Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма вступного іспиту з німецької мови за спеціальністю 02030302 Мова та література (німецька)

Скачати 66.68 Kb.

Програма вступного іспиту з німецької мови за спеціальністю 02030302 Мова та література (німецька)




Скачати 66.68 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір66.68 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича
Затверджено:

Голова приймальної комісії

Мельничук С.В. _____________

___ _________________ 2014 р.



ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

з німецької мови
ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

8.02030302 – Мова та література (німецька)

Ухвалено на засіданні Вченої ради факультету іноземних мов

протокол № ___ від ___. ___.2014 р.
Голова Вченої ради факультету проф. Кушнерик В.І.

іноземних мов



Чернівці, 2014I. На вступному іспиті зі спеціальності студент повинен:

1. Здійснити мовно-стилістичний аналіз уривка художнього твору з німецької літератури XIX -XX ст.

Німецька література, або німецькомовна література - літературні твори німецькою мовою, написані в межах німецькомовного простору (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн), а також твори, написані німецькими письменниками в еміграції (Німецька екзильна література, 1933-1945).

, а саме :



  • відзначити основні екстра-текстуальні фактори, що мали вплив на творчість та світогляд письменника;

  • визначити суть естетичного замислу автора, тематику твору, його проблематику, емоційне звучання та принципи художнього втілення дійсності;

  • проаналізувати стилістичні та естетичні засоби художнього мовлення; взаємозв'язок та взаємообумовленість елементів усіх рівнів тексту;

  • прокоментувати літературний рівень інтерпретації теми, проблеми, тобто сюжет, персонажі, художній час та простір;

  • визначити літературний рівень композиції тексту як змалювання умовного світу, що представлений взаємодією персонажів та сюжету, які існують в рамках художнього часу та простору;

  • виявити ідеологічну та композиційну ролі персонажів.

До аналізу пропонуються тексти (розміром близько 700 друкованих знаків), взяті з програмних літературних творів, а саме:


  1. H.

    Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.

    Böll. „Du fährst zu oft nach Heiselberg“. S. 206-207.

  2. Th. Mann. Beim Propheten. S. 63-65.

  3. H. Hesse. Märchen vom Korbstuhl. S. 156-157.

  4. M.L. Kaschnitz. Das dicke Kind. S. 278-279

  5. Robert Musil. Die Amsel. S. 81-83.

  6. J. Mühlberber. Der Kranzträger. S. 360-361.

  7. W. Borchert. Das Brot. S. 10-11.

  8. G. Grass. Die Linkshänder. S. 337-339.

  9. R. Schroers. Das Gericht. S. 383-385.

  10. F. G. Jünger. Der Knopf. S. 241-243.

  11. L. Rinser. Die rote Katze. S. 364-365.

  12. Max Frisch. Geschichte von Isidor. S. 295-297.

  13. M. Walser. Der Tänzer. S. 72-73.

  14. M. L. Kaschnitz. Das dicke Kind. S. 278-279.

  15. F. Kafka. Der Jäger Gracchus. S. 76-77.

  16. W. Borchert. Nachts schlafen die Ratten doch. S. 356-357.

  17. Th. Mann. Tristan. S. 92-93.

  18. W. Bergengruen. S. 272-273.

  19. Georg Britting. Das Märchen vom dicken Liebhaber. S. 265-267.

  20. E. Penzoldt. Der Delphin. S. 190-191.

  21. F. Kafka. Auf der Galerie. S. 74-75.

  22. M. Walser. Ich suchte eine Frau. S. 344-345.

  23. H. Böll. Es wird etwas geschehen. S. 318-319.

  24. H. Eisenreich. Erlebnis wie bei Dostojewski. S. 324-325.

  25. S. Lenz. „Der Amüsierdoktor“ S. 350-351

2. Відповісти на питання з теорії німецької мови, а саме:



  • висвітлити основні проблеми морфології (граматичне значення, граматична категорія, граматичні форми тощо);

    Граматична форма слова - це засіб вираження граматичного значення, показник граматичних значень. Найчастіше виражає одне граматичне значення або й кілька якась морфема, наприклад: закінчення -и в іменника в українській мові (може бути родовий відмінок однини (доро́ги) і називний відмінок множини (батьки́, дороги́)), -s в дієслів у англійській (третя особа однини теперішній час (reads, writes)).

    Грамати́чна катего́рія (від грец. κατηγορία - судження, визначення) - це найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм.

    проблеми частин мови;

    Части́ни мо́ви - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.

    основні одиниці синтаксису, їхню класифікацію, синтаксичні зв'язки, нові напрями вивчення синтаксичної будови мови (співвідношення семантики та прагматики речення); проблеми граматики тексту;

  • визначити предмет лексикології, співвідношення лексикології з курсами історії мови, граматики, фонетики і стилістики, методологічні принципи і методи лексикологічних досліджень в аспекті сучасного мовознавства, системний характер мовних явищ; розповісти про теорію опозицій у вивченні лексики, використання сучасних методів аналізу: аналіз за методом безпосередніх складників, дистрибутивний, трансформаційний і компонентний аналіз; розкрити інші питання курсу лексикології: "Проблема слова", "Словотвір сучасної німецької мови", "Семантична структура слова", "Словниковий склад мови як системи", "Фразеологія", "Етнологічні основи словникового складу мови", "Лексикографія";

  • визначити об'єкт вивчення стилістики як галузі мовознавства, її головні завдання як науки, основні напрямки розвитку сучасної стилістики; сформулювати поняття стилю. Розкрити питання: "Функціональна стилістика", "Стилістичне розшарування словника", "Стилістична граматика", "Стилістична семасіологія", "Літературний дискурс", "Стилістичні ресурси фразеології, морфології, синтаксиса";

  • висвітлити проблеми періодизації історії мови, особливості фонології і фонетичних процесів на всіх етапах розвитку німецької мови (перший та другий пересуви, закон Вернера, первинний і вторинний умлаут, аблаут, заломлення, монофтонгізація, дифтонгізація); питання граматичної структури німецької мови - від давнини до її сучасного стану, виникнення і відмирання граматичних категорій, процесу еволюції лексичної системи мови, стилістичного розшарування лексики та закономірностей змін синтаксичної структури словосполучення і речення, проблеми виділення територіальних варіантів мови і функціонування у них архаїчних елементів;

    Граматика Грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα - «літера», «написання») - термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.

    Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν - сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) - словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.



  • мати загальні уявлення про перекладознавство та знання, вміння й навички в галузі письмового і усного перекладу з німецької мови на українську і з української мови на німецьку в обсязі, який є необхідним для того, щоб здійснювати письмовий переклад з іноземної мови на рідну і з рідної на іноземну окремих типів текстів;

    Пере́клад - відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.




Список екзаменаційних питань:

  1. Das Präsens, seine Vieldeutigkeit und Synonyme.

  2. Die Kategorie des Kasus der Substantive.

  3. Das Adjektiv. Strukturell-semantische Klassen des Adjektivs. Grammatische Kategorie des Adjektivs.

  4. Die Vergangenheitstempora im Deutschen. Die Vieldeutigkeit der Formen, synonymische Beziehungen zwischen den Formen.

  5. Die grammatische Kategorie des Genus. Die Oppositionsverhältnisse zwischen Aktiv und Passiv. Typen der passiven Konstruktionen.

  6. Kategorie der Bestimmtheit / Unbestimmtheit der Substantive. Der Artikel.

  7. Grammatische Kategorie der Zeit der Verben, absolute und relative Zeitformen des Verbs.

  8. Die Zukunftstempora im Deutschen. Das Futur I und II, ihre Bedeutung und Synonyme.

  9. Die Kategorie des Modus. Der Konjunktiv.

  10. Entlehnungen, ihre Arten. Klassifikation der Entlehnungen nach der Herkunftssprache.

  11. Bedeutungswandel. Die Arten des Bedeutungswandels. Die Ursachen des Bedeutungswandels.

  12. Metapher und Metonymie im Deutschen, ihre Arten und Abarten.

  13. Ableitung und Zusammensetzung im Deutschen. Klassifikation der Affixe. Klassifikation der Zusammensetzungen.

  14. Die Bedeutung des Wortes. Lexikalisch-semantische Struktur des Wortes. Arten der Bedeutung (Haupt- und Nebenbedeutung, etymologische Bedeutung).

  15. Phraseologie im Deutschen (Idiome, Wortpaare, Sprichwörter, geflügelte Worte).

  16. Synonymie, Homonymie und Antonymie im Deutschen. Definitionen und Klassifikationen der Synonyme, Homonyme und Antonyme.

  17. Die erste (germanische) Lautverschiebung.

  18. Die zweite Lautverschiebung.

  19. Umlaut und seine grammatische Funktion im Deutschen

  20. Die Herausbildung der deutschen Nationalsprache.

  21. Brechung und seine Funktion im Deutschen.

  22. Starke Verben im Althochdeutschen. Ablautreihen.

  23. Die bewusst-praktische (kommunikative) Methode des Fremdsprachenunterrichts.

  24. Aneignung der Aussprache im Fremdsprachenunterricht.

  25. Aneignung lexikalischer Einheiten im Fremdsprachenunterricht.

3. Здійснити німецькою мовою реферування публіцистичного тексту з україномовної преси та висловити особисту думку щодо проблематики тексту:



  • продемонструвати поглиблене розуміння тексту: проаналізувати заголовок, підзаголовок, зовнішню структуру тексту, його джерело та адресата, елементи, що супроводжують текст (ілюстрації, схеми, фотографії та інші іконографічні документи);

  • визначити основні частини тексту та існуючі між ними логічні зв'язки;

  • стисло, своїми словами передати зміст тексту;

  • проаналізувати реферований текст: визначити його мету, адресата; засоби переконання: тези, що висуваються, або відкидаються; аргументи та приклади, що їх ілюструють; логічну організацію аргументативного тексту, його основні частини: вступ, основну частину та висновки; розрізняти аргументи за і проти висунутої тези;

  • будувати аргументацію усно: знаходити аргументи та приклади, логічно їх організовувати, робити висновки; відкидати аргументи, знаходити контраргументи.

Тексти для реферування повинні містити близько 700 друкованих знаків.




Критерії оцінювання знань

на вступному іспиті з основної мови (німецької)

(ОКР «Магістр»)

Застосовується чотирьохбальна система оцінювання відповідей.

Відповідно:

175 – 200 б. = оцінка “5”

150 – 175 б. = оцінка “4”

124 – 150 б. = оцінка “3”

100 – 123 б. = оцінка “2”
Оцінка відповідей:

“5” - високий рівень володіння лексико-граматичним матеріалом;

- логічне викладення матеріалу;

- дотримання граматичних правил;

- вміння висловлювати власне ставлення до запропонованої тематики;

- швидка та правильна реакція на запитання викладача;

- можлива наявність 1-5 мовних помилок у разі їх самостійного виправлення студентом.

“4” - добре володіння лексико-граматичним матеріалом;

- логічний та послідовний виклад матеріалу;

- правильна реакція на запитання викладача;

- можлива наявність 1-5 помилок у разі їх самостійного виправлення студентом та 1-3 помилок які виправляє викладач;

“3” - задовільне володіння лексико-граматичним матеріалом;

- виклад матеріалу з кількістю помилок 5-8;

- правильна реакція на питання викладача.

“2” - незадовільне володіння лексико-граматичним матеріалом;

- велика кількість помилок;

- повільна чи неправильна реакція на запитання викладача;

- безсистемне викладання матеріалу;



- невміння практично використати вивчений матеріал.


Скачати 66.68 Kb.

  • ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ з німецької мови ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 8 . 02030302 – Мова та література (німецька)
  • Чернівці, 2014 I . На вступному іспиті зі спеціальності студент повинен
  • Критерії оцінювання знань на вступному іспиті з основної мови (німецької) (ОКР «Магістр»)