Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма додаткового випробування для вступу на освітньо-наукову (освітньо-професійну) програму підготовки магістра спеціальності 163 Біомедична інженерія по спеціалізації «Реабілітаційна інженерія»

Скачати 122.18 Kb.

Програма додаткового випробування для вступу на освітньо-наукову (освітньо-професійну) програму підготовки магістра спеціальності 163 Біомедична інженерія по спеціалізації «Реабілітаційна інженерія»




Скачати 122.18 Kb.
Дата конвертації27.05.2017
Розмір122.18 Kb.
ТипПротокол

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ФАКУЛЬТЕТ БІОМЕДИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою

Факультету біомедичної інженерії

Протокол № ___ від _27_ лютого 2017 р.

Біомедична інженерія (англ. biomedical engineering) - галузь науки і техніки, яка поєднує інженерно-технічні та медико-біологічні знання, засоби і методи для створення, вдосконалення і дослідження природних і штучних біологічних об’єктів, техніки, матеріалів і виробів медичного призначення, технологій і технічних систем діагностики, лікування, реабілітації і профілактики захворювань людини, а також програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології і медицини.


Голова вченої ради _________ В.Б. Максименко
М.П.

ПРОГРАМА
додаткового випробування для вступу на освітньо-наукову (освітньо-професійну) програму підготовки магістра

спеціальності 163 Біомедична інженерія

по спеціалізації «Реабілітаційна інженерія»
Програму ухвалено на засіданні методичної

комісії факультету біомедичної інженерії

Протокол № _____ від 17 лютого 2017 р.
Голова МКФ ___________ І.Ю. Карпюк

Програму рекомендовано кафедрою

реабілітаційної інженерії

Протокол № 8 від 15 лютого 2017 р.


Завідувач кафедри ___________ І.Ю. Худецький

Київ – 2017

ВСТУП
Прийом на другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія», спеціалізація «Реабілітаційна інженерія» здійснюється на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра напряму 6.051402 «Біомедична інженерія» та освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра інших напрямів (при цьому бакалавру необхідно пройти додаткове вступне випробування).

Мета додаткового вступного випробування – виявити достатність рівня вступника в області спеціальності, обраної для вступу.

Додаткове вступне випробування проводиться з дисципліни «Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5) (3.10)», яка є нормативною навчальною дисципліною (цикл професійної і практичної підготовки) програми підготовки бакалаврів за напрямом «Біомедична інженерія».

Практи́чна підгото́вка - обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.



Задачі – перевірити фундаментальні знання вступників про арифметичні та логічні основи побудови мікропроцесорів Intel базової серії 8086, функціональні елементи мікропроцесорів Intel, організацію типових функціональних вузлів мікро-ЕОМ, інтерфейси мікропроцесорних систем, загальні питання використання мікропроцесорів та спеціальні знання з програмування мікропроцесорів на мові Асемблер.

Додаткове вступне випробування має вигляд іспиту, який проводиться письмово і триває 2 академічні години (90 хвилин) – без перерви.

Мікропроце́сорна систе́ма (МП-система) - спеціалізована інформаційна або керуюча система, побудована на основі мікропроцесорних засобів, тобто набору мікропроцесорних схем.

Академі́чна годи́на - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40…45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

Екзаменаційний білет містить одне теоретичне питання та одне практичне питання приблизно однакової складності. Практичне завдання має вигляд прикладу на мові програмування Асемблер для процесорів Intel базової серії 8086. Вступник має навести приклад виконання команди на мові Асемблер і пояснити арифметичну або логічну операції, які виконує команда.

ОСНОВНИЙ ВИКЛАД



Перелік навчального матеріалу, який виноситься на випробування

  1. Навчальний матеріал з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5), який виноситься в 1 (теоретичне) питання

Загальні положення побудови мікропроцесорів:



  • моделі мікропроцесорів i8052 та периферійних пристроїв;

    Мікроелектро́ніка - галузь сучасної промисловості, виробництво кремнієвих кристалів інтегральних мікросхем. Мікроелектроніка - це непорушний фундамент не тільки всієї сучасної індустрії інформаційних і комп'ютерних технологій, але і дуже багатьох суміжних галузей - побутової електроніки, індустрії розваг (включаючи музику і відео), медицини, військової і автомобільної промисловості тощо.

    Перифері́йний при́стрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.



  • моделі мікропроцесорів i8086 та периферійних пристроїв.

Мікропроцесор i8086. Сопроцесор і арифметичне розширення процесору:

  • мікропроцесор i8086;

  • MMX-розширення процесорів;

  • сопроцесор і арифметичне розширення процесору.

Синхронізація програми та керування таймером:

  • структура таймеру в мікроконтролері;

  • синхронізація роботи програми;

  • керування таймером.

Апаратурні засоби мікропроцесорних систем.

Апаратурні засоби мікропроцесорних систем:



  • архітектура мікропроцесорів;

  • адресація зовнішньої пам’яті;

  • регістри спеціальних функцій.

    Спеціальні функції - функції, що зустрічаються в різних додатках математики (найчастіше - в різних задачах математичної фізики), які не виражаються через елементарні функції. Спеціальні функції представляються у вигляді рядів або інтегралів.



Організація пам’яті і регістрів. Прямий доступ до пам’яті:

  • організація пам’яті і регістрів;

    Прями́й до́ступ до па́м'яті ( англ. Direct Memory Access, DMA) - режим обміну даними між пристроями або ж між пристроєм і основною пам'яттю (RAM) без участі центрального процесора (ЦП). У результаті швидкість передачі збільшується, так як дані не пересилаються в ЦП і назад.



  • прямий доступ до пам’яті;

  • програмування портів на ввід/вивід даних;

  • мультиплексування передачі адресу і даних.

Тактовий генератор. Таймери. Шини адресу та даних:

  • тактовий генератор;

  • таймери мікропроцесора;

  • синхронізація доступу до системної шини;

  • режими роботи системної шини даних та адресу.

Організація портів вводу/виводу в мікропроцесорних системах:

  • організація портів вводу/виводу;

  • типи постійних запам’ятовуючих пристроїв;

  • інтерфейси зовнішніх пристроїв.

Інтерфейси зовнішніх пристроїв для взаємодії з технологічним обладнанням:

  • інтерфейси технологічного обладнання;

  • протоколи вводу/виводу даних;

  • буферизація системної шини.

Програмні засоби мікропроцесорних систем.

Програмні засоби мікропроцесорних систем:



  • емулятор Emu8086 для мікропроцесора i8086;

  • обробка вкладених переривів;

  • використання зовнішнього сигналу для переключення таймеру.

Контролер переривів. Організація механізму переривів:

  • контролер переривів;

  • організація механізму переривів;

  • універсальний асинхронний прийомо-передавач.

Засоби організації обміну із зовнішніми приладами. Схема виводів:

  • схема виводів мікропроцесорів i8052 та i8086;

  • програмовані виводи;

  • протоколи обміну із зовнішніми приладами.

Застосування мікропроцесорної техніки в медицині:

  • транслятор програм Microsoft Assembler (MASM);

  • використання мікропроцесорів в медичній техніці.

Система команд i8086. Система переривів. Адресація пам’яті:

  • порядок виконання переривів;

  • робота контролеру переривів;

  • адресація пам’яті при обробці переривів.

Засоби MASM для розробки програмного забезпечення:

  • директиви передачі керування;

    Розробка програмного забезпечення Розробка програмного забезпечення (англ. software engineering, software development) - це рід діяльності (професія) та процес, спрямований на створення та підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи технології, методологію та практики з інформатики, керування проектами, математики, інженерії та інших областей знання.



  • директиви резервування пам’яті;

  • робота із зовнішньою пам’яттю.




  1. Навчальний матеріал з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5) для 2го (практичного) завдання - Програмування на мові Асемблер для архітектури мікропроцесорів Intel серії 8086




  • Арифметичні команди асемблера: додавання, віднімання. Приклади команд.

  • Арифметичні команди асемблера: зміна знака операнду. Приклади команд.

  • Неявна адресація. Приклади команд в яких застосовується неявна адресація.

  • Арифметичні команди асемблера: множення, ділення. Приклади команд.

  • Формування фізичної адреси операнду.

  • Регістрова адресація. Приклади команд у яких реалізована регістрова адресація.

  • Арифметичні команди: порівняння операндів. Приклади команд асемблера.

  • Переривання, функція обробки переривання. Формування фізичної адреси початку підпрограми обробки переривання.

  • Безпосередня адресація. Приклади команд у яких реалізована безпосередня адресація.

    Регі́строва адреса́ція - метод адресації пам'яті, в якому всі операнди знаходяться в регістрах процесора.

    Безпосере́дня адреса́ція - метод адресації пам'яті, де один з операндів знаходиться в регістрі процесора, а інший є константою, значення якої зберігається безпосередньо у відповідному полі машинної команди.



  • Пряма адресація. Приклади команд у яких реалізована пряма адресація.

  • Непряма адресація. Приклади команд що реалізують непряму адресацію.

  • Формати команд Мп-ра і їхні основні класи. Докладно описати одну-дві команди за вибором.

  • Базова адресація. Приклади команд у яких реалізована базова адресація.

  • Індексна адресація. Приклади команд у яких реалізована індексна адресація.

    І́ндексна (ба́зова, зі змíщенням) адреса́ція - метод адресації пам'яті, в якому ефективна адреса операнда або команди, на яку здійснюється перехід, обчислюється додаванням до базової адреси, яка міститься в регістрі, деякого зміщення, яке міститься у відповідному полі команди.



  • Базово - індексна адресація. Приклади команд у яких реалізована базово-індесксна адресація.

  • Команди порівняння. Навести приклад, пояснити.

  • Адресація портів введення-виведення. Приклади команд для вводу і виводу в порт.

  • Базово – індексна адресація зі зсувом. Приклади команд, що реалізують базово-індесксну адресацію.

  • Система команд МП–ра х86 класифікація команд. Стекова адресація. Приклади команд.

  • Логічні команди асемблера: інверсія; множення («І»). Приклади логічних команд.

  • Відносна адресація. Приклади команд, що реалізують відносну адресацію.

  • Логічні команди. Навести приклад, що реалізують логічні команди.

  • Типи і формати даних асемблера.

    Форма́ти да́них - сукупність регламентованих в архітектурі ЕОМ структур для представлення різних за специфікою обробки та представлення видів інформації (цілих чисел, дробових чисел, текстових рядків тощо).

    Навести приклад.

  • Рядкова адресація. Приклади команд, що реалізують рядкову адресацію.

  • Логічні команди: додавання за модулем два (XOR). Приклади.

  • Особливості виконання арифметичних операцій над числами зі знаком.

    Арифметичні дії є двомісними операціями на множині чисел - на вході беруть два числа (операнда), і повертають одне число як результат.

    Приклади. Зворотній код.

  • Команди пересилок. Навести приклад команд, що реалізують різні варіанти адресації.

  • Команди роботи зі стеком. Приклади команд.

  • Команди обміну. Приклади команд.

  • Зсуви: логічний, арифметичний, циклічний. Приклади команд.

  • Команди програмних переривань. Приклади команд.

  • Арифметичні команди: зміна знаку операнду. Приклади команд.

  • Команди організації циклів. Приклади команд.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Необхідність використання допоміжного матеріалу та його повний і точний перелік

За змістом завдань немає потреби використовувати допоміжний матеріал, тому користування ним заборонено.



Під час проведення додаткового випробування забороняється користуватись будь-яким допоміжним матеріалом.
2. Критерії оцінювання письмової екзаменаційної роботи
На додатковому випробуванні вступник отримує екзаменаційний білет, який включає одне теоретичне питання та одне практичне завдання з переліку зазначених вище тем і розділів дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5).


  1. Оцінювання відповіді на теоретичне питання з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5).


Максимальний ваговий бал – 50.


Критерій оцінювання питання

Кількість балів

повна відповідь з наведенням функціональної схеми, правильними результатами, поясненнями (не менше 90% потрібної інформації), не містить зайвої інформації

50…46 балів

повна відповідь з непринциповими неточностями (не менше 80% необхідної інформації), зайвої інформації немає

45…41 балів

принципово правильна відповідь з непринциповими неточностями (не менше 70% необхідної інформації), є зайва інформація

40…36 бали

повна відповідь з неточностями (не менше 60% потрібної інформації)

35…31 балів

не повна відповідь, в якій відсутні принципові неточності (не менше 50% потрібної інформації), але є помилки

30…26 балів

неповна відповідь з грубими помилками та (або) принциповими неточностями (менше 50% потрібної інформації)

25…1 балів

відсутність відповіді

0 балів



  1. Оцінювання реалізації практичного завдання з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5.


Максимальний ваговий бал – 50.


Критерій оцінювання питання

Кількість балів

повна відповідь з наведенням прикладу на мові програмування, правильними результатами, поясненнями (не менше 90% потрібної інформації), не містить зайвої інформації

50…46 балів

повна відповідь з непринциповими неточностями (не менше 80% необхідної інформації), зайвої інформації немає

45…41 балів

принципово правильна відповідь з непринциповими неточностями (не менше 70% необхідної інформації), є зайва інформація

40…36 бали

повна відповідь з неточностями (не менше 60% потрібної інформації)

35…31 балів

неповна відповідь, в якій відсутні принципові неточності (не менше 50% потрібної інформації), але є помилки

30…26 балів

неповна відповідь з грубими помилками та (або) принциповими неточностями (менше 50% потрібної інформації)

25…1 балів

відсутність відповіді

0 балів

Загальна оцінка за додаткове випробування обчислюється як проста арифметична сума вагових балів двох відповідей. Таким чином, за результатами випробування вступник може набрати від 0 до 100 балів.

Залежно від загальної суми отриманих балів вступнику, згідно критеріїв ECTS, виставляється оцінка:


Загальна кількість балів

Оцінка

ECTS


Традиційна екзаменаційна оцінка

95-100

A

зараховано

85-94

B

75-84

C

65-74

D

60-64

E

менше 60

F

незараховано


ПРИКЛАД ТИПОВОГО ЗАВДАННЯ ДОДАТКОВОГО ВИПРОБУВАННЯ



(Форма N Н-5.04)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»


другий (магістерський) рівень вищої освіти


(назва ОКР)

Спеціальність

163 Біомедична інженерія













Спеціалізація

Реабілітаційна інженерія










Навчальна дисципліна

Додаткове випробування










Екзаменаційний білет № ____




1

Організація пам’яті і регістрів мікропроцесорів i8086.

2

Навести приклад виконання команди організації циклів на мові Асемблер та пояснити операції, які виконує команда.




Затверджено на засіданні кафедри

біобезпеки і здоров’я людини




(назва кафедри)

Протокол №




від

« »




201_ р.




Завідувач кафедри




І.Ю. Худецький










СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Якименко Ю. І., Терещенко Т.О., Сокол Є.І., Жуйков В.Я., Петергеря Ю.С. Мікропроцесорна техніка: підручник для студ. вищ. техн. закл. освіти / за ред. Т.О. Терещенко / Міністерство освіти і науки України, НТУУ "КПІ".

    Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.

    - Київ: Політехніка; Кондор, 2008. - 594 с.

  2. Кирик В. В. Мікропроцесорна техніка: навч. посіб. / М-во освіти і науки України, НТУУ "КПІ" Київ: НТУУ "КПІ", 2014. - 183 с.

  3. Терещенко Т.О., Петергеря Ю.С., Жуйков В.Я., Хохлов Ю.В., Мороз А.В. Електронний підручник «Мікропроцесори та мікроконтролери» для студентів напряму підготовки “Електроніка”, “Електротехніка” та інших бакалавратів. Київ: НТУУ "КПІ", 2009.

  4. Бунтов В.Д., Макаров С.Б. Микропроцессорные системы Часть II. Микропроцессоры. Учебное пособие. СПб.: Изд-во политехнического уни-верситета, 2008. –199 с.

  5. Магда Ю.С. Микроконтроллеры серии 8051: практический подход. М.: ДМК Пресс, 2008. – 228 с.

  6. Гук М. Процессоры Intel: от 8086 до Pentium II. СПб.: Питер, 1998. – 224 с.

  7. Шнитман В. Современные высокопроизводительные компьютеры. CIT-Forum: Сервер информационных технологий. [Електроний ресурс] http://docstore.mik.ua/svk/contents.htm

  8. Шликов В.В., Кисельова О.Г., Матвійчук А.О. Мікропроцесорна техника: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки 6.051402 «Біомедична інженерія», 6.051003 «Приладобудування» – К.: НТУУ «КПІ», 2014. – 123 с.

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

доц. кафедри БМІ, к.т.н., доцент /Шликов В.В. /


Скачати 122.18 Kb.

  • Перелік навчального матеріалу, який виноситься на випробування Навчальний матеріал з дисципліни Мікропроцесорна техніка
  • Навчальний матеріал з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5) для 2го (практичного) завдання - Програмування на мові Асемблер для архітектури мікропроцесорів Intel
  • 2 . Критерії оцінювання письмової екзаменаційної роботи
  • Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5). Оцінювання відповіді на теоретичне питання з дисципліни Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5 ) .
  • Максимальний ваговий бал – 50.
  • Мікропроцесорна техніка (Електроніка-5 . Максимальний ваговий бал – 50.
  • Критерій оцінювання питання Кількість балів
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
  • 163 Біомедична інженерія
  • Реабілітаційна інженерія
  • Екзаменаційний білет № ____ 1