Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Розпізнавання біометричних параметрів за зображенням обличчя людини

Скачати 14.47 Kb.

Розпізнавання біометричних параметрів за зображенням обличчя людини




Скачати 14.47 Kb.
Дата конвертації28.05.2017
Розмір14.47 Kb.

УДК 004.932 (043.2)
Петричко В.В.

Національний авіаційний університет
РОЗПІЗНАВАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ

ПАРАМЕТРІВ ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ ОБЛИЧЧЯ ЛЮДИНИ

Проблема розпізнавання облич привертає увагу вчених з часу появи комп’ютерного зору. Хоча інші методи біометричної ідентифікації (що використовують відбитки пальців або сканування райдужної оболонки ока) можуть бути точніші, розпізнавання облич має важливу перевагу – цей спосіб відрізняється від інших своєю «неагресивністю» по відношенню до досліджуваних суб’єктів.

Сканер Сканер (англ. scanner) - пристрій, призначений для створення зображень певних об'єктів шляхом обробки променів, які відбиваються від поверхні об'єкта або проходять крізь об'єкт. В більш вузькому значенні - пристрій для отримання комп'ютерного цифрового зображення.
Райдужна оболонка, райдужка або ірис (лат. iris) - тонка рухома діафрагма ока у хребетних тварин з отвором (зіницею) в центрі; розташована за рогівкою, між передньою і задньою камерами ока, перед кришталиком.
До того ж, цей метод розпізнавання осіб для людини природний і тому зрозумілий на інтуїтивному рівні.

На даний час склався загальноприйнятий «рамковий» підхід до процесу розпізнавання облич. Цей процес складаєтсья з кількох основних етапів. На першому етапі проводиться детектування і локалізація обличчя на зображенні. Далі проводиться вирівнювання зображення обличчя в сенсах геометричного розташування та яскравості.

Локалізація (рос. локализация, англ. localization, нім. Lokalisierung f) - обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. Наприклад, локалізація загазованої дільниці шахти, локалізація затопленої дільниці (затопленого горизонту), локалізація звалища промислових відходів, хвостосховища тощо.
Геометрія Геоме́трія (від дав.-гр. γη - Земля і μετρέω - вимірюю; землеміряння) - розділ математики, наука про просторові форми, відносини і їхні узагальнення.
Після цього наступає черга отримання з зображення характерних ознак обличчя та порівняння обчислених ознак з закладеними в базу даних еталонами. За цією послідовністю працюють більшість сучасних алгоритмів розпізнавання обличь. Різниця між ними полягає у методах обчислення ознак і порівняння їх сукупностей між собою.
Більшість - велика частина чого-небудь, або кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Вважається найпершою засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду.
Обчи́слення - є гілкою математики, зосередженою на функціях, похідних, інтегралах, і нескінченному ряду чисел. Цей предмет являє собою важливу частину сучасної математичної освіти. Воно складається з двох основних галузей - диференціального і інтегрального численнь, які пов'язують основні теореми обчислення.

Детекція обличчя може бути реалізована на основі порівняння ділянок контурного зображення з еталонним контуром. Перехід до контурного подання може бути виконаний за допомогою дискретного диференційного оператора Собеля, який обчислює приблизне значення вектора градієнта яскравості зображення.

Градіє́нт, Ґрадіє́нт - міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.
До отриманого зображення може бути застосована процедура інверсії і бінаризації (за методом Отсу).



Для розпізнавання локалізованого обличчя може бути використано підхід вейвлетів. Вейвлет-перетворення може бути подане як згортка даних зображення з утворюючою функцією. Утворюючу функцію оберемо так, щоб отриманий функціонал мав максимуми у характерних точках обличчя.


Скачати 14.47 Kb.