних матеріалів, які після затворення їх водою, з рідкого або тістоподібного стану переходять у твердий каменеподібний стан при звичайній температурі і використовується для зв'язування з іншими матеріалами.
Радіонуклі́д - атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії.

     Кларк хрому (за Виноградовим) складає 0,0083%. З небагатьох мінералів, що вміщують хром, тільки хромошпінеліди важливі в промисловому відношенні і є єдиним джерелом одержання металевого хрому та його сполук. У групі хромошпінелідів із загальною формулою (Mg,Fe)(Cr,Al,Fe)2O4 найбільший інтерес мають наступні мінеральні види: магнохроміт, алюмохроміт і хромопікотит із широким ізоморфізмом хрому й алюмінію - від багатих хромом (65% Сr2O3, 8% Al2O3) до бідних хромом, високоглиноземистих різновидів (31% Сr2O3, 36% Al2O3).

Різновид (рос. разновидность, англ. species, sort, variation, variety, нім. Abart f) - у мінералогії - окремі члени мінерального виду змінного складу.
Мінеральний вид (рос. минеральный вид, англ. mineral A, нім. Mineral A n) - основна таксономічна одиниця сучасної мінералогії. З погляду логіки, вид у сучасній мінералогії - це сукупність мінеральних індивідів з певними ознаками схожості, за якими вони водночас відрізняються від решти індивідів.
Масова частка оксидів у різновидах хромошпінелідів змінюється у широких межах: Cr2O3 - 2-67%, Al2O3 2-65%, Fe2O3 - 0-41%, FeO 10-30%, MgO 1-20%.

     4.3.2. За масовою часткою хромошпінелідів хромові руди поділяються на суцільні (>90%), густовкраплені (70-90%), середньовкраплені (50-70%), рідковкраплені (30-50%) і бідновкраплені. Текстури руд масивні, переважно у суцільних різновидах, смужкувато-такситові, плямисті, рідше брекчієподібно-такситові у вкраплених рудах.

     4.3.3. Родовища хромових руд просторово і генетично пов'язані з комплексами ультраосновних порід і належать до групи магматичних утворень.

Магма (від грец. μάγμα - тісто) - природний, переважно силікатний високотемпературний розплав, який утворюється в надрах Землі.
Ген - одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК. Процес зчитування гену і синтезу РНК називається транскрипцією.
Про́стір (латинське: spatium) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії.
Значні концентрації високоякісних руд пов'язані з найбільш диференційованими масивами, що належать до дуніт-троктоліт-гарцбургітової і дуніт-гарцбургітової субформацій гіпербазитової формації.

     Природні родовища хромових руд відповідно до їхнього генезису належать до трьох геолого-промислових типів.


 

     Таблиця 5. Геолого-промислові типи родовищ хромових руд


 

------------------------------------------------------------------

|Геолого-промислові типи|Структурно-морфологічний|Типові родовища|

| родовищ | тип покладів | |

|----------------------- ------------------------ ---------------|

| 1 | 2 | 3 |

|----------------------- ------------------------ ---------------|

|1. Ранньомагматичні, |Пластоподібні тіла, |Саранівське |

|сегрегаційні родовища в|потужністю на перших м, |(Росія), |

|диференційованих |протяжністю до десятків |Бушвельд (ПАР) |

|ультраосновних масивах |км | |

|платформ | | |

|----------------------- ------------------------ ---------------|

|2. Пізньомагматичні |Серія зближених лінз, |Південно- |

|родовища в ультраосно- |стовпів, жил, потужністю|Кемпирсайська |

|вних інтрузивах дуніт- |до 250м, протяжністю |група родовищ |

|гарцбургітової формації|до 1500м і шириною |(Казахстан), |

|евгеосинкліналей |до 330м |Гулемен |

| | |(Турція), |

| | |Палаван |

| | |(Філіпіни), |

| | |Селюке |

| | |(Зімбабве) |

|----------------------- ------------------------ ---------------|

|3.

Протяжність - одна з характеристик простору, яка виражає його розміри. В понятті протяжність зафіксовано відносну постійність певних типів зв'язку, що зумовлює можливість порівняння розмірів фізичних тіл.
Екзогенні елювіальні| |Руди кори |

|родовища, прибережно- | |вивітрювання |

|морські розсипи | |Кемпирсайського|

| | |родовища. |

| | |Схилові розсипи|

| | |Саранівського |

| | |родовища, |

| | |Великої Дайки |

| | |(Зімбабве). |

| | |Морські розсипи|

| | |(Японія, |

| | |Югославія) |

------------------------------------------------------------------

4.3.4. Багаті хромові руди відрізняються вмістом Сr2O3 (>45%)
і співвідношенням Сr2 O3:FеO (не менше 2,5), умістом SiO2 (не
більш 10%) і Р (не більш 0,015%). Ці руди використовуються без
збагачення для виробництва ферохрому, металевого хрому і хромових
солей.

Ферохром - феросплав, що містить близько 70% Cr (решта Fe і приміси). Сировиною для отримання ферохрому служать хромові руди (52–58% Cr2O3). Вуглецевий ферохром (6–8% C) виплавляють в рудовідновних печах, рафінований ферохром – середнєвуглецевий (0,8–1,5% C), маловуглецевий (0,1–0,5% C) і безвуглецевий (0,01–0,06% C), – в рафінувальних електропечах силікотермічним способом, середнєвуглецевий ферохром отримують також в спеціальному конвертері з вуглецевого ферохрому, а безвуглецевий – змішуванням в ковші хромоїзвесткового і силікохромового розплавів. Безвуглецевий ферохром у брикетах отримують зневуглецюванням порошків середнєвуглецевого, що збрикетували, і вуглецевого ферохрому у вакуумній печі при 1380 °С; якщо після закінчення цього процесу піч заповнити азотом, то після деякої витримки утворюється азотований ферохром (близько 6% N). Ферохром добувають відновленням хроміту(FeO * Cr2O3) силіцієм. Ферохром застосовують для леґування сталі, а передільний ферохром – як напівпродукт при виплавці силікохрому.
Бідні і убогі руди з вмістом Сr2O3 30-45% залучаються до
промислового використання після збагачення. Убогі руди з вмістом
Сr2 O3 10-30% і підвищеною залізистістю (30-60% сумарного Fe),
складені ферохромітом і хромомагнетитом, легко збагачуються за
гравітаційно-флотаційною схемою з отриманням концентратів, що
містять до 55- 57% Сr2O3.

     4.3.5. Вітчизняні хромові рудопрояви - Капітанівське й Липовеньківське відомі в Середньому Побужжі, де вони локалізуються в ультрамафітах дунітгарцбургітової (гіпербазитової) формації, що залягають у складчастому комплексі докембрію. У складі ультрамафітової формації містяться серпентинізовані дуніти, переважно гарцбургіти, рідше лерцоліти, однак переважають серпентиніти. Рудні тіла мають складну жило-, лінзо- й стовпоподібну форму й невелику потужність від 0,5 до 40 м.
Серпентиніт (рос. серпентинит, англ. serpentinite, нім. Serpentinstein m, Serpentinfels m) - щільна гірська порода, яка утворилася в результаті серпентинізації гіпербазитів. Складається г.ч. з мінералів групи серпентину і домішок карбонатів, магнетиту, хроміту та інш.
Рудне тіло (рос. рудное тело, англ. ore body; нім. Erzkörper m) - обмежені скупчення руди, приурочені до відповідного структурно геологічного елемента чи комбінації таких елементів. За формою виділяють ізометричні (рівні у всіх напрямках: штоки, штокверки, гнізда), плоскі (рудні пласти та жили), витягнуті в одному напрямку (рудні труби).
Довжина їх змінюється від 20 до 400 м. За падінням вони простежені на 50-450 м. Зруднення представлене масивними (суцільними), густовкрапленими й вкрапленими рудами. Масивні руди із вмістом масової частки триоксиду хрому 36,1% не потребують збагачення, густовкраплені руди із середньою масовою часткою Cr2O3 22,7-34,6% потребують збагачення гравітаційним методом з вилученням до 80% у концентрат з масовою часткою Cr2O3 - 42%. Бідні руди вміщують 11-12% Cr2O3. Руди Капітанівського родовища містять платину й золото. У складі формації чітко виділяються два інтрузивних комплекси близького складу й віку (АR3):

     - деренюхинський - пластові тіла відповідно і закономірно розташовані в розрізі бузької серії;

     - капітанський - січні інтрузивні тіла штоко- або дайкоподібної форми.

     Прояви хромітових руд є лише в масивах капітанського комплексу.

Хромі́т, хромистий залізняк - мінерал, що складається з заліза, хрому і кисню; єдина руда для одержання хрому.

     4.3.6. Вимоги промисловості до хромових руд регламентуються відповідними нормативно-технічними актами.
 

5. Розподіл родовищ руд чорних металів за складністю


геологічної будови
 

     5.1. Родовища чорних металів або ділянки великих родовищ, що відпрацьовуються або плануються до відпрацьовування окремими користувачами надр, за мінливістю форм рудних тіл, їхньої внутрішньої будови, розподілу корисних і шкідливих компонентів і гірничо-геологічними умовами залягання та іншими факторами, що впливають на вибір системи розвідки і розробки, поділяються на три групи за складністю геологічної будови:

     перша група - родовища (ділянки) простої геологічної будови;

Кори́стува́ч - той, хто користується чим-небудь - майном, землею, комп'ютером тощо.

     друга група - родовища (ділянки) складної геологічної будови;

     третя група - родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови;

     5.1.1. Перша група. Родовища (ділянки) простої геологічної будови, переважна частина запасів яких міститься в покладах корисної копалини з непорушеним або слабо порушеним заляганням, витриманими потужністю, внутрішньою будовою і якістю корисної копалини, з рівномірним розподілом у них основних компонентів зруденіння. Значення коефіцієнтів варіації потужності рудних тіл, вмісту корисних і шкідливих компонентів та інших, передбачених стандартами, показників якості корисної копалини, визначених у повних рудних перетинах, не перевищують 40%. Природні типи або сорти корисної копалини, що підлягають селективному видобуванню, можуть бути виділені при проведенні розвідувальних робіт, а їхні запаси визначені в геометризованому контурі.

     5.1.2. Друга група. Родовища (ділянки) складної геологічної будови з рудними покладами, що характеризуються мінливими потужністю і внутрішньою будовою покладів корисної копалини, або порушеним їхнім заляганням, невитриманою якістю корисної копалини або нерівномірним розподілом основних компонентів зруденіння.

     Значення коефіцієнтів варіації потужності рудних тіл, вмісту корисних або шкідливих компонентів та інших показників якості корисної копалини, визначені в повних рудних перетинах, становлять 40-100%. Природні типи й сорти корисної копалини, що підлягають селективному видобуванню, можуть бути виділені та геометризовані в блоках деталізації або на родовищі-аналозі, що експлуатується.

     5.1.3. Третя група. Родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови, що характеризуються різкою мінливістю потужності й морфології рудних покладів, інтенсивно порушеним їхнім заляганням або вкрай невитриманою якістю корисної копалини й дуже нерівномірним розподілом основних компонентів зруденіння. Значення коефіцієнтів варіації потужності рудних тіл, вмісту корисних і шкідливих компонентів та інших показників якості корисної копалини, визначені в повних рудних перетинах, становлять 100-150%. Природні типи й сорти корисної копалини, що підлягають селективному видобуванню, а також безрудні й некондиційні ділянки в межах рудних покладів не піддаються геометризації під час геологічної розвідки, крім ділянок деталізації. Їхні запаси оцінюються статистично з використанням коефіцієнта рудоносності. Достовірне ув'язування рудних тіл, визначення їхньої суцільності, надійність випробування й оконтурення можливі лише на основі даних гірничих робіт у сполученні з бурінням. Локалізація й розміщення рудних покладів контролюються природними факторами, які простежуються за їхніми межами і є підставою для прогнозу й геологічної екстраполяції зруденіння на прилеглий простір.

Наді́йність - властивість технічних об'єктів зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання та транспортування.
Сполу́чення - особливе розташування об'єкта Сонячної системи (здебільшого, планети) відносно Сонця так, що їх екліптичні довготи для земного спостерігача рівні. У сполученні об'єкт візуально розташований на небі поряд із Сонцем.
Локалізація (рос. локализация, англ. localization, нім. Lokalisierung f) - обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. Наприклад, локалізація загазованої дільниці шахти, локалізація затопленої дільниці (затопленого горизонту), локалізація звалища промислових відходів, хвостосховища тощо.

 

     5.2. Належність родовища (ділянки) до тієї або іншої групи встановлюється за ступенем складності геологічної будови основних рудних тіл, які вміщують переважну частину (70%) запасів родовища (ділянки). Під час визначення групи складності родовища, крім аналізу природних факторів, що визначають мінливість зруденіння, враховується також рівень селективності руд у процесі розробки покладів. На додаток до якісних ознак складності слід використовувати кількісні характеристики мінливості основних властивостей зруденіння.

     Група складності родовища визначається за найбільш мінливими властивостями зруденіння, у першу чергу - підрахунковими параметрами, передбаченими стандартами або кондиціями.
 

6. Послідовність проведення геологорозвідувальних


робіт на чорні метали
 

     Геологорозвідувальні роботи, спрямовані на пошук і розвідку родовищ руд чорних металів, належить проводити у послідовності, передбаченій Положенням про стадії ( z0124-00 ).

     На всіх виявлених у процесі пошукових робіт родовищах чорних металів для визначення їхнього промислового значення проводяться пошуково-оцінювальні роботи і у разі отримання позитивних результатів - розвідувальні роботи з метою підготовки виявлених запасів руд до промислового освоєння.

Послідо́вність - функція визначена на множині натуральних чисел яка набуває значення на об'єктах довільної природи. f : N → X \,\rightarrow \,\!X} .
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

     Відповідно до Класифікації запасів ( 432-97-п ) геологорозвідувальні роботи щодо чорних металів проводяться за такими напрямами: геологічне вивчення виявлених руд, техніко-економічне вивчення умов їхньої експлуатації, періодична геолого-економічна оцінка об'єктів робіт.

     Геологічне вивчення корисних копалин спрямовується на визначення речовинного складу, кількості, якості й технологічних властивостей руд, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання їхніх покладів, для обгрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.

Гідрогеоло́гія (рос. гидрогеология, англ. hydrogeology, geohydrology; нім. Hydrogeologie) - галузь геології, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.
Речови́нний склад, Склад речовини́ - Сховище речовини, матеріалу певного призначення. Наприклад, запалювальний склад, просочувальний склад, детонувальний склад тощо. Характеристика речовини, наприклад, корисної копалини за вмістом і кількісним співвідношенням її складових частин, компонентів: гранулометричний (ситовий) склад, фракційний склад, хімічний склад, елементний склад, петрографічний склад, літологічний склад, мінералогічний склад і т.і.

     Техніко-економічне вивчення корисних копалин спрямовується на визначення із зростаючою детальністю гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-економічних, економічних та інших умов промислового освоєння виявлених рудних покладів, прийнятих способів і технологічних схем видобутку та переробки мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

     Геолого-економічна оцінка об'єкта геологорозвідувальних робіт передбачає комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення корисних копалин з метою оцінки їхнього промислового значення шляхом визначення із зростаючою детальністю технологічної схеми видобутку і переробки мінеральної сировини, техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

Те́хніко-економі́чні пока́зники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.
Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
Компле́ксний ана́ліз, або тео́рія фу́нкції компле́ксної змі́нної (ТФКЗ) - розділ математики, що вивчає функції, які залежать від комплексної змінної. Використовується у багатьох розділах математики, зокрема у теорії чисел, прикладній математиці та фізиці.
Оперативну геолого-економічну оцінку результатів робіт належить проводити постійно. Генеральні геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт виконуються постадійно для визначення доцільності проведення геологорозвідувальних робіт наступної стадії або поетапно в разі поєднання стадій.

     Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня і детальна геолого-економічні оцінки рудних об'єктів.

     Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) проводиться для обгрунтування доцільності інвестування пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних родовищ та перспективних рудопроявів. Для проведення ГЕО-3 використовуються перспективні ресурси чорних металів, кількісно оцінені за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Матеріали ГЕО-3 подаються у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) щодо доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт. Оцінка можливості промислового освоєння виявлених і передбачуваних родовищ та параметри попередніх кондицій для підрахування запасів та оцінки ресурсів виявлених руд обгрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт.

Анало́гія - (грец. αναλογια - «відповідність») - подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями.
Замо́вник - фізична чи юридична особа, розпорядник грошових коштів, який замовляє певні товари, роботи чи послуги (цінності), або подає заявку про придбання чи замовлення товарів, робіт чи послуг (цінностей) у майбутньому.
Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.
Техні́чне завдання́ (ТЗ) (англ. scope statements та англ. statement of work; SOW) - документ, що встановлює основне призначення, показники якості, техніко- економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.
Попередні кондиції схвалюються замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт.

     Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) проводиться для обгрунтування доцільності промислового освоєння виявлених родовищ (ділянок) руд чорних металів. ГЕО-2 здійснюється на основі попередньо розвіданих і розвіданих запасів за результатами пошуково-оцінювальних робіт, оформлюється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки, включаючи дослідно-промислове розроблення окремих його частин або покладів. ТЕД включає обгрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо розвіданих запасів руд. Параметри тимчасових кондицій апробуються ДКЗ України або замовником (інвестором) подальших розвідувальних робіт. Техніко-економічні показники визначаються розрахунковим шляхом або приймаються за даними промислового освоєння аналогічних родовищ.

Аналог (від грец. analogos - відповідний): Об'єкт вивчення (явище, предмет, установка, схема чи пристрій), схожий (аналогічний) з певним об'єктом. Коли розв'язують техн. задачі, аналогія передбачає наявність певних однозначних співвідношень між характеристиками А.

     Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів ( 432-97-п ) детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) - визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва. ГЕО-1 здійснюється на основі розвіданих запасів руд чорних металів і включає техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 мають бути достатніми для прийняття інвестиційного рішення без додаткових досліджень.

Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища, позитивно оцінені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ), є обгрунтуванням доцільності фінансування робіт з опрацювання проектів будівництва гірничодобувних підприємств.
 

7. Розподіл запасів і ресурсів руд чорних металів за


ступенем їхнього геологічного вивчення
 

     7.1. Геологічне вивчення скупчень руд чорних металів передбачає визначення їхнього речовинного складу, кількості, якості й технологічних властивостей, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання рудних покладів з метою обгрунтування проектних рішень щодо способу й системи видобування та схеми комплексного перероблення руд чорних металів.


 

     7.2. За ступенем геологічного вивчення запаси руд чорних металів поділяються на дві групи: розвідані і попередньо розвідані.

     Розвідані запаси - це обсяги руд чорних металів, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів і об'єктів з перероблення руд. Основні параметри розвіданих запасів, які обумовлюють проектні рішення щодо видобування й перероблення руд та охорони природи, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, виконаних у межах покладів за достатньо щільною сіткою, у поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обгрунтованою даними геологічних, геофізичних та інших досліджень.

Технологічність (рос. технологичность, англ. adaptability to manufacture, нім. Fertigungsgerechtheit f) - відповідність продукції вимогам економічної технології її використання. Технологічність забезпечується при розробці конструкції виробу.
Охоро́на приро́ди (рос. охрана природы; англ. nature protection, nature conservation; нім. Naturschutz m) - комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.

     Розвідані запаси мають задовольняти такі вимоги:

     визначені природні різновиди руд, виділені, а в блоках деталізації й оконтурені, їхні промислові (технологічні) типи, у разі неможливості оконтурення встановлені закономірності їхнього просторового поширення й кількісні співвідношення, установлені мінеральні форми знаходження корисних і шкідливих компонентів; якість виділених промислових типів і сортів руд охарактеризована за всіма показниками, передбаченими стандартами й кондиціями;

     технологічні властивості промислових типів руд вивчені детально, забезпечують отримання вихідних даних для проектування технологічної схеми їхнього перероблення з комплексним вилученням компонентів, що мають промислове значення, господарським використанням відходів виробництва або оптимальним варіантом їх видалення та захоронення;

Оптимальність - властивість, при якій забезпечується найбільша відповідність даному завданню, умовам тощо.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

     гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови вивчені детально, забезпечують отримання вихідних даних для опрацювання проекту розроблення родовища;

     запаси супутніх корисних копалин і компонентів розвідані згідно з вимогами для відповідних видів корисних копалин та вимогами до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва;

     контур запасів визначений відповідно до вимог кондицій за даними геологорозвідувальних виробок з включенням обмеженої зони екстраполяції, обгрунтованої геологічними критеріями, даними геофізичних, геохімічних та інших досліджень;

Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Геохі́мія - наука про хімічний склад Землі і закони поширення, поєднання руху атомів хімічних елементів та їх стабільних ізотопів у різних оболонках земної кулі.

     блоки деталізації й ділянки першочергового розроблення вивчені найбільш детально, отримана інформація використана для оцінки вірогідності підрахункових параметрів, умов залягання й розроблення, визначених для всіх розвіданих запасів.

     За вивченістю морфологічних характеристик, внутрішньої будови й умов залягання рудних тіл розвідані запаси руд чорних металів поділяються на категорії розвіданості А, В, С1.

     Запаси категорії А готуються на ділянках деталізації й першочергового відпрацювання родовищ простої геологічної будови, у межах яких встановлені форма, розміри й умови залягання рудних покладів, з'ясовано співвідношення й просторове положення ділянок, утворених рудами різних природних типів і промислових (технологічних) сортів, виділені й оконтурені безрудні й некондиційні ділянки в межах рудних покладів, установлені положення й амплітуди зміщення розривних порушень.

Ампліту́да (лат. amplitudo - широта) - найбільше значення величини, яка періодично змінюється. Наприклад, амплітудою називається найбільше зміщення маятника від положення рівноваги.
Контур запасів категорії А проводиться по розвідувальних виробках.

     Запаси категорії В виділяються у межах ділянок деталізації й першочергового розроблення родовищ складної геологічної будови та на родовищах першої групи складності, у блоках, для яких встановлені розміри, основні особливості форми, внутрішньої будови й умов залягання рудних покладів, просторове розміщення безрудних і некондиційних ділянок у середині рудних покладів, установлені положення й амплітуди зміщення великих розкривних порушень і зон розвитку малоамплітудних розкривних порушень.

Розкри́в, розкривні́ породи (рос. вскрыша (вскрышные породы), англ. overburden, нім. Abraum m, Abraumgestein n) - гірські породи, що покривають і вміщують корисну копалину й підлягають вийманню та переміщенню у процесі ведення відкритих гірничих робіт.
У блоках категорії В мають бути встановлені основні закономірності просторового розповсюдження різних типів і промислових сортів руд у контурах рудних покладів. Контур запасів категорії В проводиться за даними розвідувальних виробок з обмеженою зоною екстраполяції.

     Запаси категорії С1 виділяються на ділянках деталізації й першочергового розроблення родовищ дуже складної й надто складної будови та на родовищах першої й другої груп складності геологічної будови, у блоках, у межах яких в основному з'ясовані розміри й характерні форми рудних покладів, основні особливості їхніх умов залягання й внутрішньої будови, можлива переривчастість рудних тіл, охарактеризоване положення основних тектонічних порушень, а також зон і площ їхнього інтенсивного розвитку. Просторове розміщення й співвідношення різних природних типів і промислових сортів руд, розміщення безрудних ділянок, складених з некондиційних руд, встановлено в загальних рисах. Контур запасів категорії С1 визначається на основі розвідувальних виробок та екстраполяції за геологічними та геофізичними даними.

     Попередньо розвідані запаси - це обсяги руд чорних металів, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для ймовірного визначення можливого промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів, що впливають на вибір способів видобування й перероблення руд, оцінюються переважно на основі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень, здійснених у межах родовища за рідкою або нерівномірною сіткою. Екстраполяція обгрунтовується за аналогією з розвіданим родовищем (покладом), а також за даними геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення надр.

     Попередньо розвідані запаси мають задовольняти такі вимоги:

     - установлено геолого-промисловий тип родовища, намітилися основні фактори, що контролюють його розташування у надрах, оцінені загальні масштаби зруденіння у плані й розрізі;

     - орієнтовно визначені основні природні типи, супутні корисні копалини й компоненти, оцінені загальні закономірності їхнього просторового розміщення й кількісні співвідношення, встановлені мінеральні форми знаходження корисних і шкідливих компонентів, якість виділених природних типів і сортів загально охарактеризована відповідно до вимог кондицій;

     - технологічні властивості природних типів руд охарактеризовані й оцінені за результатами мінералого-петрографічних досліджень або за аналогією з більш вивченими ділянками того самого чи іншого подібного родовища, або за результатами лабораторно-технологічних досліджень окремих проб;

     - гідрогеологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови залягання рудних покладів оцінені за спостереженнями у розвідувальних виробках або за аналогією з відомими родовищами;

     - контур запасів визначений у відповідності до вимог тимчасових кондицій за рідкими перетинами покладів геологорозвідувальних виробок та даними геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень з урахуванням геологічно обгрунтованих параметрів екстраполяції, що використовувалися для підрахунку розвіданих запасів більш високих категорій;

     - блоки деталізації ділянок з типовими для родовища геологічною будовою, якістю руд, гірничо-геологічними умовами залягання, вивчені більш детально.

     Попередньо розвідані запаси за ступенем вивченості морфологічних характеристик, внутрішньої будови й умов залягання рудних покладів відповідають запасам категорії С2. До категорії С2 відносяться запаси руд на ділянках надр, у межах яких форма, розміри, внутрішня будова й умови залягання рудних покладів оцінені за геологічними, геофізичними, геохімічними даними й підтверджені рідкою сіткою перетинів геологорозвідувальних виробок. Контур запасів категорії С2 проводиться на основі обгрунтованої екстраполяції даних розвідувальних виробок. На недавно відкритих родовищах, де запаси високих категорій відсутні, до категорії С2 відносяться ділянки покладів, у яких кількість і якість руд виміряні в декількох точках, розташованих не на одній лінії навхрест до простягання рудних тіл.
 

     7.3. За ступенем геологічного вивчення й достовірності ресурси руд чорних металів поділяються на дві групи: перспективні та прогнозні.

Достовірність (validity, adequacy) - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина. Таким чином, достовірність - не те ж саме, що істинність.

     Перспективні ресурси - це обсяги чорних металів у рудах, кількісно оцінених за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр у межах продуктивних площ з відомими родовищами чорних металів певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) того самого геолого-промислового типу, існування яких обгрунтовується позитивною оцінкою рудопроявів чорних металів, проявів мінералізації, геофізичних, геохімічних та інших аномалій, природа й перспективність яких доведені.

Анома́лія (грец. ανωμαλια - ненормальність) - неправильність, відхилення від норми, від загальної закономірності.
Існува́ння (від екзистенція) - центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.
Кількісні оцінки параметрів очікуваних родовищ (покладів) визначаються на основі інтерпретації геологічних, геофізичних, геохімічних та інших даних або статистичної аналогії.
Інтерпретатор мови програмування (interpreter) - програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну, построкову) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).

     За ступенем достовірності даних щодо умов залягання й морфологічних характеристик рудних покладів перспективні ресурси поділяються на категорії Р1 і Р2.

     До категорії Р1 відносяться перспективні ресурси в ділянках розширення рудоносних площ, які прилягають до контурів розвіданих та попередньо розвіданих запасів виявлених родовищ чорних металів, та в перспективних ділянках надр, де існування рудних покладів, їхня форма, розміри, внутрішня будова й умови залягання оцінені за геологічними, геофізичними, геохімічними даними й підтверджені поодинокими перетинами геологорозвідувальних виробок.

     Перспективні ресурси категорії Р2 враховують можливість відкриття у відомому рудному районі, рудному полі нових родовищ руд чорних металів, наявність яких передбачається на основі позитивної оцінки рудопроявів рудовмісних порід, геофізичних і геохімічних та інших аномалій, природа й перспективність яких доведені на виявлених рудних об'єктах-аналогах. Умови залягання й морфологічні характеристики зруденіння оцінюються за аналогією.

     Прогнозні ресурси - це обсяги чорних металів, що враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, яка грунтується на позитивних стратиграфічних, літологічних, мінерагенічних, палеогеографічних та інших передумовах, установлених у межах перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті.

Літоло́гія (рос. литология, англ. lithology, sedimentology; нім. Lithologie f, Sedimentologie f) - наука (розділ петрографії) про осади і осадові гірські породи, їх склад, будову, походження і закономірності просторового розміщення.
Стратигра́фія (лат. stratum - пласт, шар; грец. γραφο - пишу) розділ історичної геології, який охоплює питання історичної послідовності, первинних взаємовідносин і географічного розповсюдження осадів, вулканогенних і метаморфічних утворень, що складають земну кору і відображають природні етапи розвитку Землі та її біосфери.
Кількісна оцінка прогнозних ресурсів проводиться на основі передбачуваних (прогнозних) параметрів за аналогією з продуктивними площами, де є відкриті родовища чорних металів того самого геолого-промислового типу.
 

8. Розподіл запасів і ресурсів руд чорних металів за


ступенем їх техніко-економічного вивчення
 

     8.1. Техніко-економічне вивчення скупчень руд чорних металів згідно з Класифікацією запасів ( 432-97-п ) передбачає визначення ступеня геологічного вивчення, гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних, природоохоронних та інших умов розроблення й перероблення мінеральної сировини, умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва та періодичну геолого-економічну оцінку промислового значення об'єктів геологорозвідувальних або експлуатаційних робіт.


 

     8.2. За ступенем техніко-економічного вивчення запаси й ресурси руд чорних металів поділяються на три групи:

     перша група - розвідані запаси, на базі яких проведено детальну геолого-економічну оцінку (ГЕО-1) ефективності їхнього промислового освоєння, матеріали якої, включаючи техніко-економічне обгрунтування постійних кондицій на мінеральну сировину, затверджені ДКЗ;

     друга група - запаси, на базі яких проведено попередню геолого-економічну оцінку їхнього промислового значення (ГЕО-2), а матеріали техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища, включаючи обгрунтування тимчасових кондицій на мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт;

     третя група - запаси й ресурси, на базі яких проведено початкову геолого-економічну оцінку можливого промислового значення перспективної ділянки надр (ГЕО-3), а матеріали техніко-економічних міркувань про доцільність проведення подальших пошуково-оцінювальних робіт, параметри попередніх кондицій на мінеральну сировину схвалені замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт.
 

     8.3. Кондиції для підрахунку запасів руд чорних металів мають забезпечувати повне комплексне й економічно раціональне вилучення з надр запасів чорних металів та наявних супутніх корисних копалин і компонентів на основі використання сучасних промислових технологій видобування й перероблення мінеральної сировини, за умови дотримання вимог охорони надр та навколишнього природного середовища. Техніко-економічне обгрунтування кондицій виконується для всіх родовищ руд чорних металів, які подаються на державну експертизу, безпосередніми розрахунками із залученням фактичних техніко-економічних показників розроблення родовищ-аналогів.

     Для великих родовищ, які не мають аналогів в Україні, на додаток до обгрунтування кондицій безпосередніми розрахунками, наводяться техніко-економічні показники зарубіжних підприємств, які експлуатують родовища того самого геолого-промислового типу, і загальні розрахунки ефективності гірничопереробного підприємства, що проектується, виходячи з міжнародних цін на товарну продукцію.
 

9. Розподіл запасів руд чорних металів за промисловим


значенням
 

     За промисловим значенням запаси руд чорних металів поділяються на такі групи:

     балансові - (економічні) запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути й використати при сучасній техніці й технології видобування та перероблення руд чорних металів, що забезпечують дотримання вимог раціонального комплексного використання сировинних ресурсів і охорони природи;

     умовно балансові - (обмежено економічні) запаси, ефективність видобування й використання яких на момент детальної геолого-економічної оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки;

Бала́нсові запа́си ко́ри́сних копа́лин (рос. балансовые запасы полезных ископаемых, англ. balance reserves of minerals, нім. Bilanzvorräte) - група запасів корисних копалин,які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобування.

     позабалансові - (потенційно економічні) запаси, видобування і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть набути промислового значення;

Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.

     промислове значення яких не визначено - запаси й ресурси, на базі яких зроблена тільки початкова геолого-економічна оцінка з використанням припущених технологічних та економічних вихідних даних.


 

10. Розподіл запасів і ресурсів руд чорних


металів на класи
 

     Запаси й ресурси чорних металів, що належать до певних груп за рівнем їхнього промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду.

Ідентифіка́ція: (лат. identifico - ототожнювати) - ототожнення, прирівнювання, уподібнення, розпізнавання. Наприклад, ідентифікація мінералів (англ. mineral identification).
У коді одиницям відповідають групи запасів (ресурсів) за ступенем геологічного вивчення, десяткам - групи запасів (ресурсів) за ступенем техніко-економічного вивчення, сотням - групи запасів за рівнем промислового значення.


 

     Таблиця 6. Код класу запасів і ресурсів корисних копалин за рівнем промислового значення і ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення


 

------------------------------------------------------------------

|Промислове |Ступінь |Ступінь геологічного| Код класу |

|значення |техніко- | вивчення | |

| |економічного| | |

| |вивчення | | |

|------------- ------------ -------------------- ----------------|

|1. Балансові |ГЕО-1 |розвідані запаси |111 достовірні |

|запаси |------------ -------------------- ----------------|

| |ГЕО-2 |розвідані запаси |121 ймовірні |

| |------------ -------------------- ----------------|

| |ГЕО-2 |попередньо розвідані|122 ймовірні |

| | |запаси | |

|------------- ------------ -------------------- ----------------|

|2. Умовно |ГЕО-1 |розвідані запаси |211 |

|балансові |------------ -------------------- ----------------|

|та позаба- |ГЕО-2 |розвідані запаси |221 |

|лансові |------------ -------------------- ----------------|

| |ГЕО-2 |попередньо розвідані|222 |

| | |запаси | |

|------------- ------------ -------------------- ----------------|

|3. Промислове|ГЕО-3 |попередньо розвідані|332 |

|значення не | |запаси | |

|визначено |------------ -------------------- ----------------|

| |ГЕО-3 |перспективні ресурси|333 |

| |------------ -------------------- ----------------|

| |ГЕО-3 |прогнозні ресурси |334 |

------------------------------------------------------------------


     Клас під кодом 111 об'єднує розвідані та детально економічно оцінені балансові запаси, що можуть бути ефективно видобуті. Такі запаси відповідно до міжнародної класифікації відносяться до достовірних запасів (Proved mineral reserves).

     Класи 121 та 122, які об'єднують балансові запаси, що економічно попередньо оцінені, відносяться до ймовірних запасів (Probable mineral reserves) міжнародної класифікації.

     Клас 211 включає умовно балансові запаси, розвідані й детально економічно оцінені.

     Класи 221 і 222 об'єднують позабалансові розвідані й

1   2   3   4