Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Рішення Тернопільської міської ради від «16» грудня 2011р. №6/16/26

Рішення Тернопільської міської ради від «16» грудня 2011р. №6/16/26




Сторінка1/14
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.48 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Додаток

до рішення Тернопільської міської ради

від «16» грудня 2011р. №6/16/26

Міністерство науки, освіти, молоді та спорту України

Тернопільский національний педагогічний університет

Імені Володимира Гнатюка

АНОТОВАНИЙ ЗВІТ

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

«ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМИ ЛОКАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ М.

Володи́мир Миха́йлович Гнатю́к (9 травня 1871, Велеснів, тепер Монастириського району Тернопільської області - 6 жовтня 1926, Львів) - український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук.

ТЕРНОПОЛЯ»

Тернопіль - 2011
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. Нормативно-правові та науково-експертні засоби

формування локальної екомережі…………………………………3

Призначення локальних схем екомережі (ЛСЕМ)………………………………. 4


Вихідні матеріали для розробки ЛСЕМ………………………… 5

РОЗДІЛ ІІ. Загальна характеристика сучасного стану ландшафтів і

біоти…………………………………………………………………...8

Географічне положення. 8

Рельєф………………………………………………………………………………..8

Клімат…………………………………………………………………………….….9

Гідрографічна мережа……………………………………………………………...10

Грунти……………………………………………………………………………….10

Флора і рослинність………………………………………………………………..10

Фауна і тваринне населення………………………………………………….……14

Природні комплекси…………………………………………………………….14
Антропогенні зміни ландшафтів………………………………………………..…16

Території та об’єкти природно-заповідного фонду……………………………....16

Екостабілізаційний каркас території……………………………………………...16

РОЗДІЛ ІІІ. Перелік структурних елементів екомережі, їх характеристика та обґрунтування необхідності виокремлення конкретних ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій………………………………………………………….…18


Категорія “екологічна мережа”. Концептуальні основи розбудови

екомереж, критерії виокремлення основних структурних елементів……....….18

Структурні елементи локальної екомережі м. Тернополя……………………....28

Робочий варіант картосхеми локальної екомережі м. Тернополя……………....35



РОЗДІЛ ІУ. Обґрунтування та оцінка територіальної моделі локальної екомережі за чинниками людської діяльності…………………………….….39

Перелік складових земель структурних елементів регіональної екомережі

та їх характеристика……………………………………………………………….39

Аналіз екомережі за типами екосистем…………………………………………...57

Зв'язок локальної екомережі з регіональною……………………………………..63

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………..…..68



ДОДАТКИ…………………………………………………………………………72

Вступ

Розробка локальних схем екомережі, їх територіальної структури та місця у складі регіональних схем та земельного фонду України здійснюється на виконання Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» (1989-111) та Закону України «Про екологічну мережу України» (1989-14), а також обласної програми «Про регіональну екомережу Тернопільської області» (2002р.).

Метою є визначення порядку створення структурних елементів локальних схем екомережі на основі вимог існуючої нормативно-правової бази з урахуванням міжнародного досвіду та досвіду роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.



І. Нормативно-правові та науково-експертні засоби формування локальної екомережі

Україна є активним співучасником процесу розбудови екомережі і єдиною державою на всьому пострадянському просторі, яка має відповідні законодавчі документи - Закон України «Про екологічну мережу України» (1989-14) та Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» (1989-111).

Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір - журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

Відносини, пов’язані з визначенням складу і змісту матеріалів Регіональної схеми екомережі, етапи формування Регіональної екомережі та їх послідовність, процедуру створення територіальної структури екомережі в регіоні, регулюються також іншими законодавчими документами, а саме: Конституцією України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), «Про тваринний світ» (3041-12), «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12), «Про рослинний світ» (591-14), "Про охорону земель" ( 962-15 ), "Про землеустрій" (858-15), "Про державний контроль за використанням та охороною земель"( 963-15 ), Земельним кодексом України (2768-14), Лісовим кодексом України (3852-12) , Водним кодексом України (213/95-ВР) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також міжнародними договорами, зокрема Конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (995-031) (1971 р.

Во́дно-болотяні угі́ддя, або вологі землі (англ. Wetlands) - ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами.

Водопла́вні птахи́ - позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них належать птахи, що вміють триматися на поверхні води, а не лише полюють у водному середовищі. З погляду кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами.

Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Держа́вний контро́ль - одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю - одна з важливих функцій державного управління.

Водний кодекс України - кодифікований закон України. Кодекс введено в дію з дня опублікування - 13 червня 1995 року - згідно з Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР.

Земельний кодекс України (ЗКУ) - основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року (№ 2768-III).

), Конвенцією про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (995-089) (1972 р.), Конвенцією про біорізноманіття (995-030) (1994 р.) та іншими.

Завданням законодавства про екомережу є регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та невиснажливого використання природних ресурсів на територіях екомережі як однієї з найважливіших передумов збереження сталого, екологічно збалансованого розвитку України, охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства.

Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.

Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.

Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14



  • АНОТОВАНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
  • Тернопіль - 2011 ЗМІСТ ВСТУП
  • РОЗДІЛ ІІ. Загальна характеристика сучасного стану ландшафтів і біоти
  • РОЗДІЛ ІУ. Обґрунтування та оцінка територіальної моделі локальної екомережі за чинниками людської діяльності…………………………….….39
  • …………………………………………………………………..…..68 ДОДАТКИ
  • І. Нормативно-правові та науково-експертні засоби формування локальної екомережі