Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст

Скачати 130.47 Kb.

Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст




Скачати 130.47 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації24.05.2017
Розмір130.47 Kb.
ТипПрограма
1   2   3
ІНЖЕНЕРНА ГЕОДЕЗІЯ

Завдання, предмет і зміст інженерної геодезії.

Інжене́рна геоде́зія (рос. инженерная геодезия, англ. engeneering geodesy; нім. Ingenieurvermessungskunde f, Ingenieurgeodäsie f) - розділ геодезії, в якому розглядаються методи, техніка і організація геодезичних робіт.

Роль інженерної геодезії в будівництві і землеустрої.

Опорні планові інженерно-геодезичні мережі. Висотні інженерно-геодезичні мережі. Особливості нівелювання при створенні висотних інженерно-геодезичних мереж. Передача відміток на дно котлованів і на монтажні горизонти.

Геодезичні роботи при плануванні і будуванні міст. Складання і розрахунки проекту червоних ліній.

Черво́ні лі́нії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

Виніс в натуру, закріплення червоних ліній, осей проїздів.

Будівельна координатна сітка. Проектування, визначення будівельної сітки на місцевості та контроль її побудови.

Загальна технологія геодезичних розмічувальних робіт. Геодезична підготовка проекту. Основні розмічувальні роботи. Схеми розмічування основних осей будівель від пунктів будівельної координатної сітки, з точок полігонометричних або теодолітних ходів.

Способи розмічувальних робіт. Геодезичні розмічувальні роботи. Призначення і організація розмічувальних робіт. Вимоги до точності розмічувальних робіт. Виніс в натуру проектних пунктів і розмічування ліній проектної довжини.

Геодезичні роботи при будівництві цивільних будівель і споруд. Геодезичні роботи при зведенні підземної і надземної частини будівель і споруд. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку, магістральних каналів і трубопроводів.

Спостереження за деформаціями споруд. Визначення осідань споруд. Методи визначення горизонтальних зміщень споруд. Спостереження за кренами і тріщинами споруд. Спостереження за зсувами.

Виконавчі зйомки. Призначення і методи виконавчих зйомок. Складання виконавчих генеральних планів.

Лінія електропередачі (лінія електропересилання, лінія електропередавання, ЛЕП) - один з компонентів електричної мережі призначена для передачі електричної енергії.

Генера́льний план - вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.


ФОТОГРАММЕТРІЯ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ

Визначення фотограмметрії як науки та технологія отримання інформації про об'єкти місцевості і навколишнього середовища.

Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.

Мета, і завдання курсу. Історичний огляд розвитку фотограмметрії. Основні напрямки використання аеро і космічних знімків при топографічному картографуванні та проведенні землевпорядних робіт.

Фізичні основи аерокосмічної зйомки. Природа і характеристика оптичних випромінювань. Класифікація та види зйомок.

Основи аерофотозйомки. Види аерофотозйомки. Аерофотоапарати. Розрахунок завдання на аерофотозйомку. Фотографічні матеріали. Кольорове та спектрозональне фотографування.

Основи теорії перспективи та перспективної геометрії.

Теорія перспектив - економічна теорія, що описує поведінку індивіда в умовах невизначеності. Ця теорія описує те, як люди вибирають між альтернативами. Кожен можливий результат має певну ймовірність виникнення і цінність, яку людина визначає суб'єктивним чином.

Види проекцій. Аерофотознімок - центральна проекція місцевості.

Математична основа фотограмметрії. Системи координат. Елементи орієнтування знімка. Залежність координат точок знімка та місцевості.

Геометричний аналіз аерознімка. Масштаб горизонтального і похилого знімків.


Вплив кута нахилу аерознімка та рельєфу місцевості. Вплив фізичних факторів на знімок.

Комбінована аерофотографічна зйомка. Технологічна схема. Планова польова підготовка аерофотозйомків. Фото тріангуляція. Трансформування аерознімків. Виготовлення фотоплану. Розвиток висотної зйомочної мережі. Дешифрування знімків і зйомка рельєфу.

Основи стереофотограмметрії. Технологічна схема аерофототопографічної зйомки. Елементи орієнтування моделі. Прилади для стереофотограмметричної обробки знімків.

Дешифрування. Дешифрувальні ознаки. Дешифрування населених пунктів, дорожної мережі, соціально-культурних об'єктів, гідрографії, рельєфу.

Технологі́чна схе́ма - це графічне модельне зображення технологічного процесу у вигляді послідовних виробничих функцій, технологічних і транспортних операцій, спрямованих на отримання товарної продукції.

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

Історія дистанційних методів. Розробка методів землевпорядного картографування, поняття аероландшафту.

Основи цифрової фотограмметрії. Цифрові знімальні камери і системи. Сканування фотографічних зображень. Автоматична побудова поверхні. Цифрове ортофототрансформування. Цифрові фотограмметричні станції.



МЕТРОЛОГІЯ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Завдання, предмет і зміст метрології. Актуальні проблеми сучасної метрології. Національні і міжнародні установи із метрології та стандартизації.


Поняття про виміри і вимірювання.

Похибки і точність вимірювань. Правильність, збіжність та достовірність вимірювань. Системи одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць (Сі). Основні, додаткові і похідні одиниці системи (Сі). Кратні та часткові одиниці системи (Сі). Еталони основних фізичних величин.

Фізи́чна величи́на - властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів (фізичних систем, їхніх станів і процесів, що в них відбуваються) та індивідуальна в кількісному відношенні для кожного з них.

То́чність вимі́рювань (англ. accuracy of measurement) - головна характеристика якості вимірювання, що відображає близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної фізичної величини .

Основна́ (фізи́чна) величина́ (англ. base unit, нім. Basisgröße, рос. основная физическая величина, фр. unité fondamentale) - фізична величина, що прийнята за незалежну від інших величин певної системи фізичних величин.

Роль і задачі стандартизації. Нормативно-технічні документи стандартизації. Об'єкти і показники стандартизації. Види і категорії стандартів, принципи стандартизації.

Методичні основи стандартизації.

Порядок розробки, затвердження і втілення стандартів. Експлуатація засобів топогеодезичного забезпечення. Ведення експлуатаційної документації, на засоби топогеодезичного забезпечення. Метрологічні характеристики і параметри засобів топогеодезичного забезпечення (теодоліти, нівеліри, електронні тахеометри).

Експлуатаці́йна документа́ція - вид конструкторських документів, які окремо або у сукупності з іншими документами визначають правила експлуатації виробу і (або) відображають відомості котрі, засвідчують гарантовані виробником значення основних параметрів і характеристик (властивостей) виробу, гарантії і дані по його експлуатації протягом встановленого терміну служби.

Метрологічні характеристики - це характеристики властивостей засобу вимірювань, які впливають на результат вимірювання. Для кожного типу засобу вимірювань встановлюють свої метрологічні характеристики.



ЗЕМЛЕВПОРЯДНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

Сутність і види землевпорядкування, різновидності і форми проведення. Різновидності міжгосподарського землевпорядкування. Характеристика документів для складання проекту. Розробка проектів відведення. Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Порядок відведення земель для підприємств промисловості, транспорту і лісового фонду. Основні принципи проектування фермерських господарств.

Фе́рмери - категорія підприємців у сільському господарстві.

Принципи розподілу орних земель на екологічні групи і класи придатності. Зміст проекту встановлення меж сільських населених пунктів. Зміст проекту роздержавлення середньої земельної частки та земельного паю. Зміст проекту формування території і встановлення меж сільської ради.

Основні функції сучасного землевпорядкування, його основні принципи. Правовий режим, умови землекористування і економічний механізм регулювання земельних відносин.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Порядок організації території сівозмін, сінокосів та пасовищ. Методика організації території садів і виноградників.

Польові та камеральні роботи при складанні проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування. Методика, зміст і основні вимоги розміщення магістральних доріг при складанні проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування.

Методика визначення кількості польових, кормових і спеціальних сівозмін. Порядок, шляхи покращення і розміщення сільськогосподарських угідь і сівозмін, та їх трансформації. Сутність методики виділення ділянок під сади, ягідники, виноградники і тутові насадження. Методика і порядок розміщення захисних лісових насаджень.

Угі́ддя - частина землі, що відрізняється від сусідніх способами господарювання. З точки зору права, угіддя є обмеженням, формуються землевпорядною документацією і реєструються у Державному земельному кадастрі.

Лісове насадження - це ділянка лісу однорідна за деревною, чагарниковою рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям. Є головним складовим елементом лісу.

Порядок розміщення полів сівозмін, їх розміри і форми.

Характеристика розміщення польових доріг і польових станів та споруд для польового забезпечення. Організація території пасовищ та сінокосів.

ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР.

Поняття, мета і завдання земельного кадастру. Категорії земель за цільовим призначенням. Порядок віднесення і переведення земель з однієї категорії до іншої. Порядок державної реєстрації земельних ділянок.

Державна реєстрація (лат. registratio - внесення до списку, переліку) - письмовий запис або фіксація іншим чином фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об'єктів з метою їх державного обліку та контролю, засвідчення дійсності й надання їм законного (легітимного) статусу, а також вчинення інших реєстраційних дій.

Земе́льна діля́нка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Складові частини Державного земельного кадастру. Порядок формування об'єкта земельно-кадастрового обліку. Порядок обліку земель в Україні в сучасних умовах.

Зміст, призначення і порядок ведення Поземельної книги. Структура кадастрового номера земельної ділянки. Суть земельно-кадастрових відомостей, методики їх отримання і систематизації. Види зйомок і обстежень при земельному кадастрі. Класифікація угідь при земельному кадастрі.

Порядок формування земель населених пунктів. Формування і облік земель промисловості, транспорту, зв'язку оборони та іншого призначення. Порядок формування та використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Землекористування - поняття, яке має декілька значень і використовується, як іменник та дієслово.

Склад земель водного фонду, їх облік.

Во́дний фо́нд - усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд (Водний кодекс України, 1995 р.).

Порядок визначення прибережних та охоронних зон. Склад земель лісового фонду, їх облік. Склад земель сільськогосподарського призначення, їх облік.

Порядок кадастрового зонування території населених пунктів. Визначення та формування обмежень у використанні земельних ділянок. Види сервітутів. Зміст і завдання статистичних методів аналізу даних земельного кадастру.

Аналіз даних - розділ математики, що займається розробкою методів обробки даних незалежно від їх природи.

Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.

Загальні положення оцінки земель. Бонітування ґрунтів. Текстові та картографічні матеріали земельного кадастру.

Правова основа ДЗК, його види і принципи. Порядок проведення економічної оцінки земель. Облік кількісного і якісного складу земель. Вимоги до точності обліку кількості земель різних категорій. Порядок закріплення меж земельних ділянок. Порядок організації продажу земельних ділянок та землевпорядна документація для цього.

Повноваження органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі ведення державного земельного кадастру.

Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

Грошова оцінка земель. Кадастри природних ресурсів та галузевих. Способи отримання земельно-кадастрових даних. Напрями автоматизації ведення ДЗК.

Порядок оформлення цивільно-правових угод із земельними ділянками в процесі земельного кадастру. Порядок створення єдиної земельно-кадастрової інформаційної системи. Порядок здійснення первинного обліку земельних ділянок як складової Державної їх реєстрації.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО.

Сутність земельного права.

Цивільно-правова угода - угода між фізичною особою (фізичними особами) і іншою фізичною особою (фізичними особами) або юридичною особою (юридичними особами), або між юридичною особою (юридичними особами) і іншою юридичною особою (юридичними особами) направлена на виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі - поземе́лля) - частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Земе́льне пра́во - це галузь права, що поєднує в собі риси багатьох правових систем (сімейне, процесуальне, адміністративне, контрактне тощо) і розглядає питання, хто є повноправним власником і які права стосовно власності має третя особа (право власності, користування; чи існують обмеження, пов'язані з даною нерухомістю).

Предмет, принципи і завдання земельного права Метод рівності і автономії, утримання та узгодження при регулюванні земельних відносин. Поділ земельних правових норм за характером взаємодії та характером припису і способом впливу.

Сутність інституту права. Класифікація земельних відносин залежно від матеріального або процесуального їх характеру. Система земельного права. Понятті "джерело" земельного права. Класифікація "джерел" права. Характеристика підзаконних актів.

Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.

Підзаќонний ́акт (англ. Bylaw, нім. Satzung, пол. Zarządzenie) - нормативний акт, що приймається уповноваженими нормотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.

Форми власності на землю в Україні. Характеристики права володіння користування і розпорядження землею. Порядок і методика визначення земельних часток (паїв), резервний фонд та його використання. Сутність суб'єктів і об'єкті права власності на користування землею. Особливості надання землі в оренду. Виникнення та припинення права власності та користування землею.

Права та обов'язки власників землі та користувачів. Сутність, мета, принципі види і форми управління земельними ресурсами. Компетенції Верховної Ради Кабінету Міністрів України з питань управління земельними ресурсами.

Резервний фонд - один із видів бюджетних резервів, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджетів або викликані надзвичайними обставинами (наприклад, стихійним лихом).

Пра́во володі́ння (лат. ius possidendi) - забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ, зараховувати на баланс та ін.)

Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Сутність понять: передача земель у власність, надання земель у користування, вилучення земель. Порядок відведення земель. Характеристика особливо цінних продуктивних земель. Особливий порядок вилучення для державних і громадських потреб. Порушення клопотань і попереднє погодження місця розташування об'єктів при відведенні земельних ділянок. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Голова предметної комісії географічного факультету доц. В.Я.Вацеба



Критерії оцінки фахового вступного випробування з «Землевпорядкування та кадастру» для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

спеціаліст”



для абітурієнтів, які здобули освіту за ОПП бакалавра, що відповідає напряму підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій»
«176-200 балів»

Ставиться у випадку, коли студент вільно володіє програмним матеріалом в повному об’ємі. Вміє логічно і грамотно викладати матеріал з використанням спеціальної термінології, наведенням конкретних прикладів. Використовуючи загальні принципи землевпорядного проектування, дотримуючись галузевих стандартів, інструкцій та технічних завдань на використання робіт уміти виконувати роботи з міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядкування.

Техні́чне завдання́ (ТЗ) (англ. scope statements та англ. statement of work; SOW) - документ, що встановлює основне призначення, показники якості, техніко- економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.

Вміє складати проекти відбору земель. Знає порядок сівозмін. Вміє здійснити економічну, внутрігосподарську і грошову оцінку земель, облік кількості і якості земель, бонітування ґрунтів. Впевнено орієнтується в земельних правовідносинах. Знає поняття земельного права, методи та принципи земельного права та обов’язки власників землі та землекористувачів, правовий режим земель різного призначення, процесуальний порядок розгляд справ про адміністративні порушення земельного законодавства.



«150-175 балів»

Відрізняється від оцінки «відмінно» тим, що студент допускає окремі помилки і неточності, які не впливають на загальний характер відповіді. При проектуванні допускає незначні помилки, які не впливають на загальний результат. Програмний матеріал знає добре, відповідь логічна і послідовна, може наводити окремі конкретні приклади.



«124-149 балів»

Студент відповідає не повністю при розкритті спеціальних питань, термінів, законів, є істотні відхилення. часто не може конкретизувати відповідь наведенням прикладів. При проектуванні допускає значні помилки, які впливають на загальний результат. Недосконало орієнтується в теоретичних і проектних питаннях, пов’язаних з використанням вихідних матеріалів. В цілому студент володіє мінімальними знаннями, які дозволяють в майбутньому засвоїти матеріал за програмою «спеціаліст».



«100-123 балів»

Студент не володіє спеціальною термінологією, не розуміє теоретичних і практичних питань, пов’язаних з землевпорядним проектуванням. Не володіє основами земельних правовідносин. Не знає порядку сівозмін, правового режиму земель різного призначення, процесуального порядку розгляду справ про адмінпорушення земельного законодавства суми теоретичних знань і практичних навиків недостатні для засвоєння в майбутньому матеріалу за програмою «спеціаліст».


Голова предметної комісії доц. В.Я. Вацеба
1   2   3


Скачати 130.47 Kb.

  • ФОТОГРАММЕТРІЯ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ