Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Русин з Великого князівства Литовського – королівський комісар Війська Запорозького

Скачати 69.02 Kb.

Русин з Великого князівства Литовського – королівський комісар Війська Запорозького




Скачати 69.02 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації05.05.2017
Розмір69.02 Kb.
  1   2


Тарас Чухліб

(Київ, Україна)

Русин з Великого князівства Литовського – королівський комісар Війська Запорозького (до біографії С.
Велике Князівство Литовське Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське і Жемайтійське (лат. Magnus Ducatus Lituaniae) - монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.
Друшкевича: 1621 – 1699 рр.)

Станіслав Сигізмунд (Zygmunt) Друшкевич народився у 1621 р. в родині спольщеного русина Яна (Івана) Друшкевича та русинки Гальшки Прощицької. Батько майбутнього козацького комісара Речі Посполитої походив з шляхетської родини Друшкевичів, яка протягом XVI ст.

Шляхта Шля́хта (пол. Szlachta, лит. Šlėkta) - провідний суспільний привілейований соціальний стан, що став державно-твірною основою феодального суспільства у Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському, Королівстві Польському (обидві після Люблінської унії утворили Річ Посполиту) та у Війську Запорозькому.
звалася Друшками (Друшко) та перейшла з православ’я у католицизм. Її представники мали маєтності у місцевостях Забаб’є та Гніздовщина Брест-Литовського воєводства Великого князівства Литовського, де компактно проживало руське населення. Мати С. Друшкевича походила з стародубського містечка Прощиця Мінського воєводства, де він прожив дитячі роки.
Мі́нське воєво́дство (лат. Palatinatus Minscensis, пол. Województwo mińskie) - адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 1566–1793 роках. Створене на основі земель Троцького воєводства.

У 1633 р. розпочав навчання у Несвіжському єзуїтському колегіумі, а після трьох перших років навчання повернувся до Прощиць на Стародубщину. У 1636 р. він перебував на службі при дворі місцевого магната Владислава Дорогостайського, а вже у 1638 р. бачимо молодого литовського шляхтича на службі у князя Богуслава Радзивілла (з 1638 р. – великий хорунжий, з 1646 р. – великий конюший ВКЛ). Відомо, що тоді С. Друшкевичу протегував брат Богуслава, Криштоф Радзивілл – син давнього знайомого його батька, на той час великого підкоморія ВКЛ Януша Радзивілла1. У складі двору Б. Радзивілла побував у Голландії. В грудні 1638 р. відвідав Утрехт і Гаагу, де був при дворі князя Фридерика Генріха Оранського2. Взимку 1639 – 1640 рр. Друшкевич відвідав Англію та Францію. Відомо, що 20 березня 1640 р. у Парижі він зустрічався з королевичем Яном Казимиром.

Богуслав Радзивілл (пол. Bogusław Radziwiłł, лит. Boguslavas Radvila. біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск - 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) - державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р.
Ян II Казими́р Ва́за або Казими́р V (пол. Jan II Kazimierz Waza, нім. Johann II. Kasimir Wasa; 22 березня 1609, Краків - 16 грудня 1672, Невер), король Речі Посполитої (1648–1668) і титулярний король Швеції (до 1660).
Потім повернувся до Голландії, майже рік він проживав у Гаазі. 1 січня 1641 р. С. Друшкевич приїжджає до Великого князівства Литовського, де взяв участь в урочистих похоронах свого протектора – князя К. Радзивілла.

У лютому 1641 р. перебував при дворі свого патрона, великого конюшого ВКЛ у м. Слуцьку. Там між С. Друшкевичем та князівським комірником Зглобіцьким виник конфлікт, який завершився герцем, під час якого Друшкевич убив суперника. Це змусило його втекти до Нового Бихова, а потім перебратися до Києва. З березня 1641 до 1643 рр. він перебував у складі коронного гарнізону Кодацької фортеці.

Ко́дацька фортеця, або Кода́к (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак від тюркського «кой» - селище та «даг» - гора, тобто «поселення на горі») - колишня фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу, що була розташована 10 км нижче сучасного Дніпра, на території села Старі Кодаки.
Від 1644 р. – товариш «козацької» хоругви на чолі з Я. Шемберком, який на той час був королівським комісаром Війська Запорозького.

Під час Жовтоводської битви 1648 р. С. С. Друшкевич потрапив до татарського полону, але весною 1650 р.

Кри́мське ханство (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎) - монархічна держава кримськотатарської династії Ґераїв. Існувала у 1449–1783 роках. Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані.
був викуплений з нього. Продовжував службу у коронному війську (гусарські хоругви О. Конецпольського та М. Каліновського) і знову під час битви з українсько-татарським військом Богдана Хмельницького 2 – 3 червня 1652 р. потрапив у полон до татар, але невдовзі був знову викуплений. У 1654 р. бачимо його ротмістром «татарської» хоругви війська Корони Польської, у 1659 р. – стражником дивізії коронного обозного А. Потоцького, яка перебувала в Україні. Вів переговори з гетьманом Іваном Виговським щодо компенсації литовському князю Б. Радзивіллу за втрачені у Барському старостві маєтності. Входив до складу посольств Речі Посполитої до Кримського ханства, Трансільванського князівства та Шведського королівства. У 1660 р. С. Друшкевич став галицьким войським і парнавським підстолієм, отримав чин стольника. Учасник військових походів коронних військ на Правобережну Україну 1671 та 1674 рр. На чолі панцерної хоругви воював проти війська гетьмана Війська Запорозького Петра Дорошенка, у 1676 р.
Трансільва́нія або Семигород (рум. Transilvania - «Залісся», або рум. Ardeal; угор. Erdély; нім. Siebenbürgen) - історична область на півночі Румунії. Займає Трансільванське плато і частину гірських хребтів Східних та Південних Карпат.
Ба́рське ста́роство або Ро́всько-Ба́рське ста́роство - адміністативно-територіальна і господарська одиниця на території Подільського воєводства Речі Посполитої. Центр - Ров (Бар).
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) - історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра. Займала територію сучасних Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Київської та частково Черкаської областей.
Кри́мський піво́стрів, Крим, також Таврія (крим. Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, рос. Крымский полуостров, Крым) - півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
Іван Виговський Іва́н Виго́вський (бл.1608 - 27 березня 1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий князь Руський (1658–1659).
У списку подані ватажки Війська Запорозького XV–XVII століть, старші реєстрових козаків та гетьмани Війська Запорозького Городового XVI–XVIII століть, кошові отамани Війська Запорозького Низового (січових козаків) XVI-XVIII століття, гетьмани України XX століття.
взяв участь у Журавненській кампанії проти

  1   2


Скачати 69.02 Kb.

  • Мінського воєводства
  • Богуслава Радзивілла
  • Яном Казимиром
  • Кодацької фортеці
  • Іваном Виговським
  • Трансільванського князівства
  • Правобережну Україну