Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Програма вступного іспиту зі спеціальності на навчання до аспірантури на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти

Скачати 225.74 Kb.

Програма вступного іспиту зі спеціальності на навчання до аспірантури на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти




Скачати 225.74 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації08.05.2017
Розмір225.74 Kb.
ТипПрограма
1   2
Тема 12. Побутові прилади гігієни житла

Побутові пилососи, їх класифікація та конструкції. Можливі несправності пилососів.



Тема 13. Ремонт побутових холодильників

Основні несправності побутових холодильників різних типів, причини та діагностування. Маршрутна схема технологічного процесу ремонту компресійного та абсорбційно-дифузійнного холодильника та мотор-компресора.

Побутова техніка - техніка, що використовується в побуті. Призначається для полегшення домашніх робіт, для створення комфорту в повсякденному житті людини. Класифікується за значимістю (необхідна, бажана, можна обійтися), за розміром (мала побутова техніка і велика побутова техніка), цільовим призначенням тощо.

Технологія Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Контроль якості та методи випробовування.

Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.


Експлуатація, обслуговування та надійність машин
Тема 1. Експлуатація машин

Показники експлуатації машин

Відомості про показники експлуатації машин. Класифікація порушень працездатності деталей. Основні види тертя та зношення. Закономірності процесів зношення

Тема 2. Зношення деталей механізмів та машин

Класифікація процесів зношення. Види тертя та зношення. Методи та прилади для вимірювання зношення. Класифікація рухомих з’єднань. Обчислення кінцево-допустимих значень зношення.

Чинники, що визначають стійкість поверхні деталей тертя проти зношення. Поняття про математичну модель відмов.

Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

Основні види відмов.

Обчислення зношення конічної пари тертя. Обчислення зношення циліндричної пари тертя.

Суть поняття організація ремонту та обслуговування обладнання підприємств. Характерні періоди експлуатації обладнання. Загальноекономічні показники експлуатації обладнання. Способи організації ремонтів обладнання в залежності від надійності машин та апаратів.

Головні вимоги до експлуатації машин. Класифікація технологічного обладнання. Основні правила експлуатації обладнання. Збір та обробка експлуатаційної інформації. Державні стандарти в системі технологічного обслуговування машин.



Тема 3. Змащення

Змащування рухомих з`єднань.

Призначення, види мастил та їх характеристика. Способи подавання мастил на поверхні тертя. Вибір та розрахунки мастил.

Тема 4. Організація та планування обслуговування машин.

Організаційна структура ремонтної служби. Види ремонтів та обслуговування. Ремонтна документація.

Ремо́нтна (констру́кторська) документа́ція (РД) (англ. repair documentation) - робоча конструкторська документація, яка містить дані для проведення ремонтних робіт та контролю виробів після ремонту.

Вплив розсіювання термінів служби деталей на сутність ремонтів. Підготовка машин до ремонту. Організація ремонтних робіт. Схема технологічного процесу ремонту. демонтаж і транспортування машин. організація складально-розбірних робіт.



Тема 5. Діагностика та підготовка до ремонту.

Класифікація забруднень, класифікація способів очищенні. Класифікація миючих засобів. Способи миття деталей. Сортування деталей.



Дефектація деталей. Способи виявлення дефектів. Методи оцінки дефектів. Приладова дефекація. Діагностика машин. Завдання технічної діагностики. Прогнозування ресурсу. Приклади діагностування складних деталей.
Методи та засоби експериментальних досліджень
Розділ 1. Основи теоретичних та експериментальних досліджень.

Тема 1. Теоретичні дослідження. Завдання і методи теоретичного дослідження. Методики побудови розрахункових моделей систем. Попередній контроль математичної моделі. Аналітичні методи в наукових дослідженнях.

Технічна діагностика - галузь науково-технічних знань, сутність якої складають теорія, методи і засоби постановки діагнозу про стан технічних об'єктів.

Теорети́чні дослі́дження - висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій.

Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.



Тема 2. Експериментальні дослідження. Класифікація, типи і завдання експерименту. Основні питання методології експериментальних досліджень. Розробка план-програми експерименту. Теорія подібності. Види подоби. Числа подібності. Визначення мінімальної кількості вимірювань.

Тема 3. Форми представлення результатів експериментальних досліджень. Методи графічного зображення результатів експерименту. Методи підбору емпіричних формул. Апроксимація, інтерполяція і екстраполяція. Лінійна регресія.

Тема 4. Поняття дисперсійного аналізу. Однофакторний дисперсійний аналіз. Двохфакторний дисперсійний аналіз. Повний факторний експеримент. Дробний факторний експеримент. Планування експерименту з метою опису досліджуваного об’єкта.

У статистиці лінійна регресія - це метод моделювання залежності між скаляром y та векторною (у загальному випадку) змінною X. У випадку, якщо змінна X також є скаляром, регресію називають простою.

Дисперсійний аналіз (англ. analysis of variance (ANOVA)) являє собою статистичний метод аналізу результатів, які залежать від якісних ознак. Кожен фактор може бути дискретною чи неперервною випадковою змінною, яку розділяють на декілька сталих рівнів (градацій, інтервалів).

Планува́ння експериме́нту (рос. планирование эксперимента, англ. experimental design, design of experiments, нім. Versuchsplanung f, Testplanung f) - процедура вибору числа та умов проведення дослідів, необхідних та достатніх для вирішення задачі досліджень із заданою точністю.



Розділ 2. Методи вимірювання різних фізичних та механічних величин.

Тема 5. Вимірювальні прилади. Датчики і перетворювачі. Діагностика та контроль якості матеріалів; виробів та їх компонентів. Установки, інформаційні системи.

Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) - засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Інформаційно-вимірювальні комплекси. Типи приладів та їх класифікація приладів за методами вимірювання. Диференціюючі прилади. Інтегруючий ланцюжок. Межі вимірюваних величин. Вибір ціни поділки. Логарифмічна шкала. Похибки. Способи виведення інформації. Параметри вимірювальних приладів.

Тема 6. Методи вимірювання лінійних та кутових величин. Мікрометр. Оптіметр. Вимірювальний мікроскоп. Вимірювальний проектор. Компаратор. Катетометри. Нівелір. Далекомір. Локатор. Ехолот. Гоніометр. Коліматор. Бусоль. Кипрегель. Теодоліт. Секстант. Методи кутової орієнтації приладів. Магнітний компас. Гірокомпас.

Тема 7. Методи визначення поверхні, витрати і часових проміжків. Експериментальні методи вимірювання кутових швидкостей.

Логарифмі́чна шкала́ (англ. logarithmic scale) або логарифмі́чний масшта́б - тип шкали вимірювань, що побудована на основі використання логарифмічного перетворення. Для побудови логарифмічних шкал зазвичай використовуються системи десяткових або натуральних логарифмів, а також система логарифмів з основою два.

Ко́мпас - прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана.

Експериме́нт (англ. experiment) - сукупність дослідів, об’єднаних однією системою їх постановки, взаємозв’язком результатів і способом їх обробки. В результаті експерименту отримують сукупність результатів, які допускають їхню сумісну обробку і зіставлення.

Методи визначення площі поверхні і об’єму.

Пло́ща пове́рхні - площа заданої поверхні. Грубо кажучи, є числовою характеристикою «кількості» поверхні. Вимірюється в квадратних одиницях довжини.

Методи визначення витрати рідин і газів. Методи визначення часових проміжків. Кварцові і квантові годинник. Таймери. Реле. Частотоміри. Методи дослідження малих переміщень. Датчики малих переміщень (тензодатчики, п’єзодатчики, Механотрон). Дистанційне вимірювання фізичних величин. Тахометри (індукційні, оптичні, стробоскопічні). Експериментальні методи вимірювання лінійних швидкостей. Радарні і лазерні спідометри. Балістичні маятники. Вимірювання прискорень. Акселерометри.

Тема 8. Методи вимірювання коливань, сил і моментів інерції.

Фізи́чна величи́на - властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів (фізичних систем, їхніх станів і процесів, що в них відбуваються) та індивідуальна в кількісному відношенні для кожного з них.

Моме́нт іне́рції (одиниця виміру в системі СІ [кг м²]) - в фізиці є мірою інертності при обертальному русі, аналогічно масі для поступального.

Вимірювання і запис механічних коливань.

Механі́чні колива́ння - це фізичний процес у механіці, під час якого чергуються інтервали збільшення і зменшення фізичної величини.

Методи створення коливань. Акустичні прилади. Приймачі коливань і їх параметри. Методи звукозапису та звуковідтворення. Методи вимірювання сил і прилади на їх основі. Методи вимірювання маси, щільності і моменту інерції.

Тема 9. Методи створення і визначення тиску, вологості і в’язкості. Методи створення підвищеного і зниженого тиску. Компресори та насоси. Методи створення вакууму. Методи вимірювання тиску. Манометри та їх типи. Методи визначення тиску в потоках і витрати рідини. Трубки Піто, Прандтля і Вентурі. Методи вимірювання вакууму. Вимірювання парціального тиску. Мас-спектрометр. Методи та прилади вимірювання вологості. Гігрометри. Методи визначення в’язкості. Ротаційні і капілярні віскозиметри.

Тема 10. Методи створення постійного і змінного струму. Джерела струму. Генератори постійного і змінного струму. Хімічні джерела струму.

Парціа́льний тиск (від лат. partialis - частковий) - внесок газу певного роду в загальний тиск суміші газів і відповідає тиску, під яким перебував би газ, що входить до складу газової суміші, коли б він один займав об'єм, рівний об'ємові суміші при тій же температурі.

Змі́нний струм - електричний струм, сила якого періодично змінюється з часом.

Хімі́чні джере́ла стру́му (ХДС, рос. химические источники тока, ХИТ) - джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

Електричні батареї та акумулятори. Термо-, фото- і радіоізотопні джерела струму. МГД-генератори.

Тема 11. Температура та газова термометрія. Температура. Визначення температури. Газова та термодинамічна шкали температури. Міжнародна шкала температур ITS-90. Реперні точки. Газова термометрія: термометр Симона. Манометр, заповнений ртуттю або маслом. Диференціальний манометр. Конденсаційний термометр. Термометрія, заснована на ефектах теплового розширення рідин і твердих тіл.

Тема 12. Термометри опору та термоелектрична і оптична термометрія. Термометри опору: Електричний опір чистих металів Платинові і мідні термометри. Напівпровідникові термометри опору. Вугільні термометри. Термоелектрична термометрія. Термопари. Основні закони термоелектрики.

Термо́метр опору - прилад для вимірювання температури, на основі чутливого елемента, електричний опір (первинного вимірювального перетворювача) якого залежить від температури. Як чутливий елемент використовуються терморезистори з металевого чи напівпровідникового матеріалу.

Електри́чний о́пір - властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.

Конститу́ція (лат. constitutio - установлення, устрій, порядок) - основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Основні типи і області застосування термопар. Оптична термометрія. Пірометри.

Тема 13. Теплоємність та теплопровідність. Теплоємність. Визначення теплоємності. Температурна залежність теплоємності. Значення теплоємності в науці і промисловості. Методи вимірювання теплопровідності твердих тіл.

Розділ 3. Основи аналізу експериментальних даних.

Тема 14. Класифікація помилок. Аналіз і обробка експериментальних даних. Класифікація помилок вимірів. Чому так важливо оцінити помилку вимірів? Класифікація помилок. Грубі помилки. Систематичні помилки. Причини виникнення систематичних помилок Випадкові помилки. Огляд програмного забезпечення для виконання аналізу і обробки експериментальних даних.

Тема 15. Аналіз результатів прямих вимірювань. Непрямі вимірювання. Аналіз результатів вимірювань випадкової величини. Розподіл результатів вимірювань випадкової величини. Розподіл Гаусса. Середньоквадратична помилка окремого вимірювання та середнього значення. Помилки непрямих вимірювань. Непрямі вимірювання. Функції випадкових величин.

Систематична похибка (англ. systematic error) - складова загальної похибки вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.

Випадкова величина (англ. Random variable) - одне з основних понять теорії ймовірностей.

Функції випадкових величин - це один з основних розділів теорії ймовірностей та математичної статистики.



Тема 16. Аналіз результатів спільних вимірів. Систематичні похибки. Логіка експерименту. Аналіз результатів спільних вимірів. Вимірювання функціональних залежностей. Систематичні похибки. Логіка експерименту. Експеримент і здоровий глузд.

Тема 17. Ймовірносно-статистичні методи обробки експериментальних даних. Випадкові величини. Аксіоми теорії ймовірностей.

Здоровий глузд - один з провідних початків людського життя, який розгортається не під дією науки, філософії чи якихось загальних принципів, а під вирішальним впливом здорового глузду. Саме тому він необхідний у гуманітарних і соціальних науках, які досліджують моральне та історичне існування людини.

Аксіоматика Колмогорова - загальноприйнятий аксіоматичний підхід до математичного опису події й імовірності; запропонований Андрієм Миколайовичем Колмогоровим в 1929, остаточно в 1933. Він додав теорії ймовірностей формальний стиль, прийнятий у сучасній математиці.

Генеральна і вибіркова сукупності. Розподіл випадкової величини, теоретичне і емпіричне розподілу, їх табличне і графічне представлення. Характеристики теоретичного та емпіричного розподілу випадкової величини.
Наукові та інженерні обчислення на ЕОМ
Тема 1. Математичні моделі в інженерних задачах. Мета створення САПР. Основні терміни і визначення. Процес проектування і шляхи його раціоналізації.

Тема 2. Методика підготовки і рішення задачі на ЕОМ Вибір методу чисельного рішення. Розробка алгоритму і структури даних. Реалізація алгоритму вхідною мовою ЕОМ. Підготовка завдань для ЕОМ, введення програми. Налагодження і випробування програми. Рішення задачі на ЕОМ, обробка і оформлення результатів розрахунку.

Тема 3. Оптимізація об'єктів дослідження. Метод Гаусса – Зейделя. Метод випадкового пошуку. Метод симплексів. Метод градієнта. Метод крутого сходження.

Ме́тод Га́уса - алгоритм розв'язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь.

Випадковий пошук - група методів числової оптимізації, які не вимагають обчислення градієнту для розв'язання задач оптимізації; отже, випадковий пошук можна використовувати для функцій, що не є неперервними або диференційованими.

В програмуванні та комп'ютерних науках структу́ри да́них - це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелік операцій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.

Метод Бокса-Вілсона (рос. метод Бокса-Уилсона; англ. Box-Wilson method; нім. Box-Wilson-Methode f) - метод оптимізації активного експерименту шляхом крутого сходження поверхнею відгуку (параметрів оптимізації) до оптимуму, суть якого полягає в наступному: рух у напрямі градієнта за наявності лінійного рівняння моделі здійснюється із центра експерименту послідовними кроками, які пропорційні добутку коефіцієнта регресії кожного фактора на значення його інтервалу зміни.

Алгоритми і способи їх описання.

Тема 4. Алгоритми і способи їх описання. Алгоритми і їхні властивості. Способи опису алгоритмів.

Тема 5. Алгоритм пошуку глобального оптимума з використанням методик корегування точності результату та кроку розрахунку.

Тема 6. Методика планування експерименту. Нерототабельні композиційні плани ІІ-го порядку.

Тема 7. Постановка планування експерименту та визначення рівняння регресії на ЕОМ.

Тема 8. Пошук глобального оптимуму на ЕОМ для вирішення задач оптимального проектування та розробки оптимальних технологічних процесів.
Інженерне проектування машин галузі
Тема 1. Організаційні основи проектування технічних систем.

Техні́чна систе́ма (ТС) - це штучно створена сукупність елементів і відношень (зв'язків) між ними, які утворюють цілісну структуру об'єкта, що має властивості, які не зводяться до властивостей елементів і призначена для виконання корисних функцій.

Історія, сучасний стан та перспективи інженерного проектування. Задачі інженерного проектування. Стадії розробки технічної документації.

Тема 2. Основні техніко-економічні характеристики та показники якості конструкції. Критерії, за якими оцінюють конструкцію, як об’єкт експлуатації. Критерії, за якими оцінюють машину як об’єкт виготовлення. Характеристики, які визначають ступінь економічної доцільності створення машини, ефективність капітальних затрат, що пов’язані з купівлею та встановленням машини.

Тема 3. Основні види конструкторської документації.

Техні́чна документа́ція - система графічних і текстових документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції (конструюванні, виготовленні та експлуатації промислових виробів; при проектуванні, зведенні і експлуатації будівель і споруд; при розробці технологічних процесів виробництва; при розробці та використанні програмного забезпечення).

Констру́кторська документа́ція (КД) - частина технічної документації у вигляді графічних і текстових документів, котрі в сукупності або окремо, визначають склад і будову виробу та містять необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, експлуатації, ремонту і утилізації.

Графічні конструкторські документи. Текстові конструкторські документи.

Тема 4. Загальні принципи проектування та розрахунку технологічних процесів. Загальні поняття та визначення технологічних процесів. Етапи проектування технологічних процесів. Цикли технологічних машин (апаратів). Проектування циклових діаграм.

Тема 5. Розробка конструктивних схем машини. Розробка структурних схем машини. Розробка кінематичних схем машин

Тема 6. Загальна компоновка машин і складальних одиниць. Правила компонування складальних одиниць та оформлення відповідних креслень

Тема 7. Конструювання збірних одиниць та деталей. Задачі конструювання складальних одиниць та вимоги до оформлення відповідних креслень

Література
Основи розрахунку та конструювання типових машин


  1. Лебедев В.С. Расчет и конструирования типовых машин и аппаратов бытового

  2. назначения. -М.: Легкая промышленность, 1982, 328 с.

  3. Архипов Н.Н., Карпачев П.С., Майзель М.М. и др. Основы конструирования и расчета типовых машин и аппаратов легкой промышленности.Учебник для вузов. – М.:МАШГИЗ, 1963. – 599 с.

  4. Сапронов Ю.Г. Расчет и конструирование технологического оборудования фабрик по ремонту и индивидуальному пошиву обуви. -М.: Легпромбытиздат, 1986, 129 с.

  5. Вальщиков Н.М., Зайцев Б.А., Вальщиков Ю.Н. Расчет и проектирование машин

  6. швейного производства. Л., 1973.

  7. Гарбарук В. Н. Расчет и конструирование основных механизмов челночных швейных машин. Л., “ Машиностроение”, 1977. 232 с.

  8. Скиба М.Є. Методика розрахунку механізмів з гідравлічним приводом машин легкої промисловості.

    Гідропри́вод (гідравлі́чний при́вод) (рос. гидропривод, нім. hydraulic power drive, нім. hydraulischer Antrieb m, Hydraulikanlage f) - сукупність гідравлічної апаратури і гідроліній для приведення в дію робочих органів машин та механізмів за допомогою потенціальної енергії рідини, що перебуває під тиском.

    – Хмельницький: ТУП. 1998.- 127 с.: іл. 31, бібл.64.

  9. Федорец В.А., Педченко М.Н. и др. Гидроприводы и гидропневмоавтоматика станков. Под ред. д.т.н. В.А.Федорцв. -К.: Выща школа, 1988, 376 с.

  10. Герц Е.В., Крейнин Г.В. Расчет пневмоприводов. Справочное пособие. -М.: Машиностроение, 1975, 272 с.

  11. Методические рекомендации к изучению курса “ Расчет и конструирование типовых машин легкой промышленности и бытового назначения ”. Сост. -Г.П.Черменский. -Хмельницкий: ХТИБО, 1989, 47 с.

  12. Методические указания к самостоятельной работе по курсу “ Расчет и конструирование типовых машин, автоматов и автоматических линий с основами САПР”/Сост. -Г.П. Черменский. -Хмельницкий: ХТИБО, 1989, 60 с.

  13. Методические указания к практическим занятиям по курсу “Расчет и конструирование типовых машин, автоматов и автоматических линий ” /Сост. -Г.П.Черменский. -Хмельницкий: ХТИБО, 1985, 95 с.

  14. Исследование точности и вибрации швейной машини. Методические указания к лабораторным работам по курсу “Расчет и конструирование типовых машин, автоматов и автоматических линий с основами САПР” /Сост. -Г.П. Черменский. -Хмельницкий: ХТИБО, 1987, 18 с

  15. Изучение элементов и работы гидропривода. Методические указания к лабораторным работам по курсу “Расчет и конструирование типовых машин, автоматов и автоматических линий ” /Сост. -Г.П. Черменский. -Хмельницкий: ХТИБО, 1986, 45 с.

  16. Основи розрахунку та конструювання типових машин. Методичні вказівки до курсового проектування для студентів спеціальності ’’Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування’’ Г.Б.Параска, О.О.Коротич, А.І.Алексієнко, Г.Ф.Воронін.- Хмельницький : ТУП, 2001.- 24 с.

  17. Комиссаров А.И., Жуков В.В., Никифоров В.М. и др. Проектирование и расчет машин обувных и швейных производств: Уч. пособие для вузов. -М.: Машиностроение, 1978. - 431 с.

  18. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие. Книга -М.: Машиностроение, 1988, 560 с.

  19. Артоболевский И.И. Теория механизмов и машин/ И.И.Артоболевский.М.: Наука 1988. – 640 с.

  20. Кіницький Я.Т. Теория механизмов и машин/ Я.Т. Кіницький. К. : Наукова думка. 2002. – 660с.

  21. Орловський Б.В. Проектування машин легкої промисловості. / Б.В. Орловський. К. : Наукова думка. 2008.


Механічна технологія та обладнання галузі

  1. ДСТУ 2027-92. Вироби швейні трикотажні. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1992. 19с.

    Державні стандарти України (ДСТУ) - стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.



  2. ДСТУ 2023-91. Деталі швейних виробів. Терміни та визначення. –К.: Держстандарт України, 1992. 20с.

  3. Труханова А.Г. Справочник молодого швейника. –М.: Высшая школа, 1993. 319 с.

  4. Савостицкий А.В., Маликов Г.Х. Технология швейных изделий. – М. Легкая и пищевая промышленность. 1982, 440с.

  5. Червяков Ф.И., Николаенок А.А. Швейне машины. – М.: Машиностроение. 1976. 415 с.

  6. Франц В.Я. Оборудование швейного производства. АСАДЕМА. 2002. 447 с.

  7. Ермаков В.С. Оборудование швейных предприятий. АСАДЕМА. 2003. 425 с.

  8. Мигальцо И.И. и др.. Термические процесы в швейном производстве. – К.: Легпромбытиздат. 1986. 239 с.

  9. Капустенський П.Г. та ін. Механічна технологія та устаткування швейного виробництва. Лабораторний практикум. Частина 1. Хмельницький, ХНУ. 2005. 165 с.

  10. Вальщиков и др. Расчет и проектирование машин швейного производства. –Л.: Машиностроение. 1973. 343 с.

  11. Справочник обувщика. Проектирование обуви. Материалы. Под редакцией

  12. А.Н.Калиты.-М.:1988г.

  13. Справочник обувщика. Технология. Под редакцией А.Н.Калиты.-М.:1989г.

  14. Справочник обувщика. Том3. Под редакцией Стешова.-М.:1983г.

  15. В.И.Колосков.Б.П.Колясин. Оборудование и механизация обувного производства.- М.:1979г.

  16. Н.М.Вальщиков и др. Оборудование швейного производства. -Л.:1985г.

  17. А.А. Анастассиев и др. Механизация и автоматизация технологических процессов легкой промышленности.-М.:1987г.

  18. В.А.Фукин и др. Технология изделий из кожи. Ч.1 - М.: Легпромбытиздат, 1988г.

  19. В.Л. Раяцкас и др. Технология изделий из кожи. Ч.2 М.: Легпромбытиздат, 1988г.


Побутові машини та прилади

  1. Бадылькес И.С., Данилов Р.Л. Абсорбционные холодильные машины.-М.:Пищ. пром-сть, 1966.

  2. Болгов И.В. Технология ремонта оборудования предприятий бытового обслуживания населения.-М.:Легкая ипищевая пром-сть,1983.

  3. Болгов И.В. Ремонт оборудования предприятий химической чистки и прачечных.-М.:Легкая индустрия,1975.

  4. Болгов И.В., Исаков Б.В., Самохин М.Н. Проектирование предприятий по ремонту бытовой техники и оборудования. - М.: Легпромбытиздат, 1985.

  5. Болгов И.В., Голиков А.М., Исаков Б.В. Проектирование предприятий и цехов по эксплуатации и ремонту технологического оборудования. - М.:Легкая индустрия,1980.

  6. Брускин Д.Э., Зохорович А.Е., Хвостов В.С. Электрические машины и микромашины. - М.:Высшая школа,1971.

  7. Вейнберг Б.С., Вайн Л.Н. Бытовые компрессионные холодильники.- М.: Пищ. пром-ть, 1974.

  8. Зорин И.В., Зорина З.Я. Термоэлектрические холодильники и генераторы. –Л.:Энергия,1973.

  9. Лабораторные работы по курсу “Машины и аппараты бытового назначения”. Ч.1. -Хмельницкий: ХТИБО, 1981.

  10. Лепаев Д.А., Штехман Н.Я. Бытовые электроприборы.-М.:Легкая индустрия,1968.

  11. Зеликовский И.Х. Справочник по теплообменным аппаратам малых холодильных машин. - М.:Пищ.пром-сть,1973.

  12. Остроумов В.П., Болгов И.В., Низовцев Г.А. Проектирование цехов по ремонту бытовой техники и технологическому оборудования. -М.: Лег. индустрия, 1974.

  13. Петров А.М, Фишман Б.Е. Бытовые машины и приборы. -М.: Лег. индустрия, 1973.

  14. Канторович В.И. Основы автоматизации холодильных установок.-М.:Пищ.пром-сть,1976.

  15. Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи.-М.:Энергия,1973.

  16. Лепаев Д.А. Ремонт бытовых холодильников. -М.: Легпромбытиздат, 1989.

  17. Фишман Б.Е. Ремонт, наладка, испытания электробытовых приборов. -М.: Лег. индустрия, 1975.

  18. Лепаев Д.А. Электрические приборы бытового назначения. -М.: Лег. и пищевая промышленность, 1982.

  19. Болгов И.В., Набережных А.И., Фишман Б.Е. Оборудование и технология ремонта бытовой техники. Ч.1. -М.: Лег. индустрия, 1978.

  20. Лепаев Д.А. Ремонт стиральных машин. -М.: Легпромбытиздат, 1987.

  21. Петрович Н.П. Ремонт электробытовой техники. -Минск.: Вышэйш. шк., 1978.

  22. Кирсанов А.П., Миташова Н.И. Охрана окружающей Среды на предприятиях бытового обслуживания. u1057 Справочное пособие. -М.: Легпромбытиздат, 1987.

  23. Методические указания к лабораторным работам по курсу “Оборудование и технология ремонта бытовых приборов”. - Хмельницкий: ХТИБО, 1985.

  24. Бондарь Е.С., Кравцевич В.Я. Современные бытовые электроприборы и машины. -М.:Машиностроение,1987.

  25. Лир Э.В., Петко И.В. Электробытовые машины и приборы:Справочник.-2-е изд.-К.:Тэхника,1990.

  26. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Побутові машини та прилади”. - Хмельницький: ХНУ, 2002.


Експлуатація, обслуговування та надійність машин

  1. Болгов И.В. Технология ремонта оборудования предприятий бытового обслуживания. М.: Лег. инд. 1972.

  2. Болгов И.В7 Ремонт оборудования предприятий химимчистки и прачечных. М.: Лег. инд. 1975.

  3. Болгов И.В., Исаков Б.В., Самохин М.Н. Проектирование предприятий по ремонту бытовой техники и оборудования. - М.: Легпромбытиздат.1985.

  4. Болгов И.В., Голиков А.М., Исаков Б.В Проектирование предпри-ятий и цехов по эксплуатации и ремонту технологического оборудования,- М.: Лег. изд. 1980.

  5. Большаков П.А. и др. Справочник по ремонту, наладке и эксплуатации оборудования обувных предприятий. -М.: Лег. и пищ. пром-ть.1982.

  6. Белецкий С.И. Справочник по эксплуатации оборудования обувных фабрик. -К.:Техника. 1973.

  7. Елисаветин М.А., Сатель Э.А. Техногические способы повышения долговечности машин. -М.: Маш-ние. 1969.

  8. Елизаветин М.А. Повышение надежности машин. - М.: Маш-ние. 1973.

  9. Молодык Н.В., Зенкин А.С. Восстановление деталей машин (справочник). - М.: Маш-ние. 1989.

  10. Остроумов В.П., Болгов И.В., Низовцев Г.А. Проектирование це-хов по ремонту бытовой техники и технологического оборудования. -М.:Лег. инд. 1974.

  11. Проников А.С. Надежность машин. - М.: Маш-ние.1976.

  12. Франц В.Я. и др. Смазка швейных машин. -М.: Лег. инд. 1976.

  13. Франц В.Я. Эксплуатация и ремонт швейного оборудования.М.: Лег. инд. 1978.

  14. Худых М.М. Ремонт, монтаж оборудования текстильной, легкой промышленности. - М.: Лег. инд. 1974.

  15. Хохлов Б.И. Система технического обслуживания и ремонта оборудования предприятий службы быта. -М.: Лег. и пищ. пром-ть.1984.

  16. Шейнгольд Е.М., Нечаев Л.Н. Технология ремонта и монтажа промышленного оборудования. -М,: 1973.

  17. Ященков С.К. Технология ремонта оборудования швейных предприятий. -М.: Легпромиздат. 1985.

  18. Лабораторный практикум по технологии ремонта оборудования предприятий бытового обслуживания. -М.: Лег. инд. 1977.


Методи та засоби експериментальних досліджень

  1. Василенко, П.М. Основы научных исследований / П.М. Василенко, Л.В. Погорелый. – Киев : Вища школа, 1985. – 266 с.

  2. Кане, М.М. Основы научных исследований в технологии машиностроения : учеб. пособие для вузов / М.М. Кане. – Минск : Выш. школа, 1987. – 231 с.

  3. Луизова, Л.А. От постановки задачи до принятия решения : учеб. пособие / Л.А. Луизова. – Петрозаводск, 2002. – 84 с.

  4. Спиридонов, А.А. Планирование эксперимента при исследовании технологических процессов / А.А. Спиридонов. – М. : Машиностроение, 1981. – 184 с.

  5. Основы научных исследований : учебник для техн. вузов / В.И. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др. ; под ред. В. И. Крутова, В.В. Попова. – М. : Высш. шк., 1989. – 400 с.

  6. Плановский, А.Н. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии / А.Н. Плановский, П.И. Николаев. – М. : Химия, 1987. – 496 с.

  7. Зайдель, А.М. Ошибки измерений физических величин / А.М. Зайдель. – Л. : Наука, 1974. – 108 с.

  8. Савчук, В.П. Обработка результатов измерений. Физическая лаборатория: учеб. пособие для студентов вузов / В.П. Савчук. – Одесса : ОНПУ, 2002. – Ч. I. – 54 с.

  9. Шенк, Х. Теория инженерного эксперимента / Х. Шенк. – М. : Мир, 1972. 381 с.

  10. Львовский, Е.Н. Статистические методы построения эмпирических формул / Е.Н. Львовский. – М. : Высш. школа, 1982. – 224 с.

  11. Румшинский, Л.З. Математическая обработка результатов эксперимента / Л.З. Румшинский. – М. : Наука, 1971. – 192 с.

  12. Спиридонов, А.А. Планирование эксперимента при исследовании и оптимизации технологических процессов : учеб. пособие / А.А. Спиридонов, Н.Г. Васильев. – Свердловск : Издание УПИ им. С. М. Кирова, 1975. – 140 с.

  13. Валеев, С.Г. Регрессионное моделирование при обработке данных. – Казань : ФЭН, 2001. – 296 с.

  14. Правиков, Ю.М. Метрологическое обеспечение производства : учеб. пособие / Ю.М. Правиков, Г.Р. Муслина. – М. : КНОРУС, 2009. – 240 с.

  15. Тихонов, В.А. Основы научных исследований: теория и практика: учеб. пособие для вузов / В.А. Тихонов. – М. : Гелиос АРВ, 2006. – 350 с.


Наукові та інженерні обчислення на ЕОМ

  1. Спиридонов А. А., Васильев Н.Г. Планирование эксперимента при исследовании и оптимизации технологических процессов. Учебное пособие. Свердловск: изд. УПИ им. С.М.Кирова, 1975. – с. 140.

  2. Автоматизація проектування обладнання. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальностей «Обладнання легкої промисловості» Ю.Б.Михайловський, Т. П. Романець. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 79с.

  3. Java 2 Руководство разработчика. Пер. с англ.: Учебное пособие. – М.: Издательский дом ВИЛЬЯМС, 2000. – 720 с.

  4. Вычислительная техника и программирование. Учебник для техн. вузов /А.В. Петров, В.Е. Алексеев. М: Высш. шк. 1990. – 479с.


Інженерне проектування машин галузі

  1. Лебедев В.С. Расчеты и конструирование типовых машин и аппаратов бытового назначения. –Учебник для вузов. –М.: Легкая промышленность, 1982. –328 с.

  2. Сапронов Ю.Г. Расчет и конструирование технологического оборудования фабрик по ремонту и индивидуальному пошиву обуви. –Учебное пособие для вузов. –М.: Леспромбытиздат. 1986. –128 с.

  3. Борисов В.И. Общая методика конструирование машин. –М.: Машиностроение, 1978. –120 с.

  4. Шмид М.Эргономические параметры. Пер. с чеш. –М.: Мир, 1980. –240 с.

  5. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах. Кн.1,2, 3 Изд. 2-е перераб. и доп. –М.: Машиностроение, 1977. –623 с., 574 с., 360 с.

  6. Методические указания к самостоятельным индивидуальным работам по курсу «Проектирование оборудования отрасли» для студентов спец. 7.090222 «Оборудование легкой промышленности и бытового обслуживания» сост. Г.П. Черменский. Хмельницкий, ТУП.-1998. –12 с.
1   2


Скачати 225.74 Kb.