Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Роботи: «Українська мова та Інтернет»

Скачати 154.69 Kb.

Роботи: «Українська мова та Інтернет»




Скачати 154.69 Kb.
Дата конвертації18.05.2017
Розмір154.69 Kb.


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

КИЇІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

(КИЇВСЬКА МАН «ДОСЛІДНИК»)

Відділення філології та мистецтвознавства

Секція української мови

Базова дисципліна: українська мова та література


Тема роботи: «Українська мова та Інтернет»


Кандидат у члени МАН

Мельник Людмила Дмитрівна

19 жовтня 1994р.

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Ану (Ан) - в шумеро-аккадській міфології - верховний бог неба, який очолював сонм богів. Поряд з Енлілем та Енкі входив до числа найстаріших і наймогутніших богів месопотамського пантеону. Його титул - «батько богів».

учениця 10 класу

Київської гімназії №287

Святошинський район

вул. Чорнобильська, 24/26, кв.40

тел.: 423-31-97, моб.: 095-490-35-90

Науковий керівник:

Клименко Ірина Вадимівна

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

асистент факультету психології,

кандидат психологічних наук,

моб. тел.067-908-01-00

Педагогічний керівник:

Кравець Олена Станіславівна

Київська гімназія №287; учитель вищої категорії;

звання: «старший вчитель»;

моб.: 097-500-00-77


Київ-2011

Тема роботи: «Українська мова та Інтернет»

ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….4

Основна частина………………………………………………………………..6

Розділ 1. Українська мова та комп’ютер……………………………………...6

1.1 Специфіка мови комп’ютера та Інтернету………………………………..6

Висновки до першого розділу………………………………………………..10

Розділ 2. Соціологічне дослідження на тему: «Спілкування в Інтернеті»...

Соціологічне дослідження - система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.
11

2.1 Аналіз опитування на тему: «Спілкування в Інтернеті»……………….11

2.2 «Діалог двох закоханих»………………………………………………….17

Висновки до другого розділу………………………………………………...20

Загальні висновки……………………………………………………………..22

Список використаних джерел………………………………………………..23

Додаток 1………………………………………………………………………24

ВСТУП

У кінці ХХ століття в українській мові з’явилися нові слова (неологізми): комп’ютер, всесвітня мережа, Інтернет тощо. У ХХІ столітті ці неологізми перетворилися на загальновживані слова.



Інтернет увірвався в життя з неймовірною швидкістю. Сучасний школяр не уявляє свого життя без комп’ютера. Учням і студентам тепер не потрібно просиджувати в бібліотеках, як це робили їхні батьки. Будь-яку інформацію можна знайти в Інтернеті. У всесвітній мережі можна спілкуватися з друзями, знайомитися з новими людьми.
Всесві́тня мережа (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) - найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

На щастя, з 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп’ютерної програми, яка дала змогу отримати українську версію операційної системи MS Windows XP Professional.

Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

Український користувач отримав можливість спілкуватися в Інтернеті рідною мовою.

«Українська мова та Інтернет» - це тема моєї роботи.

Мова – це живий організм, який реагує на зміни в суспільстві.

«Українська мова та Інтернет» - цікава, актуальна і нова тема для дослідників. Зрозуміло, що в одній учнівській роботі розглянути всі проблеми, пов’язані з даною темою, неможливо.

Мета роботи: дослідити, як українська мова функціонує у всесвітній мережі.

Завдання: використовуючи публіцистичну і наукову літературу, проаналізувати специфіку мови комп’ютера в Інтернеті;

Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.
провести соціологічне дослідження на тему: «Спілкування в Інтернеті».

Робота складається з двох частин.

Перша частина – теоретична. У ній подається матеріал сучасних дослідників щодо використання мови в Інтернеті, про позитивні і негативні явища впливу всесвітньої мережі на мову.

Друга частина роботи – дослідницька. Учням 5-10 класів Київської гімназії №287 було запропоновано взяти участь в опитуванні на тему: «Спілкування в Інтернеті». Усі відповіді в роботі опрацьовані й оформлені стовпчастими діаграмами для кращої наочності; укладений словничок сленгових слів, скорочень, позначок, якими користуються учні під час спілкування в Інтернеті; подані цікаві пропозиції щодо запровадження нових програм, які допоможуть у ліквідації безграмотності; зроблені власні висновки щодо результатів опитування. «Діалог двох закоханих» - це приклад, як можна грамотно спілкуватися в Інтернеті рідною мовою.

РОЗДІЛ 1.УКРАЇНСЬКА МОВА ТА КОМП’ЮТЕР

(ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА)

Людство давно мріяло створити штучну істоту, подібну до себе. Ще дві тисячі років тому у єврейському фольклорі існував Голем – глиняний велетень, своєрідний прообраз робота.

Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».
За міфами, Голема можна було виліпити з червоної глини, оживити або іменем бога, або написавши на лобі фігурки слово «життя». Голем не мав душі, не вмів розмовляти. Але він міг нібито виконувати всю домашню роботу в єврейській сім’ї, особливо в суботу, коли за іудейськими заповідями не можна працювати.

Небезпечність Голема, за міфами, у тому, що він міг швидко набирати колосальних розмірів, виходити з-під контролю людини і навіть знищити її. Як актуально звучить це нині!

А, може, у міфах вміщена геніальна передбачлива засторога людству: не створюйте собі подібних бездушних машин, бо вони колись зможуть знищити життя на Землі [3].

1.1 Специфіка мови комп’ютера та Інтернету

Мова є динамічною системою, якій притаманна постійна зміна, мові не характерна стабільність та сталість.

Динамі́чна систе́ма - математична абстракція, призначена для опису і вивчення систем, що еволюціонують з часом. Прикладом можуть служити механічні системи (рухомі групи тіл) або фізичні процеси.
Вона постійно реагує на зміну умов, прилаштовується до середовища, у якому функціонує [2].

Хоч ця проблема є важливою для сучасної людини, оскільки Інтернет стає частиною її життя, науковці, причому не лише лінгвісти, а й педагоги, соціологи, культурологи, досліджуючи функціонування мови комп’ютера та Інтернету, торкалися лише окремих її аспектів. Дослідники мало уваги приділяли лексичним аспектам віртуального спілкування.

Мова – це практична свідомість, у якій відображено не тільки суспільно-політичний досвід людства, а й соціальний статус конкретного прошарку суспільства.

Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.
Мова має знакову природу й системну організацію, є універсальним засобом спілкування. Мова використовується в побуті, виробничій діяльності людини, різних галузях науки, культури, суспільному та політичному житті, а віднедавна стала основним компонентом всесвітньої мережі.
Полі́тика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.
Вибір та активізація різноманітних мовних засобів у кожному конкретному випадку залежить від мети, завдань та умов спілкування, соціального середовища, вікової групи.
Соціа́льне середо́вище (в сучасній соціальній теорії називається «соціальне мільйо», від фр. milieu, [miˈljøː] - середина) - оточуючий зовнішній соціальний світ (соціум) - норми, закони, правила, традиції, які впливають на людину або соціальну групу.

У процесі віртуального спілкування слова поєднуються в різні групи на основі тих чи інших ознак із дотриманням загальної нормативної системи. Здебільшого поділ на лексичні групи слів існує в літературній мові, а віднедавна розмежовуємо певні лексичні групи й у мові Інтернету. У цій групі одночасно співіснують, доповнюючи одна одну, різні групи слів.

Оскільки Інтернет є засобом зв’язку, роботи, пошуку інформації людей багатьох спеціальностей, то відповідно в Інтернет-мовленні можна виділити таку лексичну групу, як професіоналізми – слова або вислови, що властиві мовленню людей певної професійної групи;

Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.
багато з таких слів чи висловів уживаються лише у відповідному професійному колі людей і не відповідають нормам літературної мови [1]. Ці слова не знаходять загального вжитку в суспільстві. Професійна лексика незамінна для лаконічного й точного виразу думок в спеціальних текстах, що призначені для підготовленого читача.
Професіоналізми - слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови.
Професіоналізми функціонують в усному мовленні як «напівофіційні» слова, що не мають наукового характеру. На сучасному етапі в Інтернеті професіоналізми використовуються в Інтернет-листуванні, он-лайн конференціях, вузькопрофільних форумах та блогах.

В останні роки користувачами Інтернету стають люди різних соціальних статусів й усе частіше з низьким рівнем освіти, для мовлення яких характерним є вживання вульгаризмів (від лат. простий, звичайний) – неприйнятні в літературній мові грубі чи лайливі слова або звороти [1].

Користувачі Інтернету часто об'єднуються відокремлені від інших групи за спільними інтересами, способом життя. У таких групах вони спілкуються на певному арго (від фр. жаргон – мова вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх) [1]. Комп’ютерна жаргонна лексика – система, яка активно розвивається, багато слів із комп’ютерного арго переходить в офіційну термінологію не тільки усного мовлення, віртуальних конференцій, а й засобів масової інформації.

Жаргон або жарґон (фр. jargon - «незрозуміла мова»; «безглу́здя»; «ґелґота́ння»; від гало-ром. gargone - «базікання») - соціолект (один з різновидів соціальних діалектів), який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом особливостями вимови.
Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Більшість віртуальних співрозмовників для більш виразного, іронічного забарвлення певного виразу вживають слова з порушенням мовних норм.

Мо́вна но́рма - сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми - унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
Отже, розповсюдженою в Інтернеті є така лексична група, як сленг (від англ. жаргон) – жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків [1].

До проблем культури міжособистісного спілкування додається проблема визволення та перехід специфічної мови чатів, блогів, web-форумів з просторів Інтернету до реального життя.

Розрізняємо групи слів не лише за значенням, за сферою вживання, але й за способами утворення. Шляхи та методи утворення комп'ютерної сленгової лексики різноманітні. Аналізуючи слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, можемо зробити висновок, що більшість із них є запозиченими з англійської мови, адже саме США й Великобританія є джерелом розробок у галузі сучасного персонального комп'ютера та глобальної мережі Інтернет.

Англі́йська мо́ва (English, the English language) - мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування.
Будь-яке іншомовне слово, перш ніж засвоїтися мовою, повинно пройти так зване шліфування. Слово спочатку адаптується до мови користувача, змінюється відповідно до граматичних, фонетичних, орфографічних норм, а вже потім входить до вжитку. Лихолітов П.В. до основних методів утворення специфічної комп'ютерної сленгової лексики відносить: кальку (повне запозичення device – девайс, message – мессаг), напівкальку (запозичення основи strategic game –стратегія, ROM – ромка, CD-ROM - сидиромка), переклад (із використанням стандартної лексики в особливому значенні: virus – живність, disk – блин; з використанням сленгу інших професійних груп: Pentium-200 - “Модна тачка з двохсотим мотором”), фонетичну мімікрію (основана на збігу семантично не схожих слів, які мають загальне застосування та англійських комп'ютерних термінів: error – Єгор, jamper – джемпер, button – батон) [5].

Проаналізувавши тенденції формування, розвитку, вживання мови Інтернету, зазначаємо, що актуальними залишаються питання дослідження лінгвістичної складової віртуального спілкування. У процесі віртуального спілкування формується унікальний лексичний пласт, який синтезує в собі професіоналізми, вульгаризми, арго, сленг у рівнозначних частинах. Концентрація тих чи інших груп у мовленнєвому спілкуванні залежить від внутрішньої культури людини, її соціального статусу, освіти, психології та вікової приналежності, а дефіцит живого літературного слова поступово призводить до деградації суспільства. Дослідження цієї теми дасть змогу спрогнозувати деякі тенденції розвитку мови.

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Отже, комп’ютер та Інтернет – визначні досягнення людства, проте кожне з відкриттів може нести як корисні, так і згубні наслідки. Світова мережа та комп’ютер не є винятками. Однією з основних проблем є мова. Користувачі Інтернету у наш час, не розуміючи того, що мережа – це чудовий спосіб підвищити рівень грамотності, «забруднюють» мову сленгізмами, жаргонізмами, припускаються помилок у письмовому спілкуванні.

Гра́мотність (значною мірою рівноправний термін письме́нність) - традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти.
Така мовна ситуація є наслідком неправильного використання видатного винаходу ХХ сторіччя.

РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: «СПІЛКУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ»

(ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА)

2.1 Аналіз опитування на тему: «Спілкування в Інтернеті»

Учням 5-10 класів Київської гімназії № 287 було запропоновано взяти участь в опитуванні на тему: «Спілкування в Інтернеті». В опитуванні взяли участь 185 учнів.

Як вдалося з’ясувати, кількість користувачів Інтернету серед школярів значна. Не користуються комп’ютером одиниці. Учні півдня проводять у стінах школи, дві-три години виконують домашнє завдання, а біля комп’ютерів просиджують: 1 годину – 32% учнів, 2 години – 29%, 3 години – 18%, понад 3 години – 17% (стовпчасті діаграми 1.1, 1.2, 2.1, 2.2).


Стовпчаста діаграма 1.1 (запитання «Скільки часу ти проводиш за комп’ютером?»)



Стовпчаста діаграма 1.2 (запитання «Скільки часу ти проводиш за комп’ютером?»)


Стовпчаста діаграма 2.1 (запитання «Скільки часу ти витрачаєш на спілкування в Інтернеті?»)


Стовпчаста діаграма 2.2 (запитання «Скільки часу ти витрачаєш на спілкування в Інтернеті?»)

Всесвітня мережа, з одного боку, відкриває нові можливості, з іншого – викликає Інтернет-залежність. Головне для користувачів – мати відчуття міри, тоді Інтернет стане засобом поліпшення життя.

Українською мовою в Інтернеті спілкуються 11% учнів, російською – 70%, суржиком – 19% (стовпчаста діаграма 3).



Стовпчаста діаграма 3 (запитання «Якою мовою ти спілкуєшся в Інтернеті?»)
Учні відповіли, що спілкуються не завжди грамотно (стовпчаста діаграма 4).

Стовпчаста діаграма 4 (запитання «Чи завжди твої друзі, спілкуючись з тобою, пишуть грамотно?»)
28% учням смішно, коли вони читають неграмотні репліки своїх знайомих; 7% учнів не поважають тих, хто звертається до них неграмотно; 30% учням хочеться виправити помилки співрозмовників; але є й такі, їх 35%, яким байдуже, є помилки чи немає (стовпчаста діаграма 5).

Стовпчаста діаграма 5 (запитання «Коли хтось в Інтернеті спілкується неграмотно, Вам це…?»


Спілкуючись в Інтернеті, школярі часто використовують слова, які не входять до лексики української мови, а з’явилися з народженням Всесвітньої мережі (стовпчаста діаграма 6).

Стовпчаста діаграма 6 (запитання «Чи завжди ти використовуєш слова, які не входять до лексики української мови, а з’явились у ній з народженням Інтернету?»)


Уживання штучної мови учні пояснюють так:

- економія часу;

- зручніше;

- «прикольно»;

- зрозуміліше, легше спілкуватися;

- звичка;

- «це традиції!»;

- «це круто!»;

- без них нудно;

- лаконічніше;

- швидше;

- вони «приїлись».

На питання «Чи можна уникнути цих слів?», більшість учнів відповіли «Так», показуючи розуміння того, що вживання цих слів негативно впливає на розвиток сучасної української мови (стовпчаста діаграма 7).

Стовпчаста діаграма 7 (запитання «Чи можна уникнути цих слів?»)


Ознайомившись з анкетами, я склала словничок специфічної лексики (додаток 1).

Заборонити сучасному учневі спілкуватися в Інтернеті – це неймовірне завдання, тому їм треба навчитися поєднувати приємне з корисним. Якщо школярі проводять багато часу за комп’ютером – потрібно використати його з користю.

Відповідаючи на восьме питання анкети «Що можна запровадити в Інтернеті, щоб співрозмовники були грамотні в мережі?», учні запропонували свої ідеї.

Приклади, які варті уваги:

- програма «Повідомлення відправляється тільки тоді, коли відправник знайде помилку в тексті»;

- «Щоб ми говорили вголос слова, а комп’ютер їх сам записував»;

- програми у браузерах, які автоматично виправляють помилки;

- онлайн-уроки грамотності;

- «Щоб помилки підкреслювалися червоним для кращого запам’ятовування», «помилкопідкреслювач»;

- «Програма «Пиши грамотно!». Коли пишеш повідомлення, натискаєш кнопку, а тобі висвічуються всі помилки»;

- «Програма, яка повідомляє про помилки звуковим сигналом»;

- «фільтрування слів»;

- «Потрібно вчитись!».

У відповіді на сьоме питання анкети («Коли хтось в Інтернеті спілкується неграмотно, Вам це: а) смішно та дотепно; б) викликає неповагу; в) хочеться виправити помилки співрозмовника; г) байдуже») один з п’ятикласників записав таку філософську фразу: «Кожна людина має право на помилку».

2.2 «Діалог двох закоханих» (приклад грамотного спілкування в Інтернеті)

Він. Привіт! Додавай мене у друзі!...

***

Він. Привіт! Чи вільна ти наступної суботи?



Вона. У суботу в мене гітара, а в неділю – додаткова англійська мова… Усі дні розписані посекундно…

Він. Жах!!! Так у тебе взагалі немає вільних днів, крім канікул???????

Вона. Ну… на канікулах я теж намагаюсь не розслаблятись і продовжую ходити на додаткові заняття: на музику, на гітару, на вокал, на англійську тощо.

Він. Ні… я б так не зміг…!

Він. Я хоча б коли-небудь зможу тебе кудись витягнути?!

Вона. Можливо :)

Він. І коли ж це «можливо» втілиться у життя?! Через два роки?! Тому що, як я зрозумів, у тебе взагалі часу немає! :( НЕ МОЖНА ТАК СЕБЕ ЗАВАНТАЖУВАТИ!!! ВІДПОЧИНОК ТОБІ ПОТРІБЕН!!! А вихідні у тебе постійно зайняті?

Вона. У мене вихідні лише для того й залишаються, щоб ходити на додаткові заняття з англійської мови, гітари, танців.

Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас: (близько 250 тис. різних слів; Оксфордський словник англійської мови нараховує близько 600 тис. слів, а Словник Вебстера - 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).

Він. Яке ж «можливо»? КОЛИ?!! Якщо КОЖЕН день зайнятий, навіть вихідні :(((

Вона. Потрібно вірити в чудеса!!! :)))…

***

Він. Привіт. Слухай, що ти робиш на цих вихідних? Хочу тобі запропонувати відвідати в Пінчук Арт Центрі ДУЖЕ цікаву експозицію. ДУЖЕ! Ти повинна туди піти: будеш задоволена! Це точно. Також там ще є картини Хьорста. Теж дуже цікаво. То як?



Вона. Я ще не знаю, які в мене плани.... ))) пізніше з’ясується....)))

Він. Я навіть здогадуюсь про плани на вихідні.......(((((((((

Вона. Можливо, на цей раз ти помиляєшся....))))))))))))

Він. Можливо... Буду сподіватись))

Він. Так ти будеш вільна чи ні на вихідних?

Вона. Буду!

Він. Які ти квіти любиш?)))

Вона. Я люблю різні квіти)))))))) Навіть не можу сказати, яким із них я віддаю перевагу!)))

***

Він. Так ми все-таки підемо на виставку?



Вона. Підемо!

Він. УРА!!!!!! О котрій годині і де зустрічаємось?

Вона. Давай зустрінемось десь об 11.00 біля мого будинку.

Він. Ок. Об 11.00 я там буду.

Вона. Добре, до зустрічі!

***


Він. ВЕЛИЧЕЗНЕ тобі дякую за сьогодні!!!! Спасибі за чудовий день, який ти нарешті мені подарувала!)))) Що тобі сьогодні сподобалось і що ні?

Вона. Мені сподобалось усе!!!!!!!!! Мене справді вразили картини та інші витвори Хьорста. Вони були дуже неординарними. Я дуже задоволена нашим з тобою «походом»! Він був незабутнім!)))) Дякую за приємний час, проведений з тобою!)))

Він. Це добре))) Нам потрібно буде ще коли-небудь зустрітися! ;)

SMS-повідомлення


Він. Привіт! Я зараз у поході! Зі мною сталася невеличка «аварія»(((… Це може бути моїм останнім шансом, але я просто хочу тобі сказати, що ти не така, як інші, гарна, дуже розумна, весела, з тобою цікаво спілкуватися… Мені з тобою легко, ніби я знаю тебе усе своє життя! Я ніколи ще не зустрічав такої людини, як ти! І ще я хочу сказати, що… ти мені дуже подобаєшся!... Я за тобою дуже сумую…

Вона. Дякую тобі за такі приємні слова!... Що з тобою трапилось?!!

Він. Якщо все пройде успішно, то я тобі пізніше розкажу…

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

Підбиваючи підсумки аналізу опитування, хочу зазначити, що в січні 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп’ютерної програми, яка дає змогу отримати українську версію операційної системи MS Windows XP Professional [6]. Для споживачів, які б хотіли використовувати операційну систему Windows на рідній мові та які не потрапили в перелік уже локалізованих програм, фірма Майкрософт пропонує пакет одномовного інтерфейсу (LIP). LIP розроблено для 11 мов (серед них є й українська), які названі малочисельними [7]. Базовою мовою є англійська і саме на її ґрунті здійснюється переклад на іншу мову. А от для перекладу на українську мову базовою відвели російську (!). «Розумне пояснення» цьому може дати хіба що «український» представник фірми Майкрософт, що в Москві. Очевидно, саме він знає відповідь на запитання: хто конкретно розробляв «українську» локалізацію, яких фахівців (філологів, термінологів) було залучено до перекладу. Проте «маємо те, що маємо» - програмний продукт уже на ринку України, його встановлено у школах, середніх та вищих навчальних закладах, він привчає наших дітей до думки, що українська мова є «малочисельною», а вони – малороси [4].

Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Прикро, що мою країну дехто називає Малоросією, а мою рідну мову – «малочисельною». Мабуть, через таке ставлення до нашого народу і виникають проблеми під час спілкування в Інтернеті рідною мовою.

Так, не всі школярі спілкуються в Інтернеті українською мовою, не всі грамотно викладають свої думки, але вони розуміють, що є проблема, яку потрібно вирішити.

Більше 300 років українську мову хотіли знищити. 19 років незалежності країни з державною українською мовою – замалий термін для відродження.

Нам, сучасній молоді, буде над чим попрацювати.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Я вважаю, що тема «Українська мова та Інтернет» розкрита, а поставлене завдання виконане.

У першому розділі докладно розповідається про специфіку мови комп’ютера та Інтернету. Опрацьована інформація допомагає пояснити причини мови, вживаної в Інтернеті.

У другому розділі роботи докладно проаналізовано результати власного соціологічного опитування на тему: «Спілкування в Інтернеті» та написано невеличкий твір «Діалог двох закоханих» (зразок грамотного спілкування в Інтернеті).

Опи́тування, о́пит - це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом.

Робота доводить, що проблема, яка існує в українській мові в результаті негативного впливу Інтернету на неї, не достатньо досліджена та опрацьована і потребує нагального вирішення.

Отже, спілкуючись українською мовою в Інтернеті та уникаючи «слів-шкідників», ми будемо оберігати її від негативного впливу всесвітньої мережі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.

Ви́ща осві́та - ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури.
– 360 с

2. Грабовий П.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.

Молодіжний сленг - соціолект людей у віці 12 - 22 років, що виник із протиставлення себе не стільки старшому поколінню, скільки офіційній системі. Існує в середовищі міської учнівської молоді та окремих замкнутих референтних групах.
1: Вип. 3 / Ред..кол.: Левицький В.В., Бєлєхова Л.І.та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007.

3. Потапенко І. Цікаве мовознавство: посібник для шкіл з поглибленим вивченням української мови // Біла Церква, «Буква», 1996, с.150

4. Рицар Б., Мисак Р.. Мова та термінологія зукраїнізованих пограмних продуктів фірми Майкрософт // Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ.», № 490, 2003. – С.17-24.

5. www.filologdirect.narod.ru

6. www.korespondent.net.data.events Microsoft оголосила про випуск україномовної версії Windows – 4.01.2003, Українська мережа новин «Кореспондент».



7. www.msdn.microsoft.com



Скачати 154.69 Kb.

  • АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Соціологічне дослідження
  • «Українська мова та Інтернет» - це тема моєї роботи.
  • Завдання