Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Робоча навчальна програма

Скачати 372.89 Kb.

Робоча навчальна програма




Скачати 372.89 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації31.03.2017
Розмір372.89 Kb.
ТипПротокол
  1   2

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

______________________Геологічний факультет____________________
Кафедра загальної та історичної геології

Укладач: ас.
Історична геологія (рос. историческая геология, англ. historical geology; нім. historische Geologie f) - наука, що вивчає історію і закономірності геологічного розвитку Землі.
Кравченко Дмитро Володимирович


СТРУКТУРНА ГЕОЛОГІЯ ТА ГЕОКАРТУВАННЯ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів ІІ курсу напряму Геологія – 6.040103,

спеціалізацій геофізика та гідрогеологія


Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № _____

від „____”_________200___р.
Зав. кафедри

__________ Шевчук В.В.


Декан геологічного факультету
__________ _Михайлов В.А.

КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма з дисципліни «Структурна геологія та геокартування».

Укладач: кандидат геологічних наук, асистент Кравченко Дмитро Володимирович


Лектор: к.

Кандидат геологічних наук - науковий ступінь у галузі геологічних наук. В Україні існує два наукових ступені: «кандидат наук» та «доктор наук» (вищий науковий ступінь). Науковий ступінь «кандидат наук» присуджується на підставі захисту кандидатської дисертації, яка містить нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі науки.
геол.н., ас. Кравченко Д.В.
Викладач: ас. Кравченко Д.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«_____»_______________2007 р.
_________________Гожик А.П.

ВСТУП
Курс „Структурна геологія та геологічне” картування належить до базових нормативних геологічних курсів підготовки бакалаврів напряму Геологія, що викладається на ІІ курсі в І та IІ семестрах другого курсу в обсязі 162 годин з них 52 годин лекції, 35 годин лабораторні заняття і 75 годин самостійної роботи (І семестр: лекції – 18 годин, практичні – 18 годин, самостійна робота – 34; ІІ семестр: лекції – 34 годин, практичні – 17 годин, самостійна робота – 41. Форми підсумкового контролю – залік у І семестрі та іспит у ІІ-му. За умови успішного опанування дисципліни студенту присвоюється 4,5 кредити ECTS.

Метою навчальної дисципліни «Структурна геологія та геологічне картування» є ознайомлення студентів геологічного факультету із неоднорідностями будови геологічних тіл та формами залягання осадових, магматичних та метаморфічних порід в межах верхньої частини земної кори, а також із методами геологічного картування.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Літосфе́ра (від дав.-гр. Λίθος - камінь і дав.-гр. σφαίρα - куля, сфера) - верхня тверда оболонка земної кулі. До її складу входять земна кора та субстрат (верхня частина мантії Землі).
А її завданням є визначення характеристик напруженого стану геологічних тіл, з’ясування генезису та еволюції геологічних структур, а також закономірності їх просторового положення.
Геологі́чна структу́ра, Тектоні́чна структу́ра (рос. геологическая (тектоническая) структура, англ. geological stucture; нім. geologische Struktur f) - Геологічна будова ділянки земної кори. Форма залягання гірських порід.


Предметом навчальної дисципліни «Структурна геологія та геологічне картування» є форми залягання гірських порід в межах літосфери, їх моделі, що розкривають причини та механізми формування геологічних тіл.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
Поряд із викладенням відповідного теоретичного матеріалу, курсом передбачено оволодіння студентами навичками читання та складання геологічних карт, що необхідно для проведення навчальної польової геологічної практики із геологічного картування.
Геологі́чна ка́рта (рос. геологические карты, англ. geological maps, нім. geologische Karten f pl) - карти, що відображають геологічну будову території або якісь її особливості. Складаються на географічній або топографічній основі.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

– первинні та вторинні форми залягання геологічних тіл, основні теоретичні механізми формування структурних форм гірських порід різного походження;

– методику проведення геологічного картування;

– способи визначення елементів залягання гірських порід як за допомогою гірничого компаса, так і застосовуючи геометричні побудови і аналітичні розрахунки;

Гірничий компас (рос.горный компас, англ. mining compass, нім. Bergkompaß m, Geologenkompaß m) - прилад, яким визначають напрям (азимути) простягання і падіння, а також кути падіння пласта або тріщини гірських порід.



Студент повинен вміти:

– діагностувати первинні та вторинні форми залягання геологічних тіл різного генезису;

– користуватись «структурними маркерами» (маркуючими горизонтами, первинними лінійністю, смугастістю тощо) для визначення морфологічних особливостей геологічних тіл;

– встановлювати історичну послідовність формування геологічних структур та територій, становлення яких відбувалось у декілька етапів дислокацій;

– читати і складати геологічні карти із горизонтальною, моноклінальною, складчастою структурою та із особливими формами залягання осадових, вулканічних, інтрузивних і метаморфічних утворень;

– будувати геологічні розрізи та блок-діаграми.

Геологі́чний ро́зріз, геологічний профіль (рос. геологический разрез, геологический профиль, англ. geological section, geologic column; нім. geologisches Profil n, geologischer Querschnitt m, Bergprofil n) - графічне зображення вертикального профілю геологічної будови певної місцевості, на якому показано вік, склад і потужність гірських порід.


Місце в структурнно-логічній схемі спеціальності. Для опанування нормативної дисципліни «Структурна геологія та геокартування» студент попередньо повинен вивчити загальну геологію, фізику, лінійну алгебру та аналітичну геометрію, топографію, мінералогію, історичну геологію з основами палеонтології. Вивчення структурної геології та геокартування необхідно для опанування таких дисциплін як геотектоніка, геологія родовищ корисних копалин, методи геологічної зйомки, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин, а також є теоретичною основою для виконання курсової роботи зі структурної геології та геокартування і виконання програми навчальної практики з геологічної зйомки, буріння та геофізичних методів.
Зйомка геологічна, Знімання геологічне (рос. съемка геологическая, англ. geological survey, нім. geologische Aufnahme f) - комплекс робіт по складанню геологічних карт певного району з метою виявлення особливостей геологічної будови, закономірностей розміщення родовищ корисних копалин і перспектив території на всі види мінеральної сировини.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Лінійна алгебра Ліні́йна а́лгебра - важлива частина алгебри, що вивчає вектори, векторні простори, лінійні відображення та системи лінійних рівнянь. Векторні простори зустрічаються в математиці та її прикладних застосуваннях.
Родовище Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.


Системи контролю знань та умови складання іспиту. Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою та передбачає проведення 4-х модуль­них контрольних робіт, заліку у І-му семестрі та іспиту у ІІ–му семестрі другого курсу. Підсумковий семестровий контроль передбачає врахування кількості балів за модульними контрольними та лабораторними роботами із врахуванням вагових коефіцієнтів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою в кожному семестрі окремо.


Форми поточного контролю:

  • усна відповідь – 5 бали;

  • домашня письмова робота – 10 балів;

  • проміжні тести або контрольні роботи – 5;

  • лабораторні роботи – 5.


Модульний контроль: 3 модульні роботи (2 – в першому семестрі, 2 – в другому)

І семестр




Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )

Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )

Залік

Разом
(підсумкова оцінка)


Вагові коефіцієнти (%)

20%

k1=0,2



40%

k2=0,4



40%

kзал=0,4



100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

100

Оцінка (бали)

20

40

40

100

Розрахунок підсумкової оцінки за перший семестр (зваженої):

ПО= ЗМ1× k1 ЗМ2 × k2 КПМ × kзал .

ІІ семестр




Змістовий модуль 3 ( ЗМ3 )

Змістовий модуль 4 ( ЗМ4 )

іспит

Разом
(підсумкова оцінка)


Вагові коефіцієнти (%)

30%

k3=0,3



30%

k4=0,3



40%

kісп=0,4



100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

100

Оцінка (бали)

30

30

40

100

Розрахунок підсумкової оцінки за другий семестр (зваженої):

ПО= ЗМ3× k3 ЗМ4× k4 КПМ × kісп .
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо»);

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

зараховано

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадовільно

не зараховано

1 – 34


Студент, який за результатами модульно-рейтингового контролю та виконання лабораторних робіт протягом семестру отримав середнє арифметичне, яке менше ніж 60 балів, то студент не допускається до іспиту або заліку, і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Структурна геологія та геокартування".
Арифмети́чне сере́днє (в математиці і статистиці) - сума всіх зафіксованих значень набору, поділена на кількість елементів набору. Якщо з контексту зрозуміло, про яке значення йде мова, тоді просто кажуть середнє.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.


НАВЧАЛЬНО–ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

І семестр

№ лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Лаб. роботи

Самост. робота




І - семестр

Змістовний модуль 1

Предмет та завдання структурної геології. Історія її становлення та взаємозв’язок з геологічним картуванням

1

Взаємозв’язок структурної геології та геологічного картування.

Предмет, методи та історія розвитку структурної геології та геологічного картування.



2

2

2

2

Геологічна карта. Типи і види геологічних карт.

2

2

4

Модульна контрольна робота 1







2


Змістовний модуль 2

Поняття про напружено-деформаційний стан та його вплив на форми залягання та директивні текстури гірських порід

3

Силові чинники корового структуроутворення та деформаційні процеси у геологічних середовищах.

Поняття про напружено-деформаційних стан .



2

2

4

4

Типи і види деформацій, реологія геологічних середовищ.

2

2

4

5

Неоднорідності у геологічних середовищах та їх значення для структурного аналізу. Директивні текстури осадових товщ. Шар, шаруватість.

2

2

3

6

Незгідності, їхні типи та структурно-тектонічне значення

2

2

4

7

Директивні текстури магматичних і метаморфічних порід

2

2

4

8

Первинні і вторинні форми залягання гірських порід. Горизонтальне та нахилене залягання та їх відображення на геологічній карті, елементи залягання та методи їх визначення.

2

2

3

9

Пластові трикутники. Стратоізогіпси та їх використання у практиці геологічного картування

2

2

2

Модульна контрольна робота 2







2




ВСЬОГО ЗА І СЕМЕСТР

18

18

34




ІІ – семестр

Змістовний модуль 3

Плікативні і диз’юнктивні дислокації

1

Плікативні дислокації.

Флексури і складки, елементи складки



2




3

2

Морфологічні і генетичні форми складок

2

2

2

3

Складчастість і типи складчастостей

2




2

4

Диз’юнктивні (розривні) дислокації. Тріщини і тріщинуватість.

2

2

4

5

Кліваж, його реологічні та геологічні типи

2




3

6

Розломи, їхні кінематичні та реологічні типи.

2

2

2

7

Розломні парагенезиси, глибинні розломи.

2




2

Модульна контрольна 3







2


Змістовний модуль 4

Особливі форми залягання седиментогенних, вулканічних, інтрузивних і метаморфічних комплексів

1

Особливі форми залягання осадових порід. Нептунічні дайки, олістостроми та рифові споруди.

2




1

2

Діапіризм та діапірові дислокації

2

2

1

3

Форми залягання магматичних утворень.

Вулканічні апарати та форми залягання вулканічних порід.



2




2

4

Субвулканічні та глибинні інтрузивні тіла.

2

2

2

5

Форми залягання метаморфічних порід.

Взаємозв’язок речовинних та структурних перетворень підчас метаморфізму і ультраметаморфізму. Тип складок і розломів у метаморфічних комплексах.



2




2

6

Накладена складчастість. Граніто-гнейсові структури.

2

3

2

7

Головні геоструктурні елементи літосфери.

2




2

8

Регіональні структурні парагенезиси та структурно-формаційні комплекси. Геосинклінальні складчасті пояси і платформи.

2

4

2

9

Геологічне картування: завдання, етапи та результати. Організація та проведення перед польової підготовки та польових робіт

2




2

10

Камеральні роботи, складання геологічної та похідних карт і пояснювальної записки (звіту)

2




3

Модульна контрольна 4







2




ВСЬОГО ЗА ІІ СЕМЕСТР

34

17

41




ВСЬОГО

52

35

75

Загальний обсяг 162 год, з них:

Лекцій – 52 год.

Лабораторних – 35 год.

Самостійна робота – 75 год.

Змістовний модуль 1

Предмет та завдання структурної геології. Історія її становлення та взаємозв’язок з геологічним картуванням

  1   2


Скачати 372.89 Kb.