Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма складається з двох частин: інваріантної й варіативної. Пропонована програма іспиту інваріантна. Друга, варіативна, частина програми складається в науковій установі чи внз, де є аспірантура з даної спеціальності, відповідно до тематики

Скачати 119.2 Kb.

Програма складається з двох частин: інваріантної й варіативної. Пропонована програма іспиту інваріантна. Друга, варіативна, частина програми складається в науковій установі чи внз, де є аспірантура з даної спеціальності, відповідно до тематики




Скачати 119.2 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.06.2017
Розмір119.2 Kb.
ТипПрограма
  1   2


з педагогічних наук


Загальні положення

В основу програми кандидатського іспиту з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті покладено програми навчальних курсів з інформатики, методики навчання інформатики, психології та педагогіки вищих навчальних закладів, тематику перспективних психолого-педагогічних та науково-методичних досліджень, узагальнені та систематизовані матеріали з передового педагогічного досвіду.

Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
Програма відповідає сучасному стану теорії і методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Мета іспиту полягає у визначенні рівня загальної особистісної культури, професійної компетентності й готовності здобувача до науково-дослідної діяльності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та до науково-педагогічної діяльності в навчальних закладах.

На іспиті необхідно виявити глибокі професійні знання дидактики, психології та знання сучасного передового педагогічного досвіду, вміння ефективно використовувати його в умовах конкретного навчального закладу, вміння використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології, відповідну систему дидактичних засобів, бачення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.



Програма складається з двох частин: інваріантної й варіативної. Пропонована програма іспиту – інваріантна. Друга, варіативна, частина програми складається в науковій установі чи ВНЗ, де є аспірантура з даної спеціальності, відповідно до тематики досліджень, і затверджується у встановленому порядку Вченою Радою та керівництвом установи.

І. Наукові основи використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті

  1. Інформація. Інформаційне суспільство й інформаційна культура. Види інформаційних процесів. Принципи одержання, зберігання, опрацювання і використання даних. Системи числення, види кодування. Основи теорії кодування.

  2. Теорія автоматів. Теорія розпізнавання. Загальна характеристика задач розпізнавання і їх типів. Математична теорія розпізнавання образів.
    Системою числення, або нумерацією, називається сукупність правил і знаків, за допомогою яких можна відобразити (кодувати) будь-яке невід'ємне число. До систем числення висуваються певні вимоги, серед яких найбільш важливими є вимоги однозначного кодування невід'ємних чисел 0, 1,… з деякої їх скінченної множини - діапазону Р за скінченне число кроків і можливості виконання щодо чисел арифметичних і логічних операцій. Крім того, системи числення розв'язують задачу нумерації, тобто ефективного переходу від зображень чисел до номерів, які в даному випадку повинні мати мінімальну кількість цифр. Від вдалого чи невдалого вибору системи числення залежить ефективність розв'язання зазначених задач і її використання на практиці.
    Інформаці́йні проце́си- послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є - створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення інформації.
    Теорія кодування - це вивчення властивостей кодів та їх придатності для специфічних задач. Коди використовуються для стиснення даних, криптографії, знаходження і виправлення помилок і від недавнього часу для мережевого кодування[en].
    Інформаційна культура (англ. Information culture) - в широкому значенні - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства.
    Теорія розпізнавання образів Тео́рія розпізнава́ння о́бразів - розділ кібернетики, що розвиває теоретичні основи й методи класифікації і ідентифікації предметів, явищ, процесів, сигналів, ситуацій і т. п. об'єктів, які характеризуються кінцевим набором деяких властивостей і ознак.


  3. Математична кібернетика. Математичні аспекти кібернетики. Біоінформатика. Геоінформатика.

  4. Інтуїтивне поняття алгоритму і необхідність його уточнення. Частково-рекурсивні функції. Машини Тьюрінга. Нормальні алгоритми Маркова. Основна гіпотеза теорії алгоритмів у формі Черча, Тьюрінга, Маркова. Поняття складності алгоритмів. Поліноміальні та експоненціальні алгоритми. Класи P i NP задач. NP-повні задачі. Теорема Кука про NP-повноту задачі про виконуваність.

  5. Логічні основи теорії аргументації. Математичні твердження. Логічна еквівалентність і логічне слідування. Означення та їх види. Формальні і змістовні доведення. Правила виведення. Непряме доведення. Доведення методом математичної індукції.
    Нормальні алгоритми (нормальні алгоритми) - вербальні алгоритми, тобто, алгоритми, що перетворюють слова деякого (фіксованого) алфавіту. Поняття нормального алгоритму введене радянським математиком А. А.
    Маши́на Тю́рінга - математичне поняття, введене для формального уточнення інтуїтивного поняття алгоритму. Названа на честь англійського математика Алана Тюрінга, який запропонував це поняття у 1936. Аналогічну конструкцію машини згодом і незалежно від Тюрінга ввів американський математик Еміль Пост.
    NP-повна задача (англ. NP-complete) - в теорії алгоритмів та теорії складності це задача, що належить до класу NP та всі задачі з класу NP можна звести до неї за поліноміальний час. Зміст 1 Формальне визначення 1.
    Теорія алгоритмів (англ. Theory of computation) - окремий розділ математики, що вивчає загальні властивості алгоритмів. Виникла в 30-х роках 20 століття.
    У логіці пра́вило висно́вування, або пра́вило перетво́рення (англ. rule of inference, inference rule, transformation rule) - це логічна форма[en], що складається з функції, яка отримує передумови, аналізує їхній синтаксис[en] і повертає висновок (або висновки[en]).
    Доведення у математиці - процедура, за допомогою якої встановлюють істинність гіпотези чи будь-якого твердження.
    Математична індукція Математи́чна інду́кція - застосування принципу індукції для доведення теорем в математиці. Зазвичай полягає в доведенні правильності твердження стосовно одного з натуральних чисел, а потім всіх наступних.


  6. Логіка предикатів першого порядку. Логічне слідування. Вивідність. Метод резолюції і його застосування. Проблема розпізнавання логічної загальнозначності. Теорема Черча. Застосування логіки предикатів для аналізу міркувань, які виражені природною мовою.
    Логіка предикатів - це розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення істинності висловлювань; по-іншому - це дедуктивна теорія, яка моделює процес виведення одних висловлювань із інших, враховуючи їх структуру.


  7. Формальна арифметика. Теорема Геделя про не повноту.

  8. Основи математичної теорії відношень. Відношення еквівалентності та поділу на класи. Відношення порядку.

  9. Випадкові події. Поняття ймовірності. Розподіли ймовірностей. Ймовірнісний простір. Випадкові величини та відповідні розподіли ймовірностей. Закон великих чисел. Елементи математичної статистики в педагогічних дослідженнях.

  10. Чисельні методи в обчислювальному експерименті. Аналіз похибок. Коректність та обумовленість задачі. Стійкість алгоритмів. Збіжність чисельних методів. Чисельні методи оптимізації.
    Ймовірнісний простір - поняття, введене А. М. Колмогоровим в 30-х роках XX століття для формалізації поняття ймовірності, яке дало початок бурхливому розвитку теорії ймовірностей як строгої математичної дисципліни.
    Випадкова величина (англ. Random variable) - одне з основних понять теорії ймовірностей.
    Відно́шення поря́дку в математиці - бінарне відношення, яке є транзитивним та антисиметричним.
    Математична статистика - розділ математики та інформатики, в якому на основі дослідних даних вивчаються імовірнісні закономірності масових явищ. Основними задачами математичної статистики є статистична перевірка гіпотез, оцінка розподілу статистичних імовірностей та його параметрів, вивчення статистичної залежності, визначення основних числових характеристик випадкових вибірок, якими є: вибіркове середнє, вибіркові дисперсії, стандартне відхилення. Прикладом перевірки таких гіпотез є з'ясування питання про те, змінюється чи не змінюється виробничий процес з часом. Прикладом оцінки параметрів є оцінка середнього значення статистичної змінної за дослідними даними. Для вивчення статистичної залежності використовують методи теорії кореляції. Загальні методи математичної статистики є основою теорії похибок.
    Чисельні методи оптимізації (англ. numerical optimization technique) - методи наближеного або точного рішення математичних задач оптимізації, що зводяться до виконання кінцевого числа елементарних операцій над числами.
    Знаходження екстремуму для функцій однієї змінної. Методи пошуку екстремумів.

  11. Метод стискуючих відображень. Методи розв'язування алгебраїчних рівнянь. Інтерполювання. Інтерполювання плайнами. Наближення функцій в лінійних нормованих просторах. Чисельне диференціювання та інтегрування. Чисельні методи розв'язування звичайних диференціальних рівнянь.

  12. Історія розвитку комп'ютерної техніки, покоління комп'ютерів та їх класифікація. Внутрішні й зовнішні пристрої комп'ютера, їх характеристики.

  13. Фізичні основи напівпровідникової мікроелектроніки. Поняття про інтегральні схеми.
    Диференціа́льні рівня́ння - рівняння, що встановлює залежність між незалежними змінними, числами (параметрами), невідомими функціями та їх похідними. Невідома функція може бути як скалярною, так і векторною.
    Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.
    Принципи побудови мікроелектронних приладів і пристроїв. Основи реалізації оперативних і довгострокових запам'ятовуючих пристроїв. Мікропроцесори як мікроелектронна основа сучасних комп'ютерів, принципи їх роботи й функціонування.

  14. Канальна й шинна системотехніка. Мікропроцесор і пам'ять комп'ютера. Система переривань, регістри доступу до пам'яті. Захищений режим роботи процесора як засіб реалізації багатозадачності.
    Захищений режим (режим захищеної віртуальної адреси) - режим роботи процесора. Розроблений фірмою Digital Equipment (DEC) для 32-розрядних комп'ютерів VAX-11, а також фірмою Intel для своїх процесорів, починаючи з 32-розрядних процесорів 80386.
    Принципи управління зовнішніми пристроями персонального комп'ютера. Базова система введення/виведення.

  15. Сучасні тенденції розвитку архітектури комп'ютерів. Мова програмування Асемблер. Поняття про макропрограмування.

  16. Робототехніка. Способи управління роботами. Використання мікропроцесорних пристроїв управління роботом і основи їх програмування. Опрацювання даних від датчиків.

  17. Системне програмування. Ресурси комп'ютера. Операційні системи (ОС) як засіб розподілу й управління ресурсами. Стратегії планування. Розвиток і основні функції ОС. Склад ОС: внутрішні (вбудовані) і зовнішні (програми-утиліти). Файлова система. Команди ОС. Мережеві ОС.

  18. Поняття про системи програмування мовами високого рівня. Поняття про процедурне, модульне та декларативне програмування. Інтерпретатори й компілятори.

  19. Імперативні мови програмування (порівняльний аналіз).
    Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
    Декларативне програмування - парадигма програмування, відповідно до якої, програма описує, який результат необхідно отримати, замість описання послідовності отримання цього результату.
    Фа́йлова систе́ма - спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.
    Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.


  20. Мова програмування Паскаль. Типи даних в мові Паскаль. Оператори введення-виведення, присвоювання, управління програмою. Типи даних. Процедури і функції. Рекурсія.

  21. Об’єктно-орієнтоване програмування. Об’єктно-орієнтоване проектування. Конструювання об'єктів: рядки, стеки, списки, черги, дерева. Математичні об'єкти: раціональні й комплексні числа, вектори, матриці.
    Тип даних - характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.
    Ко́мпле́ксні чи́сла - розширення поля дійсних чисел, зазвичай позначається C } . Будь-яке комплексне число може бути представлене як формальна сума x + i y , де x і y - дійсні числа, i - уявна одиниця.


  22. Бібліотеки об'єктів. Інтерфейсні об'єкти: елементи управління, вікна. Події й повідомлення. Механізми передавання й опрацювання повідомлень в об’єктно-орієнтованих середовищах. Конструювання програм на основі ієрархії об'єктів.

  23. Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Системи опрацювання текстів. Системи машинної графіки. Системи верстки. Технології підготовки математичних і природничо-наукових текстів. Пакет Te (LaTeх).

  24. Табличні процесори.

  25. Бази даних і системи управління базами даних.
    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
    Форми подання даних та їх опис. Основні поняття алгебри відношень та їх застосування до систем управління базами даних.

  26. Інтегровані програмні засоби.

  27. Прикладні інструментальні пакети для розв’язування математичних задач на комп’ютері. Огляд систем комп’ютерної математики (Matematica, Derive, Maple V, MathCAD, Matlab). Пакети опрацювання статистичних даних (SPSS, Statistica).

  28. Системи автоматизованого проектування (AutoCAD, КОМПАС).

  29. Захист даних та управління інформаційною безпекою.
    Математична задача - задача, що розв'язується методами математики. Математичні задачі можуть бути взяті з реального світу або бути сформульовані в межах самої математики. Для того, щоб задача реального світу стала математичною, необхідно побудувати її математичну модель, а отриманий розв'язок витлумачити, тобто перевести з мови математики на мову відповідної області реального життя або природничої науки, якої ця задача стосується.
    Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
    Основи криптографії. Способи збереження, ущільнення та архівування даних. Комп’ютерні віруси й засоби боротьби з ними.

  30. Поняття "модель". Формалізація. Моделювання як метод пізнання. Натурні й абстрактні моделі. Види моделювання в природничих і технічних науках. Комп'ютерна модель. Вербальні моделі. Інформаційні моделі. Приклади інформаційних моделей.

  31. Математичні моделі. Оптимізаційне моделювання. Моделювання на основі теорії ігор. Імітаційне моделювання. Моделі динамічних систем. Методи еволюційного моделювання. Генетичні алгоритми. Інструментальні програмні засоби для моделювання динамічних систем. Геометричне моделювання й комп'ютерна графіка.

  32. Системний підхід у наукових дослідженнях.
    Імітаці́йне моделюва́ння - це метод, що дозволяє будувати моделі процесів, що описують, як ці процеси проходили б насправді.
    Інформаці́йна моде́ль - система сигналів, що свідчать про динаміку об'єкта управління, умови зовнішнього середовища та стан самої системи управління. Інформаційною моделлю можуть слугувати наочні зображення (фото, кіно, відео), знаки (текст, знакове табло), графічні моделі (графік, креслення, блок-схема) і комбіновані зображення (мнемосхема, карта).
    Генети́чний алгори́тм (англ. genetic algorithm) - це еволюційний алгоритм пошуку, що використовується для вирішення задач оптимізації і моделювання шляхом послідовного підбору, комбінування і варіації шуканих параметрів з використанням механізмів, що нагадують біологічну еволюцію.
    Динамі́чна систе́ма - математична абстракція, призначена для опису і вивчення систем, що еволюціонують з часом. Прикладом можуть служити механічні системи (рухомі групи тіл) або фізичні процеси.
    Тео́рія і́гор - теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту. Оскільки сторони, що беруть участь в більшості конфліктів, зацікавлені в тому, щоб приховати від супротивника власні наміри, прийняття рішень в умовах конфлікту, зазвичай, відбувається в умовах невизначеності.
    Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
    Обчислювальний експеримент. Його взаємозв'язок з натурним експериментом і теорією. Вірогідність числової моделі. Аналіз й інтерпретація моделі. Моделювання стохастичних систем. Метод статистичних випробувань. Моделювання послідовностей незалежних і залежних випадкових випробувань. Загальний алгоритм моделювання дискретної випадкової величини.

  33. Навчальні комп'ютерні моделі. Приклади навчальних моделей з предметної галузі. Програмні засоби для моделювання предметно-комунікативних середовищ. Специфіка використання комп'ютерного моделювання в педагогічних програмних засобах.

  34. Штучний інтелект. Основні напрямки досліджень в галузі штучного інтелекту. Система знань. Подання знань і логічні виведення. Моделі подання знань: логічна, фреймова, продукційна, семантична мережа. Штучні нейронні мережі.
    Семантична мережа - інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об'єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об'єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси.
    Предме́тна о́бласть (ПрО) - множина всіх предметів, властивості яких і відношення між якими розглядаються в науковій теорії. В логіці - гадана область можливих значень предметних змінних логічної мови.
    Штучна нейронна мережа (ШНМ, англ. artificial neural network, ANN, рос. искусственная нейронная сеть, ИНС) - це математична модель, а також її програмна та апаратна реалізація, побудовані за принципом функціювання біологічних нейронних мереж - мереж нервових клітин живого організму.


  35. Поняття про експертну систему (ЕС). Загальна характеристика ЕС. Види ЕС і типи розв'язуваних задач. Структура й режими використання ЕС. Класифікація інструментальних засобів ЕС і організація знань в ЕС.

  36. Інформаційні моделі даних: фактографічні, реляційні, ієрархічні, мережеві.
    Моде́ль да́них (англ. Data model) - абстрактне представлення реального світу, що відображає тільки ті об'єкти, що безпосередньо стосуються програми. Це, як правило, визначає специфічну групу об'єктів, їх атрибутивне значення і відношення між ними.
    Проектування баз даних. Визначення взаємозв’язків між елементами баз даних. Адміністрування баз даних. Методи зберігання й доступу до даних. Робота із зовнішніми даними за допомогою технології ODBC (BDE).

  37. Об’єктно-орієнтоване програмування в середовищі баз даних. Використання SQL для вибірки даних з таблиці, створення SQL- запитів. SQL-сервер. Використання технології "клієнт-сервер". Розробка користувацьких програм у середовищі баз даних.

  38. Глобальні комп'ютерні мережі. Передумови й історія виникнення Інтернет. Інтернет як технологія й інформаційний ресурс. Технологія електронної пошти. Технологія обміну файлами (FTP). Технологія WWW. Пошуковий та інші сервіси в мережі Інтернет.
    Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
    Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
    Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
    Технологія та сервіси Веб 2.0.

  39. Мови HTML та JavaScript (VBScript) як засоби створення інформаційних ресурсів Інтернет. Портали та їх класифікація. Технології створення порталів. Освітні портали. CMS-системи.

  40. Поняття мультимедіа. Мультимедіа як засіб і технологія. Проекційні засоби та сенсорні дошки. Засоби створення та проведення відеоконференцій. Відеоконференції в освіті.

  41. Інформаційний контролінг. Контролінг у системі прийняття управлінських освітянських рішень.
  1   2


Скачати 119.2 Kb.

  • І. Наукові основи використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Інформація. Інформаційне суспільство й інформаційна культура
  • Машини Тьюрінга . Нормальні алгоритми
  • Правила виведення . Непряме доведення
  • Відношення порядку . Випадкові події. Поняття ймовірності. Розподіли ймовірностей. Ймовірнісний простір . Випадкові величини
  • Чисельні методи оптимізації
  • Файлова система
  • Інформаційні моделі