Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Рішення міської ради № Нормативи якості транспортного обслуговування населення на регулярних маршрутах загального користування в м. Запоріжжі

Скачати 188.24 Kb.

Рішення міської ради № Нормативи якості транспортного обслуговування населення на регулярних маршрутах загального користування в м. Запоріжжі




Скачати 188.24 Kb.
Дата конвертації10.06.2017
Розмір188.24 Kb.
ТипРішення


ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення міської ради _____________№______

Нормативи якості транспортного обслуговування населення

на регулярних маршрутах загального користування

в м. Запоріжжі

I. Загальні положення


Система нормативів якості – термін, що вживається в даному документі, як рекомендовані показники якості для м. Запоріжжя.

Цей документ встановлює вимоги до системи нормативів, що визначають показники якості обслуговування пасажирів для організації і здійснень перевезень на маршрутах автомобільного транспорту загального користування в м. Запоріжжі. Положення даної системи нормативів рекомендовані для вживання при визначенні якості обслуговування населення і розрахунку маршрутної мережі при перевезеннях автомобільним транспортом загального користування на території м. Запоріжжя. Методика оцінки якості роботи перевізника приведена в третьому розділі документу.

Пасажирський транспорт створює споживчу вартість у вигляді послуг, споживачем яких є пасажир.

Споживча вартість - це здатність товару задовільняти певну потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністю товару.

Надання, здобуття і використання такого роду послуг пов’язане із забезпеченням певного рівня якісних параметрів, які характеризують пасажирські перевезення.

Запропонована система нормативів є комплексом, що встановлює перелік вимог для забезпечення перевезень пасажирів з рівнем якості, відповідної українським і міжнародним стандартам.

Якість пасажирських перевезень оцінюється системою нормативів роботи пасажирського транспорту. Для оцінки даної системи показників в даному документі встановлений вищий рівень якості - хороший.

1. Цілі та задачі


Система нормативів якості розроблена і документально оформлена як засіб, що забезпечує відповідність транспортної послуги встановленим вимогам.

Метою системи нормативів є підвищення якості обслуговування населення транспортом загального користування.

Задачі, які вирішуються за допомогою даної системи:

- визначення рівня задоволення попиту населення міста на пасажирські перевезення;

- оцінка якості обслуговування населення транспортом загального користування на основі встановлених показників якості;

- розрахунок оптимальної маршрутної мережі транспорту загального користування.

2. Структура та склад системи нормативів
Система нормативів складається з наступних розділів:

1) нормативи, які визначають доступність транспортної системи;

Транспортна система - це система взаємопов’язаних складових (людей, які задіяні в транспортному процесі; інфраструктури; транспортних засобів тощо), яка призначена для транспортування будь-кого (будь-чого).

2) нормативи, які визначають рівень технологічної організації роботи автотранспорту на маршруті;

3) нормативи, які визначають витрати часу на пересування;

4) нормативи, які визначають рівень комфортності поїздки;

5) нормативи, які визначають безпеку пересування.

3. Вимоги, які пред'являються до системи нормативів

Побудова, зміст і виклад нормативів, що входять до системи, відповідає вимогам Закону України „Про автомобільний транспорт”, постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184 „Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, наказу Міністерства транспорту України від 21.01.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

Міністе́рство тра́нспорту Украї́ни - колишній центральний орган виконавчої влади України. 14 липня 2004 року міністерство реорганізоване в Міністерство транспорту та зв'язку України.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

98 N 21 „Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом”, ДСТУ UN/TCT R 36-03-2002 та ГСТУ 60.2-00017584-011-2001, ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” і інших.


Відповідно до встановленого рівня якості в кожному нормативі визначені конкретні показники, яким повинна відповідати система організації і здійснення пасажирських перевезень транспортом загального користування.

4. Терміни та визначення, які вжиті в системі


У системі використані наступні терміни і визначення:

- автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

- автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

- автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту;

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

- довжина маршрутної мережі – сумарна довжина її вулиць або доріг;

- маршрутна мережа, міська маршрутна мережа – сукупність вулиць та доріг, по яких прокладені маршрути міського наземного пасажирського транспорту;

- маршрутна поїздка або поїздка – разовий проїзд пасажира між деякими зупиночними пунктами одного маршруту;

- маршрутний коефіцієнт - насиченість ділянки мережі пасажирськими сполученнями;

- мережна поїздка пасажира – транспортне пересування між деякими зупиночними пунктами маршрутної мережі, що складається з декількох маршрутних поїздок на одному чи декількох видах міського пасажирського транспорту;

- пасажирообіг – добуток кількості пасажирів на відстань перевезень, вимірюється у пасажиро-кілометрах;

- пасажиропотік - кількість осіб, які здійснюють проїзд за визначеним маршрутом або напрямком у певний проміжок часу;

- потужність пасажиропотоку - число пасажирів, що проїхали в одному напрямі в одиницю часу через ділянку (перегін) транспортної мережі;

- рейс - рух транспортного засобу від початкового до кінцевого пункту маршруту;

- технічна швидкість транспортного засобу на маршруті – відношення довжини маршруту до сумарного часу, який витрачено на рух та затримки за обставин дорожнього руху;

Транспортна мережа, або ядро мережі (backbone або core network), - це універсальна мережа, що реалізує функції транспортування/комутації й об’єднує окремі мережі доступу із забезпеченням транзиту трафіка між ними високошвидкісними каналами.

Доро́жній рух - процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.

- транспортна мережа, міська транспортна мережа – сукупність вулиць та доріг, які обслуговуються різними видами міського транспорту;

Грома́дський тра́нспорт - мережа пасажирського транспорту, яка обслуговує широкий загал на противагу приватному транспорту, наприклад, приватним автомобілям або автомобілям на прокат. За рідкісним винятком, послуги громадського транспорту надаються за певну плату через придбання спеціалізованих одноразових (на одну поїздку) квитків або проїзних (проїзних документів, карток) на визначений термін (1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік).

- транспортна рухливість - число поїздок, що здійснюються одним пасажиром за одиницю часу (доба, місяць, рік);

- транспортне пересування - об'єктивно існуюча потреба населення в транспортних зв’язках, реалізована на транспортній мережі, що діє;

- час пік – найбільш завантажений час роботи автобусів на міському маршруті загального користування протягом доби. Час пік буває ранковим (з 6.00 до 9.00) та вечірнім (з 16.00 до 19.00);

- час роботи у міжпік – робота автобусів на міських автобусних маршрутах загального користування з 9.00 до 16.00 та з 19.00 до 24.00;

- швидкість сполучення – відношення довжини маршруту до часу рейса – часу на переміщення транспортного засобу від початкового до кінцевого пункту маршруту з урахуванням простоїв на проміжних зупинках і пов'язаних з регулюванням руху (регульовані перехрестя, світлофори, залізничні переїзди і т.д.

Залі́зничний пере́їзд - місце однорівневого перетину залізничних колій та автомобільної дороги або велосипедної чи пішохідної доріжки. Залізничний переїзд - об'єкт підвищеної небезпеки, тому для попередження нещасних випадків переїзди обладнуються світлофорами, шлагбаумами і звуковими сигналами, а також пристроями для огородження переїзду - металевими плитами, які піднімаються, загороджуючи проїзд (за винятком переїздів на малоактивних ділянках залізниць, які позначаються тільки дорожнім знаком). В Україні переїзди поділяються на чотири категорії.

);

- щільність транспортної мережі - відношення сумарної довжини маршрутної мережі до площі забудованої частини міста.

II. Нормативи

перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування
Якість обслуговування
1. Доступність транспортної системи
Ефективність роботи транспортної системи по перевезенню пасажирів залежить від рівня розвитку транспортної мережі.

Розвиток транспортної мережі залежить від стану дорожньої мережі.

Основні вимоги, що пред'являються до дорожньої мережі: мережа магістральних вулиць або доріг повинна забезпечувати по можливості найкоротші зв'язки для суспільного транспорту за витратами часу.

Мінімальна ширина проїжджої частини для одностороннього руху складається з габаритної ширини рухомого складу і зазору безпеки:

- габаритна ширина автобуса - 2,6 м;

- зазор безпеки (відстань між кузовом рухомого складу і бортом тротуару) - 0,5 м.

Дорожнє покриття транспортної мережі повинне мати тверде покриття, відповідне вимогам автомобільних доріг певної технічної категорій.

Рухо́мий скла́д - транспортні одиниці автомобільного, залізничного, метротранспорту, трамвая, тролейбуси.

Шлях - широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Маршрутний коефіцієнт (Км) :


Км = ∑Lm / Lc

де:


Lm – довжина маршруту (км.);

Lc – довжина маршрутної мережі (км.).


Визначається як відношення сумарної довжини маршрутів до довжини маршрутної мережі.

Показник якості: Км > 2 ÷ 2,5 (показник застосовується з урахуванням маршрутів міського наземного електричного транспорту загального користування).

Щільність маршрутної мережі (δ), км/кв.км:
δ = Lc / Fм
Визначається як відношення сумарної довжини маршрутної мережі (Lc) у км. до площі забудованої частини міста (Fм) у кв.км.

Показник якості: δ =1,5-4,5 (показник застосовується з урахуванням маршрутів міського наземного електричного транспорту загального користування).

Щільність маршрутної мережі характеризує насиченість території міста лініями наземного міського транспорту. Чим вище щільність, тим менше відстань між лініями і тим менше часу витрачають пасажири на підхід до ліній вищезазначеного транспорту.

Транспортна рухливість населення (В), кількість мережних поїздок:


В = Qгод / Nжит
де:

Qгод – річний обсяг перевезень (пас.);

Nжит – чисельність населення, що проживає на території транспортної мережі (міста) (чол.).

Показник якості: В ≥ 600 (показник застосовується з урахуванням маршрутів міського наземного електричного транспорту загального користування).

Транспортна рухливість населення є одночасно і характеристикою економічної доступності послуг, що представляються населенню транспортом.

Коефіцієнт змінності пасажирів.

Коефіцієнт змінності визначається відношенням довжини маршруту (Lм) до середньої відстані поїздки пасажирів на даному маршруті (Lср).
Кз = Lм / Lср
Показник якості: Кз від 2 до 4.

Коефіцієнт пересадочності пасажирів.

Коефіцієнт пересадочності визначається відношенням добової кількості пасажирів в місті (Qпд), які здійснюють мережну поїздку, до обсягу перевезених за добу пасажирів (Qд).
Кп=Qпд / Qд
Показник якості для маршрутної мережі: Кп 1,25

Кількість пересадок під час мережної поїздки пасажира – не більше двох за одну поїздку.

Економічна доступність (ЕД) послуг пасажирського транспорту для населення визначається за допомогою співвідношення середніх розрахункових нормальних витрат одного жителя на отримання послуг відповідними фактичними витратами, визначеними тарифами перевезень, що діють, транспортом загального користування.

Середні розрахункові нормативні витрати одного жителя на послуги транспорту загального користування (Знорм ) визначаються як:


Знорм = Дср * РА

де:


Дср – величина середньорічного доходу жителя міста, грн.

РА - середня частка витрат жителя міста на послуги пасажирського транспорту в загальній сумі його доходів (у %) (з урахуванням європейських стандартів і перспектив розвитку українського ринку пасажирських автоперевезень хороша якість обслуговування припускає частку витрат не більше 5-7%).

Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) - міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).


Середні розрахункові фактичні витрати одного жителя на послуги автомобільного транспорту загального користування (Зфакт.) визначається як:
Зфакт . = Тср * В * Lср,
де:

Тср - середньорічний тариф перевезень транспортом загального користування, грн./км.;

В – середньорічна транспортна рухливість населення в м. Запоріжжі (кількість поїздок).

Lср- середня відстань поїздки пасажира, км.


Середня відстань поїздки пасажира - є відношенням фактичного пасажирообігу до обсягу перевезень.

Середня відстань поїздки пасажира (Lср), км *):


Lср = Р / Q
де:

P – пасажирообіг (пас/км).

Q – обсяг перевезень (пас.).
Показник якості: Lср < 5 ÷ 7 км.

Середні розрахункові фактичні витрати одного жителя на послуги транспорту загального користування (Зфакт.) не повинні перевищувати середні розрахункові нормативні (Знорм)


Зфакт ≤ Знорм
Показником якості економічної доступності є перевищення середніх фактичних витрат в порівнянні з нормативними не більш, ніж на 15%.

2. Рівень технологічної організації роботи

рухомого складу на маршруті

Рівень технологічної організації роботи рухомого складу на маршруті оцінюється наступними показниками: інтервал руху, регулярність сполучення.

Інтервал руху (I) – час (у хв.), через який чергується проходження зупинкових пунктів слідуючого один за іншим рухомого складу.

Регулярність сполучення (R) (у %) – відношення кількості регулярних рейсів (np.рег) до рейсів, передбачених розкладом (np план).

Регулярний рейс (np.рег) – рейс з допустимим відхиленням від розкладу руху для маршрутів в міському сполученні.

Інтервал руху (I), хв.:


I = tоб / А,
де:

tоб – час зворотного рейсу транспортного засобу на маршруті, хв.

А – кількість транспортних засобів, що працюють на маршруті, одиниць.

Автомобі́ль, авто́ (від грец. αὐτός - сам і лат. mobilis - той, що рухається) - самохідна колісна машина, яка приводиться в рух встановленим на ній двигуном і призначена для перевезення людей, вантажу, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт та перевезення спеціального устаткування безрейковими дорогами.


Показник якості (І) для маршрутів м. Запоріжжя:

1) в піковий час - I ≤ 1 ÷ 3 хв.

2) в міжпіковий час - I ≤ 15 хв.

Регулярний рейс (np рег ),од.

Показник якості: відхилення від розкладу руху - ±2 хв.

Регулярність сполучення (R), %:


R = (np рег / np план)*100%,
Показник якості (R): від 95 до 100%

Регулярність сполучення пов'язана безпосередньо з таким показником як своєчасність пасажирських перевезень, оскільки вона визначається для контролю за виконанням розкладу руху автобусів.

3. Витрати часу на пересування
Витрати часу на пересування пасажира складаються:

- з часу на підхід до зупинкового пункту (tпід.);

- з часу на очікування транспорту (tочік.);

- з часу поїздки (рух) (tрух.);

- з часу на пересадку (tпер.).
Час, що витрачається пасажиром на поїздку (tпоїздки), хв.:
tпоїздки = t підходу, відходу t очік. t рух. t пер.
Показник якості визначається для маршрутної мережі і встановлюється для міста м. Запоріжжя ≤ 40 хв. (в один кінець) для 90% працюючого населення.

Технічна швидкість транспортного засобу (VT), км/год:


VT = 3,6*Lм / (tрух. tз)

де:


*3,6 - коефіцієнт переводу;

Lм - довжина маршруту;

tрух - час рух по маршруту;

tз – час на затримки за обставин дорожнього руху.


Показник якості для міських маршрутів: 25-30 км/год.

Швидкість сполучення (Vс) (км/год) - визначається відношенням довжини маршруту (Lм) до часу рейса (tp):


Vс = Lм / tp.
де tp. – час на переміщення транспортного засобу від початкового до кінцевого пункту маршруту з урахуванням простоїв на проміжних зупинках і пов'язаних з регулюванням руху (регульовані перехрестя, світлофори, залізничні переїзди і т.д.).
Показник якості: для автобусних маршрутів, які обслуговуються в звичайному режимі - 17-20 км/год., в режимі маршрутного таксі – 20-25 км/год.

Маршру́тне таксі́ або маршру́тка - вид комерційного громадського транспорту.

4. Комфортабельність транспортної системи


Комфортабельність транспортної системи оцінюється:

1. Комфортабельністю транспортних засобів, яка характеризується наступними показниками:

1.1. Статичним коефіцієнтом використання місткості (γст).

1.2. Фізіологічним індексом комфорту, що враховує фізіологічне сприйняття поїздки, на яку впливає естетика оформлення салону, його освітленість, повітрообмін, опалювання, рівень шуму в салоні.

В 1895 році відбулися автомобільні перегони за маршрутом Париж-Бордо-Париж на відстань 1150 кілометрів. З-поміж учасників першим прибув на фініш через 48 годин і 47 хвилин двомісний «Папар-Лавассор» (3,5 к.с.). За кермом сидів його конструктор Еміль Лавассор. Коли він виліз із машини, то вигукнув: «Яке то було божевілля! Я летів із швидкістю 30 кілометрів за годину!».

2. Комфортом очікування транспортних засобів (на трасі і на кінцевих пунктах).

Більшість автомобілів ділиться на правокермові і лівокермові.

3. Своєчасністю пасажирських перевезень.

4. Безпекою пасажирських перевезень, надійністю функціонування транспортних засобів.

Комфортність транспортних засобів оцінюється за мірою наповнення салону за допомогою статичного коефіцієнта використання місткості (γст). Він характеризується як:


γст = Qфакт / Qпл
де:

Qфакт – фактичний обсяг перевезених пасажирів;

Перше в історії ДТП, що спричинило за собою смерть пішохода, сталося у 1899 року також у Нью-Йорку. Таксі збило Генрі Блісса.

Перше в історії ДТП, зареєстроване за участю автомобіля (причому це був електромобіль) відбулося 30 травня 1896 року в Нью-Йорку: Генрі Уелс на своєму транспортному засобі зіткнувся з велосипедом Евеліна Томаса, який отримав перелом ноги.

Qпл – обсяг перевезень, який може здійснюватися при номінальному використанні рухомого складу за можливостями його місткості.
Існуючі характеристики місткості:

Qсид - місткість за місцями для сидіння;

Qном – номінальна або загальна місткість, вона визначається як місткість за місцями для сидіння 3 пасажири на кожному квадратному метрі підлоги в салоні, вільної від сидінь;

Qмакс- максимальна місткість, визначена як місткість за місцями для сидінь 5 пасажирів на кожному квадратному метрі підлоги, вільної від сидінь.

Показник якості для маршрутів в м. Запоріжжя – по максимальній місткості (γст = Qфакт / Qмакс ):

1) в час пік” - γст ≤ 0,78;

2) в міжпіковий час γст ≤ 0,28.

Фізіологічний індекс комфорту визначається наступними показниками:

- естетикою оформлення салону;

- рівнем освітлення пасажирського салону;

- рівнем шуму в салоні;

- температурним режимом;

- вимогами до дверних отворів і дверей.

Оформлення пасажирського салону повинно бути виконано у відповідності до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Система освітлення повинна забезпечувати рівномірне освітлення салону 800-1000 лк, яку вимірюють над сидіннями на висоті 800 мм від підлоги.

Рівень шуму в салоні не повинен перевищувати у автобусі - 88дб.

Температурний режим повинен задовольняти наступним вимогам:

- мінімальна температура повітря в салоні - 14,5 ÷ 17,50С;

Температу́ра (від лат. temperatura - належне змішування, нормальний стан) - фізична величина, яка описує стан термодинамічної системи.

- максимальна температура повітря в салоні - 26,7 ÷ 28,90С;

- кількість повітря, що подається - 34 ÷ 51 мЗ/год.

Найвища температура, досягнута за участі людини, ~ 10 трлн К (що є порівнянним з температурою Всесвіту у перші секунди його існування) була досягнута у 2010 році під час зіткнення іонів свинцю, прискорених до світлових швидкостей. Експеримент було проведено на Великому адронному колайдері.

До дверей засобів пасажирського транспорту висуваються наступні вимоги:


  • дистанційне управління з пульту водія;

  • час відкриття та закриття дверей - 2 сек.;

  • блокування, яке виключає можливість руху, якщо не всі двері зачинено;

- блокування, що забезпечує повернення дверей до початкового положення при опорі відкриттю чи зачиненню 150 Н.

Ширина дверних отворів:

- для одностворчатих дверей - 650мм.;

- для двостворчатих дверей - 1200мм.

Комфорт очікування транспортних засобів характеризується:

- доступністю зупинкових пунктів;

Найстаріший діючий автомобіль у світі - De Dion Bouton Et Trepardoux Dos-A-Dos Steam Runabout, 1884 року випуску

- пристроєм і естетикою оформлення зупинкових пунктів.

Доступність зупинкових пунктів (Д) визначається часом підходу пасажира до найближчої зупинки, який не повинен перевищувати 10 хв.

Витрати часу на пересадку (Вп ) не повинні перевищувати 10 хв.

Облаштування і оформлення зупинкових пунктів повинні здійснюватись відповідно до Наказу Мінтрансу України від 21.01.1998 №21 та інших законодавчих актів.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

Перераховані показники, що визначають комфортабельність транспортної системи, впливають разом з коефіцієнтом технічної готовності і коефіцієнтом використання парку рухомого складу на надійність функціонування транспортних засобів.

Коефіцієнт технічної готовності (άв) визначає частку кількості автомобілів підприємства, підготованих до виїзду на лінію виробничо-технічною службою:


άв= АДтсс / АД

де:


АДтсс – кількість транспортоднів у технічно справному стані;

Кількість автомобілів в Україні у 2009 році становила близько 7 мільйонів, що становило приблизно 151 автомобіль на 1000 чоловік і 11.6 авто на кілометр квадратний території.

АД – загальна кількість транспортоднів прибування в підприємстві.


Коефіцієнт використання парку рухомого складу (άвп) визначає середню частку транспортних засобів підприємства, яка щоденно випускається на лінію:
άвп=АДр / АД
де:

АДр – кількість транспортоднів роботи на лінії.

Найпопулярнішим кольором автомобілів є сріблястий, за ним ідуть чорний, білий та сірий кольори.


Показник якості: άвп ≤ άв

5. Безпека руху


Відповідно до наказу Мінтрансу України від 12.11.2003 №877 безпека – це відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу.

Безпе́ка доро́жнього ру́ху - це комплекс та система правил, заходів і засобів, що забезпечують умови безпечного дорожнього руху, які спрямовані на захист і збереження життя і здоров'я активним та пасивним учасникам дорожнього руху, а також, захист і збереження довкілля та майна.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Безпека дорожнього руху – характеристика дорожнього руху, що визначається аварійністю.

Безпека повинна забезпечуватись за рахунок дотримання комплексу вимог до:

- організаціоно-функціональної структури і персоналу виконавця;

- виконавчим керівником до фахівців;

- підготовці ресурсів;

- забезпечуючим процесам;

- оперативному управлінню;

- стану ресурсів;

- посадці (висадці);

- перевезенню.

ІІІ. Методика оцінки якості роботи перевізника


Основою визначення параметрів якості роботи перевізника є аналіз відповідності техніко-економічних показників його діяльності вимогам, що пред'являються нормативами обслуговування населення автобусними перевезеннями в м.

Те́хніко-економі́чні пока́зники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.

Запоріжжі.

Кількісна характеристика відповідності обчислюється як відсоток відхилення значень звітних показників від нормативних величин, вказаних в стандарті.

Методика заснована на розрахунку окремих і середнього відхилень від нормативних величин по заданих розділах стандарту, а також підсумкової оцінки якості роботи перевізника, що визначається на основі результатів розрахунків відхилень.

Для оцінки якості роботи перевізника використовуються нормативні показники розділів:

- доступність транспортної системи;

- рівень технологічної організації роботи транспорту на маршруті;

- витрати часу на пересування;

- рівень комфортності поїздки.

При розрахунку показників оцінки якості використовуються наступні нормативні характеристики (по розділах):

1. Рівень технологічної організації роботи транспорту на маршруті.

1.1.(1) Інтервал руху (I).

1.2.(2) Регулярність сполучення (R).

1.3.(3) Середня відстань поїздки пасажира

2. Витрати часу на пересування.

2.1.(4) Час, що витрачається пасажиром на поїздку (tпоїздки).

2.2.(5) Технічна швидкість (VT).

2.3.(6) Швидкість сполучення (VС).

3. Рівень комфортності поїздки.

3.1.(7) Статичний коефіцієнт використання місткості (γст).

3.2.(8) Витрати часу на пересадку (Вп ).

Величина відхилення i-го показника від нормативу Оi визначається по формулі:

(1)

де


- фактичне значення показника;

- значення показника, яке задається нормативом стандарту.
Визначення фактичних значень відмічених показників здійснюється по видах маршрутів. Кожний з них, залежно від вимог нормативів обслуговування населення, розраховується для одного або декількох видів маршрутів.

Основними показниками є середні величини для всіх маршрутів, що відносяться до заданого виду. Вони включають:

1.1.(1) Інтервал руху (I).

1.2.(2) Регулярність сполучення (R).

1.3.(3) Середня відстань поїздки пасажира (Lср).

2.1.(4) Час, що витрачається пасажиром на поїздку (tпоїздки).

2.2.(5) Технічна швидкість (VT).

2.3.(6) Швидкість сполучення (VС).

3.1.(7) Статичний коефіцієнт використання місткості (γст).

3.2.(8) Витрати часу на пересадку (Вп).

При розрахунках відхилення є відсоток недовиконання нормативу (негативне відхилення). У разі відповідності вимогам стандарту, відхилення вважається нульовим.

При цьому відмінності в змісті нормативів призводять до того, що в одних випадках відповідність вимогам означає значення показника більше, ніж вказано в нормативі, в інших – знаходження в заданому діапазоні, в третіх – менше заданого значення нормативу. Ці обставини особливо обговорюються в методиці при визначенні формул розрахунку кожного індикатора.

Розрахунок індикаторів якості роботи перевізника в звітному періоді складається з двох етапів:

- Визначення величин відхилень від нормативів.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

- Підсумкової (зведеної) оцінки якості роботи перевізника.

Розрахунок величин відхилень від нормативів здійснюється для кожного з 8-ти заданих показників по формулі (1). У разі виконання або перевиконання нормативних вимог відхилення Оi не розраховуються (передбачаються рівними 0%). Умовами виконання вимог нормативу для окремих показників є:

1. Інтервал руху (I).

Відхилення О1 = 0, якщо :

1.1. В «піковий» час - I ≤ 1 ÷ 3 хв.

1.2. В «міжпіковий» час - I ≤ 15 хв.

2. Регулярність сполучення (R).

Відхилення О2 = 0, якщо R ≥ 95 %.

3. Середня відстань поїздки пасажира (Lср).

Відхилення О3 = 0, якщо Lср ≤ 7 км.

4. Час, що витрачається пасажиром на поїздку (tпоїздки).

Відхилення О4 = 0, якщо tпоїздки ≤ 40 хв.

5. Технічна швидкість (VT).

Відхилення О5 = 0, якщо VT знаходиться в діапазоні 25-30 км/год.

6. Швидкість сполучення (VС).

Відхилення О6 = 0, якщо VС в діапазоні:

6.1. Для маршрутів у звичайному режимі - 17-20 км/год.

6.2. Для маршрутів у режимі маршрутного таксі - 20-25 км/год.

7. Статичний коефіцієнт використання місткості (γст).

Відхилення О7 = 0, якщо:

7.1. В години «пік» γст ≤ 0,78.

7.2. В «міжпіковий» час γст ≤ 0,28.

8. Витрати часу на пересадку (Вп).

Відхилення О8 = 0, якщо Вп ≤ 10 хв.

Після розрахунків зазначених значень Оi ( i = 1,2, … 8) визначається величина середнього відхилення показників роботи перевізника від значень нормативів, заданих стандартом, як:

Ітогова оцінка якості роботи перевізника здійснюється на основі наступних положень:

1. Якщо всі значення показників відхилень від нормативів Оi не перевищують 15% (Оi ≤ 15%, i = 1,2, … 8), то якість роботи перевізника оцінюється як хороша.

2. Якщо хоча б одне значення показника відхилення від нормативу перевищує 15%, але не перевищує 30%, то:

- Якщо середнє відхилення не перевищує 15%, то якість роботи перевізника оцінюється як задовільна.

- Якщо середнє відхилення більш ніж 15%, то якість роботи перевізника оцінюється як незадовільна.

3. Якщо хоча б одне значення показника відхилення від нормативу перевищує 30%, то якість роботи перевізника оцінюється як незадовільна.



Секретар міської ради Ю.В.Каптюх




Скачати 188.24 Kb.

  • Закону України
  • Міністерства транспорту України