Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма вступного іспиту до аспірантури із спеціальності 04. 00. 09 «Палеонтологія І стратиграфія»

Скачати 256.92 Kb.

Програма вступного іспиту до аспірантури із спеціальності 04. 00. 09 «Палеонтологія І стратиграфія»




Скачати 256.92 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації07.06.2017
Розмір256.92 Kb.
ТипПрограма
  1   2

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка




УХВАЛЕНО

вченою радою

геологічного факультету

Протокол № 6 від 18.03.2014 р.

Декан факультету

професор Михайлов В.А


ПРОГРАМА

вступного іспиту в аспірантуру

зі спеціальності

04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія
Склали:

Киселевич Л. С.,

Мєнасова А. Ш.,

Ольштинська О. П.,

Попова Л. В.

Київ


2014


СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 04.00.09 – Палеонтологія і стратиграфія

Програма вступного іспиту до аспірантури із спеціальності 04.00.09 – «Палеонтологія і стратиграфія» використовується для встановлення професійного рівня вступника за вказаною спеціальності.



ПРОГРАМА

В основу програми покладено наступні вузівські дисципліни: «Палеонтологія», «Методи палеонтологічних досліджень», «Історична геологія», «Стратиграфія», «Мікропалеонтологія», «Проблеми стратиграфії», «Проблеми еволюції біосфери».

Вступник до аспірантури має бути висококваліфікованим фахівцем широкого профілю, здатним до самостійної науково-дослідної діяльності у галузі палеонтології і стратиграфії, має володіти практичними уміннями і навичками щодо визначення зразків викопної фауни та флори; визначення віку відкладів та умов їх формування за керівними формами або за комплексом викопних решток; щодо практичного застосування палеонтологічних даних для вирішення основних типів завдань біостратиграфії, палеоекології, систематики та філогенії викопних організмів за допомогою використання сучасних методів фауністичного аналізу, загальних і спеціальних для певної групи методів діагностики викопних решток.

Фосілії (від лат. fossilis - викопний), викопні рештки організмів, скам'яні́лості - залишки об'єктів колишніх геологічних епох, виявлені людьми при розкопках або що оголилися в результаті ерозії.
Вступник має також володіти методами визначення абсолютного і відносного віку порід, знати особливості геологічного розвитку земної кори по періодам геологічної історії Землі, час проходження тектогенезів та їх фаз на протязі геологічної історії;
Літосфе́ра (від дав.-гр. Λίθος - камінь і дав.-гр. σφαίρα - куля, сфера) - верхня тверда оболонка земної кулі. До її складу входять земна кора та субстрат (верхня частина мантії Землі).
Історична геологія (рос. историческая геология, англ. historical geology; нім. historische Geologie f) - наука, що вивчає історію і закономірності геологічного розвитку Землі.
Геохронологія (англ. Geochronology) - наука, яка визначає час утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну і абсолютну.
будову і вік основних структурних елементів земної кори; уміти використовувати всі аспекти (класифікаційний, картувальний, речовинний і геохронологічний) стратиграфічних досліджень за двома головними операціями: стратиграфічним розчленуванням та стратиграфічною кореляцією; виділяти певні закономірності у розвитку седиментогенезу на локальному, регіональному та міжрегіональному рівнях і розуміти причини, які зумовили ці закономірності; вміти обрати оптимальний комплекс стратиграфічних методів для вирішення поставленої задачі; а також володіти теоретичним матеріалом в наступному обсязі:

Предмет та об’єкт дисциплін палеонтолого-стратиграфічного спрямування



Палеонтологія. Предмет та об‘єкт досліджень палеонтології. Теоретичні та прикладні завдання, що вирішуються за допомогою палеонтологічних досліджень. Стратиграфія та історична геологія. Предмет, об’єкт та завдання історико-геологічного дослідження. Практична необхідність нарощування об”ємів пошуково-зйомочних та геологорозвідувальних робіт і значення стратиграфічних досліджень у загальному комплексі регіонального геологічного вивчення. Визначення предмету досліджень стратиграфії, специфіка стратиграфії у порівнянні з літологією, значення просторово-часового аспекту стратиграфічних досліджень та об”єкт досліджень стратиграфії. Головна мета стратиграфічних досліджень, приоритетні завдання, які відповідають тенденції розвитку стратиграфії. Напрями сучасного розвитку стратиграфічних досліджень. Поділ стратиграфії за предметом (критеріями) дослідження на: хроностратиграфію, літостратиграфію, біостратиграфію, петростратиграфію, магнітостратиграфію, кліматостратиграфію, сейсмостратиграфію, циклостратиграфію, секвенс-стратиграфію, подієву стратиграфію, екостратиграфію. Дискусійні питання стратиграфічної класифікації, проблеми використання стратиграфії в геологічній практиці, шляхи деталізації стратиграфічних схем.

Історія палеонтолого-стратиграфічних дисциплін

К. Лінней і роль «Systema naturae» (1758) в становленні еволюційних уявлень. В. Сміт, Ж-Б. Ламарк, Ж. Кюв’є, Ж. Сент-Ілер, Ч. Лайель. Ч. Дарвін і «Походження видів…». Дарвінівська тріада «мінливість, спадковість, добор». Труднощі теорії природного добору з точки зору Дарвіна. «Кошмар Дженкінса». Є. Геккель: біогенетичний закон. Синтетична теорія еволюції: дискретна природа спадкового матеріалу в поєднанні з популяційною концепцією виду і теорією природного добору.

Біогенети́чний зако́н (грец. βίος - життя і грец. γένεσις - походження) - твердження, що онтогенез кожної особини є коротке і швидке повторення філогенезу. Сформульований німецькими зоологами Мюллером і Геккелем у 1860-х роках.
Приро́дний добі́р (або відбір) - виживання найбільш пристосованих у боротьбі за існування організмів, здатних залишити численне потомство; процес, завдяки якому сприятливі спадкові характеристики стають загальнішими в наступних поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики стають менш загальними.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Синтети́чна тео́рія еволю́ції - комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції.
«Катастрофічні» гіпотези трансформацій органічного світу Землі.

Поняття принципів стратиграфії як головних фундаментальних незалежних процесуально-пізнавальних її положень. Історія розвитку цього наукового поняття у системі стратиграфічних досліджень різних вчених. Сучасні принципи теоретичної бази стратиграфії: принцип послідовності (принцип суперпозиції Стенона); принцип гомотаксальності (принцип Гекслі); принцип хронологічної взаємозаміни ознак (принцип Мейєна); принцип обєктивної реальності і неповторності стратиграфічних підрозділів (принцип Степанова - Месєжникова)..

Історія розвитку та становлення мікропалеонтології.

Еволюція


мікроеволюція

Поняття “еволюція”. Рівні організації живого і їх відношення до феномену біологічної еволюції.
Еволюція Еволю́ція - природне явище зміни популяцій, видів, вищих таксонів, біоценозів, флор і фаун, генів і ознак у часі в ході історії Землі.
Стратигра́фія (лат. stratum - пласт, шар; грец. γραφο - пишу) розділ історичної геології, який охоплює питання історичної послідовності, первинних взаємовідносин і географічного розповсюдження осадів, вулканогенних і метаморфічних утворень, що складають земну кору і відображають природні етапи розвитку Землі та її біосфери.
Рі́вні організа́ції живо́ї мате́рії - ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організмений, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний.
Систематика як теорія біорізноманіття. Типологічна, номіналістична і популяційна концепція виду -Популяція як елементарна одиниця еволюції. Популяція як стійка в часі генетично відкрита система, на відміну від виду, системи також стійкої, але закритої. Властивості популяції – ареал, чисельність, динаміка, віковий і статевий склад, основні морфофізіологічні характеристики, генетична і екологічна єдність популяції. Популяція і палеопопуляція. Екологічна ніша.
Екологічна ніша - термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання «спосіб життя організму».


Мікроеволюційна подія. Фактори еволюції: Спадковість, мінливість, хвилі чисельності, гібридизація, ізоляція, природний добір. Форми добору: стабілізуючий, рушійний, дизруптивний, частотно-залежний, непрямий, статевий, індивідуальний і груповий природний добір. Адаптаціогенез як результат природного добору.

Основні шляхи видоутворення. – симпатричне, алопатричне, філетичне. Вид як основний результат мікроеволюційного процесу. Структура виду. Закон гомологічної мінливості Вавілова.

макроеволюція

Мікро- і макроеволюція: історія цих понять, підстави для їх розмежування, аспекти макроеволюції і її форми. Проблеми, що не вирішувала теорія природного добору і проблеми, що не вирішуються в рамках СТЕ. Макроеволюція як еволюція вищих таксонів; як еволюція органів і систем, як еволюція угруповань. Макроеволюція як еволюція онтогенезу. Біогенетичний закон і його використання в палеонтологічних дослідженнях. Філембріогенез Северцова.

Морфогенез (еволюція комплексних адаптацій). Направляючі фактори морфогенезу: непрямий добір, преадаптації і морфологічні заборони. Ефект Болдуїна.

Ідіоадаптація і ароморфоз. Біологічний прогрес і його критерії.

Біологічний прогрес - переважання народжуваності в популяціях над смертністю в них (високий потенціал виживання). Характеризується зростанням чисельності особин, розширенням ареалу проживання, підвищенням внутрішньовидової мінливості.
Морфофізіологічний прогрес, його критерії. Епектоморфоз, регресивна еволюція.



Біосферні кризи, їх основні риси. Поняття «Великого вимирання» (екосистемної кризи). Еволюція, як фактор нестабільності в біосфері («феномен чорної королеви»). Стандартна і епістандартна еволюція, за Ван Валеном. Когерентна і некогерентна еволюція, за Красіловим. Концепція філоценогенезу. Сукцесія, як її основа. Піонерні, стадіальні і клімаксні угруповання. Коадаптація. Ценофіли і ценофоби. Ценотичний фільтр Елементарна одиниця філоценогенезу – реалізована екологічна ніша (популяційна ніша). Співвідношення реалізованої і фундаментальної ніш. Аналогія між сукцесією і онтогенезом, з набором реалізованих екологічних ніш в якості генетичної програми. Елементарні філоценогенетичні явища .
філуми викопної фауни і флори і основні етапи в їх еволюції

Походження і ранні етапи еволюції життя. Специфічні характеристики живих систем і існуючі гіпотези щодо умов для їх первинної самоорганізації. Хімічний етап становлення життя: вирішальна роль автокаталітичних реакцій. «Боротьба за існування» між автокаталітичними системами. Уявлення про РНК-світ і доорганізменну біосферу. Вірогідні риси прокаріотичної біосфери. Симбіотична теорія походження еукаріот. Породоутворююча і біогеохімічна роль прокаріот докембрію.

Походження багатоклітинності в світлі біогенетичного закону і конструкційної морфології. Визначення багатоклітинного організму.

Багатоклітинні організми - це організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле. Не існує чіткої межі між одноклітинними та багатоклітинними організмами. Багато одноклітинні володіють засобами для створення багатоклітинних колоній, в той же час окремі клітини деяких багатоклітинних організмів у змозі самостійно існувати.
Вендська біота і її можливі зв’язки з нині існуючими метазоа. Симетрія тіла як один з найбільш важливих показників способу існування. Двобічносиметричні форми серед вендобіонтів.

Білатеральна симетрія і рух: Radiata i Bilateria: приклади необхідності набуття двобічної симетрії при активному пересуванні.

Білатеральна симетрія (двостороння симетрія) - симетрія дзеркального відображення, при якій об'єкт має одну площину симетрії, щодо якої дві його половини дзеркально симетричні.
Важливість гідроскелету: вторинна порожнина тіла. Метамерія і рух. Вірогідність аннелідоподібного предка для первинноротих білатерій. Симетрія і рух в еволюції молюсків. Deuterostomia, або тернисті шляхи морфологічного регресу. Висока діагностична значущість симетрії тіла у брахіопод і голкошкірих.

Хребетні: Agnata i Gnatostomata. Загальний план будови Chordata. Гіпотетичні перші хордові: неотенія як вірогідний шлях походження від істот типу оболонників. Підтипи хордових: Cephalochordata, Urochordata, Vertebrata. Кембрійські представники цефалохордат. Систематика вертебрат. Conodontochordata, Agnata і Gnatostomsta. Еволюція щелепного апарату, дихальної системи і парних кінцівок.

Загальний план - поняття в кінематографі, телебаченні і (меншою мірою) фотографії, що визначає такий розмір зображення, коли людські фігури зображаються повністю разом з предметами, що їх оточують. Така композиція показує дію в цілому в навколишньому середовищі.
Дихальна система Ди́хальна систе́ма - відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.
Викопні представники безщелепних Heterostraci, Osteoctraci, Thelodonti. Примітивні щелепнороті – Placodermi. Викопні хрящові риби: Acanthodii.
Хрящові риби (Chondrichthyes) - клас хребетних. Відомі із середнього девону. Довжина від 6 см до 20 м. Кістяк хрящовий, часто затверділий (обвапнований). Тіла хребців і ребра є або відсутні. Шкірних кісток немає.
Еволюція кісткових риб: Actinopterigii і Sarcopterigii Еволюція тетрапод – 2 години. Вихід хребетних на суходіл. Amphibia: основні еволюційні надбання, систематика: підкласи Batrachomorpha, Leptospondyli. Основні морфологічні заборони у амфібій. Підклас Batrachosauria. Амніотизація тетрапод. Амніоти: систематика (класи Anapsida, Eureptilia, Aves, Teromorpha, Mammalia)

Вищі рослини. Морфологічні адаптації, необхідні для існування в наземному стані – забезпечення процесу транспірації (розвиток судин, кутікула з продихами), забезпечення рідкого середовища для статевих продуктів. Перші судинні рослини – Rhyniophyta і вибухове виникнення від них майже всіх існуючих на сьогодні відділів вищих рослин.

Суди́нні росли́ни - таксон невизначеного рангу між відділом та класом відділу Вищі рослини (Streptophyta) царства Зелені рослини (Viridiplantae). Судинні рослини мають спеціалізовані тканини для проведення води.
Streptophyta (грец. strepto) - відділ царства Зелені рослини (Viridiplantae).
Еволюція стели і органів фотосинтезу: відділи Lycopodiophyta, Equisetophyta, Polipodiophyta, Pinophyta, Magnoliophyta. Пристосування органів статевого розмноження до умов суходолу: чергування спорофіту і гаметофіту.
Розмно́ження (відтворення, репродукція) - біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження - фундаментальна особливість всіх відомих життєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження.

застосування макропалеонтологічних об’єктів в стратиграфії та фаціальних реконструкціях. орто- і парастратиграфічні групи фауни

Етапність розвитку органічного світу. Характеристика основних хронологічних етапів розвитку біоти: ранньодокембрійського, піздньодокембрійського, палеозойського, мезозойського, кайнозойського. Розподіл екосистемних функцій між вищими таксонами на кожному з цих етапів і вклад певних груп фауни і флори в біогенне карбонатонакопичення і кремененакопичення.

Палеоекологія і тафономія. Визначення тафономії. Вплив тафономічних факторів на живі системи різного рівня організації: організм, популяцію, біоценоз. Різні варіанти тафономічної класифікації місцезнаходжень викопних решток. Реконструкція палеоекологічних умов на тафономічній основі. Біостратиграфічна значущість різних груп фауни і флори в залежності від їх екології.

Ортостратиграфічні групи: Надряд Belemnoidea: походження, морфологія, систематика, палеоекологія, палеогеографія, стратиграфічне поширення. Походження белемнітів від зовнішньочерепашкових предків, набуття внутрішнього скелету як шлях до удосконалення локомоції. Примітивні і продвинуті ознаки будови ростру. Ряди Aulacoceratida і Belemnitida. Значення онтогенетичних досліджень для філогенетичних реконструкцій белемнітід.

Ammonoideа: походження, еволюція лопатевої лінії, систематика підкласу. Походження амонітів. Спосіб пересування. Роль взаєморозташування центру ваги тіла і центру пловучості в регуляції положення устя. Обтічність черепашки. Гетероморфи. Лопатева лінія: її функціональна значущість і еволюція. Еволюція амонітів і етапи геологічної історії.



Парастратиграфічні групи і їх значення для палеоекології: Особливість стратиграфічного використання т. з. парастратиграфічних груп – відсутність чітко виражених в часі еволюційних тенденцій, а натомість вираженість екоморфологічної складової в їх еволюції, і отже, численні реверсії в морфології представників. Перевага представників парастратиграфічних груп – їх палеоекологічна і фаціальна інформативність; в стратиграфічному плані – використання в складі комплексів решток. Завдання і основні підходи до дослідження палеоугруповань.
Мікропалеонтологія

Електронно-оптичні системи, що застосовуються для мікро палеонтологічних досліджень.

Тип Sarcodina – Класи Foraminifera і Radiolaria


Каталог: docs -> asp
asp -> Програма зі спеціальності оз. Оо. Оз молекулярна біологія (біологічні науки) Київ 2005 вступна частина
asp -> 1. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
asp -> Програм а кандидатського іспиту зі спеціальності 04. 00. 17 – Геологія нафти І газу
asp -> Розділ Фізико-хімічні властивості вуглеводнів
asp -> Програма вступних екзаменів з іноземної мови при вступі до аспірантури
asp -> Анотація навчальної дисципліни «Теоретичні та прикладні проблеми геології України» Анотація. Дисципліна «Теоретичні та прикладні проблеми геології України»
asp -> Про затвердження складу предметних комісій та розкладу проведення прийому вступних іспитів до аспірантури (ад’юнктури) у вересні 2017 р. § 1
  1   2


Скачати 256.92 Kb.

  • 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія
  • Поняття “еволюція”. Рівні організації живого
  • Мікроеволюційна подія. Фактори еволюції: Спадковість, мінливість, хвилі чисельності, гібридизація, ізоляція , природний добір. Форми добору : с
  • Мікро- і макроеволюція: історія цих понять, підстави для їх розмежування, аспекти макроеволюції і її форми
  • Макроеволюція як еволюція онтогенезу. Біогенетичний закон і його використання в палеонтологічних дослідженнях. Філембріогенез Северцова. Морфогенез (еволюція комплексних адаптацій)
  • Направляючі фактори морфогенезу : непрямий добір, преадаптації і морфологічні заборони.
  • Біосферні кризи, їх основні риси.
  • Когерентна і некогерентна еволюція