Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Розділ 11. Комплексний фінансовий аналіз

Розділ 11. Комплексний фінансовий аналіз




Сторінка1/4
Дата конвертації28.04.2017
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3   4

Поняття комплексного фінансового аналізу

Методологія організації комплексного фінансового аналізу

Часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу
РОЗДІЛ 11.

Фіна́нсовий ана́ліз - має на меті оцінку інвестицій з погляду окремо взятої компанії, що планує одержання конкретних фінансових результатів від очікуваного вкладення засобів. Крім визначення прибутковості проекту, задачею фінансового аналізу є складання фінансових планів, що визначають потреби в капіталі, виявлення джерел їхнього покриття, аналіз грошових потоків, а також оцінка проекту з погляду ліквідності, ефективності, фінансового ризику.

КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, ефективне прийняття яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас, значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, в свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу1.

Важливою умовою адекватного розуміння проблемних питань організації та реалізації комплексного фінансового аналізу є опрацювання таких базових питань теми:



  • поняття комплексного фінансового аналізу;

  • методологія організації комплексного фінансового аналізу;

  • часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу.

Визначивши матеріал теми Ви повинні вміти:

  • обґрунтувати цілі та завдання проведення кимплексного фінансового аналізу для потреб конкретного замовника;

  • формувати модель організації та реалізації комплексного фінансового аналізу, яка відповідає специфічним запитам конкретного об’єкта дослідження;

  • інтерпретувати отримані кількісні результати комплексного фінансового аналізу та обґрунтувати відповідні управлінські фінансові рішення;

  • оцінити результати моделі комплексного фінансового аналізу та її ефективність для конкретного підприємства.



11.1. Поняття комплексного фінансового аналізу
В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рівня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах особливе значення відіграє проблема формування ефективної системи інформаційного забезпечення прийняття менеджментом управлінських фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенденції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи використовують загальні принципи та прийоми фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх розділах підручника. Однак їх використання характеризуються модифікацією підходу до формування вхідної та вихідної інформаційної бази, формування та інтерпретацію результатів дослідження, що визначається насампе-
ред специфікою завдань, поставлених перед комплексним фінансовим аналізом.

Так, прийняття низки управлінських фінансових рішень потребує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання в цілому — підприємства як цілісної системи. що є відокремленим суб’єктом економічних відносин, хоча не завжди є окремим суб’єктом права (має статус юридичної особи).

Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

За таких умов суб’єкт господарювання (підприємство) досліджується як економічна особа (economic entity), наприклад дослідження господарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без створення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об’єднання підприємств чи їх відокремлених структурних підрозділів) тощо.

Госпо́дарська дія́льність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Промисло́во-фіна́нсова гру́па (акр. ПФГ) - об'єднання, до якого можуть входити промислові й сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, зокрема програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Госпо́дарське товари́ство - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефектив-
ності фінансового менеджменту на підприємстві.

Фіна́нсовий ме́неджмент - система принципів, методів, засобів і форм організації грошових відносин. Основна суть полягає в управлінні фінансами з метою підвищення ефективності виробництва та розподілу продукту.

що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється, проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (рис. 11.1) — комплексного фінансового аналізу (далі —КФА).

Рис. 11.1. Функціонально-організаційна структура комплексного фінансового аналізу

Виступаючи формою організації фінансового аналізу КФА, частково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організаційної структури моделі дослідження фінансів підприємства. Тому доцільно зупинитися на визначенні структури моделі КФА більш докладно.


11.11. Мета організації
та проведення комплексного фінансового аналізу

Системоутворюючим елементом моделі КФА є мета організації та проведення аналізу, від чіткості формулювання якої залежить як ефективність всієї моделі КФА, так і достовірність результатів дослідження КФА ґрунтується на загальних принципах фінансового аналізу, однак їх практичне застосування спрямоване на досягнення принципово іншої мети —у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковомпу періодах.

Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

При цьому отриманням результатів комплексного фінансового дослідження діяльності підприємств забезпечується обґрунтованість прийняття (або відхилення) управлінських фінансових рішень щодо позиціонування такого суб’єкта господарювання на цільовому ринку (іншому економічному просторі). Під позиціонуванням слід розуміти визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження щодо формування, підтримання та поліпшення позиції на цільовому ринку, яким можуть виступати як інституції ринкової економіки:

ринок продукції (робіт, послуг), яку виробляє чи планує виробляти підприємство — формування маркетингової стратегії;

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

ринок RD (research and development — ринок науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) — формування виробничої та технологічної стратегій підприємства, забезпечення доступу до новітніх технологій і правовий захист власних розробок;

ринок матеріальних ресурсів — формування системи постачання матеріалів, запасів та інших комплектуючих для забезпечення безперервності операційної діяльності суб’єкта господарювання;

ринок трудових ресурсів — обґрунтування ефективного фінансового забезпечення політики управління персоналом суб’єкта господарювання;

ринок цінних паперів — формування емісійної стратегії на ринку цінних паперів, включаючи ринок прав власності, ринок боргових цінних паперів, а також ринок похідних цінних паперів;

Управлі́ння персона́лом (менеджмент персоналу) - систематично-організаційний процес відтворювання і ефективного використання персоналу.

Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Трудові́ ресу́рси (або також трудові резерви) - поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «лагерної») політичної економії.

Боргові цінні папери (англ. debt securities) - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Фо́ндовий ри́нок (ри́нок ці́нних папе́рів) - частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.

Ринок похідних цінних паперів - це фінансовий ринок, де торгують похідними цінними паперами, такими як ф'ючерсні контракти чи опціони.

ринок кредитних ресурсів — визначення рівня доступу підприємства до банківських кредитів з метою покриття потреби в оборотному та інвестиційному капіталі;

Банкíвський кред́ит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (Ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»)

ринок корпоративного контролю — визначення рівня привабливості підприємства для ворожого (дружнього) поглинання, проведення корпоративної реструктуризації підприємства;

ринок банкрутства — оцінка ймовірності оголошення підприємства фінансово неспроможним та/або оцінка його санаційної спроможності;

інші ринки, що формують інфраструктуру ринкової економіки країни та міжнародного економічного простору і які безпосередньо задіяні в забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання — об’єкта дослідження.

Особливості цільового ринку, щодо якого здійснюється позиціонування суб’єкта господарювання, а також специфіка операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства визначають вибір об’єкта КФА та суб’єктів проведення такого аналізу.


11.12. Об’єкти комплексного фінансового аналізу
Для побудови моделі КФА та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об’єкт КФА, а також суб’єктів його реалізації.

Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій перспективі. Тому очевидним є твердження, що об’єктом КФА є сукупність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства. суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами. КФА дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об’єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:



  • відокремлений суб’єкт господарювання. що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо;

  • відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо;

  • структурний підрозділ, суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.

    Економічний потенціал - це сукупність наявних та придатних до мобілізації основних джерел, засобів країни, елементів потенціалу цілісної економічної системи, що використовуються і можуть бути використані для економічного зростання й соціально-економічного прогресу.

    Приватне підприємство, також приватна компанія, фірма - підприємство, створене приватними особами, засноване на приватній власності, і що оперує приватним капіталом. Приватна компанія має обмежене число членів з лімітованим правом на передачу своїх акцій і не має права повідомляти публічну підписку на свої акції.

    Дочірнє підприємство (англ. subsidiary firm) - суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє материнська компанія.

    ;

  • інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);

  • сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);

  • інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайдери, так і аутсайдери2. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками КФА, хоча при цьому вони як суб’єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об’єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтингові організації, рейтингові та інформаційні агентства.

Інформаці́йна аге́нція, інформаці́йне аге́нтство (інформагентство) - спеціалізований суб'єкт інформаційної діяльності, зареєстрований як юридична особа у формі інформаційного підприємства - організації, служби, центру, що діє з метою надання інформаційних послуг для ЗМІ.

Роль останніх як суб’єктів КФА полягає у виконанні таких функцій:

  • для рейтингових та інформаційних агентств:

  • інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);

  • самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як StandardPoor, Moody, Top-100 “Української Інвестиційної Газети” тощо);

    Рейтинг (від англ. «rating» - оцінка) є процедурою оцінки особи, підриємства або держави. В банківській справі рейтинг рівнозначний оцінці платоспроможності боржника. Для надання такої оцінки використовуються певні показники, які розраховуються за допомогою власних критеріїв банку («надання внутрішньо-банківських рейтингів»; див. підхід IRB «Базель ІІ»)



для консалтингових організацій:

  • надання додаткової інформації для проведення КФА;

  • консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;

  • надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;

  • інтерпретація результатів дослідження для його замовників;

  • вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.

Слід визнати, що згадані вище суб’єкти КФА виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.

Наприклад, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-госпоодарську діяльність значної сукупності суб’єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцінку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо.

Цільова́ аудито́рія - група людей, на яких розраховано певний товар, продукт, художній твір, послугу тощо. Цільова аудиторія може визначатися як до пропозиції товару чи ідеї, так постфактум за вивченням поточної ситуації.

Ре́йтингове аге́нтство - або Агентство кредитних рейтингів (англ. CRA) є компанією, яка присвоює кредитні рейтинги емітентам різних видів боргових зобов'язань.

Корпорати́вні права́ - це права, які випливають із (1) права власності на акцію акціонерного товариства або (2) права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або (3) права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки (наприклад, приватних, дочірніх, та інших унітарних підприємств).

Такі рейтинги, можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З іншого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.

Тому доцільно зупинитися на з’ясуванні мети та завдань КФА, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.


11.13. Завдання комплексного фінансового аналізу
Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проблемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийняття управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання в обґрунтування фінансових та інфестиційних рішень як у коротко- так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризового фінансового управління та/або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючи фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання –редиту.

Інвестиційний проект - це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліждується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема. для обґрунтування та прийняння управлінських фінансових рішень щодо питань:



  • обґрунтування залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

    Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.



  • оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та/або його структурних підрозділів;

  • порівняльний аналіз фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

  • оцінка надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

  • прийняття управлінських рішень щодо купівлі-продажу бізнесу (mergeracquisition);

  • обґрунтування господарських аперацій на ринку корпоративного контролю;

  • визначення напрямків та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі, організація фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

  • обґрунтування необхідності та/або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;

  • визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

    Інвестиційна привабливість країни - це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування національної економіки, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.



  • оцінка та затвердження інвестиційних проектів, аналіз альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;

  • формування ринкового портфеля інвестицій (короткострокових чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Не зважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямків КФА буде використана різна фінансова інформація, задіяні відмінні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які будуть розглянуті нижче.
  1   2   3   4



  • 11.1. Поняття комплексного фінансового аналізу
  • 11.11. Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу
  • 11.12. Об’єкти комплексного фінансового аналізу
  • 11.13. Завдання комплексного фінансового аналізу