Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Сценарій інтегрованого позакласного заходу «саміт землі або ідеологія ноосфери» «Понад усе необхідна зараз сила духу, спокійна сміливість думки І не боязкість Розуму»

Скачати 295.29 Kb.

Сценарій інтегрованого позакласного заходу «саміт землі або ідеологія ноосфери» «Понад усе необхідна зараз сила духу, спокійна сміливість думки І не боязкість Розуму»




Скачати 295.29 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір295.29 Kb.
ТипСценарій
  1   2   3


Вольська С.С. , вчитель фізики та астрономії ЛТЛ. Сценарій інтегрованого позакласного заходу «САМІТ ЗЕМЛІ або ІДЕОЛОГІЯ НООСФЕРИ»

«Понад усе необхідна зараз сила духу,

спокійна сміливість думки і не боязкість Розуму».

В.І. Вернадський



Дійові особи: - репортер - 2-й еколог
- 1-й ведучий - 1-й науковець - 3-й еколог
- 2-й ведучий - 2-й науковець - 1-й політик
- Сергій Подолинський - 3-й науковець - 2-й політик
- Володимир Вернадський - 1-й еколог - 3-й політик

Виконавці: учні 10-11 класів, одягнені в строгі ділові костюми.
Подоли́нський Сергій Андрійович (19 (31) липня 1850(18500731), село Нова Ярославка - 30 червня (12 липня) 1891, місто Київ) - український науковець, лікар, соціолог, економіст, фізик, громадський і політичний діяч, публіцист.

Унаочнення: слайди комп`ютерної презентації (додаток).

І. Розвиток ідеології ноосфери (На сцену виходять ведучі).

1-й ведучий. У сучасному світі наростають кризові явища. З погляду теоретичної кібернетики, цивілізоване людство може вижити і зберегтися на нашій планеті тільки шляхом об’єднання всього колективного інтелекту людства.
Кібернетика Кіберне́тика (англ. cybernetics, нім. Kybernetik) - наука про загальні принципи управління в різних системах: технічних, біологічних, соціальних та ін.
Земля́ - третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою - Гея.
Сучасний стан планети вчені називають техносферою, адже техніка і технології переважають над гуманітарними аспектами життя. Досить пригадати Чорнобильську ядерну катастрофу.
Для нас, жителів багатостраждальної України, принципово важливе значення має питання виживання нашої країни. З погляду теорії ноосфери, для цього необхідна максимальна мобілізація всіх інтелектуальних і наукових сил нашої країни, об’єднання вчених та інтелігенції для порятунку України.

2-й ведучий. Вчення про ноосферу займає особливе місце серед наукових досягнень видатного українського науковця, першого президента Української Академії Наук, професора Володимир Вернадський. Що таке ноосфера? Ноосфе́ра (від гр. «ноос») - сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи). Так само, як біосфера утворюється взаємодією усіх організмів на Землі, ноосфера складається усіма розумами, що взаємодіють. Ноосферу можна розглядати як єдність «природи» і культури (в широкому тлумаченні останньої - з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту, коли «культура» досягає (за силою впливу на біосферу та геосферу) потужності «геологічної сили». Отже, ноосфера - сфера наукового розуму. Ноосфера охоплює всю біосферу планети, а також захоплює ближній космос. Із появою людства біосфера планети поступово переходить у ноосферу. Поступовий перехід біосфери до ноосфери вчені називають законом Вернадського. Ім’я Володимира Івановича Вернадського широко відоме не лише в науковому середовищі.
Верна́дський Володи́мир Іва́нович (28 лютого [12 березня] 1863(18630312), Санкт-Петербург, Російська імперія - 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) - філософ українського походження, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму.
Геніальний учений, мислитель, філософ, політик, громадський діяч, талановитий організатор науки, він устиг зробити надзвичайно багато як для сучасників, так і для нащадків.
Грома́дський дія́ч - людина, яка відзначається своєю активністю та енергійністю на громадській роботі, в якійсь галузі життя. Як правило, член (лідер) громадської організації.
Ми й сьогодні відкриваємо невідомі сторінки життя і наукової творчості видатного природознавця, переконуємось у достеменності його передбачень, що стали для людства пророцтвом і застереженням. В.І. Вернадський заклав фундамент нових наук про Землю, як-от гідрогеологія, біогеохімія, космохімія, генетична мінералогія, радіогеологія. Він створив учення про біосферу, обґрунтувавши її перетворення на ноосферу, показавши місце і роль людини в складній системі «жива і нежива речовина в живій природі». Велич В.І.Вернадського, його геніальність полягають в умінні поєднати теоретичні знання з їх практичним застосуванням. Спираючись на досягнення науки, вчений заздалегідь указував на майбутні зміни в природному і людському середовищі, пов’язані зі стрімким розвитком цивілізації.

1-й ведучий. Інший видатний вчений - академік Віктор Глушков - організував у Києві перший у світі Кібернетичний центр, застосував ідеї кібернетики для управління державою. Проект Глушкова «Загальнодержавна автоматизована система управління (проект ЗДАС)» - це наукове управління державою на основі комп’ютерних систем.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону - 30 січня 1982, Москва) - український вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.
Автоматизо́вана систе́ма керува́ння (АСК), Автоматизована система управління (АСУ), Комп'ютерна система управління (КСУ) - автоматизована система, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними технічними й економічними об'єктами.
На жаль, Глушков не дожив до реалізації свого проекту. Саме Віктор Глушков пропонував необхідність пропаганди наукових знань у всіх сферах життя і науковий підхід до управління українською державою.
Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.
Украї́нська Держа́ва (в історіографії інколи вживають назву Гетьманат) - назва держави, що охоплювала територію Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві від 29 квітня до 14 грудня 1918 року.
Можна спробувати об’єднати ідеї Вернадського і Глушкова: розширити галузь застосування кібернетичних методів із однієї держави на всю планету. Тоді виходить, що ноосфера — це наукове управління біосферою планети і ближнім космосом. За Вернадським, ноосфера — це наукове освоєння планети. З погляду кібернетики, ноосфера — це наукове освоєння планети і наукове управління планетою і ближнім космосом як єдиною цілісною системою. Сучасні науковці пов’язують ідею управління планетою та ідею ноосфери.

2-й ведучий. Україна має великий науковий потенціал і випереджає багато країн світу у справі проходження до ноосфери.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
Наведемо декілька прикладів.

Україна першою у світі добровільно відмовилася від колосального запасу ядерної зброї, який становив 36 тисяч «Хіросім».

Я́дерна збро́я - зброя масового ураження вибухової дії, побудована на використанні ядерної енергії, що вивільняється при ланцюговій ядерній реакції розщеплення важких ядер й/або термоядерній реакції синтезу легких ядер.
Вчення про ноосферу розвинув український вчений, академік В.Вернадський. Ідеї Вернадського розвивають українські вчені Віталій Межжерін та Михайло Голубець. В.Межжерін розробив нову теорію пульсуючої біосфери. Директор Інституту екології Карпат академік М. Голубець розробив оригінальне вчення про соціосферу. Поняття про ноосферу включене до українських шкільних підручників із географії.

У 1992 р. в Ріо-де-Жанейро відбулася Міжнародна конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку. На цій конференції було сформульовано концепцію стратегії стійкого розвитку людської цивілізації. В.

Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Цивіліза́ція - людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Межжерін у 1997 р. проаналізував зв’язок між ноосферою та стратегією стійкого розвитку. Внаслідок реалізації цієї стратегії цивілізація може перейти у стадію ноосфери.

Стоїть питання про необхідність створення Української академії ноосфери імені Вернадського. Сучасна техніка дає можливість об’єднання національного і загальнолюдського інтелекту. Міжнародна глобальна комп’ютерна мережа Інтернет, глобальне телебачення і телефонія є технічними передумовами ноосфери. Вже сьогодні в Інтернеті термін «ноосфера» зустрічається близько тисячі разів. Але цього замало. Слід докласти великих зусиль, щоб політика України стала науковою політикою. Державою повинні керувати не стільки політики, скільки вчені.

На теорію «ноосфери» В. І. Вернадського вплинули погляди С. А. Подолинського, видатного українця, який займає чільне місце у пантеоні українських учених-новаторів енциклопедичного мислення. Всього за 10 років творчості він залишив наукову спадщину, що вийшла за національні межі й здобула міжнародне визнання. Сергій Подолинський належав до того покоління молоді XIX ст., які в одній кишені носили «Кобзар» Шевченка, а в другій - «Капітал» Маркса, їх називали «хлопоманами», вони ж вважали себе українськими народниками. У основній його праці – дослідженні «Праця людини та її відношення до розподілу енергії» чи не найреальніше виступає енциклопедичність українського вченого, який, розглядаючи світ як єдність, відвів головну роль у ньому людській праці. Для підтвердження своєї теорії він широко використовує досягнення у галузі небесної механіки, енергетики, біології, економіки, психології, науки про Землю та інших наук, зробивши провідним у системі природознавства і суспільствознавства вчення про працю людини.

Небесна механіка - розділ астрономії, що застосовує закони механіки для вивчення руху небесних тіл. Небесна механіка займається розрахунками розташування Місяця і планет, обчисленням місця і часу затемнень, загалом, визначенням реального руху космічних тіл.
Людська праця - це та нитка Аріадни, завдяки якій вчений простежує складний процес взаємодії суспільства і природи, який розглядає в конструктивному і оптимістичному контексті виживання і процвітання людства, що здатне не тільки розсіювати, а головно нагромаджувати сонячну енергію, завдяки праці збільшувати енергетичний бюджет на поверхні землі.
Аріа́дна (грец. Ἀριάδνη) - у грецькій міфології дочка критського царя Міноса й Пасіфаї, сестра Федри.
Сонячна енергія - енергія від Сонця в формі радіації та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається сонячною енергетикою.
Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Академік В. І. Вернадський першим з природознавців, хто високо оцінив його енергетичний підхід до праці. Вернадський відзначив, що до проблеми енергетики життя оригінально і самостійно підійшов С. А. Подолинський, який «зрозумів усе значення цих ідей і намагався їх застосувати».

Для того, щоб краще зрозуміти дослідження Сергія Подолинського та їх вплив на вчення Володимира Вернадського про біосферу та ноосферу дамо їм слово. Отже, слово науковцям. (Ведучі розходяться по сторонам сцени).



ІІ. Слово науковцям. (Виходять Подолинський та Вернадський і встають по обидві сторони екрану).

Вернадський: «Сергій Подолинський - забутий науковий новатор. У 1880 році у петербурзькому журналі «Слово» він опублікував статтю «Праця людини та її відношення до розподілу енергії». Це фундаментальне дослідження з проблем взаємодії суспільства і природи потім вийшло у світ у різних варіантах німецькою, французькою та італійською мовами.
Італійська мова (італ. italiano прослухатиопис файлу) - мова романської групи індоєвропейської сім'ї. Офіційна мова Італії, Ватикану (нарівні з латиною), Сан-Марино, Швейцарії (нарівні з німецькою, французькою і швейцарською ретороманською).
В цій статті подано таке визначення: «Праця є таке споживання механічної та психічної роботи, нагромадженої в організмі, яке має результатом збільшення кількості перетворювальної енергії на земній поверхні».

Подолинський. У цій статті я ставив за мету з`ясувати значення умов, які супроводжують процес праці, представити найголовніші прояви в житті організмів і вказати на наслідки споживання праці, тобто на наслідки впливу трудящих людей і тварин на довколишню природу.

Вернадський. Це засади, на яких згодом почала розвиватися наука екологія.

Подолинський. Критично розглянувши енергетичні теорії Кляузіуса, Томсона і Ранкіна, я зробив висновок, що поки не буде нових заперечень, закон розсіювання енергії можна вважати настільки ж доведеним, як і закон її збереження. Я вважав, що сумарна енергія Всесвіту є величиною незмінною, чого не можна стверджувати про окремі частини Всесвіту. За умов, коли внутрішня енергія Землі відіграє дедалі меншу роль в енергетичному бюджеті земної поверхні, сонячна енергія також зменшується, тож необхідно щоб відбувався процес збереження енергії. Це можливо лише за рахунок людської праці. Згідно другого закону термодинаміки розподіл енергії на земній поверхні відбувається дуже невигідно.
Енергоконсервація (або більш прийняте в Україні поняття - Енергозбереження) стосується зменшення споживання енергії за рахунок використання меншої кількості енергетичних послуг. Енергозбереження відрізняється від енергоефективності, яке стосується використання меншої кількості енергії за тої самої послуги.
Вн́утрішня ене́ргія тіла (позначається як E або U) - повна енергія термодинамічної системи за винятком її кінетичної енергії як цілого і потенціальної енергії тіла в полі зовнішніх сил.
Друге начало термодинаміки виникло як робоча гіпотеза теплового двигуна, що встановлює умови перетворення теплоти в роботу з метою досягнення максимального ефекту такого перетворення. Аналіз другого начала термодинаміки показує, що мала величина цього ефекту - коефіцієнта корисної дії - є наслідком не технічної недосконалості теплових двигунів, а особливістю теплоти, яка ставить певні обмеження відносно його величини. Уперше робота теплових двигунів була теоретично розглянута французським інженером Саді Карно. Він прийшов до висновку, який у сучасній термодинамічній теорії теплових двигунів називають теоремою Карно: ККД теплового двигуна не залежить від термодинамічного циклу і природи робочої речовини і цілком визначається в залежністі від температур зовнішніх джерел ─ нагрівника і холодильника. Робота Карно була написана до відкриття принципу еквівалентності теплоти і роботи і до загального визнання закону збереження енергії. В своєму доказі Карно, розлядаючи зворотні цикли теплових машин - теплового двигуна A і механічно зв’язанної з ним холодильної машини B - спирався на пануючу в той час теплородну теорію, яка була незабаром відкинута. Пізніше Р. Клаузіус і В. Томсон-Кельвін майже одночасно узгодили теорему Карно з законом збереження енергії і поклали основу тому, що тепер входить в зміст другого начала термодинаміки. Для обґрунтування теореми Карно і для подальших побудов другого начала термодинаміки необхідно було ввести новий постулат.
Я вважаю, що можливості вигіднішого розподілу цієї енергії знаходяться, до певної міри, в руках самої людини.

Вернадський. С. А. Подолинський розглядав перетворену енергію на Землі, маючи на увазі насамперед енергію руху Землі навколо Сонця і навколо своєї осі.
Навколо Сонця (англ. Ring Around the Sun) - науково-фантастичне оповідання Айзека Азімова, вперше опубліковане у травні 1940 журналом Future Fiction. Увійшло до збірки «Ранній Азімов» 1972.
«Доволі велика сила цієї енергії», - казав він, - «мало застосовується як джерело на поверхні Землі. Внутрішня теплота землі, що особливо проявляє себе під час вибухів вулканів, землетрусів, інших явищ природи, також не використовується у промисловості. Енергія магнетизму використовується, але вона невелика порівняно із загальною кількістю енергії, що постійно перебуває в обміні на земній поверхні. Енергія термальних джерел, вітру приносить користь, та не слід забувати, що, наприклад, та ж енергія повітря є перетвореною сонячною енергією.
Терма́льні во́ди - підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20 °C).
Це можна сказати і про водні течії, на які треба великих затрат сонячної енергії. Енергія органічного палива (вугілля, нафта тощо) також утворилась із рослин з допомогою Сонця».
Біопа́ливо або біологічне паливо - (англ. biofuels) - органічні матеріали, як-от деревина, відходи та спирти, які використовуються для виробництва енергії. Це - поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля й ядерне паливо.


Подолинський. Нарешті, потрібно назвати енергію, що міститься в живих рослинах, тваринах і людях. Простеживши еволюцію нагромадження сонячної енергії на землі, я роблю висновок, що чим ближче до нашого часу, тим меншу роль відіграє енергія Землі в утворенні енергетичного бюджету земної поверхні, сонячна енергія зменшується. Очевидно, що для нагромадження енергії потрібно, щоб на поверхні проходив процес зворотний - розсіювання енергії, або процес перетворення постійної енергії (теплота) у вищу форму, більше перетворювану в механічний рух (потенціальний чи кінетичний). Природні процеси, які відбуваються на поверхні землі, в окремих випадках сприяють перетворенню енергії у вищі її форми, але вони не ведуть до збереження енергії. Поява органічного життя на Землі не тільки змінила у вищій мірі вид і властивості поверхні Землі, але також і кількість і спосіб розподілу вищих родів енергії.

Вернадський. Особливу роль у збереженні енергії відводив вчений рослинам. Опираючись на факти, він прийшов до висновку, що рослини справді успішно здійснювали і досі здійснюють перетворення енергії, свідком чого можуть бути величезні поклади кам'яного вугілля. Однак рослини головним чином зберігають тільки сонячну енергію і не перетворюють її в механічну роботу. Внаслідок діяльності рослин відбувається нагромадження енергії, причому не розсіяної енергії у вигляді тепла, електрики чи навіть світла, а вищої, збереженої віками і здатної до всіх можливих перетворень. «На землі рослини, - твердив учений, - дуже злі вороги світового розсіювання енергії». Сергій Подолинський послідовно простежує перехід від одних форм життя до інших з погляду їх місця у збереженні енергії. Він встановив тісний зв'язок між співвідношенням рослин і тварин, з одного боку, розсіюванням і нагромадженням сонячної енергії - з другого.

Подолинський. Суть цього взаємозв'язку зводиться ось до чого. Якщо кількість збереженої рослинами енергії більша, ніж кількість енергії, що розсіюється тваринами, то відбувається нагромадження запасної енергії... Навпаки, якщо б тваринне життя стало переважаючим над рослинним, то, виснаживши запаси, тваринне життя само збереглось би відповідно до обсягу енергії, що зберігається в кожний даний час рослинами.

Вернадський. На матеріалах сільськогосподарської статистики Франції український учений показав вплив праці на збільшення нагромадження енергії. С. А. Подолинський твердив, що джерелом надлишку енергії для виробництва харчового матеріалу є праця людини і домашніх тварин. Праця, на його думку, є поняття зовсім позитивне, суть якого полягає у споживанні механічної або психічної роботи, що має невід'ємним результатом збільшення перетворювальної енергії або збереження від розсіювання такої енергії, котра після свого споживання буде мати наслідком збільшення запасу енергії. На прикладі роботи різних видів тварин С. А. Подолинський показав, що вони не працюють, бо не збільшують бюджет енергії на земній поверхні.

Подолинський. Так, я застерігав від ототожнення мускульної роботи з корисною працею. Наприклад, дикун робив багато, напружував м'язи, але його робота майже не була корисною працею. Зате в умовах машинної праці при незначних фізичних зусиллях значно зростає її результативність. Людина не створює матерії, не створює енергії - все це дає природа, але завдяки людській праці зберігається і примножується енергія. Ось чому ми вважаємо себе вправі сказати, що правильне землеробство є найкращий представник корисної праці, тобто роботи, яка збільшує збереження сонячної енергії на земній поверхні.

Оскільки я вважаю працю людини головним чинником збереження і нагромадження сонячної енергії, то походження здатності до роботи в людському організмі становило для мене значний науковий інтерес.

Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
Я поставив перед собою завдання простежити, звідки береться в організмі енергія, необхідна для виконання дій, що називаються працею, якими апаратами здійснюються ці дії і якими побічними явищами вони супроводжуються. Спираючись на експерименти Гірна і їх узагальнення Гельмгольцом, констатую, що людина в стані спокою виділяє протягом години таку кількість тепла, яка являє собою механічну роботу, потрібну для підняття її тіла на висоту 540 метрів. Це та висота, на яку людина може без особливих труднощів піднятися за годину на вершину.



Вернадський. Розглядаючи людину як термічну машину, спираючись на відповідні розрахунки, Сергій Подолинський твердив, що завдяки вигідній будові мозку і передніх кінцівок людина почала тратити механічну енергію на такі дії, внаслідок яких відбувалося збільшення запасу енергії, що існувала на земній поверхні.
Механі́чна ене́ргія - енергія, яку фізичне тіло має завдяки рухові чи перебуванні в полі потенціальних сил.
З того часу існування, розмноження і розвиток людей були забезпечені. Головну роль у цьому зіграло землеробство, бо прогодуватися самим природними продуктами зростаючій чисельності населення неможливо. Праця в процесі свого споживання зберігає енергії в десять разів більше, ніж сама містить, і саме стільки, скільки потрібно для того, щоб отримати в вищій формі механічної енергії таку кількість, яку було спожито.

Подолинський. Людська праця повертає людям у формі їжі, одягу, житла, задоволення життєвих потреб велику суму енергії, котра була спожита на виробництво. Кількість органічного життя, на мою думку, перебуває у прямій залежності від кількості сонячної енергії, що її зберігають у даний час рослини. Людина мала більші від тварин можливості використати запас енергії, збережений рослинами (для будівництва житла, одягу, розведення вогню і т. п.). Людина подолала найсильніших тварин тому, що зуміла підняти свій енергетичний бюджет на вищий рівень, ніж тварини.

Вернадський. Видатний новатор постійно акцентує на енергетичних властивостях людської праці. Праця, на його думку, це такий прояв енергії людського організму, за посередництвом якого він здобуває ті кількості енергії, котрих, без її втручання, бракує в природі для обмінів, потрібних людині.

Подолинський. Всі люди, які харчуються виробами землеробства і скотарства у нинішніх умовах задовольняють свою потребу в їжі майже виключно на рахунок енергії сонця, введеної в обмін на поверхні землі працею людини. І чим вище рівень розвитку людини, чим складніше її моральне і розумове життя, тим більше праці вона змушена виділити на власне задоволення. Енергетичний бюджет кожної людини зростає., що названа Людство як робоча машина стає щораз сильнішим і досконалішим, а менша кількість перетвореної енергії людської праці здатна перетворювати більшу кількість нижчої енергії у її вищі форми.

Вернадський. Створені людиною машини мають свої особливості. Вказавши на них, учений позитивно оцінив сонячну машину Мушо, назвавши її найбільш задовільною з погляду збереження енергії. Сергій Подолинський з великим оптимізмом розглядав можливості застосування сонячної машини в майбутньому, завдяки якій при певній затраті механічної роботи буде створено рівновелику кількість продукту.
  1   2   3


Скачати 295.29 Kb.

  • Дійові особи
  • Унаочнення
  • Володимира Івановича Вернадського
  • 1-й ведучий.
  • 2-й ведучий.
  • ІІ. Слово науковцям. (
  • Вернадський.