Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Реалізація Державного стандарту, впровадження нових програм та підручників у навчально-виховний процес учнів 1 класу

Скачати 327.48 Kb.

Реалізація Державного стандарту, впровадження нових програм та підручників у навчально-виховний процес учнів 1 класу




Скачати 327.48 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.04.2017
Розмір327.48 Kb.
  1   2

Білоцерківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 12

з поглибленим вивченням інформаційних технологій

Білоцерківської міської ради Київської області

Реалізація Державного стандарту, впровадження нових програм та підручників у навчально-виховний процес учнів 1 класу

Підготувала : Мітокару Лариса Василівна,

вчитель початкових класів.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

2013 р.


З метою якісного впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти були вивчені і проаналізовані нормативно-правові документи (Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.
Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.
Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.
Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
2011 року № 462, наказ МОН молоді та спорту України № 572 від 10.06.2011 року «Про Типові навчальні плани початкової школи», наказ МОН молоді та спорту України від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів», наказ МОН молоді та спорту України від 07.02.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
2012 № 118 «Про надання грифа навчальній літературі», http://www.mon.gov.ua).

Навчально-виховний процес у початковій школі забезпечують дипломовані спеціалісти початкової школи, які обізнані з психолого-педагогічними та віковими особливостями учнів, володіють і використовують у практичній роботі сучасні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології.

Зміни, які визначені в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, реалізуються шляхом:

- формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема: уміння вчитися, забезпечення загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікаційної освіченості;

- використання здоров’язберігаючих технологій на основі органічного поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, формування в молодших школярів здорового способу життя та безпечної поведінки;

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути.
емоційності та доступності навчального матеріалу, його унаочнення;

- забезпечення наступності між дошкільними навчальними закладами та початковою школою;

- посилення природничої складової навчально-виховного процесу, зокрема введено в 1-4 класах нову освітню галузь – «Природознавство» по 2 години щотижня, що сприяє формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу;

- організації навчально-виховного процесу щодо вивчення нових предметів («Іноземна мова») з урахуванням вікових особливостей 6-7-річних дітей (гра, ігрова діяльність). В освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями;

- реалізації екологічної спрямованості освіти шляхом створення міжпредметних зв’язків (навчально-виховна робота з молодшими школярами на уроках та позаурочній діяльності);

- на освітню галузь «Мова і література» у 1-му класі відведено 9 годин, де 1 година – обов’язкове вивчення іноземної мови;

- сумарне навантаження навчальних годин інваріантної й варіативної складових у 1-му класі складає 23 години.

Навчально-виховна робота в 1 класі здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 02.07.2007 № 1/9-407 «Організація навчально-виховного процесу в 1 класі».

Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.

У навчально-виховному процесі з предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану використовуються навчальні програми, підручники та навчально-наочні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Учні 1 класів забезпечені підручниками та навчальними посібниками:

Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
1 клас (авт. Захарійчук М. Д., Науменко В. О.);

Англійська мова. 1 клас (авт. Карпюк О. Д.);

Математика. 1 клас (авт. Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. В.);

Природознавство. 1 клас (авт. Грущинська І. В.);

Образотворче мистецтво. 1 клас (авт. Калініченко О. В., Сергієнко В. В.);

Трудове навчання. 1 клас (авт. Сидоренко В. К., Котелянець Н. В.);

Основи здоров’я. 1 клас (авт. Бех І. Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Страшко С. В.);

Музичне мистецтво. 1 клас (авт. Аристова Л. С., Сергієнко В. В.),

Читанка. Післябукварна частина (авт. Науменко О.В.)

Українська мова. Післябукварна частина (авт. Захарійчук М. Д.)

Зошит з навчання грамоти та розвитку мовлення у двох частинах (авт. Захарійчук М. Д.)

Зошит з математики № 1 і 2. (авт. Оляницька О. В., Рівкінд Ф. М.)

Зошит друга природи (авт. Грущинська І. В.)



Зошит-практикум «Основи здоров’я» (авт. Бех І.Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Страшко С. В.)

Забезпечення сучасним навчально-дидактичним обладнанням, демонстраційними матеріалами, технічними засобами навчання

Українська мова (навчання грамоти):
демонстраційні та дидактичні матеріали:



  • набори таблиць, відеоматеріали: електронні посібники, презентації, цифрові копії мультфільмів тощо;
    Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.


  • символи різних видів роботи на уроці, які вводяться під час адаптаційного періоду;

  • дошки звичайні, магнітні;

  • набірні полотна;

  • каси букв;

  • зразки друкованих і рукописних літер;

  • набори карток із зображенням звуків (голосних, твердих і м’яких приголосних);

  • набори складів, графічних моделей, звукових моделей слів (односкладових, двоскладових, трискладових);
    Графі́чна моде́ль, або імові́рнісна графі́чна моде́ль (ІГМ, англ. probabilistic graphical model, PGM) - це ймовірнісна модель, для якої умовні залежності[en] між випадковими змінними виражено графом. Вони поширені в теорії ймовірностей, статистиці, - зокрема, баєсовій, - та в машинному навчанні.


  • променеві синтетичні таблиці для утворення складів (слів);

  • сюжетні і предметні малюнки для розвитку мовлення;

  • предметні малюнки словникових слів;

  • тексти для додаткового читання;

  • словники;

  • класна бібліотечка;

  • індивідуальні дидактичні матеріали учнів (звукові фішки, каси букв, картки для розчитування, зошити для друкування, замальовок тощо).


Математика:
демонстраційні та дидактичні матеріали:


  • набори таблиць, відеоматеріали: електронні посібники, презентації тощо;

  • рахівниця;

  • каса цифр;

  • зразки друкованих і рукописних цифр;

  • математичні знаки «більше», «менше», «дорівнює», «плюс», «мінус» («множення», «ділення» для 2 класу);

  • демонстраційна лінійка над дошкою (для лічби);

  • лічильний матеріал (фігурки тварин, зображення овочів, фруктів, різновидів транспорту, іграшок тощо);

  • геометричні фігури (різні за кольором, величиною, плоскістю та об’ємом);

  • танграми;

  • таблиці для складання задач, прикладів;

  • таблиці для розвитку логічного мислення (таблиці-лабіринти, таблиці для порівняння («Чим схожі?
    Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.
    Чим відрізняються», «Знайди 5 (10) відмінностей» тощо)

  • індивідуальні дидактичні матеріали учнів (математичні набори, каси цифр, лічильний матеріал (у тому числі геометричні фігури), круги для відтворення складу числа;
    Фігура - термін, формально застосовуваний до довільної множини точок; тим не менш зазвичай фігурою називають множину точок на площині, які обмежені скінченим числом ліній. Наприклад: квадрат, коло, кут.
    лінійки, прості і кольорові олівці, фломастери; зошити з друкованою основою).



Природознавство:

демонстраційні та дидактичні матеріали:


  • набори таблиць;

  • 5-8 різновидів кімнатних рослин з чітко виділеними наземними органами (листок, стебло, квітка), таблички з назвами рослин;
    Кімнатне рослинництво або Кімнатні рослини - давня галузь декоративно-квітковогого і обмежено натурального чи комерційного господарства.


  • набори для догляду за кімнатними рослинами (лійки, прилади для оприскування рослин; палички, лопатки для підпушування грунту; миски, ганчірки тощо);

  • колекції гірських порід рідного краю;
    Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.


  • гербарії рослин;

  • фізична карта України;

  • обладнання проведення дослідницької роботи (пробірки, скло, спиртівки, лупа (5-8 одиниць), термометри для вимірювання температури повітря, води; ємкості для води, піску, каміння, грунту).


Обладнання для ігор:


  • набори лялькових театрів (пальчиковий, рукавичний, тіньовий, настільний, театр іграшок, на конусній, циліндричній, призматичних основах тощо);

  • «Чарівний мішечок», кошики, відерця;

  • ігри для розвитку дрібної моторики руки (шнурівки, мозаїка, пазли тощо);
    Мото́рика (лат. motus - рух) - рухова активність організму або окремих органів. Під моторикою розуміють послідовність рухів, які у своїй сукупності потрібні для виконання будь-якої певної задачі. Вона поділяється на велику й дрібну моторику, а також моторику певних органів.


  • логічні ігри;

  • настільно-друковані ігри;

  • атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор (5-8) до тем: «Магазин» («Міні-маркет»), «Пошта», «Салон краси», «Телеграф», «Телестудія», «Залізниця», «Автосервіс», «АЗС», «Меблева фабрика», «Лікарня», «Аптека», «Будівництво», «Ательє», «Кафе», «Цирк», «Спортивна секція», «Олімпійські ігри», «Євро – 2012», «Школа», «Сім’я», «Бібліотека» тощо;

  • зображення казкових героїв, веселих чоловічків (Мюнхгаузен, Знайко, Чомусик, Пізнайко, Незнайко та інші).

Навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей. Створено сприятливі умови для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів. При складанні розкладу уроків враховано оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури;

Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
Фізи́чна культу́ра, фізкультура - складова частина культури, пов'язана з системою фізичного виховання, організації спорту, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо.
Трудове́ навча́ння - предмет технічного та профільного напряму у середніх загальноосвітніх школах. Трудове навчання - загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі «Технологія».
динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

У четвер проводяться уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування. Тривалість уроків – 35 хвилин, перерв –15 хвилин, великої перерви –30 хвилин. На 10-й та 20-й хвилині уроку проводяться дві фізкультхвилинки. Домашні завдання не задаються.

З метою уникнення перевантаження упродовж вересня – жовтня на четвертих уроках вчителі використовували нестандартні форми організації навчального процесу. Протягом цього часу педагоги проводили окремі навчальні заняття у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Особливу увагу педагоги приділяють збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів.
З цією метою використовують здоров’язбережу-вальні технології у навчально-виховному процесі:

щоденна фіззарядка;

на всіх уроках проводять 2 фізкультхвилинки;

на перервах також забезпечують руховий режим: проводять рухливі ігри (за сприятливих погодних умов на свіжому повітрі), прогулянки, змагання.

Навча́льні заня́ття (аудито́рні заня́ття) - лекції, лабораторні , практичні, семінарські заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Такі заняття називають «парами», оскільки вони є спареними.
Пого́да - стан нижнього шару атмосфери в конкретній місцевості в конкретний час, або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів, таких як вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін.


Водночас із предметною підготовкою діти оволодівали ключовими компетентностями, які передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток (вміння вчитися, загальнокультурна, здоров’язбе-режувальна, громадянська, соціальна, інформаційно-комунікативна).
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період за рішенням педагогічної ради навчального закладу на навчання української мови в 1-му класі використано 1 годину з варіативної складової навчального плану, що дає можливість виділити на навчання грамоти 8 годин на тиждень.
Навчання української мови спрямоване на формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.
Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

Основну увагу в навчанні вчителі 1 класів приділяють розвитку вмінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо. З цією метою використовують спеціальні види роботи, забезпечують регулярний контроль за сформованістю відповідних умінь.

В організації мовленнєвої діяльності учнів на уроках створюють такі ситуації, які спонукають першокласників до говоріння. З цією метою використовують сюжетно-рольові ігри, в яких умовно визначається місце дії.
Важливою складовою початкового навчання мови є формування графічних навичок техніки письма.

Під час навчання письма педагоги беруть до уваги індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо).

Навчання письма відбувалося у зошитах з друкованою основою за певним алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднувалися з удосконаленням вимовних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей за ілюстрованим матеріалом зошита.

Словниковий запас - це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань.
У дітей формувалися елементарні орфографічні й пунктуаційні правописні навички: списування з друкованого та рукописного текстів, запис на слух окремих букв, складів, слів (де звучання не розходиться з написанням), невеликих речень, читання написаного, розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний образи літери, контролювати написане за зразком.

З метою пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати на уроках навчання грамоти 1 раз на 2 тижні проводиться робота з дитячою книжкою.

Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку усного і писемного зв’язного мовлення, які проводяться як фрагмент уроку (протягом 15—20 хвилин) не рідше як один раз на два тижні (17 годин на рік).
Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності, розвиток інтелекту, пам'яті, мовлення, уяви.

На уроках математики діти цілеспрямовано спостерігають за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей.

Ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій. Значне місце на уроках математики відводиться дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності.
Формування природознавчої компетентності учнів відбувається шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Навчально-пізнавальний процес базується на компетентнісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології).

Охоро́на приро́ди (рос. охрана природы; англ. nature protection, nature conservation; нім. Naturschutz m) - комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.
Управління проектами - (англ. Project Management) область знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту. Іноді ототожнюється з управлінням програмами, але програма - це фактично вищий рівень: група пов'язаних та взаємозалежних проектів.
Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
У навчальних цілях використовується місцевий природознавчий матеріал.

З метою безпосереднього ознайомлення дітей з навколишнім світом та спостереження за довкіллям на уроках природознавства проводяться екскурсії та цільові прогулянки. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв'язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об'єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно спостерігають за станом неба, опадами, вітром; епізодично — за рослинами, тваринами, працею людей. Під час цільових прогулянок організовуються короткочасні спостереження (набубнявіння бруньок, розпускання листочків, поява перших квітів, метеликів, приліт птахів та ін.), що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учителі включають пізнавальні завдання, ігри, практичні завдання.

Збагаченню знань про рослини сприяють уроки, які проводяться у куточку живої природи. У куточку живої природи першокласники знайомляться з кімнатними рослинами, вчаться доглядати за ними (очищають листя від бруду, розпушують ґрунт, поливають рослини, пересаджують їх); створюють город на підвіконні (висаджують цибулю на перо, сіють кріп, петрушку); закладають досліди на виявлення потреби рослин у воді, теплі, світлі; спостерігають за ростом і розвитком рослин.

Для емоційно-естетичного сприйняття природи використовуються такі форми проведення навчальних занять як екскурсії (ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи, спостереження за сезонними змінами в живій і неживій природі, екскурсія в парк, до водойми, в шкільний живий куточок) уроки-подорожі (учні подорожують у просторі або часі, юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки та узагальнення, н-д, «Перлинка рідного краю – парк «Олександрія»»), усні журнали («Я розкажу про Україну», «Рослини-мандрівники в моєму домі»), уроки-вікторини (використовуються як підсумкові до певного розділу, н-д, «Природа рідного краю»), екологічні акції («Прилітайте, любі птиці, до нашої годівниці!»). Діти виконують на уроках творчі завдання, грають в дидактичні ігри.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи першокласники залучаються до парної та групової роботи (у ході якої розповідають про отриману інформацію, про результати спостережень у природі, аналізують, оцінюють конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність, складають розповідь про екскурсію та ін..) колективної діяльності із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів навчання.

Провідними методами пізнання природи є спостереження, які проводяться переважно під безпосереднім керівництвом учителя, а також ігрова діяльність дітей. Використовуючи інші методи навчання (бесіда, розповідь, робота з підручником, наочними посібниками), учитель постійно опирається на спостереження, життєвий досвід дітей, а включаючи їх в ігрові ситуації, забезпечує активізацію пізнавальної діяльності, доступність засвоєння матеріалу. Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, учителі 1 класів надають першорядного значення спостереженням у природі (фенологічні спостереження, природні та рукотворні об’єкти, тіла живої та неживої природи, умови, необхідні для життя живим організмам, спостереження за сезонними змінами в живій та неживій природі та ін..), власним дослідженням учнів( «Із чого це виготовлено?», «Як живуть мурахи?», «Куди зникає вода з калюжі?», «Чим славиться моє місто?», «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш», «Як економно використовувати воду вдома?», «За що нам вдячні домашні улюбленці?»), практичним роботам (вимірювання довжини тіні гномона опівдні 1 раз на місяць, порівняння та аналіз результатів; дослідження дрібних деталей за допомогою лупи, ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю, вивчення будови рослин, догляд за кімнатними рослинами), демонстраційним дослідам (демонстрація властивостей води: безбарвна, прозора, текуча, набуває форми посудини;, повітря: прозоре, легке, є у воді, ґрунті, заповнює всі порожнини, рухається), роботі з інформаційними джерелами (підручником, енциклопедіями, фізичною картою України, Червоною книгою України), вирішенню ситуативних завдань (учень аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи судження щодо розв’язання завдання), а також практичній діяльності з охорони природи (першокласники включаються в практичну природоохоронну діяльність: вони збирають корми для зимуючих птахів, підгодовують їх узимку).

Червона книга України - анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Таким чином, поєднуючи навчальну, ігрову, творчу, самостійну, колективну, групову, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу учнів, оптимально використовуючи переваги кожної з них, вчителі створюють найліпші умови для активності школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу, спрямованої на досягнення набуття учнями різноманітних міцних практичних умінь та навичок для подальшого успішного навчання та життя.

Особливості моделювання змісту навчальної програми реалізуються через:

- проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного з розділів;

- співпрацю з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання в програмі мають примітку «Запитай у батьків»;

- узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів («Запитання до природи»);

- застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Для стимулювання інтересу учнів до здобуття нових знань, розв’язання проблем і застосування здобутих знань у конкретній діяльності педагоги значну увагу приділяють проектній технології (міні проекти: «Моє улюблене місце відпочинку в рідному місті», «Як облаштувати джерело?»).


На уроках природознавства використовувались ІКТ:

  • Навчальні відеофільми «Сонячна система», «Повітря. Властивості повітря», «Гірські породи», «Рослини – живі організми», «Проростання насінини», «Цікаво про дерева», «Тварини і ми. Частина 1», «Тварини і ми. Частина 2», «Моя країна - Україна», «Красуня - осінь», «Карпати», «Кримські гори».

  • Мультимедійні презентації «Що таке навколишній світ?», «Що таке природа?», «Яке значення має Сонце?», «Яке значення має вода?», «Повітря. Яке значення має повітря?», «Гірські породи», «Ґрунт», «Які бувають рослини?», «Будова рослин» та інші.

  • Дидактичні ігри «Упізнай, хто я», «Так чи ні?», «Що художник переплутав?», «В гостях у лісовичка», «Вікторина від Сонечка-семикрапочки», «Найрозумніший» та інші.

  • Тренажери «Природа жива і нежива», «Органи рослин», «Дерева, кущі, трав’янисті рослини», «Дикорослі і культурні рослини», «Дикі і свійські тварини» та інші.

На уроках з курсу «Основи здоров’я» формуються компетентності щодо збереження здоров'я учнів на основі засвоєння ними знань про здоров'я та безпеку, практичних навичок здорового способу життя і безпечної поведінки, сприяння їхньому фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку і, завдяки цьому, – утвердження ціннісного ставлення самих школярів до життя і здоров'я. Учителі активно поєднують навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації стали невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.


Набуття учнями досвіду діяльності: навчально-пізнавальної, практичної, соціальної; формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей;
Фізи́чний ро́звиток - це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.
використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя відбувається на уроках фізичної культури.
У зв’язку з тим, що основою вивчення дітьми музичного мистецтва є найпростіші музичні жанри — пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості, навчальна діяльність першокласників на уроках музики поєднується з яскраво вираженими ігровими елементами (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гра на простих музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо).
Музи́чний інструме́нт - інструмент, призначений для виконання музики. В принципі будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.
Музичний жанр (фр. genre - рід, вид, тип, манера) - багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо).
Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х - педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.
Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.
Це допомагає зробити уроки музики захопливими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності.

Розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координації рухів, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.), формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо відбувалось на уроках трудового навчання. З метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, проводились прогулянки та екскурсії. Частина уроків трудового навчання була проведена у формі ігор: іграми-змаганнями на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. Були проведені уроки-конкурси та театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.

За рахунок годин варіативної складової введено вивчення курсу «Розвиток творчого мислення».

Відповідно до вимог нових навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.) прийоми та методи роботи з дітьми були спрямовані на формування:



  • організаційних умінь і навичок (добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових видів робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і письма;
  1   2


Скачати 327.48 Kb.

  • Забезпечення сучасним навчально-дидактичним обладнанням, демонстраційними матеріалами, технічними засобами навчання Українська мова (навчання грамоти)
  • Природознавство: демонстраційні та дидактичні матеріали: набори таблиць; 5-8 різновидів кімнатних рослин
  • Навчання української мови
  • Формування природознавчої компетентності учнів
  • «Розвиток творчого мислення».