Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма в країнах снд „Волонтери в агробізнесі"/"Фермер до фермера"

Програма в країнах снд „Волонтери в агробізнесі"/"Фермер до фермера"




Сторінка14/22
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.39 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22

2. РЕСУРСИ ТА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА В МАЛИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


2.1. Рекомендації щодо ризикового менеджменту
http://www.ers.usda.gov/Briefing/RiskManagement/strategies.htm




Валовий збір/Урожайність

Природі ресурси: Кліматичні та погодні умови; вміст поживних речовин у ґрунті;
Поживна речовина - необхідна для життя і росту організму, хімічна речовина, яку організм отримує з навколишнього середовища. Тварини споживають поживні речовини з їжею, а рослини безпосередньо з ґрунту та повітря.
мінеральні та органічні добрива; частка пестицидів; зрошення; термін посіву; кількість /густота посівів рослин

Людські ресурси: Розміри господарства, фермерської родини; неоплачувана праця членів фермерської родини; наймані робітники

Капітальні ресурси: Капіталовкладення (земля, техніка, обладнання, будівлі, поголів’я худоби та сировинні ресурси) і капітал (постійний і оборотний)

Виробничі ресурси: якість та кількість, методи обробітку грунту; використання навичок та агротехнологій; освітній рівень та досвід;
Осві́та - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
вдосконалення технологій; забезпеченість ресурсами та збут

Ціна

Співвідношення попиту та пропозиції; збільшення доходів; час реалізації; сезонність виробництва; покупці; канали збуту; методи продажів (прямий, оптовий, переробним підприємствам); джерела та умови кредитування; тип упаковки; якісні показники (розміри та сортність); умови платежів; транспортні витрати; система квотування; вартість первинних ресурсів; ціна взаємодоповнюючих товарів

Внутрішні фактори

(під повним або частковим контролем сільгоспвиробників)

Розміри господарства; врожайність культур та продуктивність худоби;

Вибір напряму спеціалізації виробництва; комбінація напрямів спеціалізації;

Ефективність використання трудових ресурсів; техніка та обладнання; способи збуту; особисті чинники


Внутрішні фактори

(залежать від уряду або приватних організацій)

Земельна реформа; ціни; ринки; транспорт, дороги, політика та законодавство;

Наявність кредитів; розвиток громад; технічна допомога; допоміжні служби (дослідження та поширення досвіду)



У розпорядженні виробників є багато способів, за допомогою яких вони можуть зменшувати ризики, з якими вони стикаються. Більшість виробників користуються комбінацією стратегій і прийомів, зокрема такими:


Диверсифікація виробництва передбачає, що збільшення та зменшення доходів від вирощування різних культур та відгодівлі тварин не відбувається абсолютно синхронно, тому низький рівень доходів від певного виду діяльності, швидше за все, може компенсуватися зростанням доходів від іншого виду діяльності.

Показник використання кредитних коштів відображає рівень залучення позик з метою фінансування сільськогосподарської діяльності. Прийнято вважати, що ризик збільшується при збільшенні відношення позичених коштів до власного капіталу підприємства.
Вла́сний капіта́л компанії, акціонерний капітал (англ. Equity, ownership equity) - Капітал, створений за рахунок: 1) інвестицій у власний капітал і 2) нерозподіленого прибутку компанії. Залишкова вартість (чиста вартість) активів компанії, яка залишається після погашення всіх її зобов'язань, тобто це різниця між активами і зобов'язаннями компанії.
Оптимальний обсяг залучення кредитних ресурсів залежить від кількох факторів, у т.ч. від рентабельності господарства, вартості кредитів, допустимого рівня ризику та ступеню невизначеності доходів.

Вертикальна інтеграція, як правило, зменшує ризик, пов’язаний із ресурсним забезпеченням та належною якістю первинних ресурсів і кінцевої продукції, оскільки у вертикально інтегрованій системі зберігається власність або контроль над доходами в межах двох або більше фаз виробництва і збуту.

Укладання угод може зменшити ступінь ризику завдяки встановленню гарантованої наперед ціни реалізації, визначенню ринків збуту або інших умов обміну. Контракти, згідно з якими встановлюються ціни, якість та кількість продукції, що постачається, називаються маркетинговими контрактами, або просто форвардними контрактами. Контракти, в яких обумовлюється, які виробничі процеси слід застосовувати, і/або визначається, хто забезпечує первинні ресурси, називаються контрактами на серійне виробництво.
Серійне виробництво - тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу, і широкою спеціалізацією робочих місць.


Хеджування – це визначення у контракті цін та інших умов, на яких у майбутньому буде здійснено реалізацію або придбання продукції, завдяки чому зменшується ризик несприятливої зміни ціни на момент прогнозованого продажу або придбання товару.

Ліквідність характеризує наскільки швидко та ефективно підприємство може отримати фінансові кошти для власних потреб. Ліквідність можна збільшити шляхом збільшення частки високоліквідних активів у загальній їх структурі, таких як готівкові кошти, товари на складі або інші активи, які можна швидко перевести в готівкові кошти, не зазнаючи при цьому великих збитків.

У разі страхування врожаю виробникам виплачується страховка у тому разі, коли врожайність падає нижче за визначений в страховій угоді рівень. Загальна сума ризиків може покриватися з страховки у приватній страховій структурі від негативних наслідків граду або з комплексної страховки відразу від багатьох ризиків для врожаю, яка субсидується на загальнонаціональному рівні.

Робота та інвестиції поза межами господарства можуть забезпечити надійніше джерело доходів для фермерського господарства, яке може збільшити кількість джерел доходу.

2.2. Загальні рекомендації для малих сільськогосподарських підприємств

(Проект TACIS FDRUS9902, Посібник з менеджменту малих сільськогосподарських підприємств, Південна Росія [Small Farm Management Handbook];
Південь Росії - термін, використовуваний з 1991 року при позначенні Південного та Північно-Кавказького федеральних округів сучасної Російської Федерації.
Проект CNFA „Фермер до Фермера” та Проект аграрного маркетингу АМР США/LOL)


  1. Уникати надмірної спеціалізації виробництва

Слід підбирати таку комбінацію культур, при якій можна мінімізувати ризик формування низьких цін на одну або декілька культур. Диверсифікація має також ще один позитивний побічний ефект з точки зору агрономії, який полягає в тому, що використання такої стратегії запобігає поширенню певних захворювань та виснаженню ґрунту.


  1. Вчасно проводити роботи

Для господарств з високим рівнем врожайності в середньому притаманний нижчий рівень змінних витрат, що означає, що в них використовується менше добрив, пестицидів та дешевший посівний матеріал. Ключ їхнього успіху полягає у вправному управлінні часом. Польові роботи повинні виконуватися вчасно. Якщо вже розпочалася посівна, а в господарстві все ще ремонтується техніка, тоді ясно, що тут відсутнє правильне планування робіт. Варто подумати про заміну застарілої техніки. Витрати на неї можна компенсувати завдяки збільшенню врожайності.


  1. Дотримуватися належної щільності посадки

Виміряйте, яку кількість насіння видає ваша сіялка, а потім підрахуйте, яка кількість насіння припадає на один квадратний метр або гектар.
Квадра́тний ме́тр - одиниця площі, площа квадрату зі стороною в один метр. Квадратний метр складається з 10 тисяч квадратних сантиметрів.
Ви можете отримати результати, котрі вас здивують. Варто також пам’ятати, що думка про те, що посіви з високою густотою рослин краще захищені від заморозків або хвороб, не відповідають дійсності. Навпаки: висока густота посівів призводить до того, що окремі рослини виростають слабкими і є більш схильними до захворювань та зазнають пошкоджень взимку.


  1. Заздалегідь удобрювати грунт

Здається, що внесення азотних добрив навіть під час сівби є загальноприйнятою практикою.
Азо́тні до́брива - азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та інше (див. Органічні добрива)
Проте це призводить до майже повної втрати ефекту від цього заходу, оскільки азот ще неінтегрований в структуру ґрунту, і тому його кількість значною мірою зменшується до наступної весни. Азот потрібно вносити в березні та квітні безпосередньо напередодні та під час швидкого проростання коріння, коли воно може зразу його засвоювати; конкретний час внесення залежить від клімату.


  1. Економити воду завдяки внесенню добрив

Для східних та південних областей України влітку характерні посухи. Вода являє собою, безумовно, обмежувальний фактор у вирощуванні рослин. Одним із способів, завдяки якому можна водночас економити воду та збільшувати врожайність, є внесення добрив під час фази росту рослин. З фізіологічних причин потреба рослин у воді, якщо їх достатньо удобрювали, є меншою в розрахунку на одиницю біомаси.


  1. Враховувати амортизацію

З усіх показників роботи господарства в цілому найбільша роль у виникненні нерентабельних ферм належить неправильному підходу до амортизації техніки та обладнання. Ретельно підрахуйте всі амортизаційні відрахування та не припускайтеся помилки: не вважайте весь валовий дохід, отриманий на кінець року, прибутком! Для того, щоб підтримувати на належному рівні свій виробничий потенціал, потрібно відкладати багато коштів. Роблячи великі амортизаційні відрахування можна зменшити податкову базу.


  1. Подумати про залучення техніки зі сторони для виконання робіт

Для малих господарств укладання угод на виконання польових чи інших робіт іншою стороною може бути економічно доцільнішим у порівнянні з придбанням власної техніки й обладнання для здійснення усього циклу необхіних робіт. Як правило, контракти укладаються на виконання таких робіт, як посів кукурудзи та соняшника, внесення добрив, обприскування та збирання врожаю. Найважливішим критерієм у виборі підрядника є його репутація: вчасність виконання ним польових робіт та врахування потреб клієнта. Другим важливим моментом, який слід враховувати при виборі підрядника, є те, якою технікою і обладнанням він виконує роботи та якість їх виконання. Якщо зекономлені амортизаційні відрахування є вищими, ніж вартість послуг, тоді має сенс серйозно розглянути цей варіант.


  1. Збільшувати розміри господарства, обсяги виробництва та диверсифікувати його

Як свідчить досвід, загроза стати нерентабельними актуальніша для малих господарств, ніж для великих. В основному це справедливо для малих господарств, які займаються виробництвом високозатратних культур (зернові та соняшник). Такі господарства повинні подумати або про те, як розширити господарство, щоб раціональніше використовувати свою техніку та людські ресурси, або ж про диверсифікацію свого виробництва та відведення частини своїх угідь для виробництва менш капіталомістких та трудомістких культур, зокрема овочів.
Людські́ ресу́рси, також часто HR (від англ. Human Resources) - сукупність робітників з кваліфікацією до розробки або підтримки продукту або сервісу.
Наприклад, для вирощування кавунів потрібно менше капіталовкладень у техніку на одну гривню грошових надходжень, ніж для пшениці. Для цього процесу потрібно більше людської праці (яку можна наймати сезонно), і одночасно забезпечується вища доходність з одиниці площі.


  1. Записувати проведені вами заходи та результати

Багато із запропонованих рішень можна прийняти лише в тому разі, якщо керівник сільськогосподарського підприємства докладно знає ситуацію в ньому впродовж попереднього періоду. Це можливо тільки тоді, якщо було належним чином зафіксовано усі проведені заходи. Особливо документація необхідна у сфері інвентаризації ресурсів господарства та календаря робіт, виконаних протягом виробничого циклу.

10. Запровадити сучасні агротехнічні технології. Згідно з результатами АМР, введення нових технологій та нових видів культур, а також організація нових каналів дистриб'юції дозволить українським фермерам якомога швидше підвищити ефективність своєї діяльності. Нижче перераховані деякі пріоритетні агротехнічні питання, які слід розглянути.

11. Чергування культур (сівозміни). Завдяки чергуванню культур зменшується негативний вплив несприятливих погодних умов та зменшуються коливання рівнів врожайності. Воно є істотною та обов’язковою складовою комплексу агротехнічних та організаційних прийомів ведення сільського господарства, що забезпечує отримання високих і стабільних врожаїв якісних овочів. Значення чергування культур зростає при сучасних способах вирощування овочів у зв’язку з інтенсифікацією процесів спеціалізації та концентрації. Повністю знищити бур’яни, шкідників та хвороби не можна ні за допомогою добрив, ні належного зрошення, ні пестицидів, які використовуються при вирощуванні овочів. Фактично, на добре удобрених та зрошених полях виникають сприятливі умови для розвитку бур’янів та виникнення хвороб. Зменшення врожайності деяких овочевих культур, які вирощуються без проведення чергування культур, спричинене виснаженням ґрунту, розмноженням шкідників поширенням хвороб, а також накопиченням різних токсинів – продуктів життєдіяльності рослин та мікроорганізмів.

О́вочі (горо́дина) - певні їстівні частини рослин, переважно трав'янистих, котрі людина вживає як їжу. Овочі часто протиставляють солодким фруктам, ягодам та різноманітному насінню і спеціям. Поняття овочів та їх відмінність від фруктів визначені нечітко та не є науковими, тим не менш термін широко використовується в кулінарії.

12. Використання крапельного зрошування. Цей метод є гарним прикладом інтенсифікації виробництва. Сутність крапельного зрошення полягає в тому, що поливають не ґрунт, а рослину. Ефект досягається завдяки постачанню води зразу до кореневої системи рослини за допомогою еластичних смужок, котрі мають по всій своїй довжині щілиноподібні дірочки.

Ко́рінь - підземний, вегетативний орган рослини з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Про ефективність застосування системи крапельного зрошення свідчать такі факти:


  • економне використання водних ресурсів (економія води та електроенергії у 50-90 % порівняно із звичайними системами зрошення);

  • можливість регулювати глибину зволоження, кількість, якість та час поливу;

  • зменшення витрат на робочу силу;

  • менше бур’яну внаслідок того, що міжряддя не поливається;

  • збільшення врожайності (на 20-50 % більше ніж при використанні звичайних систем зрошення) та якості плодів, легка у транспортуванні продукція завдяки рівномірному розповсюдженню води та добрив, плоди мають „технологічну” форму та дозрівають рівномірно, що має вирішальне значення для переробних підприємств;

  • зменшення коливання рівнів врожайності внаслідок стану ґрунту та зміни погоди.

Шляхом використання системи крапельного зрошення як одного з компонентів сучасних інтенсивних технологій можна значно поліпшити якість обробітку землі. Важливо пам’ятати про те, що ефективність крапельного зрошування дає найкращі результати при застосуванні в овочівництві, садівництві та виноградарстві. Для вирощування польових культур використовувати крапельне зрошування недоцільно та економічно необґрунтовано.
Крапельне зрошування - метод поливу рослин, при якому вода подається безпосередньо у прикореневу зону рослини регульованими малими порціями з допомогою спеціальних дозаторів-крапельниць. Дозволяє радикально зменшити кількість води для поливу і суттєво раціоналізувати її витрати.

13. Догляд за зібраним врожаєм. Якість та смак фруктів і овочів є найкращими в той момент, коли їх збирають. Після цього їхня якість погіршуватиметься. Уповільнити цей процес погіршення можна за допомогою належного поводження із зібраним врожаєм.

14. Якомога швидке охолодження продукту після збирання сприяє збереженню його високої якості. Якщо щойно зібрану продукцію охолодити, строк її зберігання збільшиться. Мокру або вологу продукцію слід охолодити, оскільки створюване тепле вологе середовище є сприятливим для протікання природних постійних біохімічних реакцій : дихання, утворення етилену, дозрівання, втрати вологості, старіння та гниття.

Біохі́мія (від грец. βίος - «життя» і єгип. kēme - «Земля», також біологічна або фізіологічна хімія) - наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
Швидке охолоджування свіжої продукції до оптимальної температури зберігання називається попереднім охолодженням. Існують чотири основні методи попереднього охолодження: форсоване повітря, гідроохолодження, вакуумне охолодження та заморожування. Належне зволожування також допомагає скоротити втрати води, поліпшує привабливий вигляд продукції та продовжує термін зберігання. Оптимальне значення відносної вологості для більшості фруктів і овочевих культур становить 90- 95 %. Винятками є цибуля, картопля та гарбузи.

Велику роль також відіграє наявність майданчиків для підготовки та зберігання, де є достатньо місця для обробки продукції в пікові періоди. Із обладнання потрібно мати спеціальний стіл для продукції, а також такі пристрої: мийну раковину, поливний шланг та зливну полицю. Зливна полиця використовується для відбору, сортування, вимірювання та упаковування помитих овочів.


15. Отримати поради щодо технічних аспектів вирощування рослин та відгодівлі тварин, де отримати необхідні первинні ресурси, інформацію про ринкові ціни, вимоги стосовно якості, а також як створити кооператив та інші самостійні організації виробників можна на веб-сайті проекту аграрного проекту USAID (http://www.lol.org) та в інформаційній системі www.agro-iks.org .
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22



  • Валовий збір/Урожайність Природі ресурси
  • Людські ресурси
  • Виробничі ресурси
  • Внутрішні фактори (під повним або частковим контролем сільгоспвиробників)
  • Внутрішні фактори (залежать від уряду або приватних організацій)
  • Диверсифікація виробництва
  • Показник використання кредитних коштів
  • У разі страхування врожаю
  • Робота та інвестиції поза межами господарства
  • 2.2. Загальні рекомендації для малих сільськогосподарських підприємств (Проект TACIS FDRUS9902, Посібник з менеджменту малих сільськогосподарських підприємств, Південна Росія