Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Самостійна робота студентів Загальні засади організації самостійної роботи студентів

Скачати 192.2 Kb.

Самостійна робота студентів Загальні засади організації самостійної роботи студентів




Скачати 192.2 Kb.
Дата конвертації27.05.2017
Розмір192.2 Kb.



Самостійна робота студентів
2.1. Загальні засади організації самостійної роботи студентів
1. Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи.

2. СРС є важливою складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і навичок, що допомагають творчо застосовувати їх в майбутній професійній діяльності.

3. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

В ході самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

4. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить для дисципліни „Архітектура мікропроцесорної техніки” 84 години для студентів денної форми навчання і 166 годин для студентів заочної форми навчання.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

Зміст самостійної роботи студента з дисципліни визначається робочою програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

5. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками та навчальними посібниками, конспектами лекцій, методичними вказівками, навчально-лабораторним обладнанням, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна література.

6. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведенні навчальних занять.

6.1. Поточне оцінювання самостійної роботи студентів здійснюється з урахуванням вимог Болонської декларації за такими об'єктами поточного контролю:

а) систематичність та активність роботи на лабораторних заняттях;

Лаборато́рне заня́ття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача, особисто проводить натурні або імітаційні експерименти, чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни; набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання завдань модульного контролю;

Мо́дульний контро́ль - це різновид контрольних заходів, який проводиться з метою оцінки результатів навчання студентів на визначених його етапах, а також для встановлення зворотного зв'язку між викладачем, його якістю викладання і рівнем знань і умінь студентів.

6.2. Перелік видів самостійної роботи студентів, критерії їх оцінювання та максимальна кількість балів визначається у п. 2.3.

6.3. При розробці критеріїв оцінювання знань за основу беруться повнота і правильність виконання завдань. Крім цього необхідно враховується здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати, уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- встановлювати різницю між причинами і наслідками;

- аналізувати, оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно.

7. З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити три основні види самостійної роботи з дисципліни „Архітектура ЕОМ та ОТ ”:

I вид — самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять;

II вид — виконання завдань для самостійної роботи;

III вид — пошуково-аналітична робота.

8. Самостійна робота з дисципліни „Архітектура ЕОМ та ОТ” для студентів включає:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- підготовку до лабораторних занять;

- підготовку до різних форм поточного контролю;

- систематизацію вивченого матеріалу дисципліни перед написанням модульного контролю;



- виконання завдань для самостійної роботи та написання рефератів.

2.2. Самостійна робота студентів, її тематика та обсяг


теми

Зміст самостійної роботи

Кількість годин

денна форма

заочна форма

Тема №1

Роль мікропроцесорів в сучасних діагностичних пристроях і системах контролю в техніці. Загальні відомості про МП. Структура ЕОМ.

4

10

Тема №2

Системи числення: десяткова, двійкова, вісімкова, шістнадцяткова. Арифметичні дії в двійковій системі числення (Двійкова арифметика)

6

12

Тема №3

Додатковий код. Двійково-десятковий код. Арифметика в додатковому коді. Код Грея. Кодування інформації в ASCII.

6

20

Тема №4

Логічні елементи. Комбінації логічних елементів

6

18

Тема №5

Основні елементи цифрової техніки(трігера, шифратори, дешифратори семисегментні індикатори, мультиплексори і демультиплексори)

8

20

Тема №6

Трістабільні елементи, напівпровідникова пам'ять. Використання постійної та оперативної пам’яті.

6

26

Тема №7

Призначення, основні визначення, склад та характеристики МП і мікропроцесорних комплектів.

4

8

Тема №8

Архітектура і структура мікропроцесора та мікропроцесорних комплектів. Система магістралі.

8

8

Тема №9

Синхронізація роботи МП. Характеристики машинних циклів мікропроцесора. Призначення розрядів байту слова стану мікропроцесора.

6

10

Тема №10

Основні режими роботи центрального процесора. Використання машинних циклів запису та читання інформації. Виконання арифметичних операцій мікропроцесором. Програмна модель мікропроцесора.

6

8

Тема №11

Система команд мікропроцесора, формат мікрокоманд. Види адресації пам’яті. Організація інтерфейсу в мікропроцесорних приладах і системах. Інтерфейси до повільно діючих пристроїв.

8

10

Тема №12

Організація пам’яті мікропроцесорної системи. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв. Постійна та оперативна пам’ять. Основна пам’ять мікропроцесорної системи та способи її нарощування. Підпрограми, робота зі стековою пам’яттю.

6

8

Тема №13

Організація обміну інформацією між МП і первинними перетворювачами (датчиками). Адресний простір пам’яті і введення-виведення. Організація переривання.

Програмування алгоритмів з розгалуженнями та циклами. Ввод-вивід, організація умовних переходів.



10

8

Всього

84

166



2.3. Перелік видів самостійної роботи, критерії їх оцінювання та максимальна кількість балів для студентів денної форми навчання


Вид самостійної роботи

Форма контролю та звітності

Максимальна кількість балів

1. Опрацювання лекційного матеріалу

Конспект

3

2 . Виконання завдань для самостійної роботи студентів

Письмове оформлення завдань

5

3. Написання і захист реферату за заданою темою

Захист реферату

2

Всього балів за СРС

10


2.4. Перелік завдань для самостійного виконання студентами денної форми навчання

  1. Дати на пам'ять десяткові еквіваленти кожного з наступних двійкових чисел: а) 0000; б)0010; в)0011; г) 0111; д) 1001 ;е) 1100.
    Двійкова система числення - це позиційна система числення, база якої дорівнює двом та використовує для запису чисел тільки два символи: зазвичай 0 (нуль) та 1 (одиницю). Числа, представлені в цій системі часто називають двійковими або бінарними числами.


  2. 0110 10012 = ____10.

  3. 601010 = ____2.

  4. Двійкове число 1001 1100 являє собою число 9С у _________ запису.

  5. 816 = ____10.

  6. 0101 11112 =____10.

  7. АЕ16=____10.

  8. 1011 11002=____16.

  9. 3C16 =____8.

  10. 9010 =____8.

  11. 71308 =_____2.

  12. 1001 0111 00102 =____16.

  13. 578 = ____16.

  14. 631010 = _____2.

  15. 9210 =_____ ДДК

  16. 1000 0110ддк =____10.

  17. Виконати додавання наступних двійкових чисел:

а) 1100 0011 0011 1100; б) 0110 1110 0011 1101.

  1. 1101 10002—0011 00112=____.

  2. 2.71. 10012*11012==___.

  3. Коли числа зі знаком містяться в регістр мікропроцесора, 1 у старшому біті означає, що число _________ (позитивне, негативне).

  4. Запис у додатковому коді 0111 1110 являє собою ____ (негативне, позитивне) число.

  5. Записати наступні десяткові числа зі знаком у додатковому коді:

а) 12; б) -12.

  1. Записати наступні числа (у додатковому коді) десятковими числами зі знаком: а) 0111 0100; б) 1101 1101.

  2. .Скласти наступні десяткові числа зі знаком, використовуючи метод додаткового коду:

а) ( 13) б) ( 17) в) (-6)



( 8) (-8) (-14).


  1. Відняти наступні десяткові числа зі знаком, використовуючи метод додаткового коду:

а) ( 13) б) ( 19)

- -


( 5) ( 29).


  1. Байт - це група з _______біт.

  2. Тетрада складається з_________-__ біт.

  3. Найбільше широко поширена довжина слова мікропроцесора ____ (8, 32) біт.

  4. Скорочення ASCII читається на українській мові __________.
    Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.


  5. Для виводу на відеотермінал використовується спеціальний код ______ .

33. Для утворення послідовної логічної схеми використовують тригери, для побудови комбінаційної логічної схеми використовують ____.

34. Накреслити логічну схему елементу I с трьома входами.

35. Накреслити логічну схему елемента АБО із трьома входами.

36. Логічна функція може бути описана чотирма способами: своєю назвою, логічною схемою, таблицею істинності, ___________ функцією.

37. Див. мал. 1. Привести послідовність імпульсів на виході Y, знаючи, що логічна схема - елемент І с двома входами.

38. Див. мал. 1. Описати послідовність імпульсів на виході Y, знаючи, що логічна схема - елемент НЕ-І із двома входами.

39. Див. мал. 1. Привести послідовність імпульсів на виході Y, знаючи, що логічна схема-елемент АБО ВИКЛЮЧАЄ із двома входами.

1 0 1 0 А

d c b a Y

1 1 0 0 B


Рисунок 1.
40. Звичайно МП забезпечуються чотирма командами логічних дій у своєму составі команд. Якими?

41. Записати булеву функцію для таблиці істинності (табл. 1.).

Табли́ця і́стинності - математична таблиця, що широко використовується у математичній логіці зокрема в алгебрі логіки, численні висловлень для обчислення значень булевих функцій.
Бу́лева фу́нкція (функція алгебри логіки, логічна функція) - в дискретній математиці відображення Bn → B, де B = - булева множина.



Таблиця 1. Таблиця істинності

Входи

Вихід

С

В

А

Y

0

0

0



0

1

1



1

1


0

0

1



1

0

0



1

1


0

1

0



1

0

1



0

1


0

0

1



0

0

0



0

1

42. Накреслити логічну схему, що задовольняє таблиці істинності (табл.1.).

43. Ініціалізувати тригер — значить домогтися 1 на нормальному виході, тобто на виході ___________ (Q, ).

44. Скинути або дезактивувати тригер — значить одержати 0 на виході ____ (Q, )

45. Коли тригер працює засувкою, він використовується як пристрій ____ (рахунку, пам'яті).

46. Перелічити функціональні режими JK-тригера на мал. 2. для кожного тактового імпульсу.

0 1 1 1 1 0

f e d c b a

0 1 0 1 1 1


Рисунок 2. до вправ 46 та 47.

47. Перелічити двійкові сигнали на нормальному виході Q JK-Тригера на рис. 2. після кожного тактового імпульсу .

48. Транслятори цифрового коду називаються звичайно _____або_______.

17. Сегментний індикатор керується пристроєм, що називається _________ в коді семи сегментів.

Сегме́нтний індика́тор - індикатор, елементи відображення якого є сегментами, згрупованими в одне або кілька знакомісць.

49. Див. малюнок 1, в (лабораторна робота №10,)Щоб подати напругу на сегмент d, вхід d індикатора повинен перебувати в _______ ( H-,L стані)

50. Див. мал. 3. Протягом імпульсів а ланцюг мулльтиплексор-селектор даних ____ (активний, неактивний)

51. Див. мал. 3. Перелічити виходи мультиплексора з вісьма входами для кожної із груп імпульсів ( b-i)

52. Включений за схемою мал. 3. мультиплексор функціонує відповідно до таблиці істинності елемента_____________(АБО, НЕ-І).

53. Див. мал. 3. Логічний сигнал ____ (0, 1) передається на вихід ____ мультиплексора при групі імпульсів f.

54. В обчислювальній техніці скорочення ТТЛ означає ____.

Електро́нна обчи́слювальна маши́на (ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.

55. Коли елементи ТТЛ приєднані на шину мікро-эвм, виходи можуть перебувати в _____.

56. Коли вихід тристабільного елементу ні 0, ні 1, але елемент приєднаний на напругу шини, вона перебуває в стані високого ____.

57. Які два типи розповсюджених пристроїв пам'яті використовуються в мікро-ЕОМ?

58. Постійний запам'ятовувальний пристрій і ____ (ППЗУ, ОЗУ) дуже подібні в тому розумінні, що обоє є пристроями постійної пам'яті.

59. Помістити дані у пам’ять відповідає операції ____ (запису, читання).

60. Копіювати дані, що існують у пам'яті, відповідає операції____ (запису, читання).

61. На практиці скороченням, що ставиться до пам'яті з довільним доступом (оперативна пам'ять), є __________ (ППЗУ,ОЗУ).

62. Які два типи існуючих ОЗУ?

63.У нормальних режимах використання ____ (ппзу, ОЗУ) можуть тільки зчитувати.

64. Програми користувача в мікро-ЕОМ містися тільки в____(ОЗУ, ПЗУ).

65. Яка довжина слова ОЗУ 256х4 біт?

66. Скільки слів даних містить ОЗУ 32х8 біт?

67. Який загальний обсяг пам'яті (у біт) ППЗУ 512х8 біт?

68. Див. мал. 4. Оперативний запам'ятовувальний пристрій обсягом 64 біт перебуває в стані очікування при імпульсах ____ (d, f), і, отже, всі виходи перебувають в____ ( Н-, L-) стані.



69. Оперативний запам'ятовувальний пристрій на мал. 4 перебуває в стані ____ (запису, читання) під час імпульсів а, b і с.

70. Див. рис 4. Оперативний запам'ятовувальний пристрій перебуває в стані ____ (запису, читання) під час імпульсів e, f, g, h.

71. Див. рис.4. Перелічити адреси й дані, розміщені в ОЗУ, при операції запису під час імпульсів a,b,c.

72. Див. мал. 4. Назвати адреси й дані на виході ОЗУ при читанні під час імпульсів е.

73. Див. мал. 4. Назвати адреси й дані, що виходять із ОЗУ при читанні під час імпульсів f, g і h.



    1. . Перелік тем рефератів для самостійної роботи студентів та вимоги до їх написання

Написання рефератів допоможе студентам набути навички самостійного виконання аналітичних досліджень в даній галузі знань, зокрема, навички збирання необхідної для цього інформації, її належної обробки та оформлення результатів дослідження.

Реферативна робота повинна мати у зазначеній послідовності: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки, перелік посилань.

Ти́тульна сторі́нка (від лат. titulus - напис, заголовок) - заголовний аркуш видання, основний титульний елемент книги, на якому зазначаються основні відомості про неї - прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому та інше.
Вона також може мати додатки. Загальний обсяг реферативної роботи має складати 20-30 сторінок формату А4. Зміст вміщує перелік основних питань, що розглянуті у реферативній роботі.



Остаточно оформлений реферат підлягає захисту в режимі співбесіди з викладачем. Задля визначення рівня та якості засвоєння теоретичного і фактичного матеріалу оцінюється наступне:

  • зміст реферату, його відповідність темі, повнота розкриття теми, логіка і послідовність написання тексту, самостійність думок, міркувань, суджень;

  • використання крім рекомендованої літератури періодичних видань та інформації з мережі Internet;
    Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.


  • відповідність оформлення реферату вимогам нормативних документів;
    Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.


  • змістовність, логічність, лаконічність відповідей на запитання;

  • володіння матеріалом обраної теми.


Теми рефератів

1. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку

1.1

Основні поняття та визначення пристроїв і систем мікропроцесорної техніки

1.2

Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри

1.3

Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем

1.4

Керування роботою мікропроцесорних пристроїв

1.5

Адресний простір оперативної пам’яті

1.6

Класифікації архітектур мікропроцесорних пристроїв і систем

1.7

Архітектура фон Неймана

1.8

Паралельні архітектури

1.9

RISC-архітектура комп'ютерів

2. Мікропроцесори різних поколінь фірми Intel

2.1

Однокристальний мікропроцесор i8086

2.2

Мікропроцесор i80186

2.3

Мікропроцесор i80286 (i286)

2.4

Мікропроцесор i80386 (i386)

2.5

Мікропроцесор i80486 (i486)

2.6

Конвеєризація та пакетування в мікропроцесорах

2.7

Відмінності процесорів п'ятого покоління від процесорів попередніх поколінь

2.8

Архітектура процесорів Pentium

2.9

Системна шина процесорів Pentium

3. Мікропроцесори молодших моделей шостого покоління

3.1

Основні відмінності процесорів шостого покоління від процесорів Pentium

3.2

Архітектура процесорів Pentium Pro

3.3

Архітектура процесорів Pentium MMX та Pentium II

3.4

Системна шина процесорів Р6

3.5

Порівняння процесорів п'ятого і шостого поколінь з попередніми процесорами фірми Intel

3.6

Основні характеристики процесорів фірми Intel та інших фірм

3.7

Електричний інтерфейс, синхронізація, живлення та енергозбереження процесорів старших поколінь фірми Intel

4. Мікропроцесори старших моделей шостого покоління

4.1

Мікроархітектура Intel® NetBurst™

4.2

Процесори Pentium® 4

4.3

Процесор Intel® Xeon™ на базі архітектури Intel® NetBurst™

4.4

Процесор Intel Celeron

4.5

Процесор Pentium III-M для мобільних ПК

5. Кешування пам'яті в персональних комп'ютерах старших поколінь

5.1

Загальні питання організації кешування пам'яті

5.2

Кеш прямого відображення

5.3

Набірно-асоціативний кеш

5.4

Асоціативний кеш

5.5

Структура засобів кешування пам'яті

5.6

Керування кешуванням


6. Мікропроцесори сьомого покоління Р7

6.1

Загальні питання архітектури процесорів сьомого покоління

6.2

Прогнозування розгалужень

6.3

Спекулятивне завантаження

6.4

Типи даних, що підтримуються архітектурою ІА-64


7. Системні ресурси

7.1

Системні ресурси комп'ютерів

7.2

Переривання IRQ

7.3

Переривання шини РСІ

7.4

Канали прямого доступу до пам'яті (DMA).

7.5

Адреси портів введення/виведення

7.6

Запобігання конфліктам, які виникають при використанні ресурсів



    1. Теми для самостійного вивчення студентами заочної форми навчання

  1. Історія розвитку інтегральних схем

  2. Незавершені логічні матриці. Програмовані матриці. Універсальні логічні матриці.

  3. Основні визначення (мікропроцесор, універсальний мікропроцесор, спеціалізований мікропроцесорний комплекс, мікропроцесорна система, мікро-ЕОМ, мікроконтролер).
    Мікропроце́сорна систе́ма (МП-система) - спеціалізована інформаційна або керуюча система, побудована на основі мікропроцесорних засобів, тобто набору мікропроцесорних схем.


  4. Мікропроцесорні системи (лінійні, кольцеві, двомагістральні, тримагістральні)

  5. Мікропроцесори та однокристальні ЕОМ.

  6. Універсальні мікропроцесорні ВІС та спеціалізовані (формат команд, одно-, дво- та трибайтові команди).

  7. Технічні характеристики мікропроцесорних ВІС. Архітектура програмованих ВІС (характеристики машинних циклів М1, М2, М3, М4, М5, М6, М7, М8, М9, М10; групи машинних циклів).

  8. Виконання основних циклів (цикл витягу коду команди, даних з пам’яті або зовнішнього пристрою, запис даних у пам'ять).

  9. Алгоритм роботи та функціонування центрального мікропроцесора (на базі управляючих сигналів, тактів Т1-Т5 та машинних циклів М1-М10.

  10. Алгоритм роботи та функціонування команд ВВІД, ВИВІД мікропроцесора.

  11. Види та засоби обміну інформацією між пристроями (Сторінкова, сегментна, віртуальна, неявна, безпосередня, пряма, пряма регістрова).
    Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.


  12. Види та засоби обміну інформацією між пристроями (непряма, непряма регістрова, індексна, базова, відносна, автозбільшення-автозменшення).

  13. Архітектура та особливості мікропроцесора КР580ИК80А (основні вузли, структурна схема, керуючі сигнали, функціонування процесора, часові стани роботи МП)

  14. Програмне забезпечення мікропроцесора.
    Структу́рна схе́ма - схема, яка визначає основні функціональні частини виробу, їх взаємозв'язки та призначення. Під функціональною частиною розуміють складову частину схеми: елемент, пристрій, функціональну групу, функціональну ланку.
    Типи (класи) команд (пересилки, арифметичні, логічні, управляючі і т.д.)

  15. Системи числення та цифрові коди (визначення системи, позиційної системи, десяткова, двійкова, біт, байт).

  16. Системи числення та цифрові коди. Правила перетворення десяткового у двійкове число.

  17. Арифметичні операції з двійковими числами (складання, віднімання, множення, ділення, правила перетворення із системи в систему).

  18. Системи числення та цифрові коди (вісімкова СЧ, двійково-десятковий код, ДДК з додатком до 3, шістнадцяткова СЧ, код Грея).

  19. Формат даних (числа з фіксованою комою, числа з плаваючою комою, алфавітно-цифрова інформація).

  20. Основні елементи цифрової техніки (сім логічних елементів, логічні функції, правила запису логічних функцій).
    Форма́ти да́них - сукупність регламентованих в архітектурі ЕОМ структур для представлення різних за специфікою обробки та представлення видів інформації (цілих чисел, дробових чисел, текстових рядків тощо).
    Логічний елемент - пристрій, призначений для обробки інформації в цифровій формі (послідовності сигналів високого - «1» і низького - «0» рівнів у двійковій логіці, послідовність «0», «1» та «2» в трійковій логіці, послідовності «0», «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» та «9» в десятковій логіці).


  21. Основні елементи цифрової техніки (комбінації логічних елементів, Булева функція, таблиця істинності)

  22. Основні елементи цифрової техніки (тригер та засувка, таблиця істинності, поняття фронту, позитивного та негативного, режим чекання та скидання, H-L сигнали).

  23. Основні елементи цифрової техніки (шифратор, дешифратор, семисегментний індикатор, ДДК, ДДК з пріоритетом, H-L сигнали)

  24. Основні елементи цифрової техніки (мультиплексор, демультиплексор, тристабільні елементи, схема, режими роботи, таблиці істинності).

  25. Основні елементи цифрової техніки (напівпровідникова пам'ять, ОЗУ та ПЗУ, запис, читання, групи ОЗУ та ПЗУ).


3. Рекомендована література
ОСНОВНА

  1. Гилмор Ч. Введение в микропроцессорную технику. – М.: Мир, 1984. – 334 с.

  2. Мікропроцесорна техніка. Якименко Ю.І., Терещенко Т.О., Сокол Є.І., та інш. – К.: Політехнік, 2003. – 440 с.

  3. Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем. / В.Д.Циделко, Н.В.Нагаец, Ю.В.Хохлов и др. – К.: Техника, 1984.

  4. Самофалов К.Г., Викторов О.В., Кузняк А.К. Микропроцессоры. – К.: Техника, 1986. – 278 с.

  5. Токхайм Р. Микропроцессоры. / Курс и упражнения,­ – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 336 с.

ДОДАТКОВА



  1. Алексеенко А.Г., Галицин А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоэлектронной аппаратуры на микропроцессорах: программирование, типовые решения, методы отладки. – М.: Радио и связь, 1984. – 271 с.

  2. Балашов Е.П., Пузанков Д.В. Микропроцессоры и микропроцессорные системы. Учебное пособие. / Под ред. Смолова В.В. – М.: Радио и связь, 1981. – 328 с.

  3. Вершинин О.Е. Применение микропроцессоров для автоматизации технологических процессов. – Л.: Энергоатомиздат, 1986. – 208 с.

  4. Григорьев В.Л. Программирование однокристальных микропроцессоров. – М.: Энергоатомиздат, 1987.

  5. Мікропроцесори. В 3-х книгах. Учебник для втузов. / Под ред. Преснухіна Л.Н. – М.: Высшая школа, 1986.

  6. Микропроцессорный комплект К1810. Структура, программирование, применение. Справочная книга. / Под ред. Ю.М.Казаринова – М.: Высшая школа, 1990. – 269 с.

  7. Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных схем: В 2-х т. / Под ред. В.А.Шахнова. – М.: Радио и связь, 1988.

  8. Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем. / В.Д.Циделко, Н.В.Нагаец, Ю.В.Хохлов и др. – К.: Техника, 1984.

  9. СверхБИС универсальных однокристальных микроЭВМ. /А.В.Кобылинский, Г.П. Липовецкий, Н.Г. Сабаи и др. – К.: Техника, 1987 – 166 с.

  10. Хвощ С.Т., Варлинский Н.Н., Попов Е.А. Микропроцессоры и микроЭВМ в системах автоматического управления. / Справочник . – Л.: Машиностроение, 1987. – 640 с.




Скачати 192.2 Kb.

  • 2.2. Самостійна робота студентів, її тематика та обсяг
  • Всього 84 166
  • Вид самостійної роботи Форма контролю та звітності Максимальна кількість балів
  • Всього балів за СРС 10 2.4. Перелік завдань для самостійного виконання студентами денної форми навчання
  • Таблиця 1.
  • Перелік тем рефератів для самостійної роботи студентів та вимоги до їх написання
  • 1. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку
  • 2. Мікропроцесори різних поколінь фірми Intel
  • 3. Мікропроцесори молодших моделей шостого покоління
  • 4. Мікропроцесори старших моделей шостого покоління
  • 5. Кешування памяті в персональних компютерах старших поколінь
  • 6. Мікропроцесори сьомого покоління Р7
  • Теми для самостійного вивчення студентами заочної форми навчання
  • 3. Рекомендована література