Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія класи




Сторінка2/5
Дата конвертації28.04.2017
Розмір1.08 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5


7 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ»

(70 годин, 2 години на тиждень)


Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці


2


ВСТУП


2

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.

Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу.

Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням


Учень/учениця:

називає площу Землі, об’єкти вивчення регіональної географії, материки, частини світу, океани, різні види карт;

наводить приклади різних джерел інформації про материки та океани, ;

порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням;

розрізняє в атласах карти за змістом;

показує на карті материки, частини світу, океани;

оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани


9


РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів

2

Тема 1. Форма і рухи Землі.

Куляста форма Землі та її географічні наслідки.

Рухи Землі, їх наслідки


Учень/учениця:

називає форму Землі – геоїд, дні рівнодення та сонцестояння;

наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі;

показує на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

характеризує осьове обертання та орбітальний рух Землі;

порівнює наслідки добового і річного рухів Землі;

пояснює вплив форми Землі та її рухів на природу материків та океанів;
Орбі́та (від лат. orbita - колія, дорога, шлях) - рух матеріальної точки в полі сил, що на неї діють. У найпростішому випадку орбіта двох тіл це коло або еліпс, фокус якого розташовано в центрі мас системи.
Геóїд (грец. γη - земля та είδος - вигляд) - форма Землі, визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням під земною поверхнею, за умови збереження рівня гравітаційного потенціалу. Також, геоїд - власне Земля як планета та фігура, якою характеризують її форму.


оцінює значення для людини знань про форму і рухи Землі

7

Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки.

Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення.

Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.

Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів.

Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів.

Сонячна енергія - енергія від Сонця в формі радіації та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається сонячною енергетикою.
Атмосфе́рні о́пади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ.

Водні маси, їх властивості, закономірності переміщення океанічних течій.

Кліматичні пояси і типи клімату Землі.

Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Морські течії - поступальні рухи водних мас в певному напрямку на великі відстані в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.
Широ́тна зона́льність - закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і природних комплексів геосистем від екватора до полюсів.



Практична робота

1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.



Дослідження

Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки



Учень/учениця:

називає геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська, наслідки переміщення літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси;

наводить приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках;

показує на карті найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі та холодні поверхневі течії, природні зони;
Західні вітри - переважні вітри, що дують у помірному поясі приблизно між 35 і 65 градусами північної та південної широти, від субтропічного хребта до полярного фронту, частина глобальних процесів циркуляції атмосфери та приповерхнева частина комірки Феррела.


характеризує гіпотезу дрейфу материків, циркуляцію атмосфери в екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широтах;
Циркуля́ція атмосфе́ри - система замкнутих течій, що проявляються в масштабах значних частин атмосфери Землі. Подібні течії призводять до перенесення повітряних мас і енергії як в широтному, так і в меридіональному напрямках, через що є найважливішим процесом кліматотворення, впливаючи на погоду в будь-якому місці планети.


порівнює властивості водних і повітряних мас;

пояснює закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах, переміщення повітряних мас і поверхневих течій на різних широтах, розміщення природних комплексів на материках і в океанах,

взаємодію і взаємовплив океанів і материків;



визначає за тектонічними картами платформи та області складчастості, за кліматичними картами – кліматичні пояси, за картами географічних поясів і природних зон – природні зони на материках;

оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для людини


21



РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт

10

Тема 1. Африка.

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка.

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Води суходолу. Використання водних ресурсів.

Природні зони, закономірності їх розміщення.

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Населення. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту.

Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.
А́фрика - другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови - він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. А його населення - понад 1,1 млрд (на 2017), становить понад 12 % населення світу.



Практичні роботи

2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.


3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.
4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами



Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення, дослідників материка Д. Лівінгстона, Г. Стенлі, форми рельєфу, кліматичні пояси, води суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів, найвідоміші національні парки Африки – Серенгеті, Нгоронгоро, Кіліманджаро;

позначає і показує на карті:

миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун;

моря: Середземне, Червоне;

затоки: Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська;

острів Мадагаскар;

півострів Сомалі;

гори: Атлас, Драконові, Капські;

вулкан Кіліманджаро;

нагір’я Ефіопське;

плоскогір’я Східноафриканське;

річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева;

озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад;

водоспад Вікторія;

пустелі: Сахара, Наміб;

держави та їх столиці: Єгипет, Ефіопія, Нігерія, Південна Африка;



пояснює зв’язки між тектонічними структурами, рельєфом і корисними копалинами, розміщення кліматичних поясів, наслідки зміни природи материка;

порівнює клімат різних кліматичних поясів та природні зони;

характеризує розміщення корисних копалин, річок та озер на материку, основні екологічні проблеми Африки;
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.


визначає географічні координати, типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами;

оцінює наслідки екологічних проблем

7

Тема 2. Південна Америка.

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Води суходолу.

Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною.

Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Півде́нна Аме́рика (ісп.
Світова спадщина ЮНЕСКО
América del Sur, Sudamérica, Suramérica, порт. América do Sul, англ. South America, нід. Zuid-Amerika, фр. Amérique du Sud, гуар. Ñembyamérika, кеч. Urin Awya Yala, Urin Amerika) - материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля.

Населення. Держави. Зв’язки України з державами

Південної Америки.



Практичні роботи

5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка.

6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами.
Дослідження

Природні унікуми Південної Америки



Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення, дослідників – А. Веспуччі, А. Гумбольдта, найголовніші риси природи материка;

наводить приклади форм рельєфу, внутрішніх вод, ґрунтів, видів рослин і тварин, країн континенту;

позначає і показує на карті:

миси: Галлінас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн;

море Карибське;

затоку Ла-Плата;

протоки: Магелланова, Дрейка;

острови: Вогняна Земля, Фолклендські;

рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я;

гори Анди (г. Аконкагуа);

вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі;

річки: Амазонка, Парана, Оріноко;

водоспади: Анхель, Ігуасу;

озера: Маракайбо, Тітікака;

пустелю Атакама;

держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі;

характеризує особливості географічного положення, типи клімату, найбільші річкові системи, природні зони, населення та його господарську діяльність в різних країнах материка;

порівнює особливості природних умов Південної Америки та Африки;

пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури та опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах та вертикальної поясності в Андах;

визначає за фізичною картою географічні координати крайніх точок материка, форми рельєфу, за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату;

оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка


4

Тема 3. Австралія.

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.

Клімат. Води суходолу.

Унікальність рослинності і тваринного світу. Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення, його склад та розміщення.

Програма ЮНЕСКО «Пам'ять світу»
Австралія – країна-материк. Україна й Австралія.


Практична робота

7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії





Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення, дослідників А. Тасмана, Дж. Кука, М. Фліндерса, унікальні риси рослинності і тваринного світу материка;

наводить приклади форм рельєфу, типів клімату, внутрішніх вод, представників рослинності і тваринного світу Австралії;

позначає і показує на карті:

миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон;

моря: Коралове, Тасманове;

затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;

острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;

півострів Кейп-Йорк;

плоскогір’я Західно-Австралійське;

низовину Центральну;

гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко);

річки: Муррей, Дарлінг;

озеро Ейр;

пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія;

Схі́дні Беща́ди або Верхови́нський Вододі́льний хребе́т (Вододільний хребет) - гірський хребет в Українських Карпатах (східна, внутрішня смуга Бещад), на межі Закарпатської і Львівської та (частково) Івано-Франківської областей.
Велика пустеля Вікторія Велика пустеля Вікторія (англ. Great Victoria Desert) - піщано-солончакова пустеля в Австралії (штати Західна Австралія та Південна Австралія). Площа 424 400 км². Вона простягається зі сходу на захід на відстань понад 700 км.

державу Австралійський Союз та її столицю;

характеризує особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності;

порівнює географічне положення Австралії і Африки;

пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії;

визначає географічні координати і протяжність материка, форми рельєфу за фізичною картою, кліматичні показники за тематичними картами;

оцінює наслідки впливу людини на унікальну природу материка



2


РОЗДІЛ ІІІ. Полярний материк планети





1

Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду.

Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка





Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення Антарктиди та Антарктики, першовідкривачів материка Ф. Беллінсгаузена, М. Лазарєва, Р. Амундсена, Р. Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях;

наводить приклади міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди;

позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Уедделла, Росса;

характеризує особливості географічного положення, міжнародну співпрацю в Антарктиді;

пояснює відмінності між Антарктикою й Арктикою, міжнародний статус материка;

оцінює роль України в дослідженні Антарктиди

1

Тема 2. Природа материка.

Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка.


Практична робота

8. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів Антарктиди



Учень/учениця:

називає характерні риси природи Антарктиди, Антарктики;

наводить приклади рослин і тварин Антарктики;

позначає і показує на карті Трансантарктичні гори, вулкан Еребус;

характеризує особливості клімату, органічного світу;

пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка;

оцінює сучасний стан природи та природних багатств;
Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.


висловлює судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети

23


РОЗДІЛ ІV. Материки Північної півкулі





8

Тема 1. Північна Америка.

Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу.

Природні зони. Вертикальна поясність в горах. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Населення.

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
Держави. Україна і держави Північної Америки.
Практична робота

9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки.



Дослідження

Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО





Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення та природи, дослідників материка;
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі


наводить приклади форм рельєфу, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і тварин, впливу господарської діяльності людей на природу материка;

позначає і показує на карті:

миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз;

затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска;

острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;

Канадський Арктичний архіпелаг Канадський Арктичний Архіпелаг (англ. Canadian Arctic Archipelago, фр. Archipel Arctique Canadien), або Арктичний архіпелаг - архіпелаг на півночі Північної Америки, належить Канаді. Один з найбільших архіпелагів у світі, має площу більше 1,4 млн км², і налічує 36 563 острови, які складають більшість території Північної Канади - більше островів - у території Нунавут і декілька - у Північно-західних територіях.

півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан;

рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина;

Мексиканська низовина - низовина в Північній Америці, розташована на півдні США і північному сході Мексики і охоплює узбережжя Мексиканської затоки. На північному сході переходить в Приатлантичну низовину, на півночі межує з Центральними рівнинами, горами Аппалачі і Уошито.

гори: Кордильєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;

річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;

водоспад Ніагарський;

озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;

держави та їх столиці: США, Канада, Мексика;

характеризує особливості географічного положення, основні риси рельєфу, типи клімату, найбільші річкові системи та озера, природні зони, населення країн материка та його господарську діяльність;

порівнює рельєф і клімат Північної і Південної Америки;

пояснює вплив географічного положення материка на його природу, особливості освоєння людиною;

оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка


15

1   2   3   4   5