Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Проблемні питання визначення адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки польотів

Скачати 129.47 Kb.

Проблемні питання визначення адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки польотів




Скачати 129.47 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.03.2017
Розмір129.47 Kb.
ТипСтатья
  1   2

Козачок І.Я. Проблемні питання визначення адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки польотів. - Електронне наукове видання "Юридичний науковий електронний журнал" - http://www.
Адміністративна відповідальність - вид юридичної відповідальності. Підставою для А. в. є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування А. в. регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП).
Журнал Журнал (фр. journal) - друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.
lsej.org.ua/index.php/nomeri-zhurnalu?id=43

УДК 341.342.9

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ

Козачок Ірина Ярославівна, аспірантка

Юридичний інститут Національного авіаційного університету
Стаття присвячена деяким аспектам визначення адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки польотів на авіаційному транспорті. Визначено особливості такої відповідальності та запропоновано шляхи її вдосконалення через зміну відповідних правових норм. Здійснено порівняльний аналіз законодавства України та інших країн пострадянського простору щодо правових норм які стосуються даного питання.

Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір - журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.


Ключові слова: безпека польотів, адміністративна відповідальність, державне регулювання, адміністративне правопорушення.
Адміністративне правопорушення (проступок) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.

Козачок И.Я. Проблемные вопросы определения административной ответственности в сфере обеспечения безопасности полётов

Статья посвящена некоторым аспектам определения административной ответственности в сфере обеспечения безопасности на авиационном транспорте. Определено особенности такой ответственности, а также предложено пути её улучшения через изменение определенных правовых норм. осуществлено сравнительный анализ законодательства Украины и других стран постсоветского пространства по поводу правовых норм, которые имеют отношение к данному вопросу.



Ключевые слова: безопасность полётов, административная ответственность, государственное урегулирование, административные правонарушения.
Kozachok I. Envisage the administrative responsibility in ensuring safety.

In today's conditions, as the experts, due to the intensification of the use of airspace, increased risks associated with its use for persons engaged in activities on the use, storage or maintenance of aircraft, and for the people and about the objects that are on earth. In connection with this topical issue and the responsibility for violation of rules and regulations related to air movement and flight safety. Considerable damage causing aviation administrative offences, which, although not entail serious consequences, but lead to property damage, harm normal and safe operation of aircraft and aviation assets, which leads to trust to aviation by the public. It should attract the attention of researchers and practitioners to topical issues of administrative responsibility for offenses that impinge on the safety of civil aviation, as well as some gaps in national legislation that relates to offenses suggest ways of improvement. Today in science conducted insufficient research problems of administrative responsibility for offenses that infringe on civil aviation security, and a large number of scientific articles touch this issue only indirectly, in the context of other problems. The article is devoted to some aspects of the definition of administrative responsibility in ensuring safety of aviation. The features of this responsibility and the ways to improve it through changing the relevant legal provisions. The comparative analysis of the legislation of Ukraine and other post-Soviet countries on legal norms relating to this issue.



Key words: flight safety, administrative liability, government regulation, administrative offense.
Першочергове значення для нормальної та безпечної діяльності транспорту полягає у найсуворішому дотриманні правопорядку, порушення котрого не тільки дезорганізує рух транспорту, але й може спричинити людські жертви та тяжкі матеріальні наслідки. Тому всі хто має відношення до безпеки польотів, безумовно, повинні виконувати правові норми та правила, що регулюють діяльність транспорту.

Питання законодавчого врегулювання норм адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів та їх удосконалення сьогодні набуває особливої гостроти. Під адміністративною відповідальністю розуміють накладення на порушників адміністративно-правових норм, передбачених законом стягнень, що мають для винних осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності і разом з тим це – складова адміністративного примусу.

Юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.

Законодавство про адміністративні правопорушення має своїм завданням охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного й неухильного додержання законів, правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Конституці́йний лад - це встановлений Основним Законом порядок організації і функціонування інститутів держави і суспільства, система суспільних відносин, що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими відповідно до Конституції.
Велике значення тут має правильне застосування чинного законодавства про адміністративну відповідальність. Її роль у боротьбі з правопорушеннями постійно зростає, оскільки встановлюється відповідальність за дії, які раніше не належали до правопорушень (неповага до суду, порушення податкового законодавства, недобросовісна конкуренція тощо).
Недобросовісна конкуре́нція - порушення загальноприйнятих правил і норм конкуренції. При цьому порушуються закони і неписані правила.
Збільшується і кількість правопорушень, які поряд із дисциплінарними та цивільно-правовими заходами, застосовують адміністративні стягнення. [1; с. 120]

На думку В.К.Колпакова, адміністративна відповідальність – це примусове, з додержанням встановленої процедури застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопорушником.

Як явище правової дійсності адміністративна відповідальність характеризується двома видами ознак. По-перше, це ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому (основні); по-друге, це ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності (похідні). Основні ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що вона: 1) є засобом охорони встановленого державою правопорядку; 2) нормативно визначена і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм; 3) є наслідком винного протиправного діяння; 4) супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння; 5) пов’язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він має зазнати; 6) реалізується у відповідних процесуальних формах.

Похідні ознаки адміністративної відповідальності визначаються її юридичною природою. Тривалий час у правовій науці підставою адміністративної відповідальності вважалася протиправна винна дія або бездіяльність, що порушує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за своїм характером і наслідками не тягне за собою кримінального покарання. [2; с.

Криміна́льне покара́ння - захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.
290]

На думку С.Т.Гончарука в теорії адміністративного права адміністративна відповідальність здебільшого розглядається як вид правової відповідальності, що наступає у вигляді застосування до винних у вчиненні адміністративних правопорушень осіб у передбачених законом формах і порядку адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення - це захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Вона виступає досить важливим і дієвим правовим засобом забезпечення належного дотримання встановлених державою різноманітних правил поведінки у самих різних галузях і сферах суспільного життя. Особливо широко вона застосовується з метою охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби з різними правопорушеннями та покарання правопорушників. [4] Адміністративна відповідальність нерозривно пов’язана з адміністративним примусом в цілому, є однією із його важливих складових. Широке практичне застосування адміністративної відповідальності в самих різноманітних галузях правового регулювання робить її до певної міри універсальним і ефективним правовим засобом охорони урегульованих правом суспільних відносин.
Грома́дська безп́ека - це стан захищеності громадянського суспільства, що характеризується відсутністю небезпеки для життя та здоров'я людей, для їх спокою та майнових прав, для нормальної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, для цілісності й збереження матеріальних цінностей
Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Грома́дський поря́док - урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.

Важливу правоохоронну роль відіграє адміністративна відповідальність і в галузі повітряного транспорту, де вона широко застосовується з метою спонукання до належного дотримання встановлених у цій галузі різноманітних правил поведінки, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на об’єктах цивільної авіації.

Циві́льна авіа́ція - перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти; виконання авіаційних робіт в різних галузях економіки (сільському господарстві, будівництві, для охорони лісів, обслуговування експедицій тощо); надання медичної допомоги населенню і проведення санітарних заходів; експериментальних і науково-дослідних робіт; навчальних, культурно-просвітніх і спортивних заходів, а також пошуково-рятувальних і аварійно-рятувальних робіт і надання допомоги у разі стихійних лих.
Пові́тряний тра́нспорт - вид транспорту, де як транспортний засіб для перевезення пасажирів, пошти і вантажів використовуються транспортні засоби або важчі за повітря (повітряні судна авіації - літаки, вертольоти, гелікоптери та ін.).
До особливостей адміністративної відповідальності в галузі повітряного транспорту можна віднести те, що багато норм, якими встановлюються певні правила поведінки в цій галузі та регулюються інші правовідносини, за порушення яких настає адміністративна відповідальність, є банкетними, носять відсильний характер. Специфічними тут є і те, що адміністративні стягнення за окремі правопорушення в цій галузі має право накладати значне коло уповноважених на те суб’єктів. До кола таких суб’єктів відносяться, зокрема посадові особи органів повітряного транспорту, органів внутрішніх справ на повітряному транспорті, органів державного пожежного нагляду, а також суди.
Посадо́ва осо́ба - особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.
Органи внутрішніх справ (ОВС) - у пострадянських країнах, а в Україні - до утворення Національної поліції - правозахисні органи державної виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні функцій держави, спрямованих на забезпечення законності та правопорядку, захист від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави.

А.В.Філіпов вважає, що одним з фундаментальних питань в інституті адміністративної відповідальності є питання об’єкту правопорушення, оскільки воно має як теоретичне, так і певне практичне значення. Без чіткого розуміння, що є об’єктом посягання, неможлива правильна кваліфікація діяння, оскільки тільки точне визначення об’єкта посягання дозволяє розмежовувати різні склади правопорушень. Він вважає, що родовим об’єктом посягань всіх адміністративних правопорушень на транспорті, передбачених главою 10 КУпАД треба вважати нормальне та безпечне функціонування транспортної системи України.

Транспортна система - це система взаємопов’язаних складових (людей, які задіяні в транспортному процесі; інфраструктури; транспортних засобів тощо), яка призначена для транспортування будь-кого (будь-чого).
Нерідко його визначають як громадський порядок на транспорті. Так само, родовим об’єктом адміністративних правопорушень на цивільному повітряному транспорті є нормальна і безпечна діяльність цивільної авіації та її об’єктів, тобто безпека цивільної авіації та безпосередньо безпека польотів. [3; с. 12]

В свою чергу, С.Т.Гончарук вважає, що об’єктом посягання адміністративних правопорушень в галузі повітряного транспорту виступають суспільні відносини, що складаються в процесі функціонування авіаційних підприємств, установ та інших об’єктів цивільної авіації, встановленого порядку управління в галузі повітряного транспорту, дотримання в цій галузі різноманітних правил, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки.

Цікавою є позиція і А.П.Гончаренко – «родовий об’єкт адміністративних правопорушень у сфері порушень безпеки польотів досить складний та неоднозначний. Водночас в ролі віщового об’єкта для цих проступків служать відносини громадської безпеки і, насамперед, відносини у сфері цивільної авіації та безпеки польотів. Чинне вітчизняне законодавство, зокрема Повітряний кодекс України, розрізняє декілька близьких за значенням, але не ідентичних понять, пов’язаних з безпекою авіації, а саме «безпека авіації», «авіаційна безпека», «безпека польотів» та ін.. Найбільш широке значення серед них має категорія «безпека авіації», яка складається з безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної безпеки.

Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
» У ПКУ зазначено, що державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Повітряний простір - частина атмосфери, що знаходиться під контролем країни і розташована над її територією, включаючи її територіальні води, або, в більш загальному сенсі, будь-яка конкретна тривимірна частина атмосфери.
У Повітряному кодексі безпека авіації визначається як стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визначення рівня небезпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі, у сферах безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної безпеки та інформаційної безпеки (п.
Економічна безпека - це складна багатофакторна категорія, яка дозволяє зберігати стійкість до зовнішніх та внутрішніх загроз, характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення для задоволення потреб громадян, суспільства і держави на якомусь визначеному рівні.
Державна безпека - стан захищеності державної влади, суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, спокою людей (народу), громадської злагоди, довкілля, національної і релігійної рівності.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
20 ст. 1 ПКУ). Безпека польотів визначається як стан за якого ризик шкоди чи ушкодження обмежений до прийнятного рівня (п. 21 ст. 1 ПКУ), а авіаційна безпека – як захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських та матеріальних ресурсів (п. 22 ст. 1 ПКУ). На думку Гончаренко, законодавець надто вузько і не досить конкретно визначив поняття безпеки польотів. Його ширше тлумачення слід черпати з інших нормативно-правових та підзаконних актів, які регулюють дану діяльність, більш широких понять, а саме: безпеки авіації та авіаційної безпеки.
Підзаќонний ́акт (англ. Bylaw, нім. Satzung, пол. Zarządzenie) - нормативний акт, що приймається уповноваженими нормотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.
Не можна не погодитися з автором, що в ПКУ поняття авіаційної безпеки та безпеки польотів доцільно було б визначити більш чітко і конкретизовано. З наведених визначень важко окреслити коло відносин, які є безпосереднім об’єктом порушень авіаційної безпеки, зокрема безпеки польотів. [4]

Також суперечливим є поняття суб’єктів адміністративної відповідальності правопорушень у сфері безпеки польотів. На думку Н.В.Дараганової до першої групи суб’єктів адміністративних правопорушень на повітряному транспорті слід віднести працівників галузі цивільної авіації, а до другої – осіб, які не входять в категорію працівників галузі цивільної авіації, тобто всіх інших осіб. Члени екіпажу повітряного судна, на час виконання ними своїх службових повноважень, належать до першої групи. Н.В.

Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні. Повітряне судно долає силу тяжіння використовуючи статичний підйом або підйомну силу крила.
Дараганова наголошує, що члени екіпажу повітряного судна, можуть і не входити в першу категорію суб’єктів адміністративних правопорушень на повітряному транспорті. Це трапляється у випадку, коли адміністративні правопорушення були скоєні ними не під час виконання своїх службових обов’язків, а під час їх законодавчо встановленого відпочинку. В цивільній авіації час, коли, на перший погляд, член екіпажу повітряного судна, не виконує напряму свої службові обов’язки, часто не є часом відпочинку, а входить до категорії «робочий час». [5; с. 39]

Ключовим питанням щодо необхідності притягнення до відповідальності є притягнення до відповідальності осіб екіпажу цивільного повітряного судна. До осіб, на яких поширюється дія статутів або спеціальних положень про дисципліну, відносились і певні категорії працівників цивільної авіації, - працівники експлуатаційних підприємств, навчальних закладів, льотно-випробувальних станцій, заводів.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
А згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, певні категорії осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень несуть дисциплінарну відповідальність.
Ко́декс (лат. codex - книга) - зведення правил у певній сфері, що може мати офіційно закріплений характер, проте позбавлене безпосередньої юридичної сили.
Діяльність і цивільній авіації ставить підвищені вимоги щодо необхідної організованості, злагодженості, чіткості і оперативності всіх служб, підприємств, організацій і установ цивільної авіації, а також щодо необхідності сумлінного, точного і своєчасного виконання свої службових обов’язків, наказів і розпоряджень керівників. Саме з метою підвищення відповідальності певних категорій цивільної авіації, попередження значних негативних наслідків, настання яких пов’язано з невиконанням або виконанням неналежним чином цими працівниками своїх посадових обов’язків, були запроваджені спеціальні норми, викладені у статутах про дисципліну працівників цивільної авіації. На нашу думку, доцільним буде визначити суб’єктом адміністративного правопорушення, лише екіпаж повітряного судна, а не весь авіаційний персонал, оскільки лише він має безпосереднє відношення саме до безпеки польотів, а не до безпеки авіації в цілому

Схожі норми, поряд з Кодексом України про адміністративні правопорушення, закріплені і в Кодексі Естонської Республіки «Кодексі про адміністративні правопорушення.

Естонія Есто́нія (ест. Eesti), офіційно Есто́нська Респу́бліка (ест. Eesti Vabariik) - держава у Північній Європі, що межує з Латвією на півдні та Росією на сході, на півночі омивається водами Фінської затоки, на заході - водами Балтійського моря та Ризької затоки.
В ст. 84 даного

  1   2


Скачати 129.47 Kb.

  • ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ