Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма державного іспиту для магістрів за спеціальністю: Oрганічна хімія

Скачати 370.41 Kb.

Програма державного іспиту для магістрів за спеціальністю: Oрганічна хімія




Скачати 370.41 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.05.2017
Розмір370.41 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3

Програма державного іспиту для магістрів за спеціальністю:
Oрганічна хімія


1

Нуклеофільне заміщення за реакцією Міцунобу.

2

Реакції енантіоселективного окиснення.

3

Захист аміно- та спиртової групи.

4

Генерування та алкілування силіленолятів. Альдольна реакція Мукаями.

5

Паладій-каталізоване крос-сполучення: реакції Хека, Сузукі, Стіла та Соногашири.

6

Олефінування альдегідів та кетонів.

7

Реакції метатезису.

8

Методи синтезу циклопропанів, що включають генерування карбенів чи карбеноїдів. Реакція Кулінковича.

9

Окислення та відновлення гетероциклічних сполук.

10

Малі гетероцикли. Особливості будови, хімічні властивості, методи одержання.

11

Пурини. Особливості будови, хімічні властивості, методи одержання.

12

Гетероциклічні сполуки (піридини, піримідини, піроли, фурани, тіофени, ізоіндоли, оксазоли та ін.) в реаціях циклоприєднання.

13

Правила Вудворда – Гофмана для синхронних процесів. Класифікація синхронних процесів. Приклади.

14

Некласичні карбокатіони, Методи доказу їх існування та будови. Приклади.

15

Комплементарність молекул за хімічною та просторовою будовою. Стабільність міжмолекулярних комплексів та їх будова.

16

Явище флуоресценції і основи флуоресцентної спектроскопії. Чутливість методу. Флуоресцентні барвники і характерні риси будови їх молекул.

17

Загальні принципи роботи флуоресцентного зонду. Будова елементів флуоресцентного зонду. Класифікація флуоресцентних зондів за типом передачі інформації.

18

Рецептори. Їх будова. Агоністи та антагоністи рецепторів.

19

Роль медіатора дофаміна в організмі людини.

20

Загальна схема біосинтезу адреналіну

21

Сіркоорганічні сполуки: тіоли, сульфіди, солі сульфонію. Сульфоксиди, сульфони. Іліди сірки. Сульфенові, сульфінові, сульфонові кислоти та їх похідні. Органічні сульфіти та сульфати. Тіокарбонільні сполуки.

22

Фосфорорганічні сполуки: фосфіни (хіральність фосфінів), солі фосфонію, галогенофосфіни. Сполуки пентакоординованого фосфору. Похідні фосфористої та фосфорної кислот. Фосфазени та іліди фосфору.

23

Металоорганічні сполуки: методи одержання металоорганічних сполук (пряме метилування, обмін галогену на метал, реакції переметалювання). Органічні сполуки металів І групи. Органічні сполуки металів ІІ групи. Органічні сполуки перехідних металів.

24

Типи електронних переходів в органічних молекулах. Дозволені і заборонені переходи. Інверсна населеність. Вимушене випромінювання. Лазери. Двофотонні процеси.

25

Явище термохромії і термофлуорохромії. Органічні термохроми. Електронна будова. Позитивна і негативна термохромія. Вплив природи середовища на термохромні ефекти.

26

"Мультиядерний" ЯМР: спектроскопія на ядрах 19F, 31P, 2D, 14N, 15N, 29Si та на ядрах діамагнітних йонів металів.

27

Поняття про двовимірну спектроскопію ЯМР. Типи двовимірних спектрів. Способи зображення двовимірних спектрів. Експеримент Джинера, кореляційна двовимірна спектроскопія. Методики COSY, DQF-COSY, COSY-45, COLOC, RCT-COSY.

28

Класифікація супрамолекулярних сполук “хазяїн-гість”. Природа супрамолекулярних взаємодій (йон-йонні, йон-дипольні, диполь-дипольні, водневі зв’язки, катіон-π-взаємодії, π-π-стекінг-взаємодії, сили Ван-дер-Ваальса).

29

Каліксарени, класифікація, синтез, хімічна модифікація та застосування: комплексоутворення з катіонами, міжфазний каталіз. Гібридні каліксарени. Хіральні каліксарени, синтез та застосування для селективного розпізнавання.

30

Дендримери, основні типи дендримерів. Конвергентний та дивергентний методи синтезу дендримерів. PAMAM-дендримери. Хімія “хазяїн-гість” для дендримерів. Застосування дендримерів.
Рекомендована література:




Агрономов А.Е. Избранные гравы органической химии. – М., 1990, 560 с.

Березин Б. Д. Координационные соединения порфиринов и фталоцианина. - М.: Наука, 1978.

Бородкин В.Ф. Химия фталоцианинов.

Бочков А. Ф., В. А. Смит, Р. Кейпл. Органический синтез – наука или искусство? М., 2007.

Бочков А. Ф., В. А. Смит. Органический синтез. М., 1987.

Васильева Н.В., Смолина Т.А., Тимофеева В.К., Куплетская Н.Б., Птицына О.А. Органический синтез. – М., 1986. – 366 с.

Вацуро К.В., Г.Л. Мищенко. Именные реакции в органической химии. М., 1976.

Владимиров Ю.А., Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в исследованиии биологических мембран.- М.:Наука.- 1980.- 324 С.

Воловенко Ю.М., Карцев В.Г., Комаров И.В., Туров А.В., Хиля В.П. Спектроскопия ядерного магнитного резонанса для химиков. Учебник для химических специальностей вузов. — М.: Издано Международным благотворительным фондом "Научное Партнерство", МБФНП (International charitable foundation "Scientific Partnership Foundation", ICSPF), 2011. — 704 с.

Ганонг В.Ф., „Фізіологія людини”.- Львів,2002,-784 с.

Голодников Г.В., Мандельштам Т.В. Практикум по органическому синтезу. – Л., 1976. – 372 с.

Давиденко Н.А., А.А.Ищенко, Н.Г.Кувшинский. Фотоника молекулярных полупроводниковых композитов на основе органических красителей. Киев: Наукова думка, 2005.

Дероум Э. Современные методы. ЯМР. М.: Мир, 1992. - 403 с.

Джилкрист Т. Химия гетероциклических соединений. – М., 1976. – 463 с.

Земский В.И., Ю.Л. Колесников, И. К. Мешковский. Физика и техника импульсных лазеров на красителях. Санкт-Петербург: СПбГУ ИТМО, 2005.

Ищенко А.А. Строение и спектрально-люминесцентные свойства полиметиновых красителей. Киев: Наукова думка,1994.

Ищенко А.А., Г.П.Грабчук. Физико-химические проблемы создания фотостабильных преобразователей световой энергии на основе окрашенных полимеров(Обзор). - Теорет. и эксперим. химия. 2009. Т.45. №3. С.133 - 155.

Кери Ф., Р. Сандберг. Углублённый курс органической химии. В 2 т. М., 1981.

Ковтуненко В.О., „Лікарські засоби з дією на периферійну нервову систему”.- Київ, 2005, 426 с.

Ковтуненко В.О., «Лікарські засоби з дією на центральну нервову систему».- Київ, Перун, 1997.- 462 с.

Кулинич А.В., А.А.Ищенко. Мероцианиновые красители: синтез, строение, свойства, применение. - Успехи химии. 2009. Т.78. №2. С. 151 – 175.

Лакович Дж. Основы флуоресцентной спектроскопии. М.,МИР, 1986,496 с.

Ласло П. Логика органического синтеза. М., 1998. В 2 т.

Левина Р.Я., Скварченко В.Р., Шабаров Ю.С. Практические работы по органической химии. – М., 1987, - вып. 5. – 245 с.

Лен Ж.-М. Супрамолекулярная химия: Концепции и перспективы. Пер. с англ.: - Новосибирск, Наука, 1998. Lehn J.-M. Supramolecular Chemistry: Concepts and Perspectives. Weinheim: VCH, 1995.

Лозинський М., В. Ковтуненко. Карбаніони: синтез та алкілування. К., 2008.

Любчук Т. В. Фулерени та інші ароматичні поверхні. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005.

Маки Р., Д. Смит. Путеводитель по органическому синтезу. М., 1985.

Мамардашвили Г.М., Мамардашвили Н.Ж., Койфман О.Н. Супрамолекулярные комплексы порфиринов // Успехи химии, 2005, т. 74, с.839.

Мандельштам Т. В. Стратегия и тактика органического синтеза. Л., 1989.

Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В., «Биохимия человека».- М., «Мир»,1993,том.2., 415 с.

Марч Дж. Органическая химия. Реакции, механизмы и структура. Углубленный курс для университетов и химических вузов. В 4-х т. , М., 1987.

Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия. – М., 1974. – 1132 с.

Несмеянов А.Н., Кочешков К.А. Методы элементоорганической химии, Наука, 1963-1976.

Несмеянов А.Н., Несмеянов Н.А. Начала органической химии: в двух кн. – М., 1969–1970. – кн. 1 – 663 с.; кн. 2 – 824 с.

Нурмухаметов Р.Н. Поглощение и люминесценция органических соединений. М., Химия, 1971.

Общая органическая химия: В 12 т. / Под ред Д. Бартона и У. Оллиса. – М.: Химия, 1981-1988.

Паркер С. Фотолюминесценция растворов. М., МИР, 1972, 510 с.

Пивоваренко В.Г. "Синтез, будова і властивості багатоканальних флуоресцентних зондів на основі 1,3-діариліденкетонів, дициклопентано[b,e]піридинів та 3-гідроксихромонів. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007, 580 с.

Пожарский А.Ф., Солдатенков А.Т. Молекулы-перстни. М., Химия, 1993, 258 с.

Препаративная органическая химия. Под ред. Н.С.Вульфсона. – М., 1959. – 888 с.

Росси Р.А., Де Росси Р.Х.. Ароматическое замещение по механизму SRN1. – М., 1986. – 300 с.

Сильверстейн Р., Вебстер Ф, Кимл Д. Спектрометрическая идентификация органических соединений. Бином. Лаборатория знаний. Серия: Методы в химии. 2011. 560 стр.

Скопенко В.В., Цивадзе А.Ю., Савранский Л.И., Гарновский А.Д. Координационная химия. - М.: Академкнига, 2006.

Смит В. А., Н. Д. Дильман. Основы органического синтеза. М., 2009.

Смит, А. Бочков, Р. Кейпл. Органический синтез. Наука и искусство: Пер. с англ.- М.: Мир, 2001, с. 369-408, с. 408-419.

Стид Дж., Этвуд Дж.Л. Супрамолекулярная химия. Т. 1-2. М., ИКЦ «»Академкнига», 2007, 896 с.

Теренин А.Н. Фотоника молекул красителей и родственных соединений. Ленинград: Наука, 1967.

Фуллерены. Сидоров Л.Н. и др. - М.: Екзамен, 2005.

Шапиро Б.И. Теоретические начала фотографического процесса. - Москва: Эдиториал УРСС, 2000.

Alessandrini A. , Facci P. AFM: a versatile tool in biophysics. Meas. Sci. Technol.16 (2005), R65–R92.

Altschuh D., S. Oncul2 and A. P. Demchenko. Fluorescence sensing of intermolecular interactions and development of direct molecular biosensors. Review. J. Mol. Recognit. 2006; 19: 459–477.

Balzani V., Scandola F. Supramolecular photochemistry. Chichester: Elis Horwood, 1991, 458 P.

Barron A. R. “Reactions of Group 13 Alkyls with Dioxygen and Elemental Chalcogens: from Carelessness to Chemistry” Chem. Soc. Rev., 1993, Vol. 22, p. 93.

Breitmaier Е. Structure elucidation by NMR in organic chemistry. A Practical Guide. John Wiley & Sons, 1993, 276 р.

Brook M. A. Silicon in Organic, Organometallic, and Polymer Chemistry, Wiley-Interscience: New York, 1999.

Chan T.H.; Fleming I. Electrophilic Substitution Reactions of Organosilicon Compounds - Applications to Fleming, I.; Barbero, A.; Walter, D. Organic Synthesis, Synthesis 1979, 761.

Clayden J. P., N. Greeves, S. G. Warren, P. D. Wothers. Organic chemistry. Oxford, 2000.

Davidson M.; Hughes A.K.; Marder T.B.; Wade K. Contemporary Boron Chemistry, Royal Society of Chemistry: Cambridge, U.K., 2000.

Demchenko A. P. The future of fluorescence sensor arrays. TRENDS in Biotechnol, 23, 2005, 456-460.

Demchenko A.P. Introduction to Fluorescence Sensing// 2009.- Springer.- 586 P.

Fabbrizzi L., A. Poggi. Sensors and switches from supramolecular chemistry/ Chem. Soc. Rev. 1995, 24, 197-202.

Haugland R. P. "Handbook of Fluorescent Probes and Research Products. Ninth Edition". Molecular Probes, 2002 Eugen, OR, USA.

Janshoff A., Steinem C. Scanning force microscopy of artificial membranes. Chembiochem., 2001, 2, 798-808.

Joseph R. Lakowiczю Principles of Fluorescence Spectroscopyю. New York: Springer Science Business Media, 2006.

Kim J. S., D. T. Quang. Calixarene-Derived Fluorescent Probes. Chem. Rev. 2007, 107, 3780-3799.

Kim S.-H. (Ed.). Functional Dyes. Elsevier, Amsterdam, 2006.

Lakowicz J.R. Principles of fluorescence spectroscopy. 3rd edition. Kluwer Academic/Plenum Publishers NY, Boston, Dordrecht, London, Moscow, 2006, 698 P.

Loew L.M. Spectroscopic Membrane Probes. Boca Raton, CRC Press. 1988. 297 Р.

Microwave assisted organic synthesis – a rewiev.Tetrahedron, 2001, 57, p. 9225-9253.

Mikhailov R.M., Organoboron Compounds in Organic Synthesis, Harwood Academic, 1984.

Mitchell T.N. Burkhard Costisella NMR – From Spectra to Structures. An Experimental Approach. Springer-Verlag Berlin Heidelberg 2007

Muller D.J. AFM: A Nanotool in Membrane Biology. Biochemistry (2008) 47, 7986–7998.

Pelter A. Carbon-Carbon Formation Involving Boron Reagents, Chem. Soc. Rev. 1982, 11, 191.

Reichardt Christian Solvents and Solvent Effects in Organic Chemistry (Third, Updated and Enlarged Edition) WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2003..

Sauer M., Hofkens J., Enderlein J. Handbook of Fluorescence Spectroscopy and Imaging From Single Molecules to Ensembles. WILEY-VCH Verlag & Co, Weinheim, Germany, 2011, 281 pp.

Shi S., Hwang J.-Y. Microwave-assisted wet chemical synthesis: advantages, significance, and steps to industrialization. Journal of Minerals & Materials Characterization & Engineering, Vol. 2, pp 101-110, 2003.

Smith M.B. Organic Synthesis. N. Y., 1994

Smith W.A., A.F. Bochkov, R. Caple. Organic Synthesis – the Science behind the Art. Cambridge, 1998.

Stereochemical Control in Organic Synthesis Using Silicon-Containing Compounds. Chem. Rev. 1997, 97, 2063-92.

Suppan P. Chemistry and light. RSC, Cambridge, 1994, 295 P.

Suzuki A. “Organoborates in New Synthetic Reactions”. Acc. Chem. Res. 1982, Vol. 15, p. 178 // Top. in Current Chem. 1983, p. 112.

Tidwell T. T. Oxidation of Alcohols to Carbonyl Compounds via Alkoxysulfonium Ylides: The Moffatt, Swern and Related Reactions, Org. Reactions, 1990, 39, 297.

Tidwell T.T. Oxidation of Alcohols by Activated Dimethyl Sulfoxide and Related Reactions, an Update, Synthesis 1990, 10, 857.

Valeur B. Molecular Fluorescence. New-York, Wiley-VCH., 2002.

Wikipedia (http://ru.wikipedia.org/wiki/)

www-сайт Jonathan Steed: http://www.ch.kcl.ac.uk; http://www.showme.missouri.edu/chemistry.

www-сайт: http://www.ch.kcl.ac.uk/supramol/textbook.htm


Xімія природних сполук


1

Бактеріальні клітини. Особливості будови грампозитивних, грамнегативних бактерій. Капсули та L форми бактерій.

2

Класифікація гормонів та їх принцип дії.

3

Стероїдні гормони: кортикостероїди, статеві гормони. Їх будова, синтез, функції.

4

Катехоламіни: адреналін, норадреналін, дофамін. Біосинтез та деградація.

5

Клітинні та молекулярні основи імунної системи. Класифікація системи імунітету. Диференціювання імунних клітин. Будова та функції.

6

Регулятори росту та розвитку рослин. Фітогормони, природні стимулятори та інгібітори. Структура, синтез та біологічні функції представників цих класів.

7

Хімічні аспекти розвитку алергічних реакцій.

8

Вітаміни: жиророзчинні та водорозчинні. Представники цих класів. Структура, синтез та біологічні функції вітамінів.

9

Лiпiди. Ацилглiцерини. Глiкозилдиацилглiцерини. Фосфоглiцериди та фосфатидиловi естери. Сфiнголiпiди, церамiди, ганглiозиди. Лiпiди з етерним зв'язком. Воски, кутини та естери стероїдiв.

10

Жирнi кислоти, що входять до складу лiпiдiв, їх класифiкацiя та номенклатура. Методи визначення будови жирних кислот, їх хiмiчнi властивостi. Синтез насичених, ненасичених та метиленрозділених полієнових жирних кислот. Бiосинтез жирних кислот.

11

Синтез лiпiдiв. Синтез моно-, ди-, та триглiцеридiв. Отримання хіральних глiцеридiв. Синтез естерів фосфатидової кислоти.

12

Простагландини, тромбоксани, лейкотрієни: будова та функцiї в органiзмі людини. Хiмiчний синтез i бiосинтез простагландинiв та лейкотрієнiв.

13

Первинна структура нуклеїнових кислот. Методи деградації нуклеїнових кислот. Роль рестриктаз і ДНК-полімераз при визначенні первинної структури ДНК.

14

Механізм реплікації ДНК, докази. Фрагменти Оказакі.

15

Анiзотропiя флуоресценцiї та її залежність від будови молекули барвника і природи молекул оточення.

16

Фотохімічні явища у дослідженні міжмолекулярних взаємодій. Міжмолекулярне та внутрішньомолекулярне фотоперенесення електрону. Внутрішньомолекулярне фотоперенесення заряду, протону. Фотодисоціація.

17

Багатоканальні флуоресцентні зонди.

18

Головні розділи фармакокінетики – адсорбція, розподілення, метаболізм, виведення (ADME) лікарських засобів.

19

Етапи пошуку лікарських засобів на базі природних сполук: збір природного матеріалу, вилучення сполук з біомаси; скринінг; розділення речовин; скринінг фракцій; вивчення будови активних сполук; тотальний синтез сполук і їх аналогів, SAR-дослідження; оптимізація лідів, клінічні дослідження.

20

Як реалізується спілкування нейрональних клітин ?

21

Фітонциди, розповсюдженість в рослинному світі.

22

Генестеїн. Біосинтез генестеїну. Методи модифікації та виділення.

23

Природа зв’язку Карбон–Гетероатом. Використання гетероатомних похідних в якості захисних / допоміжних груп в органічному синтезі.

24

Органічні молекули з високою єфективністю двофотонного поглинання. Чинники, що зумовлюють це явище. Сучасні напрямки застосування двофотонних процесів.

25

Органічні фотонапівпровідники. Фотогенерація носіїв заряду n- та р-типу. Електронна та діркова провідність. Вплив хімічної будови молекул на тип провідності.

26

Застосування Лантаноїдних Зсуваючих Реагентів (ЛЗР) у спектроскопії ЯМР. Типи зсуваючих реагентів. Спрощення спектрів, аналіз сумішей, аналіз енантіомерної та діастереомерної чистоти, вивчення будови органічних речовин та конформаційний аналіз за допомогою ЛЗР.

27

Ядерний ефект Оверхаузера (ЯЕО), його фізична суть і застосування при дослідженні будови органічних речовин. Практичні аспекти використання ЯЕО в хімічних дослідженнях.

28

Методи синтезу хромонів та кумаринів. Основні синтони для синтезу ізофлаваноїдів, флавоноїдів, неофлавоноїдів, кумаринів, конденсованих кумаринів (фуро- та піранокумаринів).

29

Реакції хромонів зі збереженням піронового циклу.

30

Дія нуклеофілів та бінуклеофілів на ізофлавони. Рециклізації та перегрупування. Синтез ізоксазольних, ізотіазольних, піразольних, піримідинових похідних.



Рекомендована література:

Альбертс Б., Брей Д. И др. Молекулярная биология клетки. – М., 1987.

Блажей А., Шутый Л. Фенольные соединения растительного происхождения.- М., 1977. - С. 28-31, 35-51, 198-229.

Владимиров Ю.А., Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в исследованиии биологических мембран.- М.:Наука.- 1980.- 324 С.

Воловенко Ю.М., Карцев В.Г., Комаров И.В., Туров А.В., Хиля В.П. Спектроскопия ядерного магнитного резонанса для химиков. Учебник для химических специальностей вузов. — М.: Издано Международным благотворительным фондом "Научное Партнерство", МБФНП (International charitable foundation "Scientific Partnership Foundation", ICSPF), 2011. — 704 с.

Ганонг В.Ф., „Фізіологія людини”. Львів, 2002, 784 с.

Гаразд М.М., Я.Л. Гаразд, В.П. Хиля. Неофлавоны. Методы синтеза и модификация 4-арилкумаринов. Химия природн. соед. - № 3. - 2005, с. 199-218.

Гаразд М.М., Я.Л. Гаразд, В.П. Хиля. Неофлавоны. Распространение в природе, спектральные и биологические свойства. Химия природн. соед. - № 1. - 2003, с. 47-82.

Геннис Р. Б. Биомембраны. Молекулярная структура и функции. М., “МИР”, 1997, 624 с.

Давиденко Н.А., А.А.Ищенко, Н.Г.Кувшинский. Фотоника молекулярных полупроводниковых композитов на основе органических красителей. Киев: Наукова думка, 2005.

Дероум Э. Современные методы. ЯМР. М.: Мир, 1992. - 403 с.

Дрюк В.Г., В.Г. Карцев, В.П. Хиля. Курс органической химии. Биологические аспекты. Симферополь: ЧП «Фактор», 2007. – 242 с.

Земляков А.Е., В.О. Курьянов. Биомолекулы: строение, синтез и свойства. Симферополь, 2007. - 216 с., а также издание Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2004. – 229 с.

Земский В.И., Ю.Л. Колесников, И. К. Мешковский. Физика и техника импульсных лазеров на красителях. Санкт-Петербург: СПбГУ ИТМО, 2005.

Зенгер В. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. – М., 1987.

Ищенко А.А. Строение и спектрально-люминесцентные свойства полиметиновых красителей. Киев: Наукова думка,1994.

Ищенко А.А., Г.П.Грабчук. Физико-химические проблемы создания фотостабильных преобразователей световой энергии на основе окрашенных полимеров(Обзор). - Теорет. и эксперим. химия. 2009. Т.45. №3. С.133 - 155.

Казаков А.Л., Хиля В.П., Межерицкий В.В., Литкеи Ю. Природные и модифицированные изофлавоноиды. - Ростов н/Д, 1985. - 184 с.

Казаков А.Л., Хиля В.П., Межерицкий В.В., Литкей Ю. Природные и мо­дифицированные изофлавоноиды. - Ростов н/Д, 1985. - 184 с.

Кантор Ч., Шиммел П. Биофизическая химия. – Т.1-3, М., 1984.

Кнорре Д.Г. , Мызина С.Д., «Биологическая химия», 1998. М., Высшая школа

Ковтуненко В.О., „Лікарські засоби з дією на периферійну нервову систему”.- Київ, 2005, 426 с.

Ковтуненко В.О., «Лікарські засоби з дією на центральну нервову систему».- Київ, Перун, 1997.- 462 с.

Кольман Я., Рем К.-Г. «Наглядная биохимия», 2000, М., Мир.

Коничев А.С., Севастьянова Г.А., «Молекулярная биология», 2003, М., Академия

Корулькин Д.Ю., Ж.А. Абилов, Р.А. Музычкина, Г.А. Толстиков. Природные флавоноиды.- Новосибирск: Академическое изд-во "Гео", 2007. – 232 с.

Кузнецова Г.А. Природные кумарины и фурокумарины. - Л., 1967. - 256 с.

Кулинич А.В., А.А.Ищенко. Мероцианиновые красители: синтез, строение, свойства, применение. - Успехи химии. 2009. Т.78. №2. С. 151 – 175.

Лабораторная техника органической химии / Под. Ред. Б. Кейла. – М., 1966. – С. 379-434.

Лазурьевский Г.В., Терентьева И.В., Шамшурин А.А. Практические работы по химии природных соединений. – М., 1960. – 628 с.

Лакович Дж. Основы флуоресцентной спектроскопии. М.,МИР, 1986,496 с.

Ластухін Ю.О. Хімія природних органічних сполук. – Львів «Інтелект-Захід», 2004. – 560 с.

Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В., «Биохимия человека».- М., «Мир», 1993, том.2, 415 с.

Марч Дж. Органическая химия. Реакции, механизмы и структура. Углубленный курс для университетов и химических вузов. В 4-х т. , М., 1987.

Неницеску К.Д. Органическая химия. – М., 1963. – Т. 2. – С. 953-1020.

Нурмухаметов Р.Н. Поглощение и люминесценция органических соединений. М., Химия, 1971.

Общая органическая химия / Под ред. Н.К.Кочеткова: В 12 т, - М., 1985. - Т. 9. - С. 15-114.

Общая органическая химия: В 12 т. / Под ред Д. Бартона и У. Оллиса. – М.: Химия, 1981-1988.

Овчинников Ю.А. Биоорганическая химия. – М.: «Просвещение», 1987. – 815 с.

Паркер С. Фотолюминесценция растворов. М., МИР, 1972, 510 с.

Перельсон М.Е., Шейкнер Ю.К., Савина А.А. Спектры и строение кумарииов, хромонов и ксантонов. - М., 1975. - 230 с.

Пивоваренко В.Г. "Синтез, будова і властивості багатоканальних флуоресцентних зондів на основі 1,3-діариліденкетонів, дициклопентано[b,e]піридинів та 3-гідроксихромонів. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007, 580 с.

Пожарский А.Ф., А.Т. Солдатенков. Молекулы-перстни. М., Химия, 1993, 258 с.

Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - Киев, 1985. - С. 85-101, 111-127.

Рис Э., Стернберг М. «Введение в молекулярную биологию. От клеток к атомам», 2002, М., Мир.

Семенов А.А., Карцев В.Г. Основы химии природных соединений. В 2 томах. – М.: Издано Международным благотворительным фондом "Научное партнерство", 2009. – 624 с.

Сетевые ресурсы: http://www.molbiol.ru, http://ru.wikipedia.org

Сильверстейн Р., Вебстер Ф, Кимл Д. Спектрометрическая идентификация органических соединений. Бином. Лаборатория знаний. Серия: Методы в химии. 2011. 560 стр.

Стид Дж., Дж.Л. Этвуд. Супрамолекулярная химия. Т. 1-2. М., ИКЦ «»Академкнига», 2007, 896 с.

Страйер Л. «Биохимия», 1985, М., Мир. 3Т.

Теренин А.Н. Фотоника молекул красителей и родственных соединений. Ленинград: Наука, 1967.

Тюкавкина Н.А., Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – 4-е издание. – М.: Дрофа, 2005. – 542 с.

Шапиро Б.И. Теоретические начала фотографического процесса. - Москва: Эдиториал УРСС, 2000.

Alessandrini A. , Facci P. AFM: a versatile tool in biophysics. Meas. Sci. Technol.16 (2005), R65–R92.

Altschuh D., S. Oncul2 and A. P. Demchenko. Fluorescence sensing of intermolecular interactions and development of direct molecular biosensors. Review. J. Mol. Recognit. 2006; 19: 459–477.

Balzani V., Scandola F. Supramolecular photochemistry. Chichester: Elis Horwood, 1991, 458 P.

Breitmaier Е. Structure elucidation by NMR in organic chemistry. A Practical Guide. John Wiley & Sons, 1993, 276 р.

Christian Reichardt. Solvents and Solvent Effects in Organic Chemistry (Third, Updated and Enlarged Edition) WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2003

Demchenko A. P. The future of fluorescence sensor arrays. TRENDS in Biotechnol, 23, 2005, 456-460.

Demchenko A.P. Introduction to Fluorescence Sensing// 2009.- Springer.- 586 P.

Fabbrizzi L., A. Poggi. Sensors and switches from supramolecular chemistry/ Chem. Soc. Rev. 1995, 24, 197-202.

Haugland R. P. "Handbook of Fluorescent Probes and Research Products. Ninth Edition". Molecular Probes, 2002 Eugen, OR, USA.

Hien Quang Do et al. Using Vietnamese fresh carrot as a biocatalyst in organic synthesis. Journal of Chemistry, 2006, 44, 6, 772 – 776.

Janshoff A., Steinem C. Scanning force microscopy of artificial membranes. Chembiochem., 2001, 2, 798-808.

Kim J. S., D. T. Quang. Calixarene-Derived Fluorescent Probes. Chem. Rev. 2007, 107, 3780-3799.

Kim S.-H. (Ed.). Functional Dyes. Elsevier, Amsterdam, 2006.

Lakowicz J.R. Principles of fluorescence spectroscopy. 3rd edition. Kluwer Academic/Plenum Publishers NY, Boston, Dordrecht, London, Moscow, 2006, 698 P.

Lehninger A. L. Nelson D.L.,Cox M. “Principles of biochemistry” 1993

Loew L.M. Spectroscopic Membrane Probes. Boca Raton, CRC Press. 1988. 297 Р.

Mczka W. K., A. Mironowicz. Enantioselective reduction of bromo- and methoxy-acetophenone derivatives using carrot and celeriac enzymatic system. Tetrahedron: Asymmetry, 13, 2299 – 2302, (2004).

Microwave assisted organic synthesis – a rewiev.Tetrahedron, 2001, 57, p. 9225-9253.

Mitchell T.N. Burkhard Costisella NMR – From Spectra to Structures. An Experimental Approach. Springer-Verlag Berlin Heidelberg 2007

Muller D.J. AFM: A Nanotool in Membrane Biology. Biochemistry (2008) 47, 7986–7998.

Nakamura Kaoru, et al. Recent developments in asymmetric reduction of ketones with biocatalysts. Tetrahedron: Asymmetry, 2003, 14, 2659 – 2681.

Sauer M., Hofkens J., Enderlein J. Handbook of Fluorescence Spectroscopy and Imaging From Single Molecules to Ensembles. WILEY-VCH Verlag & Co, Weinheim, Germany, 2011, 281 pp.

Shi S., Hwang J.-Y. Microwave-assisted wet chemical synthesis: advantages, significance, and steps to industrialization. Journal of Minerals & Materials Characterization & Engineering, Vol. 2, pp 101-110, 2003.

Suppan P. Chemistry and light. RSC, Cambridge, 1994, 295 P.

Valeur B. Molecular Fluorescence. New-York, Wiley-VCH., 2002.

Wikipedia (http://ru.wikipedia.org/wiki/).

Yadav J. S., et al. Daucus carota and baker’s yeast mediated bio-reduction of prochiral ketones Tetrahedron:Asymmetry, 2007, 18, 717–723.

Yadav S., S. Nanda, P. Thirupathi Reddy, et al. Efficient Enantioselective Reduction of Ketones with Daucus carota Root. J.

Морква дика (Daucus carota) - дворічна трав'яниста рослина з родини окружкових (Apiaceae).

Org. Chem. 2002, 67, 3900-3903.

Фізична хімія


  1. Сучасні уявлення про механізм дії ферментів. Активний та регуляторні центри ферментів.

  2. Вплив температури та рН на швидкість ферментативних реакцій.

  3. Інгібування ензимів, типи інгібіторів ферментів.

  4. Основні уявлення про будову ферментів.

  5. Локалізована, нелокалізована та псевдо локалізована адсорбція. Модель Росса – Олівера.

  6. Модель утрудненого поступального руху Хілла.

  7. Кристалографічна теорема Вульфа та наслідки з теореми. Принцип геометричної побудови.

  8. Роль поверхневого натягу в процесах утворення зародків нової фази.

    Поступальний рух - рух, при якому всі точки тіла або системи матеріальних точок переміщуються паралельними траєкторіями.

    Поверхневий натяг Поверхне́вий на́тяг - фізичне явище, суть якого полягає в прагненні рідини скоротити площу своєї поверхні при незмінному об'ємі.

    Робота утворення зародку нової фази критичного розміру.

  9. Класифікація вуглецевих матеріалів. Залежність властивостей ВМ від будови.

  10. Вплив природи вуглецьвмісної сировини та умов її обробки на властивості одержаних вуглецевих матеріалів.

  11. Функціональні поверхневі групи вуглецевих матеріалів. Методи їх визначення.

  12. Модифікування поверхні вуглецевих матеріалів. Одержання N, S та О-вмісних ВМ.

  13. Закономірності і механізм адсорбції неіоногенних ПАР на твердій поверхні. Механізми стабілізації поверхнево активними речовинами. Поверхнева активність і стабілізуюча здатність ПАР

  14. Закономірності адсорбції полімерів. Вплив різних факторів на величину адсорбції.

  15. Загальні уявлення про поведінку дисперсних систем в розчинах полімерів. Сили стеричного відштовхування. Ефекти змішування та обмеження об’єму.

  16. Залежність енергії електростатичної взаємодії від параметрів ПЕШ. Коагуляція іоностабілізованих дисперсних систем.

  17. Характер теплового руху частинок в рідині.

    Акти́вність поверхне́ва (рос. поверхностная активность; англ. surface activity; нім. Grenzflächenaktivität f, Ober-flächenaktivität f) - здатність деяких речовин змінювати (ПАР - зменшують, ПНА [поверхнево-неактивні реч.] - не змінюють, ПІР [поверхнево-інактивні реч.] - збільшують)

    Диспе́рсна систе́ма (рос. дисперсная система, англ. dispersive system, нім. Dispersionssystem n) - гетерогенна система з двох або більше фаз з сильно розвиненою поверхнею розділу між ними. Фізично неоднорідна система, що складається з дисперсійного середовища та дисперсної фази.

    Закон Кулона - один з основних законів електростатики, який визначає величину та напрямок сили взаємодії між двома нерухомими точковими зарядами. Експериментально з задовільною точністю закон вперше встановив Генрі Кавендіш у 1773.

    Теплови́й рух - хаотичний рух мікрочастинок (молекул і атомів), з яких складаються всі тіла.

    Час осідлого життя. Ієрархія структур – миттєва, коливально-усереднена та дифузійно-усереднена.

  18. Модель вільного об’єму для простих одноатомних рідин та її використання для обчислення конфігураційного інтегралу.

  19. Структура та особливості властивостей води.

  20. Газова електронографія. Основи методу.

  21. Природа рентгенівський променів. Рентгенівські спектри та їх використання в структурних дослідженнях.

  22. Поглинання рентгенівських променів при взаємодії з речовиною. Фізичні принципи EXAFS – методу.

  23. Класифікація каталітичних процесів і каталізаторів за механізмом (за Рогинським) і підбір каталізаторів. Каталіз і термодинаміка. Принцип детальної рівноваги.

    Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) - короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.

    Принцип детальної рівноваги - гіпотеза про те, що ймовірності прямих і обернених процесів у складних кінетичних системах мають такі значення, що в рівноважному стані кожна пара таких процесів урівноважується незалежно від інших.



  24. Кінетичні явища в напівпровідникових структурах.

  25. Схема зонної структури ідеального кристалу чистого оксиду. Дефекти в оксидах перехідних металів.

    Перехідні́ мета́ли (перехідні елементи) - хімічні елементи побічних підгруп I-VIII груп періодичної системи елементів.



  26. Каталітична активність – це а) загальна кількість адсорбційних центрів на поверхні каталізатора; б) Еа реакції; в) Т, необхідна для досягнення певного ступеня перетворення; г) відносні активності різних каталізаторів при одній температурі. Відповідь аргументуйте.

  1   2   3


Скачати 370.41 Kb.

  • Рекомендована література
  • Принцип детальної рівноваги