Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма практик для студентів спеціальності 014. 11 Середня освіта. Фізична культура

Програма практик для студентів спеціальності 014. 11 Середня освіта. Фізична культура




Сторінка14/19
Дата конвертації30.03.2019
Розмір3.86 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Тема 1-1. Мета та завдання вогневої підготовки в школі. Класифікація сучасної стрілецької зброї, та порівняльна характеристика за бойовими властивостями.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________



Мета: Дати основні поняття про бій, його основні характеристики.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.

План уроку

1. Мета та завдання вогневої підготовки.

2. Історія розвитку стрілецької зброї.

3. Перспективи розвитку стрілецької зброї в Україні.

4. Класифікація стрілецької зброї.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя

1. Мета та завдання вогневої підготовки

Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати ї"ї в постійній бойовій готовності і вести в неї влучну стрільбу. Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і правила стрільби зі стрілецької зброї».

Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби.

Юнаки повинні знати: призначення, бойові якості та загальну будову автомата Калашникова і ручних осколкових гранат; правила ведення вогню по цілях нерухомих і цілях, що з'являються.

Юнаки повинні вміти: чистити і змащувати автомат, готувати його до стрільби; виконувати прийоми і правила стрільби з автомата; вимірювати відстань до цілей за Допомогою кутових величин і елементів зброї.

Юнаки повинні виконувати: вправи стрільб з малокаліберної гвинтівки, метання ручних осколкових гранат, початкову впрзву стрільби з автомата та встановлені програмою нормативи.

За час навчання юнаки мають виховати в собі почуття гордості за вітчизняну зброю, впевненість у її надійності,, усвідомити необхідність майстерного володіння зброєю.

Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати її в постійній бойовій готовності і вести з неї влучну стрільбу. Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і правила стрільби зі стрілецької зброї».

Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби.

2. Історія розвитку стрілецької зброї

Важливим етапом, революційною подією в розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і винайдення вогнепальної зброї.

Офіційною датою появи вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софійський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р.

У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки.. їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мало 34).




Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході – аркебузи, на Русі – ручні пищалі (мал. 35).

На початку XVI ст. в арміях європейських держав стали використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 36). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.

Велике значення для розвитку стрілецької зброї мав перехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків.

Ця гладкоствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.

Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст.

Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках – металевого) унітарного патрона, удосконалення замків і створення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи переозброїти армію нарізними казеннозарядними карабінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 38).

Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було створення автоматичної зброї (мал. 39). Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосуванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Фе-доров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час Першої світової війни.

Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся в роки Другої світової війни. Було створено велику кількість пістолетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 40).

У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої автоматичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), ручний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 41), автомат Калашникова АК-47.





На початку 50-х років розпочалась ера автомата Калашникова (мал. 42) – найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі й Збройних Сил України.



01


Мал. 42. Загальний вигляд 5,45 мм автомату Калашникова АК-74 з приєднаним штик-ножем
3. Перспективи розвитку стрілецької зброї в Україні

Україна володіє значним інтелектуальним і виробничим потенціалом. Продукція українського ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахівцями однією з кращих у світі.

За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відстані 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліном».

Шсля «Гобліна» з'явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав уже зовсім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою «цеглину» розмірами приблизно 35 на 10 см і приводиться в бойову готовність рівно за 1 секунду.

В останніх зразках пістолетів-кулеметів втілено в життя ще одне досягнення: з одного ствола зброї можна зробити 10 000 пострілів. Це набагато переважає зарубіжні зразки.

В Україні створено декілька нових зразків пістолетів: КБ-С-1 (його називають ще «Вієм»), «Гном» – службовий револьвер та ін. Усі вони мають стволи, для яких 10 000 пострілів – не межа, і ємність магазинів 16-20 набоїв.

Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У новому гранатометі використано новий підхід, і хоча тепер калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати удвічі більша, ніж у кумулятивної гранати для РПГ-7. При цьому вага гранати – 100 г (ПГ-7В важить, як відомо, 2,2 кг).

Новий автомат, який прийде на зміну автоматам Калаш-никова, матиме тільки рухомі системи, все штамповане, його абсолютно не треба буде чистити – пісок українській зброї не завада. Його ствол абсолютно не нагріватиметься. Віддача відсутня, адже імпульс сили віддачі спрямований від стрільця.

Снайперська гвинтівка буде довжиною лише 80 см; це вдвічі менше за наявну СГД-1. На відстані 1200 м можна буде без зусиль влучити в голову противника, її вбивча сила у 7 разів більша, ніж у СГД-1; вона може на відстані 50 м пробити 4,5 мм броні.

Наприкінці 1997 р. Державний науково-дослідний центр артилерійсько-стрілецького озброєння завершив розробку та випробування чотирьох револьверів – «Сотник» (калібр 9 мм), «Осаул» (5,45 мм), «Пані» (5,6 мм) та мисливського гладкоствольного револьвера 16-го калібру (мал. 43). Усі револьвери мають компактні лазерні приціли.

Вже створено новий пістолет українського зразка – «Форт». Порівняно з розмірами ПМ його ствол буде на 4 см довший.

Українські технології у галузі розробки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу як на Заході, так і на Сході.



4. Класифікація стрілецької зброї

У наш час армії мають на озброєнні багато різноманітної стрілецької зброї. Для вивчення і оцінки можливостей її бойового використання потрібна класифікація зброї.

Види стрілецької зброї можна виділити за такими ознаками:

призначення; ступінь автоматизації;

калібр;бойові можливості.

Крім цього, іноді виділяють види стрілецької зброї ще за такими ознаками (табл. 1):

кількість обслуги; спосіб тримання під час стрільби;

конструкція ствола; характер джерела енергії для метання куль;

кількість стволів.

Порівняти види стрілецької зброї за бойовими можливостями можна за допомогою таблиці 5, в якій вказано середні дані її головних характеристик.

Таблиця 1

види%20стрілецької%20зброї

Примітка:

1. Бойова швидкострільність: у чисельнику — поодиноким вогнем,

у знаменнику — чергами.


  1. Маса зброї: у чисельнику — без станка, у знаменнику — зі станком.

Час підготовки до стрільби вказано з висуванням на позицію для стрільби з вихідного положення на 10 м.



Закріплення вивченого

1. Коли виникла стрілецька зброя?

2. Розкажіть про впровадження нарізної зброї.

3. Коли вперше було здійснено практичне застосування автомата?

4. За якими ознаками класифікується зброя?

5. Назвіть види зброї за бойовими можливостями.

6. Які зразки стрілецької зброї за останні роки розроблено
в Україні?

Домашнє завдання

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Підпис вчителя ФК: _____________


      1. План-конспект практичного уроку № 1

Тема 3-3,4,5. Підготовка упору. Приготування до стрільби лежачи з упору. Тренування в одноманітності прицілювання. Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

Виконання нормативів №№1-3. Тематичне оцінювання

Навчальна група: _____________

Час: 3 години



Місце:________________________

Мета: Прийняти у учнів контрольні нормативи..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, пневматичні гвинтівки, обладнання тиру.

План уроку

1..Вирішення вогневих завдань.

2. Тренування в одноманітності прицілювання.

3. Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

4. Виконання нормативів №№1-3.

5. Тематичне оцінювання.



Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV.Практична здача нормативів,

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя

1. Вирішення вогневих завдань

А) Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання

Щоб зробити влучний постріл, стрілець повинен: підготуватися до стрільби, прицілитися, затримати дихання й спустити курок.

Автоматник в бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи цілі, визначені йому командиром. Він повинен уважно слухати та точно виконувати всі накази командира. Коли автоматнику в бою ціль для враження не вказана, він вибирає її самостійно. В першу чергу необхідно вразити найбільш небезпечні та важливі цілі, наприклад – розрахунки кулеметів та гармат, командирів та спостерігачів противника. Для визначення прицілу, точки прицілювання та цілі необхідно визначити дальність до цілі та врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі. Приціл та точка прицілювання, обираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.

Під час стрільбі на дальність до 400 м вогонь треба вести, як правило, із прицілом 4 або „П”, прицілюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухомі фігури тощо). Під час стрільби на дальність більш 400 м. приціл встановлюється згідно дальності до цілі, округлений до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Автоматник виготовляється до стрільби по команді або самостійно. На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: «На рубіж відкриття вогню, кроком - руш» і потім «Заряджай». Якщо потрібно, перед командою «Заряджай» указується положення для стрільби.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання автомата.

Б) Приготування до стрільби лежачи

Для прийняття положення для стрільби з упору із-за укриття треба: в залежності від висоти упору або укриття автоматник приймає положення для стрільби: лежачи, з коліна або стоячи.

Для стрільби з автомату з упору необхідно: покласти автомат цівкою на упор та утримувати його лівою рукою за магазин або цівку, а правою за пістолетну рукоятку (мал. 70 а, б).


79

мал. 70 Положення для стрільби з упору із-за укриття:

а – утримання автомату за магазин; б – утримання автомату за цівку.




В) Прийняття положення для стрільби лежачи (мал. 71).


56

мал. 71 Порядок прийняття положення для стрільби лежачи з автомата:

а – автоматник опирається на ліве коліно та ліву руку;

б – автомат утримується лівою рукою за цівку.




Г) Прийняття положення для стрільби з коліна (мал. 72).


58

мал. 72 Положення для стрільби з коліна


Д) Прийняття положення для стрільби стоячи (мал. 73).


59

мал. 73 Положення для стрільби стоячи

При прийнятті положення для стрільби з автоматом у положенні «на груди» дозволяється ремінь із шиї не знімати, а використовувати його для більш міцного утримання автомата при стрільбі (мал. 74).

60

мал. 74 Положення для стрільби з автомату з використанням ременя: а – з коліна; б – стоячи.


Е) Заряджання автомату

Для заряджання автомата треба:


  • приєднати до автомата споряджений магазин, якщо він не був до нього раніше приєднаний;

  • зняти автомат із запобіжника;

  • поставити перевідник на необхідний вид вогню;

  • енергійно відвести затворну раму назад до упору і відпустити її;

  • поставити автомат на запобіжник (мал. 75), якщо не має бути негайне відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.

61

мал.75 Автомат поставлений на запобіжник


Ж) Здійснення стрільби.

Вогонь з автомата ведеться по команді або самостійно в залежності від поставленої задачі й обстановки.

У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і крапка прицілювання. Наприклад: «Такому-то (автоматнику такому-то), по спостерігачу, чотири, під ціль - вогонь», «Відділення, по колоні, п'ять, у пояс – вогонь».

Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при стрільбі.

Для установки прицілу треба, наблизивши автомат до себе, великим і вказівним пальцями правої руки зжати засувку хомутика (мал. 76) і пересунути хомутик до сполучення його переднього зрізу з рискою під відповідною цифрою на прицільній планці.


66

мал. 76 Установка прицілу

Для установки перевідника на необхідний вид вогню треба, натискаючи великим пальцем правої руки на виступ перевідника, повернути перевідник униз: до першого щиглика — для ведення автоматичного вогню (АВ), до другого щиглика — для ведення одиночного вогню (ОД).

Для прикладки автомата треба: не втрачаючи цілі з виду, уперти приклад у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча усього затильника; вказівний палець правої руки (першим суглобом) накласти на спусковий гачок; нахилити голову небагато вперед і, не напружуючи шиї, праву щоку прикласти до приклада.

Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правої за пістолетну рукоятку (мал.77).




69

мал. 77 Утримання автомату при стрільбі лежачи:

а – лівою рукою за цівку; б – лівою рукою за магазин.


Лікті при прикладці повинні бути:



  • поставлені на землю в найбільш зручне положення (приблизно на ширину пліч при стрільбі з положення лежачи) (мал. 77 а, б);

  • лікоть лівої руки поставлений на м'якоть лівої ноги у коліна або трохи спущений з його, а лікоть правої руки піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 а) при стрільбі з положення з коліна поза окопом;

  • лікоть лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат, якщо автомат утримується за магазин, а лікоть правої піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 б) при стрільбі з положення стоячи поза окопом.




71

мал. 78 Утримання автомату при стрільбі з положення:

а – з коліна; б – стоячи.


Якщо при прикладці використовується ремінь для більш міцного утримання автомата (кулемета) при стрільбі, то треба ремінь помістити під кистю лівої руки так, щоб він притискав неї до цівки .

Для прицілювання треба зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка приходилась посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку (мал. 79).


73

мал. 79 Рівна мушка

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса і ніг, підвести рівну мушку до крапки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення.

Для спуска курка треба, міцно утримуючи автомат і затаївши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для автоматника не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від крапки прицілювання, потрібно, не підсилюючи і не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення і знову підсилити натиск на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно утримувати приклад у плечі, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під крапкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання. При стрільбі з положення лежачи дозволяється упиратися магазином автомата у ґрунт (мал. 80). При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі потрібно плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.




74

мал. 80 Положення при стрільбі з автомату

з упором магазина в землю.




З) Припинення стрільби
Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби подається команда «Стій», а при стрільбі в русі - «Припинити вогонь».

Виконуючи ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий споряджений магазин.

Для зміни магазина треба:


  • відокремити магазин від автомата;

  • приєднати споряджений магазин.

Після команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». По цій команді автоматник ставить автомат на запобіжник та відводить хомутик назад, встановлюючи приціл автомата в положення «П».

Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання спорядженого магазина до автомата треба зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку назад до упору, відпустити її і знову поставити автомат на запобіжник. При стрільбі з положення лежачи ствол автомата покласти на передпліччя лівої руки (мал. 81) і далі діє відповідно обстановці.



75

мал. 81 Положення автомату після припинення вогню.

Якщо в магазині автомата залишилися патрони дії стрільця повинні бути наступними:



  • відокремити магазин;

  • зняти автомат із запобіжника;

  • повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника і відпустити затворну раму;

  • натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);

  • поставити автомат на запобіжник, узяти його «на ремінь», якщо стрільба велася з положення стоячи, або покласти на землю, якщо стрільба велася з положення лежачи;

  • розрядити магазин та приєднати його до автомата;

  • патрони здати на пункт боєпостачання.

Після розрядження зброї та повернення з вогневого рубежу командир зобов’язаний перевірити зброю на розрядження. Він подає команду: «Зброю-до огляду!» За цією командою стрільцю необхідно:

  • у положенні лежачи: відокремити магазин і покласти його біля автомата горловиною до себе, зняти автомат із запобіжника, відвести за - рукоятку затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво; після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат, на запобіжник і приєднати магазин до автомата;

  • у положенні стоячи: утримуючи автомат лівою рукою знизу за цівку, правою відокремити магазин і перекласти його в ліву руку подавачем догори , пальцями лівої руки притиснути магазин до цівки автомата; зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво (мал. 82).




78

Мал. 82 Автомат, підготовлений до огляду в положенні стоячи

Після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат на запобіжник, приєднати магазин і взяти автомат у положення «на ремінь».


2. Тренування в одноманітності прицілювання

3. Виконання контрольних вправ з пневматичної гвинтівки

Заряджання пневматичної гвинтівки

Тримаючи гвинтівку в правій руці за шийку ложі, великим пальцем лівої руки натиснути на важіль, а правою рукою натиснути на передню частину ствола, переломлюючи його на осі ствольній коробки. При цьому важіль зведення, подолавши опір пружини поршня, виводить, поршень в заднє положення і ставить його на бойовий взвод.

Потім вставити кульку в канал ствола таким чином, щоб вона повністю ввійшла в нього, і повернути ствол в початкове положення. Гвинтівка заряджена. При натисненні на спусковий гачок відбудеться постріл. Проводити постріл „в холосту” без кульки не рекомендується. Неможливо також застосовувати для стрільби замість кульок інші предмети. Все це приводить до швидкого пошкодження зброї.

Особливості приготування до стрільби та прицілювання

Щоб навчитися влучно стріляти з пневматичної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконання прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.



Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стріляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влучності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 49), бо воно забезпечує найкращу сталість для стрільця і гвинтівки.

05-a

05-b

мал. 49 Правильне положення лежачи:а - вид попереду; б - вид збоку.

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закінчивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямована гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилилася вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвинтівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (мал.49а). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед(мал. 49,б).

Правильним вважається положення, якщо під час перевірки мушка залишається точно під точкою прицілювання.При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеться цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука підтримує приклад знизу.




ошибки-прицеливания-144(137)

Мал.50. Характерні помилки прицілювання: а – рівна мушка, б – дрібна мушка, в – велика мушка, г – мушка спрямована вправо, д – мушка спрямована вліво, 1 – кулі потрапляють у ціль, 2 – кулі підуть нижче, 3 – кулі підуть вище, 4 – кулі підуть вправо, 5 – кулі підуть вліво


Прицілювання – це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зору стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал.50).

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і горизонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху навпаки. Щоб цього не відбувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання.

Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 710 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск гачка. Основою влучного пострілу є поєднання сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску гачка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі.



Категорично забороняється:

  1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.

  2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.

  3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.

  4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.

  5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.

  6. Стріляти не в свою мішень.

  7. Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).

  8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

  1. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

  2. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

  3. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

  4. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряджай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання перевіряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в положенні «на ремінь» чи «на плече».

4. Виконання нормативів №№1-3

1. Неповне розбирання автомата

Автомат на столі, учень знаходиться біля зброї. За командою «До розбирання автомата приступити!» здійснює неповне розбирання АК, називає його частини.



Помилки, які знижують оцінку:

  1. Порушена послідовність неповного розбирання АК.

  2. Перевірка наявності патрона в патроннику проведена при приєднаному магазині.

  3. Неохайно розкладено частини автомата.

  4. Дії учня повільні, невпевнені.

  5. Невірно названі дві частини АК.




Одиниці вимірювання

(бали)

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Помилки













1







2

3




4

5

Секунди

17

18

18,6

19,3

20

22

23

25

26

27

28

29

2. Складання автомата після неповного розбирання.

За командою «До збирання автомата приступити!» учень, дотримуючись послідовності, збирає автомат.


Помилки, які знижують оцінку:

1. Порушена послідовність складання автомата.

2. Невиконання контрольного пострілу.

3. Запобіжник не встановлено у вихідне положення.

4. Дії учня повільні, невпевнені.



Одиниці вимірювання

(бали)

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Помилки













1







2

3




4

5

Секунди

23

25

27

28

30

32

33

35

37

38

40

42


3. Спорядження магазина патронами

Учень з сумкою та з магазином стоїть біля столу, на якому розсипано 30 патронів. За командою «До спорядження магазина патронами приступити!» учень виймає магазин, снаряджує його патронами, вкладає в сумку.



Одиниці вимірювання

(бали)

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Секунди

43

45

47

48

50

52

53

55

57

58

60

62
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19