Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів І ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів




Сторінка4/4
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4
попередньо розвідані запаси, що попередньо оцінені економічно.
Попере́дньо розві́дані запа́си - запаси глинистих порід, якість, кількість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені на рівні, достатньому для визначення промислового значення родовища (покладу).

     До класів 332, 333 та 334 відносяться попередньо розвідані запаси, перспективні й прогнозні ресурси, спершу економічно оцінені під час пошукових і регіональних геологорозвідувальних робіт.

Регіо́н (англ. region, нім. Gebiet n, Region f; від лат. regio - царина, царство) - в давнину земля, царство, сьогодні - велика земельна одиниця. У фізичній географії - узагальнена назва одиниць фізико-географічного районування будь-якого таксономічного рангу.

 

11. Вимоги до вивченості родовищ руд чорних металів


 

     11.1. Для найбільш ефективного вивчення виявлених родовищ руд чорних металів слід дотримуватись установленої послідовності проведення досліджень відповідно до Положення про стадії ( z0124-00 ), що передбачає повне дотримання стадійності на складних родовищах та на родовищах нових типів, де є високий ризик отримання непередбачуваних результатів, і навпаки - поєднання стадій в єдиний геологорозвідувальний цикл на геологічно простих родовищах. Крім того, слід додержуватися вимог до повноти і якості геологорозвідувальних робіт, здійснювати раціональне комплексування методів і технічних засобів розвідки, своєчасно проводити геолого-економічну оцінку результатів досліджень. Вивченість розвіданих родовищ має забезпечувати можливість визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів та об'єктів перероблення мінеральної сировини, що створюються або реконструюються на їхній базі.


 

     11.2. За результатами геологорозвідувальних робіт на різних стадіях здійснюється початкова, попередня й детальна геолого-економічна оцінка об'єкта вивчення з метою послідовного розв'язання таких завдань:

     обгрунтування доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на ділянках надр, перспективних для виявлення родовищ корисних копалин;

Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.

     обгрунтування доцільності промислового освоєння виявленого родовища корисних копалин, проведення розвідувальних робіт і визначення параметрів тимчасових кондицій для підрахунку його запасів;

     визначення рівня економічної ефективності гірничодобувного підприємства, що створюється на базі запасів розвіданого родовища, визначення параметрів постійних кондицій, підрахунку запасів корисної копалини і їхньої державної експертизи в ДКЗ України.
 

     11.3. Розвідувальні роботи здійснюються за технічним завданням замовника на родовищах (ділянках), що отримали позитивну оцінку за результатами виконаних геологорозвідувальних робіт і намічаються до промислового освоєння. Замовниками можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.


 

     11.4. На розвіданому родовищі складається топографічна основа в масштабі, що відповідає його розмірам, особливостям геологічної будови й рельєфу місцевості. Топографічні карти й плани на родовищах залізних і марганцевих руд складають у масштабі 1:1000 - 1:10000, а на родовищах хромових руд - 1:500 - 1:5000.

Топографія (від дав.-гр. τόπος - місце; γράφω - пишу) - науково-технічна дисципліна, що займається географічним та геометричним вивченням місцевості з наступним створенням та уточненням топографічних карт на основі аеро- та космічних фотознімків.
Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.
Карти топографічні (рос. карты топографические, англ. topographic maps, англ. surface contour maps; нім. topographische Karten f pl) - докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.
Усі розвідувальні й експлуатаційні виробки (канави, шурфи, свердловини, штольні, шахти), профілі детальних геофізичних спостережень і природні відслонення рудних тіл та інші прояви корисних копалин належить інструментально прив'язувати. Підземні гірничі виробки й свердловини наносять на плани за даними маркшейдерських зйомок.
Свердлови́на (англ. well, drilling hole, borehole; нім. Bohrloch) - гірнича виробка, глибокий, вузький круглого перерізу отвір у ґрунті, зроблений буровим інструментом.
Відсло́нення гірськи́х порі́д (рідко «Оголення гірських порід»,,) - вихід корінних гірських порід на земну поверхню.
Спостере́ження (англ. observation, рос. наблюдение) - метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта.
Гірни́ча ви́робка (англ. mine working, нім. Grubenbau) - порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід.
Маркшейдерські плани горизонтів гірничих робіт складають у масштабах: для родовищ залізних руд 1:500 - 1:1000, а для родовищ марганцевих і хромових руд - 1:200 - 1:500, зведені плани - у масштабі не дрібніше 1:2000.


 

     11.5. Для району родовища складають геологічну карту й карту корисних копалин у масштабі 1:25000 - 1:50000 з відповідними розрізами. На картах зазначають розміщення рудоконтрольних структур і рудовмісних комплексів порід, родовища і рудопрояви корисних копалин району, а також ділянки, у межах яких оцінені перспективні й прогнозні ресурси корисних копалин.

     Під час опрацювання і поповнення геологічних карт і розрізів використовують результати проведених у районі геофізичних досліджень і відображають на зведених планах інтерпретацію геофізичних аномалій у масштабі поданих карт.

Фундаментальна послідовність - в математичному аналізі послідовність, члени якої наближаються як завгодно близько один до одного зі збільшенням порядкових номерів. Фундаментальні послідовності дійсних чисел завжди є збіжними, і тому послідовність можна перевірити на збіжність (так зв. збіжність за Коші)
Геологі́чна ка́рта (рос. геологические карты, англ. geological maps, нім. geologische Karten f pl) - карти, що відображають геологічну будову території або якісь її особливості. Складаються на географічній або топографічній основі.
Геофі́зика (від дав.-гр. γή - земля та дав.-гр. φυσικά - єство, природа) (англ. geophysics; нім. Geophysik f) - комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл.

     На геологічній карті району або на спеціальній схематичній карті наводяться дані про найбільш загальні і важливі особливості гідрогеології, інженерної геології та геоекології, передусім - про місця поширення і активізації небезпечних екзогенних процесів.


 

     11.6. Геологічну будову родовища детально вивчають і відображають на геологічній карті, геологічних планах, розрізах, проекціях, а в необхідних випадках - на блок-діаграмах і моделях.

Геоеколо́гія (від грец. γεω - Земля, грец. γοίκος - дім, грец. λόγος - знання) - розділ географії, який вивчає геосистеми різних ієрархічних рангів - до біосфери включно.
Небезпе́ка - можливість виникнення обставин, за яких матерія, поле, інформація або їхнє поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що призведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку.
Інжене́рна геоло́гія (рос. инженерная геология, англ. engineering geology; нім. Ingenieurgeologie f) - галузь геології, що вивчає геологічні умови і динаміку верхніх горизонтів земної кори стосовно інженерного будівництва та господарської діяльності людини.
Геоло́гія (від грец. γῆ - земля, і грец. λογος - наука) - комплекс наук про тверду оболонку Землі, історію її розвитку та процеси, що її створили.
Геологічні й геофізичні матеріали складають так, щоб вони давали уявлення про розміри й форму рудних тіл, умови їхнього залягання, внутрішню будову й суцільність руд, характер виклинювання, розміщення природних типів руд, особливості змінення навколорудних вмісних порід і взаємовідношення рудних тіл із породами, що вміщуються, складчастими структурами й тектонічними порушеннями з детальністю, достатньою для обгрунтування підрахунку запасів.
Вмісні породи, вміщувальні породи (рос. вмещающая порода, англ. enclosing rock, adjoining rock; нім. Nebengestein, Flöznebengestein - гірська порода, в якій знаходиться рудний або вугільний, нафтовий і т.і.
Текто́ніка (грец. τεκτονική - будівельна справа, від τεκταίνω - майструю, будую) - наука (галузь геології), що вивчає структуру та рухи земної кори і підкорових мас та форми залягання гірських порід, створені цими рухами, досліджує геологічну історію й закономірності розвитку тектонічних рухів.
На цих матеріалах зазначають також розміщення промислових (технологічних) типів руд, будову покрівлі й підошви рудних покладів, змінення за протяжністю і падінням їхньої потужності, елементів залягання, умісту корисних компонентів і шкідливих домішок. Окремо належить виносити геологічні межі родовища й пошукові критерії, що визначають місце розташування перспективних ділянок, у межах яких оцінені перспективні ресурси, показувати фактичні або передбачувані межі ліцензійних ділянок та гірничих відводів основного та суміжних користувачів надр.
Ліце́нзія (лат. licentia - дозвіл) - у загальному значенні - це документ, що демонструє певний дозвіл. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.


 

     11.7. Відслонення й поверхневі частини рудних покладів або рудоносних зон вивчають шляхом гірничих виробок і свердловин з використанням геофізичних і геохімічних методів досліджень і випробовують з детальністю, що дає змогу встановити морфологію й умови залягання рудних тіл, глибину розвитку й будову зони окиснення, ступінь окисненості руд, речовинний склад і технологічні властивості первинних, змішаних і окиснених руд і виконати підрахунок запасів роздільно за промисловими (технологічними) типами руд.


 

     11.8. Вивчення родовищ відносно простої геологічної будови на глибину здійснюється переважно свердловинами з використанням наземних і свердловинних геофізичних досліджень, а при невеликій глибині залягання рудних покладів - свердловинами в сполученні з гірничими виробками.

Геофізи́чне дослі́дження - систематичне наукове дослідження геофізичних просторових даних. Має значну кількість додатків в практичній геології, археології та інженерній справі. Розроблені унікальні методи і спеціалізована термінологія.
На родовищах складної та дуже складної геологічної будови, що не піддаються однозначному розшифруванню за даними буріння, проходять підземні гірничі виробки на представницьких ділянках рудних тіл для з'ясування умов залягання, форми, внутрішньої будови, речовинного складу, особливостей розміщення типів і сортів руд, а також для контролю якості бурових і геофізичних робіт та відбору технологічних проб.
Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.

     Гірничими виробками й свердловинами перетинають рудоносні зони (рудні поклади) на повну потужність і в їхніх межах оконтурюють ділянки залягання кондиційних руд. Мінливість зруденіння на розкритих гірничими виробками горизонтах вивчають у достатньому обсязі на типових ділянках: у межах малопотужних рудних покладів - безперервним простежуванням штреками й розсічками та підземними свердловинами, а в межах потужних рудоносних зон (рудних покладів) пересіченням ортами, квершлагами й підіймальними гірничими виробками та підземними свердловинами.

Квершла́г (нім. Querschlag) (рос. квершлаг, англ. crosscut, cross heading, cross entry; нім. Querschlag m)- горизонтальна (рідше - похила) гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню, проведена під кутом понад 90-45° до площини простягання родовища у вмісних породах навхрест простяганню родовищ.
У разі наявності мінералізації, що здатна до розтирання й викришування при бурінні й відборі проб, гірничі виробки використовуються для встановлення ступеня збіднення або збагачення керна з метою з'ясування можливості використання даних випробування керна для геологічних побудов, визначення потужностей рудних інтервалів, умісту корисних компонентів у руді і підрахунку запасів.
 

     11.9. Вихід керна у свердловинах колонкового буріння одержують в об'ємі, що забезпечує з'ясування з необхідною повнотою особливостей залягання рудних покладів і вмісних порід, їхньої потужності, внутрішньої будови, характеру навколорудних змін, розподілу природних різновидів руд, їхньої текстури й структури, а також ступеня представництва матеріалу для випробування.

Мустела сибірська, Колонок (Mustela sibirica Pallas) - ссавець, дрібний хижак з родини Мустелові (Mustelidae).
Вихід керна повинен становити не менше 70% у кожному рейсі буріння, а в пухких сипучих рудах - у кожному рудному перетині за умови обов'язкового завірення геофізичними методами.

     Достовірність визначення лінійного виходу керна необхідно систематично контролювати зважуванням або іншими способами.

Зва́жування (рос. взвешивание, англ. weighing, нім. Wiegen n) - процес визначення за допомогою пристроїв зважування маси речовини, наприклад, видобутих гірських порід (корисної копалини), проби перед і в процесі її дослідження тощо.
Представни́цтво 1 - правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Систематика (від грец. συστηματικός - впорядкований, що відноситься до системи) - приведення в систему, а також системна класифікація предмету вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, мовна систематика.
Представництво керна для визначення потужностей рудних інтервалів і якості руд підтверджують дослідженнями його вибіркового розтирання. Ступінь вибіркового розтирання вивчається щодо кожного природного типу руд. З цією метою використовуються дані вивчення фізико-механічних властивостей руд, випробування гірничих виробок, результати інтерпретації геофізичних досліджень, матеріали експлуатаційно-розвідувальних і видобувних робіт, а також результати порівняння даних з інтервалів з різним виходом керна. У разі низького виходу керна або вибіркового його розтирання, яке суттєво впливає на результати випробування, слід застосовувати інші технічні засоби розвідки.

     Раціональний комплекс геофізичних досліджень, що ефективний для виділення рудних інтервалів і встановлення їхніх параметрів, застосовується у всіх свердловинах, що пробурені на родовищі. Для магнетитових руд виконується каротаж магнітної сприйнятливості (КМС), немагнітних руд - ядерно-фізичних методів, слабомагнітних - каротаж електромагнітних і ядернофізичних методів.

     У свердловинах глибиною понад 100м і в усіх підземних через кожні 20 м визначаються і підтверджуються контрольними вимірами азимутальні й зенітні кути стовбурів свердловин. Результати цих вимірів ураховуються під час побудови геологічних розрізів, погоризонтних планів і розрахунку потужності рудних інтервалів.

Електромагні́т (англ. electromagnet, нім. Elektromagnet m) - пристрій, що створює магнітне поле під час проходження електричного струму. Зазвичай електромагніт складається з обмотки і феромагнітного осердя, який набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму.
Геологі́чний ро́зріз, геологічний профіль (рос. геологический разрез, геологический профиль, англ. geological section, geologic column; нім. geologisches Profil n, geologischer Querschnitt m, Bergprofil n) - графічне зображення вертикального профілю геологічної будови певної місцевості, на якому показано вік, склад і потужність гірських порід.
У разі підсічення стовбурів свердловин гірничими виробками результати вимірів завіряються даними маркшейдерської прив'язки.

     Для підсічення рудних тіл з крутим падінням під великими кутами застосовують штучне викривлення свердловин. З метою підвищення ефективності розвідки слід здійснювати буріння багатовибійних свердловин, а в разі наявності горизонтів гірничих робіт - підземних свердловин. Буріння в руді проводять максимально великим діаметром.

Підвищення (елевація) - кутова висота об'єкта спостереження (земного предмета, літального апарату, небесного світила тощо) над істинним горизонтом. Підвищення спільно з азимутом служить для визначення напрямку на об'єкт.
Діáметр кола - найдовша хорда. За величиною діаметр дорівнює двом радіусам.


 

     11.10. Розташування розвідувальних виробок і відстань між ними визначають для кожного структурно-морфологічного типу рудних покладів або рудних зон з урахуванням їхніх розмірів, особливостей геологічної будови й можливості використання наземних і свердловинних геофізичних методів досліджень для оконтурення рудних покладів і підтвердження їхньої ув'язки між свердловинами. На родовищах з добре проявленими магнітними властивостями використовують методи свердловинної магніторозвідки в обох варіантах: капаметрія стінок свердловини та вимірювання повного чи вертикального вектора магнітного поля для аналізу міжсвердловинного простору.

Магніт (або Магнет) - тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Можливо, слово походить від дав.-гр. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії» - від назви регіону Магнісія та давнього міста Магнесія в Малій Азії, де в давнину були відкриті поклади магнетиту.
У разі достатньо контрастного розрізу за електричними властивостями - методи свердловинної електророзвідки також з вивченням стінок свердловини і міжсвердловинного простору.
Електри́чна ро́звідка, електроро́звідка, (рос. электрическая разведка, электроразведка; англ. electric prospecting, electric exploration, geophysical prospecting by electric means; нім. elektrische Erkundung f) - група методів розвідувальної геофізики, що базуються на вивченні природних або штучних електромагнітних полів, які збуджуються в земній корі.
Еле́ктрика (від грец. ήλεκτρον - бурштин; раніше також громови́на ) - розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.

     На родовищах шаруватих (смугастих) руд і порід, що розвідуються похилими свердловинами, слід використовувати методи телефотокаротажу для визначення елементів залягання покладів та вмісних порід.

     Наведені в табл.7 узагальнені дані щодо щільності сіток розвідувальних виробок, що застосовувались протягом багатьох років під час розвідки родовищ в СНД, слід ураховувати під час проектування геологорозвідувальних робіт, але як орієнтовні. Для кожного родовища на підставі вивчення ділянок деталізації й аналізу всіх геологічних та геофізичних матеріалів обгрунтовуються найбільш раціональні геометрія й щільність сітки розвідувальних виробок.


 

     11.11. На ділянках та горизонтах родовищ, що намічаються при техніко-економічному обгрунтуванні розвідувальних робіт до першочергового відроблення, виділяються ділянки деталізації з найбільш типовою геологічною будовою, у межах яких здійснюється простежування, випробування та оконтурення покладів корисних копалин за сіткою свердловин (гірничих виробок) достатньої щільності для виявлення розвіданих запасів, проведення напівпромислових технологічних досліджень і розроблення промислової технологічної схеми перероблення руд, дослідно-промислової розробки окремих покладів корисних копалин (у разі потреби).

По́клад ко́рисних копа́лин (рос. залежь полезного ископаемого, англ. mineral deposit, ore deposit, pool, нім. Lager n, Lagerstätte f, Vorkommen n, Rohstoffvorkommen n (eines nutzbaren Minerals)) - скупчення корисних копалин у надрах або на земній поверхні, оконтурена відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки мінеральної сировини.
На таких ділянках більш детально вивчаються геологічні, гідрогеологічні й інженерно-геологічні умови залягання тіл корисної копалини, їхня морфологія й внутрішня будова, речовинний склад і технологічні властивості за промисловими типами руд і закономірності їхнього розташування.


 

     11.12. Дослідно-промислова розробка (далі ДПР) родовищ є складовою частиною робіт з їх геологічного вивчення і проводиться з використанням промислових засобів і технологічних схем вилучення і перероблення мінеральної сировини. Термін ДПР родовища, кількість і умови вилучення при цьому мінеральної сировини обгрунтовуються окремим проектом. Проект на дослідно-промислову розробку погоджується з Держнаглядохоронпраці України.


 

     Таблиця 7. Відомості щодо щільності сітки розвідувальних виробок, що застосовувалася при розвідці родовищ чорних металів


 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

|Група |Структурно-морфологічний тип|Вид виробок|Відстань між перетинами рудних тіл виробками, для категорій запасів, м |

|родовищ | рудних тіл | | |

|за скла-| | |-----------------------------------------------------------------------|

|дністю | | | A | B | C1 |

|геоло- | | |----------------------- ----------------------- -----------------------|

|гічної | | |за |за падінням|за |за падінням|за |за падінням|

|будови | | |протяжністю| |протяжністю| |протяжністю| |

| | | | | | | | | |

|-------- ---------------------------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- -----------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1. Родовища залізних руд |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1 |Крупні пластові поклади, що | | | | | | | |

| |горизонтально або полого | | | | | | | |

| |залягають, із стійкими | | | | | | | |

| |потужністю й якістю руд |свердловини| 200 | 200 | 400 | 400 | 800 | 800 |

|-------- ---------------------------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- -----------|

| 2 |Крупні складноскладчасті або| | | | | | | |

| |порушені розривами пласти, | | | | | | | |

| |лінзоподібні поклади | | | | | | | |

| |відносно складної будови з | | | | | | | |

| |витриманою якістю руд. |свердловини| - | - | 100-300 | 100-200 | 400-600 | 200-400 |

| |Крупні і середні за | | | | | | | |

| |розмірами лінзо-, штоко-, | | | | | | | |

| |стовпо-, трубоподібні тіла | | | | | | | |

| |складної будови або з не- | | | | | | | |

| |витриманою якістю руд |свердловини| - | - | 75-150 | 50-100 | 150-300 | 100-200 |

|-------- ---------------------------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- -----------|

| 3 |Середні й дрібні за | | | | | | | |

| |розмірами лінзоподібні | | | | | | | |

| |поклади, жилостовпоподібні | | | | | | | |

| |тіла складної форми з | | | | | | | |

| |різкомінливою потужністю й | | | | | | | |

| |якістю руд |свердловини| - | - | - | - | 50-100 | 50-100 |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 2. Родовища марганцевих руд |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1 |Дуже крупні пластоподібні | | | | | | | |

| |поклади простої будови |свердловини| 100-150 | 100-150 | 200-300 | 200-300 | 600 | 600 |

|-------- ---------------------------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- -----------|

| 2 |Дуже крупні пластоподібні | | | | | | | |

| |поклади складної будови |свердловини| - | - | 200 | 200 | 400 | 400 |

| |Крупні й середні пласто- | | | | | | | |

| |подібні й лінзоподібні | | | | | | | |

| |поклади складної будови, з | | | | | | | |

| |нерівномірним розподілом | | | | | | | |

| |корисних компонентів, | | | | | | | |

| |складними гідрогеологічними | | | | | | | |

| |й інженерно-геологічними | | | | | | | |

| |умовами |свердловини| - | - | 50-100 | 50-100 | 100-200 | 100-200 |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 3. Родовища хромових руд |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1 |Крупні і середні пласто- й | | | | | | | |

| |лінзоподібні поклади | | | | | | | |

| |невитриманої потужності, з | | | | | | | |

| |нерівномірним розподілом | | | | | | | |

| |корисного компоненту: | | | | | | | |

| |протяжністю понад 1000м |свердловини| - | - | 80 | 60 | 80-120 | 60-80 |

| |протяжністю понад 300 м |свердловини| - | - | 40-60 | 20-30 | 80-120 | 40-60 |

|-------- ---------------------------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- ----------- -----------|

| 2 |Жило- й лінзоподібні, | | | | | | | |

| |іноді гніздові й стовпо- |свердлови- | - | - | - | - | 40-60 | 20-30 |

| |подібні тіла невеликих |ни, глибокі| | | | | | |

| |розмірів, протяжністю від |шурфи з | - | - | - | - | 40-60 | 20-30 |

| |десятків до 300 м, усклад- |розсічками | | | | | | |

| |нені пострудною тектонікою | | | | | | | |

| |на дрібні блоки | | | | | | | |

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


     11.13. Запаси корисної копалини на ділянках деталізації родовищ 1-ї і 2-ї груп складності розвідуються переважно за категоріями А і В (відповідно), а на родовищах 3-ї групи - за категорією С1.

     На об'єктах 3-ї групи складності геологічної будови на ділянках деталізації на підставі визначення просторового розташування типових форм і розмірів скупчень промислових руд оцінюється можливість їхньої селективної виїмки і відповідно допустимість підрахування запасів із застосуванням коефіцієнта рудоносності.


 

     11.14. Коефіцієнт рудоносності застосовується для статистичного підрахунку запасів корисних копалин у разі нерівномірного розподілу корисного компонента і неможливості визначити в процесі розвідки достовірні контури рудних покладів.

     Коефіцієнт рудоносності визначається переважно лінійним способом у межах підрахункових блоків, у розвідувальних виробках за відношенням рудних інтервалів до загальної довжини всіх перетинів рудного покладу. У разі наявності експлуатаційних робіт ураховуються фактичні площинні або об'ємні коефіцієнти рудоносності.

     У разі підрахунку запасів з коефіцієнтом рудоносності обгрунтовуються умови (або параметри кондицій) для встановлення зовнішніх меж покладів (рудоносних зон).

     Уведення коефіцієнта рудоносності доцільне тільки в разі можливості селективної виїмки рудних скупчень у межах покладу чи рудної зони після їхньої дорозвідки й оконтурювання експлуатаційно-розвідувальними виробками. При цьому визначається мінімальний розмір рудних інтервалів, що включаються в розрахунок коефіцієнта рудоносності.

     При нерівномірній рудонасиченості окремих частин родовища встановлюється мінімально припустимий коефіцієнт рудоносності для підрахункового блока, який для кожного родовища визначається на основі техніко-економічних розрахунків.


 

     11.15. Отримана на ділянках деталізації інформація використовується для обгрунтування групи складності родовища; підтвердження відповідності прийнятих геометрії й щільності розвідувальної сітки до особливостей геологічної будови родовища;

Розвідувальна діяльність або розвідка (англ. Intelligence assessment) - діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами держави зовнішнім загрозам національній безпеці.
Підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.
оцінки достовірності результатів геофізичних методів досліджень, параметрів, що прийняті при підрахунку запасів, й умов розроблення родовища в цілому. На родовищах, що розробляються з цією метою, використовуються результати експлуатаційної розвідки й експлуатації.


 

     11.16. Усі розвідувальні виробки й відслонення рудних тіл або зон на поверхні документуються за типовою формою геологічної документації.

Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Результати випробування виносяться на первинну документацію й звірюються з геологічним описом та даними геофізичних досліджень, після чого заносяться до автоматизованої бази даних.
Документа́ція - сукупність офіційно визнаних, взаємопов'язаних та складених у визначеній формі документів, які містять передбачувану інформацію про виріб, процес або діяльність даного підприємства. Відповідно до області застосування Документа́цій поділяється на бухгалтерську, конструкторську, нормативну, технічну, товарну, тощо.

     Повноту і якість первинної документації, відповідність її геологічним особливостям родовища, правильність визначення просторового положення структурних елементів, складання зарисовок і їхній опис систематично контролюють шляхом зіставленням з натурою. Також оцінюються якість геологічного й геофізичного випробування (витриманість перетинів і маси проб, відповідність їхнього положення особливостям геологічної будови ділянки, повнота й безперервність відбору проб, наявність і результати контрольного випробування); представництво мінералого-технологічних і інженерно-геологічних досліджень; якість визначень об'ємної маси, правильність схеми оброблення проб і якість аналітичних робіт.

Аналітика (від грец. άναλυτικά ) - основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.
Крім того, необхідно контролювати відповідність зведених геологічних матеріалів до первинної документації. Результати перевірок оформлюються відповідними актами.

     Усі рудні інтервали, розкриті в розвідувальних виробках або виявлені в природних відслоненнях, належить випробувати.


 

     11.17. Випробування корисної копалини проводиться з метою вивчення її хімічного, мінерального складу, фізико-механічних властивостей і оцінки відповідності її вимогам промисловості до мінеральної сировини. За результатами випробування виявляються й оконтурюються рудні поклади, установлюється їхній склад і внутрішня будова, визначаються кількість і якість руди.


 

     11.18. Методи і способи випробування обирають на ранніх стадіях розвідувальних робіт, виходячи з геолого-промислового типу родовища, фізичних властивостей корисної копалини й вмісних порід і вимог промисловості до якості мінеральної сировини.

Фіз́ичні власт́ивості - властивості будь якої речовини, які вона проявляє поза хімічною взаємодією: температура плавлення, температура кипіння, в'язкість, густина, розчинність, діелектрична проникність, теплоємність, теплопровідність, електропровідність, абсорбція, колір, концентрація, емісія, текучість, індуктивність, радіоактивність, гідрофільність і гідрофобність, теплота змочування та ін.
Вони мають забезпечувати найбільш достовірні результати при мінімальних витратах праці. Обрані способи й методи випробування (параметри проб, їхня форма, маса, розташування, щільність випробування) обгрунтовуються експериментальними роботами.
Експериме́нт (англ. experiment) - сукупність дослідів, об’єднаних однією системою їх постановки, взаємозв’язком результатів і способом їх обробки. В результаті експерименту отримують сукупність результатів, які допускають їхню сумісну обробку і зіставлення.

     Як рядове випробування можуть використовуватись, за умови достатнього обгрунтування, дані, отримані геофізичними методами (магнітні, ядерно-фізичні).

     Попередньо спосіб випробування обирають за досвідом робіт на родовищах, які аналогічні тому родовищу, що вивчається, за особливостями речовинного складу корисної копалини, за геологічною будовою й системою розвідки (бурова, гірничо-бурова, гірнича), з обов'язковим контролем отриманих даних.


 

     11.19. Якість випробування оцінюється за результатами завірювальних робіт і систематично контролюється в ході всієї розвідки й наступного розроблення родовища. У разі використання декількох методів випробування їх належить порівняти за точністю та достовірністю результатів.


 

     11.20. Поклади корисної копалини випробовуються з дотриманням таких обов'язкових умов:

     1) Щільність сітки випробування має бути витриманою та забезпечувати достовірну оцінку досліджуваного параметра, вона визначається геологічними особливостями ділянки, що вивчається, і встановлюється, виходячи з досвіду розвідки родовищ-аналогів, або обгрунтовується на нових об'єктах експериментальними роботами.

     2) Рядове випробування проводиться безперервно, на повну потужність тіла корисної копалини, крім того, у всіх розвідувальних перетинах покладів корисної копалини, що не мають чітких геологічних меж, випробовуються вмісні породи. У перетині з них відбирають оконтурювальні проби, сумарна довжина яких має перевищувати максимальну потужність пустого або некондиційного прошарку, що включається відповідно до кондицій у промисловий контур. Якщо потужність рудного покладу не перевищує 1 м і в кондиціях відсутній параметр "максимальна величина некондиційного прошарку", то з порід лежачого й висячого боку покладу відбираються проби довжиною 1 м.

     У потужних рудних тілах (десятки, сотні м) довжину оконтурювальних проб приймають рівною прийнятій довжині проб, що відбирають з однорідних потужних частин цих покладів.

     3) Рядове випробування проводиться секціями, довжина яких визначається внутрішньою будовою рудного покладу, мінливістю речовинного складу, літологічних, текстурно-структурних особливостей, фізико-механічних і інших властивостей руд, а також параметрами кондицій. Прошарки бідніших та багатших руд і пустих порід випробовуються окремо. Окремими пробами випробовуються також різні природні різновиди руд і прошарки мінералізованих порід. У разі відносно однорідної внутрішньої будови й рівномірного розподілу зруденіння довжину проби (секції) доцільно прийняти єдиною: для рудних покладів невеликої потужності (до 10 м) - 1-2 м, а для більш потужних - до 5-10 м. Достовірність даних випробування секціями збільшеної довжини обгрунтовується зіставленням його результатів з даними випробування секціями меншої довжини в декількох повних перетинах, у яких відібрано не менше ніж 30 проб збільшеної довжини.

     4) Довжина рядових проб не може перевищувати встановлених кондиціями мінімальних потужностей типів або сортів руди, а також максимальної потужності внутрішніх пустих і некондиційних прошарків, що включаються в контур кондиційних руд. Проби меншої довжини відбирають з прошарків, складених природними різновидами руд, які мають значно вищі вмісти корисних компонентів у порівнянні з переважною масою корисної копалини.

     У разі випробування керна свердловин довжина проби не може перевищувати довжини рейсу; окремо випробовуються також інтервали із суттєво різним виходом керна.

     У разі вибіркового розтирання керна випробуванню піддаються як керн, так і подрібнені продукти буріння (шлам, порох та ін.). Подрібнені продукти відбираються в окремі проби з тих самих рейсів, що й кернові проби, обробляються і аналізуються окремо.

     5) Проби треба відбирати за лініями максимальної мінливості зруденіння; у разі перетинання рудних покладів свердловинами під гострими кутами до напряму максимальної мінливості можливість використання даних їхнього випробування належить обгрунтовувати зіставленням з даними випробування у нормальних перетинах.

Кут плоский (площинний) - геометрична фігура, утворена двома променями (сторонами кута), які виходять з однієї точки, що називається вершиною кута.


 

     11.21. У горизонтальних підземних виробках, що перетинають рудні поклади з крутим падінням (кути падіння понад 40 градусів), борозневі проби відбираються із стінок по лінії, що міститься на заздалегідь установленій відстані від підошви виробки (для запобігання суб'єктивності у виборі місця відбору проб).

Горизонталь, ізогіпса (англ. contour lines, horizontal, isohyps, нім. Höhenkurve f, Horizontale f; рос. горизонталь, изогипса; від дав.-гр. ισος - равний і дав.-гр. ὕψος - висота) - лінія на плані (карті), яка з'єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою.
Допустимість відбору горизонтально орієнтованих проб з рудних покладів, що падають під кутами 30-40 град., обгрунтовується зіставленням результатів випробування декількох (5-7) пар, повних перетинів рудних покладів горизонтальними й вертикальними виробками, розташованими попарно в окремих вертикальних розрізах.


 

     11.22. У підземних гірничих виробках, що пройдені вздовж простягання рудних покладів, випробовуються їхні вибої. Відстань між вибоями, що випробовуються, обгрунтовується експериментальними дослідженнями й становить 1-3 прохідницькі цикли. У разі потужності рудного покладу, що перевищує ширину гірничої виробки, потрібне обов'язкове випробування вибоїв на лініях перехрещення з іншими виробками, що перетинають тіло впоперек простягання, для забезпечення безперервності випробування.

     Під час розвідки родовищ з помірною мінливістю зруденіння проби відбираються з однієї стінки виробки. На родовищах з різкою мінливістю зруденіння випробовують обидві стінки.
 

     11.23. У процесі колонкового буріння свердловин інтервали, що належать до випробування, попередньо намічаються за даними ГДС або досліджень керна ядерно-фізичними, магнітними й іншими геофізичними методами. Кернові проби відбираються посекційно в межах одного рейсу. Об'єднання в одну пробу матеріалу сусідніх рейсів допускається лише в разі виходу керна, що перевищує 80%, а також у потужних рудних покладах однорідного складу з приблизно однаковим виходом керна. Інтервали з різко різним виходом керна випробуються окремо.


 

     11.24. Під час випробування свердловин діаметром 76 мм і більше керн розколюється або розпилюється по повздовжній площині, перпендикулярній шаруватості (сланцюватості).

Перпендикуля́рність - бінарне відношення між різними об'єктами (векторами, прямими, підпросторами тощо) в евклідовому просторі. Окремий випадок ортогональності.
Випробування свердловин (рос. испытание скважин; англ. hole testing; well testing; нім. Bohrlochprobe f; Bohlöcherforschung f; Bohlochtest m) - перевірка свердловин на стійкість до певного впливу, на здатність до певної дії (напр. на герметичність, на продуктивність)
Одна його половина спрямовується в пробу, інша - зберігається як дублікат.
Дубліка́т - (від лат. duplicatus - подвоєний) - другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал.
Відходи, що утворюються під час розколювання або розпилювання керна, діляться навпіл. Одна половина приєднується до проби, інша - до дубліката. У разі менших діаметрів буріння можливість відбору в пробу половини керна вимагає додаткового обгрунтування зіставленням результатів визначень за двома половинами. Якщо отримані розходження значні, то під час випробування керн не розділяється, а весь включається у пробу.


 

     11.25. Для визначення вмісту супутніх і шкідливих компонентів у контурі промислового зруденіння складаються групові проби. Розміщення й кількість групових проб, порядок включення до них рядових проб визначають таким чином, щоб забезпечити рівномірне випробування кожного природного типу й сорту корисної копалини, а також основних природних різновидів руд на супутні компоненти й шкідливі домішки. На родовищах, складених потужними рудними покладами, групову пробу відбирають з одного перетину промислового сорту руди. На родовищах з малою потужністю рудних покладів у групову пробу допускається об'єднувати рядові проби різних перетинів у межах однорідних рудних ділянок.

     Одночасно із супутніми корисними компонентами й шкідливими домішками в групових пробах визначається вміст основних корисних компонентів для контролю правильності складання групових проб і визначення наявності й характеру залежності між умістом основного і супутнього компонентів. Рядові й групові проби на основні корисні компоненти аналізують в одній лабораторії.

Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.

 

     11.26. Представництво випробування забезпечується належною щільністю розвідувальної сітки спостережень у рудному покладі, правильністю вибору способу випробування, належною кількістю проб, характером їх розташування у виробках, геометрією і масою та надійною схемою підготовки проб до аналізів.

     Якість випробування для кожного вибраного методу і для основних різновидів руд належить систематично контролювати, оцінюючи точність та достовірність результатів. Слід постійно перевіряти розміщення проб відносно елементів геологічної будови рудних покладів та надійність їхнього оконтурення за потужністю. Розходження розрахункової маси проб з фактично відібраною, виходячи з фактичного діаметра керна та його дійсного виходу, не повинні перевищувати 20% з урахуванням мінливості питомої маси руди.

     Достовірність кернового випробування належить оцінювати відбором проб з других половинок керна.

     Під час геофізичного випробування на місці залягання належить контролювати стабільність роботи апаратури та відтворюваність показників методу в однакових умовах рядових та контрольних вимірювань.

Апаратура (рос. аппаратура, англ. apparatus, нім. Apparatur) - сукупність функціонально різноманітних вимірювальних приладів і допоміжних пристроїв та пристосувань, спеціально підібраних для виконання певної технічної задачі.
У разі виявлення значних розходжень, що впливають на точність випробування, належить проводити повторні вимірювання та проаналізувати представництво еталонних свердловин.

     Достовірність визначення вмістів за даними каротажу належить підтверджувати окремими зіставленнями для кожного природного типу руд з результатами випробування керна опорних свердловин з виходом його понад 90% у рудних інтервалах.

     Достовірність кернового випробування за рядовими свердловинами слід підтвердити даними геофізичного випробування окремо для різних класів виходу керна. У разі вибіркового розтирання керна, яке істотно впливає на результати випробування, достовірність кернового випробування належить завіряти випробуванням дублюючих гірничих виробок.

     На ділянках деталізації та першочергового освоєння родовищ чорних металів достовірність прийнятих методів випробування належить підтверджувати зіставленням у межах одних і тих самих горизонтів, блоків, ділянок рудних покладів результатів випробування гірничих виробок та свердловин.

     На родовищах чорних металів нових геолого-промислових типів та таких, що не розробляються в Україні, дані борозневого випробування гірничих виробок належить підтверджувати даними валового випробування під час відбору технологічних проб.

     Обсяги контрольного випробування належить визначати достатніми для статистичної обробки результатами зіставлення та обгрунтування висновків щодо наявності систематичних похибок, а в разі необхідності - для заміни прийнятої системи випробування або введення поправних коефіцієнтів.

Систематична похибка (англ. systematic error) - складова загальної похибки вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.

     Обробку проб належить проводити за схемами, розробленими або прийнятими за аналогією з розроблюваними однотипними родовищами для кожного технологічного типу руд, виділеного на родовищі.

     Рядові та контрольні проби обробляються за однією схемою. На ранніх стадіях вивчення об'єкта скорочення маси проб у процесі обробки виконують при максимальних значеннях коефіцієнта К, використаних на аналогічних родовищах 2-3-ї груп (не нижче 1,0 - на родовищах 2-3-ї груп).

Абревіатура (лат. abbrevio - скорочую) - складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації - утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття.
Після накопичення та аналізу фактичного матеріалу і за результатами експериментів обгрунтовують можливість його зменшення, як правило, у проекті на розвідку родовища. Обробка великотоннажних валових контрольних проб виконується за спеціально складеними програмами. Якість обробки належить систематично перевіряти за кожною операцією в частині щодо обгрунтованості коефіцієнта К та дотримання умов, передбачених схемою обробки.


 

     11.27. Хімічний склад руд належить вивчати з повнотою, достатньою для визначення їхньої якості, виявлення шкідливих домішок та супутніх корисних компонентів.

Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.
Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.
Концентрація їх у руді визначається аналізами проб методами, установленими відповідними стандартами на рівні галузевих методик.

     На залізорудних родовищах у рядових пробах руд, що не потребують збагачення, належить визначати вміст заліза загального, а також тих компонентів, визначення яких передбачено технічними умовами на товарну руду, та супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення. Усі інші компоненти визначаються у групових пробах.

     У рядових пробах залізних руд, що підлягають збагаченню, визначають: уміст заліза загального, а для руд магнетитового складу також заліза, пов'язаного з магнетитом (у разі необхідності також заліза карбонатного), уміст супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення (Р2О5 та ZrO2 в апатит-магнетитових рудах, V2О5 у титаномагнетитових). У групових пробах, відібраних з таких руд, визначають уміст шкідливих домішок, пов'язаних з мінералами, що входять до концентрату (S загальна та сульфідна, ізоморфна домішка Zn в магнетиті, ТiО2 в титаномагнетиті), а також уміст FeО та Fe2О3 для визначення меж зони окиснення первинних магнетитових чи сидеритових руд, масову частку втрат під час проколювання для визначення карбонатизованих та лімонітизованих різновидів руд, уміст Fe, пов'язаного з промислово цінними мінералами інших елементів, вміст супутніх корисних компонентів, що не оцінюються детально (Zn, Pb, Au, Pt?

Сульфі́ди - солі сульфідної кислоти. Зміст 1 Класифікація за розчинністю 2 Неорганічні та органічні сульфіди 2.1 Неорганічні сульфіди 2.2 Органічні сульфіди (тіоетери) 3 Полісульфіди 4 Див. також 5 Джерела Класифікація за розчинністю[ред.
Ge ...). Уміст шлакоутворювальних компонентів установлюється аналізами концентратів.

     Рядові проби хромових руд аналізуються на компоненти, визначені технічними умовами на товарну рудну продукцію та супутні корисні копалини. У рудах, що використовуються для виробництва феросплавів та вогнетривів, належить визначати Cr2O3, FeO, SiO2, P, CaO. Руди, що придатні тільки для виробництва вогнетривів, аналізуються на Cr2O3, SiO2, CaO.

     Групові проби хромових руд відбираються для визначення повного хімічного складу та вмісту в них супутніх корисних копалин, що оцінюються попередньо.

Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

     Рядові проби марганцевих руд аналізуються на Mn, P, а окиснені різновиди ще й на двооксид марганцю. Залізомарганцеві руди аналізуються на Mn та Fe.

     Уміст супутніх компонентів, шкідливих домішок та шлакоутворювальних компонентів визначається у групових пробах.

     Груповими пробами належить характеризувати всі природні різновиди руд, а також технологічні (промислові) типи та сорти.

     Порядок об'єднання рядових проб у групові, розташування їх та загальну кількість належить вибирати таким чином, щоб забезпечити рівномірне випробування основних різновидів руд на супутні компоненти та шкідливі домішки, визначення закономірностей змінення їхнього вмісту.

     Для визначення ступеня окисненості руд та встановлення межі зони окиснення належить виконувати фазові аналізи рядових проб.
 

     11.28. Якість аналізів проб систематично перевіряють, а результати контролю своєчасно обробляють. Геологічний контроль аналізів проб здійснюється незалежно від лабораторного контролю протягом усього періоду розвідки родовища. Контролю підлягають результати аналізів на всі основні й супутні компоненти, шлакоутворювальні компоненти і шкідливі домішки.

     Для визначення розмірів випадкових похибок проводять внутрішній геологічний контроль шляхом аналізу зашифрованих контрольних проб, відібраних з дублікатів аналітичних проб, у тій самій лабораторії, що виконує основні аналізи.

Аналітична проба - проба, отримана в результаті обробки об'єднаної або лабораторної проби і призначена для проведення аналізів. Аналітична проба характеризується розміром 0-0,2 мм.
Випадкова похибка (англ. random error) - складова загальної похибки вимірювання, яка змінюється випадковим чином (як за знаком, так і за величиною) під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.

     Для виявлення й оцінки можливих систематичних похибок здійснюється зовнішній геологічний контроль у лабораторії, визначеній як контрольна. На зовнішній контроль направляються дублікати аналітичних проб, що пройшли внутрішній контроль.

     Проби, що спрямовуються на внутрішній і зовнішній контроль, повинні характеризувати всі різновиди руд родовища і класи вмісту. В обов'язковому порядку на внутрішній контроль направляються всі проби, що показали аномально високий вміст компонентів.
 

     11.29. Обсяги внутрішнього і зовнішнього контролю належить визначати так, щоб забезпечувати представництво вибірки кожного класу вмісту і періоду розвідки. Під час виділення класів слід ураховувати вимоги кондицій для підрахунку запасів. У разі великої кількості проаналізованих проб (2000 і більше за рік) на контрольні аналізи направляється 5% від їхньої загальної кількості; при меншій кількості проб для кожного виділеного класу вмісту належить мати не менше 30 контрольних аналізів за контрольований період.


 

     11.30. Обробка даних внутрішнього і зовнішнього контролю для кожного класу вмісту провадиться за періодами (квартал, півріччя, рік) окремо за кожним методом аналізів і лабораторії, що виконує аналізи.

Пері́од (грец. περίοδος - кружний шлях, обертання, чергування) може означати: Проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес: Період коливання Період обертання Горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їх атомних мас, що розпочинається лужним металічним елементом, та закінчується інертним газом.
Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.

     Відносна середньоквадратична похибка, визначена за результатами внутрішнього контролю, не повинна перевищувати значень, наведених у додатку 2. В іншому разі результати аналізів для даного класу вмісту і періоду роботи лабораторії бракуються і всі проби підлягають повторному аналізу з виконанням внутрішнього геологічного контролю. Одночасно основною лабораторією встановлюються причини браку і передбачаються заходи для їх усунення.
 

     11.31. Контроль за якістю аналізів мінеральної сировини та відбір проб здійснюються у відповідності до чинного законодавства.

     Контролю підлягають 30-40 проб щодо кожного класу вмісту, у якому виявлені систематичні розбіжності.
 

     11.32. За результатами контролю відбору, обробки й аналізів проб оцінюється можлива похибка виділення рудних інтервалів і визначаються їхні параметри, кондиційна належність кожного рудного перетину.


 

     11.33. Мінеральний склад руд чорних металів, їхні текстурно-структурні особливості і фізичні властивості вивчаються із застосуванням мінералого-петрографічних, фізичних, хімічних і інших видів аналізів.

Мінералóгія - наука про мінерали, що вивчає їх фізичні властивості, хімічний склад, умови утворення і поширення в природі, а також можливість використання у промисловості. Мінералогія покликана сприяти задоволенню потреб людства у мінеральній сировині та її раціональному використанні.
При цьому поряд з описом окремих мінералів провадиться також кількісна оцінка їхнього поширення. Для залізних руд, що вимагають збагачення, крім того, визначаються розміри зерен і співвідношення різних за крупністю класів, кількості заліза, пов'язаного з магнетитом, гематитом, піритом, піротином і з мінералами силікатів, що йдуть у "хвости".
Кру́пність (рос. крупность, англ. size, нім. Größe f) - характеристика порції або проби корисної копалини, яка визначається за крайніми лінійними розмірами найбільшого та найменшого зерна матеріалу (клас крупності) або середнім діаметром зерен матеріалу.
Вивчаються також сульфовмісні мінерали (барит, гіпс і ін.). Для хромових руд установлюються типи хромошпінелідів, розміри їхніх зерен і характер зрощення з іншими мінералами, структури та текстури руд. У марганцевих рудах вивчаються мінерали основного компонента, розмір зерен та зрощень, характер шаруватості, склад оолітів, конкрецій та цементу.

     У процесі мінералогічних досліджень руд чорних металів вивчається розподіл основних та супутніх компонентів і шкідливих домішок та складається їхній баланс за формами мінеральних з'єднань.

У Стародавній Індії для скріплення каменів при будівлях каменярі використовували вапно, розмішане соком цукрової тростини, що і надавало вікову міцність старовинним баштам і храмам.

 

     11.34. У результаті вивчення хімічного, мінерального складу, текстурно-структурних особливостей і фізичних властивостей руд установлюються їхні природні різновиди і попередньо намічаються промислові (технологічні) типи, що потребують селективного видобутку і роздільної переробки.

Конкре́ції (англ. concretions, nodules; нім. Konkremente n pl, Konkretionen f pl) - мінеральні утворення переважно кулястої (або близької до неї) форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою.
Розді́льна - місто у західній частині Причорноморської низовини, районний центр Роздільнянського району Одеської області; 18015 меш. (2016). Відстань до облцентру становить близько 87 км і проходить автошляхами Т 1618 та E95.

     Остаточне виділення промислових (технологічних) типів і сортів руд проводиться за результатами технологічного вивчення виявлених на родовищі природних різновидів.
 

     11.35. Технологічні властивості руд вивчаються в лабораторних і напівпромислових умовах на матеріалі мінералого-технологічних, малих технологічних, лабораторних, збільшених лабораторних, напівпромислових і промислових проб. Для важкозбагачуваних та нових типів руд технологічні дослідження проводяться за спеціальними програмами, що погоджуються із зацікавленими організаціями.

Збагачуваність (рос. обогатимость, англ. washability, нім. Aufbereitbarkeit f) - здатність корисних копалин до розділення на відповідні продукти при їх збагачуванні. Залежить від контрастності розділових ознак корисної копалини. З.

     За результатами досліджень мінералого-технологічних і малих технологічних проб проводиться геолого-технологічна типізація руд з виділенням промислових (технологічних) типів. Для руд, що вимагають збагачення, проводиться геолого-технологічне картування.

     На матеріалі лабораторних проб вивчаються технологічні властивості всіх технологічних типів руд у ступені, необхідному для вибору оптимальної принципової технологічної схеми перероблення й визначення основних технологічних показників збагачення або переробки.

     Напівпромислові та промислові технологічні проби належить досліджувати детально, що забезпечує отримання вихідних даних для проектування промислової технологічної схеми переробки руд з комплексним вилученням супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, та отриманням товарної продукції гірничого виробництва. На родовищах, аналоги яких розробляються поруч, у разі підтвердження ідентичності технологічних типів руд за даними мінералого-петрографічних, хімічних, фізико-механічних та лабораторно-технологічних досліджень напівпромислові та промислові технологічні випробування руд можуть не виконуватись. Обгрунтування недоцільності випробування їх готують виконавці геолого-розвідувальних робіт і погоджують з майбутнім користувачем надр та з ДКЗ України.

     Технологічні проби повинні бути представницькими, тобто такими, що відповідають за хімічним і мінералогічним складом, структурно-текстурними особливостями, фізичними й іншими властивостями середньому складу руд даного технологічного типу з урахуванням можливого збіднювання рудовмісними породами.

     Для кожного технологічного типу і сорту руд належить розробити і визначити:

     Технологічну схему й основні технологічні параметри збагачення або перероблення. Оптимальний ступінь подрібнення руд і питомі навантаження на устаткування - вихід концентратів, їхня характеристика, вилучення цінних компонентів в окремих операціях, наскрізне вилучення, якість товарних продуктів перероблення і їх відповідність діючим стандартам і технічним умовам;

Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.
Опера́ція (лат. operatio - дія, вплив) - дії, заходи, що виконуються за певним планом і спрямовані на вирішення якогось завдання, досягнення якоїсь мети або належить до кола функцій даного підприємства, установи, відділу, окремого працівника, певного обладнання тощо.
питому і загальну собівартість переробки руд за запропонованою схемою.

     Для компонентів, що шкідливо впливають на навколишнє природне середовище, належить вивчати баланс їхнього розподілу в рудах, концентратах, продуктах перероблення, відходах збагачення, "хвостах", газових викидах та відповідність їхніх концентрацій встановленим нормативам екологічної безпеки, технічним умовам, а також можливість їхнього вилучення і реалізації, а для найбільш токсичних - захоронення.

Токси́ни (від грец. toxikon - «отрута для використання на стрілах») - отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами або рецепторами.
Концентра́ція (рос. концентрация; англ. concentration; нім. Konzentration f, Konzentrierung f) -

     Належить визначити також можливість використання оборотних вод, відходів, що утворюються відповідно до технологічної схеми перероблення мінеральної сировини, яка рекомендується, і розробити рекомендації до очищення промстоків.

     Об'ємну масу, яку належить проводити для кожного природного різновиду руд і внутрішніх некондиційних прошарків, що враховується під час підрахунку запасів згідно з кондиціями.

     Об'ємна маса щільних руд визначається на представницьких парафінованих зразках і контролюється результатами визначення її в ціликах. Об'ємна маса пухких сильно тріщинуватих і кавернозних руд визначається у ціликах. Визначення об'ємної маси може проводиться також методом поглинання розсіяного гамма-випромінювання у разі наявності необхідного обсягу завірювальних робіт.

Га́мма-випромі́нювання або гамма-промені - електромагнітне випромінювання найвищої енергії з довжиною хвилі меншою за 1 ангстрем. Утворюється в реакціях за участю атомних ядер і елементарних частинок в процесах розпаду, синтезу, анігіляції, за гальмуванні заряджених частинок великої енергії.
Одночасно визначається вологість руд.

     Зразки та проби, що використовуються для визначення об'ємної маси та вологості, належить вивчати петрографо-мінералогічним методом та аналізувати на основні компоненти.
 

     11.36. У разі сприятливих фізико-геологічних властивостей руд чорних металів як рядове випробування слід застосовувати геофізичні методи за умови доведеної їхньої достовірності на підставі порівняльного аналізу геологічних та геофізичних даних. Результати геофізичного випробування свердловин і гірничих виробок використовуються для розв'язання таких завдань розвідки й підрахунку запасів чорних металів:

     виявлення зруденіння у навколосвердловинному просторі;

     визначення вмісту корисних компонентів і шкідливих домішок у покладах корисної копалини, розкритих свердловинами або гірничими виробками, глибини залягання, меж і потужності рудних тіл;

     ув'язки рудних перетинів;

     вивчення внутрішньої будови рудних покладів, виділення природних типів корисної копалини, розподілення рудних компонентів у просторі;

     визначення об'ємної маси й вологості корисної копалини;

     вивчення окремих питань при технологічних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних дослідженнях.


 

     11.37. Дотримання установлених вимог чинних технічних інструкцій (керівництв) до проведення геофізичних робіт і оцінка якості первинних геофізичних матеріалів, що використовуються для підрахунку запасів, підтверджуються актами спеціальних комісій.


 

     11.38. Можливість застосування геофізичних методів випробування у продуктивній товщі має бути доведена відсутністю компонентів, що виділяються на діаграмах каротажу й графіках випробування гірничих виробок ознаками, аналогічними до ознак корисного компонента, що визначається.

Діагра́ма - (від грец. Διάγραμμα (diagramma) - зображення - малюнок , креслення) - графічне зображення, що наочно у вигляді певних геометричних фігур показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються.

     Поріг виявлення корисного компонента застосованим методом геофізичного випробування має бути менший від його бортового вмісту в пробі, установленого кондиціями для позабалансових запасів, а поріг виявлення шкідливих домішок - менший від їхнього максимально допустимого вмісту в пробі, що включається до підрахунку запасів.

     Роздільна здатність геофізичного методу повинна забезпечити можливість визначення мінімальної промислової потужності покладу корисної копалини й максимально допустимої потужності некондиційних прошарків і пустих порід, що включаються у підрахунок запасів, з похибкою не більше 20 см для потужностей понад 2 м і не більше 10% для потужностей менше 2 м.


 

     11.39. Геофізичні вимірювання у свердловинах і гірничих виробках для кількісного визначення вмісту компонентів повинні виконуватись апаратурою, що пройшла метрологічну повірку у встановленому законодавством порядку. Метрологічні повірки роботи апаратури виконуються відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

Метрологія (грецька μέτρον - міра, λόγος - слово, вчення) - це наука про вимірювання та їх застосування - таке коротке визначення дає державний стандарт України, який висвітлює основні поняття та терміни метрології - ДСТУ 2681-94 Метрологія.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Відхилення контрольних вимірів від вимірів, отриманих під час метрологічної перевірки апаратури, не повинно перевищувати 10%.

     Внутрішній контроль та встановлення випадкових похибок здійснюється на підставі порівняння основних та повторних вимірювань. Обсяги повторних вимірювань мають становити не менше 10% від основних.
 

     11.40. Зовнішній контроль, що здійснюється іншим комплектом апаратури, повинен виконуватись в обсязі не менше 3% від обсягу основних вимірів і рівномірно за часом. Відсутність систематичних розходжень між основними й контрольними вимірами встановлюється за критерієм Стюдента для рівня значимості 0,05 і кількості зіставлень не менше 30 у кожному класі значень.

Театральна лабораторія «ВідСутність» - зразковий художній колектив заснований в 2010 році за ініціативи Юрія Паскара в місті Рівне. Діє на базі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.


 

     11.41. Масштаб реєстрації параметрів, що вимірюються, повинен забезпечити виділення перетинів тіл корисної копалини мінімальної потужності з бортовим умістом компонентів, що аналізуються, установленим для оконтурення позабалансових запасів.

     Деталізаційні вимірювання слід проводити в масштабах 1:200, 1:100, 1:50, 1:20 для потужності перетинів рудних тіл і некондиційних прошарків відповідно: більше 10 м, 10-5 м, 5-2 м і менше 2 м, які забезпечують необхідну точність вимірювання потужності рудних перетинів та безрудних і некондиційних прошарків.

То́чність вимі́рювань (англ. accuracy of measurement) - головна характеристика якості вимірювання, що відображає близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної фізичної величини .
Крок деталізації вимірів у гірничих виробках має забезпечити безперервну характеристику інтервалу.
 

     11.42. Межі покладів корисної копалини або окремих їхніх ділянок визначаються способами інтерпретації, наведеними в інструкціях для відповідного методу.

     На діаграмах каротажу й графіках вимірів у гірничих виробках виділяються всі ділянки і точки, де сигнали, що реєструються, відрізняються від середнього фону значень параметрів більше ніж на потроєну величину середньої квадратичної похибки їхніх вимірів. Ці ділянки об'єднуються у секційні інтервали з урахуванням характеру розподілу компонентів, що аналізуються, вимог кондицій, роздільної здатності апаратури. При цьому необхідно керуватися тим, що довжина секційного інтервалу має перевищувати потужність насичення для даного геофізичного методу і в той самий час бути кратною до мінімальної потужності покладу корисної копалини, сортових прошарків та внутрішніх некондиційних прошарків, що включаються в контур підрахунку запасів. У разі значної потужності покладу корисної копалини (понад 20 м) і відносно однорідної його будови довжина секції може бути збільшена до 10-15 м.

     Під час випробування комплексної корисної копалини секційні інтервали виділяються на підставі діаграм або графіків, що характеризують розподіл основного корисного компонента.


 

     11.43. Для забезпечення достовірного визначення підрахункових параметрів і глибин залягання покладів корисної копалини необхідно постійно здійснювати:

     безпосереднє (пряме) зіставлення геологічних і геофізичних даних у кожній виробці щодо глибини залягання і потужності покладів та вмісту в них основних корисних чи шкідливих компонентів;

     додаткові дослідження для з'ясування причини відхилень у кожному випадку істотної різниці між геофізичними й геологічними даними: повторний каротаж, повторні аналізи проб та ін., а в разі потреби - буріння нового стовбура свердловини або переопробування гірничої виробки;

     узагальнювальний аналіз накопиченої інформації про результати зіставлення геофізичних і геологічних даних методом математичної статистики (окремо - для різних інтервалів глибини, різних типів руд, різних довжин не піднятого в рейсі керна) та порівняльним підрахунком запасів великих блоків окремо за геологічними і геофізичними даними.

Математична статистика - розділ математики та інформатики, в якому на основі дослідних даних вивчаються імовірнісні закономірності масових явищ. Основними задачами математичної статистики є статистична перевірка гіпотез, оцінка розподілу статистичних імовірностей та його параметрів, вивчення статистичної залежності, визначення основних числових характеристик випадкових вибірок, якими є: вибіркове середнє, вибіркові дисперсії, стандартне відхилення. Прикладом перевірки таких гіпотез є з'ясування питання про те, змінюється чи не змінюється виробничий процес з часом. Прикладом оцінки параметрів є оцінка середнього значення статистичної змінної за дослідними даними. Для вивчення статистичної залежності використовують методи теорії кореляції. Загальні методи математичної статистики є основою теорії похибок.
При цьому підрахункові контури необхідно встановлювати за одними й тими самими кондиціями, але в одному варіанті - за геологічними даними, в іншому - за геофізичними.

     Кінцевою метою цих досліджень має бути надійне підтвердження достовірності геофізичних даних і їх постійне використання для комплексного геолого-геофізичного визначення параметрів покладів або відмова від використання каротажних даних у разі їх ненадійності.


 

     11.44. Достовірність виділення рудних інтервалів за каротажем підтверджується результатами зіставлення з даними випробування керна рудних інтервалів з високим його виходом ( >90% ). Обсяг зіставлення має становити 10-15% від загального числа рудних інтервалів, виділених за каротажем, а дані зіставлення мають характеризувати основні природні типи руд і класи вмісту корисного компонента.

     Достовірність результатів геофізичного випробування визначається при зіставленні їх з результатами геологічного випробування, достовірність якого для даного родовища доведена. Кількість таких зіставлень має бути не менше 30 за кожним типом руд і класом умісту. Достовірність виділення рудних інтервалів за каротажем вважається обгрунтованою, якщо:

     систематична розбіжність між даними каротажу і буріння статистично незначуща;

     середньоквадратичні розбіжності між даними каротажу і бурінням за потужністю рудних інтервалів не перевищують 2% для потужності понад 20 м і 5% для потужності до 20 м.
 

     11.45. За допомогою гідрогеологічних досліджень належить вивчити основні водоносні горизонти родовища, які беруть участь у його обводненні, виявити найбільш обводнені ділянки і зони, розв'язати питання використання або скиду рудничних вод.

Водоносний горизонт - водопроникний шар гірської породи, що вміщує воду та залягає над водонепроникним пластом; однорідні або близькі за фаціально-літологічним складом та гідрогеологічними властивостями пласти водопроникних гірських порід, пустоти (пори, тріщини) яких заповнені гравітаційними водами.
Підготувати вихідні дані для розробки проекту осушення родовища.
Вихідні́ відо́мості - відомості, що містять довідкову інформацію про друковане видання, ідентифікують і класифікують його. Залежно від характеру видання вони розташовані на обкладинці, палітурці, титульному аркуші, поєднаному титульному аркуші, першій сторінці, останній сторінці, кінцевий сторінці видання.
Для кожного водоносного горизонту слід установити його потужність, літологічний склад, типи колекторів, умови живлення, взаємозв'язок з іншими водоносними горизонтами й поверхневими водами, положення рівнів підземних вод та інші параметри; визначити можливі водоприпливи в експлуатаційні гірничі виробки.

     Слід вивчити хімічний склад і бактеріологічний стан вод, їхню агресивність щодо бетону, металів, полімерів, наявність корисних і шкідливих домішок; оцінити можливість використання їх для водопостачання або вилучення з них корисних компонентів, а також вплив осушення родовища на діючі водозабори й навколишнє середовище.

Поліме́ри (грец. πολύ- - багато (poli); μέρος - частина (meres) - «складається з багатьох частин») - природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.
Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.

 

     11.46. Слід вивчити й оцінити можливі джерела господарсько-питного й технічного водопостачання підприємств з розробки та переробки родовища, яке розвідане. Запаси підземних вод, що використовуються, відповідно до пункту 4 Класифікації запасів ( 432-97-п ) слід підрахувати й затвердити в ДКЗ України. Виявлення та підрахунок запасів підземних вод для водопостачання гірничодобувних підприємств здійснюються на підставі спеціалізованих досліджень.


 

     11.47. Необхідно оцінити шляхом інженерно-геологічних досліджень фізико-механічні властивості руд, рудовмісних порід і перекривальних відкладів у природному й водонасиченому стані. інженерно-геологічні характеристики масивів порід та їхню анізотропію, наявність тектонічної й екзогенної тріщинуватості, шаруватості й сланцюватості, пливунів і м'якопластичних глинистих порід, ступінь зруйнованості порід у зоні вивітрювання;

вважається, що християнський бог виліпив першу людину з глини. А оскільки глина - це основна складова землі, це можна зрозуміти як іносказання того, що земля годує все живе і завдяки ній на планпті є життя.
Ві́дклади - речовина, матеріал, що відклався внаслідок осідання у воді органічних речовин, мінералів, космічного пилу тощо. Розрізняють червоноколірні відклади, океанічні та річкові відклади, автохтонні відклади.
Тріщинуватість (природна) (рос. трещиноватость (естественная); англ. fracturing, jointing (natural); нім. Klüftigkeit f, Zerklüftung f (natürliche)) - властивість (порушеність монолітності) твердих тіл, яка виражається у розсіченості їх дрібними тріщинами різноїпротяжності, форми і просторового розміщення.
Ізотропі́я, Ізотро́пність (рос. изотропия, изотропность; англ. isotropy, isotropism; нім. Isotropie f) -
проявленість сучасних екзогенних геологічних процесів (карсту, зсувів, суфозій), сейсмічність району та інші чинники, що впливають на вибір системи розроблення родовищ. Слід оцінити відповідність гірничотехнічних умов відроблення родовища передбачуваним: системі й глибинам підземних виробок, глибині кар'єру, схемі розміщення відвалів, застосуванню вибухових робіт. Наявні в районі родовища шахти або кар'єри належить урахувати для визначення обводненості й інших інженерно-геологічних умов.

     У результаті гірничо-геологічних досліджень належить отримати вихідні дані для прогнозної оцінки стійкості експлуатаційних гірничих виробок та розрахунків основних параметрів кар'єру.

     На родовищах, де встановлені прояви природних газів (метан, сірководень), належить вивчити їхню природу, розповсюдженість по площі й на глибину.

Сірководень - хімічна сполука з формулою H2S. Це безбарвний, дуже отруйний, горючий газ з характерним неприємним запахом тухлих яєць. Запах відчувається за таких низьких концентрацій, як 0,00047 часток на мільйон, але має властивість пригнічувати нюх, що вимагає додаткової обережності при роботі, особливо самостійній.
Вибух - надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.
Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементовій та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.
Слід вивчити також фактори, що впливають на здоров'я людини: пневмокозонебезпечність, геотермічні умови, радіоактивність руд та розкривних порід.

     Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови залягання та розробки корисних копалин на родовищах, що підготовлені до промислового освоєння, мають бути вивчені з детальністю, що забезпечує отримання вихідних даних, для розробки проекту промислового освоєння родовища.
 

     11.48. У районах нових родовищ слід визначити наявність місцевих будівельних матеріалів, а також площадок, у межах яких відсутні поклади корисних копалин, для розміщення об'єктів виробничого та житло-цивільного призначення, відвалів розкривних порід і шламосховищ. Належить вивчити ступінь токсичності порід розкриття і можливість утворення на них рослинного покриву, а також агротехнічні властивості грунтово-рослинного шару та інших пухких порід.

Агроте́хніка - система прийомів вирощування сільськогосподарських культур. Рівень агротехніки визначається ступенем розвитку суспільства; кожній історичній епосі, кожному суспільному ладу властива своя агротехніка.
Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.
Росли́нність (лат. vegetatio, ōnis f) - сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей.


 

     11.49. У процесі геологічного вивчення впливу промислового освоєння родовища на навколишнє природне середовище належить розв'язати такі завдання:

     установити фонові параметри стану навколишнього середовища (рівень радіації, якість поверхневих і підземних вод і повітря, характеристику грунтово-рослинного покриву та ін.

Пара́метри ста́ну - фізичні величини, що характеризують стан термодинамічної системи: температура, тиск, питомий об'єм,електрична поляризація та ін.
), а також виявити природні аномалії екологічно шкідливих компонентів;

     установити можливий вплив розроблення родовища на рибогосподарське значення рік і водойм;

     визначити можливу деформацію грунтів унаслідок підтоплення або осушення території, а також екзогенних геологічних процесів (зсуви, активізація карсту та ін.

Підтоплення - комплексний природно-техногенний процес підвищення рівня ґрунтових вод і збільшення вологості порід зони аерації. Головними факторами підтоплення є господарська діяльність людини та зміна гідрокліматичних умов території.
Деформа́ція (від лат. deformatio - «спотворення») - зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).
);

     визначити передбачувані розміри території, що осушується;

     оцінити можливі масштаби затоплення (заболочування);

     оцінити джерела можливого забруднення підземних вод;

     визначити ділянки, придатні для захоронення забруднених вод;

     вивчити розкривні й умісні породи щодо придатності до біологічної й інших видів рекультивації;

     розробити рекомендації щодо складу й розміщення режимної мережі для контролю й оцінки стану гірських порід і підземних вод.

Рекультива́ція (рос. рекультивация; англ. land reclamation, англ. recultivation, restoration, нім. Bodenrekultivierung f, Bodenwiederurbarmachung f) - штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.
По́відь, пові́ддя - природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни «повінь» та «повідь» у повсякденній мові вживають як синоніми.
Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.
Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

 

     11.50. На основі отриманих даних про можливий вплив розроблення родовища на навколишнє середовище розраховуються витрати на:

     рекультивацію порушених земель;

     скорочення пиловиділення під час видобування та перероблення гірської маси;

     гідроізоляцію відвалів;

     оборотне водопостачання, очищення шахтових вод і промстоків;

     заходи щодо запобігання забрудненню підземних вод при проведенні гірничих робіт;

     уловлювання пилу, очищення газів, що відходять;

     організацію виробництва з перероблення промислових відходів і захоронення шкідливих компонентів.
 

12. Вимоги до підрахунку запасів родовищ руд чорних


металів і оцінки ресурсів перспективних ділянок надр
 

     12.1. Відповідно до Класифікації запасів ( 432-97-п ) запаси руд чорних металів підраховуються за результатами геологорозвідувальних робіт або розроблення родовищ. Окремо підраховуються запаси, що належать до різних груп і класів за рівнем їхнього промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення.


 

     12.2. Підрахунок запасів здійснюється в межах установлених промислових контурів рудних покладів, що проводяться на підставі даних опробування та геологічної документації гірничих виробок (свердловин).

     Оконтурювання зводиться до проведення меж промислових запасів руд, що відділяють їх від позабалансових руд та від рудовмісних порід.

     Побудову загальних промислових контурів рудних покладів належить здійснювати послідовно: спочатку в розвідувальних перетинах за потужністю, потім у розвідувальних розрізах і нарешті - у поздовжній площині покладу, з урахуванням відповідних для кожного випадку показників (параметрів) кондицій.

     Під час оконтурювання рудних інтервалів у розвідувальному перетині за даними випробування промисловий контур проводиться по зовнішній межі останньої крайової проби, що показала мінімальний промисловий вміст корисного компонента. Внутрішні проби покладу з умістом корисного компонента менше від мінімального промислового включаються у підрахунок, якщо їхня сумарна потужність не перевищує передбаченої кондиціями потужності максимального прошарку пустих порід і некондиційних руд, який включається у промисловий контур, і не приймаються до підрахунку, якщо їхня сумарна потужність перевищує цей параметр кондицій.

     У разі нерівномірного або переривчастого розподілення зруденіння оконтурення у перетині належить провадити з використанням бортового (а не мінімального промислового) вмісту корисного компонента в крайовій пробі, величина якого обгрунтовується поваріантними техніко-економічними розрахунками. Якщо під час застосування бортового вмісту для оконтурення у зовнішніх частинах підрахункових блоків (на флангах та глибоких горизонтах) виділяються значні блоки (ділянки) руд з умістом корисного компонента, меншим від мінімального промислового, це свідчить про закономірне збіднення зовнішніх зон зруденіння, за наявності якого оконтурення слід проводити за мінімальним промисловим умістом.


 

     12.3. Для оконтурення запасів у площинах розвідувальних розрізів та в поздовжніх площинах покладів промислові контури проводять шляхом об'єднання у рудні поклади рудних інтервалів, виділених у суміжних перетинах, та з використанням обгрунтованої екстраполяції зруденіння за межі розвідувальних перетинів. У разі невпевненості в тому, що рудні інтервали в суміжних перетинах належать до одного й того самого рудного тіла, у єдиний контур об'єднують геологічно однорідні ділянки навколорудних порід, що вміщують групи зближених рудних інтервалів, і підраховують запаси із застосуванням коефіцієнта рудоносності. При цьому можливість майбутнього оконтурення і селективного видобутку окремих рудних тіл, що включаються у підрахунок, потрібно обгрунтовувати в блоках вибіркової деталізації з урахуванням технічних можливостей устаткування, що застосовується для видобування руд.

     З метою підвищення достовірності оконтурення запасів слід максимально враховувати горизонти і пласти "сприятливих" умісних порід, зони навколорудних змін, аномалії геофізичних та геохімічних полів, тектонічні порушення та інші елементи геологічної будови, що визначають напрямки й можливі межі просторового розповсюдження рудних покладів.

     Відстань екстраполяції рудного покладу за межі рудних перетинів (на половину чи на четвертину) та способи проведення зовнішнього контуру (на пластину, на клин і ін.) належить обгрунтувати згідно з установленими геологічними закономірностями.


 

     12.4. У межах загальних контурів рудних покладів виділяються ділянки передбачених кондиціями технологічних типів і сортів руд, а також блоків, що відрізняються за будовою, складом, морфологією та ступенем розвіданості. Підрахунок запасів у кожному такому блоці належить проводити окремо. Розміри підрахункових блоків належить визначати таким чином, щоб їхній об'єм, як правило, не перевищував річну потужність гірничодобувного підприємства.


 

     12.5. Як вихідні параметри для підрахування запасів належить використовувати об'єм підрахункового блока корисної копалини, її об'ємну масу та середній вміст корисного компонента.

     Розрахунок об'ємів підрахункових блоків корисних копалин виконується за загальноприйнятими формулами. У разі підрахунку запасів способом блоків у розрахунок об'єму блока включають ділянки, розвідані за однаковою щільністю мережі розвідувальних виробок.

     Розрахунок об'ємів підрахункових блоків корисних копалин у разі застосування підрахунку способом розрізів здійснюється як добуток середньої площі між заміряними у двох суміжних розрізах на відстань між ними. Залежно від співвідношення площ, орієнтації їхніх поздовжніх та поперечних осей, паралельності розрізів об'єм розраховується за формулами тих геометричних фігур, до яких форма блока найбільш близька.

Орієнтація, в класичному випадку - вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі. Кожна система задає орієнтацію, визначаючи клас, до якого вона належить.
Геоме́трія (від дав.-гр. γη - Земля і μετρέω - вимірюю; землеміряння) - розділ математики, наука про просторові форми, відносини і їхні узагальнення.

     У разі підрахунку запасів способом блоків об'єми обраховуються як добуток площі, заміряної в проекції блока на горизонтальну або вертикальну площину, на середню потужність покладу в межах блока, перпендикулярну площині проекції блока. Обчислення перпендикулярної до площини проекції потужності покладу в кожному розвідувальному перетині здійснюється з урахуванням заміряних зенітних та азимутальних кутів осі свердловини та елементів залягання рудного покладу.

Обчи́слення - є гілкою математики, зосередженою на функціях, похідних, інтегралах, і нескінченному ряду чисел. Цей предмет являє собою важливу частину сучасної математичної освіти. Воно складається з двох основних галузей - диференціального і інтегрального численнь, які пов'язують основні теореми обчислення.

     Обчислення середніх значень об'ємної маси руд слід здійснювати для кожного природного типу середньоарифметичним методом за лабораторними визначеннями і порівнювати з результатами контрольних визначень безпосередньо на місці залягання радіометричним або маркшейдерським методом. Розробляються номограми залежності об'ємної маси від умісту корисних компонентів, за якими визначаються середньоблочні об'ємні маси.

     Уміст корисного (шкідливого) компонента в розвідувальному перетині визначається за даними аналізів проб або каротажу як середньозважене на фактично випробувану потужність.
 

     12.6. За ступенем геологічного вивчення підраховуються розвідані та попередньо розвідані запаси руд чорних металів.

     Розвідані запаси підраховуються у ділянках, що передбачаються для першочергового освоєння та обгрунтування проекту першої черги гірничого підприємства. У контурах розвіданих запасів за ступенем розвіданості їхніх морфологічних особливостей виділяються запаси категорій А, В, С1.

     Запаси категорії А виявляються в блоках деталізації родовищ простої геологічної будови (перша група), що розвідуються, або за даними експлуатаційної розвідки й гірничопідготовчих робіт на родовищах складної геологічної будови, що розробляються. Для віднесення запасів до категорії А слід з'ясувати повністю морфологічні особливості й внутрішню будову придатних для селективного виймання рудних тіл, просторове положення ділянок, складених рудами, передбачених кондиціями технологічних типів та промислових сортів, оконтурити безрудні й некондиційні ділянки всередині рудних покладів, а також повністю вивчити гірничо-геологічні умови залягання, що визначають технологію проведення гірничодобувних робіт. Детальність вивчення внутрішньої будови рудних покладів повинна забезпечувати одноваріантну ув'язку всіх розвідувальних даних, одержаних у сусідніх перетинах. Контур запасів категорії А проводиться через розвідувальні виробки без екстраполяції в бік запасів нижчих категорій та виклинювання покладів.

     Запаси категорії В виявляються у межах блоків деталізації родовищ складної геологічної будови (друга група) або ділянок першочергового розроблення простої геологічної будови за даними випереджувальної експлуатаційної розвідки. У блоках запасів категорії В установлюються основні особливості умов залягання, форми й будова придатних для селективного виймання рудних тіл, основні закономірності просторового розташування передбачених кондиціями технологічних типів промислових сортів руд, основні закономірності розташування безрудних ділянок і некондиційних руд усередині рудних покладів. Детальність геологічного вивчення має унеможливлювати суттеві зміни елементів простягання й падіння рудних тіл, внутрішньої будови рудних покладів, характеру взаємовідносин рудних тіл і рудовмісних порід при подальшій дорозвідці чи експлуатації. Контур запасів категорії В на родовищах складної геологічної будови проводиться за розвідувальними виробками, на родовищах простої геологічної будови, при витриманій потужності і якості руд - із застосуванням обмеженої екстраполяції.

     Кількість запасів категорій А, В і С1, які вивчені на кожному родовищі (ділянці), обгрунтовується спеціально і погоджується із замовником. Документ погодження подається до ДКЗ разом з матеріалами підрахунку запасів.

     Запаси категорії С1 виявляються в ділянках деталізації та першочергового освоєння родовищ третьої й четвертої груп складності геологічної будови, а також на родовищах більш простої геологічної будови. До категорії С1 відносяться запаси, розвідані з детальністю, що забезпечує з'ясування в загальних рисах умов залягання, форми й будови покладів руд чорних металів, їхніх технологічних типів і промислових сортів, а також природних факторів, що визначають проведення гірничоексплуатаційних робіт. Запаси категорії С1 мають відповідати таким вимогам: визначені елементи залягання рудних покладів і загальні закономірності зміни їх простягання й падіння; вивчені загальна морфологія рудних покладів, їх розміри, межі можливої зміни потужності (ширини); установлена наявність усередині рудних покладів безрудних та некондиційних ділянок, пережимів, роздувів та ін. До категорії С1 відносяться запаси ділянок покладів, у межах яких витримана прийнята на родовищі для цієї категорії сітка свердловин і гірничих виробок, підтверджена на родовищах, що розробляються, даними експлуатації, на розвіданих родовищах - результатами, отриманими на ділянках деталізації. Контури розвіданих запасів категорії С1 визначаються у відповідності до вимог кондицій на свердловинах або гірничих виробках, з урахуванням обгрунтованої екстраполяції за даними геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень.

     Попередньо розвідані запаси виявляються в ділянках родовищ, що не передбачаються для першочергового освоєння і є об'єктом майбутнього розширення видобувних робіт. За ступенем вивчення морфологічних особливостей рудних покладів попередньо розвідані запаси відповідають категорії розвіданості С2. На родовищах руд чорних металів, що розвідуються, попередньо розвідані запаси категорії С2 виділяються на ділянках екстраполяції, що прилягають за протяжністю й падінням до контуру розвіданих запасів, на основі рідкої сітки рудних перетинів, що підтверджують екстраполяцію; у самостійних рудних покладах - виходячи із сукупності рудних перетинів, установлених у відслоненнях, гірничих виробках і свердловинах з урахуванням даних геофізичних, геохімічних досліджень і геологічних побудов.

     Під час підрахунку запасів надто переривчастого, гніздового зруденіння в контурах продуктивних (мінералізованих або рудоносних) зон до категорії С2 звичайно відносять ділянки, які характеризуються низькими коефіцієнтами рудоносності (0,3-0,1 і менше).
 

     12.7. За рівнем промислового значення запаси руд чорних металів розділяються відповідно до ознак, наведених у розділі 9 цієї Інструкції, згідно з кондиціями, що встановлюються для балансових і позабалансових запасів на основі поваріантних техніко-економічних розрахунків.

     Для умовно балансових запасів кондиції не встановлюються. До умовно балансових за промисловим значенням відносяться запаси, які розвідані й детально оцінені, але доцільність їхнього використання не може бути однозначно визначена через те, що кількісні і якісні їхні показники близькі, але нижчі від вимог кондицій для балансових запасів.

     Позабалансові запаси підраховуються й обліковуються в тому випадку, якщо в техніко-економічному обгрунтуванні кондицій доведена можливість їхнього збереження в надрах для наступного видобування або доцільність попутного видобування, складування й збереження для використання в майбутньому. Під час підрахунку позабалансових запасів визначаються причини віднесення їх до цієї групи (економічні, технологічні, гідрогеологічні або інші).


 

     12.8. Згідно з Класифікацією запасів ( 432-97-п ) підрахунку та обліку підлягають як загальні запаси руд чорних металів, що підраховуються на місці залягання, так і видобувні запаси руди, що враховують втрати й збіднення під час видобування, а також наскрізні втрати в процесі перероблення мінеральної сировини в товарну продукцію гірничого виробництва. Видобувні запаси визначаються для підрахункових блоків балансових і умовно балансових руд відповідно до прийнятих на основі техніко-економічних розрахунків оптимальної системи розроблення родовища й раціональної схеми перероблення руд.


 

     12.9. Під час підрахунку запасів на родовищах, що розробляються, належить проводити зіставлення даних розвідки й експлуатації у відповідності до вимог щодо зіставлення даних розвідки й розроблення родовищ твердих корисних копалин. Дані експлуатації слід ураховувати для оцінки ступеня вивченості рудних покладів і віднесення запасів до відповідних категорій. Розкриті, підготовлені до виймання, а також запаси руд, що перебувають в охоронних ціликах гірничо-капітальних виробок, підраховуються у відповідності до ступеня їх вивченості. Підрахунок запасів на ділянках деталізації проводиться у контурах власне рудних тіл, придатних для селективного виймання, а також за методом, прийнятим для основної частини розвіданих запасів (у межах рудних покладів) для зіставлення.


 

     12.10. Для визначення кількісної оцінки розвіданості родовища, окремих його блоків або покладів, статистичних похибок, визначення загальних цифр запасів і середніх параметрів родовища, необхідно використовувати геостатистичні та інші спеціальні методи підрахування запасів.


 

     12.11. Для підрахунку запасів з використанням комп'ютерних програм необхідно обгрунтувати алгоритми й програми, що застосовуються, дати їхній опис, а також навести дані, що забезпечують можливість обрахування проміжних і остаточних результатів за допомогою прийнятих способів підрахунку запасів.


 

     12.12. При виконанні обчислювальних операцій запаси руди і металу в підрахункових блоках, рудних тілах і покладах, ділянках і в цілому на родовищі для всіх груп і категорій запасів і ресурсів визначаються в одиницях маси.


 

     12.13. Ресурси руд чорних металів оцінюються в межах перспективних ділянок до глибин, доступних для розроблення при сучасному або можливому в найближчій перспективі технологічному рівні розроблення родовищ руд чорних металів. Для оцінки ресурсів чорних металів ураховують вимоги до кількості та якості руди, а також наявних у ній корисних компонентів, передбачених кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі. Зміни параметрів кондицій, що використовуються для кількісної оцінки ресурсів чорних металів, повинні бути обгрунтовані.


 

     12.14. Матеріали підрахунку запасів і оцінки ресурсів чорних металів оформлюються у відповідності до Інструкції про порядок подання матеріалів ( z0394-95 ).


 

13. Підготовленість розвіданих родовищ або їх ділянок


до промислового освоєння
 

     13.1. За ступенем підготовленості до промислового освоєння виявлені родовища руд чорних металів поділяються на:

     підготовлені до проведення розвідувальних робіт з метою детальної геолого-економічної оцінки запасів руд чорних металів;

     підготовлені до промислового освоєння з метою видобування руд чорних металів.


 

     13.2. Відкриті родовища руд чорних металів уважаються підготовленими до проведення розвідувальних робіт, якщо ступінь геологічного й техніко-економічного їх вивчення забезпечує можливість визначення всіх корисних компонентів у рудах, очікуваних розмірів покладів та їх геологічної будови, технологічних властивостей руд чорних металів і гірничо-геологічних умов їх залягання, гірничотехнічних, екологічних та інших умов видобування й перероблення мінеральної сировини та реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильного визначення доцільності їх промислового освоєння.


 

     13.3. Розвідані родовища (ділянки) руд чорних металів уважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо згідно з пунктом 23 Класифікації запасів ( 432-97-п ):

     балансові запаси чорних металів та їхніх супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено ДКЗ України;

     установлено обсяги загальних і видобувних запасів чорних металів у межах родовища згідно із ступенем його геологічного вивчення, запасів і ресурсів розташованих поруч нерозроблюваних родовищ руд чорних металів, які враховуються під час проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства для визначення можливих перспектив його розвитку, граничної глибини розроблення, способу розкриття й схеми розроблення покладів руд чорних металів, розроблення плану розташування виробничих споруд, під'їзних шляхів, місць видалення відходів тощо;

Границя - одне з основних понять функціонального аналізу (а також математичного аналізу, який є скінченновимірним випадком функціонального), яке означає, що деякий об'єкт, змінюючись, нескінченно наближається до певного сталого значення.

     визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо розвіданих запасів руд чорних металів, що використовуються для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства, обгрунтовано можливість їх розроблення без шкоди для покладів руд, які залишаються в надрах;

     визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розвідки й розроблення родовища, перероблення мінеральної сировини, видалення виробничих відходів;

Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища - сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера).
розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи; визначено фонові параметри стану довкілля; одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобування руд згідно із законодавством;
Земе́льна діля́нка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).
обгрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується; забезпечено погоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розроблення родовища (ділянки).


 

     13.4. На родовищах першої та другої груп складності геологічної будови для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувних і переробних підприємств використовуються розвідані запаси руд чорних металів, на родовищах третьої й четвертої груп складності геологічної будови - розвідані та попередньо розвідані запаси. При цьому кількість розвіданих запасів повинна забезпечувати діяльність гірничодобувного підприємства або його першої черги на період, достатній для повернення вкладених інвестицій у будівництво.

Повернення - багатозначний термін, входить до складу складних термінів.

     У разі виконання вказаних умов оптимальні співвідношення балансових запасів чорних металів різних категорій розвіданості наведені в табл. 8.
 

Таблиця 8. Оптимальні співвідношення різних категорій


розвіданості балансових запасів руд родовищ чорних металів,
підготовлених для промислового освоєння (у відсотках)
 

------------------------------------------------------------------

|Категорії запасів|Група родовищ за складністю геологічної будови|

| |----------------------------------------------|

| | 1 | 2 | 3 |

|----------------- --------------- -------------- ---------------|

| А | 10 | - | - |

|----------------- --------------- -------------- ---------------|

| В | 20 | 20 | - |

|----------------- --------------- -------------- ---------------|

| С1 | 70 | 80 | 70 |

|----------------- --------------- -------------- ---------------|

| С2 | - | - | 30 |

------------------------------------------------------------------


     У разі відхилення встановленого співвідношення балансових запасів різних категорій рішення щодо підготовленості родовища для промислового освоєння приймає ДКЗ України.

     На родовищах, що розробляються, у разі обгрунтованої потреби перерахунку запасів, їхнє співвідношення за категоріями розвіданості може бути встановлено за технічним завданням користувача надр із зменшенням частки розвіданих запасів категорій А, В та С1.


 

     13.5. На прохання замовника (користувача надр) можлива передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розроблення на умовах економічного ризику. У цих випадках під час геологічного вивчення запасів руд чорних металів, які передаються в промислове освоєння, мають бути виявлені та оцінені можливі небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.


 

     13.6. На введених у розроблення родовищах згідно з пунктом 26 Класифікації запасів ( 432-97-п ) проводиться експлуатаційна розвідка за методичним керівництвом, що розробляється як стандарт гірничодобувного підприємства.

Керівн́ицтво - (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.

     Експлуатаційна розвідка, яка випереджає фронт очисних робіт, уточнює геометризацію рудних тіл з високим коефіцієнтом рудоносності, визначає контури очисних блоків, уточнює оцінку кількості і якості запасів руд чорних металів. Дані експлуатаційної розвідки використовуються для проектування гірничопідготовчих та нарізних робіт і річного планування темпів видобування.

     Супроводжувальна експлуатаційна розвідка проводиться безпосередньо в процесі нарізних робіт в експлуатаційному блоці, при цьому уточнюються контури зруденіння та якість руд. За даними супроводжувальної розвідки проектуються контури очисних запасів і очисні виробки відповідно до прийнятої системи розроблення, проводиться підрахунок обсягів очисних запасів, визначення втрат та збіднювання при видобуванні.

Очисні́ ви́робки (ви́бої), (рос. очистные выработки (забои), англ. breakage faces, stopes, walls; нім. Gewinnungsbaue m pl, Abbaue m pl, Abbaubetrieb m) - виробки, в яких безпосередньо видобувається корисна копалина.


 

     13.7. За результатами проведених робіт з експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) руд чорних металів, які розробляються, здійснюється переведення запасів до відповідних категорій розвідування, підрахунок і облік додатково виявлених та погашених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розроблення, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені й готові до видобування, а також наявні в охоронних ціликах гірничокапітальних і гірничопідготовчих виробок запаси руд чорних металів підраховуються й обліковуються окремо згідно з їх промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення.


 

Начальник відділу ДКЗ Пижук І.П.

Головний геолог ДКЗ Панкратов І.М.




Додаток
до пункту 11.30 Інструкції
із застосування Класифікації
запасів і ресурсів корисних
копалин державного фонду
надр до родовищ руд чорних
металів (заліза, марганцю та
хрому)

 

Граничнодопустимі відносні середньоквадратичні похибки


аналізів за класами масової частки компонентів
 


---------------------------------------------------------------------------------

|Компоненти |Класи масової |Граничнодо- |Компоненти|Класи масової |Граничнодо- |

| |частки компо- |пустимі від-| |частки компо- |пустимі від- |

| |нентів у руді,|носні серед-| |нентів у руді,|носні серед- |

| |% (Ge, г/т) |ньоквадра- | |% (Ge, г/т) |ньоквадра- |

| | |тичні похиб-| | |тичні |

| | |ки, % | | |похибки, % |

|----------- -------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|----------- -------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

|Fe загальне| >45 | 1,5 | СаО | 20-40 | 2,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 30-45 | 2,0 | | 7-20 | 6 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 20-30 | 2,5 | | 1-7 | 11 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 10-20 | 3,0 | | 0,5-1 | 15 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-10 | 6,0 | | 0,2-0,5 | 20 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|FeO | >17 | 3,5 | | <0,2 | 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 12-17 | 4,0 | MgO | 20-40 | 3 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-12 | 5,5 | | 10-20 | 4,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 3,5-5 | 10 | | 1-10| 9 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 3,5 | 20 | | 0,5-1 | 16 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Fe магнети-| >45 | 1,5 | | 0,05-0,5| 30 |

|ту |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 30-45 | 2,0 | | <0,05| 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 20-30 | 3,0 | Al2O3 | 30-50| 2,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 10-20 | 4,0 | | 25-30| 3,5 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Mn | >22 | 1,2 | | 15-25| 4,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 13-22 | 2,0 | | 10-15| 5,0 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-13 | 2,5 | | 5-10| 6,5 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 3-5 | 3,5 | ТiО2 | >15| 2,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,5-3 | 6,0 | | 4-15| 6 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,2-0,5 | 10 | | 1-4 | 8,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,1-0,2 | 13 | | 0,2-1| 17 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,05-0,1 | 20 | | 0,1-0,2| 20 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Cr2O3 | 40-60 | 1,2 | | 0,02-0,1| 28 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 20-40 | 1,8 | | 0,01-0,02| 35 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 10-20 | 2.5 | Р2О5 | >1| 2,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-10 | 3 | | 0,3-1| 5,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 1-5 | 5 | | 0,1-0,3| 8,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,1-1 | 8,5 | | 0,05-0,1| 12 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|SiO2 | >50 | 1,3 | | 0,01-0,05 | 22 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 20-50 | 2,5 | | 0,001-0,01| 30 |

| |-------------- ------------| |----------------------------|

| | 5-20 | 5,5 | | |

| |-------------- ------------| | |

| | 1,5-5 | 11 | | |

|----------- -------------- ------------ ---------- ----------------------------|

|Ni | 1-2 | 5 | Zn | >10 | 2,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,5-1 | 7 | | 5-10 | 3,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,2-0,5 | 10 | | 2-5 | 6 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,02-0,2 | 20 | | 0,5-2 | 11 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Со | >1 | 2,5 | | 0,2-0,5 | 13 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 0,5-1 | 3,5 | S | 30-40 | 1,2 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,1-0,5 | 6,0 | | 20-30 | 1,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,05-0,1 | 10 | | 10-20 | 2 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,01-0,05 | 25 | | 2-10 | 6 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|V2О5 | 0,5-1,0 | 12 | | 1-2 | 9 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,2-0,5 | 15 | | 0,5-1 | 20 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 0,1-0,2 | 20 | Hg | >1 | 6,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,01-0,1 | 25 | | 0,2-1 | 8,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | <0,01 | 30 | | 0,04-0,2| 17 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Cu | >5 | 2,5 | | 0,01-0,04| 20 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 3-5 | 4,5 | | 0,005-0,01| 25 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 1-3 | 5,5 | Sb | 2-5 | 5,5 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,5-1 | 8,5 | | 0,5-2 | 12 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,2-0,5 | 13 | | 0,1-0,5 | 20 |

|----------- -------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

|Pb | >10 | 2,5 | As | >2 | 3 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-10 | 3,5 | | 0,5-2,0 | 6 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 2-5 | 6,0 | | 0,05-0,5| 16 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 1-2 | 8,5 | | 0,01-0,05| 25 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,5-1 | 11 | | <0,01 | 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| |0,2-0,5 | 13 | Ge | >50 | 18 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Au | 4-16 | 18 | | 10-50 | 26 |

| | | | |-------------- -------------|

| | 1-4 | 25 | | <10 | 30 |

| | | |---------- -------------- -------------|

| | 0,5-1 | 30 | Tl, Ga | >50 | 18 |

| | | | |-------------- -------------|

| | <0,5 | 30 | | 10-50 | 24 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Ag |100-300 | 7 | | <10 | 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| | 30-100 | 12 | Se | 100-500 | 15 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 10-30 | 15 | | 50-100 | 20 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 1-10 | 22 | | 20-50 | 25 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 0,5-1 | 25 | | 5-20 | 30 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Те |100-500 | 17 | | 1-5 | 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| |50-100 | 22 | Cd | >0,1 | 11 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |20-50 | 25 | | 0,02-0,1 | 22 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 5-20 | 30 | | <0,02 | 30 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| | 1-5 | 30 | | | |

|----------- -------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

|Ві |0,6-1 | 8,5 | В2О5 | 3-10 | 7 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,2-0,6 | 11 | | 1-3 | 10 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,05-0,2 | 15 | | 0,1-1 | 22 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,02-0,05 | 20 | | <0,1 | 30 |

| |-------------- ------------ ---------- -------------- -------------|

| |0,005-0,02 | 30 | ZrO2 | >3 | 5 |

|----------- -------------- ------------| |-------------- -------------|

|Мо |0,1-0,2 | 13 | | 1-3 | 6 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,05-0,1 | 18 | | 0,1-1,0| 15 |

| |-------------- ------------| |-------------- -------------|

| |0,02-0,05 | 23 | | <0,1 | 30 |

---------------------------------------------------------------------------------



     Примітка. Якщо виділені на родовищі класи вмістів відрізняються від зазначених, то граничнодопустимі відносні середньоквадратичні похибки визначаються інтерполяцією.
Інтерполяція - в обчислювальній математиці спосіб знаходження проміжних значень величини за наявним дискретним набором відомих значень.

 

Головний геолог ДКЗ (Панкратов І.М.)

Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 06.12.2002 — 2002 р., № 47, стор. 370, стаття 2178, код акту 23673/2002

1   2   3   4



  • Обробка даних
  • Метрологічні
  • Граничнодопустимі відносні середньоквадратичні похибки аналізів за класами масової частки компонентів
  • Публікації документа Офіційний вісник України