Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Розділ I. Заснування "Чорного Городка" та його Історія в період феодалізму с. З розділ II. Містечко в другій половині XIX ст с. 15 Розділ III. Чорний острів на початку XX ст с. 25 Висновки

Розділ I. Заснування "Чорного Городка" та його Історія в період феодалізму с. З розділ II. Містечко в другій половині XIX ст с. 15 Розділ III. Чорний острів на початку XX ст с. 25 Висновки




Сторінка1/4
Дата конвертації28.04.2017
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4

Історія смт. Чорний острів Хмельницької області від найдавніших часів до 1917року.

Хмельни́цька о́бласть (до 4 лютого 1954 року - Кам'яне́ць-Поді́льська) - область на заході України. Утворена 22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР з центром у місті Кам'янці-Подільському.



Розділ I. Заснування "Чорного Городка" та його Історія в період

феодалізму ..........................................с.З

Розділ II. Містечко в другій половині XIX ст .........................................с.15

Розділ III. Чорний острів на початку XX ст ....................................с.25

Висновки ...................................с.35


Розділ І.Заснування містечка Чорний Острів та його історія в період доби феодалізму.

Шість століть пронеслись над цим прибузьким селищем. Шість віків залишили на його обличчі свої сліди. Але не дивлячись на те, що давнє минуле Чорного Острова не вивчено докладно, неможливо піддати сумніву те, що він був одним з найстарших поселень на території давньої подільської землі.

Подільська земля - узагальнена назва подільського історико-етнографічного регіону у XIV–XVI ст. (лат. - Terra Podolia, пол. - Ziemia podolska) у офіційних документах або провінція ВКЛ.



За твердженням дослідника історії Поділля Гарнаги, археологічні пам'ятки свідчать про його заснування ще в період Київської Русі. Ще з тих часів, поселения з сучасною офіційною назвою Чорний Острів було одним з найважливіших пунктів у систем! оборонних укріплень Верхнього Побужжя.

Спираючись на інші дослідження можна говорити про поселення в даному регіоні ще за кіммерійців та скіфів.2 В ті часи, на картах дослідників, дана місцевість позначена як селище. (Див. додаток 1; 2). Це і не дивно, що в XVI - VII ст. до н. е. Цей регіон привертав увагу кочових племен.

Кочівники́, кочовики або номади (через фр. nomade з грец. νομάδες від νέμω «пасу, випасаю (худобу)») - окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше.

Родючі рівнинні землі, сприятливий клімат, багата флора та фауна створювали чудові умови для поселення.


Ряд вчених вважають, що племена скіфів є праслов'янськими, що цей народ став одним з компонентів формування давньослов'янського етносу. Проте, без сумніву, кіммерійці є найдавнішим народом на території України. В їх час з'являються укріплені поселення племен - городища. Розташовувались вони в сприятливих рельєфних комплексах, таких, зокрема, як острови, круті миси і Ін.3 Племена селились поблизу водойм і великих польових просторів. В епоху Великого переселення народів змінюється етнокультурна і політична карта всієї Європи.

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Велике переселення народів Велике переселення народів - у вузькому сенсі в сучасній історіографії рух племен і народів Європи у 4-6 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії (Imperium Romanum) в 375 році.

Та поселення переходять від одних племен до інших. Тому здавна ця територія була заселена людьми.


3 процесом складання великих племінних союзів на території сучасної Хмельницької області у VI - VII ст.

Племінний союз, племінне об'єднання - об'єднання кількох племен, особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії (франки і тевтони у германців, антів і склавинів у слов'ян).

домінуючу роль відіграють уличі. Як свідчать рештки поселень, жили вони здебільшого великими трупами. Житлом слугували напівземлянки з дерев'яними стінами, обмащеними глиною. Біля поселення були великі ями для зберігання продуктів. Недалеко від поселень знаходилися могильники з рештками трупоспалення. Уличі будували укріплення - городища з високими земляними валами і глибокими ровами. Розміщувались переважно на високих берегах рік, які з 2-3 боків оточені були річкою.4


Чорний Острів розміщений у верхній течії Південного Бугу, де у неї впадає річка Мшанець. Буг обтікає містечко з заходу I півночі, а зі сходу обидві ці річки зливаються в одну так, що утворюється своєрідний острів. Береги Південного Бугу в багатьох місцях перерізаються дамбами і, таким чином,

1

Гарнага I. Чорний Острів // Радянське Поділля. - 1985. - 23 лютого.

2 Трубчанінов С. Історія Поділля та Південно-Східної Волині.

Воли́нь (давньорус. Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) - давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.)

- Кам'янець-Подільський, 1993. - с 52.


3 Там само. - с.64.

4 Полонсъка-Василенко Н. Історія України у 2-х томах. - К., 1992. - Т. 1. - с.72.


3
утворюють більш-менш великі водойми. За допомогою чотирьох дамб містечко з'єднується зі своїми передмістями: Мар'янівкою, Ляпинцями і Вовчою Горою. Місцевість досить гарна, але надмірність вологи і оточуючі болота роблять її неповністю здоровою.1 Ґрунти чорноземні, що є сприятливою умовою для ведення сільського господарства. Територія містечка становить 0,5 квадратних кілометрів.

Історія України - процес формування держави Україна. Появі державності передував тривалий процес етногенезу українців. Після появи держави виникла українська нація як сукупність громадян.

Квадра́тний кіломе́тр - одиниця площі, що є квадратом із стороною в один кілометр. Квадратний кілометр складається з одного мільйону квадратних метрів або зі 100 гектарів.



Історія походження назви містечка овіяна темрявою легенд та незворотності часу. Варто згадати найбільш поширені, логічно обґрунтовані перекази. Багато століть тому у ці краї прийшла чорна біда - чума. Вона косила людей без жалю і страждань, і ніде було шукати рятунку. Та сили природи зупинили чорну ходу біди, а люди допомогли в цьому. Вони спалили свої помешкання, а самі переселились за 5 кілометрів на північ від проклятого Богом місця. I заклали нове селище - Катеринівку.

Нове́ Се́лище - село в Україні, в Лиманському районі Одеської області. Населення становить 80 осіб.

Час минав, біль втрати вщухла. Люди потроху почали повертатись на острів і відродили життя на ньому. 3 того часу в пам'ять про лихоліття і називають його Чорним."


В сиву давнину це містечко називали чорним - незаросшим. Бо розкинулось воно посеред могутніх дубових лісів і суцільних боліт. Поселення з його земляними і дерев'яними укріпленнями здавалося похмурим і загадковим. Вороги боялись темних лісів і їх мешканців, обминали вони і болота, які несли смерть усім, хто турбував їх спокій. Надалі його стали називати Чорним Островом, тобто дали назву згідно природному місцю розташування.3

В легенді, записаній істориками в другій половині XIX ст., розповідається, що поселення спочатку носило назву "Острів", що походила від природного розміщення. Під час спустошливої епідемії чуми більшість жителів вимерла.

Дуб (Quercus) - рід багаторічних рослин родини Букових, що налічує близько 600 видів. Його представники поширені переважно у помірних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них в минулому широко використовувались як харчові.

Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця) - зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю.

Живі - підпалили містечко, а самі поселились на протилежному березі Південного Бугу. 3 цього часу острів почали іменувати Чорним - "темним від згарищ".4


Народна пам'ять зафіксувала і таку історію: під час набігів татар на Поділля велике зло прийшло на рідну землю. Замаскувавшись в чорному лісі, татари, як пише Густинський літопис, зненацька напали і багато шкоди на Поділлі скоїли, і без жодного опору, без милості полонили місцевих жителів.

Густи́нський літо́пис або Лiтопис Густинського монастиря - український літопис початку XVII століття. Належить до так званих монастирських літописів, інформує про заснування Густинського монастиря. Охоплює період 1600-1640 рр.

Рятуючись від їх переслідування, дехто Свірщ зі своїм військом утік на острів Бугу і тут оселився, Біженці побудували будинки і обкопали їх ровом. Так було покладено початок Чорному Острову.


Автор не виключає можливість вірогідності інших версій, кожна з яких має право на існування.

Від легенд і гіпотез перейдемо до більш достовірної, відтвореної в документах історії містечка. Перші згадки в документах про Чорний Острів відносяться до XIV ст. саме це містечко входило до списку міст, що мали у
1 Подільські Єпархіальні Відомості. - 1863. - №20. - с.780.

2 Ядушливий М. Чорний Острів // Шалом-Алейхем. - 2000. - січень. - с.2.

3 Подільські Єпархіальні Відомості. - 1863. - №20. - с.780.

4 Гарнага I. Чорний Острів // Радянське Подпіля. - 1985. — 25 лютого.

5 Сицинский Е. Труды Подольского историко-статистического комитета. Приходы и церкви Подольской
епархии. — Каменец-Подольский, 1901. — Выпуск 9. — с.877.


4
XIV - XVI ст. міцні фортифікаційні споруди.1 I в XIV ст. від гирла річки Мшанець аж до Бугу "в придатному для оборони місці" був збудований замок.

Фортифікація (від лат. fortificatio - зміцнення) - галузь військово-інженерного мистецтва, що охоплює теорію і практику укріплення (фортифікаційне обладнання) місцевості, як при завчасної військово-інженерній підготовці театрів воєнних дій і території країни, так і в ході війни з метою підвищення боєздатності Збройних сил, збільшення їх бойової ефективності, захисту військ, органів управління, населення та об'єктів господарства від впливу засобів ураження противника. При цьому фортифікаційне обладнання включає зведення комплексів фортифікаційних споруд відповідно до оперативно-стратегічних або тактичних планів.

Ги́рло (рідко: устя) - місце впадіння річки в озеро, водосховище, море або в іншу річку.

2 В той час між феодалами Польщї ! Литви точилась запекла боротьба за володіння волинськими і подільськими землями. В цій боротьбі отримали перемогу польські феодали. Але і литовські князі зберегли деякі володіння. Так, у 1366 році про містечко в Польському літописі вказується, що польський король Казимир Великий дарував у числі інших міст "Чорний Городок" литовському князю Люберту Гедеміновичу.

Казимир ІІІ, званий Вели́кий (пол. Kazimierz III Wielki, 30 квітня 1310 - 5 листопада 1370) - польський король (1333–1370), титулярний «Король Русі», останній представник династії П'ястів. Розпочав експансію Польщі на українські землі.

3


В 1495 році село з навколишніми землями переходить у володіння братів Новодворських. На підставі заповіту в 1545 році, що був розглянутий в місті Краков! за Чорний Городок, маєток дістався Анні Новодворській-Владковій. Згодом переходить за спадком ії сестрі - Констанції, дружині Яна Свірща. Тоді ж його перейменовують на Чорний Острів.

В 1556 році польський король Сигізмунд Август в знак особливого привілею дозволив поміщиці Анні Єлизаветі Свірщовій називати Чорний Острів містечком і тоді ж дарував йому Магдебурзьке право. Причому, Було встановлено щотижневі торги в понеділок і слідуючі ярмарки: на день Іоанна Хрестителя і в неділю всіх святих;

Сигізму́нд II А́вгуст (лат. Sigismundus Augustus, пол. Zygmunt II August, рус. Жикгимонтъ Августъ; 1 серпня 1520 - 7 липня 1572) - Великий князь Литовський (1544-1572) і король польський (1548-1572) із литовської династії Ягеллонів.

Магдебу́рзьке пра́во (також німе́цьке або тевтонське міське́ пра́во; лат. theuthunico iure, id est iure magdeburgensi) - одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки.

Святий (від праслав. svętъ, svętъjь; - святі) - особистість, особливо шанована в різних релігіях за святість, благочестя, праведність, стійке сповідання віри, клопотання перед Богом за людей.

звільнено жителів від усіх податкїв.4


Але час минав і з невідомих причин містечко переходить в королівське володіння. 3 впевненістю можна вважати, що містечко знову повернулось до попередніх власників. Анна Єлизавета Свирщ, одружившись з князем Костянтином Вишневецьким, приєднала за шлюбною угодою Чорний Острів до родини чоловіка. Після припинення чоловічої лінії Вишневецьких на Михайлов! Вишневецькому, воєводі Віленському, великому канцлер! Литовському, в 1744 році поселения та багато іншого успадкували онуки князя Михаила та Катерини Огінської: Ганна Огінська і Єлизавета Замойська. У грудні 1744 року Катерина Огінська вдруге одружується з Антонієм Тадеушем Пшездзецьким, молодшим канцлером Великого князівства Литовського.

Велике Князівство Литовське Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське і Жемайтійське (лат. Magnus Ducatus Lituaniae) - монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.

Таким чином, Чорний Острів через кілька поколінь став власністю роду Пшездзецьких.5


Початок татарських нападїв на українські землі пов'язаний з іменем кримського хана Менглі Гірея.

Ґера́ї (Ґіреї, Гіраї, Гіреї, Гереї) (крим. одн. Geray, множ. Geraylar) - династія кримських ханів XV–XVIII століття. Бічна гілка татарського роду Чингізидів. У 1449 році засновник династії Хаджі I Ґерай, скориставшись із занепаду Золотої Орди, проголосив незалежність Кримського ханства.

Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

У 1479 році він повів військо на Поділля, а в 1484 році - знову напад на Поділля, Волинь, Галичину. Знаменним став 1489 р!к, син польського короля Ян Ольбрант, з'єднавшись з подільським ополченням, під Копестином (тепер Вінницька область) розгромив татарське військо, яке поверталось !

Король Польщі - титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Першим польським королем був Болеслав I Хоробрий. Цей титул існував від 1025 року - дати коронування Болеслава Хороброго і до 1795 року включно, поки його не заборонила Російська імперська влада.

Ві́нницька о́бласть - область у Центральній Україні. Населення становить 1,6 млн осіб (2016 р.).

з здобиччю в Крим. Звільнивши полонених і забравши награбоване, об'єднане військо на річці Саврань розгромило другий татарський загін.

Кри́мські тата́ри або кримці (крим. qırımtatarlar або qırımlılar , в однині qırımtatar або qırımlı) - східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму. Розмовляють кримською або кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім'ї.

Але взимку татари знову напали на Поділля. Та подільське і волинське ополчення разом з польськими військами знайшли їх слід в глибокому снігу, наздогнали і розгромили.1 Басилашко О. Історія озивається болем // Прибузька зоря. - 1995. -11 листопада.


2 Епсукіорееіа Роізка. - №агага\уа, 1902. - Т. 12. - с. 56.

3 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. - с.780.

4 Там само, -с.781.

5 Епсукіоредіа Рокка. - \¥аг52а\уа., 1902. - Т. 12. - с. 56.

5

У 1500 році великий князь литовський Олександр для того, щоб задобрити хана Менглі Пнея, дозволив татарам збирати поголовну данину (три гроші з голови) на київських, подїльських і волинських землях.

Вели́кий князь - титул правителів Київської Русі, пізніше - аристократичний титул.

На початку 1511 року сейм у Петрокові прийняв рішення поставите 3-тисячне наймане військо на Поділлі, а наступного року виділити ще 2 тисячі воїнів для його оборони. Крім того, сейм дав згоду на виплату кримському ханові щорічних поминок -данини в 15 тисяч злотих.

Кри́мське ханство (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎) - монархічна держава кримськотатарської династії Ґераїв. Існувала у 1449–1783 роках. Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані.



I навіть тоді, коли в 1512 році було укладено союз Литви і Польщі з Кримським ханством, татарські напади на Поділля тривали. У червні 1516 року татарські війська вкотре напали на Поділля. їм протистояло ополчения на чолі з подільським воеводою М. Каменецьким, Кам'янецьким старостою С. Ланцкоронським і Я. Творовським. Та в листопад! 1516 року нападники, зосередившись поблизу Чорного лісу, розділились на чотири загони і напали на Подільські землі. Одна частина підійшла до Кам'янця-Подільського, друга — до Летичева, третя — до Меджибожа, четверта — в Зінківський повіт. Захоплених в полон людей, татарам в Крим вивезти не вдалося.1

Всі ці напади говорили про беззахисність українських земель, зокрема Поділля. Під час вторгнень орд кримських татар на територію краю, Чорний Острів був спадений, а фортеця зруйнована. У другій половині XVI ст. оборонні укріплення відбудували, але поселения ще довгий час залишалось малозаселеним.

Фортифікаці́йна спору́да - інженерна споруда, призначена для підвищення ефективності застосування зброї та військової техніки, забезпечення стійкого управління військами, захисту військ і населення від засобів ураження противника.

На 1530 рік в ньому нараховувалось всього 5 плугів (8,74 га). Це відповідало 10-15 господарствам з населениям біля 100 чоловік.2


3 наданням містечку Магдебурзького права економічний розвиток прискорюється. Поступово Чорний острів перетворюється на торговий центр із значною кількістю ремісничого і торгового населення.

Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.

Торго́вий центр (ТЦ) інколи торгово-розважальний центр (ТРЦ), галерея, пасаж, торговельний комплекс, торговельно-розважальний комплекс (англ. shopping mall, mall, shopping center) - універсальний магазин або комплекс магазинів, що зазвичай включає підприємства побутового обслуговування, громадського харчування та розважальні заклади.

На 1578 рік вже налічувалось 420 жителів і 84 будинки.3 У 1612 році — це було багатолюдне містечко, але дуже мізерне за своею площею та досить забруднене.4


На час козацьких війн Чорний Острів вже мав добре укріплений замок, який слугував важливим стратегічним пунктом.5

Розташований на шляху, що йшов з Південної Волині на Поділля, Чорний Острів у період Визвольної війни українського народу виявився в районі активних дій селянсько-козацьких військ.

Хмельниччина (Українсько-польська війна, Козацько-польська війна, Козацька революція, Національно-визвольна війна українського народу, Визвольна війна, Повстання Хмельницького) - назва історичного періоду 1648-1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом. Цей період розглядається як перша фаза Української національної революції 17 ст.

У червні 1649 року, під стінами фортеці, українське військо на чолі з Данилом Нечаєм розгромило передові частини польсько-шляхетського війська.

Дани́ло Неча́й (1612 (?) - 10 лютого 1651) - український військовий діяч, полковник брацлавський.

6 (Див. додаток 3).


Як відомо, визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти тривала і після 1654 року, коли фактично були об'єднані Україна з Росією. Про це свідчить той факт, що в 1657 році в Чорному Остров! стояв обозом союзник Богдана Хмельницького Семиградський князь Григорій Ракочій.

Повернімося до родинної лінії Пшездзецьких, які отримали у власність містечко. 22 лютого 1779 року король Станіслав Август Понятовський надав
1 Назаренко Є.

Польська шляхта - соціальний стан, що існував в Польському королівстві, Речі Посполитій і після поділів у трьох імперіях до скасування у 1921 році за конституцією. Польська шляхта утворилася із лицарів.

Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Станіслав II Август Понятовський (пол. Stanisław August Poniatowski, 17 січня 1732, село Волчин, тепер Кам'янецького району Берестейської області - 12 лютого 1798, Санкт-Петербург) - останній король Речі Посполитої (1764–1795), з походження магнат.

Напади кримських татар на Поділля // Прибузька зоря. - 1994. - 25 червня.


2 Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область. — К., 1971. — с.560.

Хмельни́цький (до 1793 року - Плоскирів, з 1795 по 1954 - Проску́рів) - адміністративний центр Хмельницької області і Хмельницького району, значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля.



3 Архив Юго-Западной России. - К., 1876. - Часть 6. - Т. 1. - с. 33.

4 Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область. - К., 1971. - с.560.

5 Сицинский Е. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. - Каменец-
Подольский, 1901. - Выпуск 9. - с. 878.


6 Басилашко О. Історія озивається болем // Прибузька зоря. - 1995. - 11 листопада.

6
привілей власнику Чорного Острова Антонію Пшездзецькому, підканцлеру Литовському, на запровадження ярмарок по "Росїйському календарю: 17 Генваря, 7 Февраля, 10 Июня, 5 Августа, 12 Октября, 19 Ноября, на страдание Божьей Матери и в понедельник после Вербной Недели".1

Катерина Огінська та Антоній Тадеуш Пшездзецький мали двох синів: Міхала та Домініка, а також три дочки. Містечко разом з родинним маєтком успадкував старший син Міхал (1747 — 1799), писар Великого Князівства Литовського, одружений з Марією Мостовською. Він перший почав носити "графський титул на Чорному Остров?'.2

Приблизно в кінці XVIII — поч. XIX ст. почалось будівництво нового палацу на березі ставка, який відомий під назвою - замку графин! Волконської. Найправдоподібніше, що Міхал Пшездзецький, прийнявши у володіння містечко як спадок від батька, на місці старого замку збудував новий, великий та зручний палац. (Див. додаток 5). Його онук Александр був вражений цим палацом, а передусім його розташуванням над великим і дуже гарним ставком., який утворювався річкою Буг та ЇЇ притокою Мшанцем. Найдавніший замок, найвірогідніше, знаходився саме в цьому місці, але був затоплений водами штучного озера. Перша резиденція Пшездзецьких знаходилась на пагорбі, оточеному з усіх сторін водами, і з'єднувалась з навколишнім світом за допомогою грота та довжелезних мостів. Від головної в'їздної брами дорога вела догори, спочатку між деревами парку, а потім поміж двома будинками, які ніби створювали другу браму, далі йшла навколо клумби з рожевими акаціями і приводила до палацу.

Опис замку Александром Пшездзецьким, стиль якого він визначив як італійський, був доповнений великою іконографічною документацією. Вона доводить, що ця резиденція будувалась в кілька етапів. Найстарішим був класичний корпус. Чотири висунуті вперед колони, з терасою створювали критий під'їзд. 3 часом колони були з'єднані стінами, в яких розмістили вікна та двері. Таким чином, було зроблено додаткове приміщення - веранда. Подібний вигляд мали вікна і засклені двері, що виходили на верхню терасу. Будівля була покрита високим, гладеньким двоскатним дахом.3 (Див. додаток 6).

На XVIII ст. в містечку існувало три православні церкви: I.

Православ'я або Православне християнство - збірний термін, який включає в себе Православну церкву та Давньосхідні православні церкви.

"Воскресенська" - була збудована на східній стороні, де на 1863 рік


стояв будинок православного священика з прибудовами. II. "Різдвяно-Богородна" - збудована на південній сторон! острова, де на 1863 рік були збудовані єврейські будинки.

III. "Успенська" (за іншими джерелами "Вознесенська") розташовувалась, де в 1863 році було дворянське губернське училище, відкрите в містечку в 1843 році.4

У 1782 році "Успенська" ("Вознесенська") церква була перенесена в с. Катеринівку цієї ж губернії, з усією утваррю, де і існує досі. Дві інші церкви були закриті в тому ж таки XVIII ст., зазнавши сильного впливу

1 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. - с.785.

2 Епсукіорееіа Рокка. ^агзха^а, 1902. - Т. 12. - с. 57.

3 Там само. — с.59.

4 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. - с. 785.

7

польського католицизму. Це було здійснено не за бажанням прихожан, а на вимогу власника Міхала Пшездзецького.

Але ще в 1775 році було закладено основу нового храму з дозволу уніатського епископа Петра Белянського. I вже на 1779 рік в Чорному Остров! була освячена нова кам'яна церква "Во ім'я Приображення Господня", збудована на власний кошт місцевого уніатського священика і диякона Благочинного Іоанна Стрельбіцького.1

Іоанн Стрельбіцький-Зигайло зробив "евінціональний фундушевий" запис в цю церкву, вюіавши тим самим своїх 300 рублів з умовою, щоб місцевий священик, отримуючи відсотки з даної суми, в призначені заповітом дні відспівував за упокій його та родичів літургії. В 1850 році дана сума була взята Подільською Консисторією в приватних осіб і віддана в "Подольский приказ общественного призрения" для надбавки відсотків. При церкві до 1939 року зберігався банківський білет. У 1808 році православним настоятелем чорноострівського приходу був призначений Йосип Курчинський. Вже в 1836 році храм "Приображення Господня" зазнає певної реконструкції. Були перероблені куполи і влаштований новий іконостас на кошти графа Костянтина Пшездзецького. (Див. додаток 7). В середин! церкви розмішувалась чудова ікона Божої Матері. (Див. додаток 8). На ній мідна риза, позолота з срібними привісками - дарунок зцілених людей. Для поклоніння ЇЙ збирались великі маси народу в десяту п'ятницю по світловому Воскресінню Христовому або на состраданіє Божої Матері. До речі, це була копія Почаївської Чудотворно! ікони Божої Матері. (Див. додаток 9). При церкві була збудована дзвіниця, чотиригранна з виступами на верху подібно до даху.

До Чорноострївського приходу на 1863 рік належало 1128 чоловік. Він відносився до VI класу з зменшенням окладу по кількості землі церковної, якої було: "усадьбой - 1 десятина и 259 саженей квадратных, пахотной с сенокосами и хуторами 67 десятин и 558 саженей квадратных. По штату положено священник и дьячок с жалованием от казны:

священнику - 57 рублей
дьячку - 24 рубля


и того - 91 рубль".2

Для порівняння можна навести і такі дан! статистики: на 1901 рік церковн! землі становили: садиб - 2 десятини 1770 сажнів, орної - 64 десятини 1338 сажнів, сінокїс - 8 десятин 1880 сажнів, ліси - 22 десятини, неугідь - 8 десятин 1578 сажнів. Прибудов для священика! псалацина немає.3

Не можна обійти увагою єврейську спільноту, яка відігравала не останню роль в житті містечка, не дивлячись на закритий характер свого існування. Для відокрехмлення себе від інших національностей і віросповідань, євреї створювали навчальні заклади, підприємства, будували храми.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

У 1785 році в Чорному Остров! побудована єврейська синагога з каменю. На той час тут


1 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20 - с.786.

2 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. - с.786.

3 Сицинский Е. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета. - Каменец-
Подольский, 1901. - с.878.


8

знаходився центр равінату на чолі з равіном. До його влади належало 1039 душ.1

Була досить значною і католицька громада. Здавна в містечку був костел, але коли і ким вперше був збудований достатніх відомостей немає. Однак в 1556 році, тобто на час надання Магдебурзького права, він вже існував. 3 цього можна припустити, що в часи правління короля Сигізмунда Августа був він побудований поміщиком Яном СвІрщом. Згодом в 20-ті роки XIX ст. на місці старого дерев'яного костьолу було збудовано новий, кам'яний, на честь Успіня Пресвятої Богородиц! при сприянні поміщика, графа, камергера і кавалера Костянтина Пшездзецького. I в 1862 році через епископа Борія Мацкевича консекрований.2 В його штат входило католицьке духовенство, направлене з Риму. Також до костьолу було приписано біля 20 прилягаючих сіл католицького віросповідання і 3 тисячі люду.

Католици́зм (лат. catholicismus) - найпоширеніший із напрямів християнства (близько 1 мільярда 196 мільйонів вірних у 2012 р.), який отримав свою назву від одного з атрибутів світової спільноти тих, хто вірить у Христа, - її «кафолічність» (універсальність, соборність).

3 Але вже в 1901 рощ* за підрахунками Сіцінського - 5016 чоловік. 4


Після Міхала маєток успадкував його старший син Костянтин Пшездзецький (1782 - 1856) власник також Миколаєва. Впродовж 30 років (з 1820 р.) займав пост маршалка дворянства Подільської губернії. Вірний слуга російського царя Миколи I, вїн у 1844 році одержав титул графа. Більшу частину свого життя Костянтин Пшездзецький присвятив Чорному Острову, де доглядав та поповнював, успадковану від батька, рідкісну картинну галерею європейських майстрів пензля.

Художня галерея, також Картинна галерея, або Пінакотека - приміщення з декількома залами, де зберігають і демонструють твори образотворчого мистецтва.

Він був не лише власником 14 подільських і волинських сіл та містечок, але і знавцем агрономії, одним з перших селекціонерів нашого краю.5 Граф був великим цінителем мистецтва. Маючи величезні прибутки з праці українських кріпаків, рід Пшездзецьких утримував в зразковому стані палац, поповнювалась велика бібліотека рідкісними, а, отже, дуже коштовними книгами. Любитель вишуканої музики, граф Костянтин мав змогу знайти оркестр, а як диригента запросили італійця маестро Луїджі Тоніні.6 Взагалі митців в Чорному Острові тоді було багато.


Працював учителем училища в Чорному Острові Леонід Глібов, який написав поезію "Стоїть гора високая", котра згодом стала нашою народною піснею. Відомий український байкар Леонід Іванович Глібов приїхав до містечка в 1856 році, після закінчення Ніжинського ліцею вищих наук.

Наро́дна пі́сня - найбільш розповсюджений вид народної музики, продукт колективної усної творчості, що роками складається в пісню. Народна пісня - музично-поетичний жанр фольклору, найбільш поширений вид народної музики.

Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя - вищий заклад освіти четвертого рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області.

Леонід Іванович Глібов або Глібів (нар. 21 лютого (5 березня) 1827(18270305), с. Веселий Поділ, Хорольський повіт, Полтавська губернія - пом. 29 жовтня (10 листопада) 1893, Чернігів) - український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

Це було його перше місце самостійної педагогічної діяльності. Тут, у дворянському повітовому училищі, він викладав історію і географію з 1856 по 1858 роки.7 Вже тоді, відомий байкар, змушений був погодитись на цю посаду, бо місце вчителя літератури було зайняте.8 Глібов захоплювався Подільською природою, Чорноострівськими краєвидами, що знайшло свій


1 Центральний Державний архів Кам'янця-Подільського. - Ф. 2. - Оп. 1. - Спр. 295. - Арк. 1322.

2 Визитное описание Чёрноостровского римо-католического приходского костёла, состоящего в Подольской
губернии Проскуровского уезда под названием "Успение Пресвятой Богородицы". - 1862. - §1. - стр. 1.


3 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. - с.787.

4 Сицинский Е. Труды Подольского историко-статистического комитета. Приходы и церкви Подольской
епархии. - Выпуск 9. - Каменец-Подольский, 1901. — с.877.


3 Сие Т. Магнатські господарства на півдні Волині у XVIII ст. // Кам'янець-Подільський вісник. - 1993. - 24 квітня.

6 Назаренко Є.... I Ференц Ліст знав Чорний Острів// Прибузька зоря. - 2001.

Ференц (Франц) Ліст (угор. Liszt Ferenc, нім. Franz Liszt; 22 жовтня 1811, Добор'ян (Райдинг), Австрійська імперія - 31 липня 1886, Байройт, Німеччина) - угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.

- 12 жовтня.


7 Крочек I. Будинок езопівської думки // Корчагінець. - 1972. - 19 жовтня.

8 Крочек I. Дім байкаря // Культура і життя. - 1977. - 6 березня.


9


відбиток в безсмертній пісні "Журба", яка була написана в Чорному Острові і присвячена пісенному опису природи містечка, зокрема, горі, де колись стояв замок, збудований Мячиславом Пшездзецьким, середнім сином Костянтина Пшездзецького. За період перебування в містечку, до творчого доробку Леоніда Івановича можна віднести такі відомі байки як: "Шпак", "Щука", "Вівчар", "Билина"; пісні "Летить голуб понад морем" та ін.1 Звідси свої твори надсилав автор до "Чернігівських губернських відомостей", де вони публікувались у неофіційній частині газети. У 1858 році Глібов переїжджає до Чернігова.2 У 1968 році у селищі Чорний Острів відкрився, в приміщенні колишнього повітового училища, єдиний на Україні музей поета-байкаря Л. I. Глібова. (Див. додаток 10). Експонати музею відтворюють історичну обстановку, в якій жив і творив великий митець. Зберігається в музеї формулярний список Глібова, відомості про його походження і сімейний стан. Жив він тоді один, увесь відданий роботі. Вільний час проводив посеред простих людей. Улюбленим місцем відпочинку була Вовча Гора, де його часто можна було побачити в книгою в руках. Багато посприяв в організації музею відомий українсько-радянський байкар Микита Годованець, який довго жив і працював в Кам'янці-Подільському. Він допомагав збирати експонати, чимало передав книг з власної бібліотеки, і серед них - рідкісне видання української дожовтневої байки. Цікаві документа надіслав з Києва М. Т. Лисенко, завідуючий кабінетом-музеєм видатного композитора М. В. Лисенка.

У 1830 році у Костянтина Пшездзецького досить довго гостював італієць за походженням, відомий на Поділлі та Волині художник Матеуш Бачеллі. Граф Пшездзецький заохочував його до написання ікон в італійському стилі для костелу. На Поділлі в багатьох заможних будинках були картини цього художника.3 Граф також опікувався чотирирічною школою, що знаходилась в містечку.

У 1797 році Чорний Острів увійшов до складу Проскурівського повіту Подільської губернії.

Проскурівський повіт - історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр - місто Проскурів.

4 Від шлюбу з Аделаїдою Олізаровною, дочкою Філіпа Нереуша (вона після розлучення вдруге вийшла заміж за Карла Джеконського) Костянтин Пшездзецький мав 3 синів: Александра Нарциза -історик, одружений з художницею, філантропкою Марією Тщенхау з (1823-1890); Мячислава - неодружений; Карла - одружений з Єлизаветою Лахман, дочкою полковника російської армії. Чорний Острів за заповітом був поділений між синами. Александр Нарциз (1814 - 1871) окрім частини Чорного Острова отримав у власність маєток у Королівстві Польському. Народився в містечку, хоча життя потім склалося так, що вдома бував рідко. Одержав фундаментальну освіту, закінчив Кременецький лїцей, Берлінський університет Потім певний час подорожував.

Гумбольдтський університет Берліна, Берлінський університет імені Гумбольдтів (нім. Humboldt-Universität zu Berlin, скор. нім. HU Berlin), колишній Берлінський університет (лат. Alma Mater Berolinensis) - найстарший з чотирьох університетів Берліна.

I перша подорож у 1839 році була на батьківщину. Став відомий як історик та археолог. Писав під псевдонімом Александр де Ноірвіль. Наслідком подорожі була книга в двох


Котельник Л. В. В музеї байкаря // Світло жовтня. — 1989. — 17 листопада.

2 Крохмалюк В. 130 років вулиці Л. Глібова // Радянська Україна. - 1988. - 16 березня.

3 Подільські Єпархіальні відомості. - 1863. - №20. -с.787.

4 Семёнов П. П. Географическо-статистический словарь Российской империи. - Санкт-Петербург, 1885. -
Т.5.-С.684.


10

томах "Поділля - Волинь - Україна", видана у Вільно в 1844 році. У першому том! дано історичні відомості про місцевості, які відвідував автор. В другому - описане тогочасне становище життя селян. 3 любов'ю описує він Чорний Острів, використовує листи аноніма, який проживає в містечку (можливо, його брат Карл).' До його творчого доробку належать такі праці: "Проба граматична польська", "Відомості бібліографічні про рукописи в закордонних бібліотеках та архівах", "Історія Польщі". Помер у 1871 році.2

В’ячислав (1816 — 1863) окрім частини містечка ще отримав у спадок містечко Миколаїв. Десь у 1860 році він будує для себе новий палац на пагорбі, що знаходився у передмісті Чорного Острова, неподалік від замку. Колись цей пагорб називали Вовча Гора, а після започаткування там резиденції - "Віллагора". Після Мячислава "Вілла гору" успадкував його молодший племінник Костянтин Пшездзецький (1844 - 1907). Останнім, хто успадкував цей маєток був син Костянтина, Стефан Пшездзецький (1879 -1932) — голова Кабінету Міністрів і Дипломатичного Протоколу, представник Польщі у Римі.

Дипломатичний протокол - це сукупність загальноприйнятих правил, традицій і умовностей, які дотримуються урядами, відомствами закордонних справ, дипломатичними представництвами, офіційними особами і дипломатами при виконанні своїх функцій в міжнародному спілкуванні.

Кабіне́т міні́стрів - найвищий орган виконавчої влади уряду, який здійснює адміністративно-розпорядчі функції у сфері державного управління. У ряді країн найвищий орган виконавчої влади може мати іншу назву.

Він також був неодружений. (Див. додаток 12).


У Чорному остров!, в старому замку, замешкав Карл Пшездзецький (1818 — 1882).

Залишились в пам'яті історії часи кріпосництва, як період жахливого лихоліття, коли над людьми праці чинили свій суд і розправу поміщики.

"Землевладелец, - говорила Катерина II, - кроме смертной казни, делает в своём имении все, что ему заблагорассудится". Указом від 17 січня 1765 року вона дозволила поміщикам без судового розгляду відсилати за непокору кріпаків на каторжні роботи.

Ка́торга (від середньовічн. грец. κατεργων - катергон, гребне судно) - успадковане турками новогрецьке слово, що означає загальну назву гребного судна з трьома рядами весел.

Згодом було підтверджено встановлене ще в 1760 році право поміщиків відправляти "непокірних кріпаків у Сибір на поселения і в усякий час віддати їх у рекрути. Під загрозою суворої кари, указом від 22 серпня 1767 року, Катерина II заборонила крїпакам, навіть, скаржитись на своїх гнобителів-поміщиків. Кріпосні селяни були позбавлені найелементарніших людських прав. Вони вважались приватною власністю поміщика, прирівнювались до його майна.


Великого значения набуло для Поділля приєднання до складу Росії, що відбулось після другого поділу Польщі (1793р.).

Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.

Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 - зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.

1831 рік - Микола I з подання Сперанського скасував Магдебурзьке право на Правобережжі, в тому числі і в Чорному Острові. Містечко втрачає свою силу як торгового і адміністративного центру.

Адміністрат́ивний цéнтр - поселення яке має законодавчо встановленні функції центру адміністративного управління щодо інших поселень, розміщених на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (країни, області, району , району в місті , міста , селища , села - абзац 1-й ст.133 Конституції України )



Селяни Поділля в кінці XVIII - першої половини XIX ст. поділялись на різні групи, підгрупи і розряди, які відрізнялись між собою ступенем особистої залежності, розміром і характером повинностей, величиною наділів і Ін. Такий розподіл вишшвав з складності процесу тогочасного економічного розвитку, з наявності феодально-кріпосницької системи і зростання в ії надрах капіталістичного устрою.

1Назаренко Є. Подорож Пшездзецького // Прибузька зоря. - 1993. - 4 вересня.

2 Сис Т. Магнатські господарства на півдні Волині у XVIII ст. // Кам'янець-Подільський вісник. - 1993. - 24
квітня.


3 Баранович А. И. Магнатское хозяйство на Юге Волыни в XVIII ст. - М., 1955. - с.38.

4 Баранович А. И. Магнатское хозяйство на Юге Волыни в XVIII ст. - М., 1955. - с. 39.
  1   2   3   4



  • Висновки ...................................
  • Великого переселення народів
  • Сигізмунд Август
  • Великого князівства Литовського
  • Визвольної війни українського народу