Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



«Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички»

«Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички»




Сторінка3/7
Дата конвертації16.06.2017
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
раціональному навчанню каліграфічного письма як дітей, так і студентів.

Класне приміщення повинно добре освітлюватися. Воно мусить бути таким, щоб учень з нормальним зором міг вільно читати написане на класній дошці з будь-якого місця класу.

Раціональність (від лат. Ratio - розум) - термін у найширшому сенсі означає розумність, свідомість, протилежність ірраціональності. У більш вузкому значенні - характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення.
Примі́щення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Но́рма (лат. norma - дослівно «косинець», у переносному значенні - «правило») - регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.
Світло не повинно бути сліпучим. Нормою освітлення вважається таке, при якому світло падає на парту чи стіл з лівого боку по відношенню до учня, який пише. Ці вимоги однаковою мірою стосуються як природного, так і електричного освітлення класу.

Шкільні меблі мають відповідати зросту учнів. Невідповідність меблів може спричинити викривлення хребта і порушення зору. Тому з першого дня навчання дітей у школі потрібно звертати особливу увагу на добір парт. При розміщенні учнів за партами слід ураховувати якість зору і слуху тих, хто навчається. Учнів зі слабким зором чи слухом слід розмістити за партами якомога ближче до вчителя [42, 44].

Особливо важливим є правильне сидіння учня за партою. Якщо діти під час писання низько нахиляють голову, то це може стати причиною короткозорості; зігнуте положення корпусу призводить до неправильної осанки.

Короткозо́рість або міопія - дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети, результат підвищеної заломлювальної сили оптичних середовищ ока (кришталика, рогівки) або надто великої довжини осі (при нормальній заломлювальній силі) очного яблука.
Координати (рос. координаты, англ. coordinates; нім. Koordinaten f pl) - числа, величини, що визначають положення точки у просторі.
Невміло підібрана парта негативно впливає на розвиток організму.

Крім зазначених умов, є ще умови психолого-педагогічного та гігієнічного характеру, які залежать від стану викладання каліграфії у школі, уміння вчителя організувати процес навчання письма з урахуванням усіх особливостей, тобто від його майстерності проводити заняття.

Найголовнішою умовою психолого-педагогічного характеру, необхідною для навчання каліграфії, є висока методична майстерність учителя. Для виконання цієї умови слід дотримуватись таких вимог [34, 28-29]:

1. У навчанні дітей правильного каліграфічного письма надзвичайно велике значення має особистий приклад того, хто навчає. Так, для того щоб добре засвоїли будову букв, послідовність їх написання, вчитель мусить наочно показати їх написання на класній дошці.

Написане вчителем є для дітей зразком, який вони наслідують; все те, що вчитель пише на дошці, діти старанно копіюють у своїх зошитах. Якщо учитель, наприклад, не допише рядка на дошці і почне новий, то й учні будуть залишати вільне місце в рядку, вчитель пропустить один-два рядки на дошці — те саме зроблять і учні в зошитах.

2. Вимоги чіткого, правильного і каліграфічного письма повинні повсякденно ставитись до всіх видів класних і позакласних письмових робіт учнів. Вимоги щодо чіткого каліграфічного письма слід поєднувати з вимогою охайного ставлення до зошитів.

3. Процес навчання письма в 1—4 класах мусить бути організований як доступний, простий, темп повинен бути спочатку повільний з поступовим його наростанням.

Характерною ознакою прискореного письма є написання цілих слів, в основному без відриву пера від паперу в певному темпі. Так, у 1 класі на кінець навчального року учні мусять писати більше 10 знаків за хвилину, в 2 класі — більше 25, в 3 класі - 40, в четвертому - більше 50 знаків за хвилину.

4. Крім того, навчання дітей письма повинно бути послідовним і систематичним. Трапляється так, що вчитель іноді поспіхом опрацьовує з дітьми програмовий матеріал і завчасно, без ґрунтовного засвоєння ними попереднього, переходить від простіших за формою написання букв до складніших, від літер великих за розміром до середніх, від повільного до прискореного. Слід твердо пам'ятати: доки учні не засвоять повністю правильного письма, не може бути й мови про перехід на темп більш прискорений, а згодом до скоропису.

Скоро́пис - форма кириличного письма, виникла з напівуставу в другій пол. 14 ст., вживана зокрема в канцеляріях і приватному діловодстві, з якої у 19 ст. постало новочасне ручне письмо. Порівняно з півуставом С.

5. До умов, необхідних для оволодіння правильним письмом, належить також збереження встановленого накреслення букв і норм письма. Ця умова має бути загальною і обов'язковою для всіх, без винятку, учнів.

Практика показує, що всілякі відхилення від усталених норм накреслення букв можуть призвести до деформації почерку, що утруднюватиме читання написаного. Це може статися, якщо вчитель не виявлятиме достатньої уваги до вироблення правильного каліграфічного письма учнів.

6. Наступною умовою є постійний контроль за учнівськими роботами з боку вчителя. Вчителеві необхідно систематично вести облік успішності з каліграфії, проводити контрольно-перевірні роботи і висвітлювати їх результати перед класом. Такі роботи можуть зберігатися в учителя, вони дадуть змогу спостерігати за процесом формування в учнів потрібних навичок.

Деформа́ція (від лат. deformatio - «спотворення») - зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).
Контроль (фр. contrôle, от contrerôle - подвійний список): Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо.
Спостере́ження (англ. observation, рос. наблюдение) - метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта.
Та цього замало. Для того, щоб домогтися поліпшення письма учнів, вчителеві необхідно на кожному уроці звертати увагу на недоліки в написанні букв, знову і знову пояснюючи правильне накреслення їх, відпрацьовуючи та вдосконалюючи раніше вироблені школярами уміння.

Починаючи з першого дня занять, учитель навчає дітей, як правильно сидіти за партою, щоденно контролюючи їх на уроках. Обов'язковість і важливість уваги щодо цього зумовлені особливостями розвитку організму дитини і необхідністю запобігання викривленню хребта.

Ручку під час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. Ці три пальці перебувають у злегка зігнутому і спокійному стані. Не слід дуже стискувати ручку, бо рука швидко втомиться. Вказівний палець має лежати на ручці зверху, середній підтримувати її з правого боку, а великий — з лівого.

Указівний палець (вказівець, перст, лат. indice) - другий палець кисті людини, розташований між великим та середнім пальцями, це наймоторніший та найчутливіший палець кисті.
Ручку слід тримати не ближче як за 15—20 мм від кінця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес написання. Підмізинний і мізинний пальці трохи підігнуті до долоні. Вони є опорою кисті руки під час писання і мають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому [42, 43].

Якість письма залежить також від положення зошита. Його слід класти на парту або стіл навскіс (з нахилом вліво) так, щоб нижній лівий кут був проти середини грудей, а верхній правий був трохи відхилений праворуч від середини грудей.

Від того, як лежатиме на парті зошит під час письма, деякою мірою залежить і правильна посадка учня за партою. Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроці стежити за положенням зошитів, деякі учні в процесі письма тримають їх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслідок чого письмо стає прямим (вертикальним).

З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитів рекомендується накреслити на столику кожної парти, відступивши відстань на ширину зошита від правого нижнього краю, тоненьку похилу (під кутом 45°) лінію світлою олійною фарбою [41, 41].

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Олійні фарби - суспензія пігментів (або пігментів і наповнювачів) в різних видах оліфи із додаванням сикативу, а також добавок (аеросилу, лецитину тощо), що дозволяє запобігти утворенню осаду. Вона являє собою перетерті пігменти (окис цинку, охра, сурик залізний та ін) з оліфами (натуральною, оксоль, гліфталева, пентафталева тощо) і прискорювачами висихання (сиккативами).

Каліграфічне письмо значною мірою залежить від якості письмового приладдя. До письмового приладдя належать ручка, зошит, крейда, дошка.

Кулькові ручки для письма — різноманітні за своєю конструкцією і відповідають вимогам дорослих. Для учнів початкових класів випускаються спеціальні шкільні кулькові ручки типу РК-49, що виготовляються з пластмаси різного кольору.

Пласти́чна ма́са (пластмаса) - штучно створені матеріали на основі синтетичних або природних полімерів.
Кулькова ручка - пишучий інструмент, який передає пастоподібне чорнило з контейнера за допомогою невеликої кульки. Кулька розміщена в кінці стрижнеподібного чорнильного контейнера - в пері. Коли перо притискається і ковзає по паперу або іншому матеріалі, кулька пера, вкриваючись чорнилом і перебуваючи у ротації, передає чорнила на папір.
Довжина такої ручки 14—16 см, діаметр — 7 мм; вона має пластмасовий ковпачок. Для зручності тримання ручки в руці вона має 6—8 продовжніх граней. Такі ручки в цілому відповідають методичним вимогам, але мають також недоліки: вказівний палець сповзає униз, що заважає спостереженню за процесом письма [30].

Бажано, щоб нижня частина ручки на відстані 10—15 мм від краю мала тонкі поперечні насічки, які запобігатимуть сповзанню пальців вниз. Крім того, на відстані 10 мм треба мати одну товстішу (до 1 мм) поперечну насічку, за допомогою якої можна було б контролювати положення вказівного пальця під час писання.

У зошитах папір має бути достатньої щільності, злегка глазурованим, але не блискучим, добре проклеєним, бо учні пишуть з деяким натиском. На недоброякісному папері під час писання з'являються різні дефекти, що не залежать від учнів, і це негативно впливає на їхнє ставлення до письма.

Розліновка учнівських зошитів має відповідати методиці навчання дітей письма в різних класах. Так, для 1 класу застосовують зошит з розліновкою №3 в дві горизонтальні рядкові лінії з допоміжною та контрольними похилими лініями. Контрольні похилі накреслені під кутом 65° зліва направо і розміщені на відстані 25 мм одна від одної.

Горизонталь, ізогіпса (англ. contour lines, horizontal, isohyps, нім. Höhenkurve f, Horizontale f; рос. горизонталь, изогипса; від дав.-гр. ισος - равний і дав.-гр. ὕψος - висота) - лінія на плані (карті), яка з'єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою.
Зліва направо (англ. Left to Right) - науково-фантастичне оповідання Айзека Азімова, опубліковане у січні 1987 році. Оповідання ввійшло в збірку «Золото» 1995.
Крім того, ця графічна сітка має верхню надрядкову та нижню підрядкову (допоміжні) лінії, які визначають висоту великих літер. Якщо цих ліній немає, то висота великих букв визначається на око, але вона має дорівнювали 2/3 відстані між рядками [41, 42]. Відповідно до програми, учні 1 класу пишуть у такому зошиті протягом усього навчального року, а також на початку 2 класу.

Зошит з розліновкою №3 вперше введено у 1 класі з 1970/71 навчального року і використовується й досі. Необхідність заміни зошита з густою сіткою викликана тим, що письмо у ньому було дуже великим за розмірами і тому повільним [34]. Це ускладнювало процес виконання вправ: дітям було важко писати елементи малих літер заввишки 9 мм. Ще складнішим було написання елементів великих букв. Висота їх досягала 15 мм. Недоліком густої сітки було й те, що вона чітко визначала у прямокутній клітинці зошита місце для кожної малої і великої букви, а це обмежувало розвиток координації рухів кисті та пальців правої руки, притуплювало зір дитини. Внаслідок цього письмо у зошиті з графічною сіткою № 5 було занадто складним тому, що діти на око визначали ширину букв, а також сполучали елементи і букви між собою на середині рядка без середньої рядкової лінії. Це негативно впливало на темп і якість письма. Щоб запобігти цьому, слід у 2 класі переходити до письма у зошиті з розліновкою № 4, а у 3 класі — у зошиті з розліновкою №5.

Малі букви у такому зошиті пишуться заввишки 3 мм (одна третина відстані між лініями). Великі букви по висоті займають 2/3 відстані у рядку. Ширина букв визначається на око за таким співвідношенням, як і в 1 класі (ширина до висоти як 1 до 1,5).

Письмо в зошиті в одну лінійку має бути похилим, з нахилом зліва направо під кутом 65°, як і в попередніх класах.

Папір у зошитах має бути злегка жовтуватим, бо білий колір негативно впливає на зір.

Бі́лий ко́лір - це ахроматичний колір, точніше зорова рівноважна сукупність усіх кольорів видимого спектру сонячного світла, сприймана людиною. Має найвищу яскравість, відтінок - 0. Білий колір може бути створений шляхом поєднання трьох основних кольорів - червоного, зеленого і синього (RGB-модель), або жовтого, пурпурного і блакитного (CMYK-модель) - у рівних концентраціях при найвищій яскравості.
Глянцевий папір також непридатний для письма, бо учневі треба докладати значних зусиль, щоб писати по ньому кульковою ручкою, внаслідок чого сліди від ручки помітні на наступних 2—3 сторінках зошита.

Велике значення для каліграфічного письма на класній дошці має якісна крейда. Вона повинна бути у вигляді добре виструганої чотирикутної палички, ширина кожної бічної поверхні якої дорівнює 5—6 мм;

Чотирикутник - це частина площини, обмежена простою замкненою ламаною, яка містить чотири (4) ланки. Вона складається з чотирьох (4) вершин (точок) і чотирьох сторін (відрізків), що послідовно їх сполучають.
крейда має бути сухою і м'якою, але не пересушеною, щоб в процесі письма не кришилася [52, 64].

У класі доцільно мати також кольорову крейду, щоб записувати нею на дошці нову букву, яку діти вивчатимуть па уроці. Кольоровою крейдою можна цю букву виділяти також в словах; усі інші букви, вже вивчені дітьми на попередніх уроках, пишуть білого крейдою [55]. Крейда різних кольорів буває у продажу, але її легко виготовити й самому. Для цього слід сухий обструганий брусок білої крейди покласти в аніліновий розчин фарби потрібного кольору, після чого добре висушити. Найкращою для письма є крейда природна (грудкова), а не пресована в паличках. Грудкову крейду розпилюють ножівкою і вистругують ножиком відповідного розміру квадратик, який і застосовується для письма. Отже, якість крейди, якою вчитель пише на класній дошці зразки, відіграє важливу роль на всіх етапах навчання учнів письма.

Класна дошка повинна мати бездоганно рівну матову поверхню. Якщо дошка блискуча, учням важко розбирати написане на ній. Крім того, на її поверхні погано затримується крейда — сповзає або повністю осипається. Сьогодні найкращою вважається дошка з лінолеуму зеленого кольору, що має основу з тканини.

Ліно́леум (від лат. linum - «льон», «полотно» і oleum - «олія») - гнучке водонепроникне штучне полотно, щільний синтетичний рулонний матеріал для покриття підлоги і стін. Виробляється у вигляді рулонного полотна з натуральних компонентів або пластмас.
Вона має приємний колір і матову поверхню, на ній добре тримається крейда. Лінолеум фарбувати не можна, бо поверхня його стане блискучою і непридатною для письма.

Для того, щоб класна дошка відповідала всім навчальним вимогам, лінолеум наклеюють столярним клеєм на дерев'яну поверхню, а потім оббивають по краях рейками. З метою економії часу на уроці дошка має бути постійно розкреслена для письма і математики. Середня частина дошки залишається нерозкресленою. Це місце виділено для малювання будь-яких предметів [6, 54].

Власноручне письмо вчителя на класній дошці є зразком для учнів. Тому кожний учитель повинен уміти добре писати крейдою, а для цього необхідно старанно готуватися до кожного уроку, більше вправлятись у письмі на класній дошці.

Таким чином, правильний добір приладдя до письма та вміле користування ним – одна з головних передумов вироблення в учнів правильного і красивого, каліграфічного письма. Проте успішне навчання учнів каліграфічного письма значною мірою залежить від демонстраційного матеріалу, якості його виконання і використання вчителем.

Крім обов'язкового навчального посібника – зошитів з друкованою основою – є ще кілька інших, які виготовляються в друкарнях на замовлення навчально-педагогічних видавництв України.

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
Це насамперед плакат, що показує правильну позу учня під час письма й правильне тримання ручки, а також таблиці «Пиши красиво і правильно» з написанням великих і малих букв та сполучень їх у словах [33]. Навчальне значення мають також саморобні наочні посібники, які використовують на уроці. Але, готуючись до уроку, вчитель мусить точно встановити в робочому плані призначення таблиць, їх місце в структурі уроку та методику використання.

Наочність у навчанні застосовується не тільки тому, що за її допомогою легше пояснити і закріпити знання в пам'яті дітей. Вона потрібна ще й тому, що знання, засновані на спостереженні, є найглибшими, і, отже, наочність сприяє розвитку мислення [18, 28]. Найчастіше доводиться застосовувати наочність (таблиці) в добукварний, букварний та післябукварний періоди і менше в 2 класі. Це зумовлено як віковими особливостями дітей, так і характером викладу матеріалу.

Постійними наочними посібниками для учнів початкових класів мають бути навчальні таблиці «Пиши красиво і правильно», а також «Правильно сиди на письмі», які необхідні для кожного уроку.

У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці. Зошити з письма для шестирічних першокласників розліновані в такий спосіб: ширина робочого рядка становить5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пунктирними — 6 мм. Висота великих літер та малих з подовженими елементами (б, в, д, з, р, у, ф) становить 11 мм. У цих зошитах учні пишуть протягом усього року.

На уроці опрацювання нової літери вчитель, крім показу письма на дошці, використовує картки із зразковим накресленням літер, збільшених приблизно в 20 разів. У зошитах з письма представлені зразки написання літер, у тому числі й пунктиром, призначені для обведення. Однак при необхідності вчитель, надаючи дитині індивідуальну допомогу, може подати додатковий зразок і в процесі письма. Відповідно до шрифту, запровадженого для навчання письма шестирічних першокласників, накреслення літер у рядках здійснюється під кутом 65°.

Для забезпечення відповідного нахилу вчитель з перших уроків має подбати про правильну позу дитини під час письма, положення лівої й правої руки на парті та інші гігієнічні правила, а саме [28, 18-19]:

1. Під час письма тулуб дитини має перебувати у прямому положенні, не притискуючись грудьми до краю парти, голова трохи схилена до зошита так, щоб відстань від очей до вістря ручки становила близько 30 см.

2. Ноги мають стояти на підніжці або на підлозі.

3. Обидві руки мають бути розташовані на парті.

4. Лікоть правої руки ні в якому разі не повинен звисати з парти.

5. Ручку слід тримати трьома пальцями — великим, середнім і вказівним без зайвої напруги, під кутом близько 45°, кінець ручки має бути спрямований до правого плеча.

Відстань від вістря ручки до вказівного пальця — 1,5—2 см.

Дотримання правильної постави під час письма можливе лише за тієї умови, якщо висота парти відповідає зростові учня, на що вчитель повинен звернути особливу увагу, розсаджуючи учнів у класі. Крім зросту дитини, треба враховувати також її зір, визначаючи відстань від парти, за якою сидить учень, до дошки.

6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки зошит весь час пересувається вгору лівою рукою по парті так, щоб початок робочого рядка знаходився напроти середини грудей.

Для організації письма учнів на дошці треба встановити в класі підставку по всій ширині дошки так, щоб учень міг дістати хоча б до її середини. Письмо на дошці крейдою відіграє значну роль у зміцненні м'язів пальців, тому його слід запроваджувати не тільки на уроці (з метою вироблення координації рухів руки відповідно до конфігурації нової літери), а й у позаурочний час, заохочуючи учнів до письма, малювання на дошці.

Розташування в класі парт має бути здійснено також з урахуванням відповідних гігієнічних вимог: парти в класі можуть бути розташовані не більш як у три ряди; відстань від першої парти до дошки не повинна бути меншою ніж 2 м, а від останньої — не більшою як 8 м; світло має падати на дошку зліва стосовно учнів; поверхня дошки має бути вкрита зеленою або світло-коричневою матовою фарбою; при необхідності біля дошки повинні бути встановлені додаткові світильники, від яких світло рівномірно відбивалося б на поверхню дошки, не створюючи на ній відблисків [34, 58].

На уроках письма, як ні на яких інших, учитель має дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з відпочинком. Крім 3—4-хвилинної динамічної паузи в середині уроку, необхідно проводити дві додаткові фізкультхвилинки в межах кожної половини уроку. Після кожних 5 хв письма вчитель змінює вид роботи, даючи можливість відпочити м'язам рук й очам.

Дотримання організаційних і гігієнічних правил постановки навчальної роботи з письма має бути в полі зору вчителя на кожному уроці, оскільки від цього залежить не тільки успіх в оволодінні графічними навичками, а й здоров'я дітей.

Розділ ІІ. Шляхи реалізації естетичного виховання першокласників засобами каліграфічного письма

2.1 Методичні засади навчання письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням

Всебічний розвиток особистості не можна уявити без її естетичної вихованості. Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміння відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси. „Краса, – писав В.О. Сухомлинський, – могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса – це яскраве світло, що осяває світ.

Яскраве світло (англ. Bright Lights) - американська короткометражна кінокомедія Роско Арбакла 1916 року.
При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро. Краса вчить розцінювати зло і боротися з ним. Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки якому ти інакше ставишся до самого себе” [67, 49].

Естетичне виховання тісно пов’язане з культурою народу. З одного боку, воно відображає надбання культури, а з другого – стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових

1   2   3   4   5   6   7



  • Вказівний палець