Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2014-2018 роки Вступ

Програма поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2014-2018 роки Вступ




Сторінка3/4
Дата конвертації28.03.2017
Розмір0.74 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4

Станом на 01.01.2014 контейнери закритого типу для збору ТПВ оновлено на 99% і вони відповідають євростандартам. Контейнерні майданчики обладнані відповідно до діючих санітарних норм. Оновлення контейнерного господарства та облаштування контейнерних майданчиків здійснюється за кошти підприємств-перевізників.

Рішенням виконавчого комітету від 11.05.2012 № 321 затверджено типовий вигляд урн для сміття, які встановлюються на вокзалах, ринках, в аеропорту, парках, скверах, садах, зонах відпочинку, біля установ культури, освіти, медицини, біля торговельних об’єктів, на зупинках громадського транспорту та в інших місцях масового перебування громадян.

Грома́дський тра́нспорт - мережа пасажирського транспорту, яка обслуговує широкий загал на противагу приватному транспорту, наприклад, приватним автомобілям або автомобілям на прокат. За рідкісним винятком, послуги громадського транспорту надаються за певну плату через придбання спеціалізованих одноразових (на одну поїздку) квитків або проїзних (проїзних документів, карток) на визначений термін (1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік).

Відповідно до Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 № 376, стаціонарні урни (металеві або бетонні) для збирання дрібних відходів встановлюють організації і громадяни на закріплених за ними територіях. За відсутності урн для сміття подається власнику установи-порушника припис на їх встановлення. Якщо ж правопорушник відмовляється встановлювати урну у потрібному місці, до нього застосовуються заходи адміністративного впливу згідно з чинним законодавством. Очищення урн для сміття повинні здійснювати власники по мірі їх заповнення.

В парках міста встановлюються урни для роздільного збору сміття.

Збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Урни встановлюються попарно, різного кольору для здійснення роздільного збору відходів, а саме: жовтого – на пластикові відходи, зеленого – на інші дрібні побутові відходи. Окрім забезпечення санітарного стану і збору вторинних ресурсів, встановлення таких урн є одним з елементів, що сприяють підвищенню рівня екологічної культури мешканців та гостей міста.

1.6.2. Збирання та вивезення ТПВ.

На ринку послуг зі збирання, зберігання і перевезення ТПВ у місті визначені виконавцями послуг 5 підприємств: одне комунальне підприємство "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" та чотири приватних – ТзОВ "Санком-Львів", ТзОВ "ДВ-Екосвіт", ТзОВ "Спецавтотранс-Львів", ТзОВ "ABE-Львів". Збирання та вивезення ТПВ на полігон здійснюється сучасним спеціалізованим автотранспортом підприємств-перевізників.

Змішані ТПВ з контейнерів, транспортуються за допомогою сміттєвозів і захоронються (метод зштовхування та ущільнення) на міському полігоні. Планові обсяги вивозу підприємствами-перевізниками ТПВ наведено у таблиці 7.

З 2010 року у місті запроваджено роздільний збір побутових відходів за фракціями - скло-папір-пластик, який має позитивну динаміку щодо відбору вторинної сировини, та свідчить про поліпшення рівня культури мешканців у сфері поводження з ТПВ. З відповідних контейнерів відсортовану за фракціями вторинну сировину (ПЕТ-пляшка, скло, папір) перевізники ТПВ вивозять на переробку.


Таблиця 7
Планові обсяги вивозу підприємствами-перевізниками ТПВ

на 2014-2018 роки




№ з/п

Підприємства-перевізники

Обсяги вивозу ТПВ, тонн

2014 рік

2015 рік

2016 рік

2017 рік

2018 рік

1

ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс"

31000

31030

31070

32000

33050

2

ТзОВ "АВЕ-Львів”

67300

67400

67450

67500

67560

3

ТзОВ "ДВ-Екосвіт"

36500

36520

36550

36580

36630

4

ТзОВ "Санком-Львів"

40070

40110

40200

40260

40370

5

ТзОВ "Спецавтотранс-Львів"

45000

45100

45190

45280

45350

Разом

219870

220160

220460

221620

222960

1.6.3. Міський полігон ТПВ.

Міський полігон ТПВ функціонує з 1959 року. Він розташований на землях Грибовицької сільської ради Жовківського району та знаходиться в постійному користуванні Львівської міської ради.

Жо́вківський райо́н (у 1951-1991 роках - Нестеровський район) - район України на півночі Львівської області. На півдні район примикає до обласного центра міста Львова. Районний та адміністративний центр - місто районного значення Жовква.

Від межі міста до полігону відстань 5 км, а до найближчих сіл Збиранка і Великі Грибовичі - 1 км. Полігон має подібну до прямокутника форму, довга вісь якого вигнута в південно-східному напрямку.

Загальна площа полігону становить 38,8га. Потужність складування (товща) змінюється від 3 до 10м, в окремих місцях до 50м. Річне накопичення побутових відходів складає близько 240 тис. тонн в рік.

Крім відходів міста на міський полігон звозиться ТПВ від населених пунктів Жовківського, Кам’янко-Бузького, частини Пустомитівського, Миколаївського та Яворівського районів.

Я́ворівський райо́н - район України на північному заході Львівської області. На південному сході району примикає до міста Львова. Районний та адміністративний центр - місто районного значення Яворів.

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

З 1959 року до грудня 1991 року на міський полігон безконтрольно вивозилися і захоронювалися промислові та побутові відходи, а також в межах полігону організовано сховища гудронів Львівського дослідного нафтомаслозаводу. В цей період відбулося найбільше забруднення довкілля від фільтрату, який природнім шляхом без будь-яких бар’єрів потрапляв на прилеглу територію.

Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.

Експлуатацію полігону ТПВ з 1991 здійснює ЛКП "Збиранка". Виробнича діяльність ЛКП "Збиранка" полягає у: складуванні і захороненні відходів; прийомі твердих побутових і промислових відходів III I IV класу токсичності; забезпечення благоустрою і експлуатації звалища згідно санітарних норм.

Впродовж 1991 - 2008 років ЛКП "Збиранка" було здійснено облаштування полігону інженерними спеціалізованими спорудами, що призначені для захоронення ТПВ, а саме:

- капітальною під’їзною дорогою;

- водовідвідною канавою для збору фільтратів;

- розвантажувальним майданчиком для сміттєвозів;

- ремонтним боксом для техніки з ремонтними ямами;

- двома резервуарами з гідроізоляцією для збору фільтратів;

- під’їзною дорогою (дамбою) до резервуарів для збору фільтратів;

- озелененням полігону по його периметру;

- введено в експлуатацію електропідстанцію;

- навісами для стоянки і зберігання техніки;

- складом паливо-мастильних матеріалів;

- пунктом заправки автомобілів;

- встановлено контрольно-пропускний пункт, облаштований шлагбаумом і естакадою для перевірки відходів, що поступають на полігон.

ЛКП "Збиранка" розроблена Технологічна карта експлуатації полігону, згідно з якою проводяться:

- відсипка сміття по картах;

- пошарова пересипка землею кожного відсипаного 2-х метрового шару сміття;

- запроваджено систему моніторингу за станом поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, ґрунту та рослин.

Для спостереження за станом підземних вод побудовані 36 спостережних свердловин.

З 2008 року на міському полігоні проводились роботи з влаштування 150 газозбірних свердловин, прокладено біля 10 км трубопроводів для збирання газу та змонтована дегазаційна установка з газогенераторними установками. Проект реалізовувався компанією з Великобританії спільно з ТзОВ "Гафса" в рамках Кіотського протоколу.

Кіо́тський протоко́л - міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди: стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети.

В період 2009-2012 років газ спалювався для зменшення негативного впливу метану на довкілля. Оскільки проект не був виконаний в повному обсязі та не проводилось обслуговування газозбірних свердловин, обслуговуюча організація припинила роботу та демонтувала дегазаційну установку.

З 2010 року на полігоні функціонують:

– автомобільна вага;

– дезінфекційний бар’єр;

– пристрій для заміру радіаційного фону привезених відходів;

– відеоспостереження;

– комп’ютерний облік відходів;

– станція фізико-хімічної очистки фільтрату;

На полігоні створені запаси інертних матеріалів (грунт, глина тощо) для проведення перешарування відходів та попередження їх самозаймання. Частина полігону, яка на цей час не експлуатується, покрита шаром грунту.

На полігоні існує велика проблема, пов'язана з накопиченням у резервуарах великої кількості фільтрату. На міському полігоні збудовано локальні очисні споруди, які призначені для очистки фільтрату, який буде утворюватись після закриття полігону.

Очисні́ спору́ди (рос. очистные сооружения, англ. pollution control facilities, нім. Kläranlagen f pl, Reinigungsanlagen f pl);- інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод.

З березня 2011 року станція очищає фільтрат, проте її потужність очистки у десятки разів менша за необхідну.

Орієнтовно 80-90% фільтраційних стоків, що утворюються на сміттєзвалищі вивозяться на колектор очисних споруд міста. Оскільки йде велике навантаження на очисні споруди, необхідно збільшити проектну потужність локальних очисних сміттєзвалища (станції фізико-хімічної очистки фільтрату) з подальшим прямим випуском стічних вод в меліоративний канал, що поблизу звалища.

На території міського полігону ТПВ розташовано 3 земляні збірники кислих гудронів площею 3,2 га, в яких зберігається близько 200 000 тонн гудронів. Збірники обмежені греблями, побудованими в ярах.

На підставі вимог рішень обласних, районних та міських рад, а також проведених досліджень впливу міського полігону ТПВ на навколишнє природне середовище, громадських слухань, висновку державної екологічної експертизи рішенням виконавчого комітету від 31.05.2011 № 564 затверджено заходи щодо закриття та рекультивації міського полігону ТПВ.

1.6.4. Збирання, заготівля і використання сировинно цінних компонентів ТПВ.

У місті здійснюють діяльність у сфері збирання, заготівлі і використання сировинно цінних компонентів ТПВ приватні підприємства та фізичні особи, зокрема: ВАТ "Львіввторесурси", ТзОВ "Європет", ПрАТ "Львівська фабрика по переробці втор сировини", ТзОВ "Вторма-Львів", ПП "Вторпласт", ТзОВ "Дністер" тощо.

Екологі́чна експерти́за - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.

Забір вторинної сировини із спеціалізованих контейнерів проводять перевізники ТПВ у міру накопичення та відокремлено від інших контейнерів ТПВ. Зібрана сировина сортується, пресується та передається на подальшу переробку на спеціалізовані підприємства.
Розділ 2. Обгрунтування напрямів розвитку сфери поводження

з ТПВ та основних заходів Програми
2.1. Порівняльний аналіз можливих варіантів вирішення проблеми поводження з побутовими відходами та обгрунтування найбільш оптимального варіанту

Враховуючи світовий досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки:

1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через сортування та встановлення установок з нейтралізації та оброблення відходів для зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та захоронення відходів.

Цей підхід характеризується такими основними принципами:

- утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;

- контроль якості довкілля (води, повітря, грунтів) безпосередньо на техногенних системах;

- моніторинг місць накопичення і зберігання відходів.

2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення.

Зберіга́ння відхо́дів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.

Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.

Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:

- запобігання утворенню відходів;

- утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;

- остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.

3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і поширюється у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямку її екологізації.

Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Застосування одного з вищенаведених підходів вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

Враховуючи специфіку ТПВ, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл "сировина – продукція – відходи" повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню. Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження ТПВ є максимальне використання їх як вторинної сировини.

2.2. Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення ТПВ.

Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовільняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля.

Переро́бка (обро́блення, переро́блення) відхо́дів (також: вторинна переробка, ресайклінґ (від англ. recycling), рециклювання й утилізація відходів) - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.

На цей час використовується метод захоронення всіх відходів на полігоні зі всіма його недоліками, через що система поводження з ТПВ потребує переходу на більш прогресивні методи вирішення проблеми. Тому, в найкоротшій перспективі оптимальною схемою поводження з ТПВ є роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, з подальшим їх сортуванням на сміттєсортувальному комплексі і утилізацією невідсортованого залишку на сучасному полігоні з перспективою поетапного впровадження новітніх технологій.

2.3. Обгрунтування заходів з вирішення проблем поводження з ТПВ.

Збирання та вивезення ТПВ у місті здійснюється спеціалізованими автотранспортними підприємствами із значним досвідом роботи. Збирання ТПВ повинно здійснюватися у контейнери та урни. Передбачається встановлення у зручних для мешканців місцях достатньої кількості контейнерів та урн. Контейнери повинні бути універсальними, з довгим терміном служби та забезпечувати схоронність ресурсоцінних матеріалів від атмосферних опадів та несанкціонованого вилучення матеріалів.

Напрямок руху повітря. Більше всього опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше - при спадних. Екваторіальна зона низького тиску (2000-3000 мм/рік і більше). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік) знаходиться на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м у Індії.

Найбільш відповідають цим вимогам контейнери євростандартів DIN 30 700, EN 840-3, які оцинковані, ємністю 1100 л, на колесах, з можливістю пристосування для роздільного збору відходів. Також можливе застосування контейнерів іншої ємності, виготовлених з пластика. Контейнери потрібно встановлювати на чітко визначених контейнерних майданчиках, обладнаних твердим покриттям та огорожею відповідно до діючих норм. Контейнери та площадки слід обробляти дезинфікуючими засобами відповідно до існуючих нормативів. Урни для сміття повинні встановлюватись відповідно до затверджених ескізів типового вигляду.

Виконавчий комітет міської ради прийняв рішення від 30.11.2012 № 832 “Про поводження з побутовими відходами власників (наймачів, користувачів, орендарів) житлових будинків садибного типу, земельних ділянок м.

Земе́льна діля́нка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Львова“, яким перевізників ТПВ зобов’язано забезпечити укладання договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів з власниками (наймачами, користувачами, орендарями) житлових будинків садибного типу, земельних ділянок міста на території відповідного львівського комунального підприємства, що обслуговує житловий фонд. В свою чергу згідно Правил благоустрою міста фізичні особи зобов’язані виконувати вимоги законодавства України у сфері поводження з відходами, зокрема у встановленому порядку укладати угоди, проводити оплату за користування послугами підприємств та організацій, які здійснюють збирання, зберігання, перевезення, утилізацію, оброблення та захоронення відходів, забезпечувати чистоту земельних ділянок, які знаходяться у власності або користуванні, оренді (суборенді), а також інших територій (у тому числі – прилеглих), закріплених згідно з договором.

Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.

Договір на вивіз, зберігання та захоронення ТПВ є обов'язковим згідно з вимогами законодавства України. Зокрема, власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

За не укладання договорів передбачена адміністративна відповідальність відповідно до законодавства України.

Адміністративна відповідальність - вид юридичної відповідальності. Підставою для А. в. є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування А. в. регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП).

Окрім повного охоплення населення послугами з вивозу ТПВ, паралельно слід взяти під контроль некеровані потоки відходів, які у даний час формують несанкціоновані звалища. З метою виявлення порушень та їх усунення при районних адміністраціях створено постійно діючі комісій з питань поводження з безхазяйними відходами.

У результаті робіт з будівництва та реконструкції будівель утворюються великі обсяги відходів. Будівельні відходи головним чином складаються з бетону та цегли, а також змішаної фракції відходів, до якої входять деревина, метал, пластмаса, грунт та інші матеріали. Відходи будівництва мають цінність, а значна їх частка може повторно використовуватися або перероблятися. Для вивезення будівельних та побутових великовантажних відходів мешканець або юридична особа повинна укласти додаткову угоду з підприємством, яке обслуговує житловий фонд або з перевізником ТПВ. Перевізники ТПВ, можуть встановити великогабаритні контейнери на час проведення ремонтних робіт.

Існують особливі види відходів, які утворюються населенням, проте, поводження з ними не здійснюється у рамках системи поводження з ТПВ.

До особливих видів відходів відносяться:

- побутові миючі та інші хімічні засоби;

- батареї та акумулятори;

- фарби та хімікати побутового призначення;

- продукти садівництва (пестициди, добрива тощо);

- протерміновані медикаменти та медичні відходи;

- відходи електричного та електронного обладнання;

- відпрацьовані транспортні засоби або їх складові;

Тра́нспортний за́сіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу.

- інші небезпечні відходи.

Щодо цих відходів розроблено або планується розробити окремі програми. Зокрема, з використанням досвіду міста Люблін (Республіка Польща) ухвалою міської ради від 20.03.2014 № 3066 затверджена Комплексна муніципальна програма поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 роки. Використання сучасних технологій при поводженні з цими відходами є вкрай необхідним, оскільки більшість батарей та акумуляторів, що звичайно використовуються у повсякденному житті, містять кадмій, ртуть та свинець, які є шкідливими для навколишнього середовища. При захороненні разом з іншими відходами на полігоні або спалюванні вони становлять серйозну небезпеку для навколишнього середовища та здоров’я. Старе відпрацьоване електричне та електронне обладнання містить небезпечні речовини і матеріали, які можуть перероблятися. На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими ТПВ та захоронюються на полігоні, де вони становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я. Це є екологічно неприпустимо, тому у місті слід створювати альтернативні методи збирання та переробки небезпечних побутових відходів. Тому, створення та запровадження єдиної цілісної системи збору та утилізації відходів побутового електронного а електричного устаткування є запорукою реалізації повного циклу збору та утилізації відповідних відходів та суттєве зменшення їх впливу на довкілля.

Утворювані побутові відходи містять значну органічну фракцію, наприклад садові та харчові відходи, які за умови їх окремого збирання можуть біологічно розкладатися, утворюючи кінцеві продукти у вигляді компосту. Компостування передбачає аеробне розкладання органічних речовин різними видами бактерій, у результаті чого утворюється компост – продукт для кондиціювання та удобрювання ґрунту.

Органі́чні речови́ни (рос. органические вещества, англ. organic matter; нім. organische Stoffe m pl) - речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.

Компостування може здійснюватися централізовано з залученням значних площ та фінансових ресурсів або власниками приватних будинків – дворове (місцеве) компостування.

Фінансові ресурси - це кошти, що перебувають у розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.

Проблемним питанням для впровадження роздільного збирання ТПВ в місті є наявність сміттєпроводів у будинках міста. Існуючі внутрішні сміттєпроводи із азбестоцементних труб є закритими системами і не забезпечують технологічного доступу всередину стовбура для їх обслуговування та профілактичного прочищення і ефективної дезінфекції та дератизації. У результаті цього, при багаторічній експлуатації житлового фонду в сміттєпроводах нагромаджуються жирові відкладення, бруд, що призводить до постійних засмічень, виникнення джерел інфекцій, поширення шкідників.

У зв’язку з набуттям позитивного досвіду з роздільного збирання твердих побутових відходів у місті та для підвищення ефективності його впровадження рекомендується закриття сміттєпроводів у багатоквартирних будинках. На цей час у 27 багатоповерхових будинках функціонують 44 сміттєпроводи.

За даними морфологічного складу ТПВ більшу частину складають компоненти, що можуть бути повторно використані. У складі ТПВ є значний вміст паперу, полімерів, скла тощо, які є цінною вторинною сировиною, але не відбираються на стадії утворення у достатній кількості, а вивозяться та захоронюються на полігоні і є небезпечними забруднювачами довкілля. Схема збирання ТПВ у місті передбачає роздільне збирання в одному контейнері – одного певного виду ресурсоцінних компонентів, у другому контейнері – другого певного виду ресурсоцінних компонентів, у третьому контейнері – інших ресурсоцінних компонентів, у четвертому контейнері – змішаних відходів.

Окрім збирання вторинної сировини у контейнери, слід розвивати мережу збору, сортування та переробки відходів. Після збирання, якість перероблюваних матеріалів не дає змогу перевозити їх безпосередньо на переробні підприємства. З огляду на це виникає необхідність створення сортувального комплексу, що буде використовуватися для відокремлення, сортування та пакування вторинної сировини для перевезення на переробне підприємство (паперову фабрику, склозавод тощо).

Створення сортувального комплексу дозволить:

- підвищити рівень переробки;

- поіпшити експлуатаційні умови подальшої переробки;

- збільшити ціну реалізації попередньо підготовлених для переробки матеріалів;

- зменшити транспортні витрати.

Після відокремлення та сортування вторинної сировини залишок відходів підлягає захороненню на полігоні. З метою зменшення впливу на довкілля цей залишок потрібно зменшити в об’ємах. Універсальним і перевіреним часом методом є пресування залишку у брикети високої щільності, хоча існують і інші технології. Для міста можливі декілька варіантів вирішення цієї проблеми: пресування залишку потужними пресами, компостування та спалювання (у тому числі методом піролізу або тління). Вибір варіанту вирішення проблеми можна визначити після впровадження роздільного збору відходів по місту у цілому та запуску лінії сортування ТПВ.

Система поводження з відходами зосереджена на мінімізації, переробці та утилізації відходів. Джерелами фінансування для реалізації заходів є державний, обласний, місцевий бюджети, цільові гранти та фінансові програми, кошти підприємств-перевізників ТПВ, організацій, установ та кошти, отримані від реалізації вторинної сировини на всіх стадіях втілення Програми. Для того, щоб залучити внутрішні та іноземні інвестиції, система поводження з відходами повинна бути прозорою.

Прямі́ інозе́мні інвести́ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) - за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора». Згідно з методологією МВФ ПІІ - це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.

Зокрема, повинні бути чітко визначені договірні та фінансові аспекти.

2.4. Обгрунтування навчально-виховних та інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на активізацію участі населення у сфері поводження з ТПВ.

З отриманого в Україні досвіду проведення експериментів з роздільного збору відходів можна зробити висновок, що без активної роботи з населенням неможливо досягнути успіху. Основною метою проведення роботи з населенням є зміна їх поведінки та руйнування роками створених стереотипів. Тому інформаційно-виховні кампанії відіграють важливу роль на всіх стадіях втілення Програми та повинні проводиться першочергово, ще до початку реалізації заходів, передбачених цією Програмою. Запорукою успіху всієї Програми є публічність, прозорість та відкритість поводження з ТПВ, оскільки поведінка людей і їхнє позитивне сприйняття цих процесів має вирішальне значення.

Інформаційно-виховні заходи мають бути проведені з метою підвищення рівня екологічної культури населення та залучення мешканців міста до підтримки роботи систем поводження з ТПВ. Освітньо-виховні та інформаційні кампанії мають включати чотири компоненти:

- кампанії у засобах масової інформації;

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

- кампанії з підвищення поінформованості населення у місцях проживання;

- кампанії в освітніх закладах;

- видання довідника з поводження з ТПВ.

Для досягнення значної участі населення у Програмі необхідна ретельна просвітницька робота та стимулювання. Необхідне чітке повідомлення з боку виконавчих органів влади, органів самоорганізації населення про те, яким чином кожному мешканцю та суб’єкту господарювання слід брати участь у діяльності поводження з ТПВ. Це можливо реалізувати використовуючи просвітницькі та агітаційні заходи.

Мета інформаційно-виховних кампаній:

- підвищення розуміння мешканцями про негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище;

- підвищення розуміння та обізнаності мешканців з їх обов’язками щодо поводження з відходами;

- підвищення участі мешканців у поводженні з відходами, які вони утворюють.

При розробці стратегії інформування та виховання громадськості мають бути враховані питання:

- кінцевою метою інформаційно-виховних кампаній є зміна поведінки мешканців;

- інформація має надаватися в активному режимі та бути доступною;

- інформаційні повідомлення мають бути сформульовані таким чином, щоб було зрозуміло, що належна участь та співробітництво у питаннях поводження з ТПВ – це життєво необхідна справа.

Запланований розвиток системи поводження з ТПВ підвищить потребу в участі утворювачів відходів. Це, зокрема, стосується нових систем, які передбачають активну участь населення, наприклад: зменшення відходів у місцях утворення, повторне використання та сортування відходів у місцях утворення.

2.5. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації.

Вирішення проблеми поводження з ТПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити поступове втілення запланованих дій.

У практичному плані, враховуючи еколого-економічну ефективність утилізації відходів, обмежені фінансово-економічні можливості міста та суб’єктів господарювання, важливого значення набуває розроблення плану дій, який би максимально вирішував існуючі проблеми, ефективно розподіляв фінансові ресурси та закладав базу для розвитку системи поводження з ТПВ у майбутньому.

Першочергово необхідно створити сприятливі умови для впровадження Програми та виконати підготовчі роботи, серед яких:

- затвердити та оприлюднити Програму;

Гірничопідгото́вчі робо́ти (рос.горно-подготовительные работы, англ. development operations; нім. Vorrichtung f, Vorrichtungsarbeiten f pl) - гірничі роботи, що проводяться з метою підготовки родовища або його частини для видобування корисних копалин.

- охопити послугами зі збору та вивезення ТПВ від усього населення міста;

- завершити розробку комплексного проекту з рекультивації діючого міського полігону ТПВ;

- визначити виконавця робіт з поетапного закриття та рекультивації міського полігону ТПВ.

- визначити місце та виконати проектні роботи з будівництва сміттєсортувального комплексу та нового полігону ТПВ;

- розпочати будівництво сміттєсортувального комплексу та нового полігону ТПВ.

- провести навчання, підготовку та перепідготовку персоналу, що задіяний у сфері поводження з ТПВ;

- постійно проводити інформаційну роботу з населенням;

- проводити моніторинг втілення Програми;

- планування фінансування Програми на наступні роки.

2.5.1. Заходи з поетапного закриття та рекультивації міського полігону для захоронення ТПВ

З метою забезпечення поетапного закриття та рекультивації міського полігону розроблено комплексний проект з рекультивації полігону у с. Грибовичі, Жовківського району. Згідно з проектом загальна кошторисна вартість підготовчих робіт, технічної та біологічної рекультивації складає 213,155 млн.грн.

Джерела та обсяги, необхідні для реалізації проекту, наведено у таблиці 8.


Таблиця 8
Джерела та обсяги фінансування комплексного проекту з рекультивації міського полігону ТПВ


№ з/п

Роки

Джерела фінансування проекту, тис. грн.

Всього,

тис. грн.



Міський бюджет

м. Львова



Обласний бюджет

Державний фонд



2014

588,24

5444,27

8347,21

14379,72



2015

321,76

80,83

23389,63

23792,21



2016

931,01

163,27

25076,89

26171,17



2017

128,20

2385,61

23860,08

26373,88



2018

154,34

69,56

25440,93

25664,83



2019

175,48

6277,56

21033,84

27486,89



2020

186,33

1202,56

27041,99

28430,87



2021

529,88

1202,56

22667,45

24399,89



2022

258,64

0,00

15734,14

15992,78



2023

354,70

0,00

108,23

462,93



1   2   3   4



  • Разом 219870 220160 220460
  • Розділ 2. Обгрунтування напрямів розвитку сфери поводження з ТПВ та основних заходів Програми