Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Санітарно-гігієнічні вимоги до оздоровчих закладів з денним перебуванням Загальні положення

Санітарно-гігієнічні вимоги до оздоровчих закладів з денним перебуванням Загальні положення




Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2017
Розмір0.57 Mb.
  1   2

Санітарно-гігієнічні вимоги

до оздоровчих закладів з денним перебуванням
1. Загальні положення.

1.1. Дитячий оздоровчий табір з денним перебуванням у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких він належить, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також Типовим положенням і своїм статутом (положенням).

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

1.2. Для кожного закладу засновником (власником) установлюється тривалість оздоровчої зміни з урахуванням вимог державних санітарних правил і норм улаштування, утримання і організації режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів (ДСанПіН 5.5.5.23-99), тобто не менше 21 дня.

1.3. Дитячі оздоровчі табори з денним перебуванням приймають на оздоровлення та відпочинок дітей шкільного віку, які навчаються в одній, або декількох поблизу розташованих школах..

Рекомендується один табір з денним перебуванням створювати з декількох навчальних закладів (міжшкільний) з метою змістовної організації виховного процесу, медичного обслуговування, проведення своєчасної та якісної підготовки шкіл до нового навчального року.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Терап́ія (синонім: лікування) - процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання, патологічного стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров'я (санація).

1.4. Засновник (власник) дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням:

- затверджує статут (положення) дитячого оздоровчого табору;

- забезпечує безпечні умови організації відпочинку та оздоровлення дітей;

- забезпечує функціонування дитячого оздоровчого табору, його комплектування технологічним та іншим обладнанням, належну підготовку до проведення відпочинку та оздоровлення дітей.

1.5. Приймання дітей до дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням здійснюється за рішенням засновника (власника) закладу та за наявності довідки про стан здоров'я дитини, профілактичні щеплення та епідеміологічне оточення.

1.6. З урахуванням віку та інтересів дітей у дитячому оздоровчому таборі з денним перебуванням створюються групи (загони), наповнюваність яких визначається відповідно до державних санітарних правил і норм улаштування, утримання і організації режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів: не більше 25 дітей у віці 6-9 років та не більше 30 – у 10-14 років.

Кожна зміна комплектується одночасно дітьми усіх вікових груп, додатковий прийом можливий тільки з дозволу територіальної санітарно-епідеміологічної станції. Між змінами повинна бути перерва не менше двох днів для проведення генерального прибирання.

1.7. Для надання медичних послуг дітям і працівникам табору дитячий оздоровчий заклад закріплюється за територіальною лікувально-профілактичною установою.

Надання дітям та працівникам дитячого оздоровчого табору невідкладної медичної допомоги при гострих та невідкладних станах, у т.ч.

Санітарно-епідеміологічна станція (СЕС) - основна спеціалізована установа санітарно-епідеміологічної служби. Перша СЕС у Росії створена Федором Ерісманом у 1891 році для вивчення санітарно-епідеміологічного стану у Москві та її околицях.
Пе́рша меди́чна допомо́га - комплекс невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу.
стаціонарної, здійснюється територіальним лікувально-профілактичним закладом.

1.8. Працівники дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров'я дітей, які відпочивають і оздоровлюються в ньому.

1.9. Споруди, будівлі та інші приміщення дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням повинні відповідати санітарним нормам, технічним вимогам та вимогам пожежної безпеки.

Поже́жна безпе́ка - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

1.10. Дитячий оздоровчий табір з денним перебуванням забезпечує безпечне повноцінне харчування дітей відповідно до встановлених фізіологічних та натуральних норм харчування. Для дітей, які перебувають на диспансерному обліку, повинно бути організоване дієтичне харчування згідно з рекомендаціями лікаря.

1.11. Керівник дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням здійснює обов'язковий постійний контроль за якістю харчування дітей, дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму, безпечними умовами відпочинку та оздоровлення, за проведенням роботи з формування здорового способу життя.

Дієта (грец. δίαιτα - спосіб життя, режим харчування) - сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, а також час та інтервали прийому їжі.
Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути.

1.12. Приймання дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням до роботи здійснюється комісією, до складу якої входить і представник територіальної санітарно-епідеміологічної станції, за результатами складається відповідний акт (ф.318/О).

1.13. Керівник закладу повинен негайно інформувати територіальну санітарно-епідеміологічну станцію про випадки виникнення групових інфекційних захворювань, про аварійні ситуації у роботі систем водопостачання, каналізації, технологічного і холодильного обладнання.

Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.



2. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до режиму роботи, утримання, влаштування, обладнання таборів з денним перебуванням.

2.1. Згідно з Типовим положенням, дитячі оздоровчі заклади з денним перебуванням – це заклади, які створюються на базі навчальних закладів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.

2.2. Табори з денним перебуванням можна розподілити на 2 групи:


  • з перебуванням дітей до 830-1430 та організацією дворазового харчування (сніданок, обід);

  • з перебуванням дітей до 1800, організацією 3-х разового харчування (сніданок, обід, полудник) та денного сну.

2.3. Територія закладу повинна утримуватися в чистоті.

На території оздоровчого закладу повинні бути обладнані майданчики для відпочинку, занять спортом, гри дітей. Спортивне та ігрове обладнання повинно бути безпечним, справним, стійко закріпленим і відповідати зросту та віку дітей.

Для оздоровлення дітей також доцільно використовувати парки культури і відпочинку, зелені масиви, спортивні спорудження, басейни, природні водойми, розташовані на території населеного пункту.

Населений пункт Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

Прибирання території дитячого оздоровчого табору повинно проводитися щоденно вранці і в залежності від забруднення території. Сміття необхідно збирати в сміттєзбірники з кришками; категорично забороняється спалювати на території табору побутове сміття та листя.

Побуто́ве сміття́ - фракція твердих відходів, яка утворюється в комунальному господарстві міст та інших населених пунктів. Зростання відходів виробництва та споживання - одна з найактуальніших екологічних проблем сучасного світу.
Забороняється біля закладу висаджувати колючі дерева, кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами ("вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина та інші), вирощувати гриби.

2.4. Набір приміщень табору з денним перебуванням повинен включати: роздягальню для верхнього одягу, ігрові кімнати, приміщення для занять гуртків, спальні кімнати для організації денного відпочинку дітей, медичний кабінет, спортивний зал, кладову для зберігання спортінвентарю, ігор та гурткового інвентарю, харчоблок, бібліотеку, санітарні вузли та умивальники.

Розміщення дітей у спальних кімнатах проводиться з розрахунку не менше 4м2 на 1 чоловіка, але не більше 15 чоловік у одному приміщенні. Спальні приміщення для хлопчиків і дівчаток улаштовуються роздільними, незалежно від віку.

В ігрових кімнатах, приміщеннях гуртків, спальнях необхідно дотримуватись режиму провітрювання. Наскрізне провітрювання проводиться при відсутності дітей, однобічне - у присутності дітей.

Наявність сітки на вікнах, фрамугах у літню пору обов'язкова.

2.5. Місця для купання дітей повинні узгоджуватись з територіальною санепідстанцією.

2.6. Табори з денним перебуванням повинні бути забезпечені доброякісною питною водою згідно гігієнічних вимог до якості води господарсько-питного водопостачання (ГОСТ 2874-82 „Вода питна”, ДСПН №383 від 23.12.1996р.).

Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.

2.7. Гарячим водопостачанням повинні бути забезпечені виробничі приміщення харчоблоку, душові, умивальники, приміщення медичного призначення.

2.8. Санітарні вузли обладнуються із розрахунку: 1 унітаз - на 30 дівчаток, 1 унітаз та 1 пісуар – на 40 хлопчиків, в умивальних – 1 умивальник на 60 учнів. З метою дотримання особистої гігієни необхідно передбачити встановлення ногомийок та перед обідньою залою обладнання умивальників (з підведенням холодної та гарячої води) із розрахунку 1 умивальник на 20 посадкових місць.

Гігіє́на - наука, що вивчає закономірності впливу на організм людини та суспільне здоров'я комплексу чинників довкілля з метою розробки гігієнічних норм, санітарних правил, запобіжних і оздоровчих заходів.
Кожен з них забезпечується милом, електро- або паперовими рушниками, допускається використання індивідуальних рушників.

2.9.Спальні кімнати обладнуються стаціонарними одноярусними ліжками або розкладачками з твердим покриттям. Стаціонарні 2-ярусні ліжка не використовуються.

Кожне спальне місце забезпечується комплектом постільних речей (матрац, подушка, ковдра) та не менше ніж 1 комплектом постільної білизни (простиня, підодіяльник, наволочка, 2 рушника).

Пості́льна біли́зна, також постіль - вироби з тканини, які стеляться з гігієнічною та декоративною метою на матрац у ліжку.
Лі́жко, заст. і уроч. ло́же, одр, одри́на - призначені для лежання меблі, на які кладуть матрац і постіль, взагалі місце для спання, постіль.
Зміна білизни здійснюється по мірі забруднення, але не менше 1 разу на 7 днів. Прання постільної білизни, за погодженням з територіальною санепідстанцією, може здійснюватись індивідуально батьками дітей, які знаходяться в таборі з денним перебуванням.

2.10. Приміщення для гурткової роботи та ігрові кімнати обладнуються столами, стільцями з урахуванням видів діяльності, згідно із зросто-віковими особливостями дітей.

2.11. Режим дня (затверджується керівником закладу) розробляється з урахуванням гігієнічних вимог до режиму дня дітей різних вікових груп, стану їх здоров`я, передбачає максимальне перебування дітей на свіжому повітрі, проведення оздоровчих, фізкультурних, культурних заходів, організацію екскурсій, походів, ігор;

Екску́рсія (від лат. excursio - прогулянка, поїздка, похід) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
регулярне харчування та післяобідній відпочинок (сон).

Відвідування однією дитиною більше 2-х гуртків (секцій) різного профілю не рекомендується. У випадку відвідування 2-х гуртків краще сполучення спортивного і неспортивного профілів. Кратність відвідування занять не більше 2 разів у тиждень у одному гуртку.

Тривалість занять у гуртках і спортивних секціях допускається не більше 35 хвилин для дітей 7 років і не більше 45 хвилин для дітей старше 7 років. Для окремих видів гуртків (туристичний, юних натуралістів, краєзнавчий і т.п.) допускається тривалість занять до 1,5 годин.

Оптимальна наповнюваність груп при організації гурткової, секційної, клубної і т.п. роботи не більше 15 чоловік, припустима - 20 чоловік (за винятком хорових, танцювальних, оркестрових і інших).

Після гурткової діяльності з обмеженою руховою активністю (образотворча діяльність, моделювання, шахи, рукоділля і т.п.) необхідно передбачати активний відпочинок, фізичні вправи, спортивні розваги на повітрі.

Організація занять з використанням комп'ютерної техніки проводиться відповідно до гігієнічних вимог, викладених у Державних санітарних правилах і нормах „Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах” (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Активний відпочинок (англ. Active leisure) - спосіб проведення вільного часу, різновид хобі, в процесі якого відпочиваючий займається активними видами діяльності, що потребують активної фізичної роботи організму, роботи м'язів, всього тіла.
Фізи́чні впра́ви - елементарні рухи, складені з них рухові дії та їх комплекси, систематизовані у цілях фізичного розвитку.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

Заходи щодо фізичного виховання організовуються у відповідності з віком дітей, станом їх здоров'я, рівнем фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Фізкультурно-оздоровча робота погоджується з медичним працівником і передбачає наступні заходи:

- ранкову гімнастику;

- заняття фізкультурою в гуртках, секціях, навчання плаванню;

- загально-табірні і загонові прогулянки, екскурсії і походи з іграми на місцевості;

- спортивні змагання і свята;

Фізи́чний ро́звиток - це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.
Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х - педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.
Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр. disport - «дозвілля», «розвага») - організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних та інтелектуальних здібностей, а також підготовка до цієї діяльності та міжособові стосунки, що виникають в процесі гри.

- заняття на тренажерах.

Спортивно-оздоровчі заходи можуть проводитися на базі стадіону і спортзалу школи або школи-інтернату, спортивних споруджень районного, місцевого або міського значення, спортивних шкіл і інших об'єктів, відповідно до укладеної угоди між оздоровчим закладом та закладом спортивного профілю.

Розподіл на медичні групи для занять фізкультурою проводиться медичним працівником. Дітям основної медичної групи дозволяється брати участь у всіх фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах без обмеження. З дітьми підготовчої медичної групи проводяться фізкультурно-оздоровчі заходи з урахуванням стану здоров'я.

Для цілеспрямованого удосконалення функцій і розвитку м'язових груп у практику фізичного виховання в дитячих оздоровчих закладах можна впроваджувати тренажери і тренажерні пристрої. Рекомендується використання велотренажерів, гімнастичних комплексів, переносних тренажерів і іншого спортивного устаткування. Крім приміщень тренажери можна встановлювати на відкритих ігрових і спортивних майданчиках, зонах здоров'я.

В оздоровчих закладах з денним перебуванням дітей рекомендується слідуючий режим дня:



Елементи режиму дня

Перебування до 830-1430

Перебування до 1800

Збір дітей, зарядка

830 -900

830 -900

Ранкова лінійка

900-915

900-915

Сніданок

915-1000

915-1000

Робота згідно плану загонів, суспільно корисна праця, робота гуртків, секцій

1000-1200

1000-1200

Оздоровчі процедури

1200-1300

1200-1300

Вільний час

1300-1330

1300-1330

Обід

1230-1330-1400

1330--1430

Відхід додому

1400-1430




Денний відпочинок (сон)

-

1430-1530

Полуденок

-

1530-1600

Культурно-масові та спортивні заходи, робота гуртків, секцій

-

1600-1800

Вечірня лінійка, відхід додому

-

1800

2.12. Усі приміщення табору підлягають щоденному вологому прибиранню з застосуванням миючих засобів, з протиранням підвіконь, шаф, столів і т.д. Прибирання приміщень проводиться при відкритих вікнах і фрамугах: спальних кімнат - після денного сну; обіднього залу - після кожного прийому їжі; фізкультурного залу - після кожного заняття; інших приміщень - по мірі необхідності і наприкінці дня.

В умивальних і санітарних вузлах проводять прибирання по мірі їх забруднення, але не рідше 2-х разів на день, гарячою водою з застосуванням миючих і дезинфікуючих засобів. Санвузли прибирають спеціально виділеним інвентарем (ганчірки, відра, щітки), який повинен мати сигнальне маркірування червоного або жовтогарячого кольору і зберігатися окремо від іншого інвентарю, в туалетній кімнаті в спеціальній шафі.

Весь прибиральний інвентар після використання необхідно промивати гарячою водою з миючими засобами. Миючі і дезинфікуючі засоби зберігають у спеціально відведених приміщеннях, не доступних для дітей.

Дезінфе́кція, або знезара́жування - комплекс заходів, спрямованих на знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (власне дезінфекція) та їх переносників - комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Діти і підлітки до прибирання санітарних вузлів, місць загального користування (сходів, прольотів і коридорів), миттю вікон, протиранню світильників не допускаються.

2.13. Ремонтні роботи в період функціонування оздоровчого закладу не проводяться.

3. Організація харчування.

3.1. Організація харчування дітей в таборах з денним перебуванням включає: напрацювання режиму і графіку харчування дітей, визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, прийом продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості, складання меню-розкладу, виготовлення страв, контроль за харчуванням, інформування батьків про організацію харчування дітей у закладі.

Камбоджійці та філіппінці вживають качині яйця із 19-20-денними зародками, в яких проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви - балут.
Продовольча сировина - продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів.
Ремонт - процес зміни, відновлення, покращення будь-чого, доведення об'єкта до початкових характеристик (не слід плутати з реставрацією).
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.

3.2. Харчування дітей забезпечується безпосередньо у закладі. За відсутності їдальні чи харчоблоку дітей харчують у закладі громадського харчування або готовими стравами, що поставляються від підприємства громадського харчування.

Сфера ресторанного господарства - це сфера надання послуг. Послуга харчування - є результатом економічної діяльності ресторанного підприємства, спрямована на задоволення найрізноманітніших потреб гостей.

3.3. Між засновником (власником) і організаціями (підприємствами), які здійснюють харчування, укладаються угоди за погодженням із територіальною установою санепідслужби.

Угоду про надання послуг на організацію харчування може бути розірвано однією зі сторін, які її уклали при невиконанні домовленостей щодо забезпечення дітей безпечним і якісним харчуванням. У тому числі за умови не укомплектування штату, порушення термінів проходження обов'язкових медичних оглядів, вимог санітарного законодавства тощо.

3.4. Умови оренди приміщень харчоблоку, їдальні та користування технічним і холодильним обладнанням визначаються угодою між засновником (власником) та організацією підприємством громадського харчування, що має дозвіл на провадження торгівельної діяльності у сфері громадського харчування.

3.5. Харчоблоки, їдальні таборів облаштовуються відповідно до діючих будівельних та санітарних нормативів. З метою забезпечення повного охоплення дітей харчуванням, запобігання спалахам гострих кишкових захворювань і харчових отруєнь, у закладах потрібно створити необхідну матеріально-технічну базу з достатньою кількістю технологічного і холодильного обладнання, кухонного і столового посуду, мийних і дезінфекційних засобів, інвентарю, санітарного і спеціального одягу тощо.

Харчові отруєння (англ. food poisoning) - хвороби, що виникають при вживанні їжі, яка містить шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини).
Дезінфекці́йні за́соби - хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів.
По́суд (в однині Посудина) - узагальнена назва різноманітних за формою та оформленням ємностей декоративного або (та) утилітарного призначення. Виготовляються звичайно із глини, скла, металу, пластику тощо.

3.6. Працівники табору, у тому числі харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, необхідних для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичності їх проведення, що затверджено наказом МОЗ України від 23.07.2002 р. № 280.

3.7. Дотримання натуральних норм харчування дає змогу забезпечити збалансованість харчування за складом основних інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів). Обсяг денного споживання їжі можна розподілити між її прийманнями таким чином: сніданок - 20%, II сніданок -10%, обід - 55%, підвечірок - 10-15%, вечеря - 15-20% від добової потреби в основних харчових речовинах та енергії. Проміжок часу між прийманнями має становити 3- 4 години.

3.8. Перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається засновником (власником) закладу згідно з рішеннями тендерних комітетів, при погодженні з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час прийняття рішень комісіями повинна надаватися перевага прямим поставкам та поставкам із найменшою кількістю посередників. Постачальники продуктів харчування і продовольчої сировини, складають разом із засновником (власником), керівником закладу графіки і маршрути постачання і погоджують їх із територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, готової продукції покладається на постачальника, засновника (власника), керівника закладу та організацію (підприємство), що забезпечує харчування учнів.

Гото́ва проду́кція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Я́кість харчови́х проду́ктів - це сукупність властивостей товарів, що зумовлюють їх придатність задовольняти певні потреби людини. Якість харчових продуктів повинна відповідати вимогам стандартів. Якість будь-якого харчового продукту визнається за характерними для нього властивостями, які називають показниками якості.
Продукти харчування та продовольча сировина мають надходити до закладів із супроводжувальними документами підприємства-постачальника (дрібнооптова база, торгівельна організація, спонсор, який надав гуманітарну допомогу, тощо) або підприємства-виробника, що свідчать про походження продукту чи сировини, гарантують їх безпеку і доброякісність (накладні, сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Гуманіта́рна допомо́га - вид безвідплатної допомоги (сприяння); засоби для життя, безкоштовно поширювані серед населення районів, охоплених гуманітарною катастрофою або що стоять на її грані. Для умов озброєного конфлікту Міжнародний Суд визначив допустиму гуманітарну допомогу як «надання продовольства, одягу, ліків і іншої гуманітарної допомоги, але це не включає надання зброї, систем озброєння, боєприпасів або іншого устаткування, автотранспортних засобів і матеріалів, які можуть бути використані для спричинення серйозних тілесних ушкоджень або з'явитися причиною смерті». Гуманітарна допомога відрізняється від іноземної допомоги своїм терміновим характером і тим, що використовується для полегшення зроби частішим жертв стихійних лих. Іноді гуманітарна допомога може бути прихованою формою підкупу місцевого населення або прелюдією до вторгнення.
У документах повинно бути зазначено: ґатунок, категорію, дату виготовлення, термін реалізації, умови зберігання, термін реалізації і час виготовлення у годинах (для продуктів, що швидко псуються). Закупівлю або придбання продуктів харчування (овочів, фруктів, кисломолочних продуктів, м'яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять лише за погодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.
Садове́ товари́ство - форма об'єднання для спільного ведення садового, присадибного типу, господарства, рекреації тощо. Ведуться на землях, непридатних (непристосовних) для інтенсивного сільського господарства (кручі, лісозруби).
Кисломоло́чний проду́кт - молочний продукт, який виробляють ферментацією молока або маслянки, вершків, сироватки, знежиреного молока спеціальними заквасками: лактобактеріями (ацидофільна, болгарська паличка), деяких біфідобактерій, термофільного (молочнокислого) стрептокока, кефірних грибків, дріжджів.
Фе́рмери - категорія підприємців у сільському господарстві.

Постачання продуктів харчування і продовольчої сировини має здійснюватися спеціальним автотранспортом із маркуванням "Продукти"; на кожну автомашину повинен бути санітарний паспорт. Водій цього транспорту, а також особи, які супроводжують продукти у дорозі і виконують вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати при собі особову медичну книжку з результатами проходження обов'язкових медичних оглядів та бути забезпеченими санітарним одягом (халатом, рукавицями).

Вантажно-розвантажувальні роботи - це комплекс заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розвантаження.

Тара, у якій доставляються продукти, що швидко псуються (м’ясо, риба, кисломолочні продукти, тощо), повинна мати кришки. Тара і кришки повинні бути відповідно промаркована („м’ясо”, „сметана”, „сир м'який” тощо) і використовуватись за призначенням. Після кожного використання тару обов'язково миють гарячим 2% розчином кальцинованої соди (20 г на 1 л води), після чого її ошпарюють окропом і просушують. Обмінну тару необхідно зберігати в спеціально відведених місцях, що виключає її забруднення.

Продукти харчування та продовольча сировина приймаються комірником (завідувачем виробництва, кухарем) закладу за участю медпрацівника, який оцінює якість сирих продуктів за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією (бракераж сирої продукції). Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, у тому числі молока, реєструються у "Журналі бракеражу сирих продуктів". При встановленні недоброякісності будь-якого продукту складається акт бракеражу у трьох примірниках, як і на продукти з високим (понад норму) відсотком відходів. Недоброякісна продукція разом із актом щодо її недоброякісності повертається постачальнику. Якщо у процесі прийому продуктів харчування та продовольчої сировини виявлено нестачу або надлишок навіть одного з видів продуктів, то особа, яка здійснює прийом, зобов'язана його припинити. У цьому разі подальший прийом продуктів харчування здійснюється за обов'язковою участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу), представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування (від колективу закладу або від батьків). Результати прийому оформляються актом, складеним у двох примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.

Забороняється замовляти і приймати м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, гострі соуси, перець, майонез, морозиво, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби та морепродуктів тощо). Сардельки, сосиски, варені ковбаси мають бути не нижче 1 сорту. Забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості, із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.

Постачальникам продуктів харчування і продовольчої сировини подається попереднє замовлення на продукти відповідно до приблизних перспективних меню табору.

Попере́днє замо́влення або передзамовлення (англ. Pre-order) - виявлення споживачем наміру придбати той чи інший товар (роботу, послугу) до фактичної появи цього товару на ринку. Попереднє замовлення дозволяє споживачеві заздалегідь гарантовано закріпити за собою копію цього товару.
Ці заявки зберігаються у постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, копії заявок - у завідувачів виробництва (комірників) закладу з відміткою про їх виконання. Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що особливо швидко псуються (м'ясо, риба, молоко, сметана, кефір, сир тощо), повинна суворо відповідати термінам їх реалізації і зберігання. Продукти харчування та продовольчу сировину необхідно завозити до оздоровчого закладу не рідше ніж 2-3 рази на тиждень.

Відходи записують у зошит "Облік відходів" за підписами медсестри, кухаря й особи, яка за наказом керівника закладу відповідає за організацію харчування дітей. При цьому відходи від м'яса, риби, яєць тощо зберігаються до вечора, тобто до закінчення робочого дня кухарів.

Консерви м'ясні, рибні та овочеві можуть застосовуватися для приготування перших і других страв (як виняток) за відсутності м'яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки.

Термі́чна обро́бка - технологічний процес, сутність якого полягає у зміні структури металів і сплавів при нагріванні, витримці та охолодженні, згідно зі спеціальним режимом, і тим самим, у зміні механічних та фізичних властивостей останніх.
Стра́ва - поєднання продуктів харчування, які доведені до кулінарної готовності, порційні, оформлені і готові до споживання.
При цьому краще замовляти і завозити натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту.

3.9. Приблизні двотижневі меню затверджуються керівником табору, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей, за погодженням із територіальною установою державної санепідслужби. Перед приготуванням готових страв медичним працівником, завідувачем виробництва харчоблоку (комірником, кухарем) за підписом керівника закладу складається щоденне меню, меню-розклад. При цьому використовується приблизне двотижневе меню, "Збірник рецептур страв та кулінарних виробів" чи картотека страв (технологічні картки), норми харчування, наявні продукти, продовольча сировина.

При складанні меню обіду необхідно передбачити приготування чотирьох страв з орієнтовним об’ємом: салат - 50, 75, 100 г, перша страва - 200, 250 г, друга (з м'яса, риби, сиру, яєць та гарніру з круп і овочів) - 50/75, 70/100 г, третя (компот, сік, чай, кисломолочні продукти) - 150-180 г. У меню обідів м'ясо використовується 3-4 рази на тиждень, риба, яйця - по одному разу, сир кисломолочний, сир твердий - по 1-2 рази.

До складу сніданку необхідно включати гарячу страву або випічку (бутерброд) та склянку молока (чай, какao, кавовий напій, сік натуральний).

Кавові напої виготовляються на основі води та кавових зерен крапельним заварюванням. Приготування кави може відбуватись повільно через кавовий фільтр, френч-прес або перколятор або швидко за допомогою еспресо-машини, за такого способу напій називають еспресо, а повільнозаверений напій - просто кавою.
На підвечірок рекомендується кисломолочний напій, чай, какао, кава злакова з випічкою (хлібом). У меню необхідно включати достатній асортимент свіжих овочів, зелені, фруктів, соків.

За відсутності будь-якого продукту із затвердженого набору проводять заміну відповідно до Норм заміни продуктів.

У щоденному меню-розкладі вказується вихід кожної страви, назва страв, загальна кількість кожного продукту (вага брутто), використаного для виготовлення страв, у чисельнику – на одну дитину, у знаменнику – на всіх дітей. Щоденно в обідній залі (поруч із місцем видачі готових страв) вивішується денне меню з позначенням проти кожної страви виходу порцій.

На харчоблоці повинні бути списки дітей, які перебувають на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування. У меню таких дітей не рекомендується включати бульйони з кісток і риби. У процесі приготування страв використовують такі технологічні прийоми, як відварювання, тушкування, запікання. Одночасно обмежується кількість солі: на 1 л першої страви - 6-10 г, на 1 кг крупи - 20-30 г солі для розсипчастих каш та 50-60 г - для рідких.

3.10. Завідувач виробництвом їдальні несе матеріальну відповідальність за прийом, зберігання та видачу продуктів харчування і тари, дотримання умов зберігання і термінів реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини.

Матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов'язку працівників покрити повністю або частково матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини.
Облік продуктів та продовольчої сировини, а також тари здійснюється у журналі "Книга складського обліку", де вказується дата їх надходження, номер накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної реалізації. За продукти харчування на харчоблоці повну матеріальну відповідальність несе завідувач виробництва або кухар.

Продукти харчування, продовольчу сировину і тару необхідно зберігати у спеціально обладнаних або пристосованих коморах, овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил, у тому числі умови товарного сусідства і температурний режим.

Температу́ра (від лат. temperatura - належне змішування, нормальний стан) - фізична величина, яка описує стан термодинамічної системи.
Комори мають бути оснащені необхідним обладнанням, меблями, посудом, інвентарем, у тому числі для відкривання тари, засобами вимірювання, гирями, тарою тощо. При зберіганні продуктів у тарі на підтоварниках або стелажах їх необхідно встановлювати на відстані 20 см від стіни. Сіль, цукор, яйця зберігають у сухих приміщеннях, окремо від продуктів із сильним запахом.

Для зберігання продуктів які особливо швидко псуються, необхідно використовувати холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, прилавки, морозильні камери). Для кисломолочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання. У разі зберігання їх разом слід забезпечити товарне сусідство. У холодильному обладнанні повинні бути термометри, температурний режим контролюють комірник (завгосп), кухар і медсестра.

Найвища температура, досягнута за участі людини, ~ 10 трлн К (що є порівнянним з температурою Всесвіту у перші секунди його існування) була досягнута у 2010 році під час зіткнення іонів свинцю, прискорених до світлових швидкостей. Експеримент було проведено на Великому адронному колайдері.

Маркувальний ярлик на кожному тарному місці слід зберігати до повного використання продукції.

Терези - товарні, гастрономічні (промарковані окремо для сирої та готової продукції), а також гирі підлягають метрологічній перевірці 1 раз на рік, про що свідчить тавро на них. При зважуванні продуктів забороняється класти їх безпосередньо на ваги, для цього використовується тара, чистий папір або клейонка.

Термін зберігання продукту обчислюється з моменту завершення його виготовлення на виробництві, що зазначено в накладній. Молоко, як продукт, що особливо швидко псується, необхідно приймати безпосередньо на кухню, минаючи комору, за винятком молока тривалого терміну зберігання у пакетах. При прийомі фляжного молока спочатку проводять пробне кип’ятіння у кількості 200-300 мл, потім кип’ятять решту молока. Необхідно відрегулювати час постачання молока так, щоб воно доставлялося рано вранці, для забезпечення його рівномірної реалізації протягом дня. Тому, сире молоко повинно зберігатися в холодильнику і кип’ятитися за необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко кип’ячене після зберігання у холодильнику перед використанням необхідно повторно перекип'ятити. Кисломолочні напої у дрібній розфасовці необхідно видавати дітям безпосередньо у обідній залі. Не допускається їх переливання і змішування в одній ємності.

Молоко, харчові жири та інші молокопродукти приймають за кількістю місць і вагою нетто.

Харчові жири - рослинні, тваринні чи гідрогенізовані жири, а також їх композиції, використовувані в смаженні, випічці та інших видах приготування їжі.
Одночасно перевіряють свіжість продукту, дату і годину виготовлення, а також кінцевий термін реалізації, які повинні відповідати даним, зазначеним у супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках. На кожну партію свіжого молока, призначену для реалізації у межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує якість і безпеку продукції, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації у межах України - ветеринарне свідоцтво.
Ветеринарне свідоцтво - разовий виданий в установленому порядку документ суворої звітності, виданий лікарем державної установи ветеринарної медицини (державним інспектором ветеринарної медицини), що підтверджує стан здоров'я тварин і факт проведення вакцинації та діагностичних досліджень, якість та безпеку продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і місцевості їх походження, ветеринарно-санітарний стан партії тварин, партії продуктів лову та харчової продукції з них вимогам ветеринарно-санітарної безпеки, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.
Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки, на наявність етикеток, міцність закупорювання, цілість пакетів (відсутність течі), повноту наповнення (для рідких) та за вагою. Прийняті молоко і молокопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж 6° C.

Яйця курячі харчові перевіряють на наявність штампа категорії, забрудненість і цілість шкаралупи. Яйця зберігають окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами.

Мікроорганізми, або мікроби - мікроскопічні організми, занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком. Вивченням мікроорганізмів займається мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими (ніж грибами) еукаріотами, але не вірусами або пріонами, бо останніх загалом класифікують як неживих, хоча мікробіологія вивчає і ці об'єкти.
Яйця, які вже зберігалися у холодильниках та на складах, повторному охолодженню не підлягають.

М'ясо і м'ясопродукти фасовані перевіряють за станом упаковки, відповідності виду тварин, сорту і категорії вгодованості даним, що вказані на етикетці порції (упаковки). На кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації в межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України - ветеринарне свідоцтво. Терміни, умови зберігання та реалізації м'яса і м'ясопродуктів повинні відповідати вимогам нормативних документів. Прийняті м'ясо і м'ясопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж 8° C, а для швидкопсувних - не вище ніж 6° C. Кожний вид виробів має свої (окремі) терміни і режим зберігання.

Масло вершкове потрібно зберігати у холодильному обладнанні у тарі виробника або брусками у пергаменті на чистому розносі, окремо від продуктів, які сильно пахнуть. Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих дерев'яних дошках-розносах і періодично протирати серветкою, просякнутою 3% розчином кухонної солі.

Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
Харчова́ кухо́нна сіль - це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.
Якщо сир розрізаний, його зберігають загорнутим у серветку, змочену 3% розчином кухонної солі.

Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від одного.

Існує відома крилата фраза «Пуд солі з'їсти» (спілкуватися, прожити з людиною пліч-о-пліч тривалий час). За оцінками фізіологів, сучасна людина споживає в рік близько п'яти кілограмів солі, отже пуд солі удвох можна з'їсти за півтора-два роки. Раніше цей час через дорожнечу продукту був значно більший.
Дверцята шафи для хліба повинні бути обладнані отворами для вентиляції. Хлібні полиці або лотки для зберігання хліба один раз на тиждень протирають білою тканиною, змоченою 1% розчином столового оцту.

Вагові сипучі товари та макаронні вироби приймають за кількістю місць і вагою нетто кожного з них.

Макаро́ни (від італ. Maccheroni) - популярна страва з тіста, а точніше макаронні вироби з тіста. Макарони є традиційною стравою італійської кухні, особливо південної частини країни звідки й вони ведуть своє коріння.
Одночасно перевіряють стан зовнішньої тари, наявність маркування, відповідність виду та якості товару даним, що зазначені в супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках. Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки, на наявність етикеток та за вагою.

Сипучі товари (крупи, борошно, цукор, крохмаль та інші) мають бути сухими, без грудочок, однорідними за кольором, з блиском і смаком, властивими для кожного виду та сорту. Макаронні вироби мають бути правильної форми, однорідними за кольором, без тріщин, крихт, з гладкою або трохи шорсткою поверхнею.

Макаро́нні ви́роби (іноді просто макарони) - вироби з бездріжджового (прісного) тіста (найчастiше з пшеничного борошна з водою). Іноді використовується також борошно з рису, гречки, крохмалю з бобів мунг, та інших продуктів харчування.
Прийманню не підлягають круп'яні, борошняні та інші сипучі товари, супровідні документи на які оформлені з порушеннями, намоклі, забруднені, пошкоджені гризунами та шкідниками, з пошкодженою упаковкою та порушеннями технології виготовлення (з невідповідними кольором чи смаком, з невластивим присмаком, запахом та сторонніми домішками), з наявністю домішок іншого виду або ґатунку, термін реалізації яких минув, без маркування та етикеток.

Зберігають макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор і кухонну сіль у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, не уражених амбарними шкідниками, без різких коливань температури, що не перевищує 20° C, при відносній вологості повітря не більше ніж 70 відсотків.

Звичайна харчова сіль у великих кількостях є отрутою - летальна доза в 100 разів перевищує добову норму споживання і становить 3 грами на 1 кілограм маси тіла, тобто для людини вагою 80 кг смертельною є доза в 240 грамів солі.
Цукор і крупи ізолюють від сильно пахучих, а також вологих продуктів. Сіль зберігається окремо від усіх інших продуктів.

Терміни та умови реалізації круп, макаронних виробів, борошна, кухонної солі повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Навесні 1648 року в Москві стався Соляний бунт, викликаний, серед іншого, непомірно високим податком на сіль. Тисячоліття тому сіль була настільки дорогою, що через неї влаштовували війни. Зараз сіль є найдешевшою з усіх відомих харчових добавок, якщо не брати до уваги воду.

Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Перед приготуванням страв яйця обов'язково замочують на 3О хвилин у 2% розчині питної соди, після чого миють проточною водою. Для миття яєць повинна бути окрема ємність з маркуванням "для миття яєць".

Картоплю та корнеплоди зберігають в сухому та темному приміщенні; капусту — на окремих стелажах; квашені, солені овочі — в бочках, при температурі до 10 град.C. Плоди і зелень зберігають в ящиках у прохолодному місці.

Комірник (завідувач виробництва, завгосп) контролює умови доставки продуктів харчування та продовольчої сировини до закладу, відповідає за якість та асортимент продуктів харчування і продовольчої сировини, які ввезено до закладу, за дотримання санітарного законодавства при їх зберіганні (умови зберігання і терміни реалізації), здійснює їх облік, бере участь у складанні меню.

При централізованій доставці продуктів харчування прийом продуктів підтверджується не тільки розпискою комірника (завідуючого виробництвом) у супровідному документі постачальника, а й штампом (печаткою) закладу. Кухар бере участь у складанні меню, відповідає за зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту закладки продуктів і вихід страв, за якість і своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення, за відбір та зберігання добової проби страв, за дотримання правил особистої гігієни, за санітарний стан приміщень харчоблоку.

Особи́ста гігіє́на - галузь гігієни, яка розробляє питання збереження та зміцнення здоров'я людини шляхом дотримання раціонального гігієнічного режиму в побуті, особистому житті та трудовій діяльності.

3.11. Кухар та інші працівники харчоблоку особисто підписуються у "Журналі здоров'я працівників харчоблоку" про відсутність дисфункції кишечнику та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані кухонні робітники, які під час роботи також повинні дотримуватися вищенаведених санітарних вимог. Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при забрудненні.

3.12. Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися поточності виробничого процесу.

Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
Обробку сирих і готових продуктів слід проводити на різних столах з відповідним маркуванням. Забороняється розморожування м'яса дрібними шматками, також у воді або поруч із плитою. Не допускається його повторне заморожування. Місця, які мають згустки крові, клейма, а також забиті місця повинні ретельно зачищатися і видалятися. Рибу розморожують на повітрі або у воді. При цьому для зменшення втрат мінеральних речовин у воду додають сіль кухонну у розрахунку 7-10 г на 1 л води. Рибне філе розморожувати у воді заборонено.

Кулінарна обробка продуктів включає холодну і теплову обробку, яку необхідно проводити із максимальним збереженням смакової якості поживної цінності, вітамінів, макро- і мікроелементів. Овочі, фрукти і ягоди, призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом у друшляку. З метою збереження вітаміну С в готових стравах овочі необхідно очищати, нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у підсолену воду, що кипить, варити в посуді з неіржавіючої сталі під закритою кришкою.

Ста́ль чи кри́ця (рос. Сталь; англ. Steel; нім. Stahl) - сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю і домішками (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).
Слід уникати бурхливого кипіння, частого помішування і тривалого варіння овочів. Правильна кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберегти їх біологічну цінність, підвищити засвоюваність і надати їжі приємного зовнішнього вигляду, смаку й запаху.

Порушення технології приготування страв, недотримання протиепідемічних заходів при первинній обробці продуктів може призвести до їх мікробного забруднення, що ліквідується наступною термічною обробкою.

Кулінарі́я - область людської діяльності пов'язана із приготуванням їжі. Складається з техніки приготування, технічного забезпечення та рецептів.
Недостатня температура (при несправності технологічного обладнання) або скорочення часу термічної обробки продуктів не забезпечують ефективної термічної обробки страв, тому готові страви можуть стати фактором передачі збудників інфекцій та причиною виникнення кишкових захворювань і харчових отруєнь. Тому під час холодної і термічної обробки продуктів слід суворо дотримуватися санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного обладнання терморегуляторів духових шаф, духовок. Варити, тушкувати продукти слід за температури 100°С, смажити – за температури 195-200°С. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів.

Найнебезпечнішими щодо виникнення кишкових інфекцій є вироби з м'ясного або рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин та смаження у духовій шафі протягом 10 хвилин за температури 220-250°С. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками, печінку. При використанні відвареного м'яса птиці для приготування других страв його після розподілу на порції необхідно обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.

В оздоровчих закладах забороняється виготовлення кислого молока (самоквасу), холодців, м'ясних і рибних салатів, холодних паштетів, зельців, фаршмаку, виробів у фритюрі, макаронів "по-флотськи" з сиром м'яким або м'ясом, млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів, напоїв зі штучними барвниками та ароматизаторами, напоїв і соків непромислового виготовлення.

Кисля́к, самоки́ш, само́кись або просто кисле молоко - коров'яче молоко, сквашене за допомогою молочнокислих бактерій, присутніх в молоці.
Забороняється використання пастеризованого фляжного молока без кип'ятіння, сиру м'якого і сметани без термічної обробки.

З метою профілактики псевдотуберкульозу з 1 березня у навчальних та оздоровчих закладах забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці. Для профілактики спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь з 15 квітня до 15 жовтня забороняється готувати вінегрет.

Очищені овочі не можна довго залишати у воді (не більше 3 годин), оскільки при цьому відбувається вимивання вітамінів та мінеральних речовин.

Неочищені відварені овочі можуть зберігатися не більше 6 годин при температурі 2 - 60C, очищені - не більше 2 годин. Заправлення салатів здійснюється безпосередньо перед їх видачею.

Салати із сирих овочів слід готувати (нарізати, терти) не раніше ніж за півтори години (1 година 3О хвилин) до видачі дітям. Фрукти, ягоди, цитрусові тощо краще давати дітям у сирому вигляді. Чистити та нарізати їх треба безпосередньо перед видачею. За відсутності свіжих фруктів і ягід можна використовувати сушені плоди, соки консервовані.

При приготуванні гарнірів слід дотримуватись слідуючих правил:

- при перемішуванні користуватися інвентарем, не торкаючись продуктів руками;

- жир, що додається в гарніри, повинен попередньо пройти термічну обробку.

Охолодження кисілю, компотів проводиться в холодному цеху.

Робота харчоблоку повинна організовуватися таким чином, щоб приготування страв здійснювалось безпосередньо перед видачею дітям або проміжок часу між завершенням приготування страви і її видачею не перевищував двох годин. Забороняється підігрівати страви.

3.13. Необхідно використовувати кухонний і столовий посуд, виготовлений із матеріалів, дозволених МОЗ України для контакту з продуктами харчування, виміряні і відповідно промарковані. Не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий кухонний посуд. Столовий посуд може бути фаянсовий, порцеляновий або з неіржавіючої сталі.

Неіржа́вна (також нержавіюча, нержавка́, нержавійна або неіржавійна) сталь (також нержавійка, інокс) - стійка до корозії у атмосфері та агресивних середовищах сталь з вмістом хрому не менше 11,5% та малим вмістом вуглецю (0,03…0,20%).

Забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання, пощербленого посуду та емальованого з пошкодженою емаллю.

Кількість комплектів посуду повинна бути не менше 2-х по числу дітей у зміну. Посуд у процесі прийому їжі не домивають.

3.14. Видачу готових страв дозволено лише після зняття проби медпрацівником або іншою відповідальною за харчування особою. Проби знімаються безпосередньо з казана за 3О хвилин до видачі дітям після рівномірного перемішування страви в об'ємі, що не перевищує одну порцію, відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, за температури, за якої вживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими параметрами: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі, наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано очищені овочі тощо).

Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва - сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди.

Конди́терські ви́роби (солодощі, ласощі) - висококалорійні та легкі у засвоюванні харчові продукти із великим вмістом цукру, чи фруктози, що вживаються завдяки приємному смаку та запаху. Основними продуктами для приготування солодощів служать тісто, молокопродукти, цукор, мед або фруктоза, желатин, сухофрукти та різноманітні ароматизатори.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Ма́сло вершко́ве - молочний продукт, який виробляється шляхом збивання свіжого або кислого молока, вершків чи перетворення високожирних вершків.
Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.

Фактичний об'єм перших, третіх страв встановлюється відповідно до місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості 5-10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції. Результати зняття проби заносяться до журналу "Бракераж готової продукції" відповідальною за зняття проби особою. Видача їжі дозволяється тільки за наявності запису у наведеному журналі "до видачі дозволяю" (кожної страви окремо) та особистого підпису відповідальної особи. Журнал "Бракеражу готової продукції" повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою закладу.

3.15. Щодня завідувачем виробництва (кухарем) необхідно залишати добові проби кожної страви раціону, які є показником якості роботи кухарів закладу. Добова проба відбирається перед видачею їжі дітям з казана у присутності медпрацівника або відповідальної за харчування особи в чистий посуд із кришкою (попередньо перекип'ячений). Проби відбирають в об'ємі порції для дитини віком 7-10 років (початкові класи), зберігають на харчоблоці у холодильнику за температури 4-6°С. Проби страв кожного приймання їжі зберігаються впродовж доби, до завершення аналогічного приймання їжі наступного дня, наприклад, сніданок - до закінчення сніданку наступного дня, обід - до закінчення обіду наступного дня.

Порції готових страв, у тому числі добові проби, а також проби, які відбирають при здійсненні бракеражу, не оплачуються кухарем, медпрацівником чи особою, відповідальною за зняття проби.

3.16. Видача готових страв здійснюється безпосередньо після завершення їх приготування та бракеражу готової продукції. Для організації обслуговування дітей харчуванням рекомендується попередньо сервірувати столи. Сервірування столів здійснюється дітьми чергового загону (починаючи з VI класу), а розподіл страв на порції, у тому числі холодних закусок - кухарем. Після розподілу на порції температура гарячих страв має бути: перших, других страв, чаю, кави злакової - 50-60°С, прохолодних напоїв (соків, компотів) - не нижче ніж 15°С.

Перед сервіруванням столів та вживанням їжі діти повинні вимити руки з милом, для чого поруч з обідньою залою або окремо у залі встановлюються умивальники. Чисті столові прибори мийниця посуду виставляє за вікном "Чистий посуд".

Столові прибори або столові прилади - інструменти призначені для маніпуляцій з їжею безпосередньо за столом.
По закінченню харчування молодші діти під контролем вихователя, старші - самостійно віддають використаний посуд до приміщення для миття посуду. Чергові прибирають обідні столи і знову сервірують їх для харчування наступних дітей.

Велика кількість залишків їжі на тарілках (більше ніж 15% від об'єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, погані смакові якості страви, нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийманнями їжі) тощо.

3.17. Складовою контролю за якістю харчування є контроль за дотриманням норм харчування. Відповідальний за організацію харчування (бухгалтер, медична сестра) аналізує, скільки кожного виду продуктів використано на дітей за десять днів і на одну дитину у день, що дає змогу в наступні дні провести коригування харчування ("Журнал обліку виконання норм харчування"). Оскільки затверджений продуктовий набір має хімічний склад, що відповідає фізіологічним потребам дітей за основними поживними речовинами й енергією, то при його повному дотриманні можна не проводити розрахунку хімічного складу раціонів харчування.

Поживна речовина - необхідна для життя і росту організму, хімічна речовина, яку організм отримує з навколишнього середовища. Тварини споживають поживні речовини з їжею, а рослини безпосередньо з ґрунту та повітря.
Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.
Меди́чна сестра́ (медсестра́, також сестра-жалібниця) а також медичний брат (медбрат) - особа з середньою медичною освітою, котра працює у області сестринської справи, під керівництвом лікаря або фельдшера.
Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
При невиконанні продуктового набору до кінця місяця для корекції харчування дітей здійснюється розрахунок хімічного складу фактичного набору відповідно до накопичувальної відомості. Розрахунок основних інгредієнтів їжі (білків, жирів і вуглеводів) у раціонах харчування роблять відповідно до таблиць хімічного складу продуктів.

3.18. Показниками правильної організації харчування є показники здоров'я дітей, відсутність спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань.

3.19. На особливу увагу заслуговують діти із хронічними захворюваннями; таким дітям рекомендується призначати дієтичне харчування.

Необхідно враховувати, що у харчовому раціоні дітей не повинні використовуватися тугоплавкі жири, але при цьому він має включати багато овочів, фруктів тощо. Дієтичне харчування в оздоровчому закладі передбачає зміну технології приготування страв, тобто смажені страви заміняються тушкованими, вареними, за необхідності готують протерті страви. Дієтичне харчування дітям призначається лікарем закладу. Списки дітей на дієтичне харчування складають при прийомі їх до оздоровчого закладу на початку зміни.

Практично для всіх дітей диспансерної групи найприйнятнішою є дієта № 5, що може бути використана як основа для дієти № 7 (з деяким обмеженням солі) і дієти № 8.

3.20. На харчоблоці не повинно бути зустрічних потоків сирої і готової продукції. Над плитою має бути витяжна вентиляція. Харчоблок повинен бути забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої проточної води.

Кухня обладнується і оснащується:



  • технологічним обладнанням: плитою; електричними котлами для води, приготування перших страв, молока тощо, відповідно маркованими щодо їх об'єму і призначення; духовою шафою; електричною сковородою; м'ясорубкою; картоплечисткою; пристроєм для протирання; овочерізкою; електроводонагрівачем для забезпечення резервного гарячого водопостачання з розводкою до мийних ванн; столами для обробки продуктів харчування; шафами; стелажами; підтоварниками; колодою для розрубування м'яса тощо. Виробничі столи повинні мати маркування окремо для сирої і готової продукції (для м'яса, риби, овочів тощо). Електроплити, духові шафи, електросковорода тощо повинні бути забезпечені терморегуляторами;

  • холодильним обладнанням (холодильники побутові, холодильні шафи, холодильні камери, прилавки, морозильні камери) з термометрами для контролю за температурним режимом під час зберігання продуктів харчування;
    Холоди́льник - пристрій, що підтримує низьку температуру в теплоізольованій камері. Широко застосовується в побуті для зберігання продуктів харчування (за температури 0 - 5°C).


  • посудом різного розміру і призначення (каструлі, сковороди, казани, відра, ополоники розливні, лопатки дерев'яні, веселки, ложки, мірний посуд тощо), виготовленим з неіржавіючої сталі, алюмінію, чавуну, дерева тощо). На зовнішню стінку казанів, каструль, ручки ополоників наносять фарбою маркування щодо їх об'єму і призначення;

  • засобами вимірювання (терези товарні, гастрономічні), які повинні бути промарковані окремо для сирої та готової продукції;

  • інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих порід дерева з гладкою поверхнею, та ножів, маркованих відповідно до цільового призначення (МС - м'ясо сире, MB - м'ясо варене, PC - риба сира, РВ - риба варена, ОС - овочі сирі, 0В - овочі варені, Салат - для салату з сирих овочів, Г - гастрономія - для гастрономічних виробів: сир твердий, ковбаса тощо, X - хліб, Т - тісто).

3.21. На харчоблоці повинні бути інструкції щодо правил миття кухонного посуду та інвентарю.

Пристрій для протирання, овочерізки, м'ясорубки та інше обладнання після приготування їжі розбирають, ретельно промивають гарячою водою мийним засобом, прополіскують окропом, висушують. Металеві частини машин після миття необхідно просушувати у духовій шафі. Холодильне обладнання розморожується і миється за необхідності, з використанням мийного засобу, дозволеного МОЗ України для миття посуду на підприємствах громадського харчування.

Колоду для розрубування м'яса одразу після використання промивають гарячою водою, насухо зачищають ножем і посипають сіллю.

Інвентар (дошки, ножі, веселки, качалки тощо), кухонний посуд після використання очищають, миють водою (50°С) з додаванням мийного засобу, ополіскують гарячою водою (температури 65°С), просушують на ґратчастих полицях. Металевий інвентар після миття прожарюють у духовій шафі.

Столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення роботи обробляють мийними засобами.

Мочалки, ганчірки, щітки, йоржики після миття посуду, кухонного інвентарю і столів промивають, перуть з мийним засобом, прополіскують, висушують, при зношенні своєчасно замінюють на нові.

Миття столового посуду ручним способом проводять:

- видалення залишків їжі щіткою в спеціальні бачки для відходів;

- миття у воді з температурою не нижче 40°С з додаванням мийного засобу;

- миття у воді з температурою не нижче 40°С з додаванням мийного засобу в кількості, у два рази меншій, ніж у 1 секції ванни;

- ополіскування посуду, складеного у металеві сітки з ручками, гарячою проточною водою з температурою не нижче 65°С або за допомогою гнучкого шлангу з душовою насадкою.

Миття скляного посуду та столових приборів прводять в двохсекційній ванні:

- замочують у воді (50-60°С) з мийним засобом;

- ополіскування проточною водою з температурою не нижче 65 °С;

- прокалювання вимитих приборів у парочних або духових шафах протягом 2 - 3 хвилин; чисті столові набори зберігаються у вертикальному положенні (ручками догори) в металевих касетах, які повинні щоденно промиватися. Забороняється зберігання наборів внасип на підносах і тарілках.

Чистий столовий посуд просушують на ґратчастих полицях на ребрі (забороняється витирати), зберігають у закритих шафах.

Розноси для зберігання чистих чашок також необхідно мити не рідше 1 разу на день.

3.22. Харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей необхідно збирати у спеціально промарковані ємності, які не повинні наповнюватися більше ніж на 2/3 об'єму. Незалежно від обсягу наповнювання, їх випорожнюють наприкінці кожного дня, промивають 2% розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.

3.23. Прибирання виробничих приміщень (витирання пилу, миття підлоги тощо), миття обладнання та інвентаря, а також прибирання обідніх залів повинні проводитись після кожного прийому їжі. Один раз на місяць проводиться генеральне прибирання (опалювальних приборів, підвіконь, стін тощо) із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів.

Столи миють гарячою водою з милом, содою спеціально виділеними для цього ганчірками з промаркованої тари. Щітки для миття посуду і ганчірки по закінченні прибирання кип'ятять 15 хвилин або замочують у розчині деззасобу, потім сушать або зберігають у спеціально виділеному місці.

Біля раковин для миття рук персоналу харчоблоку повинні бути мило, паперові рулонні рушники або індивідуальні серветки. Мийні і дезінфекційні засоби необхідно зберігати в маркованому посуді, у спеціально виділених місцях, недоступних для дітей.

Інвентар для прибирання приміщень (тази, відра, щітки, швабри, йоржики, ганчірки) необхідно маркувати. Тази, відра, швабри підписуються масляною фарбою і закріплюються за кожним з цехів, складами, туалетом. Інвентар для прибирання туалету підписується червоною (жовтогарячою) фарбою або на край ганчірки пришивається ґудзик червоного (жовтогарячого) кольору.

На харчоблоці не допускається наявність побутових комах і гризунів. В оздоровчих закладах дозволяються тільки механічні засоби боротьби з ними. Використовувати хімічні препарати мають право лише спеціалісти з дезінфекційної справи.

3.24. Вхід до приміщень харчоблоку забороняється стороннім особам, за винятком осіб, які здійснюють контроль (нагляд) відповідно до законодавства, за умови використання ними санітарного одягу.

Категорично забороняється проведення ремонтних робіт під час функціонування харчоблоку. Після будь-яких ремонтних робіт на харчоблоці необхідно проводити генеральне прибирання приміщень (незалежно від графіка прибирань).

3.25. Щоденний контроль за організацією і якістю харчуванню здійснюється керівником закладу і медичним персоналом.

Нагляд за організацією харчування дітей здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідальність за організацію харчування, виконання норм харчування, за матеріально-технічний стан харчоблоку, їдальні, дотримання санітарного законодавства в оздоровчих закладах незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності, покладається на засновників (власників) керівників цих закладів та на організації і підприємства, що забезпечують харчування дітей та постачають продукт харчування і продовольчу сировину.

Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.



4. Дезінфекційний режим.

4.1. Для здійснення дезінфекції дозволяється використовувати лише ті засоби, що пройшли державну реєстрацію та включені до затвердженого реєстру. Застосовувати деззасоби необхідно відповідно з встановленим регламентом, затвердженим МОЗ України.

4.2. Робочі розчини готують у промаркованій тарі з будь-яких матеріалів, за винятком оцинкованого заліза, шляхом розчинення у питній воді.

4.3. При роботі із деззасобом персонал, що виконує дезінфекційні заходи, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту, що забезпечують захист шкіри, органів дихання та очей - халат, шапочка, фартух з прогумованої тканини, гумові рукавички, гумове взуття, захисні окуляри, респіратор.

Ди́хальна систе́ма - відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.
З метою охорони праці, профілактики отруєнь та розвитку професійних захворювань необхідно дотримуватися наступних правил з охорони праці та техніки безпеки під час роботи з дезінфекційним засобом: до виконання дезінфекційних заходів не допускаються особи молодші 18 років, вагітні жінки та жінки, що годують немовлят, а також особи, для яких встановлені протипоказання під час попереднього спеціального медичного обстеження;
Захисні окуляри (англ. Goggles) - окуляри для захисту очей від потрапляння твердих частинок, води, хімічних речовин та випромінювання. Мають широку сферу застосування. Використовуються як у хімічній чи деревообробній промисловості, так і у зимових і водних видах спорту.
Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
до роботи з дезінфекційним засобом тимчасово не допускаються особи, які мають ушкодження шкіри у вигляді подряпин, ран та подразнення на відкритих частинах тіла, які доступні для дії дезінфекційних засобів або їх робочих розчинів, тому що ушкоджена шкіра створює умови для проникнення компонентів дезінфекційних засобів до організму; забороняється носити спеціальні одяг та взуття поза роботою з дезінфекційними засобами; перед початком роботи потрібно перевіряти справність спеціального одягу, спеціального взуття, засобів індивідуального захисту та дезінфекційної апаратури. Не допускається виконання дезінфекційних робіт у несправних засобах індивідуального захисту та використовувати несправні дезінфекційні обладнання та устаткування;
Засоби індивідуального захисту Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - засоби, використовувані працівником для відвертання або зменшення дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників, а також для захисту від забруднення. Застосовуються в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.
забороняється залишати без догляду дезінфекційний засіб, робочі розчини дезінфекційного засобу. Невикористаний дезінфекційний засіб та його робочі розчини наприкінці робочого дня повертають до установи і здають особі, яка несе відповідальність за зберігання дезінфекційних засобів; забороняється вживати їжу, палити під час виконання робіт з дезінфекції. Після закінчення роботи обличчя та руки потрібно вимити водою з милом.

4.5. Відпрацьовані робочі розчини підлягають скиданню до каналізаційної системи після нейтралізації. Партії з вичерпаним терміном придатності або не кондиційні внаслідок порушення умов зберігання підлягають утилізації згідно чинного законодавства або поверненню на підприсмство-виробник для переробки.

4.6. Гострі отруєння. Ознаки: явища подразнення слизової оболонки очей та верхніх дихальних шляхів – сльозотеча, набряк та гіперемія кон’юнктиви, лоскіт у горлі, кашель.

Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).



- Заходи першої допомоги при гострому (респіраторному) отруєнні засобом. При ураженні дихальних шляхів потрібно вивести потерпілого на свіже повітря чи у добре провітрюване приміщення, забезпечити спокій, тепло, звільнити від тісного одягу. Рекомендується випити молока.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі. Необхідно промити очі проточною водою протягом 10-15 хв. Та звернутися до лікаря. При подразненні слизової оболонки очей рекомендується закапати в очі альбуцид.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру. Промивають уражену ділянку шкіри проточною водою. При попаданні засобу на робочий одяг потрібно зняти його, а ділянку шкіри під одягом ретельно промити проточною холодною водою.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку. Промивають шлунок холодною питною водою (випити декілька склянок холодної води та викликати блювання). Після промивання шлунка рекомендується випити молока.
Промивання шлунка - багаторазове видалення з шлунка решток їжі або отруйних речовин. Промивання шлунка провадиться лікарем або фельдшером за допомогою спеціального шлункового зонда, через який вводять рідину.

4.7. Дезінфекційні засоби зберігають у пакуванні виробника в критих неопалюваних складських приміщеннях, які захищені від вологи та прямого сонячного проміння. Препарати зберігають осторонь від джерел відкритого вогню та тепла не більше, ніж у 3 яруси. Гарантійний термін зберігання – згідно рекомендацій виробника.



Вимоги викладені у діючих нормативно-правових актах України:

  • Державних санітарних правилах і нормах „Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів” (ДСанПіН 5.5.5.
    Інсол́яція (рос. инсоляция, англ. insolation, нім. Insolation f, Sonneneinstrahlung f, Einstrahlung f, Bestrahlung f) - притік сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1 см²) за одиницю часу (1 хвилина).
    Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
    23-99);

  • Типовому Положенні про дитячий оздоровчий заклад, затвердженому наказом державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 05.02.2004р. №31, погодженому з головним державним санітарним лікарем України;

  • Державних санітарних правилах і нормах „Улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу” (ДСанПіН 5.5.2.
    Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
    008-01);



Додаток 1

(Додаток 6

до Постанови Кабінету Міністрів України

від 22 листопада 2004 р. N 1591)

НОРМИ

харчування в оздоровчих закладах



для учнів (вихованців) навчальних закладів
(денна норма на одного учня (вихованця), грамів)

------------------------------------------------------------------

Найменування | Оздоровчі заклади (табори)

продукту |-------------------------------------------------

| праці та | позаміські| санаторні,| з денним

|відпочинку |(стаціонар-| спеціалі- |перебуванням,

| | ні), | зовані | профільні

| | профільні | |

------------------------------------------------------------------

Хліб житній 150 100 100 40

Хліб пшеничний 250 250 200 90

Борошно пшеничне 50 10 20 10

Крохмаль 8 8 8 3

Крупи, бобові,

макаронні вироби 80 75 70 32

Картопля 400 350 400 180

Овочі різні 420 400 450 210

Фрукти свіжі 150 100 150 50

Соки 100 100 100 50

Фрукти сушені 15 15 10 10

Кондитерські

вироби 40 20 30 10

Цукор 60 50 50 35

Мед, медопродукти 4 4 5 2

Масло вершкове 35 45 45 20

Олія 20 15 20 8

Сало 20 20 10

Яйця, штук 1 1 1 1/2

Молоко,

кисломолочні



продукти 500 500 600 250

Сир кисломолочний 50 40 60 25

Сир твердий 20 15 10 5

Сметана 25 15 20 10

М'ясо,

м'ясопродукти 200 160 200 80



Риба, рибопродукти 60 60 60 30

Кава злакова 3,5 1,5 2,5 1

Какао 1 1 1

Чай 1,5 0,2 0,2 0,1

Сіль, сіль

йодована 10 10 10 8

Дріжджі 1 2 2

Лавровий лист 0,01 0,01 0,01 0,01

Кислота лимонна 0,05 0,05 0,05 0,05

Хімічний склад

Білки 116 118 130 58

у тому числі 69 68 82 35

тваринні

Жири 115 116 128 57

у тому числі 23 15 20 8

рослинні


Вуглеводи 500 428 436 212

Енергоцінність,

ккал 3500 3228 3418 1593

_______________

Примітка. Продукти щоденного споживання (молоко, хліб, масло вершкове) використовуються у межах денної норми (-) 5 відсотків, а такі продукти, як сир, риба, дріжджі, - кілька разів на тиждень. Наприклад, денна норма риби - 60 г на дитину, використовується в меню 3 рази на тиждень. Розрахунок проводиться таким чином: (60 х 7): 3 = 420 : 3 = 140 грамів).
Додаток 2

(Додаток 8

до Постанови Кабінету Міністрів України

від 22 листопада 2004 р. N 1591)


НОРМИ

заміни продуктів за енергоцінністю

(грамів)


------------------------------------------------------------------

Продукт, вага | Продукт-замінник | Вага

------------------------------------------------------------------

Яловичина, 1 Кролятина 0,97

(25 відсотків

відходів) Баранина 0,93

Птиця (тушки, стегенця) 0,77

Свинина (нежирна) 0,54

Ковбаса варена (сосиски, сардельки) 0,57

Риба (минтай, 23 відсотки відходів) 2,6

Серце яловиче 1,77

Сир кисломолочний напівжирний 0,9

Яйце куряче 1,02

(1/5шт.)


Консерви "Яловичина тушкована" 0,6

Консерви "Сніданок туриста" 0,8


Молоко, 1 Молоко сухе 0,11

Молоко згущене стерилізоване 0,37

Молоко згущене з цукром 0,16

Вершки згущені з цукром 0,14

Вершки сухі 0,09

Сир кисломолочний напівжирний 0,33

Сир твердий 0,15

Кисломолочні продукти (кефір, наріне, 0,79

лактинум, ацидофільне молоко тощо)
Сир кисломолочний М'ясо (яловичина) 1,11

напівжирний, 1

Риба (минтай, 23 відсотки відходів) 2,89

Сир твердий 0,45


Яйце куряче, 1 Сир кисломолочний напівжирний 0,87

М'ясо (яловичина) 0,98

Риба (минтай, 23 відсотки відходів) 2,53

Молоко 2,64

Яєчний порошок 0,26

Сир твердий 0,38


Риба, 1 М'ясо (яловичина) 0,39

(23 відсотки

відходів) Птиця (тушки, стегенця) 0,3

Консерви рибні натуральні 0,56

Сир 0,35

Яйце куряче 0,39


Картопля, 1 Капуста білокачанна 1

(30 відсотків

відходів) Капуста цвітна 0,74

Пюре картопляне сухе 0,25

Квасоля, горох свіжі 0,52

Квасоля, горох сухі 0,07


Бобові (зерно), 1 Квасоля, горох свіжі 4,25

Квасоля спаржева свіжа 7,4

Кукурудза консервована 4,94

Горошок зелений консервований 8,19

Квасоля консервована 8,19

Соєві продукти сухі або паста соєва 0,87

або 1
Томати свіжі, 1 Томати консервовані 1,04

Томатний сік 1,14


Буряк столовий Буряк консервований 1,08

свіжий, 1


Капуста свіжа, 1 Капуста морська 1

Капуста салатна 1

Салат 1

Капуста цвітна 1


Морква столова Морква консервована 1,04

свіжа, 1
Яблука свіжі, 1 Яблука консервовані 0,41

Сік яблучний 0,92

Яблука сушені 0,18

Сливи сушені 0,16

Абрикоси сушені 0,17

Родзинки 0,15

Сік виноградний 0,65

Сік сливовий 0,53
Масло вершкове, 1 Олія (соняшникова, кукурудзяна) 0,74
Хліб пшеничний, 1 Крупи пшеничні 0,73

Хліб житній 1,13

Хлібці пшеничні, житні 0,94

Сухарі пшеничні 0,75

Печиво галетне 0,25
Томатна паста, 1 Томатне пюре 0,66

Томатний соус 0,66

Томатний сік 3,42

Томати свіжі 2,95


Олія соняшникова, Олія кукурудзяна 1

1

Олія соєва 1


Цукор, 1 Мед 1,25
Кондитерські Мед, медопродукти 1

вироби, 1


_______________

Примітка. У разі надходження продовольчої сировини (продуктів харчування), в якій питома вага відходів перевищує стандартну, здійснюється контрольна кулінарна обробка, під час якої встановлюється фактична кількість відходів. Результати обробки засвідчуються актом за підписом трьох осіб, який затверджується керівником закладу.



Додаток 3

  1   2