Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка31/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   68

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FUTURE PHYSICAL TRAINING TEACHERS TO THE PROFESSION ACTIVITIES
Ольга Шевченко, Анастасія Мельнік

Olga Shevchenko, Anastasia Melnik

Анотація

В статті здійснена спроба обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності: розвиток професійного інтересу, активізація пізнавальної діяльності, удосконалення спортивно-мистецької майстерності. З’ясовано, що розвиток професійного інтересу студентів до навчальної роботи у процесі формування готовності їх до професійної діяльності можливе за умови використання комплексу ігрових інновацій. Активізація пізнавальної діяльності характеризується цілеспрямованою діяльністю викладача та студента. Доведено, що удосконалення спортивно-мистецької майстерності сприятиме формуванню у студентів факультетів фізичного виховання необхідних соціально-професійних якостей майбутнього вчителя.



Annotation

The article is an attempt to justify pedagogical conditions of formation of future teachers of physical training to professional activity: the development of professional interest, activation of cognitive activity, improvement of sports and artistic skills. It is shown that the development of professional interest of students to academic work in the formation of readiness for professional activity possible if the use of complex gaming innovation. Activation of cognitive activity characterized by purposeful activity of teacher and student. It is proved that the improvement of sports and artistic skills will contribute to physical education students the necessary social and professional skills of future teachers.



Ключові слова: готовність, професійна діяльність, студент, інтерес, активізація, майстерність.

Keywords: readiness, professional, activity, student, interest, activation, skill.

Вступ
Чільне місце в сучасній системі освіти посідає питання професійної підготовки майбутніх фахівців. Аналізуючи стан навчання у вищих навчальних закладах, необхідно відзначити, що останнім часом суттєво збільшилась кількість інформації, яку повинен засвоїти студент. Перед навчальними закладами професійної освіти поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, конкурентоспроможних на ринку праці, здатних до творчості, професійного розвитку, освоєння й впровадження наукових та інформаційних технологій.

Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що на сьогодні стан готовності вчителів є неоптимальним і недостатньо розробленим. Структура та зміст формування готовності майбутніх учителів фізичної культури ще не мають досить чіткого уточнення, і в цьому є необхідність даного дослідження. Значна увага приділяється проблемі готовності майбутніх учителів фізичної культури в педагогіці, присвяченої питанням професійної підготовки та готовності студентів до різних видів діяльності.


1. Аналіз досліджень і публікацій
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що проблема готовності до професійної діяльності хвилювала не одне покоління науковців, а саме – видатних педагогів П. П. Блонського, І. Ф. Гербарта, А. С. Макаренка, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинського, С. Т. Шацького та ін. Надалі цими ідеями та розвитком даної проблеми займались Л. П. Буєва, О. А. Климова, І. І. Резвицький, В. Д. Шадрикова, В. А. Шаповалова та ін. Так, в дослідженнях А. А. Бодальова, Л. С. Виготського, Н. В. Кузьміної, А. Н. Леонтьєва, Л. С. Рубінштейна виявлені механізми становлення особистості. У працях видатних фахівців педагогіки Л. М. Митіна, В. О. Сластьоніна, В. І. Горової та інших, виділена структура педагогічної діяльності і шляхи її становлення.

Теоретичні основи та специфіка процесу формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності відображені в працях Е. П. Белозерцева, В. П. Беспалько, О. В. Бондаревської, Ю. С. Брановського, А. В. Петровського, В. Н. Сагатовського та ін.


2. Постановка проблеми
Проблемою готовності майбутніх учителів фізичної культури займаються ряд авторів. Так, В. В. Давидов вважає, що до складу готовності входять вольовий, мотиваційний, розумовий та комунікативний компоненти. На думку І. Н. Гризлової та Н. Н. Трушиної, готовність визначається психологічним станом та властивостями особистості, які проявляються у професійній діяльності. При цьому вони підкреслюють, що дані аспекти залежать від рівня індивідуального розвитку.

С. Н. Чистякова, Л. В. Ботякова вважають, що готовність – це система якостей людини, яка підготовлена та спроможна на виконання певної діяльності. Професійна готовність є всебічним гармонійним розвитком людини і суб’єктивним станом особистості. Розрізняючи поняття «професійна підготовка» та «професійна підготовленість», автори підкреслюють, що професійна підготовленість є оптимальним результатом професійної підготовки та навчання особистості [11, с. 41-42].

Як слушно зазначають Л. П. Добровольська , М. І. Дьяченко та Л. О. Кандибович [8], готовність студента-випускника – це істотна передумова ефективності його діяльності після закінчення вищого навчального закладу. Готовність допомагає молодому спеціалісту успішно виконувати свої обов’язки, вірно використовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і перебудовуватися при виникненні непередбачуваних перешкод. Готовність – вирішальна умова швидкої адаптації до умов праці, подальшого професійного їх удосконалення і підвищення кваліфікації.

Аналіз науково-літературних джерел свідчить про те, що на сьогодні стан готовності вчителів є неоптимальним і недостатньо розробленим. Структура та зміст формування готовності майбутніх учителів фізичної культури ще не мають досить чіткого уточнення, і в цьому є необхідність даного дослідження.

Значна увага приділяється проблемі готовності майбутніх учителів фізичної культури в педагогіці, присвяченої питанням професійної підготовки та готовності студентів до різних видів діяльності.

Метою дослідження є обґрунтування і визначення дієвих педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності умовах сьогодення.

Творчість у практичній діяльності вчителя має різноманітний характер і залежить від індивідуальної креативності педагога. Так, новизна у практичній роботі може виявлятися в нестандартних підходах до вирішення проблем, розробці нових методів, прийомів та засобів у їх оригінальному поєднанні, ефективному застосуванні накопиченого досвіду в нових умовах, в удосконаленні, раціоналізації, модернізації відомого відповідно до нових завдань, у вдалій імпровізації на основі точних знань і компетентних розрахунків, умінні трансформувати методичні рекомендації та теоретичні положення в конкретній педагогічній діяльності. Вищим рівнем творчості у практичній діяльності педагога є створення принципово нових, високоефективних систем навчання, виховання й розвитку школярів [4].

С. П. Баранов, В. А. Безпалова, В. М. Гриньова та інші вказують на існування істотних недоліків у формуванні готовності студентів педагогічних спеціальностей до майбутньої професійної діяльності, що призводить до дефіциту професіоналізму у педагогічному складі середніх закладів освіти.

П. П. Горностай узагальнив основні недоліки проблеми психологічної готовності до праці у кілька груп:



  1. недостатня розробка концептуального апарату: не повною мірою встановлені співвідношення понять «психологічна готовність»; «професійна придатність», «професійна підготовленість» тощо; не зовсім ясний взаємозв’язок різних типів готовності, що трапляються в літературі (психологічна, моральна, професійна тощо); не до кінця виявлено співвідношення явищ короткочасної та тривалої готовності, а також психічного стану і психологічної якості;

  2. незважаючи на численність праць, присвячених системному підходу і структурному аналізу готовності до діяльності, ще не дійшли одної думки у розумінні цього явища як системи, у виявленні системоутворюючих чинників; існує великий різнобій у трактуванні різних структур психологічної готовності до праці;

  3. недостатньо вивчена специфіка готовності до багатьох видів професійної діяльності;

  1. відчувається нестаток досліджень, присвячений генезису даного вишу, специфіці формування і прояву психологічної готовності до праці на різних вікових етапах;

  2. незважаючи на розвиток психодіагностики, відчувається нестаток методик діагностики різних аспектів психологічної готовності до праці [7, с. 23].

На думку В. М. Мясищева, готовність особистості до професійної діяльності певним чином залежить від самої людини, від рівня її активного відношення до цієї діяльності. Він дотримується того, що на готовність особистості впливає і необхідна мобілізація внутрішніх сил людини. Г. Г. Голубєв вважає, що готовність відноситься до трудового та психічного стану. На його думку, професія – це вид діяльності, яка має спеціальну підготовку, а готовність – це психічний стан, який забезпечує більш високу дієздатність для будь-якої професії [14, с. 14].

Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури розглядається в наступному розділі.


3. Результати дослідження
Нові завдання, що стоять перед шкільною освітою в контексті формування творчої особистості, забезпечення сприятливих умов для саморозвитку кожного учня вимагають від майбутнього учителя не тільки найвищого рівня кваліфікації зі свого предмета, але досконалого розвитку його педагогічної майстерності. Сучасна загальна і професійна освіта, на думку Т. В. Бабенко, повинна будуватися на ідеології розвитку, відповідати вимогам часу і якісно змінюватись [3, с. 42] У зв’язку з цим, постає потреба пошуку ефективних шляхів, умов і методів формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури, як організатора освітнього процесу.

Для обґрунтування педагогічних умов, які необхідні для формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності, слід уточнити поняття «педагогічні умови», котрі ми будемо використовувати в нашому дослідженні.

З філософської точки зору «умова» визначається як «те, від чого залежить щось інше; це суттєвий компонент комплексу об’єктів (речей, їх станів, взаємодій), за наявності якого з необхідністю випливає існування даного явища» [1]. Найчастіше умови розглядаються як щось зовнішнє для явища, на відміну від більш широкого поняття «причини», що включають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Необхідно розрізняти поняття «умова» і «засіб». «Засіб» визначається як: 1) прийом, спосіб дії для досягнення поставленої мети; 2) обладнання (предмет, сукупність пристосувань) для здійснення будь-якої діяльності [5, с. 96].

М. М. Трубников зазначає, що засіб – це все те, що необхідно для реалізації мети. Спираючись на це, Н.Л. Коршунова підкреслює, що смисловий зв’язок між категоріями «умова» і «засіб» співіснують в категорії «можливість». Також вона вважає, що засіб не існує без цілі і без діяльності, тому засоби є взаємозамінними і їх можна представити у формалізованій системі. Сукупність конкретних умов даного явища утворюють середовище його виникнення, існування та розвитку.

Поняття «педагогічні умови» узгоджується з поняттям «дидактичні умови», які окремо розглядаються в педагогічній літературі. Так, В. І. Андрєєв трактує дидактичні умови як «результат цілеспрямованого відбору, конструювання і застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей» [13, с. 75].

В сучасних дослідженнях велика увага приділяється проблемі педагогічних умов щодо здійснення та підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Так, Ю. К. Бабанський включає умови до складу педагогічної системи та виділяє дві групи умов її функціонування:



  • зовнішні (природно-географічні, суспільні, виробничі, культурні);

  • внутрішні (навчально-матеріальні, шкільно-гігієнічні, морально-психологічні, естетичні) [2].

Н. М. Яковлева розглядаючи підготовку студентів до творчого вирішення виховних завдань, виділяє такі групи педагогічних умов, що забезпечують професійну спрямованість творчої особистості:

- оволодіння знаннями й уміннями творчого пошуку;

- включення у творчу діяльність по вихованню учнів [15, с. 76].

Аналіз досліджень Н. А. Катайцевої, Г. Н. Серикова, Н. М. Яковлевої та інших свідчить про те, що автори виділяють різні за змістом, кількістю педагогічні умови щодо здійснення і підвищення ефективності педагогічного процесу або окремих його сторін, об’єднують їх у різноманітні групи та комплекси. На думку М. І. Петухової, таке розмаїття сукупностей педагогічних умов пояснюється відмінностями в постановці конкретних цілей дослідження, зміною вимог до якості підготовки фахівців в сучасному суспільстві, розходженням теоретико-методологічних підходів і т. д. [13].

Одним із основних чинників ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на нашу думку є наступні педагогічні умови: розвиток професійного інтересу, активізація пізнавальної діяльності, удосконалення спортивно-мистецької майстерності.

Розвиток інтересу майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності ефективно відбувається в процесі навчання при здійсненні міжпредметних зв’язків циклу професійної і практичної підготовки (психологія, педагогіка; теорія і методика викладання: гімнастики, рухливих ігор і забав, спортивних ігор, плавання, легкої атлетики, атлетизму; основи теорії і методики спортивного тренування, підвищення спортивної майстерності, спортивно-педагогічного вдосконалення тощо) з дисциплінами фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки (анатомія людини з основами спортивної морфології, фізіологія людини та фізіологічні основи фізичного виховання, біохімія, гігієна, лікувальна фізична культура, теорія і методика фізичного виховання та ін. ) й дисциплінами вільного вибору студентів.

Процес розвитку професійного інтересу у майбутніх учителів фізичної культури до складається з трьох етапів:


  1. створення умов для появи пізнавального інтересу, що сприяють виникненню потреби в даних знаннях та уміннях;

  2. формування позитивного ставлення до навчального предмету і до діяльності, надання можливості переживати успіх, радість від продуктивності;

  3. організація діяльності, в умовах якої формується справжній пізнавальний інтерес.

Одним із факторів розвитку у майбутніх учителів фізичної культури професійного інтересу є емоційне задоволення від діяльності. У значній мірі цьому сприяють мотивування і стимулювання. Мотивування є сукупність факторів, аргументів і доказів, які використовує викладач для переконання студентів у значимості запропонованих засобів формування готовності до дисципліни в цілому.

Поняття «інтерес» в перекладі з латинської означає «має значення, важливо» [1].

Дослідженнями, присвяченими теорії інтересу, займалися психологи - Б. Є. Варшава, Л. С. Вигодський, Б. Г. Мещеряков, В. М. Мясищев та ін. Так, Б. Г. Мещеряков, В. П. Заіченко визначають інтерес як мотиваційний стан, спонукаючий до пізнавальної діяльності [11, с. 672].

На нашу думку, розвиток професійного інтересу студентів до навчальної роботи у процесі формування готовності їх до професійної діяльності можливе за умови використання комплексу ігрових інновацій. Така методика проведення занять професійної і практичної підготовки формує у студентів всебічно гармонійний розвиток, зацікавлює їх до навчальної роботи та відтворює бажання до навчальної діяльності. Експериментальна методика проведення занять наразі виграє поєднанням новітніх інформаційних можливостей та традиційною системою навчання.

На нашу думку, від якості учіння як діяльності залежить результат формування готовності майбутніх учителів фізичної культури, їх розвиток і виховання. Ключовою проблемою у вирішенні задач підвищення ефективності та якості навчального процесу є активізація пізнавальної діяльності студентів факультетів фізичного виховання.

Згідно словника, «пізнавальна діяльність» – це свідома діяльність суб’єкта, спрямована на придбання інформації про об’єкти та явища реальної дійсності, а також конкретних знань. Важливу роль в даному виді діяльності студентів відіграють ряд факторів.

Г. А. Каменєва зазначає, що процес активізації пізнавальної діяльності студентів невід’ємно пов’язаний з їх внутрішнім станом, інтересами, мотивами та факторами [9, с. 72].

Цілісний педагогічний процес поєднує в собі як соціально-педагогічні, так і психолого-педагогічні фактори. Ми притримуємося розподілу внутрішні (інтелектуальний, емоційний, практичний та вольовий) та зовнішні фактори.



  1. Інтелектуальний фактор. В основі даного фактору лежить інтерес до знань, до пізнавальної, наукової та професійної діяльності. Характеризується у прагненні інтелектуальних знань та активного мислення.

  2. Емоційний фактор. Супроводжується певними почуттями до пізнавальної діяльності та навчального процесу. Присутні великі бажання здобути знання, використати їх в своїй діяльності. При успішній реалізації цих бажань у студентів виникають радість життя, почуття перемоги та оптимізм.

  3. Практичний фактор. Полягає не лише в знаннях та вміннях, а й у методиці наукового дослідження. Характеризується систематичною самостійною роботою студентів у професійній діяльності. Студенти приймають участь в різних видах діяльності. Вміють перейти від отриманих знань до самостійного вирішення пізнавальних завдань.

  4. Вольовий фактор. Пізнавальна активність не може існувати без волі так само, як самоконтроль, самоуправління та самостійність дій - без вольових зусиль. Даний фактор сприяє досягненню поставлених цілей.

До зовнішніх факторів ми відносимо об’єктивні джерела стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів фізичної культури, або стимулятори. Стимул навчально-пізнавальної діяльності студента виникає тоді, коли потреба зустрічається із ситуацією свого задоволення. Тому стимул – це внутрішня активна спрямованість особистості, яка виявляється й активізується зовнішніми обставинами (стимуляторами).

Однією з головних умов активізації пізнавальної діяльності студентів факультетів фізичного виховання є формування професійної спрямованості протягом їхнього навчання. Адже, саме професійна спрямованість залучає студентів до творчості, розвиває креативні здібності та спонукає до самостійності.

У процесі активізації пізнавальної діяльності всі вищеперераховані фактори пов’язані один з одним. Так, інтелектуальний фактор – з емоційним, практичний - з інтелектуальним та емоційним, вольовий фактор – з інтелектуальним, практичним і емоційним одночасно. Їх взаємодія завжди перетинається з певними педагогічними умовами.

Професійна спрямованість виражена цілеспрямованим підходом студентів до навчальної діяльності, під час якої вони оволодівають знаннями, уміннями та навичками. Надалі професійна спрямованість переростає в професійне ставлення студентів до наступної педагогічної діяльності.

Активізація пізнавальної діяльності в процесі науково-дослідної роботи характеризувалася цілеспрямованою діяльністю викладача та студента. Вона спрямовувалась на удосконалення змісту, методів й засобів навчання, підвищення активності, творчості, самостійності студентів, засвоєння ними знань, умінь та навичок дисциплін циклу професійної і практичної підготовки. Пізнавальна активність виступає як якість особистості майбутнього фахівця і є важливою умовою його самореалізації. Сьогодні пізнавально-творча діяльність вчителя наповнюється новим змістом і стає різновидом його соціальної самореалізації, яка є критеріальною характеристикою соціальної зрілості. При розумінні феномену самореалізації людини, в основі якого лежать потреби зростання, розвитку і самовдосконалення, термін «самореалізація» часто є синонімом термінів «реалізація своїх можливостей» і «самоактуалізація» [6, с. 58-59].

Професіоналізм людини в будь-якій сфері діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості її майстерності. В педагогічній діяльності майстерність є важливим чинником ефективності навчально-виховної роботи, передумовою «творення людини». Майстерність – це високе мистецтво, довершене вміння в будь-якій галузі.

Мистецтво пов’язане передусім з творчим виявом особистості, з креативним характером її діяльності, що ґрунтується на емоційній сфері і спрямоване на пробудження й формування емоційних почуттів. Майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні вчителя фізичної культури відкрити буквально перед кожним учнем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про себе, черпати сили з джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим.

Завдяки професійно-педагогічним умінням майбутній учитель фізичної культури повинен реалізовувати свої професійні функції і постійно підвищувати рівень педагогічної і спортивно-мистецької майстерності, яка визначається мистецтвом навчання і виховання. Вона передбачає наявність педагогічних здібностей, загальної культури, компетентності, широкої освіти, психологічної грамотності і методичної підготовленості. Ці компоненти майстерності проявляються не окремо, а інтегрально, в діях і вчинках, в уміннях вирішувати педагогічні завдання, в здатності організовувати педагогічний процес. Особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної. Інноваційне навчання потребує пріоритетної уваги до конкретизації навчального змісту і методик, що формують світогляд, ціннісні орієнтації, вміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання і самореалізації з високою моральністю, особистісною відповідальністю, внутрішньою свободою, налаштованістю на максимальну самореалізацію, здатністю досягати високої мети раціональним шляхом і конкретними засобами.


Висновки
Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку, перегляд широкої джерельної бази дає підстави сформулювати такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури щодо готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності дозволив нам визначити, що професійний інтерес – це певний усвідомлений мотив, який взаємопов’язаний з пізнавальними та науковими інтересами, які направляють та інтегрують його. Розвиток професійного інтересу майбутніх учителів фізичної культури та формування готовності їх до позакласної роботи можливе за умови використання комплексу ігрових інновацій. Адже рухливі ігри є одним з найбільш ефективних і адекватних засобів фізичної культури. Вони відіграють освітню, оздоровчу та виховну функції, сприяють збільшенню раціональної рухової активності, покращують рівень фізичного розвитку, рухової підготовленості та стан здоров’я учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. Комплекс ігрових технологій сприятиме зацікавленості як на заняттях, так і у різних формах поза аудиторної роботи.

2. Однією з головних умов активізації пізнавальної діяльності студентів факультетів фізичного виховання є формування професійної спрямованості протягом всього періоду навчання. Адже, саме професійна спрямованість залучає студентів до творчості, розвиває креативні здібності та спонукає до самостійності. Активізація пізнавальної діяльності у процесі науково-дослідної роботи характеризувалася цілеспрямованою діяльністю кожного викладача та студентів факультетів фізичного виховання. Вона спрямовувалась на удосконалення змісту методів і засобів навчання, підвищення активності, творчості, самостійності студентів та засвоєння ними знань, умінь та навичок дисциплін циклу фахової і практичної підготовки.

3. Процес активізації пізнавальної діяльності студентів факультетів фізичного виховання здійснюється безпосередньо в процесі творчого пошуку, тому виникає необхідність урізноманітнити види навчально-пізнавальної роботи за рахунок використання функціональної музики. Важливо, щоб студенти факультету фізичного виховання оволодівали не тільки знаннями, а й різними способами досягнення мети навчально-виховної роботи, поступово опановували більш складними її видами, переходили від репродуктивної до творчої діяльності, від відтворення отриманих знань до самостійного вирішення більш складних пізнавальних завдань, до використання отриманих знань для рішення завдань креативного характеру. Ми вважаємо, що саме функціональна музика, як дієвий засіб підвищення пізнавальної активності студентів факультетів фізичного виховання.

4. Спортивно-мистецька майстерність – це комплекс властивостей майбутнього вчителя фізичної культури, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. Удосконалення спортивно-мистецької майстерності сприятиме формуванню у студентів факультетів фізичного виховання необхідних соціально-професійних якостей майбутнього вчителя. Саме впровадження в навчальний процес спецкурсу «Організація спортивно-мистецьких заходів» забезпечить удосконаленню глибокої теоретичної та практичної підготовки студентів факультетів фізичного виховання.

Апробація в процесі дослідження структурних та функціональних компонентів, показників та рівнів формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності, а також педагогічних умов її формування дозволили визначити зміст навчально-виховних заходів, методів, форм організації колективної творчої діяльності студентів.


Література


  1. Аверинцев С. С. Философский энциклопедический словарь : справочное пособие / С. С. Аверинцев, Э. А. Ораб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. // под ред. С. С. Аверинцева. – М. : Советская энциклопедия, 1989. – 815 с.

  2. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса: в вопросах и ответах / Ю. К. Бабанский, М. И. Поташник. – К. : Рад. шк., 1983. – 287 с.

  3. Бабенко Т. В. Соціокультурне середовище вищого навчального закладу як фактор розвитку конкурентоздатності фахівця / Т. В. Бабенко // Наук. зап. Серія : Пед. науки // [Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка]. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. – Вип. 134. – С. 42–46.

  4. Бєлова Ю. Ю. Формування національних цінностей у студентів – майбутніх вчителів трудового навчання в процесі художньо-трудової діяльності : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Ю. Ю. Бєлова ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2004. – 20 с.

  5. Вяткин Л. Г. Основы педагогики высшей школы : учеб. пособие / Л. Г. Вяткин, А. Б. Ольнева. – Саратов : Науч. кн., 1999. – 362 с.

  6. Галета Я. В. Пізнавальна самостійність студентів економічного коледжу : монографія / Я. В. Галета. – Кіровоград : КОД, 2008. – 228 с.

  7. Горностай П. П. Формирование психологической готовности старшеклассников к педагогической деятельности : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогіка та вікова психологія» / Павел Петрович Горностай. – К., 1988. – 149 с.

  8. Дьяченко М. И. Психология высшей школы / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – Минск : Изд-во БГУ, 1981. – 383 с.

  9. Каменева Г. А. Педагогические условия активизации учебно-познавательной деятельности студентов физико-математического факультета : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Галина Анатольевна Каменева. – Челябинск, 1999. – 181 с.

  10. Кравцова Л. М. Развитие готовности будущего учителя физической культуры к внеурочной деятельности со школьниками : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Лариса Михайловна Кравцова. – Челябинск, 2010. – 184 с.

  11. Методика фізичного виховання учнів 1-11 класів: навчальний посібник / М. Д. Зубалій, Л. В. Волков, С. І. Жевага, В. В. Івашковський, А. І. Ільченко, В. І. Мудрік, І. В. Мудрік, О. І. Остапенко, Є. В. Столітенко, М. В. Тимчик, А. І. Шинкарюк [за ред. М. Д. Зубалія] – К., 2011. – 209 с.

  12. Пермяков А. А. Внешкольное физическое воспитание подростков / А. А. Пермяков. – К. : Рад. шк., 1989. – 152 с.

  13. Петухова М. И. Формирование готовности будущего учителя музыки к проведению внеклассной работы по эстетическому воспитанию школьников : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Маргарита Ивановна Петухова. – Калуга, 2009. – 212 с.

  14. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности : учеб. пособие / С. Д. Смирнов. – М. : Академия, 2001. – 304 с.

  15. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека: (Этика коммунистического воспитания). Педагогическое наследие / В. А. Сухомлинский ; сост. О. В. Сухомлинская. – М. : Педагогика, 1990. – 286 с.

  16. Яковлева Н. М. Теоретическая и практическая подготовка будущего учителя к творческому решению воспитательных задач : дис. … д-ра пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Надежда Максимовна Яковлева. – Челябинск, 1992. – 385 с.



Information about authors:

Olga Shevchenko – Ph.D., Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Kirovograd, Ukraine. E-mail: olga.sport64@mail.ru

Anastasiia Melnik – Ph.D., Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Kirovograd, Ukraine. E-mail: nastya.gimnastic@mail.ru

1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   68



  • Ключові слова
  • 1. Аналіз досліджень і публікацій
  • 2. Постановка проблеми
  • 3. Результати дослідження
  • Information about authors