Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма в країнах снд „Волонтери в агробізнесі"/"Фермер до фермера"

Програма в країнах снд „Волонтери в агробізнесі"/"Фермер до фермера"




Сторінка7/22
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22

7. МАЛЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО


Передача земельних ділянок селянам дала поштовх формуванню приватного фермерства. Значення невеликих сільгоспвиробників (фермерських та особистих селянських господарств) в українському аграрному секторі за останнє десятиріччя відчутно зросло. Незважаючи на існування серйозних проблем, вони перетворилися на основну складову сільського господарства України. У 1990 році частка сільськогосподарських угідь, які використовуються власниками підсобних ділянок і приватними сімейними фермами, складала лише 6 %, нині ця цифра зросла до 36,3 % (з яких на особисті господарства населення припадає 28,9 %). Водночас частка цієї групи виробників у загальному обсязі сільськогосподарської продукції досягла 69,4 % (з яких на особисті господарства населення припадає – 66,7 %).

7.1. ФЕРМЕРСЬКІ ГОСПОДАРСТВА


Будь-який мешканець села може використати землю та майно для організації незалежного сімейного фермерського господарства. Згідно з даними Державного комітету статистики України кількість незалежних приватних фермерських господарств протягом 1991-2004 років зросла з 82 до 43 016.
Фе́рмери - категорія підприємців у сільському господарстві.


Частка землекористування фермерських господарств становить 7,4 %, а їхня частка в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції становить 2,7 %.

Середній розмір приватного фермерського господарства протягом останнього десятиріччя збільшився з 24 до 72 га (у т.ч. 67 га орної землі).

Приватні фермери:

  • В основному отримують доход та засоби до існування за рахунок сільського господарства

  • Проживають у сільській місцевості, фермерство є їхньою професією

  • Управляють фермами за допомогою менеджера і/або членів сім’ї.

Таблиця 4. Приватні фермери в Україні (на кінець року)




1990

1995

2000

2001

2002

2003

Кількість фермерських господарств

82

34 778

38 428

41 599

43 042

43 016

Сільськогосподарські угіддя фермерських господарств, гектари

2 000

786 400

2 157 600

2 585 800

2 822 700

3 094 600

у т.ч. рілля



718 500

1 994 000

2 410 900

2 637 500

2 891 100

Джерело: Державний комітет статистики України

У 2003 році у структурі земель фермерських господарств 98,5 % займали сільськогосподарські угіддя, у т.ч. 95,1 % – рілля. Орендовані землі становили 49,5 % площ у землекористуванні фермерських господарств; земельні частки (паї) членів колишніх колективних господарств становили 77,4 % площі цієї орендованої землі.



Розміри земельних ділянок приватних фермерів (дані за 2003 рік)

Понад 500 гектарів – 2,5 % фермерів; 100,1 - 500 гектарів – 8,1 %; 50,1-100 гектарів – 10,7 %;

20,1-50 гектарів – 36,5 %; 10,1-20 гектарів – 13,1 %; 5,1-10 гектарів -11,1 %;

3,1-5 гектарів – 8,3 %; та до 3 гектарів — 7,2 %. 2,5 % фермерів не мали землі.




Джерело: Державний комітет статистики України



Рис. 4. Приватні ферми в Україні (на кінець року)
Структура посівних площ приватних фермерських господарств:

Зернові та бобові – 55,7 %; технічні культури – 35 %, у т.ч. насіння соняшника – 28,9 %; цукрові буряки – 3,1 %; кормові культури – 7,9 %;

Кормові́ культу́ри - рослини (одно і багаторічні), що вирощуються на корм сільськогосподарським тваринам: кормові трави, коренеплоди і бульби, зернофуражні, баштанові, силосні та інші культури.
овочі – 0,7 %; картопля – 0,3 %; інші культури-3,4 %.



Частка приватних фермерських господарств у загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції в Україні становить 2,7 %,

  • частка у загальному обсязі виробництва продукції рослинництва – 4,2 %, з неї: зернові – 10,6 % (15 509 700 центнерів), цукровий буряк – 10,9 % (11 277 600 центнерів); насіння соняшника – 16,7 % (5 984 400 центнерів); картопля – 32,8 % (860 600 центнерів); овочі – 15,9 % (1 317 000 центнерів);

  • частка у загальному обсязі виробництва продукції тваринництва – 0,6 %.

Таблиця 5. Поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів)




1990

1995

2000

2001

2002

2003

Велика рогата худоба

200

27 000

102 500

116 600

119 800

106 200

у т.ч. корови

100

16 400

35 800

39 900

37 800

36 000

Свині

300

40 300

54 000

69 800

101 400

88 200

Вівці та кози

-

19 700

6 000

7 900

11 900

18 400

Коні

-

3 600

6 000

7 100

6 800

6 400

Кролі

-

6 900

4 900

4 000

4 300

3 200

Птиця

-

287 100

115 900

160 300

350 000

269 600

Бджолосім’ї, тис.

-

6 500

7 200

8 000

7 700

7 200

Джерело: Державний комітет статистики України


Джерело: Державний комітет статистики України



Рис. 5. Динаміка поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів)

Таблиця 6. Наявність сільськогосподарської техніки у фермерських господарствах (на кінець року, одиниць)




2000

2001

2002

2003

Трактори

22 118

23 663

26 312

27 797

На 100 га рілліі

1

1

1

1

Зернозбиральні комбайни

4 585

5 054

6 032

6 559

Кукурудзозбиральні комбайни

165

217

256

325

Кормозбиральні комбайни

422

467

541

547

Бурякозбиральні комбайни

617

665

792

826

Картоплезбиральні комбайни

126

158

160

188

Тракторні сіялки

9 982

10 641

12 169

12 944

Причіпні жатки

975

1 226

1 455

1 777

Джерело: Державний статистичний комітет України
Додаткові дані про розвиток фермерства в Україні (2003 рік):

  • Частка фермерських господарств, що використовують органічні добрива: 10,0 %.
    Органічні добрива - добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші.


  • Частка приватних фермерських господарств, що використовують хімічні засоби захисту: 12,6 %.

  • Структура виробничих витрат: матеріали – 65,4 %; робоча сила – 12,7 %; амортизація – 4,9 %; нарахування на соціальні потреби – 0,6 %; інші витрати – 16,4 %.

  • Частка доходу від сільгосппродукції в загальному доході фермерів: 83,6 %.

  • Рівень рентабельності фермерських господарств: 17 %.

  • До головних витрат фермерських господарств належать: первинні ресурси – 65,4 %; заробітна плата -12,7 %;
    Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
    амортизація – 4,9 %; соціальні виплати – 0,6 % та інші витрати – 16,4 %.



На шляху розвитку фермерства в Україні стоять кілька перешкод:

  • Багато державних програм з підтримки сільськогосподарських виробників, наприклад, програма відшкодування відсоткових ставок за кредитами сільськогосподарським товаровиробникам, є недоступними для невеликих фермерських господарств.

  • Кредитні механізми підтримки малих фермерів, наприклад кредитні спілки, все ще перебувають на ранніх стадіях розвитку. Комерційна банківська система поки не орієнтована на задоволення потреб малих фермерських господарств у кредитних ресурсах.
    Відсоткова ставка або ж но́рма проце́нта - кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків.
    Ба́нк (від італ. banco - лавка або стіл) - кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює інші послуги за фінансовими операціями.


  • Системи ресурсного забезпечення і збуту, орієнтовані на невеликі обсяги постачання або доставки, потребу в яких відчувають фермери, лише почали розвиватися. Обслуговуючі кооперативи, орієнтовані на ресурсне забезпечення та послуги фермерам у сфері маркетингу та збуту,, які уможливлюють придбання та продаж фермерами малих партій без упакування, або погано розвинуті, або взагалі не існують.

  • Недосконалість політики у даній сфері та нерозвинутість ринків. Відсутність бізнес-середовища в сільському господарстві, що дозволило б найефективнішим виробникам процвітати та використовувати нові технології для збільшення власної продуктивності.

7.2. ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА


Індивідуальні або сімейні селянські господарства є дуже поширеними в Україні. Загальна площа землекористування особистих селянських господарств становить близько 11 мільйонів гектарів, що становить 1/3 усіх сільськогосподарських угідь (див.
Площа - величина, що визначає розмір поверхні, одна з основних властивостей геометричних фігур. Історично, обчислення площі називалося квадратурою. Фігура, що має площу, називається квадрованою. Площу нескладних геометричних фігур визначають, підраховуючи кількість одиничних квадратів, якими фігури можна покрити.
таблицю нижче). Частка особистих селянських господарств у виробництві сільськогосподарської продукції є досить значною – 66,7 %.

Середні розміри земельних ділянок особистих селянських господарств здебільшого не перевищують 0,5 гектарів, однак іноді вони сягають двох гектарів, і майже кожне домогосподарство має принаймні одну таку ділянку.

Особисті селянські господарства:

  • Земля для них є істотним засобом до існування

  • Як правило, вони проживуть у сільській місцевості

  • Члени домогосподарства поза ним зайняті ще на якійсь роботі (у т.ч. у школах, заводах і торгівельній мережі тощо)

  • Розміри до 0,1 га мають 6,6 % загальної кількості домогосподарств;

0,11-0,15 га– 6,6 %;

0,16-0,50 га– 49,5 %;

0,51-1,0 га– 28,5 %;

більше 1 га – 8,8 % домогосподарств



Джерело: Державний комітет статистики України. 2000.

Відносно великий вклад особистих селянських господарств у загальні обсяги виробництва продукції сільського господарства зумовлений цілою низкою факторів.

Першим з них є значний надлишок робочої сили у сільській місцевості, що змусило сільських мешканців для виживання займатися натуральним виробництвом в особистих господарствах. Існуючий низький рівень оплати праці призводить до того, що в господарствах населення виробляють і реалізують на ринку сільськогосподарську продукцію, таку як картопля, овочі, м’ясо та молочні продукти за цінами, нижчими, ніж у великі сільськогосподарські підприємства.

Кефір

Другим фактором є вища продуктивність виробництва в особистих селянських господарствах порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами, що є наслідком повільного реформування останніх та, як правило, неефективного використання ними ресурсів, ринкових збутових мереж та кредитних ринків.

Виробництво в особистих селянських господарствах є в основному нетоварним, оскільки більша частина виробленої продукції призначена для сімейного споживання і розглядається як додаткове джерело доходів домогосподарства. Однак слід зауважити, що в деяких випадках такі господарства є товарними, орієнтовані на потреби ринку і виробляють саме ту продукцію, на яку є попит.

Зазвичай відсутність ресурсів і/або відсутність ринків означає, що багато сільгоспвиробників заробляють на життя на маленьких земельних ділянках, вирощуючи сільськогосподарські культури, які потребують малих інвестицій і дають малу віддачу, такі, наприклад, як кукурудза, соняшник, цукровий буряк і навіть пшениця.

Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.
Хоча в рамках програми CNFA „Фермер до фермера” було доведено, що фермери можуть отримати як мінімум 5 000 гривень чистого прибутку з гектара, якщо вони вирощуватимуть високоприбуткові спеціальні культури, наприклад, овочі (для порівняння: доход з одного гектара може становити 500 гривень при вирощуванні пшениці та близько 1 500 гривень при вирощуванні соняшника), однак виробництво цих культур для особистих селянських господарств ускладнює їх високозатратність, зумовлена високою вартістю необхідних ресурсів, необхідність вартісного зрошення, часто недоступного для особистих селянських господарств, загальний дефіцит складських приміщень або транспорту для ефективного збуту такої продукції на ринку.
Чи́стий прибу́ток (Net Income) - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.



Щодо спеціальних культур, то слід зазначити, що вони, як правило, не виробляються і не продаються масово. Вони дають велику кількість доходу з гектара, приблизно в діапазоні 10-40 тисяч гривень (дані LOL USAID). Це не обов’язково екзотичні культури, до них належать культури, вирощування яких потребує значної уваги та ручної праці, і тому вони опиняються за межами традиційних оптових циклів торгівлі. Це цукрова кукурудза, часник, трави, спеції, квіти та екологічна продукція.

Таблиця 7. Сільськогосподарські угіддя особистих селянських господарств, тис. га




1990

1994

1996

1998

2000

2001

2002

2003

2003 до 1990,

%

2003 до 1994,

%

2003 до 2002,

%

Сільськогосподарські угіддя усіх категорій сільськогосподарських підприємств

41 721

40425

40773

40 652

40 308

38 421

38 150

37 877

90,8

93,7

99,3

у т. ч. особистих селянських господарств

2 565

5 011

5 589

5 788

6243

8 543

9 736

110 939

більше у 4,3 рази

більше у 2,2 рази

112,4

Частка особистих селянських господарств в аграрному землекористуванні усіх сільськогосподарських підприємств, %

6 ,1

12 ,4

13 ,7

14 ,3

15 ,5

22 ,2

25 ,5

28 ,9

x

x

x

Джерело: Державний комітет статистики України

Д
жерело: Державний комітет статистики України



Рис.6. Сільськогосподарські угіддя усіх сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств, тис. га

Таблиця 8: Частка особистих селянських господарств у валовому обсязі сільгосппродукції України, (у порівняльних цінах, %)




1990

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Частка особистих селянських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства

27,5

44,9

51,5

52,5

55,8

56,8

62,0

58,7

59,8

66,7

у т. ч.:

– продукції рослинництва



21,3

39,8

46,9

44,4

48,0

47,1

54,4

50,1

52,4

61,5

– продукції тваринництва

33,8

51,5

57,7

65,6

65,9

68,3

73,6

72,6

70,9

73,5

Джерело: Державний комітет статистики України


Джерело: Державний комітет статистики України



Рис. 7. Частка особистих селянських господарств у валовому обсязі сільгосппродукції України, (у порівняльних цінах, %)

ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА В ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

Таблиця 9. Виробництво основних сільськогосподарських культур в особистих селянських господарствах (тис. тонн)




1990

1994

1996

2000

2001

2002

2003

2003
до
1990,
%


2003
до
1994,
%


2003
до 2002,
%


Зернові

1 445

2 353

2 521

4 495

8 046

9 319

5 638

у 3,9 раза більше

у 2,4 раза більше

60,5

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві зерна, %

2,8

6,6

10,3

18,4

20,2

24,0

27,9

x

x

x

Цукрові буряки

3

263

1 034

1 605

3 166

3 780

3 027

у 1,1 раза більше

у 11,5 раза більше

80,1

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві цукрового буряка, %

0,007

0,9

4,5

12,2

20,3

26,2

22,6

x

x

x

Насіння соняшника

62

102

103

432

407

544

678

у 11 разів більше

у 6,7 разів більше

124,6

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві насіння соняшника, %

2,4

6,5

4,9

2.5

18,1

16,6

15,9

x

x

x

Картопля

11 940

14 851

17 552

19 561

17 069

16 390

18 190

152,4

122,5

111,0

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві картоплі, %

71,4

92,2

95,3

98,6

98,4

98,6

98,5

x

x

x

Овочі

1 794

3 336

4 131

4 835

5 134

5 120

5 711

у 3.2 раза більше

171,2

111,5

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві овочів, %

26,9

64,9

81,5

83,1

86,9

87,9

87.3

x

x

x

Фрукти та ягоди

1 555

807

1 430

1 189

948

1 035

1 289

82,9

159,8

124,5

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві сільськогосподарської продукції, %

53,6

70,0

74,3

81,8

85,7

85,5

76,0

x

x

x

Джерело: Державний комітет статистики України

Джерело: Державний комітет статистики України



Рис. 8. Виробництво основних сільськогосподарських культур великими сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, 2003 р.

ПОГОЛІВ’Я ТВАРИН В ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

Таблиця 10. Кількість голів худоби та птиці в особистих селянськи господарствах (на кінець року, тис. голів)




1990

1994

1996

2000

2001

2002

2003

2003 до 1990, %

2003 до 1994, %

2003 до 2002, %

2003 р., частка ОСГ у загальному поголів’ї, %

Велика рогата худоба

3 540

3 855

3 742

4 386

4 758

4 914

4 581

129,4

118,8

93,2

59,1

у т. ч. корови

2 186

2 799

2 917

3 107

3 243

3 314

3 192

146,0

114,0

96,3

74,4

Свині

5 356

5 864

5 699

5 238

5 463

5 813

5 093

95,1

86,9

87,6

69,1

Вівці та кози

1 530

1 742

1 492

1 462

1 575

1 622

1 564

124,8

89,8

96,4

83,9

Птиця, млн. голів

113,1

100,0

95,1

98,4

101,6

105,7

100,3

88,6

100,3

94,8

70,1

Джерело: Державний комітет статистики України


Джерело: Державний комітет статистики України



Рис. 9. Поголів’я великої рогатої худоби та птиці в особистих селянських господарствах (на кінець року, тис. голів)

Таблиця 11: Виробництво основної продукції тваринництва в особистих селянських господарствах (тис. тонн)




1990

1994

1996

2000

2001

2002

2003

2003 до 1990, %

2003 до 1994, %

2003 до 2002, %

М’ясо (забійна вага)

1 259

1 164

1 227

1 225

1 165

1 201

1 187

94,3

102,0

98,8

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві м’яса, %

28,9

43,5

58,1

73,7

76,8

72,9

69,5

X

X

X

Молоко

5 874

7 207

8 162

8 989

9 808

10 674

10 981

186,9

152,4

102,9

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві молока, %

24,9

39,7

51,6

71,0

73,0

7,5

80,4

X

X

X

Яйця, мільйонів штук

6 161

5 464

5 088

5 832

5 989

6 326

6 437

104,5

117,8

101,8

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві яєць, %

37,8

53,8

58,1

66,2

61,9

55,9

56,1

X

X

X

Вовна

3 300

4 900

3 700

2 100

2 100

2 400

2 400

73,2

49,4

103,5

Частка особистих селянських господарств у загальному виробництві вовни, %

11,1

25,4

39,8

61,8

63,6

70,6

72,7

X

X

X

Джерело: Державний комітет статистики України

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

  • 5,1 % особистих селянських господарств купували насіння;

  • 3,8 % особистих селянських господарств купували добрива;

  • 0
    ,4 % особистих селянських господарств купували пестициди.

Джерело: Sibley Int. січень 2001 року



Рис. 10. Використання придбаного насіння, добрив і засобів захисту рослин на дачних і присадибних ділянках у 2000 р.
За́хист росли́н (або контроль шкідників) - це комплекс заходів, які спрямовані на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби, бур'яни.


Додаткову інформацію про сільськогосподарські ресурси та матеріали можна отримати в Розділі 8.8.1.

WEB-Ресурси: Міністерство аграрної політики: http://www.minagro.kiev.ua/newenglish/index.html; Українська асоціація захисту рослин: http://ucpa.org.ua; Європейська бізнес-асоціація, агрохімічний комітет: http://eba.comua/activities/committees/agrocemical/

ВРОЖАЙ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ/РЕАЛІЗАЦІЯ

  • Кожне десяте особисте селянське господарство займається реалізацією власної виробленої сільськогосподарської продукції

  • У одного з десяти власників ділянок є надлишок продукції для продажу

  • Наявний виробничий потенціал не використовується у повній міріВиробники займаються реалізацією для того, щоб отримати хоч якісь готівкові кошти, а не прибуток

  • Товарна продукція є різною в різних регіонах: наприклад, картопля на заході, фрукти на півдні

  • Поширеним є міжрегіональний обмін сільськогосподарською продукцією: наприклад, обмін картоплі зі Львівщини на одеські фрукти

ВЛАСНИКИ ДАЧНИХ ДІЛЯНОК

  • Дачні ділянки призначені передусім для відпочинку, виробництво на них не є основним джерелом засобів до існування власників

  • Власник, як правило, мешкає у місті

  • Ділянка забезпечує лише незначне збільшення доходів власників та продукти харчування

  • Власник, як правило, вирощує чотири-п’ять видів фруктів та п’ять-сім видів овочів

  • Чим менша ділянка, тим різноманітніший склад культур

  • Картоплю та моркву вирощують на 80 % дачних ділянок

Наступні дві таблиці демонструють частки обстежених особистих селянських господарств та дачних ділянок, які займаються виробництвом овочів та фруктів.

ОВОЧІ

Східний регіон

Західний регіон

Південний регіон

91 % помідорів

85 % помідорів

91 % помідорів

96 % картоплі

89 % картоплі

96 % картоплі

16 % баклажанів

10 % баклажанів

1 % баклажанів

85 % кабачків

64 % кабачків

43 % кабачків

65 % перців

31 % перців

3 % перців

83 % моркви

68 % моркви

76 % моркви

91 % капусти

65 % капусти

70 % капусти

21 % цвітної капусти

9 % цвітної капусти

8 % цвітної капусти



ФРУКТИ

Східний регіон

Західний регіон

Південний регіон

75 % черешень/вишень

43 % черешень/вишень

78 % черешень/вишень

61 % яблук

47 % яблук

56 % яблук

36 % груш

17 % груш

39 % груш

1 % айви

0 % айви

24 % айви

35 % абрикосів

4 % абрикосів

58 % абрикосів

0 % персиків

0 % персиків

29 % персиків

29 % полуниці

0 % полуниці

11 % полуниці

33 % слив

19 % слив

38 % слив

46 % ягід

54 % ягід

38 % ягід

21 % винограду

11 % винограду

57 % винограду

31 % дині

0 % дині

24 % дині

Джерело: Sibley International, січень 2001 року


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22



  • 7.1. ФЕРМЕРСЬКІ ГОСПОДАРСТВА
  • 7.2. ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА