Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма має наступні розділи: Технічні засоби інформаційних технологій

Скачати 380.71 Kb.

Програма має наступні розділи: Технічні засоби інформаційних технологій




Скачати 380.71 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.05.2017
Розмір380.71 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3


Програму кандидатського іспиту за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології розробили співробітники Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова
НАН України доктор фізико-математичних наук Гупал А.М.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
До́ктор фі́зико-математи́чних нау́к - науковий ступінь доктора наук в системі вищої освіти Радянського Союзу і пострадянських держав.
, доктор фізико-математичних наук Писаренко В.Г., кандидат технічних наук Тімашов О.О.
Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.


Вступ

Сучасний етап технічної революції тісно пов'язаний з глибокою комп'ютеризацією всіх ланок життя супільства. Інформація нині займає одну з важливих позицій серед інших видів ресурсів. Володіння актуальною інформацією стало необхідною умовою успіху


в бізнесі. Особливо це стосується сфери управління, що є напотужнішим споживачем інформації.

На даному етапі інформаційні ресурси починають відігравати вже не тільки пасивну обслуговуючу, але й активну роль. Під впливом інформаційних можливостей відбува-ються значні інтеграційні перетворення у сфері виробництва та бізнесу. Сучасні виробничі схеми охоплюють всі фази життєвого циклу продукції – від наукових досліджень до маркетингу.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Життє́вий цикл проду́кції (ви́робу) (англ. Product lifecycle) - сукупність взаємопов'язаних процесів послідовної зміни стану продукції від початку дослідження та обґрунтування розроблення до припинення експлуатації виробу, застосування (зберігання) матеріалу
І це дедалі більше стає необхідною умовою їх стабільності на ринку.

Така зміна кон'юнктури системотехнічної продукції відчутно змінює спектр вимог до неї. Серед сучасних вимог інтелектуалізованість, гнучкість, адаптивність, відкритість. Задовольнити їх можливо лише у рамках концептуально цілісних наукоємких системо-технічних проектів та відповідних програмних продуктів. Саме на перевірку знань наукових основ створення таких продуктів скерована подана програма вступних іспитів.

Програма має наступні розділи:

1. Технічні засоби інформаційних технологій.

2. Основи комп'ютерних мереж.

3. Методи моделювання систем та об'єктів комп'ютеризації.

4. Основи програмування.

5. Дослідженя операцій.

6. Нейрокомп’ютерні системи.

7. Проектування інформаційних систем.

Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

8. Бази даних і знань у комп'ютеризованому управлінні та інформаційних технологіях.

Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.

9. Системно-методологічні основи створення інформаційних технологій.

10. Моделі та методи прийняття рішень.

11. Основи інормаційної безпеки.

12. Прогресивні інформаційні технології.

13. Інтелектуальна власність.



1. Технічні засоби інформаційних технологій

1.1. Апаратура збору, реєстрації та підготовки даних для інформаційних систем. Пристрої сполучення ЕОМ з об'єктами автоматизації. Пристрої сполучення ЕОМ з операторами. Системи відображення інформації. Інтерфейси.

1.2. Поняття, принципи організації багатопроцесорних і багатомашинних обчислю-вальних систем і комплексів. Методи та засоби організації багатопроцесорних і багато-машинних обчислювальних комплексів на основі ЕОМ загального призначення. Типи структур багатопроцесорних ОС, орієнтованих на досягнення надвисокої продуктивності.

1.3. Методи й алгоритми підвищення надійності, живучості та вірогідності АСУ.

1.4. Принципи організації обчислювальних мереж. Обчислювальні мережі. Загальні відомості. Класифікація обчислювальних мереж. Принципи організації та засобів телеобробки даних. Методи передачі даних каналами зв'язку.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Комутація каналів, повідомлень, пакетів. Еталонна логічна модель обчислювальної мережі й ієрархія протоколів. Елементи протоколів. Протоколи керування фізичними й інформаційними каналами та мережею передачі даних. Приклади сучасних протоколів.

1.5. Глобальні мережі ЕОМ і засоби телекомунікацій. Модеми й телефонні лінії транспортування інформації. Серверні групи. Раутерські групи. Локальні робочі місця. Віддалені робочі місця. Провайдери та вузли переробки інформації. Електронна пошта. Інтранет. Інтернет. Роль теорії систем масового обслуговування.

Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Глоба́льна мере́жа - англ. Wide Area Network,(WAN)- комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і містять у собі десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).
Мере́жа з комута́цією кана́лів - вид телекомунікаційної мережі, у якій між двома вузлами мережі повинне бути встановлене з'єднання (канал), перш ніж вони почнуть будь-який обмін інформацією. Це з'єднання протягом усього сеансу обміну інформацією може використовуватися тільки вказаними двома вузлами.
Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
Система масового обслуговування (СМО) - система, яка виконує обслуговування вимог, що надходять до неї . Обслуговування вимог у СМО проводиться обслуговуючими приладами. Класична СМО містить від одного до нескінченного числа приладів.

1.6. Локальні обчислювальні мережі. Основні поняття. Особливості організації передачі інформації в локальних мережах. Приклади локальних мереж. Корпоративні мережі.

1.7. Можливості й перспективи квантових комп’ютерів. Квантова криптографія.

Корпоративна мережа - це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства.
Квантова криптографія - розділ криптології, що базується на застосуванні підходів та методів квантової механіки (зокрема, квантової передачі інформації та квантових обчислень) до проблем криптографії та криптоаналізу.
Обчислювальні технології паралельної обробки даних.

1.8. Функціональні елементи ЕОМ: дешифратор, шифратор, триггерні схеми різних типів, лічильник, регістри зберігання та зсув. Арифметико-логічний пристрій комп'ютера.

Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.
Арифметико-логічний пристрій (АЛП) (англ. Arithmetic Logic Unit, ALU) - блок процесора, що служить для виконання арифметичних та логічних перетворень над даними, що іменуються операндами. Цей пристрій є фундаментальною частиною будь-якого обчислювача, навіть найпростіші мікроконтролери мають його в складі свого ядра.
Пристрій керування.

1.9. Запам'ятовувальні пристрої, їх класифікація, ієрархічна побудова запам'ято-вувальних пристроїв сучасних ЕОМ.

1.10. Режими адресації мікропроцесора та їх зв'язок з форматами команд. Формати
й особливості реалізації команд переходів. Машинне представлення команд.

1.11. Взаємодія основних вузлів і пристроїв персонального комп'ютера при автома-тичному виконанні команди. Архітектура 32-розрядного мікропроцесора. Конвейєрна організація роботи мікропроцесора. Типи й причини конфліктів в конвейєрі та шляхи їх зменшення, вплив на роботу мікропроцесора.

1.12. Мультипрограмний режим роботи ЕОМ. Апаратні та програмні засоби, що забезпечують роботу ЕОМ у цьому режимі, показники, що характеризують мульти-програмний режим роботи, їх залежність від коефіцієнта мультипрограмування.

1.13. Одночергові та багаточергові дисципліни розподілу ресурсів. Основні режими роботи мультипрограмної ЕОМ. Система переривань у персональній ЕОМ.

1.14. Розподіл пам'яті. Організація віртуальної пам'яті. Сегментно-сторінкове пред-ставлення пам'яті. Методи скорочення часу адресного перетворення. Система захисту інформації.

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) - взаємопов'язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації (ЗІ).
Підходи до організації захисту пам'яті мультипрограмних ЕОМ
і персональної ЕОМ.

1.15. Взаємодія пристроїв, що входять до складу ЕОМ. Програмно-керувальна передача даних між пристроями вводу/виводу й оперативною пам'яттю, а також механізм прямого доступу до пам'яті (ПДП).

1.16. Шини мікропроцесорних систем. Цикли обміну інформацією й їх фази.

Мікропроце́сорна систе́ма (МП-система) - спеціалізована інформаційна або керуюча система, побудована на основі мікропроцесорних засобів, тобто набору мікропроцесорних схем.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Синхронізація обміну. Організації переривань і ПДП. Функції основних пристроїв мікро-процесорної системи: процесори, пам'ять, пристрої вводу/виводу й їх підключення до магістралі.

1.17. Методи адресації операндів і регістри процесора.

Регі́стр проце́сора - комірка швидкодійної внутрішньої пам'яті процесора, яка використовується для тимчасового збереження операндів, з якими безпосередньо проводяться обчислення, а також часто використовуваних даних з метою швидкого доступу до них.
Система команд процесора. Структура процесорного ядра й особливості системи команд мікроконтролерів. Функції


й організація пам'яті програм і даних. Стек і зовнішня пам'ять мікроконтролерів.

1.18. Структура й організації портів вводу/виводу інформації мікроконтролерів. Режими роботи таймерів і процесорів подій. Обробка переривань. Режими зниженого енергоспоживання мікроконтролера. Тактові генератори, схеми контролю напруги живлення, сторожові таймери та додаткові модулі.

1.19. Етапи проектування та розробки цифрових пристроїв і систем на основі мікроконтролерів.

Цифровий пристрій (англ. digital device) - технічний пристрій або пристосування, призначене для отримання та обробки інформації в цифровій формі, використовуючи цифрові технології.
Архітектура персональних комп'ютерів сімейства IBM РС. Процесори, що використовуються в персональних комп'ютерах, їх функції, характеристики, етапи еволюції.

1.20. Пристрої, що входять до складу персонального комп'ютера, їх функції, прин-ципи їх організації, принципи обміну інформацією з ними.

1.21. Системна магістраль. Призначення сигналів і протоколи обміну інформацією на магістралі. Принципи розподілу ресурсів ПК. Інтерфейси персонального комп'ютера,
їх особливості та протоколи обміну інформацією по цих інтерфейсах.

1.22. Призначення, застосування та типи багатопроцесорних обчислювальних систем.

Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;
Пікова і реальна продуктивності обчислювальної системи, способи їх оцінки. Архітектура обчислювальних систем. Класифікація архітектури за паралельною обробкою даних.

1.23. Архітектура обчислювальних систем. Гібридна архітектура. Організація коге-рентності багаторівневої ієрархічної пам'яті. Кластерна архітектура.

1.24. Способи організації високопродуктивних процесорів. Асоціативні процесори. Конвейєрні процесори. Матричні процесори. Клітинні процесори. Комунікаційні проце-сори. Процесори баз даних. Потокові процесори. Нейронні процесори. Процесори з бага-тозначною (нечіткою) логікою.

1.25. Поняття операційної системи (ОС). Функції ОС і підходи до побудови ОС. Поняття процесу, модель представлення процесу в ОС. Планування процесів в ОС. Цілі
та критерії планування. Кооперація процесів. Нитка виконання (thread).

Нитка (англ. thread) або повніше нитка виконання (англ. thread of execution), часто застосовується назва потік виконання) та англіцизм тред - в інформатиці так називається спосіб програми розділити себе на дві чи більше паралельні задачі.

1.26. Алгоритми синхронізації. Механізми синхронізації: семафори Дейкстри, монітори Хору. Взаємоблокування, тупикові ситуації та "зависання" системи.

1.27. Організація пам'яті комп'ютера. Прості схеми управління пам'яттю. Віртуальна пам'ять. Архітектурні засоби підтримки віртуальної пам'яті. Апаратно-незалежний рівень управління віртуальною пам'яттю.

1.28. Функції й інтерфейс файлової системи. Реалізація файлової системи. Система управління вводом/виводом. Мережі та мережеві операційні системи.

1.29. Ключові поняття інформаційної безпеки: конфіденційність, цілісність і доступність інформації, загроза.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Фа́йлова систе́ма - спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.
Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
Захисні механізми операційних систем: ідентифікація
й аутентифікація, авторизація й аудит.

2. Основи комп'ютерних мереж

2.1. Визначення локальних мереж(ЛМ) і їх топологія. Типи, особливості, принципи функціонування ЛМ. Принципи підключення електричних ліній зв'язку в локальних мережах, методи їх узгодження, екранування та гальванічної розв'язки. Коди передачі інформації.

2.2. Принципи передачі інформації по мережі. Призначення і типи інформаційних пакетів. Структура пакетів. Можливості мережевих адаптерів і проміжних мережевих пристроїв.

2.3. Стандартні ЛМ (СЛМ): Ethernet, Token Ring, Arcnet. Швидкісні та над-швидкісні СЛМ. Бездротові стандартні мережі. Класифікація загроз, методів і засобів захисту інформації.

Мережева плата, також відома як мережева карта, мережевий адаптер, Ethernet-адаптер, NIC (англ. network interface card) - периферійний пристрій, що дозволяє комп'ютеру взаємодіяти з іншими пристроями мережі.
Token ring (англ. «маркерне кільце») - архітектура мереж з кільцевою логічною топологією і детермінованим методом доступу, заснованому на передачі маркера.
Зáхист інформáції (англ. Data protection) - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.
Класичні методи шифрування і стандартні криптографічні системи. Програмні засоби захисту інформації (вбудовані в ОС і зовнішні).

2.4. Алгоритми мережі Ethernet/Fast Ethernet. Стандартні сегменти мережі Ethernet
і Fast Ethernet.

Fast Ethernet (Швидкий Ethernet) - термін, що описує набір стандартів Ethernet для пакетної передачі даних з номінальною швидкістю 100 Мбіт/с, що в 10 разів швидше за початкову для Ethernet швидкість у 10 Мбіт/с.
Апаратура мережі Ethernet/Fast Ethernet. Вибір конфігурації мереж Ethernet і Fast Ethernet.

2.5. Методика й етапи проектування мережі. Методика проектування кабельної системи. Методи та засоби оптимізації і пошуку несправностей в працюючій мережі. Формули Шеннона і типи ліній передачі, в яких використовуються модеми. Структура модему, методи модуляції, стандарти і програмні засоби для модемів.

2.6. Перші обчислювальні машини й операційні системи. Мультипрограмування. Багатотермінальні системи. Перші глобальні мережі. Спадщина телефонних мереж.

Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.
Телефо́н - вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів.
Міні-комп'ютери. Стандартні мережеві технології.
Комп'ю́терна мере́жа - система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа - це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання.
Роль персональних комп'ютерів в еволюції мереж.

2.7. Зв'язок комп'ютера з периферійним пристроєм. Простий випадок зв'язку двох комп'ютерів. Схема функціонування й основні елементи програмного забезпечення взаємодії комп'ютерів по мережі. Завдання фізичної передачі даних по лініях зв'язку.

2.8. Типи фізичної конфігурації мереж. Ієрархічна і плоска схеми адресації, числові та символьні адреси, групові, широкомовні й індивідуальні адреси.

2.9. Комутація. Інформаційні потоки, комутатор, завдання маршрутизації. Процедури мультиплексування і демультиплексування. Комутація пакетів, каналів і повідомлень.

Комутація пакетів - принцип комутації, при якому інформація розділяється на окремі пакети, які передаються в мережі незалежно один від одного. В таких мережах, по одній фізичній лінії зв'язку, можуть обмінюватися даними багато вузлів.
Динамічна та постійна комутація. Пропускна спроможність мереж з кому-тацією пакетів. Дейтаграмна передача та віртуальні канали.

2.10. Структуризації локальних і глобальних мереж. Фізична і логічна структури-зація. Функціональне призначення основних типів комунікаційного устаткування: повторювачі, мости, комутатори, маршрутизатори, роль мережевих служб.

2.11. Багатошарова модель мережі: клієнти, сервери, однорангові вузли. Мережі


з виділеним сервером, однорангові та гібридні мережі. Мережеві служби й операційна система.

2.12. Конвергенція комп'ютерних і телекомунікаційних мереж.

Виділений сервер (англ. dedicated server) - вид хостингу, при якому клієнту цілком надається окрема фізична машина (на противагу віртуальному хостингу). Він гнучкіший, ніж віртуальний хостинг, організації мають повний контроль над сервером(ами), у тому числі вибір операційної системи, обладнання і т.д.
Телекомунікаці́йна мере́жа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням
Мережа доступу


і магістраль. Класифікація мереж операторів за територіальною протяжністю, набором послуг, клієнтською базою.

2.13. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів. Модель OSI,


її призначення і функції кожного рівня. Мережевозалежні і мережевонезалежні рівні. Модульність і стандартизація. Поняття "Відкрита система". Джерела стандартів. Характе-ристика стандартних стеків комунікаційних протоколів OSI, TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB.

2.14. Показники роботи мережі: продуктивність, надійність і безпека, розширюва-ність і масштабованість, прозорість, підтримка різних видів трафіка, характеристики якості обслуговування, керованість і сумісність.



3. Методи моделювання систем та об'єктів комп'ютеризації

3.1. Предмет і предметна область системного аналізу.

Предме́тна о́бласть (ПрО) - множина всіх предметів, властивості яких і відношення між якими розглядаються в науковій теорії. В логіці - гадана область можливих значень предметних змінних логічної мови.
Системні процедури та методи. Системне мислення.
Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
Основні поняття системного аналізу. Ознаки системи. Типи топології систем. Різні форми опису систем. Етапи системного аналізу.

3.2. Типи і класи систем. Поняття великої і складної системи. Типи складності. Способи визначення (оцінки) складності. Функціонування і розвиток (еволюція) систем. Саморозвиток систем.

3.3. Управління системою (у системі). Проблеми управління системою (у системі), схема, цілі, функції та завдання управління системою. Поняття і типи стійкості системи.

3.4. Інформаційні системи й їх типи. Життєвий цикл проектування інформаційної системи. Аксіоми інформаційних систем. Поняття інформаційної синергетики – само-організація, система, що самоорганізується. Аксіоми самоорганізації інформаційних систем.

3.5. Методи синтезу алгебраїчних моделей систем. Елементарні функції. Метод найменших квадратів.

Елемента́рні фу́нкції - клас функцій, що містить в собі степеневі функції, многочлени, показникові функції, логарифмічні функції, тригонометричні функції, обернені тригонометричні функції, а також функції, що отримуються із перелічених вище за допомогою чотирьох арифметичних операцій (додавання, віднімання, множення, ділення) та композиції, застосованих скінченну кількість разів.
Метод найменших квадратів Метод найменших квадратів - метод знаходження наближеного розв'язку надлишково-визначеної системи. Часто застосовується в регресійному аналізі. На практиці найчастіше використовується лінійний метод найменших квадратів, що використовується у випадку системи лінійних рівнянь.
Лінійні регресії. Нелінійні регресії.

3.6. Методи синтезу динамічних моделей систем. Лінійні диференціальні рівняння першого та другого порядків з постійними коефіцієнтами, загальний вигляд, рішення. Диференціальне рівняння n-го порядку. Система лінійних диференціальних рівнянь першого порядку.

Динамі́чна моде́ль сист́еми - сукупність співвідношень, що визначають вихід системи в залежності від входу та стану системи.
Лінійне диференціальне рівняння - звичайне диференціальне рівняння, в яке невідома функція та її похідні входять лінійно, тобто рівняння вигляду
Диференціа́льні рівня́ння - рівняння, що встановлює залежність між незалежними змінними, числами (параметрами), невідомими функціями та їх похідними. Невідома функція може бути як скалярною, так і векторною.
Нелінійні диференціальні рівняння.
Нелінійні диференціальні рівняння - рівняння, що містять шукану функцію та її похідні різних порядків одного аргументу (звичайні нелінійні диференціальні) чи кількох аргументів (нелінійні диференціальні рівняння в частинних похідних).

3.7. Методи синтезу дискретних моделей виробничих і невиробничих систем. Загальна теорія автомата. Автомати та спосіб їх завдання. Автомати Мура. Автоматні відображення. Подання подій в автоматах. Булева алгебра.

3.8. Методи синтезу ймовірнісних моделей систем. Моделювання випадкових подій: випадковий, величин, векторів, функцій і потоків.

Випадкова подія - подія, яка при заданих умовах може як відбутись, так і не відбутись, при чому існує визначена ймовірність p (0 ≤ p ≤ 1) того, що вона відбудеться при заданих умовах. Випадкова подія є підмножиною простору елементарних подій.
Системи масового обслуговування. Стохастичні мережі масового обслуговування.

3.9. Поняття "інформація". Типи і класи інформації. Методи та процедури актуалізації інформації. Система передачі інформації. Складні системи звязку. Ентропія системи. Основні визначення кількості інформації. Міри складності й невизначеності. Інформаційні методі синтезу моделей систем. Зв'язок із зміною інформації в системі. Абсолютна й відносна організація.

3.10. Основні положення теорії моделювання. Принципи системного підходу при моделюванні. Визначення поняття "модель". Вимоги до моделі. Системні типи та властивості моделей. Життєвий цикл моделювання (модельованої системи).

3.11. Математичне та комп'ютерне моделювання. Обчислювальний експеримент. Операції моделювання. Еволюційне моделювання систем. Генетичні алгоритми як апарат еволюційного моделювання систем. Теорії прийняття рішень.

Генети́чний алгори́тм (англ. genetic algorithm) - це еволюційний алгоритм пошуку, що використовується для вирішення задач оптимізації і моделювання шляхом послідовного підбору, комбінування і варіації шуканих параметрів з використанням механізмів, що нагадують біологічну еволюцію.
Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.
Ситуативне моделювання.

3.12. Класифікація видів моделювання та моделей об'єктів керування. Ігрові моделі, моделі теорії черг, моделі керування запасами, моделі Леонтьєва й Форрестора, лінійні моделі, логіко-лінгвістичні моделі.

3.13. Формалізація й алгоритмізація процесу моделювання. Основні етапи моделювання. Постановка завдання та визначення типу моделі. Побудова математичної, алгоритмічної й програмної моделей досліджуваної системи.

3.14. Обґрунтування коректності моделей. Основні поняття теорії подоби й вери-фікації моделей. Оцінка адекватності й точності моделей. Процеси, що регенерують, їх застосування для оцінок точності результатів моделювання.

3.15. Мережеві моделі об'єктів комп'ютеризації (мережі Петрі, семантичні мережі, фрейми, нейроподібні мережі).

3.16. Імітаційне моделювання. Поняття імітаційної моделі. Структура імітаційної моделі. Етапи імітаційного моделювання. Метод статистичних випробувань (Монте-Карло). Особливості фіксації й обробки результатів статистичного моделювання. Оцінка точності та необхідної кількості реалізацій.

3.17. Технічні засоби побудови й дослідження моделей. Науковий, інженерний


і промисловий експеримент як засіб побудови або уточнення математичної моделі досліджуваного об'єкта або явища.
Імітаці́йне моделюва́ння - це метод, що дозволяє будувати моделі процесів, що описують, як ці процеси проходили б насправді.
Семантична мережа - інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об'єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об'єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси.
Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

3.18. Програмне забезпечення машинного моделювання. Мови моделювання, принципи їх побудови. Фактори, що впливають на вибір мови. Порівняльний аналіз проблемно-орієнтованих мов моделювання.


  1   2   3


Скачати 380.71 Kb.

  • 1. Технічні засоби інформаційних технологій
  • Глобальні мережі
  • Електронна пошта
  • Корпоративні мережі
  • Система захисту інформації
  • 2. Основи компютерних мереж
  • 3. Методи моделювання систем та обєктів компютеризації
  • Елементарні функції . Метод найменших квадратів
  • Нелінійні диференціальні рівняння
  • Генетичні алгоритми