Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Розвиток творчої уяви молодших школярів

Скачати 460.58 Kb.

Розвиток творчої уяви молодших школярів




Скачати 460.58 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.03.2017
Розмір460.58 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АПН УКРАЇНИ
Тітов Іван Геннадійович

УДК 159.954.4: 37.03 – 053.

Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
5



РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЯК КОМПОНЕНТ СТАНОВЛЕННЯ ЇХНЬОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ

19.00.07. – педагогічна та вікова психологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007



Дисертацією є рукопис.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Психологія розвитку або вікова психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя. Психологія розвитку вивчає стадії розвитку, закономірності їх зміни, періодизацію психічного розвитку та розвитку особистості, залежність психічного розвитку від культурно-історичних і соціальних умов тощо.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України.




Науковий керівник:
Офіційні опоненти:

Провідна установа:


член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор



БАЛЛ Георгій Олексійович,

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України,

лабораторія методології і теорії психології, завідувач
доктор психологічних наук, професор

ДУСАВИЦЬКИЙ Олександр Костянтинович,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра психології, професор;


кандидат психологічних наук, доцент

МИТНИК Олександр Якович,

Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, кафедра теорії та методики початкової освіти, доцент


Національний педагогічний університет імені М.П.
Методологія (грец.- μεθοδολογία - вчення про метод) - сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами.
Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.
 Драгоманова Міністерства освіти і науки України, Інститут педагогіки і психології, кафедра психології і педагогіки, м. Київ

Захист відбудеться 18 травня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, Київ, вул. Артема, 52-А.


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, Київ, вул. Артема, 52-А.
Автореферат розіслано “17” квітня 2007 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Гуманістично спрямоване реформування національної системи шкільної освіти актуалізує необхідність дослідження низки психолого-педагогічних проблем, чільне місце серед яких посідає проблема гармонізації особистісного розвитку учня.
Гуманізм - це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку. Історія, проте, знає чимало кривавих періодів, коли людей масово і без суду розстрілювали, прикриваючись саме ідеалами гуманізму, та ще й "вищого ґатунку".
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Рефо́рма (лат. reform, фр. réforme - «перетворюю», «змінюю») - 1) В соціології Р. – комплекс заходів, якими вводяться такі нові суспільні відносини, які не змінюють основ (передусім, економічних) системи суспільних відносин, але призводять до зміни умов діяльності всіх або групи членів суспільства.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
Вирішення даної проблеми в початковій школі стає можливим лише за умов упровадження в навчально-виховний процес особистісно зорієнтованих технологій, які мають ґрунтуватися на ретельному аналізі тих зовнішніх та внутрішніх чинників, що сприяють становленню суб’єктних якостей молодшого школяра, його здатності до творчої самореалізації, самонавчання та самовиховання.
Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Самонавча́ння (англ. self-instruction) - направлена індівідуумом діяльність на самостійне отримання знань і (або) досвіду. Метод відомий з давніх часів, про що говорить слово «студент». Студент (лат. ) - самонавчальний.
Самоактуалізація (від лат. actualis - дійсний, справжній), самореалізація - прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. У деяких напрямках сучасної західної психології самоактуалізація висувається на роль головного мотиваційного фактора, на противагу біхевіоризму і фрейдизму, за якими поведінкою особистості рухають біологічні сили.
Самовихова́ння - управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення.
Початкова школа Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.

Загальна проблематика становлення суб’єктності молодшого школяра посіла значне місце у педагогічній та віковій психології насамперед завдяки теоретико-експериментальним дослідженням В.В. Давидова, О.К. Дусавицького, Д.Б. Ельконіна, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, В.В. Рєпкіна, В.І. Слободчикова, Г.А. Цукерман та ін. У цих роботах суб’єкт навчальної діяльності розглядається як активний учасник навчального процесу, здатний самостійно ставити перед собою учбові задачі, адекватно контролювати та оцінювати успішність їх розв’язання, вільно залучатися до колективного обговорення навчальних проблем, рефлексивно відокремлювати власне знання від незнання.

Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Успішність (рос. успешность; англ. successfulness, effectiveness; нім. Leistung f) - наявність успіхів (позитивних наслідків) у чомусь, які дають позитивний результат. Зокрема, ступінь засвоєння учнями знань, навичок.
Контроль (фр. contrôle, от contrerôle - подвійний список): Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо.
Колекти́в - cукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи.
Рефле́кс - автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

При цьому підкреслюється творчий характер суб’єктної активності молодшого школяра, її тісний внутрішній зв’язок із творчими здібностями, зокрема з продуктивною уявою, яка, будучи загальною властивістю свідомості та системоутворювальним чинником особистості, становить основу духовно-практичного буття школяра – його учіння, пізнання, творчості (В.В.

Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
 Давидов, Е.В. Ільєнков, В.Т. Кудрявцев, Ю.О. Полуянов, В.О. Татенко та ін.).

У вітчизняній психології проблема розвитку творчої уяви як чинника становлення суб’єктності молодших школярів не виступала предметом спеціального аналізу, хоча окремі аспекти даної проблематики вивчались у контексті досліджень особистісного та психічного розвитку молодших школярів (І.Д. Бех, Л.І. Божович, В.В. Давидов, Л.В. Долинська, О.К. Дусавицький, Д.Б. Ельконін, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, В.Ф. Моргун, В.С. Мухіна, Л.Ф. Обухова, О.В. Скрипченко та ін.), а також розробок стратегій психолого-педагогічної діяльності, розрахованих на стимулювання розвитку суб’єктних якостей учня, творчих рис його активності (В.В.

Психічне або душевне - означення ряду категорій та понять в гуманітарних науках, зміст його залежить від ідеологічних уставок автора. Нині найчастіше психічне означає внутрішній суб'єктивний світ живої істоти, доступний для вивчення у своїх поведінкових проявах, відповідає іменнику психіка.
Страте́гія - (дав.-гр. στρατηγία, страта тегів - ранг вищого керівника військовими підрозділами які мають марку, тег, прапор, знак та пов'язуеться з талантом управління стратега полководця вищоі страти) - мистецтво керівництва суспільною боротьбою, загальний для очільника і деталізований в процесі управління план певної діяльності з ведення цієї боротьби, який є незмінним в своїй основі охоплює тривалий період, та направлений на досягнення головної, складної цілі.
 Андрієвська, Л.К. Балацька Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Є.В. Заїка І.С. Якиманська, З.С. Карпенко, О.В. Киричук, П.В. Лушин, Ю.І. Машбиць, О.Я. Митник, В.О. Моляко, С.О. Мусатов, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, Ю.І. Швалб, Л.І. Шрагіна та ін.). Разом з тим, існуючі в психологічній літературі погляди щодо ролі творчої уяви в процесі становлення суб’єктності молодшого школяра та можливостей використання змісту навчальних предметів для стимулювання її розвитку, вимагають суттєвого уточнення.
Зміст - значення чогось (слів, дії, стану), його лінгвістичне наповнення, філософська категорія. Смисл - цілісний вміст виразу, що сам визначає значення елементів та частин цього виразу.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

Очевидна психолого-педагогічна значущість та перспективність дослідження даної проблеми й обумовила вибір теми дисертаційного дослідження – “Розвиток творчої уяви молодших школярів як компонент становлення їхньої суб’єктності”.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г.С.

Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Дисерта́ція (лат. dissertatio - твір, обговорення, розсуд, доповідь) - спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).
 Костюка АПН України “Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації у психології”.
Орієнтація, в класичному випадку - вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі. Кожна система задає орієнтацію, визначаючи клас, до якого вона належить.
Державний реєстраційний номер 0103U000319. Тема дисертації затверджена на Вченій раді Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України (протокол № 1 від 28.01.2004 р.) та погоджена з Координаційною радою АПН України (протокол № 5 від 25.05. 2004 р.).

  1   2   3


Скачати 460.58 Kb.

  • РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК КОМПОНЕНТ СТАНОВЛЕННЯ ЇХНЬОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія
  • Науковий керівник: Офіційні опоненти: Провідна установа
  • БАЛЛ Георгій Олексійович
  • ДУСАВИЦЬКИЙ Олександр Костянтинович
  • МИТНИК Олександр Якович
  • Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
  • Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження