Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма кандидатського іспиту зі спеціальності 04. 00. 08 "Петрологія" Загальні питання петрології

Скачати 151.57 Kb.

Програма кандидатського іспиту зі спеціальності 04. 00. 08 "Петрологія" Загальні питання петрології




Скачати 151.57 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.04.2017
Розмір151.57 Kb.
ТипПрограма
  1   2








Затверджено”

Атестаційною комісією

Міністерства освіти України

22 квітня 1999 р.

Наказ № 2/9-2/4



ПРОГРАМА

кандидатського іспиту

зі спеціальності

04.00.08 - “Петрологія”

Загальні питання петрології.
Загальне уявлення про гірські породи та їх класифікація (магматичні, осадочні, метаморфічні).

Визначення понять: гірська порода, петрографія, петрологія, петрохімія і петрофізика. Місце петрології в циклі наук про Землю. Ендогенні та екзогенні фактори утворення гірських порід.

Роль петрології у вирішенні геологічних проблем, оцінці рудоносності магматичних і метаморфічних формацій, у вивченні родовищ корисних копалин.

Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.

Методи вивчення гірських порід.

Історичний огляд і сучасні напрямки петрології в нашій країні і за кордоном.

Україна Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

Внесок українських петрографів - В.І.Лучицького, М.І.Безбородька, М.П.Семененка та ін.




Фізико-хімічні основи петрології.
Фізико-хімічний аналіз парагенезисів мінералів. Розрахунки рівноваг реакцій мінералоутворення.

Принцип диференційної рухомості компонентів. Поняття про інертні та цілком рухомі компоненти. Системи з цілком рухомими компонентами, їх фізичний зміст. Термодинамічні потенціали систем з цілком рухомими компонентами.

Термодинамі́чні потенціа́ли - це набір функцій стану термодинамічної системи, який характеризує її поведінку при термодинамічних процесах. У випадку внутрішньої енергії і вільної енергії, їхня зміна у самочинних процесах дорівнює виконаній системою роботі.

Мінералогічні правила фаз Гольдшмідта і Коржинського.

Принцип фазової відповідності. Розподіл компонентів між співіснуючими фазами.

Діаграми залежності мінерального складу і парагенезису від інтенсивних параметрів: температури, тиску і хімічних потенціалів цілком рухомих компонентів. Топологія (структура) діаграм, їх призначення. Поняття про мультисистеми, розрахунки побудови бататопучкових діаграм стану, мультисистем.

Магматичні системи. Однокомпонентні системи. Види Т - X діаграм бінарних і потрійних систем. Кристалізація при відсутності твердих розчинів.

Хімíчний потенціáл - один з термодинамічних параметрів системи; енергія додавання однієї частки в систему без здійснення роботи. Поняття хімічного потенціалу запровадив 1875 року Джозая Віллард Ґіббс.

Мінера́л (від пізньолат. minera - руда, рудна жила, рудник) - природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті.

Рóзчини (рос. раствор, англ. solution, нім. Lösung f) - цілком однорідні суміші з двох (або кількох) речовин, в яких молекули (або іони) одної речовини рівномірно розподілені між молекулами іншої речовини.

Евтектика. Конгруентне і інконгруентне плавлення. Діаграми кристалізації при утворенні твердих розчинів з обмеженою і необмеженою розчинністю твердих фаз.

Тверді́ ро́зчини (рос. раствор твердый, англ. solid solution, isomorphic mixture; нім. feste Lösung f, Mischkristall m) - це однорідні кристалічні або аморфні фази, що складаються з двох і більше компонентів, і які зберігають свою гомогенність при зміні співвідношення компонентів.

Ліквація та її пірогенетичне значення.

Умови відокремлення летких компонентів від розплаву. Флюїдно-магматична взаємодія. Метаморфічні і метасоматичні системи. Система мінеральних фацій.




Магматичні гірські породи.
Основні положення петрографії магматичних порід.
Будова Землі: земна кора, мантія, ядро. Континентальна і океанічна кора. Температура і тиск у межах кори і верхньої мантії. Астеносфера. Процеси магмоутворення. Загальне поняття про магму та її місце в земній корі і мантії. Типи магм. Локалізація магми різного характеру в земній корі і мантії. Уявлення про місце магматичних процесів в загальній схемі розвитку Землі.

Причини різноманітності магматичних гірських порід.

Ве́рхня ма́нтія Землі́ (рос. верхняя мантия Земли, англ. upper mantle, outer mantle, peridotite shell; англ. oberer Mantel m, Peridotit-Schale f) - одна з оболонок земної кулі, верхня частина мантії Землі, лежить під земною корою, з якою межує по поверхні Мохоровичича.

Океані́чна земна́ кора́ (рос. океаническая земная кора, англ. oceanic type of the Earth’s crust; oceanic Earth’s crust; нім. ozeanischer Typ m der Erdrinde; ozeanische Erdkruste f) - земна кора, розповсюджена під дном океанів та морів.

Земна́ кора́ - зовнішній шар земної кулі, одна зі структурних оболонок планети, як ядро, мантія. Земна кора є твердим утворенням товщиною 5-40 км, що становить 0,1-0,5 % радіуса Землі. Від мантії Землі відокремлена поверхнею Мохоровичича.

Магмати́чні гірські́ поро́ди (рос. магматические горные породы, англ. magmatic rock, нім. magmatische Gesteine) - ендогенні гірські породи, первинним джерелом яких є магма.

Магматична диференціація, її види, магматичне заміщення, анатексис, палінгенез, асиміляція.

Хімічний і мінеральний склад магматичних гірських порід і їх взаємозв'язок. Варіації вмісту найважливіших елементів в магматичних гірських породах. Породоутворюючі і рідкісні елементи.

Легкі складові частини в магмі і гірській породі, поняття про трансмагматичні флюїди. Методи обробки даних хімічних аналізів гірських порід.

Рі́дкісні елеме́нти (рос. редкие элементы, англ. rare elements; нім. seltene Elemente n pl) - умовна назва групи хімічних елементів.

Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.

Мінералóгія - наука про мінерали, що вивчає їх фізичні властивості, хімічний склад, умови утворення і поширення в природі, а також можливість використання у промисловості. Мінералогія покликана сприяти задоволенню потреб людства у мінеральній сировині та її раціональному використанні.

Хімія Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Мінерали магматичних гірських порід. Вплив тиску та умов кристалізації на мінеральний склад магматичних гірських порід. Головні, другорядні і акцесорні мінерали.

Акце́сорні мінера́ли (lat - accessorius), рос. акцессорные минералы, англ. accessory minerals, нім. akzessorische Minerale, Akzessorien) - мінерали, які містяться в магматичних або метаморфічних гірських породах у малих кількостях (звичайно менше 1 % об'єму породи) і не впливають на визначення породи.

Вторинні мінерали та їх відміна від мінералів, що кристалізуються із розплавів.

Структура гірських порід, її значення для судження про умови кристалізації магматичних гірських порід та про послідовність виділення мінералів.

Структурні відмінності плутонічних і вулканічних гірських порід. Класифікація і номенклатура магматичних порід.

Ультраосновні породи. Дуніти і олівініти. Перидотити (верліти), гарцбургіти, лерцоліти. Піроксеніти. Серпентиніти. Ультраосновні вулканіти: коматиїти, пікрити, меймечити та інш. Кімберліти. Лужні ультрабазити.

Основні породи. Інтрузивні породи: габро і норіти. Троктоліти. Анортозити (лабрадорити).

Роговообманкові габроїди. Вторинні зміни. Гіпабісальні основні породи. Ефузивні породи: базальти, їх різновиди (піжонітові і гіперстенові базальти, олівінові базальти).

Ефузивні гірські породи (рос.эффузивные горные породы, англ. effusive rocks; нім. Effusivgesteine n) - магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок застигання вулканічної лави на земній поверхні.

Сублужні і лужні базити.



Середні гірські породи. Інтрузивні: діорити, кварцові діорити. Ефузивні породи: андезити, дацити, андезибазальти, андезидацити. Сублужні і лужні середні породи.

Кислі породи. Інтрузивні: граніти, гранодіорити, тоналіти, тронд'єміти, плагіограніти, аляскіти, рапаківі, чарнокіти. Сублужні і лужні гранітоїди.

Рідкіснометалеві гранітоїди онгоніти. Ефузивні: ліпарити /ріоліти/, пантелерити, обсидіани, перліти, пехштейни, пемзи і апліти, лампрофіри /мінети, одиніти, спесартити, керсантити/.



Несилікатні магматичні породи: карбонатити, карбонат-апатитові породи, альнеїти. Сульфідні, магнетитові та інші рудні магматичні породи.
  1   2


Скачати 151.57 Kb.

  • ПРОГРАМА кандидатського іспиту зі спеціальності 04.00.08 - “Петрологія” Загальні питання петрології.
  • Фізико-хімічні основи петрології.
  • Термодинамічні потенціали
  • Магматичні гірські породи. Основні положення петрографії магматичних порід. Будова Землі: земна кора