Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Промислової та цивільної безпеки збірник матеріалів

Промислової та цивільної безпеки збірник матеріалів




Сторінка1/12
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.64 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”





ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ,

ПРОМИСЛОВОЇ ТА ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ



ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ


ВОСЬМОЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

(з участю студентів)

КИЇВ НТУУ “КПІ” 2013

ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ,

ПРОМИСЛОВОЇ ТА ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ,

ПРОМИСЛОВОЇ ТА ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ



ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ


ВОСЬМОЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

(з участю студентів)

ПРОГРАМА ТА НАУКОВІ ПРАЦІ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

14-15 травня 2013 р.

КИЇВ НТУУ “КПІ” 2013

УДК 614.8



Левченко О. Г., Полукаров Ю.О., Зеркалов Д. В., Луц Т.Є.

Л38 Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки: [Електронний ресурс] Збірник матеріалів Восьмої науково-методичної конференції (з участю студентів). — К.: Основа, 2013. – 175 с.

ISBN 978-966-699-670-4 (серія)

ISBN 978-966-699-734-3

Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки: Збірник матеріалів Восьмої науково-методичної конференції (з участю студентів), м. Київ, 14-15 травня 2013 р. –К.: НТУУ “КПІ”, 2013. – 175 с.


У збірнику представлені програма та наукові праці учасників Восьмої науково-методичної конференції (з участю студентів) “Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки”, що відбулася у м. Києві 14-15 травня 2013 р.

Наведено результати наукових досліджень щодо безпеки на виробництві, екологічної безпеки та безпеки життєдіяльності, а також методичних доробок щодо викладання дисципліни “Безпека життєдіяльності та охорона праці” у вищих навчальних закладах освіти.

Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Ви́щий навча́льний за́клад (ВНЗ, виш, вуз) - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, має один з чотирьох рівнів акредитації, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Оргкомітет конференції:

Левченко О.Г., докт.техн.наук, зав.каф. ОПП та ЦБ (голова)

Полукаров Ю.О., канд.техн.наук, доц. (співголова)

Зеркалов Д.В., канд.техн.наук, доц. (член оргкомітету)

Луц Т.Є., ст.викладач, (член оргкомітету)

Дата проведення конференції – 14-15 травня 2013 року.

Місце проведення конференції – кафедра охорони праці, промислової та цивільної безпеки НТУУ “КПІ”, навчальний корпус № 22, кімн. 517 (м. Київ, вул. Борщагівська, 115/3)

Рецензент – Розен В.П., канд.техн.наук, проф., зав.каф. АУЕК НТУУ “КПІ”

Матеріали конференції розглянуто і схвалено на засіданні кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки. Протокол № 8 від 15.04.13 р.


Віддруковано з представлених в електронному вигляді авторських оригіналів.

Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за грамотність і правильність оформлення матеріалів, за об’єктивність добору та точність викладених фактів, а також використаних відомостей, які не підлягають відкритому опублікуванню.

Редакційна колегія може не поділяти точки зору авторів.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
14 травня 2013 р. – перший день роботи конференції

10.00 – Відкриття конференції. Привітання учасників конференції. О.Г.Левченко – голова оргкомітету.

10.15 – Методика визначення рівнів магнітного поля при контактному зварюванні. Левченко О.Г.

10.30 – Аналіз причин виникнення вибухів на промислових підприємствах. Левченко О.Г., Володченкова Н.В., Хіврич О.В.

10.45 – Стан повітря виробничого середовища зварювальних цехів. Левченко О.Г., Лук’яненко А.О.

11.00 – Штучне оптичне випромінювання і його вплив на працівників в соціально-культурній сфері.

Магніт (або Магнет) - тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Можливо, слово походить від дав.-гр. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії» - від назви регіону Магнісія та давнього міста Магнесія в Малій Азії, де в давнину були відкриті поклади магнетиту.
Оптичне випромінювання (Світлове випромінювання) - 1) випромінювання, електромагнітна хвиля оптичного діапазону; термін, що поєднує видиме світло, інфрачервоне випромінювання і ультрафіолетове випромінювання.
Левченко О.Г., Полукаров Ю.О., Арламов О.Ю.

11.15 – Попередження пожеж і вибухів. Ткачук К.Н., Горбач О. Ю.

11.30 – Перерва.

11.45 – Технічне обґрунтування доцільності застосування захисного заземлення електроустановок. Гавриш С. А., Гавриш А. С., Седневець О. В.

12.00 – Розробка ізолювального захисного одягу для працівників атомних електричних станцій. Третякова Л.Д., Остапенко Н.В.

12.15 – Дослідження новітніх методів управління охороною праці. Праховник А.К., Смолка О.А., Амеліна С.М.

12.30 – Адаптация формы горной выработки к напряжённому состоянию массива. Праховник Н.А., Бабиюк Г.Г., Микитин Д.А.

12.45 –Оцінка економічної і соціальної ефективності інвестицій в охорону праці. Полукаров О.І., Кружилко В.О., Майстренко Н.В

13.00 – Обідня перерва.

14.00 – Небезпека цементного пилу і засоби боротьби з ним. Полукаров Ю.О., Бутенко О.С

14.15 –Аналіз впливу шуму на людину в зовнішньому і внутрішньому середовищах. Полукаров Ю.О., Гармаш Р.В.

14.30 –Сучасні проблеми охорони праці в авіації і шляхи їх вирішення. Полукаров Ю.О., Прус В.В.

14.45 –Навколишнє середовище робочого місця зварника. Безушко О. М.

15.00 –Забруднення повітря виробничих приміщень. Брагіна Л.Є.,

Орленко А.Т., Журавель-Даниленко О.С.

15.15 –Автоматизація обліку та аналізу нещасних випадків на підприємствах харчової промисловості.

Неща́сний ви́падок (подія) - тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Харчова промисловість - галузь переробної промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів, мила і миючих засобів, парфюмерно-косметичної продукції.
Водяник А.О., Євтушенко О.В.

15.30 – Основні умови охорони праці в офісі. Гусєв А.М.

15.45 – Спеціальні програми, які нагадують про перерви і вправи для очей. Гусєв А.М.

16.00 – Особливості вивчення теми «Освітлення виробничих приміщень» студентами вищих навчальних заходів з урахуванням сучасного етапу розвитку техніки. Гусєв А.М., Малишко В.В., Малишко Ю.В.

16.15 –Аналіз змін у нормативних документах в галузі будівництва з питань пожежної безпеки.

Поже́жна безпе́ка - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
Євтушенко К.І., Кисельова О.Ю., Морозенко С.В.

16.30 – Вплив зварювальної дуги на здоров’я людини. Землянська О.В.

16.45 –Ігрова залежність. Землянська О.В., Дяченко І.М.

17.00 – Перерва.

17.15 – Вплив побутових приладів на організм людини.

Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
Землянська О.В., Силенко А.Є.

17.30 –Энергетика и выбросы парниковых газов. Зеркалов Д. В.

17.45 – Методи дослідження виробничого травматизму. Зеркалов Д. В., Горбач О. Ю.

18.00 –Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Зеркалов Д. В., Козловский В. А.

18.15 – Деякі питання змісту розділу «охорона праці» в колективному договорі. Зеркалов Д. В., Луц А. О.

18.30 – Закінчення першого дня роботи конференції.
15 травня 2013 р. – другий день роботи конференції

10.00 –Формування робочого дня та відпочинку. Качинська Н.Ф., Антоненко І.В.,

10.15 –Аналіз стану і можливостей використання інформаційно-аналітичного забезпечення у сучасних системах управління охороною праці на виробництві. Кружилко О.Є., д.т.н., Майстренко В.В., Полукаров О.І., Демчук А.Г.

10.30 –Аналіз методів наукової підтримки управління охороною праці. Кружилко О.Є., Майстренко В.В., Ткачук К.Н., Полукаров О.І.

10.45 – Порівняльна характеристика правових аспектів трудових прав жінок в Україні та Європейському Союзі.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.
Луц Т.Є., Голубець Т. Г.

11.00 – Шляхи уникнення і профілактики карпального тунельного синдрому. Луц Т.Е., Калашник В.О.

11.15 –Дія шуму на організм людини. Луц Т.Є., Конахевич Д. В.

11.30 – Перерва.

11.45 –Вплив персональних комп’ютерів на стан здоров’я людини та вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК. Луц Т.Є., Топорівський Б. П.

12.00 –Электромагнитная экологическая безопасность человека. Михеев Ю. В., Орленко А. Т., Луц А. О.

12.15 – Проблемы адаптации человека к окружающей среде. Михеев Ю. В., Приходько С. А.

12.30 –Основні причини виникнення нещасних випадків на виробництві за 2012 рік. Мітюк Л.О., Ільчук О.С., Сліпачук О.А., Новіков О.В.

12.45 –Стан виробничого травматизму в Україні за 2012 рік. Мітюк Л.О., Ільчук О.С., Таірова Т.М., Новіков О.В.

13.00 – Обідня перерва.

14.00 – Аналіз інформаційних систем в сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні і за кордоном.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Орленко А.Т., Ніколаєв С.C., Сiленко В.В., Каркунов Я.О.

14.15 – Правила поведінки персоналу, який забезпечує монтаж і сервісне обслуговування чистих приміщень. Орленко А.Т., Полукаров Ю.О., Дорошенко Д.В.

14.30 – Аналіз технологій видобутку гранітних блоків. Фоменко І.О.

14.45 – Методологія ризик-орієтованого підходу. Чикунова-Васильєва Н.П., Мартинюк Д. В.

15.00 – Вступ людства в епоху ядерної біди. Міхеєв Ю.В., Садовнікова А.В., Главацька О. О.

15.15 – Виступи учасників конференції.

15.45 Заключне слово. О.Г.Левченко – голова оргкомітету.

16.00 – Прийняття рішень.

Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.
Закриття конференції.



НАУКОВІ ПРАЦІ УЧАСНИКІВ

Навколишнє середовище робочого місця зварника
Безушко О. М., асистент (каф. ОПЦБ НТУУ «КПІ»)
Продуктивність і якість зварювання залежать не тільки від застосовуваного зварювального устаткування, матеріалів, режимів зварювання, але і від можливостей зварника, що залежать, у першу чергу, від параметрів робочого місця, зварювального інструмента, засобів індивідуального захисту і факторів навколишнього середовища.
Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища - сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера).

Незважаючи на весь обсяг механізації, що збільшується, і автоматизації зварювальних робіт, роль зварника, як активної і головної ланки у виконанні і контролі за процесом зварювання, ще довгий час залишиться визначальною.

Створення робочих місць, зварювального устаткування й умов праці, що відповідають визначеним вимогам, дозволяє зварникові виконувати робочі рухи і контролювати процес зварювання з високою точністю і надійністю при оптимальних фізичних навантаженнях і нервовій напрузі, зберігаючи високу працездатність протягом усієї зміни.

Процес зварювання приносить у робоче середовище специфічні фактори, що негативно впливають на зварника (рис. 1).




Рис. 1. Шкідливі фактори, які впливають на зварювання
З гігієнічних позицій практично всі способи зварювання недосконалі і характеризуються наявністю шкідливих і небезпечних факторів фізичної (випромінювання дуги, електромагнітні поля, фізичні і теплові навантаження й ін.) і хімічної (зварювальні аерозолі, гази) природи.

При електродуговому зварюванні та наплавлені організм людини підлягає впливу наступних основних видів енергії:



  • електричній;

  • електромагнітній;

  • механічній;

  • світловій;

  • тепловій та ін.

Зварювання плавленням являє собою комплекс металургійних і фізико-хімічних процесів, що протікають в умовах високої температури, при значній концентрації тепла в невеликому обсязі, швидкому нагріванні й охолодженні розплавленого металу.

Вплив концентрованого джерела тепла (дуга) приводить до генерування інтенсивного випромінювання в широкому діапазоні спектра (інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове), до випаровування основного й електродного металів, а також компонентів захисного покриття.

Електродугове зварювання характеризується високою концентрацією тепла, що вводиться, (більш 30 кал/з на 1 мм2 площі дугової плями). Метал швидко переходить із твердого стану в рідкий і пароподібний. Це сприяє виділенню в навколишній простір значної кількості парів різних металів, що конденсуються, утворюють дрібнодисперсний пил. Виділяється також ряд токсичних газів.

Для всіх різновидів дугового зварювання забруднення повітряного середовища пилом і газами - зварювальними аерозолями (ЗА), що надходять у виробниче приміщення і, отже, у зону дихання зварника, є найбільш шкідливим фактором.

Електродугове́ зва́рювання - зварювання плавленням, при якому нагрів та розплавлення кромок з'єднуваних частин виробів відбувається однією або декількома електричними дугами.

Горіння відкритої зварювальної дуги супроводжується також розбризкуванням крапель металу і шлаку зі зварювальної ванни, що носить характер мікровибухів.

До професійно шкідливих і небезпечних факторів зварювального виробництва відносяться:

- підвищена запиленість і загазованість повітря;

- ультрафіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання дуги;

Інфрачерво́не випромі́нювання (від лат. infra - нижче, скорочено ІЧ) - оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм.

- випромінювання виробів, що зварюються;

- наявність електромагнітних полів;

- високий рівень виробничого шуму;

- вібрація, ультразвукові коливання;

- викид крапель рідкого металу і шлаку;

- тривалі статичні і динамічні навантаження (при ручному і в напівавтоматичному зварюванні);

- значні теплові і фізичні навантаження;

- підвищена небезпека поразки електричним струмом;

- несприятливі метеорологічні умови й ін.

Електри́чний струм (англ. electric current) - упорядкований, спрямований рух електрично заряджених частинок у просторі.
Метеороло́гія (від грец. μετέωρον, metéōron, «високо в небі»; та грец. λόγος, lógos, «знання») - наука про земну атмосферу, яка вивчає її фізичні явища та процеси. Основні об'єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, вологообіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.

Сучасні принципи комплексної гігієнічної оцінки шкідливих і небезпечних виробничих факторів передбачають наступну їхню класифікацію: фізико-хімічні, психофізіологічні, ергономічні й ін.


Таблиця 1. Структура основних шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Фізичні і хімічні фактори виробничого середовища

Психофізіологічні фактори трудового процесу

Ергономічні показники робочого місця

Шкідливі речовини ЗА; розчинники (для знежирення деталей, що зварюються) і ін.

Пил - при механічному зачищенні зварених швів і ін.

Температура повітря і поверхонь обгороджуючих конструкцій, технологічного устаткування.

Неіонізуючі випромінювання.

Рівень шуму, вібрації й ін.


Динамічна робота.

Тривалість перебування в змушеній робочій позі.

Нахили корпуса.

Монотонність роботи.

Нервово-емоційна напруга.


Висота робочої поверхні.

Зусилля на органи керування.

Маса устаткування, утримуваного в руках.

Розміщення органів керування в зонах досяжності.


Загальний рівень професійної патології в зварників високий. При цьому частіше зустрічаються захворювання, викликані впливом зварювальних аерозолів (пневмоконіоз, хронічний бронхіт, інтоксикація металами і зварювальними газами й ін.).

Бронхіт хронічний - дифузне прогресуюче запалення слизової оболонки бронхів і глибших шарів бронхіальної стінки, пов'язане з тривалим подразенням їх різними шкідливими факторами (паління, вдихання пилу, диму, невеликих концентрацій подразнюючих парів і газів тощо) та впливом респіраторної інфекції (віруси грипу, парагрипу, РС-віруси (респіраторно-синцитіальні), риновіруси, гемофільна паличка, рідше стафілококи, пневмококи, а також їхні асоціації, які виділяються більш ніж у половині випадків).
При неможливості зниження рівнів запиленості, загазованості, випромінювання, шуму й інших небезпечних і шкідливих факторів до гранично допустимих значень шляхом застосування безпечного процесу, механізацією й автоматизацією зварювання - зварник повинний бути оснащений відповідними ЗІЗ.


Література
1. Левченко О.Г., Ковтун І.М. Порівняльна гігієнічна оцінка зварювальних матеріалів і способів зварювання // Проблеми охорони праці в Україні.-К.:ННДІОП, 2002.- Вип.5. – С.103-110.

3. О.Г. Левченко. Минимизация выделений аэрозолей при ручной дуговой сварке покрытыми электродами // Сварщик.­­ - 2006. - №6. – С.34 -36.

2. J. P. Gromiec. Stężenie metali i ich związków w powietrzu na stanowiskach pracy przy stosowaniu różnych technik łączenia metali // Biuletyn instytutu spawalnictwa w gliwicach. –2009. – № 3. – S. 53-56.
ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Брагіна Л.Є., асист., Орленко А.Т., к.т.н., доц. (каф. ОПЦБ НТУУ «КПІ»), Журавель-Даниленко О.С., студ. (ТВ-92, ТЕФ НТУУ «КПІ»)
Як відомо, повітряне середовище є найважливішим фактором існування людини, і з цим не посперечаєшся, адже без води та їжі людина може прожити декілька діб, а от без повітря – лічені хвилини.

Пові́тря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
Повітряне середовище має визначені хімічні властивості, які під впливом діяльності людини з часом можуть досить істотно змінюватись. Саме таку зміну ми спостерігаємо останнім часом – з кожним днем зростає кількість вуглекислого газу в атмосфері, збільшується кількість шкідливих речовин в повітрі тощо. Основними техногенними джерелами забруднення повітряного середовища є об'єкти енергетики, газо- і нафтопереробна промисловість, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів тощо.
Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.
Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.
Діокси́д вуглецю́, оксид карбону (IV), вуглекислий газ, CO2 - тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу.
Нафтова промисловість - галузь важкої індустрії, що включає розвідку нафтових і нафтогазових родовищ, буріння свердловин, видобуток нафти і попутного газу, трубопровідний транспорт нафти.
Значне забруднення атмосферного повітря здійснює автотранспорт - вихлопні гази містять чадний газ, окис азоту, бензапірен, тетраетилсвинець та інші шкідливі домішки.

В даний час людина використовує у виробництві близько 60 000 хімічних речовин, в результаті чого впродовж останніх років усі міста світу щорічно викидають в атмосферу близько 1 млрд.

Вихлопний газ (газ, що виходить із вихлопних труб механічного транспортного засобу) - відпрацьоване в тепловому двигуні робоче тіло. Є продуктами окислення і неповного згоряння вуглеводневого чи інших видів палива.
Речовина́ - вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд.
т різних аерозолів, із них лише теплові електростанції викидають близько 100-120 млн.
Теплова електростанція (ТЕС), електростанція, в якій первинна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; на парових електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в тепло газів - продуктів згоряння; це тепло передається воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною; відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і віддає тепло охолоджувальній воді (наприклад, з ріки); на деяких електростанціях застосовують замість парової газову турбіну.
т золи та близько 60 млн. т сірчистого газу.
Діокси́д сі́рки, сульфу́р(IV) окси́д - неорганічна бінарна сполука складу SO2. За звичайних умов являє собою безбарвний газ з різким задушливим запахом. Проявляє доволі сильні відновні властивості. Використовується у синтезі сульфатної кислоти, а також як відбілювач і для обробки приміщень від шкідників.
Світові щорічні викиди вуглекислого газу в атмосферу складають 20 млрд. т двооксиду вуглецю та 300 млн. т оксиду вуглецю, а окрім них в повітря щорічно потрапляє 150 млн. т сірчаного ангідриду та 60 млн. т оксиду азоту. Лише в Україні в 2000 р. сумарний викид склав 3959,4 тис. т, у тому числі пилу - 729,6 тис. т, оксиду вуглецю - 1230,6 тис. т, двооксиду сірки - 976,6 тис. т, оксидів азоту - 320 тис. т. Все це призводить до забруднення не лише повітря, але і навколишнього середовища в цілому, що в свою чергу негативно впливає на здоров’я та працездатність людини. Саме тому для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.
Працезда́тність люди́ни - здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини.
Норма́льні умо́ви (скорочено н. у.) - значення тиску й температури, для яких заведено приводити результати фізичних і хімічних експериментів з метою спрощення порівняння між ними. IUPAC визначає нормальний тиск у 100,0 кПа і температуру 0 °C (273,15 К).

Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров. Ступінь отруєння ШР залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов та індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень).

Ди́хальна систе́ма - відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.
Отруєння, або інтоксика́ція - порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.
Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване «депо» і затримуватись в ньому на тривалий час.

За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, очі, шкіру, слизові оболонки (аміак, кислоти, сір­чисті сполуки тощо); задушливі, які викликають токсичний набряк легень (сірководень, вуглекислий газ, метан, інертні гази, азот і т. д.); наркотичні, що спричиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему (ацетон, бензин, леткі вуглеводні тощо);

Набряк легень - тяжкий, загрозливий для життя стан, що виникає внаслідок виходу рідкої частини крові з судинного русла через альвеолярно-капілярну стінку у повітроносну частину легені при підвищеному тиску крові у легеневих венах та капілярах або в результаті збільшення проникності альвеолярно-капілярної стінки.
Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).
Бла́горо́дні га́зи (також іне́ртні або рі́дкісні гази) (англ. noble gases; нім. іnertgase) - хімічні елементи VIII групи головної підгрупи періодичної системи елементів, або за новою номенклатурою IUPAC групи 18 періодичної таблиці, які мають схожі властивості та за нормальних умов є одноатомними газами без кольору, запаху та смаку з дуже низькою хімічною реактивністю, котра зумовлена наявністю у атомів стійкої зовнішньої електронної оболонки, де у He знаходиться 2 електрони та у решти інертних газів по 8. До благородних газів відносяться гелій (Не), неон (Ne), аргон (Ar), криптон (Kr), ксенон (Хе) та радіоактивний радон (Rn). Останнім часом до цієї групи також зараховують унуноктій.
Центра́льна нерво́ва систе́ма (ЦНС) - система органів, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок всіх інших органів та систем органів організму. Центральна нервова система може бути вузлового та трубчастого типів.
соматичні (миш’як, ртуть, свинець та ін.); канцерогенні, що впливають, як правило, на злоякісні новоутворення - пухлини (циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо) та промисловий пил. Зазвичай у повітрі переважають дрібні дисперсні пилові часточки розміром до 5 мкм, проте найбільш шкідливими є частини пилу діаметром менше 10 мкм, які легко проникають в організм при диханні. В результаті цього пил всмоктується в кров й отруює організм, викликаючи професійні захворювання.
Професі́йні хворо́би - захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці - професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії.
Особливо небезпечним є свинцевий пил, який провокує зміни в нервовій системі, крові, дихальних шляхах. Залежно від виду речовин вдихуваного пилу професійні захворювання діляться на пневмоконіози, силікози, азбестози, антракози та ін. Сьогодні у світі нараховується більше 27 професійних захворювань за дією пилу.



Захист працівників від несприятливого впливу хімічних речовин здійснюється за допомогою таких заходів:

  • удосконалення і розробки нових технологічних процесів, які виключають використання шкідливих хімічних речовин;
    Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.
    Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.


  • застосування безперервних технологічних процесів, автоматичного контролю за технологічним процесом;

  • заміни шкідливих речовин менш шкідливими (заміни метилового спирту бутиловим, жовтого фосфору - червоним при виробництві сірників, заборони використання ртуті при виробницт­ві капелюхів тощо);
    Метано́л (інші назви: метиловий спирт, карбінол, деревний спирт); формула: CH3OH - найпростіший одноатомний спирт, безбарвна рідина зі слабким спиртовим запахом.


  • встановлення концентрації хімічних речовин у сумішах (бензол як розчинник у лаках має становити 10 % рідкої частини лаку, кількість миш’яку в кислотах для травлення металу не повинна перевищувати 0,2 %);

  • комплексної механізації та автоматизації процесів, що супроводжуються шкідливими виділеннями;

  • дистанційного управління технологічними процесами;

  • раціонального планування цехів і обладнання (ізоляції шкід­ливих речовин);

  • вдосконалення конструкції обладнання (герметизації тощо);

  • влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування шкідливих речовин безпосередньо від місця їх утворення;

  • використання індивідуальних засобів (спецодягу, окулярів, шоломів, масок, протигазів та респіраторів, антисептичних паст і т. д.);

  • контролю за станом повітряного середовища на робочих місцях;

  • токсикологічної експертизи і гігієнічної стандартизації всіх хімічних речовин.

Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід’ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001197 (Системи управління навколишнім середовищем, Київ, Держстандарт України). Вони можуть бути класифіковані за рівнем значимості:

  • глобальний – «безвідходні» і передові технології, нові види палива й енергії, нові типи двигунів, міжнародне квотування викидів різних інгредієнтів, міжнародні угоди в галузі екологічного аудиту й ін.;

  • регіональний – організаційно-планувальні (вибір території і розташування промислових об’єктів); організаційно-економічні (ліцензування діяльності, регіональне квотування викидів, установлення плати за викиди, штрафні санкції, страхування екологічних ризиків, пільги); нормативно-правові (установлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітряному середовищі, установлення гранично допустимих викидів на джерелах викидів, нормування технологічних викидів, вимоги по інвентаризації викидів);
    Екологі́чний ауд́ит - визначення сучасного екологічного стану усіх компонентів навколишнього середовища (літосфери та мінерально-сировинних ресурсів; геофізичних полів Землі і Космосу) та їх впливу на довкілля і здоров'я людей; геоморфосфери (рельєфу) та небезпечних ендо- та екзогеодинамічних процесів, руйнуючих літосферу і перетворюючих рельєф; поверхневої та підземної гідросфери і водних ресурсів; атмосфери і кліматичних ресурсів; фіто- та зоосфер і біологічних ресурсів; демосфери та стану здоров'я населення у зв'язку з екологічними чинниками; техносфери та її впливу на всі попередні компоненти природних екосистем).
    Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК), (англ. maximum allowable concentration, maximum permissible concentration; нім. höchst zulässige Konzentration f, Toleranzkonzentration f) - показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.
    вибір технологій, палива, застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднюючих речовин;

  • на підприємстві – зниження викидів у джерелі утворення (технологічні методи, вибір устаткування і рівень його обслуговування, автоматизація технологічних процесів, придушення шкідливих речовин у зоні утворення, герметизація устаткування, уловлювання забрудненого повітря й ефективне очищення його, вентиляція, контроль якості повітряного середовища, відбір персоналу і контроль стану його здоров’я);
    Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.


  • на робочому місці – герметизація (локалізація) робочого місця і створення в ній нормальних параметрів повітряного середовища, застосування засобів індивідуального захисту, організаційні методи роботи.

Успіх функціонування системи керування параметрами повітряного середовища, що діє на людину, залежить від ефективності всіх її ієрархічних і функціональних рівнів. Однак, для сучасного підприємства найбільш розповсюдженим інженерним методом впливу на атмосферу є організація повітрообміну (вентиляція) у приміщеннях, а також локалізація джерел викидів з наступним видаленням забрудненого повітря і його очищенням (аспірація).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



  • ПРОМИСЛОВОЇ ТА ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ