Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Рекомендації підготувала Методист рмк ошега З. С. 01. 06. 2010 р. Той, хто почув вітер змін

Рекомендації підготувала Методист рмк ошега З. С. 01. 06. 2010 р. Той, хто почув вітер змін




Сторінка1/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3

Відділ освіти

Петрівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет



Рекомендації підготувала

Методист РМК

Ошега З.С.

01.06.2010 р.

Той, хто почув вітер змін,

має будувати не щит від вітру, а вітряк.

Китайська мудрість.

Особливості організації навчального процесу з інформатики у 9- класі

ВСТУП.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Сучасні цілі навчання інформатики визначаються необхідністю формування основ інформаційної культури учнів, передумовою якої є комп’ютерна грамотність.

Інформаційна культура (англ. Information culture) - в широкому значенні - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства.
Поняття комп'ютерної грамотності з'явилося разом з введенням у школу предмета інформатики. Як зазначав академік Є. П. Веліхов, «мету навчання предмета «Основи інформатики і обчислювальної техніки» можна сформулювати як надбання учнями комп'ютерної грамотності, що включає в себе початкові фундаментальні знання в галузі інформатики, знання і навички, що належать до найпростішого використання комп'ютерів, уміння писати найпростіші програми, уявлення про можливості і сфери застосування ЕОМ, про соціальні наслідки комп'ютеризації». Очевидно, кожний з вказаних компонентів не може мати сталого змісту, як і наведений перелік не може залишатися незаперечним та незмінним. У цьому і полягає діалектична сутність конкретних цілей навчання, які з часом змінюються.

Проводячи паралель із звичайною грамотністю, під комп'ютерною грамотністю можна розуміти вміння обчислювати, читати. писати, малювати, шукати інформацію за допомогою комп'ютерів. Ознака високої грамотності, що вже сформувалася, — самостійність і ефективність роботи із застосуванням комп'ютерів.

Деякі з компонентів які належать тепер до комп'ютерної грамотності, неявно формувалися в процесі шкільного навчання ще до появи курсу інформатики Основну роль при цьому відігравав шкільний курс математики в якому операційні й алгоритмічні дії спочатку становили одну з істотних складових навчальної діяльності 3 появою ЕОМ і розвитком досліджень загальноосвітніх аспектів використання інформаційних технологій було виявлено систему специфічних понять, умінь і навичок, що об'єднувалися під назвою комп'ютерна грамотність учня



Розглянемо перелік і зміст компонентів що створюють досить стійке ядро поняття комп’ютерна грамотність у сучасному його тлумаченні.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

1.Поняття алгоритм. Розуміння сутності поняття алгоритму є основною складовою комп'ютерної грамотності Істотне значення має розуміння таких властивостей алгоритмів як формальність, дискретність, зрозумілість визначеність, масовість, результативність

2.Поняття мови. Формулювання будь-якого алгоритму передбачає використання мови, якою його описують У зв'язку з цим поняття алгоритму перебуває в нерозривному зв'язку з поняттям мови як системи засобів подання алгоритму Вибір мови в кожному конкретному випадку визначається галуззю застосування алгоритму та специфікою системи операцій, які здатен здійснити виконавець Дотримання вимог ретельною врахування можливостей конкретних виконавців алгоритмів становить обов'язковий компонент комп'ютерної грамотності.

3.Рівень формалізації. Поняття рівня формалізації подання а алгоритму нерозривно пов'язане з поняттям мови Якщо для реалізації алгоритму передбачається використання автомату зокрема комп'ютера, то опис алгоритму підпорядковується точним формальним правилам а сама мова, що використовується при цьому, повинна бути формалізованою Рівні формалізації подання алгоритмів, що застосовуються на практиці, можуть варіюватися в досить широкому діапазоні від рівня повної відсутності формалізації до рівня «абсолютної» формалізації. Вміння працювати з мовами різних рівнів формалізації є істотним компонентом комп’ютерної грамотності.

4.Принцип дискретності. Побудовою алгоритму передбачається виділення чіткої і цілеспрямованої послідовності допустимих операцій, виконання яких приводить до необхідною результату У різних мовах такі точні дискретні етапи алгоритму подаються різними засобами У словесних поняттях алгоритму (природною мовою) — це окремі пропозиції вказівки пункти в мові графічних схем — це окремі графічні зображення підзадач готової задачі в об’єктній мові ЕОМ  - це окремі команди  в мові програмування високою рівня —  це оператори(команди)і блоки

5.Принцип блочності.   Тут  ідеться про вміння розчленовувати складну задачу на простіші складові.  Так доводиться діяти адже коли задача виявляється занадто складною для того, щоб опис алгоритму її розв'язування потрібною мовою можна було подати відразу. У цьому випадку задачу поділяють на підзадачі — інформаційно замкнуті частини (блоки), яким надається самостійне значення. Після складання первинної схеми, що зв'язує окремі частини задачі в єдине ціле, проводиться робота щодо деталізації окремих блоків. Кожний з цих блоків, у свою чергу, може бути деталізований за описаним вище принципом.


Принцип блочності, будучи по суті загальним прийомом мислення, має велике загальноосвітнє і виховне значення. Дуже часто саме таким способом проводиться дослідження з найрізноманітніших проблем у різних галузях знань.

6.Принцип розгалуження. Принцип алгоритмічної повноти мови, що використовується для подання алгоритмів, повинен забезпечувати можливість реалізації логічних ситуацій, тобто ситуацій, що передбачають прийняття рішень відповідно до певних умов. Організація таких алгоритмів потребує вмілого використання описів таких операцій розгалуження. Істотними компонентами комп'ютерної грамотності є усвідомлення того, що: а) опис повинен передбачати всі можливі варіанти початкових даних і для кожної їх комбінації бути результативним;б) для конкретних значень початкових даних виконання алгоритму завжди проходить тільки по одному з можливих шляхів, який визначається конкретними умовами.

7.Принцип циклічності. Побудова алгоритмів у багатьох випадках передбачає можливість багаторазового виконання одного і того самого набору операцій при значеннях величин, що змінюються. Істотним компонентом комп'ютерної грамотності тут є розуміння тієї або іншої схеми функціонування циклічного процесу, що використовується в алгоритмі, і, що особливо важливо, вміння виділяти при побудові алгоритмів набори повторюваних операцій.

8.Виконання алгоритму. Важливим компонентом комп'ютерної грамотності є вміння сприймати фрагменти опису алгоритму і діяти з даними, відсторонюючись від передбачуваних результатів, так, як вони описані, а не так, як, можливо, хотілося розробникам алгоритму. Іншими словами, потрібне розвинуте вміння чітко зіставляти те, що задумано, з тим, що фактично написано.

Вище перераховані компоненти комп'ютерної грамотності, оволодіння якими мас основоположне значення для формування навичок складання алгоритмів, розуміння основ алгоритмізації, а отже, і основ складання програм для комп'ютерів. Поява персональних комп'ютерів і систем колективного користування, що привела до зростання кількості користувачів комп'ютерної техніки. які працюють у режимі безпосереднього використання комп'ютера, спричинила потребу доповнити компоненти комп'ютерної грамотності сукупністю представлень, що визначаються чинниками використання комп'ютера, розумінням його можливостей і сфер застосування

Наведемо основні з цих компонентів.

1.Уміння працювати з комп’ютером Робота з комп'ютером на користувацькому рівні — це в основному вміння підготувати комп'ютер до роботи, використовувати відповідне до потреб програмне забезпечення, вміти вводити дані до комп'ютера, коригувати їх, вводити, налагоджувати і запускати на виконання програми Сюди можуть бути віднесені навички роботи з сервісними програмами, такими як редактор текстів, графічний редактор, електронні таблиці, бази даних, інформаційно-пошукові системи, програми для підтримки навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення різних предметів (математики, фізики, географії та ш ), різноманітні ігрові програми.

Текстовий редактор - комп'ютерна програма-застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів (вставки, видалення та копіювання тексту, заміни змісту, сортування рядків), а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.
Графічний редактор - прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп'ютера і зберігати їх в графічних форматах файлів, наприклад, JPEG, PNG, GIF, TIFF.
Табличний процесор (англ. electronic spreadsheet - електронний аркуш або електронна таблиця) - це інтерактивний, комп'ютерний застосунок для налагодження, аналізу та збереження даних у табличному форматі.

2.Складання найпростіших програм дія комп'ютера Підготовка програмістів не є метою загальноосвітньої школи, однак розуміння основних принципів практичного програмування повинно входити до системи загальної освіти Цей процес може бути поступовим і розподіленим у часі Початкові навички складання самостійних програм, що включають організацію розгалужень і циклів, базуються на компонентах комп'ютерної грамотності, які можуть бути сформовані під час розв'язування простих і наочних «до програмістських» задач На старших ступенях навчання можливе ознайомлення з мовою програмування На цьому рівні, однак, не стільки важливий вибір мови, якою будуть написані програми, скільки оволодіння фундаментальними знаннями, необхідними для розробки алгоритмів.

3.Уявлення про будову і принципи дії комп'ютера Тут можна виділити два основних компоненти а) уявлення про загальну структуру комп’ютера та функції п основних пристроїв, б) знання фізичних основі принципів дії основних складових ЕОМ Відомості про це, які включаються до курсу інформатики, повинні мати прикладний характер, бути орієнтованими насамперед на потреби користувача, допомагати йому оцінити можливості використання окремої обчислювальної машини або порівняти різні комп'ютери.

Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.

4.Уявлення про сфери застосування і можливості використання комп’ютерів соціальні насадки інформатизації суспільства Формування цього компонента комп'ютерної грамотності також виходить за межі курсу інформатики Сфери застосування і можливості використання комп'ютера для підвищення ефективності пращ людини доцільно розкривати учням в процесі його практичного використання для розв'язування різних задач у ряді навчальних предметів  При цьому необхідно, щоб сукупність цих задач, за можливості, охоплювала всі основні сфери застосування комп'ютерної техніки   Шкільний комп'ютер може бути використаний учнями для обчислювальних робіт у курсах математики, фізики, хімії, аналізу даних навчального експерименту і пошуку закономірностей під час проведення лабораторних робіт, дослідження функцій у курсі алгебри побудови  аналізу математичних моделей фізичних, хімічних, біологічних та інших явищ і процесів. У курсах географії, історії й інших гуманітарних предметів комп'ютер може використовуватися школярами як інформаційна система, банк даних, автоматизований довідник.

Аналіз даних - розділ математики, що займається розробкою методів обробки даних незалежно від їх природи.
Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Ці вимоги в їх мінімальному обсязі становлять завдання досягнення рівня комп'ютерної грамотності, а в максимальному обсязі — завдання формування основ інформаційної культури учнів.

Інформатизація освіти в контексті вимог сьогодення.

Трансформації в освіті призвели до зміни її базової парадигми, а саме: необхідності переходу від навчання знань, умінь, навичок до навчання здатності навчатися і самовдосконалюватися.

Постійне поповнення і відновлення знань є необхідною умовою високої кваліфікації і компетентності кадрів. Система підготовки кадрів повинна враховувати ті умови, в яких буде жити і працювати майбутній фахівець.

Соціальні зміни, що відбуваються у сучасному суспільстві, вимагають нових підходів до освіти й виховання підростаючого покоління, а також по-новому постає питання про професійну компетентність учителя, керівника закладу, методичних працівників. Особистість педагогічного працівника, його професійна компетентність сьогодні, як ніколи, виявляються надзвичайно важливими умовами забезпечення ефективності процесу навчання і виховання. Суттєві зміни в характері освіти XXI століття все більш прозоро орієнтують її на „вільний розвиток людини”, на творчу ініціативу, самостійність, конкурентноздатність, мобільність педагогічних кадрів. В умовах особистісно-зорієнтованої освітньої парадигми формується новий тип особистості, що передбачає принципово інший підхід до управління процесом формування професійної компетентності, який органічно пов’язує професійний і особистісний аспекти підготовки педагогічних та методичних кадрів.

Управлі́ння проце́сом - це сукупність заходів з планування та моніторингу виконання процесу. Термін часто використовують описуючи управління бізнесовими та виробничими процесами.



Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є інформатизація українського суспільства.
Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.


Основними ознаками освітньої системи інформаційного суспільства є створення нових знань, структурне і змістовне оновлення процесу навчання. Для забезпечення цього необхідно:

  • формувати високо професійних педагогів;

  • використовувати нові форми і методи навчання педагогів під час проходження курсів підвищення кваліфікації;проведені різних методичних заходів;

  • забезпечити гнучкий і прогресивний підхід до структури і організації надання освітніх послуг.

Тому процес інформатизації суспільства вимагає необхідності у постійному підвищенні професійного рівня, як окремої людини, так і колективу, спонукає кожного до володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій, нової підготовки випускника, нового змісту та якості освіти.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Сьогодні створена ґрунтовна законодавча та нормативна база. Це перш за все Закон України «Про освіту» (1996); Закон України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" (1998); Закон України "Про Національну програму інформатизації" (1998); Постанова Верховної Ради України "Про затвердження положення про Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній Раді України" 1998), Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації" (1998);

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Націона́льна програ́ма інформатиза́ції (НПІ) - комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.
Постанова Верховної Ради України - нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України.
Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
Закон України "Про загальну середню освіту" (1999); Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" (2000); Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" (2001); Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки" (2001);
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) (2001); Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001); Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл (2001);
Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (2001);
Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).
Національна доктрина розвитку освіти (2002); Державна програма "Вчитель" (2002); Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки (2003), Положення про дистанційне навчання (2004); Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технічних дисциплін" (2004), Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки (2005).
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Реалізація вищезазначених документів дасть можливість зробити освіту більш ефективною, гнучкою, сучасною, відповідною міжнародним стандартам.

У Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) зазначено, що:

– інформатизація середньої освіти, спрямована на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу шляхом створення єдиної інформаційної структури;

– побудова індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб школи; випуск електронних підручників;

– створення в Україні індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є передумовою для реалізації ефективних стратегій досягнення мети освіти [1].



Метою державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» є створення умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефективності державного управління шляхом впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, забезпечення реалізації прав на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, здійснення підготовки необхідних спеціалістів і кваліфікованих користувачів, сприяння розвитку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції і насамперед — конкурентоспроможних комп'ютерних програм як найважливішої складової інформаційних та комунікаційних технологій, сприяння переходу економіки на інноваційний шлях розвитку» [2].
Правореалізація - це втілення норм права у діяльність суб'єктів права шляхом дотримання заборон, використання суб'єктивних права і виконання юридичних обов'язків.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.

Концепцією інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл поставлено завдання: - забезпечити вільний доступ всіх учасників навчально – виховного процесу до інформаційних ресурсів школи, у тому числі до управлінських рішень, підготувати учнів до активної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Для розв’язання цієї проблеми треба створити сучасне інформаційне середовище інформаційно – аналітичну систему, забезпечити концентрацію ресурсного, методичного, організаційного управління в єдиному центрі. Система освіти повинна виконувати не лише технічні, а й аналітичні завдання, тобто суттєво сприяти проведенню педагогічного. управлінського аналізу.

В Україні розробляється інформаційно-телекомунікаційна мережа установ освіти, комп’ютерна база нормативно правових документів, прикладне програмне забезпечення навчально – виховного процесу.

Інфосфе́ра (англ. Infosphere) - неологізм, який складається з двох слів інформація і сфера. Вживається в інформатиці для опису сукупності інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів інформаційних відносин, а також системи регулювання виникаючих при цьому суспільних відносин.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Застосунок, застосовна програма, прикладна програма (англ. application, application software; пол. aplikacja; рос. приложение, прикладная программа) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

Створюються електронні підручники, педагогічні програмні засоби, комп’ютерно – зорієнтовані навчально – методичні комплекси МОН тощо
Викладання інформатики в 9 класі

Вивчення інформатики здійснюється за навчальною програмою ІНФОРМАТИКА для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (І.О.

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Завадський, Ю.О.Дорошенко, Ж.В.Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.



Навчальна програма складається з:

  • пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особли­вості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оціню­вання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

  • змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

  • додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.

Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.

Для учнів 9 класів розроблені онлайнові робочі зошити, які дають можливість учням колективно працювати над творчими завданнями, а вчителям - автоматично збирати результати.

Розробки розрахованi на проведення урокiв у комп’ютерному класi, що працює пiд керiвництвом ОС Windows.

Розробки урокiв структурованi за загальною схемою: визначено мету, наведено часову модель уроку, розкрито змiст вивчення матерiалу, вказано форми перевiрки засвоєння вивченого матерiалу, наведено вправи, якi готують учнiв до сприймання нового матерiалу та його осмислення.

Для вивчення нового матерiалу використовуються рiзноманiтнi форми та методи (лекцiї, бесiди, самостiйна робота зi схемами, таблицями, стендами, пам’ятками тощо). Схеми є стислим конспектом навчального матерiалу теми, що дозволяє їх використання на рiзних етапах уроку: пiд час вивчення нового матерiалу, узагальнення i систематизацiї знань, повторення та закрiплення набутих знань.

Вправи, якi призначенi для засвоєння матерiалу, передбачають поступове наростання складностi, знання теоретичного матерiалу, вмiння використовувати його на практицi та в нестандартнiй ситуацiї.

При вивченні предмета «Інформатика» передбачається проведення нетривалих практичних робіт спрямованих на відпрацьовування окремих технологічних прийомів, а також практикуму — інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на одержання цілісного змістовного результату, осмисленого й цікавого для учнів. Відповідно до ДСанПін 5.5.6-009-98, безперервна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати для учнів 9-х класів – 25 хв. за одну навчальну годину;

При виконанні робіт практикуму передбачається використання актуального змістовного матеріалу й завдань із інших предметних областей.

Предме́тна о́бласть (ПрО) - множина всіх предметів, властивості яких і відношення між якими розглядаються в науковій теорії. В логіці - гадана область можливих значень предметних змінних логічної мови.
Як правило, такі роботи розраховані на кілька навчальних годин. Частина практичної роботи (насамперед, підготовчий етап, що не вимагає використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій) може бути включена в домашню роботу учнів або у проектну діяльність. Робота може бути розбита на частині й здійснюватися протягом декількох тижнів. Обсяг роботи може бути збільшений за рахунок використання шкільного компонента й інтеграції з іншими предметами. Усього на виконання практичних робіт повинне бути відведене не менш половини всього навчального часу.

При проведенні усіх занять здійснюється розподіл класів на підгрупи (Наказ МОН №128 від 20.02.2002).

Для контролю навчальних досягнень використовуються рiзноманiтнi форми: самостiйнi роботи, вибiркове та фронтальне опитування, комп’ютерне тестування тощо.

Пропонований у посiбнику матерiал не завжди може бути використаний повнiстю за вiдведений час. Учитель, на свiй розсуд, враховуючи реальнi навчальнi можливостi учнiв, може пiдбирати власнi та варiювати запропонованi форми роботи.
Навчально-методичне забезпечення вивчення інформатики в 9 класі

Навчання інформатики здійснюється за новими підручниками, саме:



«Інформатика. 9 клас» (автори Т.І.Лисенко, Й.Я.РИВКІНД, ЛА.Чернікова, В.В.Шакотько) видавництва «Ґенеза»,

«Інформатика. 9 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко) видавництва «BHV»,

«Інформатика. 9 клас» (автори В.В.Володін, І.Л.Володіна) видавництва «Гімназія», «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) видавництва «Школяр».

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику «Інформатика. 9» (автори Й.Я. Ривкінд, Т.І.Лисенко, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько) покладені об'єктний і алгоритмічний підходи.

Об'єктний підхід полягає в тому, що у кожній темі визначені основні об'єкти, вивчення яких передбачає:


  • наведення означення або опису об'єкта;

  • перелік його властивостей та їх стисла характеристика;

  • опис множини можливих значень властивостей об'єкта;

  • розгляд операцій над об'єктами, які потрібно виконати, щоб змінити значення властивостей.

Алгоритмічний підхід полягає у представленні способів виконання опе­рацій над об'єктами у вигляді алгоритмів. Тому до навчального матеріалу Розділу 1 включено огляд таких концептуальних понять, як об'єкт, власти­вості об'єкта, значення властивостей об'єкта, операції над об'єктом, команда, виконавець, система команд виконавця, алгоритм.

У підручнику значна увага приділяється формуванню в учнів практичних навичок. Практичні завдання, наведені після кожного пункту, диференційо­вано за рівнем складності. їх кількість дещо перевищує потрібну для вико­ристання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні. Значна кількість завдань є завданнями дослідницького, проблемного, евристичного характеру. Спеціальними позначками виділені завдання, які автори рекомендують для роботи вдома, а також ті, що відносяться до додаткового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або невеликих групах.

У теоретичному матеріалі та в практичних завданнях широко реалізуються міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки. Підручник містить завдання та навчальні вправи з українознавчим спрямуванням, яке базується на персо-наліях і та використанні фактографічних даних.

Для методичної підтримки викладення інформатики за даним підручником, авторами створена спеціальна веб-сторінка за адресою litto://allinf.at.ua, на якій розміщені різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне планування курсу, файли-заготовки для практичних завдань і практич­них робіт, корисні посилання, інший теоретичний і практичний матеріал.

Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.
У подальшому на сайті планується робота форуму, он-лайн консультування вчителів, створення спільноти вчителів, які викладають інформатику за да­ним підручником.

Розуміючи, що в Україні на сьогодні є ще багато навчальних закладів, які продовжують використовувати в навчальному процесі попередню версію MS Office 2003, автори розмістили на сайті адаптований навчальний матеріал відповідних розділів саме під Word 2003. Також на сайті можна скачати авторську програму клавіатурного тренажера з набором вправ, які пропонуються для виконання практичної роботи № 1.

На сьогодні в більшості навчальних закладів України на комп'ютерах установлена операційна система Windows XP.

Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Але останнім часом у на­вчальних закладах дедалі частіше встановлюють комп'ютерні класи на базі операційної системи Windows Vista. Тому автори детально описали роботу з операційною системою Windows XP, і в той же час розмістили на сайті матеріали «Для тих, хто працює з Windows Vista», яка містить опис особли востей роботи з цією операційною системою. Це дасть змогу використову­вати підручник у різних навчальних закладах.

Навчальний матеріал у підручнику «Інформатика. 9 клас» (автори 1.0. Завадський, I.B Стеценко, ОМ. Левченко) структуровано за поурочним принципом: підручник складається з 32 розділів відповідно до 32 годин, відведених на вивчення курсу за програмою; на опрацювання кожного розділу відводиться один урок. Розділи об'єднані у 7 частин, кожна з яких відповідає одній темі навчальної програми.

У кожному розділі підручника є модулі для актуалізації знань (модуль «Повторення» на початку кожного розділу), перевірки й закріплення на­бутих знань і навичок (модулі «Висновки» та «Контрольні запитання і завдання» в кінці розділів), а також модулі з завданнями, виконання яких потребує творчого підходу («Завдання до роздумів» та «Завдання для дос­ліджень» в кінці розділів). Завдання для досліджень учні можуть викону­вати вдома, але задавати їх як обов'язкові домашні завдання варто лише тоді, коли всі учні мають змогу працювати за комп'ютером у позаурочний час.

Означення основних термінів виділені кольором, менш важливі терміни позначені курсивом, а значком у вигляді комп'ютера на лівому полі позна­чені прості дії, які слід виконати на комп'ютері для вивчення матеріалу, що викладено далі. У кінці книжки наведено словник основних термінів.

Майже всі вправи й практичні роботи складаються з 6 кроків, а в кінці розділів пропонується по 6 контрольних запитань і завдань. Це зроблено для того, щоб учителю було легко оцінювати успішність учнів за 12-бальною шкалою. Наприклад, оцінка за урок може формуватися як сума балів за виконання вправи (по 1 балу за кожен крок), а також балів за відповіді на контрольні запитання (по 1 балу за кожну правильну відповідь).



Вкажемо ще кілька важливих особливостей структури та змісту матеріалу підручника.

Збалансоване поєднання теорії і практики. Автори виходили з того факту, що курс інформатики не може бути суто теоретичним, на основі здобутих знань учні повинні отримувати навички. Тому в підручнику описані всі 12 практичних робіт, заплановані програмою і, крім того, близько 40 вправ для виконання на комп'ютері.

Застосування «об'єктно-орієнтованої» методики вивчення дисципліни. Автори дотримувалися такого принципу: виконуючи будь-яку дію на комп'ютері, учень має усвідомлювати, в яких координатах базової системи понять він перебуває. До основних понять в інформатиці належать поняття інформації, інформаційної системи та об'єкта, які детально розглядаються у першій частині підручника. Особливо важливим у запропонованій методиці вивчення курсу стає поняття об'єкта. Це пов'язано з тим, що все сучасне програмне забезпечення є об'єктно-орієнтованим, фактично всі дані у програмах зберігаються у формі об'єктів. Тому, під час вивчення тієї чи іншої інформаційної технології автори пропонують спочатку з'ясувати, якими основними об'єктами вона оперує, які параметри та поведінку мають ці об'єкти та які дії можна виконувати з ними. Це дозволяє розглядати будь-якийпрограмний продукт як засіб автоматизованого виконання певних операцій з певними базовими об'єктами, а отже сформувати в учнів систему знань, умінь і навичок на фундаменті, стійкішому, ніж програмний інтерфейс, який змінюється кожні кілька років.
Прикладни́й програ́мний інтерфе́йс (інтерфейс програмування застосунків, інтерфейс прикладного програмування) (англ. Application Programming Interface, API) - набір визначень взаємодії різнотипного програмного забезпечення.


Диференціація теоретичного матеріалу та навчальних завдань. Викладені в підручнику відомості за складністю сприйняття та важливістю є неоднорід­ними. Складніший та додатковий матеріал подано у спеціальних врізках. Серед завдань для досліджень та до роздумів у кожному розділі, а також у деяких вправах і практичних роботах є завдання підвищеної складності, про що свідчать відповідні позначки.Для методичної підтримки викладення інформатики за даним підручни­ком а також викладання курсів за вибором, авторами створено веб-сайт за адресою htto://itoSvita.ucoz.ua

Дворівневий підручник «Інформатика, 9 клас» (автори В.В.Володін, ІЛ.Володіна) складається з семи розділів, що представлені 27 параграфами. Назви усіх розділів, їх послідовність та кількість повністю співпадають із навчальною програмою, що полегшить роботу вчителя та учнів. Навчальний матеріал кожного параграфа поділений на пов'язані між собою блоки, після кожного з яких розміщені різнорівневі запитання для перевірки рівня засвоєння пропонованого в блоці матеріалу. У кожному блоці підручника за допомогою системи спеціальних позначень виділені основні означення та закони, матеріал, що формує відповідні практичні навички, теоретичний матеріал, який необхідно опрацювати для формування базових знань.

Хоча діюча програма вивчення інформатики в 9-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів розрахована на початок вивчення інформатики в 9 класі, деякі учні могли вивчати основи інформатики за іншими програмами в минулі роки. Тому автори підручника пропонують учителю та учням, що працюватимуть за цим підручником, обрати один з двох рівнів опрацювання навчального матеріалу (основний, розрахований на початок вивчення інформатики, та поглиблений, призначений для учнів, що продовжують вивчати інформатику або проявляють зацікавленість до вивчення предмету).

Весь навчальний матеріал, призначений для поглибленого та додаткового вивчення, виділений у підручнику в рубриках «Дізнайтеся більше», а відповідні практичні навички при роботі з додатковим матеріалом відпрацьо­вуються при виконанні експериментально-дослідних робіт.Обраний рівень вивчення навчального матеріалу різних тем курсу може бути різним. Наприклад, якщо тема «Комп'ютерна графіка» вивчалася учнями в минулі роки, то в даному класі вчитель може при вивченні цієї теми використати матеріали додаткового (поглибленого) рівня, проте при вивченні інших тем працювати за програмою та матеріалами основного рівня.

Після кожного параграфа у підручнику представлені різнорівневі навчально-тренувальні завдання, виконуючи які учні не лише перевіряють рівень засвоєння теоретичних знань та формують відповідні практичні навички, а й продовжують опрацьовувати навчальний матеріал теми. Навчально-тренувальні завдання мають практичну спрямованість, під час їх виконання дев'ятикласник «занурюється» в реальне життя сучасного інформаційного суспільства, усвідомлюючи необхідність отриманих знань та сформованих навичок У підручнику виділені завдання різного рівня, що автори пропонують використати для самостійного виконання учнями (вдома або при проведенні самостійних робіт у класі). У навчально-тренувальних та практичних завданнях наведено зразки для виконання вправ і завдань. Уможливлюється робота учнів у різних режимах: індивідуальному, парному та груповому.

Підручник містить 12 практичних робіт, тематика яких повністю відповідає діючій програмі. Завдання практичних робіт є різнорівневими, що дає можливість використовувати ці роботи в класах різного рівня та різної підготовки учнів.При викладенні навчального матеріалу, у навчально-тренувальних, прак­тичних та експериментально-дослідних завданнях використана можливість позитивного впливу на формування в учнів почуття патріотизму, націо­нальної самосвідомості, моральних якостей особистості, життєвих пріоритетів. При роботі з підручником «Інформатика, 9 клас» автори пропонують учням не лише вивчати базові означення, правила та закони, а самостійно досліджувати явища та процеси оточуючого світу, узагальнювати власні спостереження та перевіряти експериментально, виконуючи різнорівневі «Експериментально-дослідні роботи». Саме завдяки виконанню цього виду робіт формується свідоме та творче ставлення учнів до вивчення інформатики. Підручник містить достатньо інструментів для ефективної самостійної роботи учнів.

Для організації оптимальної та ефективної роботи з курсом варто викори­стовувати навчально-методичний комплект, до складу якого входять підруч­ник, робочий зошит, набір комп'ютерних навчальних матеріалів для вико­нання практичних та навчально-тренувальних завдань, набір комп'ютерних презентацій для підготовки та проведення мультимедійних уроків, набір комп'ютерних тестів. Матеріали, необхідні для роботи з курсом, розміщені на сайті авторів: www.svitinfo.com/book .

У підручнику «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) для кожного уроку виділено окрему тему. Кожний урок складається із основного і додаткового матеріалу («Поглиблюємо знання»), що поділяється на теоретичну і практичну частини: «Вивчаємо» та «Діємо». Навігаційні підказки у вигляді позначок допоможуть учням і вчителям зорієнтуватися у структурі підручника.

У кінці кожного уроку містяться запитання та завдання в рубриках: «Обговорюємо» та «Працюємо в парах». Переходити до рубрики «Працюємо самостійно» слід за умов відпрацювання на комп'ютері практичних вправ рубрики «Діємо». Завдання в рубриках «Працюємо самостійно» та «Працюємо в парах» диференційовані за складністю.

Рубрика «Досліджуємо» - для тих учнів, які хочуть знати більше та навчи­тися самостійно опановувати нові комп'ютерні технології та програми, за їх допомогою розв'язувати навчальні, практичні та наукові завдання.

При роботі з підручником передбачається використання учнями матері­алів, що зберігаються на компакт-диску, для виконання практичної частини кожного уроку. Наявність таких матеріалів дозволяє учителеві зекономити час як при підготовці уроку, так і при його проведенні, та досягти очікува­них результатів навчальних досягнень учнів. Посібник містить велику кількість завдань, які реалізують міжпредметні зв'язки та зв'язок з реальним життям, а також окремо виділені практичні роботи, завдання до яких ученьможе обирати самостійно чи за рекомендацією вчителя, враховуючи їх складність.

У підручнику також пропонується для виконання навчальний проект «По­дорожуємо Україною» - створення особливої карти нашої держави, на якій за допомогою спеціальних позначок будуть вказані цікаві місця (природні, історичні, культурні тощо) мальовничих куточків України.


Нормативна база при вивченні інформатики

При організації вивчення інформатики, виборі підручників, навчально-методичних комплексів, а також складанні поурочного планування рекомендується керуватися наступною нормативною базою:



  1. Наказ МОН N854 від 11.09.2009 р. «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі» http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0854290-09

  2. Наказ МОН №806 від 01.09.2009  «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах www.mon.gov.ua/newstmp/2009_1/01_09_1/nakaz_mon_806.doc

  3. Лист МОН №1/9-143 від 05.03.2010 року «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік http://osvita.
    Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
    ua/legislation/Ser_osv/6868


  4.  Порядок розроблення й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток до листа МОН України від 12.12.2002 №1/9-556)

  5. Лист МОН України №1/9 – 768 від 06.11.09  Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів http://www.lito.kr.ua/arhiv/list_mon_768.doc

  6. Порядок використання комп’ютерних програм http://www.lito.kr.ua/arhiv/nakaz_mon_pz.doc

  7.  Лист МОН України від 04.12.2008 № 1.4/18-3001 «Анотований огляд навчальної та науково-методичної літератури щодо питань роботи з обдарованою учнівською молоддю (за предметами)» http://www.lito.kr.ua/arhiv/inform_lit_olimp.doc


При складанні календарно-тематичного планування з інформатики слід звернути увагу на наступну структуру й зміст:

  1. Рекомендується створювати календарне планування на весь курс навчання відразу, а далі тільки вносити корективи. Такий підхід до складання календарного планування дозволить рівномірно розподілити матеріал на весь період навчання, що сприяє структуруванню й чіткості навчання, дозволяє передбачити повне виконання навчальної програми.

  2. Титульна сторінка містить назву «Календарне планування з інформатики за програмою________________________ для ________ класу». Обов'язково вказується укладач програми і його посада. У нижній частині аркуша ставиться місто (населений пункт) і дата. На титульному аркуші повинні бути в обов'язковому порядку:

  1. «Розглянуте» на засіданні методичного об'єднання вчителів інформатики.
    Ти́тульна сторі́нка (від лат. titulus - напис, заголовок) - заголовний аркуш видання, основний титульний елемент книги, на якому зазначаються основні відомості про неї - прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому та інше.
    Протокол № ___ від «____» вересня 20___ р. Керівник МО (підпис, розшифрування підпису).

  2. «Погоджене» Зам. директора НВР (підпис, розшифрування підпису). Дата.

  3. «Затверджую» Директор (назва ЗНЗ) ___ (підпис, розшифрування підпису). Дата. Примітка: дата повинна бути не пізніше 5 вересня поточного року.

  1. Пояснювальна записка (навчально-методичний комплекс, на підставі якого створювалося календарно-тематичне планування. Чому вчителем обране саме цей навчально-методичний комплекс? Кількість годин (на тиждень, на рік). Програмне забезпечення (навчальні програми з предмету) і т.д.)

  2. Загальний тематичний план.

  3. Вимоги до знань та вмінь учнів (за темами)

  4. Календарно-тематичний план. Зовнішній вигляд календарно-тематичного планування може бути прийнятий на засіданні МО вчителів інформатики. У календарно-тематичному плануванні обов'язково повинні бути відбиті наступні моменти:

    1. розділи курсу

    2. тема уроку

    3. кількість годин

    4. дата

    5. орієнтовне домашнє завдання

  5. Критерії визначення рівня навчальних досягнень учнів.

  6. Список джерел. У програмі необхідно вказати основні (тільки з рекомендованого МОН переліку) і додаткові джерела, які використовуються вчителем у рамках процесу навчання.

Електронні ресурси

http://www.lito.kr.ua/ - Віртуальний науково-методичний центр інформатики та методики інформатизації освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського

http://www.lito.kr.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=5&Itemid=6 – нормативне забезпечення викладання інформатики та інформатизації освіти

http://www.
У 1985 році уряд СРСР приймає рішення про комп'ютеризацію і впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Згідно з цим рішенням Державний Комітет СРСР з освіти надсилає в педінститути нові навчальні плани для спеціальностей 2104 і 2105, за якими шкільні вчителі математики та фізики повинні одержати додаткову кваліфікацію - учитель інформатики і обчислювальної техніки, а також директивний документ про введення на випускних курсах інституту 120-годинного предмета «Основи інформатики і обчислювальної техніки». З 1985 р. в фактично починається ера комп'ютеризації шкіл.
lito.kr.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=60&Itemid=33
- освітні ініціативи Microsoft Україна

http://iteach.com.ua/ - Програма Іntel® «Навчання для майбутнього»

http://www.svitinfo.com/book/ - Офіційний сайт авторського курсу "Основи інформатики 7-9"

http://www.ime.edu-ua.net/ - Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України

http://www.
Сайт або веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті) - сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
Інформа́тика (англ. Computer Science, нім. Informatik) - наукова дисципліна, що вивчає методи та процеси створення, перетворення, зберігання, передачі інформації та використання її в різних галузях людської діяльності.
osvita.info/
- Інформатика в Україні



Орієнтовне поурочне планування

Навчальна програма для учнів 9 класу

загальноосвітніх навчальних закладів

(35 годин на тиждень, резерв навчального часу – 3 години)

Орієнтовне поурочне планування розроблено згідно з програмою інформатики для учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (автори — І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова). Кількість годин, розподіл годин за темами, зміст та обсяг навчального матеріалу, а також назви і розподіл за темами практичних робіт повністю відповідають програмі. Водночас внесено незначні зміни у пропоновану в програмі послідовність викладення матеріалу деяких тем, а саме тем 3 та 6, та 7 а також підтеми 5.1, що пояснюється необхідністю рівномірного розподілу матеріалу за уроками та дотриманням принципу цілісності теми кожного уроку.

Практичні роботи не повинні проводитися протягом всього уроку, оскільки тривалість безперервної роботи за комп’ютером, згідно з санітарними нормами, не повинна перевищувати 25 хв. Проте, тим урокам, на яких заплановані практичні роботи, відповідає менший обсяг теоретичного матеріалу.

Наведене поурочне планування повністю відповідає структурі й змісту підручника «Інформатика. 9 клас» І.О. Завадського, І.В. Стеценко та О.М. Левченка, якому надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» згідно з наказом МОН №56 від 02.02.2009.



Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми і кількість практичних робіт може бути таким:



Зміст навчального матеріалу

Практична робота

Тема 1. Інформація. Інформаційні процеси та системи (2 год.)



Інформація. Інформаційні процеси. Способи подання й кодування інформаційних повідомлень.






Інформаційні системи та технології. Поняття про інформаційну культуру та інформатичну компетентність. Об’єкти та їх властивості.




Тема 2. Апаратне забезпечення інформаційних систем (3 год.)



Історія розвитку обчислювальної техніки. Типова архітектура персонального комп’ютера.






Пристрої обробки та зберігання даних.






Пристрої введення та виведення даних. Правила техніки безпеки під час роботи на комп’ютері.

Практична робота № 1. Робота з клавіатурним тренажером.

Тема 3. Системне програмне забезпечення (7 год.)



Різновиди програмного забезпечення. Поняття операційної системи та її функції. Складові та класифікація операційних систем.






Інтерфейс користувача операційної системи.

Практична робота № 2. Робота з інтерфейсом користувача операційної системи.



Поняття файлової системи. Навігація файловою системою.






Операції над об’єктами файлової системи.






Запуск на виконання програм. Типи файлів.

Практична робота № 3. Робота з об’єктами файлової системи.



Пошук інформації на комп’ютері. Використання автономної та онлайнової довідки операційної системи.

Практична робота № 4. Пошук інформації на комп’ютері.



Використання системних утиліт.




Тема 4. Службове програмне забезпечення (3 год.)



Комп’ютерні віруси та антивірусні засоби.

Практична робота № 5.

Захист комп’ютера від вірусів.



Стискання та архівування даних.


Практична робота № 6.Архівування та розархівування даних.



Збереження даних на знімних носіях.




Тема 5. Комп’ютерні мережі (6 год.)

5.1. Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі (3 год.)



Комп’ютерні комунікації та комп’ютерні мережі.






Апаратне і програмне забезпечення комп’ютерних мереж.






Робота в локальній мережі. Спільний доступ до ресурсів.

Практична робота № 7. Спільне використання ресурсів локальної мережі.

5.2. Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті (3 год.)



Призначення й структура мережі Інтернет. Служби Інтернету. Всесвітня павутина. Адресація в Інтернеті.






Використання та настроювання веб-браузера.






Пошук інформації в Інтернеті.

Практична робота № 8. Пошук інформації в Інтернеті.

Тема 6. Основи роботи з текстовою інформацією (4 год.)



Призначення, можливості і класифікація систем обробки текстів. Основи роботи з текстовим процесором.






Введення й редагування тексту. Виділяння фрагментів тексту. Перевірка правопису.






Форматування тексту.

Практична робота № 9. Введення, редагування й форматування тексту.



Операції з фрагментами тексту. Робота з кількома документами.

Практична робота № 10. Робота з текстовими фрагментами

Тема 7. Комп’ютерна графіка (7 год.)

7.1. Засоби перегляду й перетворення графічної інформації (1 год.)



Поняття комп’ютерної графіки. Растрові й векторні зображення та їх властивості. Колірні системи. Огляд і класифікація сучасних графічних редакторів. Формати графічних файлів.




7.2. Основи растрової графіки (3 год.)



Інтерфейс редактора растрової графіки. Настроювання параметрів малюнка та найпростіші операції з ним.






Інструменти малювання растрового графічного редактора.






Операції з фрагментами зображень.

Практична робота № 11. Створення растрових зображень

7.3. Основи векторної графіки (3 год.)



Принципи побудови й обробки векторних зображень. Інструменти малювання векторного графічного редактора. Основні дії з графічними об’єктами.






Форматування фігур. Настроювання параметрів графічних об’єктів. Додавання тексту до графічних зображень.






Переміщення об’єктів у площині та за шарами. Робота з групами об’єктів.

Практична робота № 12. Створення векторних зображень
  1   2   3