Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Робочі матеріали учасників круглого столу «Розвиток велосипедної інфраструктури міста Луцька»

Скачати 154.62 Kb.

Робочі матеріали учасників круглого столу «Розвиток велосипедної інфраструктури міста Луцька»




Скачати 154.62 Kb.
Дата конвертації13.06.2017
Розмір154.62 Kb.

Робочі матеріали учасників круглого столу

«Розвиток велосипедної інфраструктури міста Луцька».

Асоціація розвитку туризму Волині

Луцька міська рада

Асоціація велосипедистів Луцька

Асоціація підтримки та розвитку ОСББ


Робочі матеріали учасників круглого столу

«Розвиток велосипедної інфраструктури міста Луцька».

Обґрунтування доцільності

Характеристика міста в стосунку до велосипедних потреб

Досвід українських міст

Характеристика велосипедної інфраструктури

Опис основних веломаршрутів Луцька

План першочергових дій
30 січня, 12.00

Палац культури міста Луцька

Обґрунтування доцільності
Ініціатива розвитку велосипедної інфраструктури здійснюється з метою:
- забезпечення збалансованого та безпечного формування громадського простору з врахування потреб різних категорій населення;

- збільшення кількості осіб, які користуються велосипедом в якості щоденного транспортного засобу та для відпочинку.

Транспорт Тра́нспорт (від лат. trans - portare) - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.


Що дає містам велосипедна інфраструктура?
1. Велосипедна інфраструктура робить міста безпечнішими і зручнішими для життя.
Різко зменшується кількість ДТП за участю велосипедистів. Водії автомобілів стають більш уважними і значно серйозніше сприймають велосипед як транспортний засіб.
2. Велосипдена інфраструктура робить міста чистішими, а мешканців – здоровішими.
Цьому сприяє висока екологічність велосипеда, а поїздки на велосипеді в щоденних цілях перетворюються на фізичні вправи, корисні для здоров’я.
3. Економічний розвиток
Велосипедна інфраструктура вимагає значно менших витрат зі створення та утримання інфраструктури, ніж автомобільна в розрахунку на одного мешканця.
В звіті експертів Лондонської школи економіки дається оцінка деяких побічних позитивних ефектів, які дає британській економіці велосипед.
Транспортний засіб Тра́нспортний за́сіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу.
Фізичні вправи Фізи́чні впра́ви - елементарні рухи, складені з них рухові дії та їх комплекси, систематизовані у цілях фізичного розвитку.
Лондонська школа економіки та політичних наук (англ. London School of Economics and Political Science, ширше відома як Лондонська школа економіки або LSE) - один зі структурних підрозділів Лондонського університету, що здійснює навчання, прикладні і теоретичні дослідження в галузі економіки.
Середньостатистичний водій велосипеда перебуває на лікарняному 7,4 днів в році, а звичайний мешканець – 8,7 днів. Таким чином, велосипедисти збільшують ВВП країни приблизно на 128 млн. фунтів на рік.
4. Соціальна інтеграція – особиста мобільність
Велосипед може стати вагомим об’єднавчим фактором для суспільства.
Соціальна інтеграція - (лат. integratio - Відновлення, заповнення; лат. integer - Цілий) - прийняття індивіда іншими членами групи. Процес встановлення оптимальних зв'язків між відносно самостійними малозв'язанними між собою соціальними об'єктами (індивідуумами, групами, соціальними класами, державами) і подальше їх перетворення у єдину, цілісну систему, у якій узгоджені та взаємозалежні її частини на основі спільних цілей, інтересів.
Окрім інших переваг, велосипед є економічно доступним усім верствам населення.


Характеристика міста в стосунку до велосипедних потреб
Таблиця 1. Переваги та недоліки розвитку

велосипедної інфраструктури у місті Луцьку


Переваги


Недоліки

1. Невеликі розміри та компактність міста (площа), робить його досяжним. Розміщення мікрорайонів робить актуальними короткотривалі поїздки (до 5 км), які є найефективнішими якраз на велосипеді.


1. Погодні умови (сніг, дощ, ожеледиця) ускладнюють пересування на велосипеді, особливо в зимовий період.

2. Рельєф міста переважно рівнинний. Це суттєво спрощує можливості для пересування велосипедом, оскільки не вимагає серйозних навантажень для подолання схилів.


2. Менталітет мешканців міста ніяк не сприяє «пересіданню» мешканців на велосипеди. Їздити на велосипеді «не модно», «не зручно».

3. Розвинений приватний сектор у місті Луцьку додає оптимізму щодо велосипедної інфраструктури. Мешканці приватного сектору частіше мають велосипед і частіше ним користуються. Причиною цьому є наявність умов для зберігання та частіша побутова необхідність користуватись велосипедом





Досвід українських міст
Київ. Програма облаштування та розвитку велосипедних доріжок у Києві була ухвалена Київрадою у 2009 році.
Велосипе́дна дорі́жка - виконана в межах дороги чи поза нею доріжка з покриттям, що призначена для руху на велосипедах.
Вона передбачає облаштування в столиці 17 транспортних та рекреаційних веломаршрутів загальною тривалістю 162 кілометри до 2012 року.

На даний момент в Києві вже збудовано кілька фрагментів велосипедної мережі (вул. Здолбунівська, Дніпровська набережна, просп.

Дніпро́вська на́бережна - вулиця в Дарницькому районі міста Києві, місцевості Березняки, Позняки. Пролягає від проспекту Соборності до проспекту Миколи Бажана.
Бажана).

Позицію про створення велосипедної інфраструктури було включено в Стратегію розвитку Києва до 2025 року.
Львів затвердив Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури. Документ передбачає створення у місті майже 270 кілометрів велосипедних маршрутів до 2019 року.

Виконавчий комітет Львівської міської ради погодив детальний план влаштування велосипедної інфраструктури по внутрішньому кільцю навколо історичної частини Львова.

Збудовано велосипедні доріжки по вулиці Зелена та Липинського.
Вінниця вже збудувала майже 7 кілометрів велосипедних доріжок по основних транспортних магістралях міста. В найближчій перспективі – створення велосипедних парковок на маршрутах руху.

У Вінниці створили робочу групу, до складу якої увійшли представники відповідних департаментів та комітету по фізичній культурі та спорту міської ради, Державтоінспекції міста та активні велосипедисти. Ця група протягом двох тижнів досліджувала вулиці міста на предмет можливості облаштування велосипедних доріжок: обстежено стан асфальтного покриття, наявність пандусів, протяжність майбутніх велосипедних доріжок.


Тернопіль – в 2011 році розроблено Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури міста. Концепція передбачає на першому етапі (до 2016 року) будівництво 35 км велосипедних шляхів.
Крім того, наміри щодо створення велсипедної інфраструктури озвучили: Черкаси, Чернівці, Ужгород.


Характеристика велосипедної інфраструктури
Велосипедна інфраструктура – це мережа велосипедних маршрутів та засобів, необхідних для зручного та безпечного пересування велосипедистів.
Властивості велосипедної мережі:

- мережа орієнтована на повсякденний рух з урахування рекреаційних та туристичних потреб;

- мережа враховує вимоги важливих груп користувачів (дітей/підлітків, дорослих, літніх людей і рекреаційних велосипедистів);

- мережа забезпечує безпечні, зручні і якомога пряміші маршрути;



- мережа інтегрована в регіональні велосипедні маршрути.
Вимоги до мережі велосипедних маршрутів:
Безпечні – виконані окремо від автомобільного руху або разом з ним при повільному русі чи виконанні інших засобів безпеки;

Прямі – велосипедисти рухаються найкоротшим шляхом для якомога швидшого подолання відстаней;

Зв’язні – поєднані в загальноміську мережу;

Комфортабельні – гладкі поверхні, помірні схили, відсутність бордюрів.

Привабливі – мають проходити через прийнятне середовище.
Основні елементи велосипедної мережі:
Велосипедна доріжка – частина дороги або вулиці, передбачена спеціально для велосипедистів. Її використання для велосипедистів є обов’язковим, в той час як автомобілям не дозволено їздити або стояти на ній.
Велосипедна смуга – це простір дороги, офіційно призначений для користування виключно велосипедистами, візуально відокремлюючий велосипедистів від автомобільного потоку.
Альтернативні варіанти смугам та доріжкам – елементи інфраструктури, які поєднують свої функції з іншими учасниками дорожнього руху – пішоходами чи громадським транспортом (н-д, спільні велосипедно-пішохідні доріжки, або смуги для спільного використання автобусів та велосипедів).
Грома́дський тра́нспорт - мережа пасажирського транспорту, яка обслуговує широкий загал на противагу приватному транспорту, наприклад, приватним автомобілям або автомобілям на прокат. За рідкісним винятком, послуги громадського транспорту надаються за певну плату через придбання спеціалізованих одноразових (на одну поїздку) квитків або проїзних (проїзних документів, карток) на визначений термін (1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік).
Уча́сник доро́жнього ру́ху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Невидима велоінфраструктура – обмеження швидкості та інтенсивності руху: стовпчик, який заважає руху автомобілів, звуження вулиць, штучні бугри та при підняті перехрестя, рух по колу з малим радіусом, короткі доріжки через парки.
Велопарковки – місця для короткотривалого зберігання велосипедів – до кількох годин (стоянки біля магазинів, ринків, банків, адміністративних установ тощо); місця для довготривалого зберігання – до одного дня (офісні будівлі, університети); місця для постійного зберігання (гаражі, бокси).
Додаткові засоби – світлофори, дорожні знаки та розмітка, контра-смуги, винесені вперед стоп-лінії для велосипедистів, означення рекомендованого місця проїзду для велосипедистів.
Доро́жній знак, шляховка́зувач, або дороговка́зувач - стандартизований графічний малюнок, що встановлюється край дороги для повідомлення визначеної інформації учасникам дорожнього руху, один з засобів регулювання дорожнього руху (дорожня розмітка, дорожнє обладнання, світлофор, регулювальник).

Зручності – місця продажу велосипедів та запчастин, технічне обслуговування та ремонт, тест-драйв та прокат велосипедів.
Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.


Таблиця 2. Порівняльна характеристика доцільності створення різних елементів велосипедної інфраструктури


Велосипедні доріжки


Велосипедні смуги

переваги


Створення велосмуги є простішим, швидшим і дешевшим рішенням


Найвищий рівень безпеки та комфорту

Вимагає менше простору і місця, що є актуально у випадку вузьких вулиць


Сильне заохочення для використання велосипеду

недоліки


Фізична незахищеність велосипедиста, відсутність гарантованого інтервалу

Ризик на перехрестях підвищується, оскільки велосипедист на велодоріжці знаходиться за межами видимості автомобіліста, а на перехресті раптово з’являється





Обмеженість простору (місця) для створення велосипедних доріжок



Опис основних веломаршрутів Луцька (див. схему додатку)
Концепція (стратегічна схема) розвитку велосипедної інфраструктури передбачає наявність лише головних елементів велосипедної інфраструктури – велосипедних доріжок, велосипедних смуг та альтернативних варіантів. Інші елементи – парковки, невидима інфраструктура тощо мають визначатись більш детальними проектами чи планами.


Гілка маршруту

Схема вулиць

Опис/актуальність

Примітка

Магістральні шляхи


Південно-західна гілка

Ковельська, Володимирська, Львівська

Завдання маршруту – з’єднати мікрорайони вулиць Львівської, Ковельської та Володимирської з центральною частиною. Також маршрути мають забезпечувати виходи на основні заміські маршрути. Перспективи даній гілці додає наявність великого приватного сектору, мешканці якого частіше користуються велосипедом, а також наявність одного з найбільших ВУЗів міста (ЛНТУ) на вулиці Львівській.
Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.


Об’єкти: ЛНТУ, Автостанція №2, Кромберг і Шуберт, дачні масиви по вулиці Львівській та Володимирській, Міська поліклініка №3.

Виїзди на: мікрорайон ДПЗ, села Гірка Полонка, Городище 1, Забороль, Зміїнець, Милуші, Маяки.
Гірка́ Поло́нка - село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 2658 осіб.







Східна гілка

Пр. Волі (від Волинського університету), Дубнівська, Рівненська

Завдання маршруту – з’єднати східні околиці та мікрорайони міста з центральною частиною. Вихідна точка маршруту – головний корпус ВНУ. Також з’єднує міські маршрути з заміськими. Веломаршрут Рівненською може також мати функцію рекреаційну, оскільки дає прямий вихід на заміські відпочинкові зони – с. Струмівку та с. Гаразджа.

Об’єкти: ВНУ (головний корпус), Училище (на пр.. Волі), Обласна державна адміністрація, Податкова інспекція, Луцький автомобільний завод, готель Лучеськ, ВІЕМ, Завод Іскра, Модерн Експо і т.д.
Обласна державна адміністрація (ОДА) - місцева державна адміністрація, місцевий орган державної виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади України.


Виїзди на: Струмівку, Гаразджу, Воротнів, Підгайці, Лище.





Північна гілка

Набережна, Ківерцівська, Привокзальна, Перемоги, Соборності, Конякіна, Єршова, Карбишева

Північна гілка з’єднує найбільш густозаселені райони міста, а також віддалені території північної промзони з центральною частиною міста. Магістральний шлях по вулицям Набережній та Ківерцівській дає можливість швидко та, минаючи складні завантажені перехрестя, потрапити за віддаленого 40-го кварталу до центру. Також гілка забезпечує вихід на заміський маршрут в північному напрямі і в перспективі сполучатиме місто з аеропортом. Важливим аспектом є також сполучення промислових зон (картонно-руберойдовий комбінат) з іншими частинами міста. За умов активного освоєння цих територій бізнесом, зросте потреба у переміщення на велосипеді працівників заводів, або з рекреаційною метою.

Об’єкти: Автостанція №1, залізничний вокзал.

Виїзди на: Вишків.




Об’їзні шляхи




Південний шлях

Потебні, Окружна, об’їзна дорога через с.Рованці

Завданя шляхів – об’єднати веломаршрутом дві великі магістральні гілки – Південно-західну та Східну, а також забезпечує можливість об’їзду завантажених центральних вулиць. Вулиця Потебні також може виконувати функцію рекреаційної, оскільки знаходиться поруч Ботанічного саду ВНУ. Південна об’їзна гілка дає також можливість руху велосипедистів з мікрорайону ДПЗ та Вересневе.





Центральний шлях

Глушець

Об’їзний шлях вулицею Глушець створює транспортну альтернативу завантаженому транспортом проспекту Волі.

Обєкти: Центральний парк, Центральний ринок, Старе місто, Зоопарк.





Північно-східний шлях

Карпенка-Карого (від Дубнівської до В.Чорновола), Відродження, Молоді, об’їзна дорога (між Дубнівською та Рівненською)

Завдання даної гілки – об’єднати велосипедними маршрутами найбільші магістралі – східну та північну. Велосипедні маршрути проходитимуть багатолюдними проспектами Відродження і Молоді, де проживає багато мешканців і знаходиться багато організацій. Крім того, маршрути даної гілки створюють виходи на основний рекреаційний шлях міста, який знаходиться між північним та східним магістральними гілками.

Обєкти: Консульство





Рекреаційні шляхи

Головна доріжка

Вздовж річки Сапалаївка (від Епіцентру до Нобережної)

Головна рекреаційна доріжка має проходить майже через все місто найпривабливішими його районами – в заплаві річки Стир. Крім рекреаційної функції стежка може виконувати функцію магістральної, оскільки з’єднує віддалені райони 33-го кварталу з центром міста, при цьому минаючи великі транспортні вулиці.

Обєкти: Парк 900-річчя Луцьку, Теремнівські ставки, Ботанічний сад ВНУ, рекреаційний комплекс «Срібні Лелеки».





Центральна доріжка

Вздовж річки Стир (старе місто), Центральний парк, Ярощука

Центральна доріжка огинає найцікавіші туристичні місця Луцька. Основний маршрут гілки проходить заплавою річки Стир, даючи зручні виходи до Старого міста та Луцького замку вулицями Драгоманова ти Плитниці. Через Центральний парк маршрут переходитиме до архітектурного ансамблю будівель навколо Волинського національного університету, далі – через ряд музеїв до Меморіального комплексу.

Об’єкти: Луцький замок, головний корпус ВНУ, Музей Волинської ікони, Центр зайнятості, стадіон та профілакторій ВНУ, Музей Війська, Палац учнівської молоді, Краєзнавчий музей, Меморіал.
Державна служба зайнятості - централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Державна служба зайнятості була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.
Замок Любарта, або Луцький замок - верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків.
Архітектурний ансамбль (від фр. ensemble - цілісність, зв'язність, єдність) - "гармонійна єдність просторової композиції будівель, інженерних споруд, творів монументального живопису, скульптури і садово-паркового мистецтва ".
Стир - (з осет. - «великий») річка в Україні (в межах Львівської, Волинської та Рівненської областей) і в Білорусі. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Східноєвропейський національний університе́т і́мені Ле́сі Украї́нки - державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації у місті Луцьк.
Музей Волинської ікони в Луцьку, відділ Волинського краєзнавчого музею відкритий в серпні 1993 року. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує понад 1,5 тис.






Ботанічна доріжка

Заплава річки Стир (від Ботанічного саду ВНУ до Ковельської)

Ботанічна доріжка поєднує дві функції – рекреаційну та робочу. Рекреаційну складову забезпечує заплава річки Стир та Ботанічний сад ВНУ, з якого вона починається. Також, це буде найкоротший і найзручніший шлях поєднати південну гілку з центральною частиною.





Проектні шляхи


Проектна №1

Шлях з’єднує кінець Ковельської та Яровицю (в т.ч. міст через Стир)

Дорога та міст, який з’єднуватиме вулицю Ковельську та Яровицю передбачені в Генеральному плані. Найпростіший та найкоротший шлях з’єднати північно-західні райони з центром. Міст через річну Стир – альтернатива вузькому і незручному для велосипедистів мосту по вул. Шевченка.






Проектна №2

Шлях з’єднує вул. Окружну та Глушець (в т.ч. міст через Стиль)

Нова дорога, передбачена Генеральним планом, має з’єднати південні райони ДПЗ, Вересневе з центром міста. Міст через Стир замінить вузький і незручний для велосипедистів міст на Данила Галицького.





Центр

Центральне велосипедне кільце

Заплава р. Стир, Центральний парк, Ярощука, Шопена, Перемоги, Яровиця, Набережна

Кілька важливих велосипедних маршрутів формують своєрідне кільце, яке оточує центральну та історичну частину міста. В цьому контексті актуальним є розробка детального плану облаштування велосипедної інфраструктури в межах даного кільця.






Загальна протяжність велосипедних шляхів за даною схемою – приблизно 75 км.

План першочергових дій

Менеджмент

1. Інтегрувати схему велосипедних шляхів до загального транспортного планування, планів стратегічного розвитку тощо (Стратегія розвитку міста, Плани зонування територій, Програма соціально-економічного розвитку міста).

2. Призначити координатора з питань розвитку велотранспорту (посадова особа з повною зайнятістю, або радник міського голови).

3. Включити представника велосипедної спільноти в Громадську раду при Луцькому міському голові та в архітектурно-містобудівну раду.


4. Забезпечити контроль за виконанням положень Концепції під час розробки проектів будівництва.

5. Спростити механізм отримання дозволів на встановлення велосипедних стоянок.



Інфраструктура

Визначити найскладніші перешкоди для руху велосипедистів (перехрестя, мости, розв’язки), сформувати пропозиції щодо способів облаштування на цих ділянках велосипедної інфраструктури.

Розробити детальний план облаштування велосипедної інфраструктури в межах Центрального велосипедного кільця.

З’єднати велосипедним маршрутом найбільш густозаселені райони міста (33-й та 40-й квартали) велосипедними маршрутами.



Популяризація

Підтримати традицію проведення масових велопробігів під час відзначення Всеукраїнського Велодня та Дня Незалежності України.

Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

Створити електронну карту велосипедної інфраструктури – шляхів руху, велосипедних стоянок тощо.

Розробити рекомендації велосипедистам-початківцям щодо безпечного пересування вулицями міста.




Проект «Концепція розвитку велосипедної інфраструктури міста Луцька» став переможцем конкурсу «Мікрогранти на підтримку адвокаційних громадських ініціатив у м. Луцьку», який проводила Асоціація підтримки та розвитку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та органів самоорганізації населення за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Багатоквартирний будинок - жилий будинок з трьома і більше квартирами. Багатоквартирний будинок може також мати нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна.




Скачати 154.62 Kb.