Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія класи




Сторінка5/5
Дата конвертації28.04.2017
Розмір1.08 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5




1

2


2


Тема 1. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку.
Тема 2. Природа регіону.

Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду.


Тема 3. Населення регіону.

Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення.


Дослідження (екскурсія)

Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості



Учень/учениця:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;
Підземні води - води, що містяться у верхній частині земної кори. Заповнюють проміжки, пори, тріщини, пустоти. У ґрунті заповнюють капіляри. Поділяються на води зони аерації, ґрунтові і артезіанські.


пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і своїй місцевості;

аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування;

висловлює судження щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення



6


РЕЗЕРВ ЧАСУ


9 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

(52 год, 1,5 год. на тиждень)


Кількість годин


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці


1


ВСТУП


1

Об’єкт вивчення економічної географії. Взаємодія господарства і природи в географічному середовищі. Економічна географія в системі географічних наук. Значення знань з економічної географії

Учень/учениця:

називає об’єкт вивчення економічної географії;

розуміє зміст поняття «географічне середовище»;

наводить приклади зв’язків економічної географії з іншими науками;

пояснює актуальність і необхідність вивчення економічної географії


9



Розділ І. Національна економіка та світове господарство

4

Тема 1. Національна економіка

Національна економіка. Поняття «економічний розвиток» та його показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР).

Секторальна модель економіки країни.

Форми суспільної організації виробництва.

Чинники розміщення виробництва.

Форми просторової організації національної економіки.


Практична робота

  1. Аналіз секторальної моделі економіки

Учень/учениця:

називає ознаки понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку»;

розрізняє сектори національної економіки (первинний, вторинний, третинний), форми просторової організації господарства (економічні райони, елементи територіальної структури промисловості, сільського господарства тощо);
Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.


розуміє вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва (природних умов, сировинний, паливно-енергетичний, водний, працересурсний, споживчий, транспортний, науковий, екологічний, військово-стратегічний);

характеризує форми суспільної організації виробництва (концентрація (зосередження), дисперсія (розосередження), комбінування, спеціалізація, кооперування, агломерування)

5


Тема 2. Світове господарство

Світове господарство (світова економіка), світовий ринок.

Поняття «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці».

Типи економічних систем.

Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній.

Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «Центр – периферія».

Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція.

Економі́чна систе́ма - сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Економі́чна інтегра́ція - об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція - форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік.
Транснаціональні корпорації (ТНК) та їх вплив на функціонування міжнародної економіки.
Міжнародна економіка в широкому сенсі - теорія, вживана для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Вона ґрунтується на теорії ринкової економіки і розвиває її.
Транснаціональна корпорація - це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями. ТНК - це міжнародні компанії.

Практична робота

  1. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку

Учень/учениця:

називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», типи економічних систем;

наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН), ТНК в Україні;

показує на карті країни «Великої сімки» (G-7), «Великої двадцятки» (G-20);

розуміє сутність тенденцій розвитку світового господарства (інтернаціоналізації виробництва, інформатизації, глобалізації, регіональної економічної інтеграції), багаторівневість світового господарства;

пояснює вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів;

оцінює вплив глобалізації на економічну діяльність населення (на прикладі свого регіону)



10


Розділ ІІ. Первинний сектор господарства


5

1

Тема 1. Сільське господарство

Сільське господарство, його значення в сучасному світі. Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини.

Складники сільського господарства. Роль природних чинників (земельних та агрокліматичних ресурсів) у розвитку й розміщенні аграрного виробництва.

Агра́рні відно́сини - особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Землезабезпеченість.

Сільське господарство України. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Розміщення в Україні виробництва зернових і технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства.

Угі́ддя - частина землі, що відрізняється від сусідніх способами господарювання. З точки зору права, угіддя є обмеженням, формуються землевпорядною документацією і реєструються у Державному земельному кадастрі.
Техні́чні росли́ни (технічні культури) - сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості (харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та інші.).

Розвиток кормової бази тваринництва. Структура та розміщення тваринництва. Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Сільське господарство у своєму регіоні.

Сільське господарство світу. Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Зональність світового сільського господарства. Найбільші країни-виробники та країни-експортери сільськогосподарської продукції.


Практична робота

3. Визначення основних технічних культур, що їх вирощують у помірному й тропічному кліматичних поясах, та обґрунтування встановлених відмінностей.
Тема 2. Лісове господарство

Лісове господарство.

Лісове́ господа́рство - галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб в лісових ресурсах.
Основні лісові пояси світу. Лісозабезпеченість. Лісове господарство в Україні




Учень/учениця:

називає види діяльності в сільському господарстві, види сільськогосподарських угідь;
Сільськогоспо́дарські угі́ддя - це земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. Ці угіддя є головним засобом в сільськогосподарському виробництві.


наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в регіоні світу, країні; країн з аграрною міжнародною спеціалізацією;

показує на карті світу зони (райони) вирощування пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунцю, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряку, картоплі, чаю, кави, какао-бобів, на карті України – сільськогосподарські зони, гірські та приміські сільськогосподарські райони;
Олійна пальма (лат. Elaeis guineensis) - вид роду Олійна пальма родини Пальмові.
Цукро́вий буря́к (Beta vulgaris saccharifera) - найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного.


пояснює поширення в світі свинарства, птахівництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчарства;

характеризує особливості розміщення рослинництва й тваринництва в Україні;

аналізує карти сільськогосподарських культур та тваринництва;
Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.


оцінює місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції;

називає основні лісові пояси світу;

пояснює розміщення лісових поясів світу, лісових масивів в Україні;
Лісови́й маси́в - житловий масив, розташований у Деснянському районі міста Києва. Забудований у період з 1965 по 1973 рік. Автори проекту - архітектори Петро Петрушенко і Самуїл Покришевський. Первісна назва - масив Водопарк.


показує на карті світу ліси помірного поясу, вологі екваторіальні й тропічні ліси, райони лісового господарства у світі та в Україні;

порівнює лісозабезпеченість України, світу й окремих його регіонів;

оцінює вплив лісового господарства на екологічний стан географічного середовища

4


Тема 3. Видобувна промисловість

Класифікація мінеральних ресурсів за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн мінеральними ресурсами.

Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу. Найбільші в світі басейни й країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу. Основні й перспективні райони видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні.

Видобування металічних руд. Основні закономірності розміщення родовищ металічних руд. Країни з найбільшими обсягами видобутку залізних, марганцевих руд, руд кольорових, рідкісноземельних і благородних металів.

Розвиток і розміщення виробництв з видобутку залізних і марганцевих руд в Україні. Розробка родовищ руд кольорових металів в Україні. Видобування інших видів природної сировини: значення, особливості розміщення виробництв з видобутку кам’яної і калійної солей, фосфоритів, каоліну в країнах світу. Підприємства видобувної промисловості свого регіону.

Кольоро́ві мета́ли - це промислова назва всіх металів, крім заліза та елементів його групи. Зазвичай ознакою кольорового металу був його специфічний колір, відмінний від темно-сірого, наприклад, білий (алюміній, срібло), жовтий (золото), червоний (мідь) тощо.
Благоро́дні мета́ли (шляхе́тні мета́ли) - метали, що належить до групи кольорових металів, які мають високу хімічну стійкість і умовно поділяються на дві підгрупи: дорогоцінні метали (золото, срібло) і платинові метали (платина, паладій, родій, іридій, рутеній, осмій).
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Практична робота

4. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу.

Дослідження

Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів



Учень/учениця:

називає види мінеральних ресурсів за використанням;

наводить приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля;

показує на карті найбільші басейни нафти і природного газу – Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський, основні райони видобування нафти і природного газу в Україні;
Мексика́нська зато́ка (ісп. Golfo de México, англ. Gulf of Mexico) - внутрішнє море Атлантичного океану, оточене з трьох боків узбережжями південних штатів США, сходу Мексики та берегами острова Куба. З Атлантичним океаном з'єднано Флоридською протокою, з Карибським морем - Юкатанською протокою, що проходить між Мексикою та Кубою.
Гвіне́йська зато́ка - затока в Атлантичному океані, біля берегів Екваторіальної Африки. Площа - 1 533 тис. км². Найбільша глибина - 6 363 м. Температура води - 25-27 °С.

найбільші басейни та райони видобутку вугілля – Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна);

країни з найбільшими обсягами видобутку залізних руд – Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Україна, басейни та райони видобування залізних та марганцевих руд в Україні;

найбільші райони видобутку руд кольорових металівКордильєри-Анди, «вольфрамово-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки;

Кольоро́ва металу́ргія (рос. цветная металлургия, англ. non-ferrous metallurgy; нім. NE-Metallurgie f, Buntmetallurgie f, Metallhüttenwesen n, Nichteisenhüttenwesen n, Nichteisenmetallurgie f) - галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії - руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція - мінеральні добрива, будівельні матеріали та інш.

основні родовища руд кольорових металів, що їх розробляють в Україні;

основні центри видобутку кам’яної солі в Україні;



розуміє закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин;

пояснює лідерство окремих країн на світових ринках мінеральної сировини за сукупністю природних і суспільних чинників, зміщення видобувної промисловості до районів зі складними природними умовами, на шельф Світового океану;

оцінює місце України на світових ринках нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів


16


Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства


3

Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії

Значення електроенергетики. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення. Паливно-енергетичний баланс. Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Використання відновлюваних джерел енергії.

Па́ливно-енергети́чний бала́нс (рос. топливно-энергетический баланс; англ. fuel-power balance, fuel-and-energy balance; нім. brennstoffenergetische Bilanz f, Brennstoff- und Energiebilanz f) - система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період.
Електроенергетика - базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії води та Сонця.
Відно́влювана енерге́тика (англ. renewable energetics) - енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії.
Підприємства електроенергетики свого регіону.

Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі електроенергії в світі. Відмінності в структурі виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в країнах світу.

Електроенерге́тика (англ. power engineering) - провідна галузь енергетики, що охоплює виробництво, передачу та розподіл електроенергії.



Практична робота (за вибором учителя)

5.1. Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

5.2. Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні, країнах Європи та світу

Учень/учениця:

називає типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, шляхи енергозбереження;
Приро́дні енергети́чні ресу́рси - гідроенергія, геотермальна, ядерна, сонячна енергія, вітроенергія, енергія морських припливів і відливів, енергія біомаси та енергія, вироблена іншими нетрадиційними джерелами.


наводить приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн, у яких домінує виробництво електроенергії на ТЕС, ГЕС або АЕС;

показує на карті:

ГЕС (ГАЕС) – «Сан-Ся» (Китай), Ітайпу (Бразилія – Парагвай), каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровська,Ташлицька;

АЕС – Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька;

ТЕС – Запорізька, Придніпровська, Трипільська, Зміївська, Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська;



пояснює розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні;

порівнює структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу;

характеризує перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів в світі, Україні та своєму регіоні

3

Тема 2. Металургійне виробництво

Значення металургійного виробництва в господарстві. Сучасні технології виробництва чавуну й сталі. Комбінування в чорній металургії.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Чо́рна металургі́я - одна з найважливіших галузей важкої промисловості, яка охоплює виробництво чорних металів та спорідненої сировини і напівфабрикатів.
Сучасні чинники розміщення підприємств чорної металургії. Кольорова металургія. Особливості технології виробництва та чинники розміщення підприємств з виплавки міді, алюмінію, титану.

Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології, сукупність чинників розміщення підприємств, основні центри, місце України на світовому ринку чорних металів. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні.

Металургійне виробництво світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі чорних металів. Сучасні тенденції розміщення виробництв чавуну, сталі, прокату. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі.


Практична робота

6. Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні

Учень/учениця:

називає види чорних і кольорових металів;

наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну, сталі, що забезпечені сировиною або орієнтуються на значні обсяги споживання,

країн, що виплавляють найбільше в світі та Європі алюмінію, титану, міді;



розуміє вплив сировинного, паливного, електроенергетичного, транспортного, споживчого, екологічного чинників на розміщення металургійних комбінатів, місце України у світовому виробництві алюмінію з природної сировини;

показує на карті:

центри чорної металургії в Україні – Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ;

центри кольорової металургії в Україні – Миколаїв, Запоріжжя, Іршанськ, Київ, Побузьке, Бахмут, Кам’янське;

пояснює розміщення підприємств чорної і кольорової металургії в Україні;

аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва та експорту металургійної продукції в Україні та світі;

оцінює наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля


3

Тема 3. Хімічне виробництво. Виробництво деревини, паперу

Значення та особливості технологій хімічного виробництва. Чинники розміщення основних виробництв хімічних речовин і хімічної продукції, фармацевтичної продукції, гумових і пластмасових виробів.

Хімічне виробництво в Україні. Основні центри виробництва хімічної продукції та чинники їх формування. Найбільші країни-виробники мінеральних добрив, полімерів, ліків.

Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Речовина́ - вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд.
Добрива - органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.

Виробництво деревини й паперу: значення, особливості технологій та чинники розміщення підприємств. Виробництво деревини й паперу в Україні. Найбільші в світі країни-виробники деревини та паперу



Учень/учениця:

називає види мінеральних добрив, види хімічної продукції;
Штучні (мінеральні) добрива, - вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільсько-господарських культур, покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах.


розуміє взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни і рівнем концентрації окремих хімічних виробництв;

показує на карті найбільші центри виробництва мінеральних добрив, виробів з гуми, побутової хімії, ліків в Україні – Костянтинівка, Сєверодонецьк, Кам’янське, Черкаси, Суми, Запоріжжя, Одеса, Яни Капу (Красноперекопськ), Біла Церква, Харків, Київ, Умань, центри виробництва деревини й паперу в Україні;

наводить приклади найбільших у світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу;

характеризує сировинну базу виробництва хімічної продукції, паперу;

пояснює вплив різних чинників на розміщення виробництв хімічної продукції, деревини й паперу;

аналізує зв’язки між хімічними, металургійними і деревообробними виробництвами;

оцінює вплив виробництва хімічної продукції й паперу на довкілля

3

Тема 4. Виробництво машин та устаткування

Роль машинобудування в сучасному світі. Різноманітність підприємств та чинники їхнього розміщення. Спеціалізація та кооперування в машинобудуванні.

Машинобудування в Україні. Найбільші центри виробництва транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, побутової електротехнічної та електронної продукції.

Сільськогосподарська техніка, сільгосптехніка - широкий спектр технічних засобів, призначених для підвищення продуктивності праці в сільському господарстві шляхом механізації і автоматизації окремих операцій або технологічних процесів.
Автомобі́ль, авто́ (від грец. αὐτός - сам і лат. mobilis - той, що рухається) - самохідна колісна машина, яка приводиться в рух встановленим на ній двигуном і призначена для перевезення людей, вантажу, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт та перевезення спеціального устаткування безрейковими дорогами.
Підприємства машинобудування свого регіону.

Машинобудування світу. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни і рівнем розвитку машинобудування. Найбільші країни-виробники літаків, легкових автомобілів, морських суден, верстатів, комп’ютерів, робототехніки.

В 1895 році відбулися автомобільні перегони за маршрутом Париж-Бордо-Париж на відстань 1150 кілометрів. З-поміж учасників першим прибув на фініш через 48 годин і 47 хвилин двомісний «Папар-Лавассор» (3,5 к.с.). За кермом сидів його конструктор Еміль Лавассор. Коли він виліз із машини, то вигукнув: «Яке то було божевілля! Я летів із швидкістю 30 кілометрів за годину!».


Практична робота

7. Позначення на контурній карті України центрів виробництва транспортних засобів та пояснення чинників їх розміщення

Учень/учениця:

називає види продукції машинобудівних підприємств, чинники розміщення окремих виробництв машин та устатковання;
Більшість автомобілів ділиться на правокермові і лівокермові.


показує на карті найбільші країни-виробники машин та устаткування – США, Канада, країни ЄС, Японія, Китай, нові індустріальні країни,

найбільші центри машинобудування в Україні – Харків, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кременчук, Херсон, Миколаїв, Львів та ін.;



наводить приклади найбільших країн-виробників легкових автомобілів, літаків, морських суден, верстатів, електроніки;
Перше в історії ДТП, зареєстроване за участю автомобіля (причому це був електромобіль) відбулося 30 травня 1896 року в Нью-Йорку: Генрі Уелс на своєму транспортному засобі зіткнувся з велосипедом Евеліна Томаса, який отримав перелом ноги.


пояснює розміщення виробництв транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення;
Перше в історії ДТП, що спричинило за собою смерть пішохода, сталося у 1899 року також у Нью-Йорку. Таксі збило Генрі Блісса.


характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення виробництва машин і устаткування;

розуміє причини виникнення проблем у виробництві верстатів, автомобілів, електронної продукції в Україні;

оцінює роль машинобудування в розвитку світового господарства та господарства України

2

Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття

Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, одяг, шкіряно-взуттєву продукцію. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні. Найбільші на світовому ринку країни-виробники та країни-експортери тканин, одягу та взуття.

Народні промисли в Україні.
Дослідження

Малі і середні міста України – центри швейного виробництва



Учень/учениця:

називає види тканин та сировини для їх виробництва;

наводить приклади найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-експортерів тканин, одягу, взуття;

розуміє вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва;

показує на карті найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні – Тернопіль, Херсон, Луцьк, Черкаси, Житомир, Рівне, Київ, Одеса, Харків, Запоріжжя, Бердичів, Дунаївці, центри найвідоміших народних промислів;

аналізує карту текстильної промисловості України

2

Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв

Чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти. Харчова промисловість в Україні.

Харчова промисловість - галузь переробної промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів, мила і миючих засобів, парфюмерно-косметичної продукції.
Особливості технологій та чинники розміщення підприємств буряко-цукрового, олійного, маслосироробного, плодоовочеконсервного, рибного, хлібопекарного, макаронного, борошномельного, круп’яного, кондитерського, пивоварного, виноробного виробництв, розливу безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні.

Виробництво продуктів харчування в світі: сучасні тенденції, вплив глобалізації та національних традицій, взаємозв’язок з агробізнесом.

Безалкогольні напої - напої, які не містять алкоголю. Зазвичай, безалкогольні напої, складаються з води, підсолоджувача та ароматизатора. Як підсолоджувачі виступають цукор, глюкозно-фруктозний сироп або інші підсолоджувачі (у випадку дієтичних напоїв).
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Традиційні виробництва харчових продуктів окремих країн світу.
Дослідження

1. Українські та імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини.

2. Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах


Учень/учениця:

називає складові харчової промисловості;
Камбоджійці та філіппінці вживають качині яйця із 19-20-денними зародками, в яких проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви - балут.


наводить приклади традиційних виробництв харчових продуктів різних країн світу;

розуміє вплив спеціалізації сільського господарства, споживчого чинника та ТНК на розвиток харчової промисловості;

показує на карті найбільші центри виробництва харчових продуктів і напоїв в Україні;

характеризує особливості виробництва окремих видів продукції харчової промисловості;

аналізує карту харчової промисловості України;

пояснює розміщення в Україні підприємств харчової промисловості у малих містах, селищах міського типу і великих селах;
Се́лище місько́го ти́пу - міське поселення (місте́чко), яке за функціональним призначенням у загальній системі адміністративно-територіального устрою України посідає проміжне місце між сільським населеним пунктом і містом, але в обліку населення належить до міського.


оцінює місце України на світовому та європейському ринках продовольства


10

Розділ ІV. Третинний сектор господарства

3


Тема 1. Транспорт

Транспорт, його роль у національній економіці та формуванні світового господарства. Види транспорту, їхні переваги й недоліки. Транспорт України. Залізничний транспорт – основний вид транспорту України. Найважливіші автомагістралі України. Водні шляхи, найбільші морські та річкові порти України. Повітряний транспорт. Транспортні вузли. Міжнародні транспортні коридори на території України.

Пові́тряний тра́нспорт - вид транспорту, де як транспортний засіб для перевезення пасажирів, пошти і вантажів використовуються транспортні засоби або важчі за повітря (повітряні судна авіації - літаки, вертольоти, гелікоптери та ін.).
Залізни́чний тра́нспорт (залізни́ця) - вид рейкового транспорту, що здійснює перевезення пасажирів та вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізничний транспорт є галуззю промисловості, частиною транспортної мережі логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню.
Міжнародні транспортні коридори (МТК) - транспортні артерії і сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямках їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах.

Транспорт світу. Країни, що вирізняються високим рівнем розвитку мережі залізниць й автомобільних шляхів. Найбільші морські порти, їхній вплив на розміщення промисловості. Найбільші судноплавні річки світу. Найбільші аеропорти світу. Міжнародні транспортні коридори.
Дослідження

Міські види транспорту свого обласного центру



Учень/учениця:

називає види транспорту, істотні ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг»;
Порт (від лат. portus - сховище, притулок, гавань, гирло) - ділянка берега моря, річки або озера з прилеглою акваторією, захищена від негоди захисними гідротехнічними спорудами, на якій розміщується комплекс будівель та пристроїв для завантаження і розвантаження суден та їх обслуговування.
Рі́вне (1939-1991 - Ро́вно) - місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області. Населення: 247,6 тис. мешканців (2016 р.).


розуміє особливості кожного виду транспорту і його роль у перевезенні вантажів та пасажирів в Україні, домінуючу роль транспорту в експорті послуг Україною;

показує на карті:

найбільші за вантажообігом морські порти Східної Азії, Європи;

морські судноплавні канали – Панамський, Суецький, Кільський;

найбільші за пасажирообігом аеропорти світу;

країни з надшвидкісними залізницями;

країни з найбільшою протяжністю автомобільних шляхів;

основні залізниці, автомагістралі, морські й річкові порти, аеропорти, міжнародні транспортні коридори в Україні;

наводить приклади найбільших транспортних вузлів в Україні;

пояснює транзитне значення транспортних магістралей в Україні


2

Тема 2. Торгівля

Торгівля як вид послуг. Форми торгівлі. Показники зовнішньої торгівлі. Торгівля в Україні. Обсяги та структура експорту й імпорту товарів та послуг. Чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах, регіонах.

Світовий ринок товарів і послуг. Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків. Світова організація торгівлі (СОТ), Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН


Учень/учениця:

називає види торгівлі, ознаки поняття «зовнішня торгівля», показники зовнішньої торгівлі;

показує на карті головні регіони світової торгівлі (Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН);

розуміє залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів у світі


2

Тема 3. Туризм

Туризм як складник національної економіки, його види. Чинники розвитку туризму в регіоні, країні. Туристична інфраструктура. Туризм в Україні. Особливості природних рекреаційних ресурсів. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Туристичні райони в Україні.

Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони світу. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО


Учень/учениця:

називає види туризму, ознаки понять «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму»;

розуміє вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму;

характеризує особливості основних туристичних регіонів світу;

показує на карті основні райони туризму в Україні;

обґрунтовує рівень розвитку туризму в окремих регіонах, країнах, районах України

1

Тема 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я

Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Джерела фінансування науки й освіти. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні. Охорона здоров’я. Найвідоміші центри охорони здоров’я в Україні та світі



Учень/учениця:

називає найвідоміші спеціалізовані центри освіти й науки, технополіси, заклади охорони здоров’я в Україні та своєму регіоні;

розуміє вплив чинників на розвиток освіти й науки в країні;

обґрунтовує рівень розвитку освіти й науки, охорони здоров’я в окремих регіонах світу, країнах, в Україні;

показує на карті найвідоміші центри освіти в Україні

2

Тема 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування

Фінансові послуги. Світові центри банківсько-фінансової діяльності. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ. Країни-офшори. Особливості розміщення фінансових установ в Україні. Аутсорсинг, його переваги. Аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг). Країни-лідери на світовому ринку програмування та аутсорсингу



Учень/учениця:

називає ознаки понять «кредит», «фінансовий центр», «офшор», «аутсорсинг»;

показує на карті найбільші міжнародні фінансові центри – Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган (Гонконг), Токіо, країни-офшори, країни-лідери на ринку програмного забезпечення, аутсорсингових послуг;

розуміє взаємозв’язок між рівнем розвитку господарства і обсягом фінансових послуг у країні;

пояснює особливості розміщення аутсорсингу в світі, прискорений розвиток аутсорсингу інформаційних технологій в Україні


3


Розділ V. Глобальні проблеми людства




Поняття про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення. Проблема війни і миру. Проблема тероризму. Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні.

Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ століття.


Дослідження

Прояв глобальних проблем у своєму регіоні



Учень/учениця:

називає глобальні проблеми людства;
Ри́нок фіна́нсових по́слуг - особлива форма організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.


наводить приклади «гарячих точок» на карті Європи і світу;

характеризує поширення глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні положення концепції сталого розвитку;

аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем;

показує на карті країни, що володіють ядерною зброєю, найбільші в світі райони екологічної катастрофи;
Екологі́чна катастро́фа - надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.
Я́дерна збро́я - зброя масового ураження вибухової дії, побудована на використанні ядерної енергії, що вивільняється при ланцюговій ядерній реакції розщеплення важких ядер й/або термоядерній реакції синтезу легких ядер.


оцінює наслідки прояву глобальних викликів для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні;

обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем

3


РЕЗЕРВ ЧАСУ
1   2   3   4   5