Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»

Скачати 223.43 Kb.

Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»




Скачати 223.43 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації03.04.2017
Розмір223.43 Kb.
ТипПрограма
  1   2

Відокремлений підрозділ

Національного університету біоресурсів і природокористування України

«Бережанський агротехнічний коледж»

ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

«молодший спеціаліст»

спеціальність – 5.
Осві́тньо-кваліфікаці́йний рівень ви́щої осві́ти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
04010602 «Прикладна екологія»

Бережани-2016







ВСТУП
В умовах нових економічних відносин фахівець-еколог повинен мати фундаментальну гуманітарну, загальнонаукову, спеціальну та практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, оновлювати і збагачувати свої знання, вміти на практиці застосовувати сучасні екологічні методи управління в галузі природокористування.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів

Досягнення зазначених вимог можливе за умов постійного проведення контрольних заходів із визначення відповідності знань та умінь випускників змісту освіти та змісту навчання, зазначених в галузевих стандартах.

Головним завданням вступного випробування зі спеціальності «Прикладна екологія» є виявлення у вступників спеціальних знань і практичних навичок з комплексу спеціальних навчальних дисциплін екологічного напрямку.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Уміння - здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь.

Для вступників на ОКР «Молодший спеціаліст» зі спеціальності «Прикладна екологія» цей комплекс включає дисципліни:



  • Біологія

  • Загальна екологія

  • Екологічна безпека

  • Гідрологія

  • Хімія

В процесі складання вступного випробовування зі спеціальності студенти повинні відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики «Молодший спеціаліст» з напряму «Прикладна екологія» показати високу фундаментальну теоретичну підготовку.

ЗМІСТ ВСТУПНИХ ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

В РОЗРІЗІ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ДИСЦИПЛІНА «БІОЛОГІЯ»
Основи загальної біології.
Біологія Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.
Одно- і багатоклітинні організми.
Багатоклітинні організми - це організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле. Не існує чіткої межі між одноклітинними та багатоклітинними організмами. Багато одноклітинні володіють засобами для створення багатоклітинних колоній, в той же час окремі клітини деяких багатоклітинних організмів у змозі самостійно існувати.
Особливості будови клітини одно- і багатоклітинного організму. Тканини (типи і загальна характеристика їх у рослин і тварин). Органи. Рівні організації живої природи: клітинний, організмів, видовий, біоценотичний, біосферний. Загальні уявлення про систематику. Основні систематичні категорії: вид, рід, родина, ряд (порядок), клас, тип (відділ). Основи цитології. Клітина – структурна і функціональна одиниця живого. Будова і функція ядра, цитоплазми та її основних органоїдів. Вміст хімічних елементів у клітині. Вода та інші неорганічні речовини, їх роль у життєдіяльності клітини.
Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) - тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому.
Неоргані́чна речовина́ - 1) у хімії є сукупним поняттям для термінів «неорганічна сполука» та проста речовина. В межах ряду інших дисциплін (геології, екології (environmental science)) має інше значення - 2) хімічні речовини не рослинного і не тваринного походження, а також речовини до складу яких входить одна або декілька неорганічних сполук.
Обмін речовин і перетворення енергії основа життєдіяльності клітини. Біосинтез білків.
Біоси́нтез (або просто синтез) білкі́в - процес, за допомогою якого клітини будують білки. Термін іноді використовується для посилання виключно на процес трансляції, але частіше означає багатокроковий процес, що включає біосинтез амінокислот, транскрипцію, процесинг (включаючи сплайсинг), трансляцію та посттрансляційну модифікацію білків.
Ген і його роль у біосинтезі. Код ДНК. Генотип. Віруси. Хромосоми, їх гаплоїдний і диплоїдний набори, постійність кількості і форми.

Короткі відомості про до дарвінівський період розвитку біології (К. Ліней, Ж.Б. Ламарк). Основні положення вчення Ч. Дарвіна. Значення теорії еволюції для розвитку природознавства.

Дарвінізм - вчення і науково-філософська концепція, що ґрунтується на теорії еволюції Чарльза Дарвіна. Термін «дарвінізм» був вперше застосований в квітні 1860 року Томасом Хакслі, коли в Вестмінстерському журналі Дарвін розмістив публікацію про походження видів.
Критерії виду. Популяція – одиниця виду і еволюції. Форми природного добору: рушійний, стабілізуючий. Штучний добір і форми мінливості; їх роль у виведенні порід домашніх тварин і сортів культурних рослин.
Штучний добір - вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів з метою виведення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями. Попередник сучасної селекції. Результатом штучного добору є різноманітність сортів рослин та порід тварин.
Культурні рослини - рослини, вирощувані людством для отримання харчових продуктів, кормів в сільському господарстві, ліків, промислової та іншої сировини, інших цілей в задоволенні потреб людини. Історія культурних рослин простежується з першого вибору рослин, який відбувся в аграрній революції неоліту до перших записів іменування рослин, зроблених римлянами.
Основи селекції. Генетичні основи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів.

Предмет, завдання і методи генетики. Основні закономірності спадковості і мінливості організмів та їх цитологічні основи. Моно- і дигібридне схрещування.

Дигібридне схрещування - схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої.
Генетика і теорія еволюції.
Теорія еволюції - наукова теорія, що пояснює механізми зміни форм живих організмів, їхніх спільнот та причини утворення біорізноманіття на Землі у процесі еволюції. Перші цілісні теорії еволюції були запропоновані на початку ХІХ сторіччя Еразмом Дарвіном та Жаном Батистом Ламарком.
Генетика популяцій. Селекція рослин, тварин і мікроорганізмів. Основні методи селекції. Біотехнологія та її значення.

Роль рослин у природі, значення в житті людини, народному господарстві.

Генетика популяцій або популяційна генетика - розділ генетики, який вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються.
Народнé господáрство - економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну.
Поняття про вегетативні та генеративні органи рослини. Корінь і його функції. Види коренів. Стебло. Пагін. Брунька – зачатковий пагін, її будова і розвиток, розташування на стеблі. Видозмінені пагони: кореневище, бульба, цибулина. Листок. Зовнішня будова листка. Жилкування. Листки прості і складні. Квітка, плід, насінина. Квітка – орган насіннєвого розмноження рослин. Покритонасінні. Клас дводольні рослини.
Генеративні (лат. organa generativa) чи репродуктивні (лат. o. reproductiva) органи - органи, за допомогою яких відбувається розмноження рослин.До генеративних органів рослин належать насінина, квітка та плід.
Дводо́льні (Dicotyledoneae, Dicotyledones), Двочастко́ві, Двопрозябце́ві - досить гетерогенна група квіткових рослин, які характеризуються наявністю у зародка двох бічних супротивних насінних долей . Група не створює клади, тому не є таксоном, а розглядається як єдина група тільки з історичної точки зору.
Родини: хрестоцвіті, розоцвіті, бобові, пасльонові, складноцвіті. Клас однодольні рослини.
Однодольні, Монодікоти (Monodicots) або Ліліопсиди (Liliopsida), Односім’ячастко́ві або одночастко́ві росли́ни - клас квіткових рослин, який домінує на багатьох частинах планети. За біомасою, що виробляється, Однодольні складають значну більшість рослин у сільському господарстві.
Родини: лілійні, злакові. Голонасінні. Будова і розмноження голонасінних (на прикладі сосни). Папороті. Хвощі. Плазуни. Мохи. Водорості. Прокаріоти. Гриби. Лишайники.

Одноклітинні тварини. Амеба. Пересування, живлення, дихання, виділення. Розмноження. Утворення цисти. Кишковопорожнинні. Гідра. Плоскі черви. Круглі черви. Кільчасті черви. Молюски. Членистоногі. Ракоподібні. Павукоподібні. Комахи. Хордові. Риби. Земноводні. Плазуни. Птахи. Ссавці. Хижаки, Ластоногі, Китоподібні, Парно- і Непарнокопиті, Примати.

Людина та її здоровя, екологія людини, походження людини. Опорно-рухова система. М’язи, їх функції. Кров і кровообіг. Дихання. Травлення. Обмін речовин та енергії. Виділення. Шкіра. Залози внутрішньої секреції.

Опорно-рухова система (синоніми: опорно-руховий апарат, кістково-м'язова система, локомоторна система, скелетно-м'язова система) - комплекс структур який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування у просторі.
Кільчасті че́рви або аннелі́ди або кільчаки́ (Annelida, від лат. annelus - «кільце») - тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато паразитичних та мутуалістичних видів.
Немато́ди (застарілий термін - кру́глі че́рви) (Nematoda, Nematodes, Nemathelminthes) - тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять.
Пло́скі че́рви (Platyhelminthes) - тип двобічно-симетричних тварин.
За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) - залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» - гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози).
Нервова система. Органи чуття. Походження людини. Рушійні сили антропогенезу: соціальні і біологічні фактори. Стародавні, давні та викопні люди сучасного типу. Людські раси, їх походження.


Список рекомендованої літератури

  1. Кучеренко М. Є., Вервес Ю. Г., Балан П. Г. та ін. Загальна біологія. – К.
    Антропогене́з (грец. ανθρωπος - людина, γενεσις - виникнення) - процес походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.
    Нервова система Нервова система - цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища.
    Сенсорна система, або Органи чуття - спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ.
    Загальна біологія - наука (наукова дисципліна, біологічна область знання, а також відповідна навчальна дисципліна), що вивчає основні і загальні для всіх організмів закономірності життєвих явищ. Завдання загальної біології - виявлення і пояснення загального, однаково вірного для всього різноманіття організмів, загальні закономірності розвитку природи, сутність життя, її форми та розвиток .
    : Генеза, 1998. – 464 с.

  2. Морозюк С. С. Біологія. – Харків: Торсінг, 2000. – 224 с.

  3. Присяжнюк М. С. Біологія людини. – К.: Фенікс, 1999. – 448 с.


дисципліна «Загальна екологія»
Предмет і завдання курсу. Місце екології серед природничих наук та її роль у підготовці еколога.
Природни́чі нау́ки - галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки.
Завдання екології у вирішенні сучасних екологічних проблем. Галузі і підрозділи екології. Екологічні дослідження в Україні.

Екологічні явища. Екологічні явища, їхні стани та процеси. Поняття про системи. Регулювання систем. Повсюдність і спонтанність. Стани і процеси. Екологічні механізми. Екологічні стосунки. Особливості екологічних стосунків на різних рівнях організації живого.

Екологічні системи. Поняття про екосистему. Моноцен. Характеристика моноцену, Демоцен. Концепція демоцену і поняття виду. Плеоцен, Біоценоз. Біотоп. Екологічні закони.

Методи досліджень в екології. Рівні вивчення екосистеми: системи, підсистеми і надсистеми. Емерджентні властивості екологічного рівня. Ґрупи екологічних методів: польові спостереження, польові і лабораторні експерименти і моделювання. Техніка збору та опрацювання інформації.

Аутекологія. Екологічні фактори та їхня класифікація.

Екологічні фактори Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища - сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера).
Поняття про екологічний фактор. Об’єкт аутекології. Спрямованість екологічних чинників. Вплив лімітуючих чинників на організм. Закон мінімуму.

Екологічна толерантність. Принцип екологічної толерантності. Екологічний мінімум і максимум. Ступені толерантності. Еврибіонти, стенобіонти. Екотипи. Біоіндикація.

Поняття про біоморфи.. Земля як середовище життя.

Кліматичні чинники. Головні чинники клімату. Промениста енергія. Температура. Освітлюваність. Відносна вологість й опади.

Відно́сна воло́гість (рос. влажность относительная; англ. relative humidity; нім. relative Feuchtigkeit f) - відношення кількості води, що знаходиться в речовині за даних умов, до максимально можливої кількості води за тих же умов.
Екологічна класифікація кліматів. Мегаклімат. Мезоклімат. Мікроклімат. Температура як екологічний чинник. Кліматичні температурні зони. Температурні адаптації. Ступені адаптації. Повітря як екологічний чинник.

Фактори водного середовища. Класифікація водойм за вмістом кисню і поживних речовин: оліготрофні, евтрофні, дистрофні. Гази, мінеральні речовини, органічні речовини. Вода як екологічний чинник. Гігрофільні, мезогігрофільні і ксерофільні організми.

Едафічні чинники. Особливість едафічного чинника. Екологічне розуміння ґрунту. Гранулометричний склад. Роль органічної речовини. Ґрунтова вода і водний режим рослин. Ґрунтове повітря і повітряний режим. Тепловий режим ґрунту. Роль рослинного покриву у ґрунтоутворювальному процесі.

Біотичні чинники. Екологічна ніша.

Во́дний режи́м - зміна рівнів та об'ємів води в річках, озерах, водосховищах і болотах, пов'язана із сезонними змінами клімату, інколи з антропогенним впливом. Особливо помітна зміна водного режиму на річках (повінь, паводок, межень, льодостав, льодохід).
Гранулометри́чний склад, Ґранулометри́чний склад (рос. гранулометрический состав, англ. granulometric composition, particle size distribution, gradation composition, grain composition; нім. Kornverteilung f, Korngrößenverteilung f) - кількісний розподіл зерен (грудок, шматків) за класами крупності.
Поживна речовина - необхідна для життя і росту організму, хімічна речовина, яку організм отримує з навколишнього середовища. Тварини споживають поживні речовини з їжею, а рослини безпосередньо з ґрунту та повітря.
Органі́чні речови́ни (рос. органические вещества, англ. organic matter; нім. organische Stoffe m pl) - речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.
Росли́нність (лат. vegetatio, ōnis f) - сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей.
Екологічна ніша - термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання «спосіб життя організму».
Конкуренція і розвиток. Взаємовплив рослин. Явище алелопатії. Вплив тварин на рослини. Явище зоогамії.

Чинники живлення. Корм і шляхи формування ланцюгів живлення.

Харчови́й, або трофі́чний ланцюг - набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.
Автотрофи і гетеротрофи. Типи автотрофів: фотоавтотофи і хемоавтотрофи. Шляхи формування ланцюгів живлення у гетеротрофів: деструкція, паразитизм, органофагія або хижацтво. Класифікація гетеротрофів. Якість корму. Кількість корму.

Гомеостатичні реакції організмів. Поняття про гомеостаз. Реакція організму і негативний зворотний зв’язок. Швидкість реакції. Регулятори і конформісти. Аклімація, акліматизація та інтродукція. Зміна середовища і запасання їжі. Міграції та періоди спокою.

Демекологія. Концепція екології популяцій. Типи популяцій. Ієрархія популяцій. Структура популяції. Чисельність і щільність популяції.

Щільність популяції - відносна величина, що виражає число особин (тварин, рослин, мікроорганізмів) у розрахунку на одиницю об'єму (води, повітря або ґрунту) або поверхні (ґрунту або дна водойми).
Характер і розміщення організмів у популяції. Ізоляція і територіальність. Методи вивчення розміщення особин.

Динаміка популяцій. Динаміка чисельності. Популяційні фази. Динаміка розвитку. Еміграція і міграція. Поліморфізм. Розселення.

Взаємодія організмів всередині популяції і за її межами. Конкуренція. Типи конкуренції. Співіснування. Конкурентне виключення. Екологічне заміщення видів. Екологічна компресія і вивільнення. Співіснування і розподіл ресурсів. Еволюційна дивергенція.

Хижацтво. Цикл хижак-жертва. Стабільність системи хижак-жертва. Рослиноїдні тварини і популяції рослин. Класифікація хижаків.

Паразитизм. Типи паразитів. Форми паразитизму. Паразитоїди. Аменсалізм. Алелопатія. Коліни та їхня хімічна природа. Позитивна взаємодія: коменсалізм, протокооперація, мутуалізм.

Редуценти і детритофаги. Мікрофауна, мезофауна, макрофауна, мегафауна. Математичні моделі впливу ресурсу на швидкість відновлення біоти.

Рослиноїдні або травоїдні, фітофаги (лат. Herbivore) - тварини, що живляться лише рослинною їжею. Є так званими первинними споживачами в харчових ланцюгах.
Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.
Явище капрофагії. Коеволюція.

Продуктивність та енергетика популяції. Потік енергії через популяцію. Біологічна продуктивність організму.

Біологі́чна продукти́вність, екологічне та загальнобіологічне поняття, що означає відтворення біомаси рослин, мікроорганізмів і тварин, що входять до складу екосистеми; в більш вузькому сенсі - відтворення диких тварин і рослин, що використовуються людиною. «Б. п.
Енергетичний баланс. Продуктивність популяції. Експлуатація популяції.

Біоценологія. Біоценоз як природна система. Визначення біоценозу. Стійкі і циклічні біоценози. Критерії виокремлення біоценозу. Класифікація біоценозів. Класифікаційні підходи: географічний (середовищний), історико-періодичний, структурно-фізіономічний, функціональний, екосистемний. Рівні угруповань: біоми, асоціації і синузій. Ярус. Консорція. Екотон. Крайовий ефект. Властивості біоценозів.

Структура біоценозу. Просторова неоднорідність біоценозів. Вертикальна структура біоценозу. Горизонтальна структура біоценозу. Типи угруповань: мероценоз і стратоценоз. Біологічне різноманіття.

Фітоценологія. Поняття про фітоценоз. Морфологія фітоценозу. Екологія фітоценозу. Динаміка фітоценозу. Систематика та класифікація фітоценозів. Типи асоціацій.

Біоценотична структура угруповань. Принципи функціонування біоценозу. Трофічна структура біоценозів. Трофічні рівні.

Класифікація фітоценозів (англ. phytocoenosis classification or plot classification) - процедура розбиття або об'єднання описів рослинних угруповань в класи за їх подібністю. Класифікації фітоценозів будуються на різних принципах (класифікація фітоценозів генетична, класифікація фітоценозів фізіономічна, класифікація фітоценозів флористична, класифікація фітоценозів екологічна).
Динаміка фітоценозу (англ. dynamic of phytocoenosis, syndinamic, грец. dynamicos - сильний; Син.: Зміни, Синдинаміка) - незворотні (або довгостроково-циклічні) зміни структури фітоценозу (його флористичної композиції у зв'язку з внутрішніми і зовнішніми причинами (Порівн.: Оборотні зміни фітоценозів, Флуктуації)
Трофі́чний рі́вень - сукупність організмів, що займають певне положення в загальному ланцюгу живлення. Відстань організмів від продуцентів однакова. Вони характеризуються певною формою організації та утилізації енергії.
Кормові ланцюги. Трофічні зв’язки. Піраміди чисельності, біомас і енергій.

  1   2


Скачати 223.43 Kb.

  • ПРОГРАМА ФАХОВОГО ІСПИТУ для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»
  • «Прикладна екологія» Бережани-2016
  • ЗМІСТ ВСТУПНИХ ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ В РОЗРІЗІ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ДИСЦИПЛІНА «БІОЛОГІЯ» Основи загальної біології
  • Штучний добір
  • Плоскі черви . Круглі черви . Кільчасті черви
  • Опорно-рухова система
  • Нервова система . Органи чуття . Походження людини
  • Список рекомендованої літератури Кучеренко М. Є., Вервес Ю. Г., Балан П. Г. та ін. Загальна біологія
  • Гранулометричний склад . Роль органічної речовини
  • Біологічна продуктивність
  • Динаміка фітоценозу