Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Професійна комунікативна компетентність майбутнього правника: лінгвістична проекція

Скачати 34.27 Kb.

Професійна комунікативна компетентність майбутнього правника: лінгвістична проекція




Скачати 34.27 Kb.
Дата конвертації08.05.2017
Розмір34.27 Kb.

ПРОФЕСІЙНА Комунікативна компетентність майбутнього правника: ЛІНГВІСТИЧНА ПРОЕКЦІЯ
Доп. - Василенко М.Є., аспірант Південноукраїнського

регіонального інституту

післядипломної педагогічної освіти

Уважне ставлення вчених до лінгводидактичних засад професійної комунікативної компетентності юриста зумовлено тим, що майбутньому правнику необхідно оволодіти комплексом професійно-комунікативних умінь та навичок, що становитимуть базу його фахової майстерності.

Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.
Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Ґрунтовне вивчення досліджень у галузі дидактики і лінгводидактики (праці О.Біляєва, М.Пентилюк, О.Семеног, Т.Ладиженської та ін.) дає змогу стверджувати, що нині існують наукові проекти, які висвітлюють різні аспекти мовленнєвої підготовки майбутнього правознавця. У навчальні плани юридичних факультетів вищих державних закладів України включені дисципліни, що орієнтуються на реалізацію ряду важливих завдань мовленнєвої підготовки майбутнього фахівця з мови.

Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
Водночас науковцями не ставиться завдання комплексного формування професійно-комунікативних умінь та навичок студентів-юристів та формування показників цілісного утворення (яким є професійна комунікативна компетентність правника) як завдання не окремих професійно орієнтованих дисциплін (навчально-методичних комплексів), а як цілісна проблема здійснення підготовки юриста в умовах навчання у вищій школі.

У вітчизняних і наукових розробках існують різні підходи до тлумачення змісту, обсягу, структури понять «комунікативна компетентність» та «професійна комунікативна компетентність». Комплексний аналіз лінгводидактичних і лінгвістичних джерел дає підстави для констатації, що обсяг поняття «професійна комунікативна компетентність» є вужчим, ніж «комунікативна компетентність», оскільки критерії професійної діяльності юриста зумовлюють і відповідні показники й рівень мовленнєвої діяльності майбутнього правника.

Комплексний аналіз Компле́ксний ана́ліз, або тео́рія фу́нкції компле́ксної змі́нної (ТФКЗ) - розділ математики, що вивчає функції, які залежать від комплексної змінної. Використовується у багатьох розділах математики, зокрема у теорії чисел, прикладній математиці та фізиці.

Професійна комунікативна компетентність юриста – це здатність розв'язувати комунікативні завдання в умовах професійного спілкування, володіти потенціалом дидактичного дискурсу, продукувати довершений і нормативний навчальний текст. Достатній рівень професійної комунікативної компетентності передбачає наявність у майбутнього правника двох основних груп умінь, а саме: загальнокомунікативних (забезпечують перебіг комунікації в ситуаціях повсякденної міжособистісної інтеракції) та професійно-комунікативних (професійно значущі комунікативні вміння, що забезпечують комунікацію в умовах дидактичної інтеракції між адресантом і адресатом як суб'єктом навчальної взаємодії).

Система роботи над розвитком професійної комунікативної компетентності студентів юридичних факультетів спирається на лінгвістичні засади спілкування. Дидактична комунікація може бути успішною за умови наявності знань у студентів-юристів про особливості структури комунікативного акту (код комунікації, учасники комунікативного акту, соціальна та професійна належність адресанта та адресата) та характеристики комунікативної ситуації, а також сформованості практичних умінь та навичок адекватно оцінювати конкретну комунікативну ситуацію. Інформаційною одиницею комунікації, за допомогою якої відбувається реалізація дискурсу, є фрейм. Оволодіння потенціалом дидактичного дискурсу в межах навчання студентів-правників у юридичних вищих навчальних закладах, зокрема юридичними кліше та фреймами, можливе лише за умови моделювання під час вивчення професійно зорієнтованих спецкурсів ситуацій професійного спілкування.

Вищий навчальний заклад Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
Засвоєння студентами навчального матеріалу, тобто здобуття професійно-комунікативних умінь створювати новий текст, в основі яких коди повідомлення, залежить від ступеня розуміння процесу передачі інформації.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.



Розвиток професійно-комунікативних умінь, що й складають комплекс тих операцій, які дають змогу реалізувати формувальну функцію мовленнєвої діяльності юриста, у практиці забезпечують лінгвістичні курси професійного спрямування («Культура професійного мовлення», «Юридична термінологія», «Етика ділового спілкування», «Риторика»).

У цілому процес цілеспрямованого формування професійної комунікативної компетенції майбутнього правника залежить від розв'язання конкретних завдань, а саме: розвитку гуманістичного мислення; усвідомлення цінностей юридичної професії; формування професійно-комунікативних умінь та навичок; активізації мотиваційної сфери на здобуття професії юриста; самоаналізу та дидактичної рефлексії тощо. Реалізація окреслених завдань можлива за умови створення на комплексних і концептуальних засадах системи формування професійної комунікативної компетентності студентів-юристів як майбутніх фахівців права. Теоретико-емпіричний підхід до розробки системи уможливив виділення її базових структурних компонентів: соціолінгвістичного, інформаційно-інтелектуального, суб’єктно-особистісного. В основі їх упровадження – підсистеми компоненти цілеспрямованої та опосередкованої дії, які реалізуються через риторичну модель породження мовлення: етапи докомунікації, комунікації та посткомунікації


Скачати 34.27 Kb.

  • Комплексний аналіз