Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



«Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички»

«Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички»




Сторінка7/7
Дата конвертації16.06.2017
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
сонячного проміння або місячних леліток".
Інсол́яція (рос. инсоляция, англ. insolation, нім. Insolation f, Sonneneinstrahlung f, Einstrahlung f, Bestrahlung f) - притік сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1 см²) за одиницю часу (1 хвилина).

Перш ніж сісти за роботу, художник-каліграф має внутрішньо підготуватися. Успішному письму сприяють п'ять умов: внутрішня гармонія, прислухування до власної душі, свіже повітря, добре підібрані папір і туш, несподіване бажання писати.

Отже, каліграфія — це творчість. А скільки замилування, скільки поезії в словах майстра каліграфії!

Як відомо, книгодрукування в Європі веде свій початок із XV століття. А до того, і ще якийсь час по тому, книжки писалися від руки. Стародавня книга була витвором мистецтва, а тому й оздоблювалася коштовним каменем, золотом і сріблом. У майстернях-скрипторіях при монастирях працювали переписувачі, старанно вимальовували тексти, прикрашаючи їх мініатюрами. Та й самі літери мали декоративні елементи. Іспанець Педро Діас Моранто — а жив він у XVII столітті — любив вплітати у букви зображення птахів і морських чудовиськ, а іноді й цілі сценки з міфології.

І рукописні, і друковані книги подавали зразки І каліграфії. Зокрема, наш першодрукар Іван Федоров створив у 1574 році буквар. Це був перший друкований підручник східних слов'ян, який допомагав дітям учитися читати і писати. Та способи навчання грамоти, зокрема і каліграфії, у давнину дуже відрізнялися від сучасних. Учні механічно — хто як міг — копіювали написані вчителем літери. У XVIII столітті заняття з каліграфії відбувалися так: наставник писав олівцем у зошиті учнів букви, а діти їх наводили чорнилом. Таке навчання забирало багато часу і в учителя, і в учнів, до того ж діти не засвоювали правил написання літер, а коли опинялися біля дошки, ледве могли впоратися із самостійним письмом.

Екскурсія у церковно-парафіяльну школу.

Церковно-парафіяльна (церковно-приходська) школа - початкова школа при церковній парафії.
Розмова з дідусем

—Замість зошитів, які ви вельми не бережете, ми користувалися невеличкими дощечками. Щось на зразок вашої шкільної, тільки менших розмірів. Зшиток був великим дефіцитом. Учитель диктує, а ми грифелями пишемо. Списалася дощечка — витер написане квачем і знову за роботу.

—А домашнє завдання на чому виконували?

—Домашні вправи вже робили на папері. Ось тут і ставали в пригоді гусячі пера. З ними було легше, бo в кожній хаті тримали сю живність. Зайдеш, бувало, до сусіда, а там самі пера скриплять та каламарі чорніють...

—Каламарі? — перепитую. — А що воно таке?

—Це по-теперішньому чорнильниця, виготовлена і чорної порцеляни. Напевно, ти також не знаєш, з чого виготовляли і чорнило?

Дідусь неквапом поліз у кишеню, витяг кілька жовтуватих бульбашечок і поклав їх на стіл.

—Так це ж, - посміхаюся, - звичайнісінькі кислички. Вони на дубовому листі ростуть!

—Так, на дубовому, але не кожен дуб плодить їх. З'являються вони під осінь лише на тих деревах, які хворіють. Кисличками ж називають тому, що сік у них вельми кислий. З нього і робили колись чорнило.

Як я довідався, народний спосіб виготовлення чорнила досить простий, але цікавий. З достиглих кисличок вичавлювали сік. Його тримали лише в глиняному посуді. Потім туди клали будь-яку залізну деталь. Але обов'язково іржаву. Скажімо, цвях чи гайку. За добу сік "з'їдав" іржу. Це, власне, вже й було чорнило. Воно дає досить красивий колір — світло-жовтий, наче позолочений.

У тих місцевостях, де дуби не росли, чорнило робили з ягід бузини або крушини. У гірській місцевості розчиняли спеціальний сорт глини.

(За В.Скуратівським)

Традиції каліграфії

Традиції каліграфії неоднакові — у різних народів і в різні епохи. Та й матеріали, призначені для письма, відзначаються розмаїттям. У сиву давнину люди вправлялися у письмі на камені, на шкурах диких звірів, на березовій корі — бересті, на глиняних табличках і на дерев'яних табличках, покритих воском.

Глиня́ні табли́чки (іноді - глиня́ні кни́ги) - археологічні знахідки, записи (тексти, малюнки, схеми, карти), зроблені на глиняних табличках.
Знаряддями письма були загострені предмети.

Найдавнішим матеріалом, призначеним спеціально для письма, був папірус. Його використовували з третього тисячоліття до нашої ери. До речі, українське слово папір є нащадком давньогрецького слова папірус, яким називали болотяну рослину. Папірус ріс у великій кількості на берегах Нілу. Серцевину цієї рослини нарізали довгими смужками, розкладали у два шари — один уздовж, а другий — упоперек. Після спресовування, висушування, розгладжування і відбілювання аркуші склеювали у сувої, довжина яких могла сягати сорока метрів! Тексти писали паличками, а за чорнило правила суміш сажі з клеєм.

Переваги письма на папірусі оцінили й давні греки.

Гре́ки, самоназва Елліни (грец. Έλληνες) - етнонім, що у різні часи мав різні значення. В стародавні часи - населення Балканського півострова і сусідніх островів (Мала Греція) або земель, які входили до сфери впливу держав, які розташовувались на цих землях (Велика Греція).
Лише через його нестачу в Греції користувалися пергаментом. Та пергамент винайшли теж не греки — ще в другому столітті до нашої ери його навчилися робити у Малій Азії, а назва цього матеріалу походить від назви міста Пергам. А що ж таке пергамент? Це вичинена, відполірована і вибілена шкіра молодої рогатої худоби.
Велика рогата худоба - узагальнена назва всіх порід сільськогосподарських тварин виду Bos taurus (бик свійський) з родини бикових (Bovidae), найважливіші свійські тварини, що постачають молоко, м'ясо, шкіру, органічні добрива, а також робочу тяглову силу (перев. воли)
Саме пергаментні книги були поширені у наших предків — східних слов'ян. Писалися книги перами пташок: гусячим, орлиним, лебединим, яструбиним, воронячим тощо. А чорнило виготовляли з природного матеріалу.

Найпоширеніший зараз писальний матеріал винайшли китайці у другому столітті до нашої ери. На батьківщині паперу його виготовляли з бамбуку, рідше — з іншої сировини рослинного походження. А в Європі папір, зроблений із бавовняного ганчір'я, з'явився у десятому столітті, запанував же ще пізніше — років через триста по тому. І якщо китайці писали пензлями, умочуючи їх у туш, то європейці продовжували користуватися перами.

Різні культурні традиції зумовили і різноманіття поз, зручних для письма. Давньоєгипетський каліграф сидів на підлозі, а папірус тримав, поклавши під нього підставку на коліно правої ноги. Японський каліграф опускається навколішки перед циновкою, на якій лежить папір.

З якого боку почати?

Ми пишемо зліва направо — так само, як і мешканці більшості країн світу.

Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
Навпаки — справа наліво, тобто від останньої сторінки до першої — пишуть араби та євреї. Китайці та японці розміщують ієрогліфи стовпчиками — зверху вниз, а самі стовпчики — справа наліво. Є ще один спосіб письма — бустрофедон. Ця складна назва утворилася від слів "бик" і "повертаю". Таке письмо нагадує орання ниви биком. Коли доходиш до кінця рядка-ниви, не повертаєшся на початок наступного, а просто починаєш писати у зворотний бік. Щоправда, бустрофедоном зараз давно вже не користуються.

Каліграфічні курйози

•Розповідають, що Нізам Бухарський водив по паперу... просто пальцем. Але тексти з-під його руки виходили на диво досконалими.

•За часів англійської королеви Єлизавети II Дональд Джексон, писар королівської канцелярії, скористався для письма не зовсім звичним матеріалом. Умочивши ложечку в чашку з кавою, він бездоганним почерком написав на скатертині невеличкий текст. І цим довів, що справжній каліграф може продемонструвати своєю майстерність у будь-яких умовах!

•Давньоруські переписувачі нерідко на полях книги увічнювали подробиці своєї нелегкої праці. "Погибель перья сего" — нашкрябав один майстер, списавши перо. А інший хвалився: "Псалм есмь павьим пером".

•Особливості почерку завжди приваблювали своєю таємничістю, адже всі навчаються писати за однаковими зразками, проте у кожної людини почерк індивідуальний, не схожий на Інші. До того ж, почерк людини міняється з віком, а також при хвилюванні, втомі або хворобі. Особливості почерку досліджує графологія. Назвати її рівноправною наукою важко, бо нерідко графологи роблять фантастичні припущення. Так, німець Йоганн Громан, який жив у XV11I столітті, стверджував, що за особливостями письма можна описати зріст, голос, колір очей і волосся. Так само і в XIX столітті побутувала думка, що є зв'язок між почерком, мовою і ходою людини. Та графологія може стати у пригоді — наприклад, криміналістові, коли треба визначити, чи та сама людина є автором кількох написань. Також за почерком можна виявити психічні розлади.

Ко́лір оче́й - характеристика, що визначається пігментацією райдужної оболонки.
Психічні розлади, захворювання (застаріле Душевні хвороби) - діагностовані за допомогою фахівця в галузі психічного здоров'я більш стійкі, стабільні психопатологічні стани, в основі яких лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії, в тому числі її відділів, таких як діагностика, лікування, профілактика, дослідження етіології і патогенезу.

На прийом до... лікаря

Лікарі з Гонконгу радять для профілактики стресів займатися каліграфією. Виводячи ієрогліфи чи букви, людина заспокоюється, частота пульсу зменшується.

Про каліграфію можна розповідати багато. Та варто запам'ятати дуже важливу річ: якщо ви поважаєте тих, хто читатиме ваші нотатки, то будете старатися писати охайно і розбірливо, пам'ятаючи, що каліграфія — це складова людської культури, своєрідне мистецтво, доступне при бажанні кожному.

Додаток В. Дидактичні матеріали до уроків письма

І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:

Босий хлопець сіно косить,

роса росить ноги босі.

2. Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря).

3. Віднесення виділених звуків до приголосних; зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння; позначення їх фішками.

4. Вправи на впізнавання звуків [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, ліс, лисиця, смола, береза (!), роса, сім, вісім, зірки (!), місяць, сонце).

5. Самостійний добір учнями слів із звуками [с], [с'] в різних позиціях.

6. Аналітичні і синтетичні вправи із звуками [с], [с'] та з голосними (на утворення та аналіз складів-злиттів).

ІI. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [з], [з']

1. Впізнавання звуків у заданих учителем словах з визначенням місця звучання (на початку, в середині, в кінці). Пропонуються, наприклад, слова: заєць, коза, віз, сажа (!), залізний, зяблик, узяв, калюжа (!), злазь, візерунки, друзі, жасмин (!), зелений.

2. Доповнення складу із звуками [з], [з'] для утворення слів: залі(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.

3. Утворення складів типу злиття із звуком [з] (за, зо, зу, зи. зе), із звуком [з'] (зя, зьо, зю, зі, зє).

4. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита (збільшеної в 20 разів).

5. Аналіз будови букви з переліком її елементів (верхня дужка, схожа на правий півовал, і нижня дужка, яка переходить у нижню петлю).

6. Засвоєння конфігурації літери з.

7. Показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення елементів.

8. «Писання» учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.

9. Аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.

10. Писання літери за пунктирними зразками у зошиті (на друкованій основі).

11. Писання трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер із зразком. Аналіз помилок.

12. Звуковий аналіз слова зима з наступним записом за зразком.

13. Добір слів із звуком [з], які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати, лазити, збирати, в'язати, зустрічати та ін.).

14. Складання з одним із слів (на вибір) речення.

Додаток Г. Фрагменти уроків письма

Тема: Гігієна зору під час читання і письма

Мета: збагатити уявлення дітей про значення зору в житті людини та прищепити навички гігієни читання і письма.

Обладнання: таблиця «Будова ока».

Хід уроку

— Діти, відгадайте загадку. Про який орган чуття йде мова:

На обличчі людини

дві маленькі пташини.

Одна одну не знають

та у парі літають.

(Очі)

Два брати через дорогу живуть,



один одного не бачать.

(Очі).


— Діти, відгадайте ребус. Назвіть чуття, органом якого є очі.

(Зір).



— Перевіримо це на прикладі ігор «Хто пішов із класу?» та «Що змінилося на парті?».

— Як же око працює?

Вихователь демонструє таблицю «Будова ока».

— Щоб не зіпсувався зір, треба знати і дотримуватись правил охорони зору, або інакше — гігієни читання і письма:

1. Не схиляй низько голову над зошитом, книгою.

2. Не лягай животом і грудьми на парту.

3. Не читай лежачи.

4. Не читай в автобусі чи тролейбусі.

5. Не сиди близько (відгадайте — біля чого?):

Диво-скринька, в ній — вікно,

У вікні — щодня кіно.

(Телевізор).

6. Якщо лікар прописав, то треба носити (відгадайте — що?).

Своїх очей не маю,

а іншим допомагаю.

(Окуляри).

7. Світло повинно падати на зошит з лівого боку.

8. Книга чи зошит мають бути від очей на відстані 30 см і під кутом 45°.

Для самоперевірки правильної відстані від очей до книги виконаємо вправи:

* Поставте лікоть на парту, вказівним і середнім пальцями доторкніться до виска — це і є відстань 25—30 см та кут 45°.

* Сядьте так, щоб між краєм парти і грудною кліткою проходила долоня з притиснутим всередину великим пальцем Запам'ятайте цю позу.

Грудна клітка, груди (лат. Thorax) - утворюється грудиною, ребрами, грудним відділом хребта. Грудна клітка має форму конусу, широка частина якого знаходиться знизу, а вужча зверху.

9. Після 25 хв. навчання робіть фізкультурну хвилинку за партою чи біля неї — 5-хвилинну гімнастику для тіла та очей, під час якої очі відпочивають і відновлюють працездатність.

Виконаємо вправи сидячої фізкультхвилинки:

1. Руки на поясі, піднімати і опускати ноги на носки.

2. Руки до плечей, повороти тулуба направо — наліво.

3. Руки перед собою, «ножиці».

4. Руки на поясі, оберти головою.

5. Руки за головою, нахили тулуба назад.

Виконаємо танець «Каченята» (рухлива фізкультхвилинка біля парти).

А тепер навчимось виконувати вправи сидячої фізкультхвилинки для очей:

1. Заплющити очі на рахунок 3, потім розплющити. Повторити 5 разів.

2. Швидко розплющувати і заплющувати очі (10 с).

3. Повертати очі вправо, вліво, вгору, вниз.

4. Заплющити очі. Злегка натиснути пальцями на повіки, промасажувати скроні біля очей.

5. Стежити очима за наближенням пальців правої руки до кінчика носа і за відведенням від носа.

6. Подивитись у далину неба (30 с).

7. Заплющити очі, колові оберти очними яблуками вліво — вправо.

Запитання на закріплення.

1. Які ви знаєте правила гігієни зору?

2. Як перевірити відстань від книги до очей?

3. Які є вправи на фізкультхвилинці?

4. Які ви знаєте вправи для очей?

Підсумок. Активність і дисципліна учнів на занятті.

Тема. Письмо вивчених раніше малих букв

Мета. Закріпити написання малих букв, вдосконалювати навички списування з друкованого тексту. Розширювати словниковий склад та виховувати кмітливість першокласників.

Наочність. Таблиця «Сиди правильно при письмі», предметні малюнки.

План і хід уроку.

І. Зв'язок уроку читання з уроком письма.

— Про кого ми читали на уроці читання?

— Що ви запам'ятали з тексту?

— Повторимо віршик, який вивчили на уроці читання.

— А зараз я перевірю, як ви уважно слухали, працювали на попередніх уроках письма.

2. Вправи в безвідривному написанні.

Вчитель може запропонувати розгляд якогось завдання та виконання його в зошиті — 1 рядок.

3. Повторення написання малих букв.

1) Письмо букв у зошитах під диктовку: а, м, о, в, ш, р, к, с, л, і, н — 1 рядок.

2) Аналіз помилок при написанні букв та сполучень їх: р, ра, ар, ур; в, ва, во, вл, ув, ум — 1 рядок.

4. Письмо складів після аналізу: ка, ви, ши, ро, зі, лу, то, ук, ав — 1 рядок.

5. Робота з предметними малюнками.

Вчитель показує предметний малюнок, діти називають його і розповідають про значення цього предмета чи колір, інші якості: літак, півень, трактор, велосипед.

— Чи можна ці предмети назвати одним словом?

— Що зайве? Чому?

— Як назвати одним словом літак, велосипед, трактор? (Машини.)

— Спишіть це речення з друкованого тексту: Літак, велосипед, трактор — це машини.

6. Як можна записати одним словом? (Слова-відповіді записуються в зошиті після аналізу.)

Невелике за розміром заглиблення, заповнене водою після дощу (калюжа).

Знаряддя для копання землі з довгою ручкою і широким металевим відточеним кінцем (лопата).

Знаряддя з зубцями, насадженими на довгу ручку, для згрібання сіна (граблі).

Дванадцятий місяць календарного року (грудень).

— Підкресліть букви, які позначають м'які приголосні, та поясніть їх.

7. Просте списування з друкованого тексту. (Вказується сторінка букваря або іншого джерела.)

Тема. Письмо малої букви т, складів та слів з нею

Мета. Навчити дітей писати букву т та сполучати її з іншими буквами. Виробляти вміння писати на слух. Розвивати усне мовлення і увагу дітей.

Обладнання. Демонстраційна картка, розрізна азбука, предметні малюнки: сито, лото; таблиця «Сиди правильно під час письма».

Хід уроку

1. Зв'язок уроку письма з уроком читання.

1) Бесіда: — 3 якою буквою на уроці читання ми ознайомились?

— Знайдіть її в розрізній азбуці.

— Які звуки ця буква може позначати? (т, т').

2) Гра «Піймай звук». Необхідно «піймати» звуки (т, т') в словах: степ, тут, звук, ластівка, трактор, лист, небо, сито, торт, летів, лопата, школа.

— Якою буквою позначаються на письмі звуки (т, т')?

— На цьому уроці, діти, ми ознайомимося з рукописною буквою т, навчимося її писати саму та в сполученні з іншими буквами, а для цього треба уважно слухати моє пояснення і старанно працювати...

2. Ознайомлення з писемною буквою. (Вивішується демонстраційна картка.)

— Що це за буква (показує на друковану)? А це, діти, рукописна мала буква т (показує).

Розгляньте, чи схожа вона на друковану?

— На яку писану букву вона схожа?

— Чим відрізняється?

— Назвіть усі елементи цієї букви (похила паличка, паличка з заокругленням внизу, паличка з заокругленням внизу та вгорі).

3. Пояснення вчителем написання букви т.

1) Показ письма букви з коментуванням.

2) Написання букви за зразком — 1 рядок.

Фізкультхвилинка.

3) Фронтальна перевірка написаного, зіставлення, повторне пояснення написання букви. Письмо на дошці.

4) Написання букви в зошиті під такт — 1 рядок.

4. Написання складів та буквосполучень.

1) Читання складів, буквосполучень з розрізної азбуки, пояснення написання їх на дошці та запис у зошитах: ат, от, ут, ит, іт — 1 рядок. (Недописаний рядок першокласники заповнюють цими складами до кінця.)

Фізкультхвилинка.

2) Зорово-слуховий диктант: та, то, ту, ти, ті — 1 рядок. Цими складами рядок дописується до кінця.

3) Письмо на слух: ут, ті, ат, то, ит, та, от — 1 рядок.

5. Письмо слів.

1) Читання складової таблиці та складання слів по ній. Складова таблиця

ро ти на но то

та ло во ку ви

ма ла пи си оа

Можна скласти слова: носила, випила, новина, ворона, ворота, тато, писати, лото, сито...

2) Запис слів: тато, писати, ворота, тут — 1 рядок.

3) Підпишемо малюнок: лото, сито. (Вчитель вивішує предметні малюнки).

— Розбір, де використовуються ці предмети.

6. Складання речень зі словами. Запис речення: У Поліни сито.

7. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

— Яку букву ми навчилися з вами писати?

— З яких елементів вона складається?



— А ще що ми писали з цією буквою? (Склади, слова, речення).
1   2   3   4   5   6   7