Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма дистанційного навчання з української мови

Скачати 258.59 Kb.

Програма дистанційного навчання з української мови




Скачати 258.59 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.06.2017
Розмір258.59 Kb.
ТипПрограма
  1   2

ПРОГРАМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Пропонована програма дистанційного навчання призначена для вивчення української мови у вечірніх загальноосвітніх навчальних закладах за природничо-математичним, технологічним, спортивним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним напрямами.
Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Мета курсу полягає в узагальненні й систематизації знань, здобутих у процесі вивчення основного курсу української мови, а також їх поглибленні відповідно до вимог, що ставляться перед учнями, які навчаються дистанційно і намагаються опанувати знання самостійно.

Програма складається з шести модулів: «Риторика», «Роди красномовства. Види і жанри ораторського мистецтва», «Орфографічно-пунктуаційний практику», «Види мовленнєвої діяльності», «Текст і дискурс», «Орфографічно-пунктуаційний практику». Модулі побудовані на засадах особистісно зорієнтованої освіти, що сприятиме розвитку в учнів розумових здібностей, умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та систематизувати мовний матеріал.

ВСТУП

Риторика як теорія красномовства, мистецтво впливового слова. Зв’язок риторики з іншими науками: психологією, лінгвістикою, літературознавством (поетикою), етикою. Риторична особистість. Виникнення неориторики. Риторична особистість. Красномовство – основа розуму й культури.



ІСТОРІЯ РИТОРИКИ

Поняття риторичного ідеалу. Риторика в античну епоху. Риторичний ідеал античності. Видатні оратори Давньої Греції.
Греція Гре́ція (грец. Ελλάδα - Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) - європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході - з Туреччиною.
Вітчизняна риторика. “Велесова книга” – проповіді духовних вождів.

Роди красномовства: академічне, судове, соціально-політичне, соціально-побутове, церковно-богословське. Жанри ораторського мистецтва.
Рито́рика - це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.
Основні жанри виступу: лекція, доповідь, промова. Підготовка до виступу. Поняття цільової установки (мети) виступу. Види промов за цільовою установкою (інформативні, переконувальні, закличні (спонукальні), розважальні). Вибір теми відповідно до мети виступу, компетенції та особистих інтересів промовця. Урахування інтересів аудиторії. Актуальність і новизна теми. Формулювання теми виступу. Принципи і прийоми підготовки до виступу.


Добір та опрацювання матеріалу до виступу. Джерела інформації. Складання бібліографії. Фіксування думок оратора (ключові слова, виписки, план виступу, конспект).

Урахування особливостей (специфіки) аудиторії в процесі підготовки до виступу і під час виступу.

Взаємодія оратора і слухачів. Прийоми встановлення контакту з аудиторією. Форми співпереживання: інтелектуальне та емоційне. Прихована форма діалогу. Відвертий діалог. Засоби утримання та активізації уваги слухачів.

Композиція тексту виступу. Риторичний канон і сучасне красномовство. Структура публічного виступу. Вступ і його завдання. Головна частина: чіткість і послідовність викладу думок, способи доведення, застосування індукції (рух думки від конкретного до загального) та дедукції (рух думки від загального до конкретного), елементи сюжетності, інтрига. Заключна частина виступу і її значення.

Пряме повідомлення і мета повідомлення (непряме, опосередковане повідомлення). Виражальні засоби риторики: тропи і фігури мовлення. Порівняння, метафора, метонімія, протиставлення, алегорія, гіпербола, парадокс. Дотеп, гумор, іронія. Риторичні фігури (риторичні запитання, звертання, ствердження).
Риторичні фігури (від грец. ῥήτωρ ‘оратор’ та лат. figura ‘зовнішній вигляд, образ, фігура’) - у вузькому значенні - фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер: риторичні звертання, запитання, заперечення, оклик.
Антитеза, градація, повтор. Період як засіб ритмізації мовлення. Уведення чужого мовлення (цитування, афоризм). Фігури, що забезпечують емоційний контакт. Риторичний аналіз мовлення


Культура ораторського мовлення. Ознаки мовної культури: правильність і багатство мови, стислість, ясність, точність, емоційність. Мовне самовдоско- налення оратора: спостереження за мовленням власним та інших людей, мовленнєвий самоаналіз, систематичне збагачення словникового запасу, удосконалення граматичного ладу мовлення

Техніка виступу.
Словниковий запас - це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань.
Дикція оратора.
Темп і гучність мовлення. Висота голосу. Інтонація. Емоційність виступу.

Вимоги до промовця. Зовнішній вигляд і поведінка Урахування оратором особливостей певної аудиторії при створенні власного іміджу. Невербальні засоби спілкування оратора: жести, міміка. Особливості виступу перед мікрофоном

Критерії оцінювання виступу. Досягнення оратором мети, інформаційна новизна, логічність розвитку теми, переконливість аргументації, наочність і образність, контакт з аудиторією, поведінка, мовлення, вправність у застосуванні прийомів активізації уваги слухачів

Риторика діалогічного спілкування. Проблеми бесіди, суперечки. Риторика у діловому спілкуванні. Керівництво нарадою. Виступи на нарадах. Дискутування (дебати) Риторика і побутове спілкування.

Синтаксис ділового мовлення. Вживання розділових знаків у простому та складному реченнях.
Розділо́ві зна́ки, або зна́ки пунктуа́ції - сукупність графічних знаків, що не належать до алфавіту даної мови, а служать засобом відображення тих ознак (сторін) писемної мови, які не можуть бути передані літерами та іншими писемними позначеннями - цифрами, знаками рівності, подібності тощо.


Крапка з комою, тире, двокрапка у реченнях.

Модуль 1.

Вступ. Історія риторики. Поняття риторичного ідеалу. Риторика в античну епоху. Риторичний ідеал античності. Видатні оратори Давньої Греції. Вітчизняна риторика. “Велесова книга” – проповіді духовних вождів.


  1. Антична риторика: а) Видатні давньогрецькі оратори ( Сократ, Платон, Демосфен). б) “Риторика” Аристотеля. в) Розвиток риторики у стародавньому Римі. г) Цицерон як один з найвидатніших ораторів світу і як теоретик красномовства.

  2. Українське ораторське мистецтво:

“Слово про Закон і Благодать” Іларіона (XI ст.
Рим Рим (італ. Roma, лат. Rōma) - столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо. Населення становить понад 2,76 млн осіб, це найбільша за територією і кількістю жителів комуна країни.
Старода́вня Гре́ція - цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V-IV ст.
Ора́торське мисте́цтво - це досконале вміння говорити до групи людей у структурований, виважений спосіб із наміром надати інформацію, вплинути, чи розважити слухачів, що у широкому сенсі є розділом мистецтва.
), “Слова” Кирила Турівського (XII ст.), Клима Смолятича (XII ст.), Юрія Зарубського (XII ст.), – яскраві зразки урочистого красномовства.

“Риторика” Феофана Прокоповича.

Кирило Турівський (Туровський; близько 1130 - після 1182) - єпископ Турівський, руський мислитель, красномовний проповідник (збереглося близько 10 проповідей), автор багатьох повчань, урочистих Слів і молитовних текстів.
Феофан (Єлеазар, Єлисей) Прокопович (також: Теофан Прокопович; нар.18 червня 1681, Київ - пом.19 вересня 1736, Санкт-Петербург) - український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії (1710-1716 рр.)



Найкращі українські промовці: Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Огієнко, Андрей Шептицький.
Івана Франка́ - село в Україні, в Пологівському районі Запорізької області. Населення становить 260 осіб. Орган місцевого самоврядування - Пологівська сільська рада.
Митрополит Андре́й Шепти́цький, ЧСВВ (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндер Шепти́цький; 29 липня 1865, село Прилбичі - 1 листопада 1944, Львів) - український релігійний діяч, граф. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті - Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський - предстоятель Української греко-католицької церкви.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко; 2 (14) січня 1882(18820114), Брусилів -29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) - український вчений, митрополит УАПЦ (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811, с. Підлисся - 7 червня 1843, с. Новосілки) - західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини.


Питання для самоконтролю

  1. Що називають риторикою?

  2. З якими науками пов’язана риторика?

  3. Які є дев’ять правил красномовства Цицерона?

  4. Що потребує ораторське мистецтво?

  5. Назвіть видатних ораторів Давньої Греції?

  6. З’ясуйте, який є риторичний ідеал.

  7. Що ви знаєте про “Велесову книгу”

  8. Хто із відомих людей вважав(ли) риторику як спосіб пізнання і тлумачення складних явищ?

  9. Кому належать слова: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора»?

  10. Яких ви знаєте видатних красномовців стародавнього світу та сучасності?
    Стародавній світ - термін, що описує всесвітню історію людства з початку писаної історії до Середньовіччя. Частково цю тему покривають статті Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Стародавній Рим та Межиріччя.



Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Великий філософ Платон (V-IVст. до н.е.) виділяв два види здібностей, властивих ораторові:

  1. здатність звести все до єдиної ідеї;

  2. здатність проаналізувати, розкласти явище на його складові частини, мов живу істоту, що має голову, ноги та ін.

Прокоментуйте це.

Завдання 2. Дайте відповіді на питання та проілюструйте їх прикладами з літератури.

  1. Що означають терміни “риторика”, та “елоквенція”?

  2. З якими науками пов’язана риторика і в чому простежується цей зв’язок?

  3. Що вирішує успіх промови – талант чи праця?


Завдання 3. Доберіть максимальну кількість українських прислів’їв про слово, мовлення, спілкування та прокоментуйте їх.
Завдання 4. Переконайте опонента, що: “Поетами народжуються, а ораторами стають” (Цицерон).
Завдання 5. Сократ (469 – 399 рр. до н.е.) – великий філософ-діалектик, майстер діалогу як творчого пошуку істини. Саме Сократ розвинув вчення про діалог як риторичний дискурс, зосередивши увагу на аргументації і контраргументації. Діалектичний діалог, при цьому мав головною метою відійти від крайнощів, щоб знайти істину, тяжів до знайдення золотої середини, щоб “пізнати доброчинність”. Структура сократівського діалогу така: теза, захист своєї тези, напад на тезу опонента, обмін питаннями та відповідями. Цю структуру можна вважати типологічною матрицею людської комунікації. Користуючись цією структурою, складіть діалог на тему: “Недостатньо знати, що слід сказати, але необхідно сказати це так, як треба” (Аристотель).
Завдання 6. Основоположником латинського красномовства був відомий римський оратор і автор багатьох праць з юриспруденції Марк Порцій Катон Старший (234 – 149 рр.
Aurea mediocritas з лат. - золота середина - крилатий вираз, що вживається у значенні: про думки або поведінку людини, яка уникає труднощів, віддає перевагу поміркованості (зазвичай вираз вживають іронічно).
Марк Порцій Катон (лат. Marcus Porcius Cato; 234-149 до н. е.; звичайно званий, на відміну від його правнука - Марка Порція Катона Молодшого, сучасника Юлія Цезаря, - Старшим (Major), римські письменники дали йому також прізвисько «цензор» (Censorius, Censor)) - один з найвизначніших представників Стародавнього Риму - і як державний діяч (едил, претор, сенатор, легат, цензор), і як письменник.
до н.е.); основними рисами його промов були максимальна стриманість, точність, лаконізм, стилістична вишуканість. Порівняйте їх з найхарактернішими особливостями промов видатного оратора стародавньої Греції афінянина Демосфена (384 – 322 рр. до н.е.).
Завдання 7. Пафосом художнього мовлення, емоційною риторикою відзначається видатна пам’ятка давньоруської літератури “Слово про похід Ігорів”. Обґрунтуйте, чому “золоте слово Святослава” є визнаним взірцем високої риторичної культури того часу.
Завдання 8. Видатний український вчений, письменник, оратор, політичний та громадський діяч, професор риторики Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович (1681–1736) тлумачив риторику як унікальну сакральну науку про слово, вважав її “царицею душ”, “княгинею мистецтв”. Найважливішим завданням риторики Феофан Прокопович вважав навчити, як за допомогою засвоєного мистецтва слова відповідати на важливі питання життя та переконувати слухачів у правильності цих відповідей.
Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА або просто Могилянка) - вищий навчальний заклад в Україні. Заснований 1615 року. Розміщується в корпусах історичної Києво-Могилянської академії, від якої отримав свою назву.
Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Прокоментуйте твердження Ф.Прокоповича, що “метою оратора є переконувати словом”. Доведіть його слушність чи хибність.
Модуль 2.

Роди красномовства. Види і жанри ораторського мистецтва. Психологія та культура мовного спілкування. . Форми спілкування людей у колективі.

Бесіда. Дискусія. Нарада. Телефонна розмова. Культура ораторського мовлення.

Тема1. Види і жанри ораторського мистецтва.


Основні види промов (агітаційні, інформаційні, розважальні).

  1. Історія зародження і розвитку видів ораторського мистецтва.

  2. Жанри ораторського мистецтва:

а) громадсько-політичне красномовство (політичні промови, виступи на мітингах, агітаційні промови, лекції на громадсько-політичні теми);

б) академічне красномовство (наукова доповідь, навчальна лекція, науково-популярний виступ);

в) судове красномовство (адвокатська, або захисна, промова, звинувачувальна промова);

г) дипломатичне красномовство;

ґ) соціально-побутове красномовство (ювілейна промова, застільна промова, або тост, поминальна промова тощо);

д) церковне красномовство.


Тема 2. Психологія та культура мовного спілкування.


  1. Фактори, що зумовлюють прихильне ставлення до мовця (зовнішній вигляд, уміння гарно поводитися, внутрішні якості особистості, вміння спілкуватися з людьми).

  2. Проблема некомунікабельності окремої людини, шляхи її розв'язання. Поради сором'язливим. Маломовність і балакучість.

  3. Культура мовного спілкування – яскравий показник вихованості й освіченості людини.

  4. Людина у колективі.


Тема 3. Форми спілкування людей у колективі.

Бесіда. Дискусія. Нарада. Телефонна розмова.


  1. Поняття про бесіду. Правила бесіди.

  2. Дискусія. Аргументування в дискусії. Основні вимоги до аргументування.

  3. Нарада. Підготовка наради. Завдання голови на нараді.

  4. Телефонна розмова. Правила телефонного спілкування. Мовний етикет у телефонній розмові.


Тема4. Культура ораторського мовлення.


  1. Гарний стиль висловлювання як засіб привернення уваги слухачів.

  2. Загальні ознаки мовленнєвої культури оратора (правильність і багатство мови; стислість, ясність і точність, емоційність тощо).

  3. Рекомендації щодо мовного самовдосконалення.

  4. Характеристика основних риторичних фігур і тропів.

Питання для самоконтролю

  1. Із яких етапів складається процес підготовки промови?

  2. Що в риториці називають аргументом?

  3. На які види поділяються аргументи в риториці?

  4. Із яких структурних частин має складатися промова?

  5. Наведіть приклади тропів та фігур, що використовуються на етапі елокуції. Які функції вони виконують при складанні промови?

  6. Визначте класифікацію видів красномовства.

  7. Які є виражальні засоби риторики?

  8. Назвіть фігури, що забезпечують емоційний контакт.

  9. Яка існує культура ораторського мовлення?

  10. Які існують способи виголошення промови?

  11. Назвіть вимоги до конспекту виступу.

  12. З'ясуйте зміст вступної частини виступу та її роль.

  13. Які вимоги висуваються до основної частини виступу?

  14. Для чого у виступі існують висновки?

15. Назвіть типи відгуку на виступ та вимоги до нього.
Завдання для самоконтролю
Завдання 1. Прочитайте мікротекст та визначте роль ораторського мистецтва в професійній діяльності.

У наш час в умовах жорсткої конкуренції та складних соціальних обставин відбувається різноманітне спілкування у діловій сфері життя, у процесах просування товарів чи послуг на ринок. Це потребує певної риторики саме цих процедур. Адже за традиціями нашого суспільства успіх багато в чому залежить від вміння домовлятися, налагоджувати корисні зв’язки, підтримувати конструктивну комунікацію між різними структурами менеджменту. У діловій сфері визначаються такі риторичні ситуації: бесіда при працевлаштуванні, самопрезентація, резюме, ділові переговори, техніка продажу, риторика PR-кампаній, реклама, корпоративна презентація, спілкування на рівні вертикально-горизонтальних зв’язків, ділова нарада, збори, конференція, торги, діловий конфлікт. Актуальною темою бізнес-риторики є телефонний маркетинг, який існує у багатьох ділових структурах в якості провідного засобу зв’язку із партнерами, підтримки комунікативних контактів. Також важливою складовою сучасних комунікативних технологій, яка вирішує зрештою успіх кожної корпорації в її комунікативній сфері, є риторика лідерства.


Завдання 2. Доведіть істинність наведених думок, проілюструвавши їх прикладами з різних галузей професійної діяльності.

  • Обмін словами – це ще не розмова (Р. Доценко);

  • Мова довга не є добром (Данило Заточник);

  • Мова – жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування (Панас Мирний);

  • Слово формує світ. Спотворене слово спотворює його (Павло Мовчан);

  • Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (Максим Рильський).

Завдання 3. Переконайте своїх слухачів у справедливості думки Тараса Шевченка “Молітеся одному – правді, а більш нікому”.
Завдання 4. Складіть план уявної бесіди про ознаки культурної людини з автором радіопрограми “Мова рідна, слово рідне”. Спрогнозуйте можливі запитання ведучого радіопрограми і запропонуйте аргументовані відповіді.
Завдання 5. Підготуйте доповідь на одну із запропонованих тем:

  • Характерні особливості усного мовлення порівняно з писемним.

  • Моє мовне середовище.

  • Особливості мовлення засобів масової інформації.
    Засоби масової інформації Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.



Завдання 6. Пригадайте виступ на телебаченні чи радіо (лекцію, урок), в якому ви спостерігали порушення літературної норми. Проаналізуйте це порушення. Як цей виступ сприймала аудиторія?
Завдання 7. Наведіть основні випадки використання особових займенників «Ви» і «Ти» в діловому спілкуванні. Прокоментуйте найтиповіші помилки у використанні цих займенників.
Завдання 8. Обґрунтуйте, чи має значення (якщо має, то яке) для оратора знання орфографічних та пунктуаційних норм української мови.
Завдання 9. Назвіть і охарактеризуйте показники культури мовлення оратора в контексті трьох обов’язкових практичних навичок фахівця: уміння слухати, уміння говорити, уміння переконувати.
Культу́ра мо́влення - це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Уміння - здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь.

Завдання 10. Обґрунтуйте справедливість тверджень:

  • Могутнім і чарівним слово стає лише тоді, коли вимовлене вміло, щиро і вчасно.

  • Мовленнєві помилки оратора справляють на слухачів негативне враження і суттєво знижують його рейтинг як фахівця.

  • Для людини з вищою освітою звичка говорити погано і невміння говорити добре й переконливо є непристойною.

  • Найкращим оратором є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження (Цицерон).

  • Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи і вивчаючи (Д.Лихачов).


Завдання 11. Проілюструйте переконливими прикладами відомий афоризм: “Ми слухаємо не промову, ми слухаємо людину, яка говорить з нами”.
Завдання 12. Переконайте своїх однокласників, що краса мовлення оратора під час публічної ділової промови виявляється у таких її якостях: досконалість, бездоганність, лексичне багатство, синтаксичне розмаїття, ритмічність, мелодійність, відповідність до змісту й ситуації мовлення.
Завдання 13. У поданих фразах переставте (наскільки це можливо) слова, щоб змінювався лише логічний наголос, а не зміст речення:

Ніколи не зловживайте довір’ям зичливої для вас людини.

Про цю надзвичайно важливу для нас справу докладно ми дізналися щойно сьогодні.

Дотримання важливих правил спілкування справляє позитивне враження на людину.
Завдання 14. З’ясуйте роль інтонації для розуміння змісту речень (розділові знаки пропущено): Мати вкрила його плащем батька. Брат мій учитель. Відпочивати забагато працювати. Мовчати не можна говорити.
Завдання 15. Які невербальні засоби у співбесідників можуть означати неспокій, неуважність, зневагу, роздратування, зацікавленість, доброзичливість?
Завдання 16. Прокоментуйте заповіді оратора:

  • говоріть не їм, а з ними, або геть монолог;

  • можливість говорити з людьми – це радість;

  • якщо хочете стати хорошим оратором, станьте спочатку вихованою людиною;

  • ніколи і нікому не зашкодьте своїм словом.


Завдання 17. Проаналізуйте власну поведінку і поведінку своїх однокурсників під час дискусії та сформулюйте актуальні для них рекомендації.


  1   2


Скачати 258.59 Kb.

  • ВСТУП
  • ІСТОРІЯ РИТОРИКИ Поняття риторичного ідеалу. Риторика в античну епоху. Риторичний ідеал античності. Видатні оратори Давньої Греції
  • Роди красномовства
  • Синтаксис ділового мовлення. Вживання розділових знаків
  • Крапка з комою, тире, двокрапка у реченнях. Модуль 1.
  • Кирила Турівського
  • Маркіян Шашкевич , Іван Франко
  • Питання для самоконтролю
  • Завдання для самоконтролю Завдання 1.
  • Завдання 3.
  • Завдання 6.
  • Завдання 8.
  • Тема1. Види і жанри ораторського мистецтва.
  • Тема 2. Психологія та культура мовного спілкування.
  • Тема 3. Форми спілкування людей у колективі. Бесіда. Дискусія. Нарада. Телефонна розмова.
  • Тема4. Культура ораторського мовлення.
  • Завдання для самоконтролю Завдання 1
  • Завдання 7.
  • Завдання 9.
  • Завдання 11.
  • Завдання 15.