Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма фахового вступного випробування для здобуття окр спеціаліста Галузь знань 0503 „ Розробка корисних копалин

Скачати 339.26 Kb.

Програма фахового вступного випробування для здобуття окр спеціаліста Галузь знань 0503 „ Розробка корисних копалин




Скачати 339.26 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації16.06.2017
Розмір339.26 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ГІРНИЦТВА

КАФЕДРА БУДІВЕЛЬНИХ ГЕОТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Голова приймальної комісії ДонДТУ

М.І. Антощенко

" " 2015 р.

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування для здобуття ОКР спеціаліста

Галузь знань 0503 - „ Розробка корисних копалин

Напрям підготовки 7.05030102 - „ Шахтне і підземне будівництво "


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри

Протокол № _5_ від " _26_" ___01___2015 р.

Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.



В.о. зав. кафедри БГ _________ Г.В. Бабіюк

Лисичанськ, 2015

ВВЕДЕННЯ
Мета і завдання іспитів, область і обсяг інформаційного охвату, місце й значення їх в навчальному комплексі по професійній підготовці бакалаврів по напряму 6.050301 Гірництво . Основи конкретних іспитів. Взаємозв'язок їх з іншими науками і учбовими дисциплінами. Методологія вивчення. Особливості економічного розвитку гірничої промисловості України.
1 Запаси і втрати корисних копалин, основні параметри шахти, відробка запасів
Стадії розробки родовищ.

Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.

Гірни́ча (гірничодобувна́) промисло́вість (рос.горная (горнодобывающая) промышленность, англ. mining industry, нім. Bergbau n, Bergbauindustrie f, Montanindustrie f) - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, видобування їх з надр Землі та збагачення корисних копалин.

Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

Втрати корисних копалин (рос.потери полезных ископаемых, англ. working loss, mineral losses; нім. Verlust m der Minerals n, Mineralienverluste m pl) - частина балансових запасів твердих корисних копалин, яка неминуче втрачається при розробці родовищ і переробці корисних копалин.

Шахтні поля і їх зображення на гірничих і маркшейдерських планах. Межі шахтних полів. Поняття про гірниче відведення.

Запаси шахтних полів. Класифікація запасів по їх народно-господарському значенню, ступеню вивченості і підготовленості до виїмки. Проектні втрати, їх класифікація і визначення.

Потужність і термін служби шахти. Типорозмірний ряд виробничих потужностей шахт і нормативні терміни їх служби.

Виробни́ча поту́жність (рос. производственная мощность, англ. production capacity, productive capacity; нім. Betriebskapazität f) - розрахунковий, максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі і асортименті, що передбачається на плановий період при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Розрахунковий і повний терміни служби шахти.

Розподіл шахтних полів на частини. Порядок відробки поверхів, ярусів, стовпів, панелей, горизонтів, виїмкових полів і блоків. Порядок і черговість відробки пластів в свиті. Число пластів, що відпрацьовуються одночасно.



2 Підготовка шахтних полів

Класифікація схем і способів підготовки шахтних полів, вимоги, що пред'являються до них. Схеми погоризонтної, панельної і поверхової підготовки для індивідуальної і групової підготовки пластів. Комбіновані способи підготовки шахтних полів. Особливості підготовки шахтних полів при горизонтальному заляганні пластів, порушених і неправильної форми родовищ; пластів, схильних до самозаймання, небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, свити потужних пластів.


3 Властивості будівельних матеріалів та гірських порід
3.

Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.

1 Класифікація та надійність будівельних матеріалів

Класифікація будівельних матеріалів по технологічній ознаці. Проблема надійності будівельних конструкцій і споруд й її зв’язок з якістю будівельних матеріалів.

Будівельні конструкції Будіве́льні констру́кції (англ. building structure, structural unit) - основні конструктивні елементи будівлі або споруди, що виконують тримальні, загороджувальні або сумісні функції.


3.2 Властивості будівельних матеріалів та вимоги до них

Фізичні властивості матеріалів: властивості, що характеризують відношення матеріалів до дії води й морозу, тепла, механічні властивості. Підвищення якості матеріалів. Техніко-економічні показники. Взаємодія конструкцій кріплення гірничих виробок і масиву гірських порід.

Гірськи́й маси́в (англ. massif, block, mountain mass, rock mass, solid mass, solid strata; нім. Gesteinskörper m, Gebirgsstock m) -

Те́хніко-економі́чні пока́зники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.

Механі́чні власти́вості матеріа́лу (англ. mechanical properties of materials) - сукупність показників, що характеризують здатність матеріалу чинити опір навантаженням, які діють на нього та його здатність до деформування при цьому, а також особливості його поведінки у процесі руйнування.

Гірни́ча ви́робка (англ. mine working, нім. Grubenbau) - порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

Вплив функціонального призначення виробки на призначення властивостей будматеріалів. Урахування впливу специфічних умов провадження робіт у гірничих виробках: капежу, динамічних навантажень і т.д. на якість конструкцій спорудження й вибір матеріалу. Вимоги до матеріалів підземних споруд.

Підземні споруди (рос. подземные сооружения, англ. underground structures, нім. unterirdische Bauwerke n pl) - об'єкти промислового, культурного, оборонного та комунального призначення, які створюються у товщі землі чи масивах гірських порід.

Довговічність конструкцій підземних споруд.


3.3 Види та групи будівельних матеріалів, які використовуються у гірничій промисловості

Природні кам’яні матеріали. Керамічні матеріали й вироби та матеріали з мінеральних сплавів. Мінеральні в’язкі речовини в підземному будівництві. Бетони. Властивості бетону: міцність, водонепроникність, корозійна стійкість й ін.

Кера́міка - неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук.

Корозі́йна сті́йкість - здатність матеріалу чинити опір корозійній дії середовища, що визначається швидкістю корозії в даних умовах.

Бетонні суміші. Підбір складу бетону. Будівельні розчини. Метали. Будівельні сталі. Взаємозамінний шахтний профіль. Металеві тюбінги. Збірні бетонні й залізобетонні конструкції і деталі. Штучні кам’яні матеріали й вироби на основі в’язких речовин.


Лісові матеріали. Теплоізоляційні матеріали. Бітумні матеріали. Лакофарбові матеріали. Пластичні маси, полімерні смоли й основні будівельні матеріали на їх основі.
3.4 Основні поняття про фізичні властивості гірських порід

Мінерали, гірські породи, масив гірських порід.

Бі́тумні матеріа́ли - природні, сланцеві та нафтові, бітуми в чистому вигляді і матеріали на їх основі (асфальтові суміші, емульсії, бітумні мастики, просочений картон тощо).

Бето́н (фр. béton, від лат. bitumen - «гірська смола») - штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок. До затвердіння цю суміш називають бетонною.

Теплоізоляці́йні матеріа́ли - матеріали, що відрізняються невеликою теплопровідністю. Використовуються для теплової ізоляції огороджувальних конструкцій будівель та інших споруд, промислового устаткування і трубопроводів.

Пласти́чна ма́са (пластмаса) - штучно створені матеріали на основі синтетичних або природних полімерів.

Залізобето́н - це композиційний будівельний матеріал, що являє собою залиту бетоном сталеву арматуру.

Власти́вості гірськи́х порі́д - фізичні властивості гірських порід, фізико-технічні властивості гірських порід, технологічні властивості гірських порід, твердість, акустичні властивості гірської породи, пористість, густина, пластичність, крихкість, міцність гірських порід, тривкість, змочуваність, хімічна активність гірських порід, акустична жорсткість гірських порід, водовбирання, а також: геотехнічні властивості гірських порід, гірничотехнічні властивості гірських порід, магнітні властивості гірських порід, електричні властивості гірських порід, газонасиченість гірських порід, анізотропія, гігроскопічність, контактна міцність гірської породи, тріщинуватість гірських порід, окремість гірських порід, розмокання, Форма мінеральних зерен, Фільтраційні властивості гірських порід

Класифікація властивостей і фізико-технічних параметрів гірських порід. Анізотропія властивостей порід. Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на фізичні властивості порід.

Фіз́ичні власт́ивості - властивості будь якої речовини, які вона проявляє поза хімічною взаємодією: температура плавлення, температура кипіння, в'язкість, густина, розчинність, діелектрична проникність, теплоємність, теплопровідність, електропровідність, абсорбція, колір, концентрація, емісія, текучість, індуктивність, радіоактивність, гідрофільність і гідрофобність, теплота змочування та ін.

Можливість керування фізичними властивостями порід і масиву з метою удосконалювання технології процесів гірського виробництва.



3.5 Механічні, пластичні і реологічні властивості гірських порід

Пружні властивості гірських порід.

Реоло́гія (від грец. ρέω - течу і λογος - вчення) (рос. реология, англ. rheology, нім. Rheologie f) - наука про текучість і деформацію суцільних середовищ (наприклад, звичайних в'язких рідин і рідин аномальної в'язкості, гірських порід, суспензій, гідросумішей тощо).

Напруги і деформації. Модуль пружності. Коефіцієнт Пуассона. Модуль зрушення. Модуль усебічного стискання. Межа пружності. Залежність пружних властивостей порід від внутрішніх і зовнішніх факторів. Методи визначення пружних властивостей, деформацій і напруг у породі.

Коефіцієнт пластичності. Явище повзучості. Період релаксації. Тривала міцність. Моделі реологічних властивостей порід. Методи дослідження реологічних властивостей порід.
3.6 Міцність гірських порід.

Трива́ла мі́цність (англ. longtime strength) - властивість матеріалу протидіяти руйнуванню при довгочасній дії статичного навантаження та високої температури.

Модуль пружності - величина, що характеризує пружні властивості матеріалу при малих деформаціях. Дорівнює відношенню напруженості і викликаної нею пружної відносної деформації. Розрізняють такі модулі пружності: - при осьовому розтягу-стиску (модуль Юнга, або модуль нормальної (поздовжньої) пружності); - при зсуві (модуль зсуву); - при об'ємному стиску (модуль об'ємної пружності).

Коефіціє́нт Пуассо́на - це міра зміни поперечних розмірів ізотропного тіла при деформації розтягу.

Міцність гірських порід (рос. прочность горных пород, англ. rock strength, tenacity; нім. Gesteinsfestigkeit f) - властивість гірських порід в певних умовах, не руйнуючись, сприймати впливи механічних навантажень, температурних, магнітних, електричних й інших полів, нерівномірне протікання фізико-хімічних процесів в різних частинах гірських порід й інше.

Фізична природа міцності порід. Дефекти в породі. Теорії міцності.

Тео́рії мі́цності - це методики визначення на основі низки теоретичних і практичних досліджень критерію міцності (граничного напружено-деформованого стану) матеріалу, що знаходиться в умовах складного напруженого стану.

Паспорт міцності породи. Залежність мицностних властивостей порід від складу, будови і зовнішніх умов.


3.8 Гідравлічні та теплові властивості гірських порід.

Хімічно і фізично зв’язана вода. Змочуваємість. Адсорбційна здатність. Гігроскопічність. Вологоємність гірських порід. Газоносність. Фільтрація, проникність. Переміщення рідини і газів у породах.

Теплопровідність, теплоємність і теплове розширення порід. Термічні напруги в гірських породах. Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на теплові властивості порід. Використання теплових властивостей порід при видобутку корисних копалин.

Видобуток корисної копалини (рос. добыча (полезного ископаемого), англ. mining, recovery, output; нім. Abbau m, Gewinnung f - кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу.


3.9. Акустичні, електромагнітні та радіаційні властивості гірських порід.

Класифікація хвиль по частоті і видах деформацій. Хвильові властивості гірських порід. Швидкостні поширення хвиль. Коефіцієнт поглинання. Питомий хвильовий опір. Коефіцієнт відображення. Коефіцієнт переломлення. Методи визначення акустичних властивостей гірських порід. Використання хвильових властивостей гірських порід у практиці гірничого виробництва.

Електромагнітне поле як особливий вид матерії. Питомий електричний опір, діелектрична і магнітна проникність гірських порід. Тангенс кута діелектричних втрат.

Гірни́че підприє́мство - промислове підприємство, призначене для розвідування або розробки родовищ корисних копалин.

Хвильовий опір - поняття, що широко використовується в фізиці і техніці при аналізі хвильових процесів та взаємодії рухомих об'єктів з навколишнім середовищем. В деяких розділах фізики синонімом цьому поняттю є поняття Імпеданс.

Коефіціє́нт поглина́ння - кількісна характеристика зменшення інтенсивності випромінювання при проходженні через середовище. Коефіцієнт поглинання може характеризувати згасання випромінювання будь-якої природи, наприклад, світла чи звуку.

Проникність гірських порід (рос. проницаемость горных пород, англ. permeability of rocks; нім. Gesteinspermeabilität f) - здатність гірських порід пропускати через себе рідини і гази при гідростатичному тиску; міра фільтраційної провідності тріщинувато-пористих середовищ.

Пито́мий о́пір - питома фізична величина, яка кількісно характеризує здатність речовини створювати опір проходженню електричного струму.

Тангенс кута діелектричних втрат Та́нгенс кута́ діелектри́чних втра́т - характеристика ізоляційних властивостей діелектриків та конденсаторів, яка визначається як відношення активної потужності до реактивної. Оскільки для паралельного з'єднання напруги на елементах рівні, то потужності дорівнюють відношенню квадрата напруги на відповідний опір.

Електрична міцність.

Електри́чна мі́цність - характеристика діелектриків, мінімальна напруженість електричного поля, при якій настає електричний пробій. Всі гази, а також всі тверді і рідкі діелектрики мають скінченну електричну міцність.

Залежність електричних і магнітних властивостей від внутрішніх і зовнішніх факторів. Електромагнітні процеси в породах. Використання електромагнітних властивостей порід у гірничому виробництві.

Природна радіоактивність мінералів і гірських порід. Коефіцієнти поглинання. Використання радіаційних методів у процесі видобутку корисних копалин.


4 Способи та засоби руйнування гірських порід
4.1. Вибух вибухової речовини

Явище вибуху ВР.

Вибухо́ві речови́ни (ВР) - хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного хімічного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування і переміщення навколишнього середовища.

Кисневий баланс, хімічні реакції при вибуху.

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.

Кисне́вий бала́нс (рос. кислородный баланс, англ. oxygen balance, нім. Sauerstoffbilanz f - у вибуховій справі - співвідношення між вмістом кисню у складі вибухової речовини та його кількістю, необхідною для повного окиснення горючих компонентів до їх вищих оксидів у процесі вибухового перетворення. Кисневий баланс промислових ВР є важливою характеристикою, яка визначає склад отруйних газів, що утворюються під час вибуху. Розрізняють позитивний, негативний та нульовий кисневий баланс. При вибуху ВР з позитивним кисневим балансом (надлишком кисню)

Види вибухового перетворення. Швидкість детонації, її залежність від різних факторів, методи її вимірювання. Працездатність і бризантність ВР. Передача детонації на відстань, дія вибуху на відстані, кумулятивний ефект. Гідродинамічна теорія детонації. Класифікація ВР за характером впливу на навколишнє середовище, за хімічним складом, за умовами застосування та запобігання.

Кумуляти́вний ефе́кт, Кумуляц́ія (рос. кумулятивный эффект, кумуляция, англ. cumulative effect, cumulation; нім. Kumulationswirkung f, Hohlladungswirkung f) - концентрація дії вибуху в певному напрямку.

Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Вибухові хімічні сполучення та їх склад. Аміачно-селітряні ВР, нітрогліцеринові та низькопроцентні нітрогліцеринові ВР. Інші ВР. Теорія запобіжних ВР.


4.2 Способи підривання зарядів.

Вогневий, електричний, електровогневий, безкапсюльний методи підривання. Приладдя вищеназваних способів підривання. Вимоги Єдиних правил безпеки при вибухових роботах за допомогою цих способів.

Способи підривання (висадження) (рос. взрывания способы, англ. methods of explosion, нім. Sprengverfahren n) - сукупність прийомів висаджування зарядів ВР в заданій послідовності і в заданий момент часу з використанням засобів, що забезпечують безпеку вибуху. В.с.

Вибухові (підривні, висаджувальні) роботи (рос. взрывные работы, англ. blasting, shotfiring; нім. Schießarbeiten, Schießen) - роботи, що виконуються за допомогою вибухових речовин ВР з метою руйнування твердих середовищ вибухом при видобуванні корисних копалин, проведенні гірничих виробок та у будівництві.

Заряд ВР, їх класифікація. Схема вибуху заряду ВР, розрахунок та технологія його ведіння. Ведіння вибухових робіт методом мінних камер та штолень, розрахунок і технологія його виробництва.

Вибухові речовини

Вибух на розпушування свердловинними зарядами ВР. Розрахунок і технологія його ведіння. Єдині правила безпеки при ведінні вибухових робіт за допомогою вищеназваних методів на відкритих гірничих виробках.

Вибухова справа

Шпуровий метод ведіння вибухових робіт. Види врубів.

вибух

Розрахунок параметрів БВР шпурового метода при очисній виїмки корисних копалин та ведінні виробок контурним підриванням. Загальні вимоги ЄПБ при вибухових роботах в підземних умовах.

Гідрозабивка шпурів

Додаткові вимоги ЄПБ для шахт, небезпечних по газу та вибуху пилу. Хитне підривання. Ліквідація зарядів ВР, які відмовили .
4.3 Організація здійснення вибухових робіт.

Зберігання вибухових матеріалів. Склади ВМ. Облік, видача, підготовка вибухових матеріалів до проведення вибухових робіт, знищення ВМ, доставка ВМ до місць роботи, транспортування ВМ. Загальний порядок ведіння вибухових робіт в підземних гірничих виробках, на відкритих гірничих роботах.

Вибухові матеріали -- термін, що поєднує вибухові речовини та засоби висадження, включаючи детонатори проміжні.

Теорія вибуху

Термофори

Роботи (право)

Гірни́чі робо́ти (рос. горные работы, англ. mining, нім. Bergarbeit f, bergmännische Arbeiten f pl, Bergbauarbeiten f pl) - комплекс робіт (процесів) з проведення, кріплення та підтримання гірничих виробок і виймання гірських порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів з метою видобутку корисних копалин.

Сигналізація при вибухах. Вартість робіт буро-вибухового комплексу.


5. Механіка підземних споруд. Конструкції та розрахунок кріплення
5.1 Механічні властивості гірських порід і масивів

Пружні властивості гірських порід і масивів. Діаграма навантаження. Узагальнений закон Гука. Анізотропія и неоднорідність. Пружні напруження на будь-якій площадці. Напруження на діаграмі О. Мора. Головні площадки, їх кут нахилу. Рівняння рівноваги. Реологічні властивості гірських порід і масивів. Поняття о повзучості. Рівняння Ньютона. Коефіцієнт в’язкості. Релаксація напружень. Поняття пластичності. Структурні механічні моделі породи. Міцністі властивості гірських порід і масивів. Характер руйнування гірських порід при розтягу і стисненні. Теория міцності Кулона-Мора. Диференційне рівняння міцності. Методи визначення механічних властивостей порід. Класифікація методів випробувань. Визначення пружних властивостей гірничих порід. Методи випробування порід на одноосне стиснення, одноосне розтягування. Комплексні методи випробувань.


5.2 Напружений стан гірських порід.

Релакса́ція напру́жень у матеріалознавстві (англ. stress relaxation) - самовільне зменшення напружень у матеріалі, пов'язане з перерозподілом між пружною і пластичною деформаціями.

Диференціа́льні рівня́ння - рівняння, що встановлює залежність між незалежними змінними, числами (параметрами), невідомими функціями та їх похідними. Невідома функція може бути як скалярною, так і векторною.

Напрýження (механі́чне напру́ження) - міра інтенсивності внутрішніх сил, розподілених по перетинах, тобто зусилля, що припадають на одиницю площі перетину тіла. В Міжнародній системі одиниць напруження обчислюють у паскалях, Па.

Початковий напружений стан масиву. Пружний масив під дією сил гравітації. Коефіцієнт бічного розпору масиву. Випадки граничного стану сипкого і ідеально зв’язного масиву.

Грани́чний стан (англ. limit state, ultimate state) - стан об'єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна.

Вплив на напружений стан шаруватості, тектоніки (плікативні і диз’юнктивні дислокації), рельєфу місцевості.



Концентрація напружень навколо гірничих виробок. Закономірності розподілу напружень навколо круглої виробки. Графіки зміни напружень в глиб масиву. Напружений стан масиву навколо сферичної виробки. Вплив коефіцієнта бічного розпору на розподіл напружень. Напруження на контурі еліптичної виробки і навколо тріщин. Оптимальна форма виробки. Основне технічне протиріччя гірської геомеханіки.
  1   2   3   4   5   6


Скачати 339.26 Kb.

  • ВВЕДЕННЯ Мета і завдання іспитів, область і обсяг інформаційного охвату, місце й значення їх в навчальному комплексі по професійній підготовці
  • 2 Підготовка шахтних полів
  • 3 Властивості будівельних матеріалів та гірських порід
  • 3.2 Властивості будівельних матеріалів та вимоги до них
  • 3.3 Види та групи будівельних матеріалів, які використовуються у гірничій промисловості
  • Бетонні суміші
  • Теплоізоляційні матеріали . Бітумні матеріали
  • 3.5 Механічні, пластичні і реологічні властивості
  • Модуль пружності . Коефіцієнт Пуассона
  • Тривала міцність
  • 3.8 Гідравлічні та теплові властивості гірських порід.
  • 3.9. Акустичні, електромагнітні та радіаційні властивості гірських порід.
  • Коефіцієнт поглинання
  • Тангенс кута діелектричних втрат
  • 4 Способи та засоби руйнування гірських порід 4.1. Вибух вибухової речовини
  • Кисневий баланс , хімічні реакції
  • 4.2 Способи підривання
  • 4.3 Організація здійснення вибухових робіт
  • 5. Механіка підземних споруд. Конструкції та розрахунок кріплення 5.1 Механічні властивості гірських порід і масивів